ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Податкова система Японії, Місцеві податки в Україні
         

     

    Податки, оподаткування

    Інститут Муніципального Менеджменту і Бізнесу

    Контрольна робота

    КИЇВ-2002

    План

    Вступ.

    1. Місцеві податки в системі фінансових відносин України.

    2. Податкова система Японії.

    Вісновкок

    Література
    Для існування держави необхідні величезні фінансові ресурси, щоакумулюються в бюджетному і позабюджетних державному централізованомуфондах в основному завдяки функціонуванню податкової системи. Економічнівідносини, зв'язані з податками, у тому чи іншому ступені торкаються всьогонаселення країни, тому основні теоретичні і практичні аспекти побудовиподаткової системи цікавлять не тільки фахівців (економістів, юристів,керівників усіх рівнів, підприємців), але і звичайних громадян.

    В данній роботі будуть розглянуті два питання. Спочатку розглянемо промісцеві податки в фінансовій системі України, так як на сьогодні місцевіподатки є важливою структурною ланкою податкових систем більшості країн. Заїхньою допомогою мобілізуються кошти для фінансування соціально-культурнихзаходів, а також витрат, пов'язаних із розвитком місцевого господарства таінших заходів місцевого значення.

    Друга частина роботи висвітлює податкову систему Японії. Цивілізованакраїна, передове виробництво, успішний бізнес, і як підсумок - повнаскарбниця і міжнародний авторитет. Чим не приклад для аналізу і вивченнядля покращення українського податкового законодавства.
    У податкових системах країн із ринковою економікою місцеві податки і зборивдало доповнюють державні податки, є досить гнучкими за своєю суттю,сприяють розширенню загальної податкової бази та зменшенню податковогонавантаження на платників. Яку ж роль відіграють ці податки у системіфінансових відносин України.

    Місцеві податки - це встановлювані місцевими Радами народнихдепутатів, відповідно до переліку, затвердженого Декретом Кабінету
    Міністрів України від 20 травня 1993 р.. «Про місцеві податки і збори» та
    Законом України «Про систему оподаткування», обов'язкові платежі юридичнихосіб та громадян до бюджетів місцевого самоврядування.

    Деякі місцеві податки стягуються обов'язково. Місцеві податкизапроваджуються з метою залучення коштів до місцевих бюджетів івитрачаються на фінансування об'єктів соціально-культурного розвиткутериторії (шкіл, лікарень, дитячих садків тощо), підпорядкованих місцевій
    Раді, заходів по соціальному захисту населення, фінансування правоохороннихорганів, органів місцевого самоврядування. Чинним законодавствомпередбачено вичерпний перелік місцевих податків, які можутьзапроваджуватись органами місцевого самоврядування на їх території. До нихналежать податок на рекламу, комунальний податок.

    Доцільність встановлення того чи іншого місцевого податку натериторії села, селища чи міста вирішується місцевою Радою. До компетенціїорганів місцевого самоврядування належить:

    * введення на їх території місцевих податків;

    * встановлення в межах граничної ставки податку;

    * надання пільг платникам податку;

    * визначення строків перерахування податкових сум до бюджету.

    Кошти, отримані від місцевого оподаткування, надходять лише добюджетів місцевого самоврядування.

    податку з реклами обкладається вартість послуг за встановлення тарозміщення реклами, тобто вартість всіх видів оголошень і повідомлень, якіпередають інформацію з комерційною метою. Юридичні особи та громадянисплачують податок під час оплати послуг органам, на які покладено функціїрозміщення реклами. За одноразову рекламу податок стягується за ставкою небільше 0,1% вартості послуг, а за рекламу на тривалий час - 0,5%.

    Юридичні особи (крім бюджетних установ, планово-дотаційнихсільськогосподарських підприємств) можуть залучатися до сплати комунальногоподатку. Податок справляється за ставкою не більше 10% річного фонду оплатипраці, обчисленого виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
    Кількість працюючих при розрахунку комунального податку визначається яксредньоспіскова чисельність штатних працівників облікового складу. Граничнаставка податку складає 10% річного фонду оплати праці, обчисленого виходячиз НМДГ. Податок нараховується сплачується самими юридичними особами вбюджет місцевих органів керування на субрахунок районів. Даний податоквключається в собівартість продукції (робіт, послуг) підприємства. Йогосплата провадиться щомісяця до 15 числа місяця, що випливає за звітним.

    податком з продажу імпортних товарів обкладається виручка одержанавід реалізації цих товарів. З метою оподаткування імпортними вважаються всітовари вироблені за межами України. Податок сплачується юридичними особамита громадянами, суб'єктами підприємництва, за ставкою, яка не перевищує 3%вартості товару.

    На відміну від місцевих податків, які мають індивідуальнобезвідплатній характер, місцеві збори стягуються за надання платникампевних послуг. Місцеві збори встановлюються органами місцевогосамоврядування в тому ж порядку, що і місцеві податки (крім збору за проїздавтотранспорту, що прямує за кордон територією прикордонних областей, якийвстановлюється обласними Радами народних депутатів) і зараховуються вповній сумі до бюджетів місцевого самоврядування.

    Вичерпний перелік місцевих зборів - в декреті Кабінету Міністрів
    України від 20 травня 1993 р.. «Про місцеві податки і збори» і Законі
    України «Про систему оподаткування».

    Готельний збір стягується адміністрацією готелів та установготельного типу при реєстрації осіб, які в них проживають, в розмірі до 20%добової вартості найманого житла без додаткових послуг.

    Збір за паркування автотранспорту сплачують юридичні особи тагромадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведенихдля цього місцях Розмір збору - не більше 3% неоподатковуваного мінімумудоходів громадян за одну годину стоянки.

    Ринковий збір справляється з юридичних осіб і громадян, якіреалізують сільськогосподарську продукцію та інші товари, за торгові місця.
    Граничний розмір збору - для громадян 20% неоподатковуваного мінімуму, адля юридичних осіб 3 неоподатковуваних мінімума доходів громадян за кожендень торгівлі.

    Збір за видачу ордера на квартиру сплачується за послуги, пов'язані звидачею документа, що дає право на заселення квартири, і не повиненперевищувати 30% неоподатковуваного мінімуму доходів.

    Власники собак, які проживають у будинках державного і громадськогожитлового фонду та приватизованих квартирах, щорічно сплачують збір урозмірі не вище 10% неоподатковуваного мінімуму доходів за кожну собаку.

    Громадяни, які прибувають у курортну місцевість, сплачують курортнийзбір, що не може перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів.

    Збір за участь у бігах на іподромі стягується за кожного коня,виставленого юридичними особами та громадянами на змагання комерційногохарактеру. Граничний розмір збору-до 3 неоподатковуваних мінімумів доходівза кожного коня.

    Збір за виграш на бігах справляється у розмірі не вище 6% від сумивиграшу з осіб, які виграли у грі на тоталізаторі на іподром.і Особи, якіберуть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, сплачують збір у виглядівідсоткової надбавки до плати, визначеної за участь у грі (до 5% від суминадбавки).

    Юридичні особи і громадяни, які мають дозвіл і використовують місцевусимволіку з комерційною метою сплачують збір за право використання місцевоїсимволіки. Розмір збору не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1%вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг звикористанням місцевої символіки, з громадян - 5 неоподатковуванихмінімумів. Спільні підприємства можуть придбати ліцензію на правовикористання місцевої символіки.

    Збір за право на проведення кіно-і телезйомок вносять організації,які проводять зйомки, що потребують від місцевих органів державноївиконавчої влади додаткових заходів. Розмір збору не може перевищуватифактичних витрат на проведення зазначених заходів.

    Юридичні особи і громадяни, які мають дозвіл на проведення аукціонів,конкурсного розпродажу і лотерей, сплачують збір виходячи з вартостізаявлених до аукціону чи розпродажу товарів або суми, на яку випускаєтьсялотерея Ставка збору не повинна перевищувати 0,1% від вказаної вищевартості.

    За проїзд автотранспорту, що прямує за кордон, територієюприкордонних областей стягується збір у розмірі 0,5 неоподатковуваногомінімуму доходів громадян - з громадян і юридичних осіб України, та від 5до 55 дол США з усіх інших осіб.

    При видачі дозволу на торгівлю у спеціально відведених для цьогомісцях з юридичних осіб і громадян стягується збір у розмірі до 20неоподатковуваних мінімумів для суб'єктів, що здійснюють постійну торгівлю,і одного неоподатковуваного мінімуму доходів в разі одноразової торгівлі.

    Питання про конкретні ставки зборів та пільги платникам вирішуєтьсямісцевою Радою, яка приймає рішення про запровадження того чи іншого зборуна своїй території.

    Безумовно, місцеві податки відіграють значну роль у забезпеченніфінансування соціальної інфраструктури, розвитку комунального господарства,наданні безплатних благ і послуг населенню. Є підстави стверджувати, що насьогодні це об'єктивно необхідний елемент фінансової системи держави.
    Загалом можна дійти висновку, що еволюція місцевих податків пройшла певнийшлях і на сьогодні вони є значним фінансовим підгрунтям для місцевогосамоврядування.

    Почавши знайомство з окремими аспектами системи оподатковування
    України, мабуть, варто розглянути також систему податків на прикладі
    Японії. Податкова система Японії характеризується множінністю податків.
    Усього в країні нараховується біля тридцяти державних і стільки ж місцевихподатків. Вони поділяються на три основні групи. Перша - це пряміприбуткові податки як з юридичних, так і з фізичних осіб. Друга - пряміподатки на майно. Третя - прямі і непрямі споживчі податки.

    Основу бюджету складають прямі податки. У 1997/98 бюджетному роцічастка прямих податків у загальній сумі податкових надходжень у порівнянніз 1990/91 роком зменшилася з 73,7 до 63,8%. На це вплинуло збільшеннячастки непрямих податків.

    Великі корпорації сплачують податок на прибуток у розмірі 34,5% відсуми прибутку, дрібні і середні корпорації сплачують податок по ставці -
    28%, а ставка для державних корпорацій складає 27% суми прибутку.

    Фізичні особи сплачують державний прибутковий податок по прогресивнійшкалі, що має п'ять ставок - 10, 20, 30, 40 і 50% від суми доходу. Цейподаток з фізичних і юридичних осіб приносити найбыльш високий дохіддержаві. Об'єктами оподатковування в рамках системи прибуткового податку є,крім усього іншого, трудовий доход і доход від допомоги при звільненні. Уоб'єкти цієї системи також входить цілий блок інших видів доходів, у томучислі:

    * процентні доходи;

    * доходи від дивідендів по акціях;

    * авторські гонорари, гонорари за музичні твори;

    * винагороди за різноманітні особістї заслуги;

    * винагороди, одержані лікарями із фондів соціального страхування;

    * оплата працівників мистецтв, професійних бейсболістів, футболістів, офіціантів у барах; < p> * прибуток від продажу акцій, зареєстрованих на фондових біржах.

    Багато японців вважають, що прямі прибуткові податки дуже високі. Алев той же час вони знають, що цей податковий прес поширюється не на всіх.
    Законом встановлений досить значний неоподатковуваний мінімум, що враховуєРодинний стан платника податків. Також від сплати податку звільняютьсякошти, витрачені на лікування. Ряд пільг мають багатодітні родини. Усередньостатистичного японця може вівільнітіся від прибуткового податкубільш як 30% його доходів.

    Податок на майно сплачують як юридичні, так і фізичні особи заставцкою 1,4% від вартості майна. Переоцінка майна провадиться один раз утри роки. В об'єкт оподатковування входить: усе нерухоме майно, земля,відсотки по банківських депозитах. При придбанні чи продажу майна, тобто вмомент переходу власності від одного власника до іншого, також сплачуютьсяподатки.

    Серед непрямих податків Японії основним виступає податок наспоживання, що стягується за ставкою 5% з метою поповнення доходівдержавного бюджету.

    До непрямих податків також відносяться акцизи - на спиртне, тютюновівироби, нафту, газ, бензин; акцизи за послуги - за проживання в готелі,харчування в ресторанах. До цієї ж групи відносяться мита.

    В останні роки в Японії була проголошена політика зниженняподаткового тягаря. Тягар державних і місцевих податків зменшився з 21,9%
    ВВП у 1990/91 році до 18,0% у 1996/97 роках.

    В Японії місцеві податки не домінують у місцевих бюджетах, складаючименше половини їхньої дохідної частини. Це відрізняє японську податковусистему від північно-американської, де місцеві податки перевищують 2/3бюджету муніципалітетів.

    Закон про місцеві податки визначає їхні види і граничні ставки, віншому регулювання ведеться місцевими органами влади. Усього в країні 30місцевих податків.

    В місцевих податках вирішальна роль належить прямим податкам.

    Юридичні особи сплачують префектурній прибутковий податок у розмірі
    12,3% від державного, що дає ставку 1,67% від прибутку і міський (селищний,районний) прибутковий податок у розмірі 12,3% від державного, чи 4,12% відприбутку. Крім того, прибуток служить джерелом виплати податку напідприємницьку діяльність, що надходить у розпорядження префектур, йогоставка 10,71%.

    Фізичні особи сплачують прибутковий префектурній податок по ставках
    5, 10, 15% у залежності від суми доходу. Крім цього існують місцевіприбуткові податки. Понад це кожен громадянин Японії незалежно від величинидоходу сплачує податок на жителя в сумі 3200 ієн у рік. До прямих податківвідносяться і деякі місцеві майнові податки.

    З місцевих непрямих податків слід зазначити податок на тютюн, бензин,на ресторани і бари, на споживання електрики і газу.

    Безумовно, у Японії є ті, хто ухиляється від сплати податків. Алевідповідно до закону про державний контроль за податковими порушеннями, доних можуть застосовуватися різні санкції, починаючи від штрафів і кінчаючикарним переслідуваннями. Японська податкова поліція працює жорстко,послідовно і принципово, незважаючи на особи і посади.

    Податкова перевірка починається з докладного вивчення деклараціїплатника. При цьому основна увага приділяється саме відповідності доходів івитрат клієнта. Тут настає основна робота податкового інспектора, якогокличуть "Марусі". Працюючи практично як приватні детективи, японськіподаткові інспектори з'ясовують про клієнта все, перевіряється найменшаневідповідність. Найстрашніше для чиновника - це "неоподатковувана податкомматеріальна винагорода готівкою ", тобто трівіальній хабар.

    Відомі японці стають у чергу для сплати податків і декларації своїхдоходів. Можна додати, у 1995 році в Японії у відношенні зліснихнеплатників було порушено всього 163 кримінальні справи, що, очевидно,свідчить про законослухняність мільйонів громадян цієї країни.

    Сила японської податкової системи не в суворості покарання, а віснуючій системі контролю за платниками, при якій практично неможливоухилитися від заповнення декларації. Зрозуміло, японська податкова системапобудована з орієнтацією на специфічні особливості місцевого населення. Україні традиційно високо розвинуті правосвідомість і переважна більшістьгромадян просто не в змозі порушити законодавство.

    Аналіз податкової системи Японії має особливе значення, оскільки їїподаткова система як і економіка в цілому, має виняткову гнучкість і високуадаптивність, чуйно реагуючи на всі помітні зміни як в економічній так і всоціальної сферах. Унікальність податкової політики Японії забезпечуєтьсясполученням таких факторів, як високі темпи економічного росту і помірний упорівнянні з іншими країнами рівень державних витрат (чому в чималійступені сприяла майже повна відсутність військового бюджету). Тому аналізсучасної податкової системи Японії дозволяє виділити наступні їїособливості:

    . помірний рівень податкового тягаря (щонайніжчій рівень серед розвинутих країн: частка податків у національному доході Японії - 26%, тоді як, наприклад, у Великобританії - 40%, Франції - 34 %);

    . високий рівень місцевих податків;

    . висока частка прямих (Direct Tax) і низька непрямих (Indirect

    Tax) податків;

    . найвища серед розвинутих країн частка прибуткових податків (Incom Tax)

    - близько 50%;

    . стабільний високий рівень податків на прибуток корпорацій (Corporation

    Income Tax) - близько 40%;

    . більш низьке оподатковування корпорацій у порівнянні з прибутком підприємців;

    . помітна роль податкових пільг (Tax Incentives) у підвищенні ефективності економіки і досягнення цілей економічної політики;

    . низький рівень ПДВ (Value Added Tax) - 3% (останнє місце серед розвинутих країн: у Франції, наприклад, 20%, у Великобританії - 15%,

    Південній Кореї - 10%), що був уведений лише в 1989 р..;

    . високий рівень податків на власність (15,8 %);

    . централізований збір податків (у відмінність, наприклад, від США,

    Канади й ін .).

    Отже, Японія займає серед розвинутих країн перше місце за рівнемоподатковування доходів і останнє - за рівнем оподатковування споживання.

    В даний час у Японії знаходиться в стадії розгляду новий пакетподаткових пропозицій, суть яких зводиться до подальшого переглядуспіввідношення прямих і непрямих податків (в ідеалі 60:40), до прийняттяподаткової системи, що має велику збалансованість оподатковування доходів,споживання і власності.

    Можливо тому використовувати прямо досвід Японії в українських умовахнереально. Однак практика вирішення технічних проблем у дусі взаємоповагидержави і громадянина, безсумнівно, повинна привернути увагу і в Україні.

    Для сучасної України найбільш привабливим представляється критичнеосмислення і творче застосування якісної податкової політики, щопроводиться в Японії в період високих темпів економічного росту.

    У роботі був запропонований короткий аналіз системи місцевих платежіві зборів України, а також було рзглянуто податкову систему Японії.

    Безумовно, що не дивлячись на пророблену законодавчу роботу і
    Президентові, і Верховній Раді, і Кабінету міністрів України є ще багато чогозмінити в цій здавалося б що стабільно даючій доход системі. У нинішнійобстановці, коли надзвичайно загострилися відносини між суб'єктамивласності і державою, коли бюджет намагаються лише залатати до пори дочасу, головне - це не перегнути ціпок, і не загнати тих, хто справноплатить податки в «тінь». Вважаю, що зараз нашій державі необхіднозвернутися до кращого досвіду податкового законодавства, і виробити дійснодобрі важелі управління економікою, щоб ближче наблизитися до цивілізованихекономічних відносин усередині країни.

    Література

    1. Закон України «Про систему оподаткування». Відомості Верховної

    Ради (ВВР), 1991, N 39.

    2. Декрет Кабінету МіністрівУкраїни «Про місцеві податки і збори».

    Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 30.

    3. Державна податкова адміністраця України. Лист № 16211/7/10-

    1118/2503 від 29.11.2001. «Баланс», № 52, 25.12.2001.

    4. Фінансове право. За редакцією Л. К. Воронової, Д. А. Бекерської. - К.:

    Вентурі, 1995.

    5. Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Податкова система

    України: Учеб. посібник. - К.: МАУП, 2000.

    6. Тіхоцкая І.С. Податкова система Японії. - М.: ИВ РАН, 1995.

    7. «Гроші та кредит» - 1998 - № 10.// Дінкевич А.І. «Економічний розвиток сучасної Японії».

    8. http://geoportal.narod.ru/data/asia/japan/1.htm

    9. http://www.pravoedelo.ru/rus_jap/publish/osob_nalog.htm. Михеев

    Р.И., Морозов Н.А. «Особливості податкового законодавства сучасної Японії».

    -----------------------з курсу «Податкова система України і зарубіжних країн»

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !