Приватизація підприємств галузей оборонної промисловості .

- 1 -

ОСОБЛИВОСТІ ПРИВАТИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ
Галузей оборонної промисловості

Загальні цілі та завдання державних програм приватизації не вчи-
ють особливостей підприємств галузей оборонної промисловості
(ООП). У той же час вони становлять значну частку наукового, про-
мислення і кадрового потенціалу країни. На підприємства ООП приходить-
ся також велика питома вага виробництва наукомісткої, технічно
складної цивільної продукції та непродовольчих товарів народного
споживання. У 1994 р. оборонний комплекс виробив 80% загального обсягу
випуску зазначеної продукції в країні. Тому приватизація підприємств
ООП мала на меті не тільки зберегти, але й подальшого вдосконалення-
шенствованія їх науково-технічного та кадрового потенціалу. Основні
завдання приватизації в цій сфері включали:
- Мінімізацію витрат на виробництво і розробку озброєння (В)
і військової техніки (ОТ) з урахуванням вимог військової доктрини й забезпечити
чення вирішення на цій основі обороноздатності Росії;
- Створення оптимальної структури виробництва в ООП, відповідними-
ющей ринкових умов;
- Максимально ефективне використання кадрового, науковотехнічного-
чного та виробничого потенціалу ООП для досягнення якнайшвидшої
стабілізації соціально-економічної ситуації в країні.
Приватизацію підприємств ООП передбачалося здійснювати виходячи
з наступних принципів:
- Узгодження інтересів РФ, національно-державних і адміні-
ністратівно-територіальних утворень у рамках РФ;
-розмежування повноважень і функцій при проведенні приватизації
між органами державної влади і управління;
- Пріоритету трудових колективів при приватизації підприємств
ООП для пом'якшення соціальної напруженості і збереження високого науч-
но-технічного і виробничого потенціалу підприємств оборонного
комплексу;
- Надання фінансової підтримки підприємствам, які зазнали разг-
сударствленію та приватизації (створення спеціальних фондів підтримки
підприємств, надання додаткових пільг трудовим колективам
і т.д.).

- 2 -

На процес приватизації підприємств ООП вплинув комплекс
факторів. По-перше, це діяла система управління оборонними
підприємствами, заснована на жорсткій централізації адміністративних
функцій, що істотно обмежує їх проізводственнохозяйственную
самостійність. По-друге, масштабність виробництва, що ускладнить-
ло викуп майна трудовими колективами; нерівномірність розміщення
науково-технічного та виробничого потенціалу оборонної промисло-
лінощів в межах Росії; диверсифікація виробництва, що виявляється
у структурі продукції, що випускається підприємствами продукції (В і ВТ, продукція
подвійного призначення, загальногромадянський продукії, непродовольчі то-
Вари народного споживання). По-третє, наявність мобілізаційних мощ-
ностей і резервів, значно обмежують процес роздержавлено-
ня та приватизації. По-четверте, конверсія військового виробництва (з-
трансформаційних змін структури продукції, що випускається і статусу оборонного підприєм-
тий, розширення можливостей приватизації).
Необхідно також мати на увазі, що були відсутні основоположні
законодавчо-правові документи, що визначають розвиток ООП (закони
про оборонне замовлення, включаючи розробку програм озброєння, збереженню-
ня та розвитку мобілізаційних потужностей, про статус оборонного припускає-
ріятія; узгоджені рішення з державами - членами СНД про сумісних-
ном виробництві В і ВТ), що ускладнювало підготовку концепції та прог-
Рамм приватизації підприємств комплексу.

ЕТАПИ ПРИВАТИЗАЦІЇ, ЇХ ЗМІСТ І
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Початок роздержавлення власності та приватизації в оборонного
ном комплексі можна віднести до 1990-1992 рр.., коли з'явилися альтерна-
тивні форми власності в рамках багатоукладної соціалістичної
економки, а приватизація і роздержавлення власності не були
узаконені і здійснювалися згідно з окремими рішеннями на
рівні владних структур. У 1993-1994 рр.. була реалізована крупномасш-
табная програма приватизації, відбувалося нарощування критичної
маси кількісних перетворень. 1995 - 1996 роки - період глибокої
структурної перебудови економіки ООП, в цей час швидкими темпами
формуються холдингові і акціонернопромишленние компанії (АПК), фі-
сис теми-промислові групи (ФПГ), а також федеральні наукові и науч-
но-виробничі центри.

- 3 -

Істотне прискорення процесу приватизації підприємств ООП наб-
люду після набуття чинності Указу президента РФ "Про коммерціаліза-
ції державних підприємств з одночасним їх перетворенням в
акціонерні товариства відкритого типу "(№ 721 від 1 липня 1992 р.).
Стихійна приватизація, що відбувалася в ряді галузей народного
господарства, не повинна була поширюватися на ООП, так як могла при-
вести до їх повного розвалу. Однак тільки 19 серпня 1993 був під-
писаний Указ президента РФ № 1267 "Про особливості приватизації та додат-
Передачі заходи державного регулювання діяльності підприєм-
тий оборонних галузей промисловості ", а 11 грудня 1993 р. було при-
нято постанову уряду РФ № 1285 "Про підприємства і орга-
ціях оборонних галузей промисловості, що не підлягають приватизації в
1993-1994 роках, а також перетворюються на акціонерні товариства ", кото-
рие дозволили перевести процес приватизації в оборонному комплексі в
цивілізоване русло, Цими документами передбачалося:
- Відступ для підприємств ООП від стандартних приватизаційних
процедур, передбачених державною програмою приватизації;
- Складання переліку підприємств, що перебувають у федеральній
власності і не підлягають приватизації, за зобов'язаннями яких
відповідає держави (забезпечення виконання оборонного замовлення і обо-
ронних Нікор, гарантія відповідної оплати праці, збереження дер-
жавної таємниці, утримання мобілізаційних потужностей і т.д.);
- Встановлення порядку управління державними пакетами акцій
оборонних підприємств та використання дивідендів за зазначеними акціями;
- Закріплення входження оборонних підприємств і організацій у пе-
річковий підприємств: а) не підлягають приватизації у 1993-1995 роках.; б)
що підлягають приватизації на основі спеціально розроблених для них
концепцій; в) перетворюються в акціонерні товариства із збереженням конт-
рольного пакета акцій на три роки у федеральній власності; г) пре-
утворюваних у акціонерні товариства з закріпленням "золотої акції" сро-
ком дії 3 роки за державою; д) приватизуються без обмеження
ний.
Темпи приватизації, особливо на початковій стадії, постійно віз-
розтане. Якщо в 1991-1992 рр.. було приватизовано близько 6,5% загального
кількості підприємств ООП, в 1993 р. - 25%, то в 1994 р. - 60%. В
1995 частка приватизованих підприємств ООП склала понад 70%
загальної їх кількості. Найбільш активно процес приватизації проходив
на підприємствах авіаційної промисловості, радіопромисловості і

- 4 -

електронної промисловості. У таблиці 1 представлено розподіл
підприємств за способами приватизації на основі даних Держкомстату РФ.
З таблиці видно, що найбільш поширеним способом приватизації
в ООП є продаж акцій акціонерних товариств відкритого типу.
Серед інших способів приватизації в порядку убування за підсумковими
даними використовувалися викуп орендованого майна, продаж підприєм-
тий на комерційному конкурсі і продаж майна (активів) діючих
та ліквідованих підприємств і об'єктів. Необхідно також відзначити,
що в першому півріччі 1995 поряд із продажем акцій акціонерних про-
вин відкритого типу перевага віддавалася також продажу майна
діючих та ліквідованих підприємств і об'єктів.
Проведений аналіз роботи 46 акціонерних товариств, згрупованих
відповідно до їх чисельністю і використанням першого або другого
варіанти надання пільг трудовим колективам, а також порівняння
груп державних і приватизованих підприємств показали, що
після приватизації в розглянутих акціонерні товариства в 1994 р.,
в 1 та 2 кварталах 1995 погіршилися результати діяльності з
порівняно з відповідними періодами попередніх років.

Таблиця 1
РОЗПОДІЛ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ І
НАУКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ За способом ПРИВАТИЗАЦІЇ
(1992 - 1995 ГГ.)

?????????????????????????????????????????????????? ?????????????? ? ? Частка підприємств, приватизованих?
? ? різними способами (у%)?
?????????????????????????????????????????????????? ?????????????? ? ? а? б? в? г? д? е?
?????????????????????????????????????????????????? ?????????????? ? 1992? 73? -? 4,9? 4,9? -? 17,2?
? 1993? 90,2? 0,5? 0,5? 1,0? -? 7,6?
? 1994? 92,0? 0,5? 3,7? -? 0,5? 3,3?
? 1 півріччя 1995? 41,7? 8,3? 8,3? 41,7? -? ?
?????????????????????????????????????????????????? ?????????????? ? Разом? 85,8? 0,7? 3,2? 0,9? 2,7? 6,7?
?????????????????????????????????????????????????? ?????????????? Примітка:

- 5 -

а - продаж акцій акціонерних товариств відкритого типу;
б - продаж підприємств на аукціоні;
в - продаж підприємств на комерційному конкурсі;
г - приватизація через інвестиційний конкурс (в 1992-1993 рр..
це означало продаж підприємств цілком на некомерційному інвестицій-
онном конкурсі, в 1994 р. - продаж пакетів акцій, в 1995 р. - продаж
підприємств цілком на інвестиційному конкурсі);
д-продаж майна (актмівов) діючих, що ліквідовуються,
ліквідованих підприємств і об'єктів, незавершених
будівництвом;
е - викуп орендованого майна.

У той же час окремі акціонерні товариства за деякими показу-
телям поліпшили свої результати. Намітилася також тенденція до підвищення
показників діяльності груп, що включають підприємства з меншою чис-
лінощів (до 5 тис. чоловік) і використовують другий варіант пільг, за
відношенню до груп з більш великими за чисельністю підприємствами
(понад 5 тис. чоловік) і що обрали другий варіант пільг, а також груп
з більшою чисельністю (понад 5 тис. чоловік), що використовують перший ва-
ріант пільг, при виробництві виробів як цивільного призначення, так
і загального обсягу продукції.
З метою оцінки ефективності приватизації проведено порівняння де-
ності групи з 46 приватизованих підприємств і двох груп го-
сударственних підприємств, що складаються з 168 і 53 виробництв. Окремо
розглядалися показники їх діяльності стосовно до виробнич-
ТВУ загального обсягу продукції та виробів цивільного назначенія.Аналіз
показав:
- Всі групи підприємств у тій чи іншій мірі погіршили результати
своєї діяльності в 1 кварталі 1995 р. по сраненію з 1 кварталом 1994
р.;
- В той же час при виробництві загального обсягу продукції на при-
ватізірованних предпріятійх меншою мірою ухудшішісь результати
діяльності, ніж в обох групах державних підприємств. Однак
при виробництві цивільної продукції спостерігалася протилежна картина,
тобто приватизовані підприємства працювали гірше, ніж обидві групи
державних предпрятій.

- 6 -

Організаційні форми ПРИВАТИЗАЦІЇ

Інституційні перетворення в ООП можна розглянути на при-
мірою 8 галузей, підвідомчих Госкомоборонпрому Росії (АП - авіа-
ционной промисловості, БП і СХ - боєприпасів і спецхімії, ПВ - про-
промислово озброєнь, РКТ - ракетно-космічної техніки, ПСС - про-
промислово засобів зв'язку, СП - суднобудівної промисловості, ЕП -
електронної промисловості та РП - радіопромисловості). Підприємства та
організації кожної отрасіл були розділені на групи в залежності від
їх взаємовідносин з Госкомоборонпромом: державні підприємства,
підвідомчі Госкомоборонпрому; акціонерні товариства за участю
держави, які співпрацюють з Госкомоборонпромом; акціонерні гро-
ва, приватизовані без обмеженою, але співпрацюють з Госкомобо-
ронпромом; підприємства, повністю втратили у зв'язку з Госкомоборонпро-
мом; (див. Табл. 2).
З таблиці видно, що в даний час щодо запропонованих 8 від-
раслям Госкомоборонпром може реально проводити государстенную політи-
ку лише на 34,6% підприємств, на 28,6% предпріяітй можливість реалі-
зації державної політики обмежується спільною участю держав-
дарства в статутному капіталі акціонерних товариств, на 24% акціонерних
товариств державна політика здійснюється Госкомоборонпромом в
основному посредстом розміщення державного оборонного замовлення. На-
іменьшее кількість державних підприємств опинилося в авіаційн-
ної промисловості (21%), що навряд чи можна вважати позитивним фак-
те, тому що більшість приватизованих підприємств авіаційної
промисловості лишилось підтримки держави, у тому числі у вигляді го-
сударственного оборонного замовлення, і знаходиться на межі банкрутства.

- 7 -

Таблиця 2
ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА галузей оборонної
ПРОМИСЛОВОСТІ ГОСКОМОБОРОНПРОМА РОСІЇ (ГКООП), у%

?????????????????????????????????????????????????? ???????????????????? Форми? ООП? ГКООП?
взаємин ????????????????????????????????????????????????? ?
підприємств з ГКООП? АП? БП і СХ? ПВ? РП? РКТ? ПСС? СП? ЕП? ?
?????????????????????????????????????????????????? ???????????????????? Держпідприємства,? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
підвідомчі? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
ГКООП? 21,0? 82,0? 34,6? 28,0? 54,2? 41,4? 40,7? 26,8? 34,6?
АТ з гос-вим? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
участю,? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
співро-щие з ГКООП? 40,9? 12,0? 24,6? 27,5? 13,5? 27,1? 31,4? 29,1? 28,6?
АТ, приват-ні? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
без обмежень,? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
співро-щие з ГКООП? 28,7? 6,0? 19,0? 33,0? 22,9? 14,9? 18,1? 27,2? 24,0?
Підприємства,? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
повністю? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
втратили? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
зв'язок з ГКООП? 9,4? 0? 21,8? 11,5? 9,4? 16,6? 9,8? 16,9? 12,8?
?????????????????????????????????????????????????? ???????????????????? Усього? 100? 100? 100? 100? 100? 100? 100? 100? 100?
?????????????????????????????????????????????????? ???????????????????? 
Нещодавно превітельством РФ було ухвалено рішення, відповідно до
яким заводи і КБ галузей оборонної промисловості, що виконують
оборонне замовлення, можуть розраховувати при отриманні статусу Федерального
науково-виробничого центру (ФНПЦ) на особливу державну під-
радити. Пізніше передбачається фінансувати ФНПЦ також за рахунок
коштів Міннакі Росії - за статтею витрат на фундаментальні дослі-
нання.
За різними оцінками, структурна перебудова підприємств оборонного
комплексу, що включає модернізацію виробництва і конверсію оборонної
промисловості, зажадає від 150 млрд. до 300 млрд. дол адаптаційно-
ною реакцією підприємств оборонного комплексу, тісно пов'язаних між

- 8 -

собою науковими, виробничими і коопераційних зв'язків, стало
прагнення до утворення різних інтегрованих структур з переважатиме-
даніем останнім часом акціонерно-промислових компаній і фінансового-
по-промислових груп.
Створення розгалуженої мережі фінансово-промишленнх груп - одне з
найбільш дієвих шляхів залучення позабюджетних джерел фінан-
сірованія для виведення ООП з кризи, здійснення структурної переста-
Ройко, переоріеннтаціі промислових підприємств і наукових організацій
на самофінансування. Освіта ФПГ на базі підприємств ООП повыша-
ет стійкість що входять до них підприємств до зовнішніх впливів,
сприяє розширенню самостійності підприємств у всіх сферах
діяльності, зменшує ймовірність банкрутства, сприяє перерасп-
ределенію управлінських функцій.
Возніконовеніе ФПГ воджно ренгламентіроваться і регулюватися
державою, особливо при об'єднанні підприємств, що надають су-
громадської вплив на обороноздатність Росії, оскільки в іншому
випадку можуть взяти гору групові інтереси, які йдуть в розріз з дер-
дарчим промисловою політикою в ООП. У той же час за іншими, ме-
неї значущим направленімям діяльності ФПГ можуть консолідувати
підприємства на добровільній основі.
Процес формування і реєстрації ФПГ в даний час визна-
ляется положенням про ФПГ і поря?? ке з створення (додаток до Указу пре-
зидента РФ № 2096 від 8 грудня 1993 р.), програмою сприяння форми-
вання ФПГ (затверджена постановою уряду РФ № 48 від 16 ян-
варя 1995 р.), а також постановами уряду РФ, що стосуються
порядку проведення експертизи проектів ФПГ (№ 508 від 23 травня 1994 р.) і
порядку ведення реєстру ФПГ (№ 707 від 19 червня 1994 р.).
Аналіз діючих законадательних та нормативно-правових актів з
формування ФПГ в ООП показав наступне:
- Нормативно-правовою основою створення ФПГ є акціонірова-
ня, але взаємини в рамках ФПГ між головною компанією та її
учасниками поки чітко не визначені;
- Антимонопольне законодавство накладає зайві обмеження
ня на участь у ФПГ підприємств-монополістів, особливо що випускають
оборонну продукцію;
- Недостатньо розроблені норми створення ФПГ в рамках СНД, і з
підприємствами країн далекого зарубіжжя;
- Положення про створення ФПГ має передбачити пом'якшення Дейсі-

- 9 -

твующіх обмежень кількісного складу їх учасників, чисельності
работкіков входяціх в них структур, частки державної власності
в сукупному капіталі ФПГ, можливості перехресного володіння акціями
учасниками ФПГ, системи пільг, предлакаемих ФПГ державою, і т.д.;
- Потрібні численні согласованмія з центральними економі-
тичними органами, Міністерством оборони Росії, урядом РФ. В
результаті процес формування і реєстрації ФПГ триває в ряді випад-
ев більше півроку, при цьому об'єдналися в них підприємства отримують
лише незначні пільги.
Відповідно до програми сприяння формірованмію ФПГ в ООП в
1996 передбачається створення не менше 20 промислових груп. Вже під
другій половині 1995 функціонували або перебували в стадії оформ-
Госкомоборонпром Росії може впливати на діяльність ФПГ через
своїх представників у наглядових радах, а також контролюючи ви-
полнению державного оборонного замовлення і федеральних програм.
За рахунок створення ФПГ в ООП, що володіють високими технологіями з
значним експортним потенціалом (авіакосмічна і лазерна техні-
ка, суднобудування, послуги із запуску супутників та ін), може бути забезпе-
печей підйом в області як промислового виробництва, так і нагромадження-
ня капіталу. Банки зацікавлені у співпраці з творцями по-
добной техніки.
У той же час переведення промисловості Росії, в тому числі і про-
ронного комплексу, на шлях корпоратизації на основі мережі ФПГ може
призвести до небажаних наслідків, зокрема:
- Розширення системи пільг, що надаються учасникам ФПГ, отри-
цательно позначиться на стані федерального бюджету;
- Формування ФПГ може перетворитися на чергову кампанію, якщо
при цьому не буде певних обмежень;
- Виникнення ФПГ посилить монопольні тенденції на регіональних
і федеральному ринках;
- Зростання ролі фінансових установ у рамках ФПГ здатне
викликати не приплив інвестицій в промисловість, а їх відтік в більш ви-
придатні сфери;
- Концентрація одним з учасників ФПГ пакетів акцій інших
учасників у ряді випадків може призвести до втрати інвестиційної прив-
лекательності проектів ФПГ для великих інвесторів, зацікавлених в
отриманні контролю за інвестуються підприємствами.

- 10 -

Ефективна діяльність ФПГ з метою оздоровлення економіки ООП,
здійснення її структурної перебудови можлива при усуненні вже
намітилися негативних явищ, пов'язаних з приватизацією та освітньої-
ня ФПГ. Для цього необхідно:
- Створити методичну базу, яка регламентує формування і
функціонування ФПГ;
- Не допускати перепрофілювання підприємств, що входять у ФПГ,
основна діяльність яких пов'язана з виробництвом продукції для
державних потреб або забезпеченням безпеки Росії;
- Контролювати дотримання державних інтересів ФПГ через
участь представників Госкомоборонпрома Росії в наглядових сові-
тах;
- Припиняти скуповування пакетів акцій при проведенні аукціонів комерційних
тичними структурами, незацікавленими в інвестиціях;
- Здійснювати регулярний аналіз діяльності ФПГ, виявляти поло-
жітельние або негативні аспекти їх функціонування з метою врахування
накопиченого досвіду при формуванні подальших ФПГ.
Приватизація підприємств ООП сприяла розвитку нової систе-
ми прав власності, спрямованої на ефективне господарювання.
Проте позитивний результат від інституціональних перетворень в
ООП може бути досягнутий тільки в комплексі з заходами з конверсії по-
енного виробництва, його демонополізації, фінансової стабілізації,
розвитку фінансових ринків і т.д., а також при створенні умов для
виникнення конкурентного середовища.

НАСЛІДКИ Ваучерна ЕТАПУ ПРИВАТИЗАЦІЇ
Оборонних підприємств

Перехід до ринкової економіки підприємств галузей оборонної про-
мислення проходять в умовах загальної економічної кризи, ослож-
нівшегося що проводиться конверсією. Вже на початковому етапі приватизації
підприємств ООП разом з окремими позитивними моментами (реорганізований-
нізація структури управління підприємствами з виділенням незалежних
підрозділів і наданням їм прав юридичної особи, ослаблення
соціальної напруженості та підвищення ефективності роботи окремих
підприємств) виявилися й негативні, в тому числі відмова від профіль-
ної продукції (ВО "Радіан", московський радіозавод "Геперон"), погіршуючи-
ня контролю за діяльністю підприємств, перехід окремих підприєм-

- 11 -

тий у власність іноземних юридичних осіб (завод "Карат" в Пен-
зенской області).
Чековий (ваучерний) етап приватизації в ООП, що закінчився 1 липня
1994 р., не привів до очікуваних від нього результатів. Скоріше, він вия-
вил ряд проблем, які ще чекають свого рішення.
1. _Паденіе Обсягів виробництва і особливо спад в оборонних допоміжні-
_ледованіях в результаті істотного скорочення державного обо-
_ронного замовлення .. Обсяги закуповуваного озброєння впали до такого ступеня,
що, як правило, не дозволяють компенсувати навіть природне зменшення
запасів. Частка сучасних зразків В і ВТ в середньому в даний час
становить не більше 30%. Через 10 років, до 2006 р., вона може знизитися
до 3-5% (в арміях провідних країн Заходу це частка в даний час на-
ходітся в межах 60-70% і планується її збільшення). У 1995 р. Оте-
кількісний військова авіація отримала тільки по одному літаку Ту-160,
Ту-22 МЗ, СУ-27. Вперше в історії ВПС у 1995 р. для стройових частин
не замовлений жоден літальний апарат.
Якщо в промислово розвинених країнах в результаті конверсії скор-
щення військового виробництва звичайно не перевищувала 5-7% на рік, то в Рос-
оці тільки в 1992 р. рівень військового виробництва склав 32% у від-
носіння до 1991 р. У 1995 р. спад виробництва в оборонних галузях був
більш глибоким, ніж в цілому по промисловості. Обсяг промислового
виробництва у порівнянних цінах у грудні 1995 р. в порівнянні з со-
Відповідаю періодом попереднього року скоротився на 39,3%, а спочатку
року - на 21,1%. У той же час обсяг виробництва цивільної продук-
ції в ООП зменшився в грудні 1995 р. в порівнянні з груднем 1994
на 43,8%, з початку року - на 23,2%, а військової продукції відповідно-
але - на 33,8 і 16,6%.
В результаті спостерігається незворотний руйнування наукового, вироби
вальних і кадрового потенціалу ООП. У той же час оборонним про-
промислових підприємств і особливо науковим організаціям в умовах еко-
ліджень економічного кризи неможливо вижити без надання в розумних
межах державного оборонного замовлення. Проте держава не ви-
виконується своїх зобов'язань. Наприклад, ФО "авіадвигунів" і АТ "Перм-
ські мотори ", зайняті розробкою двигуна ПС-90А для лайнерів
ІЛ-96-300, Ту-204, транспортного літака ІЛ-76 МФ відповідно до
програмою розвитку авіаційної техніки до 2000 р., фінансуються не
більш ніж на 30% від необхідного обсягу вкладень.
2. _Потеря Мобілізаційних потужностей через відсутність державної адмін-

- 12 -

_твенного фінансування .. Підприємства, які мають у своєму складі мобілі-
заційного потужності, повинні здійснювати фінансування останніх СОГ-
ласно укладеними договорами, в рамках яких мобілізаційні потужності
містяться частково за рахунок коштів підприємства, а частково - дер-
дарства. Однак вона постійно порушує свої зобов'язання, що прива-
дит до втрати мобілізаційних потужностей.
3. _Банкротство Частини акціонерних (приватизованих) підприємств.
При здійсненні програми приватизації передбачалося, що приватизованої
зація і акціонування врятують оборонні підприємства від банкрутства.
Проте в даний час банкрути зустрічаються і серед державних,
і серед приватизованих підприємств. Федеральним управлінням у де-
лам про неспроможність (банкрутство) при Держкоммайна РФ визнані
неплатоспроможними 203 підприємства, що входять в ООП, з яких 113
(більше половини) - акціонерні товариства.
4. _Отсутствіе Механізму контролю за використанням інтелектуалів-
_ной власності при приватизації підприємств і наукових організацій.
Згідно з нормативними документами з приватизації, інтелектуальна
власність повинна оцінюватися окремо в ході спільної оцінки стоімос-
ти майна, однак через відсутність відповідних механізмів і
контролю за використанням інтелектуальної власності підприємства
в багатьох випадках цього не робили. Такий стан нерідко приводи-
ло до її розбазарювання, передачі в інші галузі та комерційні
структури. Великий інтерес до інтелектуальної власності російських
оборонних підприємств виявляють і іноземні фірми.
5. _ Руйнування наукових, технологічних і коопераційних зв'язків
_между підприємствами в результаті приватизації окремих підприємств,
_об'едіненних в єдиний комплекс; ослаблення науково-дослідного
_потенціала наукових організацій при роздільної приватизації наукової і
_опитно-виробничої бази .. Що діяло до недавнього часу зако-
нодательство не тільки не відкривало простору для формування акціо-
нерно-промислових компаній та фінансово-помислах груп, але, напр-
тив, навіть орієнтувало на руйнування раніше сформованих прогресивних
технологічних комплексів. Логіка при цьому була така: спочатку треба
збільшити кількість суб'єктів господарювання, а потім вони самі об'єднають-
ся, якщо захочуть.
Здійснюючи в процесі приватизації політику демонополізації,
Держкоммайна РФ і ГКАП РФ застосовували принцип роздільної приватизації
наукових організацій і промислових підприємств, що входять в єдиний

- 13 -

комплекс. Це призводило до руйнування зв'язків між наукою і виробнич-
твом, технологічних і коопераційних зв'язків як усередині ООП, так і
між суміжними галузями. На початковому етапі приватизації були факти-
но позбавлені своєї виробничої бази найбільші науково-виробнич-
ничих комплекси (ОКБ імені П. О. Сухого, АНТК імені А. Н. Туполєва та
ін). Аналогічна ситуація складалася і в менш великих об'єднань-
ях.
6. _Ослабленіе Державного контролю за діяльністю приватизованої
_зірованних обороненних підприємств, що беруть участь у виконанні державної адмін-
_твенного оборонного замовлення .. Через відсутність до останнього часу за-
кону про державне оборонне замовлення (від був прийнятий Державною
думою тільки 24 листопада 1995) не було налагоджено ефективну взаємодію
дію органів державного управління з приватизованими обо-
роннимі підприємствами. Це призводило до того, що акціонованим
підприємства, які вийшли з Госкомоборонпрома, і навіть підприємства, пакет
акцій яких був закріплений у державній власності, відмовляєть-
лись від виконання оборонного замовлення з-за його невигідність. Можна
навести безліч прикладів невиконання державою своїх обов'язковий-
ств в рамках державного оборонного замовлення. Так, Міністерство
оборони РФ замовило 7 ракетоносіїв "Протон" Державному косми-
зації Науково-виробниче центру імені М. В. Хрунічева, але оплачений
поки тільки 1. В цілому частка державного фінансування у загальному
обсязі замовлень об'єднання не перевищує 6%.
7. _Сістема Ваучерної приватизації не створила ефективних собс-
_твенніков, здатних забезпечити приплив необхідних інвестицій в обо-
_ронний комплекс .. Як показав аналіз, приватизація не стимулювала до-
полнітельние інвестиції. Кількість підприємств, в які були вкладені-
ни кошти вітчизняними та зарубіжними інвесторами, виявилося нич-
тожно малим. Іноземні інвестори вважають за краще брати участь у створенні
спільних підприємств, співзасновниками яких є державні-
ные оборонні підприємства, оскільки в цьому випадку знижується ризик по-
тер вкладених капіталів.
8. _Однім Із небажаних наслідків проведеної приватизації
_предпріятій є неконтрольована скупка значних пакетів з
_акцій іноземними фізичними та юридичними особами, а також вітчизняні-
_веннимі компаніями та фізичними особами, не зацікавленими в розви-
_тіі виробництва .. Скуповуючи безпосередньо або через підставних осіб значною
ные пакети акцій приватизованих підприємств оборонного комплексу,

- 14 -

іноземні фірми прагнуть до зміни з керівництва з тим, щоб в пос-
ледующем припинити на них випуск військової продукції. Приватизація в
ряді випадків безпосередньо підривала безпеку Росії. Так, Держ-
комоборонпром був змушений вимагати від Держкоммайна РФ зняття з
аукціонів державних пакетів акцій ОКБ імені П. О. Сухого (Москва),
що є базою створення новітніх зразків вітчизняної авіаційної
техніки. Також знімаються з аукціону державні пакети акцій Ар-
сеньевского машинобудівного заводу "Прогрес" (Приморський край) і
Улан-Удінского авіаційного заводу (Республіка Бурятія).
9. _ Розвал що склалася соціальної сфери в результаті передачі об'єк-
_ектов соціально-культурного та побутового призначення в муніципальну
_собственность .. Кризовий стан економки ООП зробило негативний
вплив на всю соціальну сферу, особливо в містах-заводах. У систему
Госкомоборонпрома Росії входить більше 70 міст-заводів з відособлений-
нимі науковими та промисловими підрозділами та замкнутої соціальної
інфраструктурою, що в умовах кризи постраждала
найбільшою мірою. Передача об'єктів соціально-культурного та збуту-
вого призначення в муніципальну власність у цьому разі не могла
сприяти збереженню даних об'єктів, оскільки відрахування обо-
ронних підприємств у місцеві бюджети незначні. Муніципальні ор-
Гани, не маючи необхідних коштів для підтримки соціальної інфраст-
руктури, змушені передавати об'єкти соціальної сфери комерційним
організаціям, які використовують з не за призначенням. Приватизирован-
ные підприємства, не маючи в своєму розпорядженні достатньо коштів на утримання
наявних у них об'єктів соціальної сфери, також прагнуть до Переприймання-
філірованію цих об'єктів, що забезпечує отримання прибутку.
Таким чином, більшість акціонованих (приватизованих)
підприємств ООП, як і державних, виявилося в складному економі-
зації та фінансовому становищі через істотне скорочення оборонно-
го замовлення і відсутності інвестицій. Роздержавлення власності в
ООП за відсутності належного управління не привело до підвищення ефек-
бництва. У той же час окремі приватизовані і
акціонірванние підприємства розширюють ділове співробітництво з іност-
раннимі партнерами, об'єднують зусилля для спільного виробництва по-
енной і конверсійної продукції, шукають шляхи диверсифікації своєї дея-
ності на основі створення різного виду інтегрованих структур.

НАПРЯМКИ нейтралізації негативного

- 15 -

НАСЛІДКІВ Ваучерна приватизація

Існує ряд серйозних проблем, які негативно позначаються на
ході приватизації та збереження промислового та наукового потенціалу
підприємств оборонних галузей промисловості. Серед них можна виокрем-
лити наступні:
- Проведення аукціонів не враховує особливостей підприємств обо-
ронних галузей промисловості, в результаті пакети з акцій скуповуються
комерційними організаціями, приватними особами та іноземними фірмами,
не зацікавлені в інвестиціях;
- Недостатньо ефективний державний контроль над роз-
кою і виробництвом озброєння і військової техніки на приватизованих
підприємствах, в акціонерно-промислових компаніях і фінансово-промисло-
лених групах;
- Не встановлено механізм реалізації державою своїх прав на
інтелектуальну власність, що призводить до неправильної оцінки
власності та науково-технічного потенціалу підприємств і невозмож-
ності відшкодування державних витрат, що витрачаються на розробку
документації.
При подальшій приватизації підприємств ООП потрібно усунути нега-
тивні явища, характерні для її першого етапу. Приватизації припускає-
ріятій повинна сприяти виникненню стратегічних власного
перш за все шляхом формування приватних акціонернопромишленних компа-
ний і фінансово-промислових груп, відновленню порушених господа-
ничих зв'язків на базі проведених інституціональних перетворень,
широкому залученню позабюджетних інвестицій, а також забезпечення реа-
лізації соціальних програм.
ЦНІІЕК спільно з ЦНІІЕІСУ в рамках підготовки проекту державної адмін-
ничих програми сприяння зайнятості в ООП були розроблені запропонованого-
ження, що стосуються комплексного вирішення проблем приватизації в оборонного
ном комплексі. Для вирішення проблем, що стоять перед ООП в області прива-
тізаціі, необхідно:
- Надавати підтримку оборони підприємствам по створенню АПК і ФПГ,
сприяють збереженню і відновленню наукових, виробничих і
кооперацпіонних зв'язків між підприємствами оборонного комплексу і
підприємствами суміжних галузей промисловості як в Росії, так і в
інших країнах СНД;
- Сприяти формуванню: акціонерно-промислових компаній в

- 16 -

складі підприємств, розташованих у різних регіонах Росії та дру-
гих країнах СНД; міжгалузевих акціонернопромишленних компаній і фі-
сис теми-промислових груп на базі високотехнологічних підприємств
оборонного комплексу за участю підприємств машинобудування, металург-
ня та хімічної промисловості;
- Сприяти утворенню на базі провідних НДІ, КБ і підприєм-
тий оборонного комплексу федеральних Науково-виробниче (науч-
но-технічних) це