ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Виконавча влада
         

     

    Адміністративне право

    ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

    АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ

    Контрольна робота

    з предмету "Адміністративне право України"

    Виконала: студентка групи ПБЗ - 24

    Калуга Юліана

    Ірпінь 2002

    ВИКОНАВЧА ВЛАДА. ПОНЯТТЯ, ФУНКЦІЇ І ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ

    Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україніздійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
    Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють своїповноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів
    України.

    Серед органів державної влади важливе місце посідають органи виконавчоївлади, що здійснюють функції державного управління економічним, соціально -культурним та адміністративно-політичним будівництвом. Від результатівдіяльності цих органів понад усе залежить соціально-економічний таполітичний стан країни. Саме ці органи виступають основним суб'єктомадміністративного права.

    В адміністративно-правовій науці під органом виконавчої владивизнається частина державного апарату (організація), яка має власнуструктуру та штат службовців і в межах встановленої компетенції здійснюєвід імені і за дорученням держави функції державного управління векономічній, соціально-культурній, адміністративно-політичній сферахсуспільного життя. Це поняття має найбільш вагомі ознаки органів виконавчоївлади. Такі органи є державними і разом з органами законодавчої та судовоївлади складають єдиний державний апарат. Тому органи виконавчої влади маютьусі найважливіші ознаки державних органів, але, крім того, вони мають івласні специфічні риси, які обумовлені завданнями та особливим характеромдержавного управління. Органи виконавчої влади створюють і свій власнийапарат - апарат державного управління, який належить до числа складнихсамоврядних систем. Він являє собою цілісне утворення, яке складається звеликої кількості різноманітних частин - окремих органів та їх структурнихпідрозділів.

    Органи виконавчої влади реалізують функції держави, виконуючи положення
    Конституції та законів України, актів Президента України, а такожнормативні акти органів державного управління вищого рівня.

    Кожен орган виконавчої влади, діючи від імені та за дорученням держави,має певний правовий статус, виступає носієм відповідних повноваженьюридично-владного характеру, реалізація яких забезпечує йому досягненнямети виконавчо-розпорядчої діяльності. Органи виконавчої влади наділяютьсянеобхідною оперативною самостійністю, що виражається в їх компетенції --предметах відання, правах, обов'язках, територіальних межах діяльностікожного окремого органу. Компетенція - це певний обсяг державноїдіяльності, покладений на конкретний орган, або коло питань, передбаченихзаконодавством, іншими нормативно-правовими актами, які він має правовирішувати в процесі практичної діяльності (коло питань, що вирішуютьсяміністерством, визначається у положенні про. відповідне міністерство;відомством - у положенні про відповідне відомство).

    Кожен орган виконавчої влади має офіційне найменування та повноваженнявикористовувати різні атрибути з державною символікою (гербовий штампом,бланками з офіційними найменуваннями та ін.). Більшість органів виконавчоївлади та методи їх діяльності визначаються Конституцією та законами
    України, актами Президента України.

    Діяльність цих органів має вторинний, підзаконний, виконавчо -розпорядчий характер, бо вони здійснюють свої функції на підставі та навиконання закону. Але, реалізуючи свою компетенцію, виконуючи положеннязаконів та правових актів інших державних органів, органи виконавчої владимають повноваження розпоряджатися з конкретних питань та прийматипідзаконні нормативні акти. Отже, в процесі виконавчої та розпорядчоїдіяльності органи управління діють юридично-владно, застосовуючи різніправові засоби нормо-творчого, оперативно-виконавчого (розпорядчого) таюрисдикційного (правоохоронного) характеру.

    Будучи частиною державного апарату, органи виконавчої влади маютьвласну внутрішню структуру та штат службовців. Організаційна структурадержавного апарату - це поділ цілого на організаційно відокремлені одиниціта мережа управлінських зв'язків у ньому, особлива форма поділу ікооперації управлінської діяльності, стійка схема розподілу його завдань тафункцій.

    Орган виконавчої влади становить собою організацію - колектив людей --державних службовців, який сформований шляхом їх призначення абоконкурсного відбору на посаду для здійснення конкретної виконавчо -розпорядчої діяльності в юридично-владній формі. В рамках колективу даногооргану поміж структурними підрозділами і службовцями розподіленіповноваження і відповідальність за доручену справу, встановлені тарозвиваються різні організаційно-правові зв'язки. Усе це спрямоване назабезпечення ефективної діяльності органів виконавчої влади.

    Органи виконавчої влади багато в чому відрізняються від органівзаконодавчої та судової влади - своїм цільовим призначенням, функціями,характером діяльності, порядком утворення окремих органів тавзаємовідносинами між різними органами, складом службовців та порядкомзаміщення ними посад, формами та методами здійснення своїх юридично-владнихповноважень.

    Органи виконавчої влади істотно відрізняються від підприємств,об'єднань, установ, організацій, в тому числі й державних. Головне, чимвідрізняються органи виконавчої влади від підприємств, об'єднань, установ іорганізацій, є те, що перші мають державно-владні повноваження, воникерують об'єктами, до числа яких входять і самі підприємства, об'єднання,установи, які знаходяться ззовні їх, виступають від імені держави, апідприємства, об'єднання, зайняті господарською діяльністю, установи --соціальним обслуговуванням, організації (будівельно-монтажні, житлово -експлу-атзційні, шляхові та ін.) будують або експлуатують виробничій іншіоб'єкти.

    В органах виконавчої влади, починаючи з центральних і закінчуючимісцевими (районними), всі службовці (за винятком обслуговуючого персоналу,який створює тільки умови для нормального функціонування органу) здійснюютьрізні функції управління, а їх праця є одним із видів управлінськоїдіяльності. На підприємствах, в установах їх працівники виконують різну захарактером роботу. Одна (більша) частина працівників зайнята безпосередньоу виробничому процесі або процесі соціального обслуговування, вона виробляєпевну продукцію (матеріальні цінності, послуги). Інша, значно менша частинапрацівників здійснює управлінську, владно-організаційну діяльність. Цядіяльність не є основною для підприємства (установи), але вона забезпечує,створює належні умови для основної - виробничої діяльності або діяльності зсоціального обслуговування.

    Підприємства (установи) в цілому не виконують управлінських функцій,такі функції виконує спеціально організована група людей,, яку називаютьадміністрацією підприємства (установи).

    Дирекція школи, правління акціонерного товариства, головний лікарполіклініки мають адміністративно-владні повноваження, здійснюють виконавчо -розпорядчі функції усередині даного об'єкта, видають індивідуальні танормативні акти, які є обов'язковими до виконання працівниками цихпідприємств, установ.

    Ураховуючи саме ці ознаки, адміністрації державних підприємств, установтакож відносять до органів державного управління, називають їх при цьомуорганами безпосереднього управління або органами предметної компетенції.

    Наведене дає можливість зробити висновок про те, що орган виконавчоївлади (державного управління) - це організація, яка є частиною державногоапарату, має певну компетенцію, структуру, територіальний масштабдіяльності, утворюється у порядку, встановленому законом або іншим правовимактом, володіє певними методами роботи, наділена повноваженнями виступатиза дорученням держави і покликана у порядку виконавчої діяльностіздійснювати керівництво економікою, соціально-культурним будівництвом таадміністративно-політичною діяльністю.

    Види органів виконавчої влади

    Органи виконавчої влади є численними та різноманітними, Що обумовленобезпосередньою спрямованістю виконавчо-розпорядчої діяльності. Для кращоговивчення особливостей організації і діяльності органів державногоуправління, а також виявлення закономірностей у взаємозв'язках окремихорганів здійснюють їх класифікацію, в основу якої кладуться різні критерії.
    Найбільш важливими з них є територіальний масштаб діяльності, обсяг іхарактер компетенції, порядок вирішення підвідомчих питань, предметспрямованості компетенції, становище та місце в системі органів.

    Залежно від територіального масштабу діяльності органи виконавчої владиподіляють на чотири групи: центральні, органи виконавчої влади Автономної
    Республіки Крим (далі - АРК), міжтеріторіальні, місцеві.

    Центральними є ті органи виконавчої влади, діяльність яких поширюєтьсяна всю територію України. Такі органи реалізують загальне або галузевеуправління, здійснюють спеціальний (функціональний) вплив на об'єктинезалежно від їх місцезнаходження на території України. До них належать:
    Кабінет Міністрів України, міністерства, державні комітети та іншіцентральні органи виконавчої влади.

    До органів виконавчої влади АРК належать: Рада міністрів АРК,міністерства та інші органи виконавчої влади АРК, повноваження якихпоширюються на всю її територію. Вони здійснюють загальне або галузевеуправління чи виконують окремі спеціальні функції державного управлінняоб'єктами, які розташовані на території АРК, в межах компетенції,визначеної Конституцією і законами України. Міжтеріторіальні органиохоплюють своєю діяльністю певну частину території України, територіюдекількох адміністративно-територіальних одиниць або територію, межі якоївзагалі не залежать від адміністративно-територіального поділу України.
    Такі органи забезпечують галузеве управління чи здійснення спеціальнихфункцій на відповідній частині території України (наприклад, військовінапрямки, митниці, управління залізниць тощо).

    До місцевих органів виконавчої влади належать ті, повноваження якихпоширюються на територію певної адміністративно-територіальної одиниці
    (області, району). Вони виконують завдання загального управління такоординації чи функції відповідних центральних органів виконавчої влади натериторії певної області, району, міста. Це місцеві державні адміністрації,місцеві органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади,наприклад, Харківська обласна державна адміністрація, Управління
    Міністерства внутрішніх справ по Харківській області, районний відділосвіти тощо.

    Від того, який обсяг і характер компетенції мають органи виконавчоївлади, вони поділяються на: органи загальної компетенції, органи галузевоїкомпетенції, органи спеціальної (функціональної) компетенції, органипредметної компетенції.

    Органи загальної компетенції-це органи, які в межах підвідомчої їмтериторії здійснюють державне управління та координацію усіх або більшостіпідпорядкованих чи підконтрольних їм органів галузевої чи функціональноїкомпетенції. Вони несуть відповідальність за стан справ на відповіднійтериторії (на всій території України, території АРК, області, району,міста). Тому вони здійснюють загальне керівництво і координацію діяльностіорганів галузевої та функціональної компетенції, підприємств, установ,організацій та інших об'єктів. До органів загальної компетенції належать:
    Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АРК, місцеві державніадміністрації. Органи галузевої компетенції реалізують державну політику увідповідній галузі. Галузь - це поєднання об'єктів управління підкерівництвом відповідного органу виконавчої влади за ознаками виробничоїєдності незалежно від їх географічного розташування. Органами галузевоїкомпетенції є: міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щомають у своєму підпорядкуванні підприємства, установи, інші структури і тимсамим керують певною галуззю (Міністерство оборони, Міністерство освіти інауки, Державний комітет України по водному господарству та ін.), а такожмісцеві органи цих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

    Органи спеціальної (функціональної) компетенції здійснюють керівництвоз питань, які мають загальний характер для всіх чи багатьох галузейгосподарства, соціально-культурного будівництва. Вони координуютьдіяльність галузевих міністерств, інших центральних органів виконавчоївлади, місцевих органів державної виконавчої влади, а також підприємств,установ і організацій незалежно від їх відомчого підпорядкування. До такихорганів належать: міністерства, інші центральні органи виконавчої влади
    (Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Антимонопольний комітет таін.), а також їх місцеві органи. Органами предметної компетенції єадміністрації державних підприємств, установ, які керують діяльністювідповідних підприємств, установ.

    Залежно від порядку вирішення підвідомчих питань органи виконавчоївлади поділяються на єдіноначальні та колегіальні.

    На чолі єдиноначального органу стоїть одна особа - керівні який маєправо особисто приймати рішення з усіх основних питань компетенції цьогооргану. Єдиноначальність забезпечує оперативність керівництва, використанняіндивідуальних здібностей та досвіду керівників і водночас підвищує їхперсональну відповідальність, оскільки на особу керівника лягаєвідповідальність за діяльність усього органу державного управління. Доєдіноначальніх належить більшість органів виконавчої влади: міністерства таінші центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади.

    Проте і в єдіноначальніх органах для вирішення найбільш важливих питаньстворюються колегіальні органи (колегії, науково-технічні, техніко -економічні ради тощо). Вони виконують допоміжні, консультативні функції,оскільки їх рішення затверджуються рішенням керівника або втілюються вжиття через рішення керівника.

    На чолі колегіального органу стоїть група осіб, які входять до складуцього органу, тобто є організаційно і юридичне оформленими. Основніпитання, які віднесені до компетенції такого органу, обговорюються тавирішуються на засіданнях колективно. Для винесення рішення зобговорюваного питання необхідно мати кворум. Рішення в колегіальнихорганах частіше за все приймаються абсолютною більшістю голосів, тобто колиза дане рішення проголосувало більше половини присутніх членів органу. Якправило, це пов'язано з великим обсягом їх компетенції та широкимизавданнями керівництва, які стосуються багатьох галузей та функційдержавного управління. Колегіальність дозволяє правильно вирішуватинайбільш складні питання керівництва за участю фахівців, з використанням їхдосвіду. Тому до колегіальних органів насамперед належать: Кабінет
    Міністрів України та Рада міністрів АРК, а також деякі інші органи. Але і вцих органах колегіальність доповнюється єдіноначальністю керівників, якіособисто вирішують деякі оперативні організаційні питання діяльностіочолюваного ними органу.

    Залежно від предмета спрямованості компетенції органи виконавчої владиподіляються на: а) органи управління господарським виробництвом, економікою та сфероюсоціального обслуговування: промисловістю, сільським господарством,транспортом, зв'язком, внутрішньою торгівлею, житлово-комунальнимгосподарством та побутовим обслуговуванням населення; б) органи управління соціальним розвитком, культурою: освітою, охороноюздоров'я, фізичною культурою та спортом, розвитком науки, культури,соціальним забезпеченням; в) органи управління в адміністративно-політичній сфері: обороною,державною безпекою, внутрішніми справами, юстіцією, зовнішніми стосунками; г) органи міжгалузевого управління, які здійснюють функції:ціноутворення, статистики, фінансового регулювання, стандартизації,сертифікації та ін.

    Якщо брати за критерій класифікації становище та місце в системіорганів виконавчої влади, то вони поділяються на вищі та нижчі. Так,обласна державна адміністрація буде нижчою відносно Кабінету Міністрів
    України, але вищою відносно районної державної адміністрації. Звідси --підпорядкованість, підконтрольність, підзвітність нижчих органів передвішімі, обов'язковість рішень вищих органів до виконання нижчими.

    Система органів виконавчої влади та принципи їх побудови

    Численні та різноманітні органи виконавчої влади утворюють відповіднусистему, ефективність діяльності якої залежить від ступеня упорядкованості,організованості, злагодженості в усіх ланках. В єдину систему їх об'єднуєзміст діяльності-виконавчо-розпорядчий та спільна основа заснування
    (утворення) - державна власність. Кожний орган виконавчої влади - відцентрального до місцевого - виступає суб'єктом права державної власності,наділяється статусом юридичної особи і водночас вирішує різні питанняоперативного управління та охорони цієї власності.

    Отже, органи виконавчої влади - не просто спільність однорідниходиниць, а цілісна система, тобто така сукупність, в якій усі складовічастини (окремі органи та їх структурні підрозділи) є взаємопов'язаними іводночас складають самостійні підсистеми з своїми особливостями структури,функцій, компетенції.

    Побудова цієї системи грунтується на засадах єдності та цілісностідержавної території, поєднання принципів централізації та децентралізації,збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів залежно відадміністративно-територіального устрою країни. Система органів виконавчоївлади утворюється з урахуванням забезпечення державного суверенітету іекономічної самостійності України, проведення фінансової, цінової,інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці і зайнятостінаселення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи,екологічної безпеки природокористування, а також здійсненнязагальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального такультурного розвитку України.

    Побудова та удосконалення системи і підсистем органів виконавчої владивідбуваються з урахуванням необхідності єдиного центру керівництваекономічними та соціальними справами на підставі планування, ринковихвідносин, рівності усіх форм власності, поєднання галузевого ітериторіального принципів управління, їх централізації з відповідноюсамостійністю регіонів та окремих адміністративно-територіальних одиниць,господарською самостійністю підприємств, об'єднань та інших суб'єктів.

    Утворення органів виконавчої влади, формування їх системи та їїфункціонування здійснюються згідно з принципами демократизму і законності.
    Конституція України надає громадянам право брати участь в управліннідержавними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільнообирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевогосамоврядування. Громадяни користуються рівним правом доступу до державноїслужби, а також до служби в органах місцевого самоврядування (ст. 38).

    Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадовіособи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції
    України). Організація і діяльність органів виконавчої влади, основидержавної служби визначаються законами України.

    Важливою особливістю побудови та функціонування органів виконавчоївлади є організаційні зв'язки структурних одиниць системи, що виявляються врозпорядніцтві, підпорядкованості, підконт-рольності, підзвітності такоординації.

    Розпорядніцтво одного органу управління відносно інших виявляється першза все в обов'язковості для них його наказів. У свою чергу воно обумовленепідпорядкованістю тих чи інших органів тому, хто розпоряджається. Так,
    Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови ірозпорядження, які є обов'язковими до виконання міністерствами та іншимиорганами виконавчої влади, роботу яких він спрямовує і координує.

    підконтрольність означає, що вся діяльність органів або якийсь їх обсягперевіряються вищими органами або органом, спеціально створеним дляздійснення контролю чи нагляду.

    підзвітність виражається в обов'язку органу інформувати про свою роботувищий орган, який, керуючись даними звітів, оцінює діяльність підзвітного вцілому чи за окремими напрямками. Так, місцеві державні адміністраціїпідзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

    Координація виявляється в об'єднанні координуючим органомпідпорядкованих або підконтрольних йому органів для виконання певнихзавдань.

    Як вже зазначалося, система органів виконавчої влади має своїпідсистеми, ланки та окремі органи, які відрізняються між собою за певнимикритеріями. Найбільш важливими з них є обсяг компетенції та територіальниймасштаб діяльності. Згідно з цими критеріями до системи органів виконавчоївлади входять такі ланки:

    Кабінет Міністрів України - вищий орган у системі органів виконавчоївлади; міністерства, державні комітети та інші центральні органи виконавчоївлади; органи виконавчої влади АРК; обласні державні адміністрації, управління, відділи міністерств, іншихцентральних органів виконавчої влади;

    Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, управління,відділи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в містах; районні державні адміністрації, відділи та відділення міністерств таінших центральних органів виконавчої влади; адміністрації державних підприємств, установ, організацій.

    Система та підсистеми органів виконавчої влади мають відповідніорганізаційні структури, які відображують взаємозв'язки між окремимиланками системи і підсистем, субордінацію по вертикалі та горизонталі,стосунки з вищими органами, підпорядкованими і підконтрольними об'єктами.
    Оптимальність організаційних структур цієї системи є одним із чинниківпідвищення ефективності виконавчої влади.
    ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

    1. Конституція України від 28.06.1996.

    2. Адміністративне право України. За ред. Ю.П. Битяка. - Харків:

    Право, 2000.

    3. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. - К.:

    Юрінком Інтер, 1999.

    4. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій: - К.: Вентурі,

    1996

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !