ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Біографії астрономов_2
         

     

    Астрономія
    Фрідріх Вільгельм Бессель.
    (1784-1846)

    Німецький астроном і математик Фрідріх Вільгельм Бессель народився в
    Мінден невеликому місті на північному заході Німеччини в родині дрібного чи-
    посадовців. Свій життєвий шлях Бессель почав торговим службовцем. Усередині
    займаючись самоосвітою, він швидко й успішно опанував знаннями з
    математики та астрономії. Уже 20-річним юнаком Бессель самостійно
    обчислив орбіту комети Галлея. Ставши асистентом у великого астронома
    І. Шретера, Бессель займався спостереженнями зірок. Ця робота незабаром
    принесла йому репутацію видатного астронома-спостерігача і обчислювача-ма-
    тематика.
    У 1810 р. Бессель був запрошений в Кенігсберг, де стало професією-
    ром астрономії Кенігсберзькому університету. Тут під його руководс-
    твом була побудована обсерваторія, директором якої він залишався до
    кінця свого життя.
    Бессель - один із засновників астрометрії. Він послідовно
    проводив у життя ідею про необхідність вносити в результати спостережень
    поправки, що враховують вплив самих, здавалося б, незначних фак-
    торів, що знижують точність такою швидкістю. Бессель розрядів
    ботан суворі математичні методи виправлення результатів спостереження
    ній.Первой великою роботою Бесселя в цьому напрямку була переробка
    результатів спостережень положень зірок у каталозі, складеному в
    40-50-х рр.. 18 століття англійським астрономом Дж. Брадлеем. Надалі
    Бессель сам вів спостереження положення зірок. Він визначив положення
    75000 тисяч зірок і створив великі зоряні каталоги, які стали
    основою сучасних знань про зоряному небі.
    Бессель був одним з перших астрономів, виміряли паралакс, а
    тим самим і відстані до зірок. Услід за В. Я. Струве, який у 1837
    р. вперше визначив відстань до зірки Вега в сузір'ї Ліри, Біс-
    сель в 1838 р. виміряв відстань до зірки 61 Лебедя. Ця зірка ока-
    залась одній з найближчих до Сонячної системи.
    Спостерігаючи протягом ряду років яскраві зірки Сіріус і Проціон, Біс-
    сель виявив в їх русі такі особливості, які можна було
    пояснити тільки тим, що ці зірки мають супутників. Але ці супутники
    настільки слабкі по світності, що їх не можна було побачити в телескопи.
    Припущення Бесселя згодом підтвердилися: у 1862 р. виявлено
    супутник зірки Сіріус, а в 1896 р. - супутник Проціон.

    Тихо Браге.
    Тихо Браге народився в містечку Кнутструп; він походив з давньо-
    го данського роду.
    Свою наукову діяльність Тихо Браге присвятив спостереженням неба.
    На невеликому острові Гвен він побудував унікальну обсерваторію "Уран-
    борг "(" Небесний замок "), а пізніше" Зоряний замок ", де протягом 21
    року проводив численні спостереження небесних світил. Більшість
    інструментів тихо Бразі зробив сам. Йому вдалося домогтися високої точ-
    ності на інструментах без оптичних пристосувань (1-2 `). Небувалою
    точності спостережень він домігся не тільки збільшенням розмірів інстру-
    ментів (найбільшим був шестиметровий квадрант), але і розробкою нових
    методів спостережень.
    Тихо Браге склав нові точні сонячні таблиці й уточнений
    каталог 800 зірок. Він відкрив дві нові нерівномірності ( "нерівності")
    у русі Місяця, періодичну зміну нахилу місяцем орбіти до екліп-
    тику, а також зміни в положенні місячних вузлів. З ім'ям Тихо Браге
    пов'язані відкриття наднової зірки в сузір'ї Кассіоеі і перший обос-
    засновано спостереженнями висновок про неземне природі комет.
    Протягом 16 років Тихо Браге вів спостереження планети Марс. Матері-
    али цих спостережень допомогли його помічникові - німецькому вченому І. Кеп -
    Леру відкрити закони руху планет. Останні роки життя Тихо Браге
    жив і працював у Празі.

    Федір Олександрович Бредіхін (1831-1904)
    Федір Олександрович Бредіхін - російський астроном, академік Петер-
    бургской академії наук (з 1890 р.). Народився в місті Миколаєві в
    сім'ї морського офіцера. У 1855 р. закінчив Московський університет, за-
    тим викладав там астрономію.
    Дослідження Бредихина охоплюють всі основні розділи астрономії
    того часу. В області астрометрії він проводив спостереження на Меріда-
    анном колі і з винятковою точністю визначав становище малих
    планет. В області астрофізики він вивчав поверхні Сонця і планет,
    спектри планет і туманностей. Розпочаті в 60-і рр.. дослідження комет
    Бредіхін продовжував до кінця свого життя. Він розробив першу механічним
    чний теорію руху речовини в хвостах комет. Все що спостерігалися в
    кометних хвостах явища він пояснював дією на речовину двох сил:
    сили тяжіння, спрямованої до Сонця, і світлового тиску, що діють на-
    ного в протилежний від напрямку. Бредіхін розвинув теорію освітньої-
    ня метеорних потоків у результаті розпаду ядра комети.
    З 1873 по 1890 р. Бредіхін очолює Московську астрономічну
    університетську обсерваторію, а після обрання його членом Петербург-
    ської академії наук - Пулковську обсерваторію (1890-1895). Під його ру-
    Ководство в Пулково розширилася програма як астрометричні, так і
    астрофізичних досліджень, були встановлені нові інструменти.
    Бредіхін був членом багатьох вітчизняних і зарубіжних наукових т-
    вин.
    У 1946 в колишньому СРСР була учереждена премія ім. Ф. А. Бредихина
    за видатні роботи в галузі астрономії.

    Джеймс Хопвуд Джинс
    (1877-1946)
    Англійський фізик і астроном Джеймс Хопвуд Джинс народився в Лонда-
    не. У 1900 р. він закінчив Кембрджскій університет і протягом ряду років
    викладав там математику. Астрономічні роботи Джинса присвячені
    проблемі будови й еволюції зірок, зоряних систем і туманностей.
    У 1904 р. Джинс висловив ідею про внутріатомної енергії, а в 1917
    р. він звернув увагу на те, що речовина в надрах зірки мають бути
    повністю іонізованим і тому цілком однорідним, близьким до
    станом ідеального "електронно-ядерного" газу. Ідеї Джинса на на-
    чільного етапі розвитку астрофізики служили служили потужним стимулом для
    дослідження зоряних надр і атмосфер.
    Джинс - автор однієї з гіпотез про походження Сонячної системи.
    Джинс вважав, що планети утворилися з стру речовини, вирваного з
    Сонце тяжінням пролітає повз зірки.
    Гіпотеза Джинса про утворення Сонячної системи користувалася ши-
    рокой популярністю в 20-30-і рр.. ХХ ст., Але пізніше була доведена її не-
    спроможність. Американський астроном р. Рассел, радянський астроном
    Н. Н. Парійскій та інші довели, що вирване з Сонця речовина
    стало б звертатися навколо нього на відстані декількох сонячних ра-
    діусов, тоді як радіуси орбіт планет становлять сотні і тисячі ради-
    вусів Сонця. Крім того, вирване речовина, маючи температуру в мілі-
    ни градусів, розсіялася б у просторі.
    Джинс успішно займався популяризацією науки. Широке визнання
    його книга "Загадкова Всесвіт", "Зірки і їхні долі", "Всесвіт
    навколо нас "," Рух світів ", в яких Джинс популярно розповів про
    важкодоступних питаннях фізики та астрономії.

    Юрій Олексійович Гагарін.
    (1934-1968)
    Юрій Гагарін ... Безстрашний лицар космосу, славний син нашої ве-
    Лікою Батьківщини, комуніст. Людина, що підкорила небо. Людина, подвиг і
    усмішка якого підкорили нашу планету.
    12 квітня 1961 Ця дата назавжди увійшла в історію людства.
    Весняним вранці потужна ракета-носій вивела на орбіту перший в істо-
    рії космічний корабель "Восток" із першим космонавтом Землі - гражда-
    Ніномія Росії Юрієм Гагаріним на борту.
    108 хвилин тривав перший космічний політ. У наші дні, коли з-
    вершать багатомісячні експедиції на борту орбітального космічного
    комплексу "Салют" - "Союз", він здається дуже коротким. Але кожна з
    цих хвилин була відкриттям невідомого.
    Дитинство російського селянського хлопця Юри Гагаріна проходило в
    селі Клушино на Смолещіне, а потім у невеликому містечку Гжатськ, ни-
    що не носить славне ім'я Гагаріна.
    Школа, ремісниче училище, ливарний цех, індустріальний технікум
    в Саратові ... Йшли нелегкі перші повоєнні роки наше країни. І в
    ці роки юний Гагарін не тільки добре вчився і працював, а й формується-
    вал свій працелюбний, наполегливий, благородний характер.
    "З Саратовом пов'язана поява в мене ... нестримної тяги в небо,
    тяги до польотів ... "- писав згодом Юрій Гагарін.
    Після Саратовського аероклубу, перший "небесної" сторінки в БіоГая-
    рафії Гагаріна, він успішно закінчив Оренбурзьке льотне військове вчили-
    ще, служив в частинах ВПС - літав на Червонозоряний надзвукових само-
    літах, оберігаючи північні рубежі нашої Батьківщини.
    У 1960 р. Юрій Гагарін почав готуватися до польоту в космос у Цент-
    ре підготовки космонавтів, що нині носить його ім'я. Працював самозабутньо,
    з повною віддачею сил, з невичерпною допитливістю, працьовитістю,
    витримкою. Був відмінно підготовлений фізично, акуратний, скромний, увага-
    мателен до товаришів, сміливий і рішучий.
    Коли обговорювалося питання, кому бути космонавтом-1, вибір припав на
    Юрія Гагаріна. І 12 квітня 1961 в момент старту прозвучало прапора-
    тое Гагаринское "Поїхали!" Тріумфуюча Батьківщина радісно зустріла первоп-
    роходца космосу. Його подвиг був відзначений високими нагородами і званням
    героя Радянського Союзу.
    Люди всієї Землі бурхливо вітали радянської людини, перший
    побачив нашу планету з космосу. Його захоплено приймали в десят-
    ках країн.
    Готуючись до нових польотів, Гагарін наполегливо продовжував треную-
    ки, багато літав на літаках, закінчив Військово-повітряну інженерну ака-
    демію ім. Н.Є. Жуковського.
    У березні 1968 р. під час чергового тренувального польоту Юрій
    Олексійович Гагарін трагічно загинув в авіаційній катастрофі. Вірний
    син нашої Батьківщини, нову еру в освоєнні Всесвіту, вічно житиме в
    пам'яті людей.

    Іоганн Кеплер
    (1571-1630)
    Іоганн Кеплер - великий німецький астроном і математик. Він відкрив
    три основних руху планет, винайшов оптичну систему, яка застосовується
    зокрема, в сучасних рефракторах, підготував створення діфферен-
    соціальне, інтегрального і варіаційного числення в математиці.
    Іоганн Кеплер народився в місті Вейл-дер-Штадт на півдні Німеччини в
    бідній протестантській родині. Після навчання у монастирській школі в
    1596 вступив у духовну семінарію при Тюбінгенський академії (позд-
    неї університет). У ці роки він познайомився з геліоцентричної сис-
    темою Н. Коперника. Після закінчення Академії в 1593 р. Кеплер, звинувачений
    в вільнодумстві, не був допущений до богословської кар'єрі і отримав поса-
    ність шкільного вчителя математики. В 1600 р. він приїхав до Праги до
    знаменитому астроному Т. Бразі, після смерті якого одержав ма-
    ли його многчісленних спостережень.
    Кеплер написав багато наукових праць і статей. Найважливіша його сочи-
    ня - "Нова астрономія" (1609), присвячена вивченню руху Марса
    за спостереженнями Т. Бразі і містить перші два закони руху пла-
    немає. У творі "Гармонія Світу" (1619) Кеплер сформулював третій
    закон, що поєднує теорію руху всіх планет у струнке ціле.
    Сонце, займаючи один з фокусів еліптичної орбіти планети, є по-
    ся, за Кеплеру, джерелом сили, що рухає планети. Він висловив спра-
    ведлівие здогади про існування між небесними тілами тяжіння і
    пояснив припливи і відливи земних океанів впливом Місяця. Складено-
    ные Кеплером на основі спостережень Бразі "Рудольфовы таблиці" (1627)
    давали можливість обчислювати для будь-якого моменту часу положення пла-
    нети з високої для тієї епохи точністю. У роботі "Скорочення Коперніт-
    кової астрономії "(1618-1622) Кеплер виклав теорію і способи предска-
    занія сонячних та місячних затемнень. Його дослідження з оптики викладені
    у творі "Доповнення до Вітелло" (1604) і "Діоптрікі" (1611). Замі-
    чательние математичні здібності Кеплера проявилися, зокрема,
    у висновку формул для визначення обсягів багатьох тіл обертання. Рукописи
    Кеплера були придбані Петербурзької академією наук і зберігаються досі-
    час у Росії в Санкт-Петербурзі.
     
    Ісаак Ньютон.
    (1643-1727)
    Ісаак Ньютон - великий англійський фізик, механік, астроном і ма-
    тематик. Високе визнання одержали роботи Ньютона, у яких він застави
    жив основи наукового розуміння законів світобудови замість фантастичних
    домислів релігії.
    Ісаак Ньютон народився в містечку Вулсторп поблизу міста Грантема в
    сім'ї небагатого фермера. Навчався в Кембріджському університеті. У 1669 -
    1701 рр.. Ньютон - професор фізики фізики і математики в Кембріджському
    університеті; з 1703 р. майже чверть століття - беззмінний президент
    Лондонського королівського суспільства - англійської академії наук.
    Ньютон сформулював основні закони класичної механіки, отк-
    рив закон всесвітнього тяжіння, розробив основи диференціального й
    інтегрального обчислень. Головна праця Ньютона "Математичні начала
    натуральної філософії "(1687) був відправним пунктом усіх робіт з ме-
    Ханик протягом наступних двох століть. У книзі "Оптика" він пояснив
    більшість світлових явищ за допомогою розвиненої їм корпускулярної тео-
    рії світла.
    Фізичні відкриття Ньютона були тісно пов'язані з вирішенням астро-
    номічного завдань. Оптика Ньютона виросла зі спроб удосконалити
    об'єктиви для астрономічних телескопів - рефракторів, позбавити їх то
    перекручувань - аберацій. У 1668 р. він розробив конструкцію дзеркального
    телескопа - рефлектора і за це в 1672 р. був обраний членом Лондонського-
    го королівського товариства. Ньютон на основі встановленого їм закону
    всесвітнього тяжіння зробив висновок, що всі планети і комети при-
    тягіваются до Сонця, а супутники - до планет із силою, назад пропорційно
    нальні квадрату відстані, і розробив теорію руху небесних
    тел. Ньютон показав, що з закону всесвітнього тяжіння випливають зако-
    ни Кеплера, прийшов до висновку про неминучість відхилень від цих законів
    внаслідок обурюються діями на кожну планету або супутник Залишився-
    них тіл Сонячної системи. Теорія тяжіння дозволила йому пояснити
    багато астрономічні явища - особливості руху Місяця прецесія,
    припливи і відливи стиск Юпітера, розробити теорію фігури Землі.
    Погляди Ньютона, його здатність пояснити й описати найширший
    коло явищ природи, особливо астрономічних, зробили величезний впливав-
    ня на подальший розвиток науки.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !