Міністерство освіти України

Ужгородський Державний університет

Біологічний факультет

Кафедра фізіології рослин та біотехнології

Монд Н. В.

Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в

Прітісянській низовині

Курсова робота, IV-й курс

Науковий керівник: ст. в. Вайда П.В.

Ужгород - 1999

З М І С Т

1. Вступ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .. 3
2. Огляд літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 5

2.1.Фізіологічні основи морозостійкості озимої пшениці. ... .... ... ... ... ... ... 5

2.2. Морозостійкість кореневої системи озимої пшениці. ... ... ... ... ... .... ... 7

2.3. Грунтові живлення і зимостійкість. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 9

3. Експериментальна частина ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... .. ... ... ... ... ... 13
3.1. Грунтово-кліматичні умови в нізінній зоні Закарпаття .. ... ... .. ... ... ... .13
3.2. Методи та об `єкти досліджень ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... ... ... 15
4. Результати та їх обговорення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 17
Висновки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 20
Література ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .21

Вступ

В успішному розвитку зернового господарства велике значення маєотримання високих і стійких урожаїв озимої пшениці, яка займає значну вагув зерновому балансі країни.

При використанні агротехніки і внесенні добрив озима пшеницязімостійкіх сортів забезпечує отримання високих і стійких врожаїв восновних зонах її вирощування.

Озима пшениця, розвиваючи з осені, більше використовує осінніі раннього-весняні запаси вологи в грунті, краще переносити несприятливіумови весняно-літньої вегетації і дозріває раніше ярових колосових культур.
В меншій мірі піддається шкідлівій дії високих температур і суховіїв вперіод формування і наливання зерна.

Важливо відмітити, що в одних і тих самих кліматичних умовах різниця впопередника, строках посіву, виборі того чи іншого сорту, внесенняорганічних і мінеральних добрив призводить до того, що в одному й тому жроці на одному полі озимі хліба добре перезімовують і дають високий врожай,а на інших - гинуть або зменшуються в кількості. (Ястрембовіч Н. І., 1962)

Найбільш висока зимостійкість при різному сполученні осінньо-зімніхумов формується після багаторічних трав, гороху, зібраного на зерно. За цимпопередникам в умовах оптимальної вологості грунту і поживного режиму восінній період формується оптимальний габітус пшеничного куща Зх 5-7стеблами на одній відстані, висота якого досягає 22-27 см. Такі посівикраще переносять низькі температури і при довгій сніжній зимі меншепіддаються вімочуванню.

Дослідження показали, що внесення органічних і мінеральних добрив підозимі посіви значно послаблює негативний вплив несприятливих умов зимівлі.
Внесення добрив в помірні по умовах зимівлі роки підвищувало зимостійкістьі врожай озимої пшениці, а перерослі з осені посіви віпрівалі значнобільше, ніж оптимально розвинуті посіви в варіантах без добрив.

Більш всього змінюються умови проростання озимої пшениці в залежностівід строків посіву.

Низькі врожаї зерна при ранніх строках посіву в основному пояснюютьсязначним пошкодженням перерісліх з осені рослин також в умовах сприятливоїзими.

Більш міцними вважають рослини оптимальних строків посіву. Вони маютьнайбільший Коефіціент кущіння і укорінення, помірну висоту рослин ідостатньо високу масу.

Оптимальний розвиток вегетативної маси пшениці являється важливоюумовою високого врожаю зерна.

2. Огляд літератури

2.1. Фізіологічні основи морозо-зімостійкості пшениці

Висока зимостійкість сорту тієї чи іншої культури залежить від йогопластичності. Ця властивість рослинного організму виражається в швидкомупристосуванні рослини до різних умов середовища. Завдяки цьомузабезпечується нормальний ріст, висока продуктивність, навіть принесприятливих умовах посухи, морозів, грунтового засолення та іншихфакторів.

Одним із фізіолого-біохімічних показників зімостійкості являється станпластідного апаратуі пігментної системи протягом зимівлі.

У зімостійкіх сортів пластідній апарат піддається перетворенню. Укожній клітині міститься певна кількість хлоропластів, які розпадаються навелику кількість гранул. Виникнення їхьне пов `язане з віцвітаннямхлорофілу, так як вони залишаються зеленими, внаслідок чого пігментнасистема у зімостійкіх сортів НЕ вицвітає.

Перетворення пластид виявляється являється одним із своєріднихрезервів, які підвищують стійкість сортів до морозів. В прикінці зими іранньою весною проходить зворотнє перетворення пластид, стуктура їхвідновлюється, гранули об `єднуються, що веде до повного відновленняхлоропластів.

Характерним показником зімостійкості є також підвищення вмістунепластідніх пігментів-антоціанів, особливо в осінній період і ранньоювесною. (Шаповал О. І.., 1965)

Успішна зимівля озимих культур визначається або залежить від їхфізіолого-біохімічного складу і напряму метаболічних процесів. Цей напрямокпов `язаний з активним перетворенням нерозчинними вуглеводів в розчинніцукри.

Зимостійкість залежить від вмісту в зімуючіх органах рослин не тількирозчинних цукрів, але й інших захисних сполук. До них відносятьсявісокоатомні спирти, глюкозид та інші речовини. Максимальний вміст їхвиявлений у всіх випадках в найбільш відповідальний період зимівлі, щосвідчить про визначений напрямок метаболічних процесів. У менш зімостійкіхсортів ці речовини або відсутні, або виявляються в незначній кількості.

Вивчаючи природу морозостійкості, необхідно звернути увагу наінтенсивність перетворення білкових речовин і активність протеолітичнихферментів. Показовим у цьому відношенні є утвороення при дії морозівамінокислот, їх склад, динаміка, утворення амідів. Захисне значення маютьдеякі амінокислоти, імінокіслоті, особливо пролін та аміді. Їх утвореннязалежить від активності і напрямку дії протеолітичних ферментів.
Дослідження, в цьому напрямку тісно пов `язані з умовами зовнішньогосередовища для вияснення сортових відмінностей і особливо протікання цихпроценсів протягом зими. (Белкин Н. И., 1957)

Різні перетворення проходять зимою також і при сильних морозах. Вонипотребують затрати енергії.

Інтенсивність перетворення і активність життєдіяльності у різнихсортів неоднакова, а отже і енергетичні процеси виражаються різнимивеличинами. Тому одним із показників стійкості організму до впливу морозу ізаморозків є інтенсивність дихального процесу. У різних сортів вона можепорушуватися при дії морозів як при погліненні кисню, так і при виділеннівуглекислоти.

Також слід звернути увагу на оводненість листка, вузла кущіння,кореневої системи і на динаміку води в грунті напротязі зими. Вміст водиобумовлює особливості фізико-хімічних сполук протоплазми та її органоїдів.

Проблема морозостійкості озимої пшениці являється одною знайважливіших в економіці сільського господарства, рішення якої будесприяти збільшенню зернового балансу в країні.

2.2. Морозостійкість кореневої системи в різних сортів озимої пшениці

При вивченні морозостійкості озимої пшениці основна увага дослідниківбула направлена на вивчення стану вузла кущіння, який є основною складовоючастиною рослини, в якому зорієнтовані прцесі регенерації. (Туманов, 1940;
Васильєв, 1956; Власюк и др., 1959; Белкин, 1961)

Коренева система рослин в зимній період знаходиться в сприятливихумовах, так в грунті вона захищена від шкідливої дії морозу.

При пошкодженні кореневої системи прцесі регенерації ррслін озимоїпшениці проходять слабше (Власнюк та ін, 1959), так як вона безпосередньоприймає участь в обміні речовин і відіграє важливу роль в рості і розвиткурослин (Сабінін, 1949; Курсанов, 1954, 1961; Рубін, 1963).

У зв `язку з відсутністю даних по морозостійкості кореневої системиозимої пшениці по сортам в Інституті фізіології рослин АН УРСР проведеновивчення цього питання. Були взяті сорти Одеська 16, Миронівська 808,
Безоста 1, різні по морозостійкості і широко розповсюджені на Україні.

П. А. Власюк, Д. Ф. Проценко, М. А. Гурілева (1959) встановили, що призаморожуванні рослин озимої пшениці при температурах - 4 і - 60С протягом
24 годин ушкоджень не спостерігається. Для того, щоб встановитифізіологічну характеристику морозостійкості кореневої системи окремихсортів озимої пшениці, проводили заморожування шляхом пропусканнявегетаційніх судин з рослинами через холодильні камери при низькихтемпературах: - 12, - 14, - 16 і - 180С протягом 24 годин. Після цьогопосуд поміщають в теплицю для вирощування. Для вияснення характерупошкодження перевіряли стан кореневої системи.

При порівнянні отриманих даних видно, що Безоста 1 є меншморозостійкою, ніж Одеська 16 і Миронівська 808. Однак, Одеська 16 більшморозостійка, ніж Миронівська 808.

Після 20 діб була проведена статистична обробка рослин, що загинули.
Пошкодження визначали по природньому забарвлення. Непошкоджені частинипервинних коренів мали світло-сірий колір, а вторинних коренів - білий.
Пошкоджені корені ставали бурими. У неморозостійкої пшениці Безоста 1корені починали гинути вже при - 120с, у Миронівської 808 загибель коренівбула незначною, у Одеської 16 загибель коренів взагалі не спостерігалася.
При - 180С кореневі системи у всіх трьох сортів гинули повністю.

При порівнянні даних загибелі первинних і вторинних коренів ми можемобачити, що у різних сортів вони пошкоджуються нерівномірно. Необхідно такожвідмітити, що у всіх с