ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Банкiвська система Украiни
         

     

    Банківська справа

    ЗМІСТ

    ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    . . . . . . . 3
    РОЗДІЛ 1. Стабільність - основна умова ефективної діяльності комерційнихбанків.
    1.Регулювання роботи комерційних банків Національним банком України. . . .
    . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
    2.Показники, що використовуються в практиці оцінки фінансового станукомерційних банків. . . . . . . . . . . . . . . . . 15
    РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансового стану Укрсоцбанку.
    1.Показники ліквідності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    . . . 29
    2.Аналіз платоспроможності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    . 40
    3.Рентабельність Укрсоцбанку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

    45
    РОЗДІЛ 3. Напрямки роботи НБУ і самих комерційних банків по підвищенню їхфінансової стабільності. . . . . . . . . 55
    ВИСНОВОК. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    . . . . 68
    Список використаної літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    70
    ДОДАТКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    . . . . . 74

    ВСТУП

    Банківська сиcтема - одна з найважливіших і невід'ємних структурринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва і оборотуісторично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячигрошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками уперерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективністьвиробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.

    Сьогодні, в умовах розвинутих фінансових, товарних ринків, структурабанківської системи різко ускладнюється. З'явились нові види фінансовихустанов, нові кредитні інструменти і методи обслуговування клієнтів.

    Українські банки змушені працювати в умовах підвищеного ризику, томувони частіше, ніж їх закордонні колеги, бувають в кризових ситуаціях,приклади яких не зникають зі сторінок періодики. Причому більшість такихвипадків пов'язана з неадекватною оцінкою банками власного фінансовогостану, а також надійності і стійкості їх основних клієнтів і партнерів побізнесу.

    Фінансовий стан банку - це комплексне поняття, яке відображає системупоказників, які характеризують наявність, розміщення і використанняфінансових ресурсів.

    У своїй дипломній роботі я намагатимусь показати деякі аспекти цієїширокої теми, це стосується оцінки фінансового стану банку. Мета, яку яставлю при дослідженні цієї теми, полягає у вивченні методів, яківикористовуються у вітчизняній практиці при оцінці фінансового стану банкуі порівняти їх із зарубіжним досвідом. Адже тепер ми маємо можливістьспівпрацювати із закордонними колегами не тільки на державному рівні, але іна рівні кореспондентських відносин банків. Отож, відслідковуючи деякіметоди в діяльності закордонних банків, я хочу провести паралель щодовітчизняних банків, дослідивши методику аналізу нормативних показників. На
    Україні тепер склались специфічні умови як в економічній сфері в цілому,так і в банківській системі зокрема. Це пов'язано насамперед ізнестабільністю законодавства, втратою довіри населення до держави і добанків зокрема. Саме тому зберегти добрий фінансовий стан банку ізабезпечити його ефективну діяльність є досить складно. Це вимагаєособливих зусиль як з боку керівництва, так і з кожного працівниказокрема. При дослідженні цієї теми я використовувала поряд із законодавчимиактами Верховної Ради і Уряду нормативні акти Національного Банку України,спеціальні банківські документи, а також періодику і спеціальну літературу,що стосується даної теми.

    Оскільки з 1.01.1998 р.. в бухгалтерському обліку України відбулисязміни, що особливо стосується плану рахунків, то це також потягнуло засобою цілий ряд змін і в документах, які регулюють виконання економічнихнормативів. Враховуючи ці зміни, я старалась прослідкувати методи і способианалізу фінансового стану банку в динаміці. Для цього використовувала такожфактичний матеріал діяльності Укрсоцбанку за певні конкретні періоди.

    Важливість даної теми полягає, на наш погляд, у вивченні банківськоїсистеми через призму оцінки фінансового стану банку, аналізуючи йогодіяльність. Тепер надійність і фінансова стійкість - основні фактори, яківпливають на свідомість клієнта при виборі банку.

    Отже, за допомогою аналізу можна виявити тенденції діяльності,звернути увагу на слабкі місця і посилити розвиток ефективних напрямівроботи. Тож оцінка фінансового стану є потрібною як для керівництва банку, --щоб знати результати своєї роботи, так і для клієнта чи партнера, щоб знатисвого контрагента.

    Розділ 1. Стабільність-основна умова ефективної діяльності комерційнихбанків.

    1. Регулювання роботи комерційних банків Національним банком України.

    Стан і перспективи функціонування фінансових інститутів ринківкапіталу мають важливе значення для національної економіки. Ось чомукредитно-банківська сфера служить об'єктом прискіпливого нагляду ірегулювання з боку керівних органів. В кожній країні діє система правовихактів, які регламентують різні аспекти банківської діяльності, роботунебанківських кредитно-фінансових установ, фондових бірж і т. д.
    Особливості історичного розвитку і дія різних політико-економічних факторівобумовили специфіку національного банківського і фінансового законодавства,форми і методи контролю за роботою банків. Стійкість комерційного банкузалежить від багатьох аспектів його діяльності і має складну структуру.
    Головними її елементами є такі:
    Капітальна стійкість банку. В її основі - обсяг власного капіталу, щозабезпечує достатню суму грошових коштів, яку при необхідності можнавикористати для повернення депозитів, сформувати резерв для погашеннянепередбачених збитків чи боргів. Власний капітал банку є також джереломфінансування розвитку банку, подолання негативних ситуацій, зумовлених форс -мажорними обставинами, запорукою необхідного реагування на кон'юнктурукредитного ринку.
    Комерційна стійкість банку. Цей вид стану фінансової установи виражає:рівень зв'язків банку з іншими субєктами ринкової інфраструктури;розвинутість і міцність взаємовідносин із державою;інтегрованість у систему міжбанківських відносин із державою;якість співробітництва з кредиторами, дебіторами, клієнтами і вкладниками;залежність банківської сфери вид стану економіки в цілому;міцність звязку між обсягом грошового капіталу банку і його реальнимкапіталом;концентрацію частки активів і приватних вкладів у розпорядженні одногофінансово-кредитного закладу;контроль значного обсягу фінансових потоків у країні.
    Організаційна стійкість банку. Організаційна структура банку і механізм їїуправління повинні відповідати як реалізації основної функції фінансово -кредитного закладу, так і конкретному асортименту банківських послуг іпродуктів, що лежать в основі тактики і стратегії банку. Організаційнаструктурна стійкість комерційного банку визначається функціонально -технічною документацією, що регламентує всі аспекти його діяльності, якістосуються як організаційної структури, так і специфічних банківськихоперацій.
    Функціональна стійкість банку. Вона, по-перше, залежить від рівняспеціалізації банку в обмеженому колі послуг та продуктів, що дає змогуспеціалізованому банку раціональніше й ефективніше управляти власним ізалученим капіталом. По-друге, універсалізація банку (або розширення йогооперацій) також веде до підвищення функціональної стійкості, оскільки цесприяє тому, що багато хто з клієнтів має можливість задовольнити весьасортимент своїх потреб у банківських продуктах і послугах в одному банку.
    І перший, і другий із зазначених критеріїв визначення функціональноїстійкості банку та керування нею мають як позитивні, так і негативніаспекти. Так, високий рівень спеціалізації комерційного банку посилює йогозалежність від змін кон'юнктури на товарному й кредитному ринах і зумовлюєперешкоди для можливості розширення банківських операцій у складних длябанку ситуаціях.

    У свою чергу універсалізація комерційного банку створює умовидиверсифікації структури залучення грошових ресурсів від вкладників таінших клієнтів. Це послаблює залежність фінансово-кредитної установи відодного (навіть значного) клієнта. Разом із тим розширення обсягу таасортименту послуг та продуктів, що надаються банком, може зумовитинадмірне ускладнення організації й управління банком і, як наслідок,зниження його доходності, конкурентоспроможності, чутливості до потребринкового середовища.
    Фінансова стійкість банку. Ця характеристика діяльності банку вміщуєзазначені вище основні показники, що розкривають і синтезуютьсярезультативність інших складових стійкості фінансово-кредитного закладу,насамперед обсяг і стуктуру власних засобів, рівень доходності іприбутковості, норму прибутку на власний капітал, дотримання встановленихпоказників ліквідності, мультіплікатівну ефективність власного капіталу,обсяг створеної додаткової вартості.

    Підтримання банком фінансової стійкості дає змогу зберегтиконкурентоспроможність на кредитному ринку. Проте це дуже складне завдання.
    Фінансовій стійкості комерційних банків України на сучасному етапінайчастіше загрожують такі негативні фактори:триваючих цілеспрямований підрив їхньої ділової репутації;недосконала система набору кадрів для комерційних банків;надання клієнтам недостовірної інформації;використання фальшивих векселів, цінних паперів і гарантійних листів;неповернення виданих кредитів, правова неврегульованість цієї проблеми усфері банківської діяльності;недосконала оцінка кредитних ризиків;відсутність систематизованих даних про несумлінних позичальників;маніпулювання кредитними картками, банкоматами;шахрайських вторгнення до банківських комп'ютерних мереж;витік конфіденційної йнформації;недосконалість структур, що забезпечують внутрішню та зовнішню безпекубанківських установ.
    У підтримці фінансової стійкості комерційного банку зацікавлений не лишевін сам, а й банківська система країни в цілому. Регулювання цього процесуперебуває у центрі управлінської діяльності центральних банків фактичновсіх розвинутих країн.
    Розробка методики аналізу банківської діяльності дозволяє визначити станліквідності, доходності і ступеня ризику окремих банківських операцій,виявити джерела власних і залучених засобів, стуктуру їх розміщення наконкретну дату чи за деякий період, а також встановлює спеціалізацію ізначимість окремих банків в банківській системі України.
    Оскільки в нашій країні робота по оцінці фінансової стійкості банку є настадії становлення і розвитку, доцільно використовувати передовийзарубіжний досвід в даній галузі. Для напрацювання загальноприйнятоїметодики аналізу роботи банку необхідно визначити суму показниківбанківської діяльності, вивчити їх оптимальні значення і на цій основівиробити критерії показників для рейтингової оцінки банку.

    Аналіз діяльності комерційного банку-це завдання з багатьманевідомими, при вирішенні якого необхідно провести аналіз різних напрямківдіяльності банку, його фінансового стану. Для цього розглянемо схему
    (малюнок 1).

    Малюнок 1.
    Аналіз економічного Аналіз балансу Аналіз руху коштів настану позичальників банку рахунках клієнтури

    Аналіз

    Аналізоперацій кредитного

    портфелю

    АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОГО

    СТАНУ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

    Аналіз

    Аналізрівня фондовогоприбутковості портфелю


    Аналіз

    Аналізконкурентної кон'юнктурипропозиції


    Аналіз Складання прогнозів
    Аналіз ресурсноїструтурі (для інтегрованої оцінкибазидинаміки і за окремими напрямками)власнихкоштів

    Дійсно, щоб дати оцінку фінансового стану комерційного банку івизначити перспективи фого розвитку, необхідно проаналізувати не тількибаланс і інші звітні матеріали самого банку, але і дати характеристикуекономічного стану клієнтів банку (кредиторів і позичальників), оцінитиконкурентів, провести маркетингове дослідження кон'юнктури ринку і т.д. Унашій країні далеко не вся така інформація використовується для оцінкифінансового стану банку. У більшості випадків аналіз фінансового станубанку будується на звітних (часто балансових) даних банку. При цьому слідмати на увазі, що аналіз фінансового стану банку, в основі якого лежатьрізні показники, важливий, але цього недостатньо.

    Необхідно створити рейтингову сітстему оцінки фінансового стану банку.
    Особливу увагу слід звернути на аналіз грошових потоків, так як рухгрошових коштів неможливо прослідкувати за бухгалтерськими звітами.
    Враховуючи, що інтереси бувають короткочасні та тривалі, можливо, є сенсмати дві паралельні групи рейтингових оцінок: моментальні та прогнознірейтинги. Ідея методики полягає в тому, що спочатку будується модель
    «Ідеального банку» на основі повноцінного набору найбільш інформативнихкоефіцієнтів, які адекватно характеризують банк. Для цього необхідно матисписок значень відповідних коефіцієнтів, які можна вважати достатніми.
    Також необхідний перелік мінімально допустимих (критичних) значенькоефіцієнтів. У таблиці 2 (див. Додаток1) наведено один із можливихваріантів переліку таких значень.

    У банках щодня приймаються рішення щодо залучення коштів на депозити іїх розміщення. У зв'язку з цим ліквідність банку по балансу може бутизадовільною, але реальна ліквідність, виходячи з грошових потоків, - зовсімні. В процесі аналізу банківської звітності основним об'єктом дослідженнявиступає вся його сукупна комерційна діяльність. При цьому суб'єктамианалізу виступають самі комерційні банки, їх контрагенти, включаючи НБУ,інші кредитні установи, аудиторські фірми, владні стуктури, реальні іпотенційні клієнтм і кореспонденти, засновники і акціонери. Оскільки коженіз суб'єктів має власні цілі, то різні будуть напрямки і критерії аналізу.
    Комерційні банки з допомогою аналізу своїх балансових даних перевіряютьступінь реалізації основних цільових установок у своїй діяльності: факториїх доходності, збалансованість структури активних і пасивних операцій зметою підтримання ліквідності, дотримання економічних нормативів,встановлених НБУ, мінімізацію всіх видів банківських ризиків ...
    Комерційні банки також зацікавлені аналізувати дані про стан інших банків,однак вони не мають (і не можуть мати) всієї необхідної при цьомуінформації. За кордоном банки володіють великими можливостями аналізуватиінформаційні потоки, маючи при цьому єдину форму звітності банків,налагоджений облік і практику обміну інформацією, яка складаєтьсядесятиліттями. Тепер банкіри розуміють, що за деяким винятком всі виграютьвід опублікування банківської інформації. Це накладає певну ринковудисципліну на банки. В різних країнах при цьому є певні особливості.

    Клієнти і кореспонденти банку визначають стійкість фінансового станубанку і його надійність, перспективи розвитку.

    Аудиторські служби в процесі аналізу балансу перевіряють достовірністьаналітичного і синтетичного обліку, звітності банку, правильністьвідображення діяльності банку в його балансі.

    НБУ цікавить в першу чергу стан і стійкість банківсьвої системи. Вінаналізує дотримання банками економічних нормативів, відрахувань вцентралізовані фонди і визначає ефективність регулювання державоюбанківської діяльності. Важливо відзначити, що НБУ, маючи всю необхідну дляаналізу інформацію, складає свї рейтинги, але не публікує їх. НБУ широкопублікує зведені, порівняльні та інші дані, необхідні для аналізу стійкостіі надійності комерційних банків. У ході аналізу таблиць рейтингів булопомічено, що рейтинги певного банку залежно від категорії користувачівінформації дещо відрізняються (див. додаток 2) [Джерело інформації -
    Інформаційний Бюлетень Асоціації комерційних банків].

    НБУ може переводити комерційні банки на режим фінансовогооздоровлення, підставою для чого може бути невиконання протягом трьохмісяців загальновстановленого пруденцентніх норм та нормативів веденнябанківської справи, в обов'язковому порядку визначених НБУ. Невиконаннямнорм і нормативів слід вважати:неякісну оцінку капіталу;збиткову діяльність, яка характеризується наявністю збитків минулого тапоточного років і неможливістю їх реального погашення протягом трьохмісяців;порушення встановлених НБУ економічних нормативів та оціночних показниківдіяльності банку;неякісну структуру активів, в тому числі кредитного портфеля.
    Тоді приймається рішення про надання стабілізаційної позики - це позика,яка надається Нацбанком комерційному банку для оперативноого забезпеченняйого платоспроможності і ліквідності та підтримки виконання заходівфінансового оздоровлення.
    НБУ здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків, їх відділень,філій, представництв на території України. Він спрямований на забезпеченнястябільності банківської системи, захист інтересів вкладників шляхомзменшення ризиків в діяльності комерційних банків. Зміст наглядувизначається повноваженнями, встановленими законом України «Про банки ібанківську діяльність ». Система нагляду спрямована на скорочення внутрішніхі зовнішніх ризиків. Серед зовнішніх виділяють ризик ліквідності, валютнийризик, ризик облікової ставки та ризик по цінних паперах. До внутрішніхвідносять «комерційні ризики», повязані з людським фактором (кваліфікаціяперсоналу і ділові якості керівників, виконавська дисципліна та якістьаудиторської служби і ін.), а також «операційно-технічні ризики», яківідображають ступінь працездатності систем, які забезпечують зовнішнюроботу банку: системи безпеки, бухобліку, матеріально-технічних засобів,засобів звязку і т. п. На зниження внутрішніх ризиків спрямовані процедуриреєстрації банків, ліцензування, внутрішніх перевірок, інспекції діяльностікомерційних банків Нацбанком. При цьому для забезпечення фінансовоїстійкості банку вважливих є не тільки визначення загальної концепції йогорозвитку, але й розробка раціональних схем формування пасивів і розподілйого ресурсів за основними категоріями активів.

    У спробах розвязати дилему надійність, ліквідність - прибутковість усвітовій банківській практиці визначились три основних підходи доуправління активами:

    1) метод загального фонду коштів (обєднання джерел), в основі якого лежить ідея об'єднати всі ресурси банку з наступним їх розміщенням відповідно до визначених пріоритетів, призначення котрих - допомогти керівництву оперативних відділів розвязати проблему поєднання надійності, ліквідності і прибутковості [мал.2, див. Додаток3];

    2) метод розподілу активів або конверсія коштів [поділ джерел, мал.3, див. Додаток3]. Головною перевагою цього методу є зменшення частки ліквідних активів та вкладень додаткових коштів у позики та інвестиції, що веде до збільшення норми прибутку, і, відповідно, до його фінансової стійкості;

    3) збалансований науковий підхід до розвязання управлінських проблем регулювання фінансової стійкості банку з використанням прогресивних методів та ЕОМ для вивчення елементів у складних модулях, наприклад, лінійного програмування.
    Ці методи мають свої певні недоліки і переваги.

    2. Показники, що використовуються в практиці оцінки комерційного банку.

    Фінансовий аналіз в комерційному банку як складова частина управління йогоопераціями включає:

    16. визначення значень показників, які визначають виконання нормативів діяльності комбанків, які встановлюються регулюючими органами;

    17. визначення і аналіз показників ефективності процесу управління капіталом (власними засобами) банку;

    18. визначення і аналіз показників, які характеризують процес управління активами і зобовязання банку в цілому і управління окремими видами його активних операцій з врахуванням забезпечення ліквідності вкладених в нього засобів;проведення розрахунків, повязаних з визначенням доходності різних активних операцій банку, як на етапі їх планування, так і при поточному управлінні.
    При проведенні фінансового аналізу в комерційному банку слід враховувати,що, по-перше, суть і кількості значення показників, які характеризуютьобмеження, введені регулюючими органами на діяльність комерційних банків, врізних країнах різні і можуть змінюватися. По-друге, крім показників, якіхарактеризують виконання нормативів регулюючих органів, при фінансовомуаналізі в комерційних банках можуть визначатись і аналізуватісь різнідодаткові внутрішні показники і нормативи, повязані, наприклад, ізструктурою активів і зобов'язань, плановим прибутком комерційного банку вцілому і по окремих видах його операцій, підрозділах. Показники, якіхарактеризують результати управління активами і зобовязання банку,залежать від різних зовнішніх і внутрішніх факторів. Тому при фінансовомуаналізі слід розглядати ті впливові внутрішні фактори, вибором котрих можнакерувати. Зовнішні фактори, які безпосередньо не залежать від банку,повинні використовуватись при аналізі шляхом їх можливих (прогнозованих)значень - мінімальних, максимальних, найбільш ймовірних і ін. Основнимпоказником при аналізі результатів діяльності банку є одержаний прибуток зазвітний період. Прибуток визначається як різниця між отриманими доходами іпонесених витрат, тому узагальнюючим факторами, які впливають на йогосуму, є сума доходів і сума витрат. Дані про це даються в звітах банку. Улітературі з питань управління банківськими операціями наводиться такасхема про прибутки і збитки банку:

    ЗВІТ
    Процентний дохід
    - Процентні вііраті
    --------------------------< br>Чистий процентний дохід
    +/- Інші процентні доходи (втрати)
    --------------------------------------------< br> Валовий операційний дохід (втрати)
    - Операційні витрати
    -------------------------------------------------< br>Чистий операційний доход (втрати)
    - Витрати на створення резервів на покриття втрат по кредитах
    -------------------------------------------------- --------------------------< br>------------< br>Доходи (втрати) від непередбачених обставин
    +/- Прибутки (збитки) від непередбачених обставин
    -------------------------------------------------- ------------------< br>Чистий доход (втрати) від сплати податків
    - Податок на прибуток
    -------------------------------------------------- ---------< br>Чистий прибуток
    -----------------------------< br>Розподіл прибутку
    ------------------------

    Така схема включає доходні і витратні статті, які відображають основніузагальнюючі операції банку і включають процес формування прибутку ізвказанням одержаного доходу, тобто прибутку на проміжних етапах.

    Отже, в процесі проведення аналізу слід розрізняти дистанційний нагляді інспекторські перевірки на місцях. Дистанційний нагляд, чи моніторинг-цеметод раннього розпізнавання негативної поведінки банку і ранньогоповідомлення про негативну ситуацію, яка склалася, органи банківськогонагляду. В основі дистанційного нагляду лежить аналіз фінансової звітностібанку (місячної, квартальної, піврічної і річної). Дистанційний наглядздійснює НБУ з одного боку, а також комерційні банки здійснюютьміжбанківський нагляд. Причому для виявлення проблем в діяльності банків,як відзнаяають західні експерти, необхідно використовувати розумнийбанківський нагляд. Світова практика останніх 15-20 років свідчить про рістпопулярності банківського нагляду.
    Основні обєкти дистанційного нагляду за діяльністю банку:порядок чи заходи по формуванню капіталу банку;

    20. якість активів;

    21. доходність, ефективність роботи банку;

    22. ліквідність банку;

    23. темпи росту (розвитку) банку;

    24. чи чутливий банк до зміни процентних ставок;

    25. ризики.

    У світовій практиці форми фінансової звітності комерційних банків представлені такими основними документами: баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух джерел фінансування, рух і зміни в акціонерному капіталі, пояснення до фінансової звітності і аудиторський висновок .

    Основний документ для аналізу фінансового стану - це баланс комерційного банку. Баланси, які публікуються, складені за уніфікованою системою, яка діє в Україні. Для аналізу балансу необхідно співставити різні частини активу і пасиву, доходи по різних активах і пасивами
    (витрати на різні групи). Доцільно проводити аналіз банківського балансу в динаміці, в порівнянні з іншими комерційними банками.

    Таблиця 1 - Аналіз балансу банку.

    | Види операцій | Зміст операцій | Методи аналізу, які |
    | | | Використовуються |
    | Структурування | І. Попередній етап | Метод групування |
    | | Попереднє групування | |
    | | Статей активу і пасиву | |
    | Контроль | Перевірка відповідності | Метод порівняння |
    | | Окремих груп статей | |
    | | Активу і пасиву за | |
    | | Різними критеріями | |
    | Калькуляція | Розрахунок оціночних і | Метод коефіцієнтів, |
    | | Нормативних абсолютних | економіко-математичні і |
    | | І відносних показників | статистичні методи |
    | | | |
    | | ІІ. Аналітичний етап. | |
    | | Опис одержаних | |
    | Аналіз | показників. | |
    | | | |
    | | ІІІ. Заключний етап. | |
    | | Викладення результатів | |
    | Експертна оцінка | аналітичного етапу, | |
    | | Надання рекомендацій. | |

    У зарубіжній економічній літературі широко використовується методаналізу «SWOT» (S-strong (сильний), W-weak (слабкий), O-opportunities
    (задовільний), T-threat (загрозливий)), який дозволяє виявити сильні іслабкі сторони діяльності банку, його потенційні можливості і ризики вроботі. Наприклад, Англійський банк звертає особливу увагу на такі двафактори у балансових звітах:

    1. Стійкість-як відношення ресурсів власного (або в цілому акціонерного) капіталу до поточних фінансових зобовязань (що прирівнюються до депозитів). Якщо банк бажає підвищити обсяг кредитування, то обмеження коефіцієнта, який відображає згадане вище відношення, неминуче підвищить рівень залучення, тобто використання депозитів для збільшення кредитування. Адже таке обмеження змусить банк або звертатися до акціонерів за фондами, або підвищувати доходність фондів, що збільшують його фінансові ресурси.

    1. Відсоток ризиковому капіталу-як відношення ресурсів капіталу до суми всіх інвестованих активів (наприклад, позик, гарантій тощо), помноженої на специфічний для кожного класу активів коефіцієнт ризику. Обмеження на відсоток різмкового капіталу втримує банки від гарантій щодо високоризикових бізнесу, якщо ці банки не мають адекватних ресурсів для покриття втрат. Банк повинен забезпечувати віддачу і доходність стосовно кожного класу ризику, який він гарантував, і адекватно покривати всі збитки щодо нього. Це базовий принцип співвідношення ризику і винагороди.

    Дуже чітко це виражає таке положення одного із циркулярів Англійськогобанку: «достатні надходження необхідні як для першочергового захисту відзбитків, так і як джерело нового капіталу, що дає змогу нарощувати бізнес ».

    Різні аспекти, що характеризують фінансову стійкість банку, ниністають обєктом державного регулювання і в нашій країні. Так, згідно з
    Положенням про порядок формування банківською сістеіою України обовязковихрезервів, затвердженим постановою Правління НБУ № 333 від 26.12.1996 р..,встановлено нормативи формування обовязкових резервів грошово-кредитногоринку та обсягу грошової маси, запобігання втраті банками відповідноїліквідності. Обов'язкові резерви створюють гарантії для забезпеченнясвоєчасних платежів за вимогами клієнтів, що характеризує найважливішуознаку фінансової стійкості. Норму обовязкових резервів встановлено нарівні 11% від суми залучених коштів незалежно від джерел та строківзалучення вкладів і депозитів, а визначена сума коштів обовязкових резервівповинна знаходитися на кореспондентському рахунку комерційного банку та вйого касі. Дотриманням фінансової стійкості комерційного банку та зміцненнюйого відповідальності за цей стан сприятиме й Інструкція № 10 Про порядокрегулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затверджена постановою
    Правління НБУ № 343 від 30.12.1996 р. Згідно із цим документом посилюютьсяконтрольні функції НБУ в ході нагляду за діяльністю комерційних банків,забезпечення їх фінансової стійкості, захисту інтересів їх вкладників таакціонерів.
    Вказана інструкція розкриває принципи визначення узагальнюючої оцінки
    (рейтингу) фінансового стану комерційного банку. Ситема рейтингом включаєтакі складові:

    1. Достатність капіталу-оцінка розміру капіталу банку з точки зору його достатності для захисту інтересів вкладників та підтримання платоспроможності.

    2. Якість управління (менеджменту) - оцінка методів управління банком із точки зору ефективності діяльності, встановлення порядку роботи, методів контролю, дотримання існуючих нормативних актів та чинного законодавства.Якість активів - спроможність забезпечити повернення активів, аналіз позабалансових рахунків, а також вплив наданих проблемних кредитів на загальний фінансовий стан банку.
    3. Доходність-оцінка банку з точки зору достатності його доходів для перспективи розвитку.
    4. Ліквідність-спроможність банку виконати як звичайні, так і непередбачені зобовязання.
    Перераховані пункти істотною мірою визначають надійність комерційних банківдля його партнерів. Деякі спеціалісти звертають увагу на складністьоднозначної й обєктивної оцінки надійності комерційногобанку :»... Складність полягає не лише в тому, що відсутня в достатньомуобсязі необхідна інформація, але також і в тому, що немає обгрунтованоїметодики зведення цілого ряду різнорідних одиничних показників в одинзагальний інтегральний показник. У підсумку все це призводить до дужепріюлізніх висновків про фвнансовій стан кредитного закладу ...». В Українітака методика поки що відсутня.

    У світовій практиці існує багато методик для визначення рейтингубанків. Різні методики застосовуються в різних економічних умовах. Заринкової моделі економіки рейтинг комерційних банків більшою мірою впливаєна ринкову ціну акцій банку.
    У країнах з нестабільною економікою, де ще не закінчена перебудоваюридичної бази, рейтинг для вкладника засвідчує надійність комерційногобанку. Класичний варіант системи «CAMEL» удосконалюється. На Заході зграїсистему «CAMELS», де S-чутливість фінансового ринку дотбагатьох факторів,серед яких:інфляція;зміна вартості капіталу;страховий ризик;вплив на коливання валютних курсів;ріік, повязаний із торговою діяльністю;ризик міжнародних операцій та інші.
    Більшість країн рейтинг комерційних банків визначає за системою «CAMEL»,яка отримала визнання за роки свого існування. Але вона зручна в основномудля службового користування, оскільки містить ряд показниківконфіденційного характеру. А для опублікування у відкритих виданняхвикористовуються рейтинги за методами В. Кромонова, А. Альтмана та інші.

    Існуюча ж, наприклад, у Росії методика складання рейтингу комерційнихбанків часто зводиться до використання грошових коефіцієнтів:
    Аі - генеральний коефіцієнт надійності, що дорівнює відношенню капіталубанку до працюючих активів (ступінь забезпеченості ризикових вкладень банкуйого власним капіталом);
    Ві - коефіцієнт миттєвої ліквідності, який дорівнює відношенню ліквіднихактивів банку до його зобовязань до запитання (використання клієнтськихгрошей у вигляді власних кредитних ресурсів);
    Сі - крос-коефіцієнт, що вказує на відношення всіх зобовязань банку довиданих кредитів;
    Dі - генральній коефіцієнт ліквідності, який дорівнює відношеннюліквідності активів до «захищеного капіталу» (нерухомістю й цінностями) досумарних зобовязань банку, що дає змогу банку при поверненні виданих позикзадовольнити вимоги кредиторів у прийняті строки;
    ЕІ - коефіцієнт захищеності капіталу, що дорівнює відношенню «захищеногокапіталу »до всього власного капіталу і показує, яку частку своїх активівбанк вкладає у нерухомість, цінності та устаткування;
    Fі - коефіцієнт фондової капітілізації прибутку, який вказує на відношеннявласних ресурсів банку до грошей, що внесли засновники.

    Для складання загальної формули надійності комерційних банківекспкртно вводяться декілька коригуючих коефіцієнтів і питома вага самихкоефіцієнтфів Аі, Ві, Сі, Dі та Fі, що визначені еа основі експертнихоцінок.

    Отже, загальна формула надійності буде така:
    R = 0.45Ai +0.2 Bi +0.1 (0.33Ci) +0.1 Di +0.05 Ei +0.1) 0.33Fi) ^ 3.

    На погляд спеціалістів методика, що побудована на основі експертнихспіввідношень, не може забезпечувати достовірної оцінки рейтингукомерційних банків. У ряді випадків рейтинг визначається ще простіше: наоснові активів балансу-нетто або на основі величин їх власного капіталу чиобсягу прибутку. Але при визначенні рейтингу показник величин активів якосновний коефіцієнт використовувати недоцільно, тому що нерідко комерційнібанки його штучно завищують. Неможливо також точно врахувати операції щодовзаємного кредитування, що використовуються з метою формального збільшеннясуми балансу.

    Кількість власних коштів дещо об'єктивніше може охарактеризуватипотенційні можливості комерційного банку на фінансовому ринку. Однак, нанаш погляд, наявність власних грошей, якщо не враховувати їх звязку,наприклад, із прибутком, також не забезпечує достовірної інформації прорейтинг комерційних банків.

    Значною мірою про це свідчить розмір капіталу комерційних банків.
    Капітал банку є регулятором його діяльності, завдяки я?? ій держава через НБУвстановлює норми економічної поведінки, що оберігають банк від фінансовоїнестійкості та надмірних ризиків. Як справедливо зазначають деякіаналітики, «до числа найсерйозніших проблем у банківській діяльностіналежить визначення дорстатності власного капіталу банку ». Складністьтакого розрахунку полягає в обчисленні НЕ абсолютної, а відносної величинидостатності капіталу, завдяки якій забезпечується контроль за якістюуправління і фінансовою стійкістю банку. Світова банківська практикавиробила унікальний метод, що обгрунтовує доцільність ув'язкі суми капіталуз рівнем ризику активних операцій банку. Цей звязок, зумовлений здатністюкапіталу компенсувати втаті, виражається формулою (коефіцієнтом) Кука: рівень достатності капіталу банку = обсяг власного капіталу банку /сумарний обсяг активів, зважений з урахуванням ризику, або

    = обсяг власного капіталу/сумарний обсягпотенційних втрат, кредитів, інвестицій та інших вкладень, скоригованого
    (помножених) на індивідуальні вагові категорії ризиків

    Встановлення країнами індивідуальних норм достатності банківськогокапіталу не забезпечує стабільності міжнародної фінансової системи ісправедливої конкуренції. З метою зближення регулюючих норм і вимог добанківського капіталу у 1988 році Базельській комітет за участю 12економічно розвинутих країн затвердив положення, згідно з яким власнийкапітал банку не може бути меншим 8% від скоригованого за ризиком активів,тобто на кожні 100 гр.од. потенційних втрат банк повинен мати 8 од.власного капіталу. При дефіциті капіталу банк може пристосовуватися донормативних вимог трьома способами:збільшити капітал;скоротити активи;змінити структри активів (знизивши частку високоризикових вкладень).

    Аналізуючи рівень фінансової стійкості банку, особливо важливоправильно вибрати необхідні аналітичні показники. Залишається предметомнаукових дискусій корисність показника, що характеризує відношеннязалучених засобів (зобовязань банку) до власного капіталу (тобто йогоплатоспроможності). Не слід наділяти його універсальною здатністю оцінюватиекономічну незалежність, надійність і ліквідність банку. Поліпшеннязазначених показників прямо не коригується зі зниженням припливу залученихзасобів. Навіть за умови ізоляції від грошово-кредитного ринку і залученнядепозитів в обсязі, меншому або навіть рівному капіталу, не можна виключитиможливість різкого зменшення фінансової ствйкості банку і його банкрутства.

    Об'єктивну оцінку фінансової стійкості банку, на наш погляд, можназробити лише на основі аналізу розміщення залученіх засобів, здатностіактивів приносити доходність і підтримувати ліквідність. Відношення жобсягу позичкових засобів до власного капіталу характеризує інший бікдіяльності банку - рівень його активності в акумуляції тимчасово вільнихзасобів, що є для банку основним джерелом його кредитної та інвестиційноїдіяльності. Оптимальний обсяг залучених банком ресурсів визначаєтьсябезпекою і доходністю їх ро

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !