ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Банківська система України
         

     

    Банківська справа


    Зміст

    Вступ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 2
    Сутність, будова та функції банківської системи ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3
    Банківська діяльність за умов перехідної економіки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 7
    Структурні аспекти вдосконалення банківської системи України ... ... ... ... ... ... 10
    Заключення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 12
    Використана література ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 13

    Вступ

    Процес переходу Укріїні до якісно нової формиекономічних відносин, що базуються на ринкових принципах веденнягосподарства, зумовив необхідність внесення кардинальних змін до фінансово -кредитної сфери економіки, яка відіграє ключову роль у забеспеченні рухугрошових потоків, тим самим створюючи базові передумови суспільноговідтворення. Основною ланкою цієї сфери є банківська ситема, якій належитьпровідне місце у загальному механізмі організації й регулюваннягосподарського життя суспільства і від ефективності функціонування якоївирішальною мірою залежить успіх соціально-економічних перетворень у країнізагалом.

    Банківська система України сьогодні - один ізнайрозвинутіших елементів господарського механізму, оскільки їїреформування було почато раніше за інші сектори економіки, що визначалосяключовою роллю банків при вирішенні завдань переходу до ринку. Саме банкивідіграють основну роль в утворенні оптимального середовища для мобілізаціїй вільного переливу капіталів, нагромадженні коштів для структурноїперебудови економіки, приватизації й розвитку підприємництва. Водночасусебічне розкриття їхніх потенційних можливостей у реалізації функціїфінансового посередництва на ринку значною мірою визначається особлмвостяміструктурної організації банківської системи країни, яка забеспечує складниймеханізм практичної реалізації взаємозв'язків і взаємовідносин міжбанківськими установами, від чого, у кінцевому підсумку, залежатьрезультати їхньої діяльності та ефективність кредитно-фінансовогообслуговування усіх ланок народногосподарського комплексу.

    Суть, будова та функції банківської системи.

    Банківська діяльність - набір посередницькихоперацій на грошовому ринку, виконання яких дозволено законом тільки підособливим наглядом держави спеціальним інститутам, які називаються банками.
    Іншим фінансовим посередникам займатися цією діяльністю заборонено. Банк управовому відношенні - це будь-який фінансовий посередник, що виконує однуабо декілька операцій, віднесених законом до банківської діяльності.

    В Законі "Про банки і банківську діяльність" (березень 1991р.) банком названо будь-яку установу, що виконує функціїкредитування, касового і розрахункового обслуговування народногогосподарства та здійснює інші банківські оперіції, передбачені цим законом.

    До банківської діяльності відноситься комплексз трьох посередницьких операцій:
    . приймати грошові вклади від клієнтів;
    . надавати клієнтам позички і створювати нові платіжні засоби;
    . здійснювати розрахунки між клієнтами.

    Комплекс з трьох базових операцій створюєпервинну сферу банківської діяльності, а фінансовий посередник, що виконуєцей комплекс, є банківським інститутом, банком в економічному розумінні.

    В дійсності фінансові посередники, крім базових,можуть виконувати й багато інших, не базових, але потрібних для грошовогоринку операцій. Такі банки прийнято називати універсальними. Банки, щовиконують лише частину базових операцій на грошовому ринку, називаютьсяспеціальними.

    Якщо ж посередник грошового ринку не виконуєжодної з названих базових операцій, тобто позбавлений ознак банку, йоговідносять до небанківських фінансових інститутів. В Україні такимиінститутами є: страхові, трастові, фінансові, інвестиційні компанії,пенсійні фонди тощо.

    Банківська система - законодавчо визначена,чітко структурована сукупність фінансових посередників грошового ринку, якізаймаються банківською діяльністю. Банківська ситема має своє особливепризначення, свої специфічні функції в економіці, які не просто повторюютьпризначення і функції окремих банків, а будується по заздалегідь віробленійконцепції.

    Закон України "Про банки і банківськудіяльність "перш ніж визначити, які банки можуть бути в Україні і як вониповинні функціонувати, зафіксував концептуальне положення, що банківськасистема України повинна бути двохрівневою, встановив, які банки відносятьсядо кожного з рівнів і яким буде механізм звєязків між ними.

    Необхідність формування бінківської ситеми, якособливої структури, визначається двома групами причин:
    . пов'язаних з необхідністю здійснення суспільного нагляду і регулювання банківської діяльності, узгодження комерційних інтересів окремих банків з загальносуспільнімі інтересами - забеспеченням сталості грошей і стабільної роботи всіх банків;
    . пов'язаних з функціонуванням грошового ринку, забеспеченням збалансованності попиту і пропозиції на грошовому ринку і в кожному його секторі.

    За своєю структурою банківські системи різнихкраїн істотно відрізняються. Разом з тим є ряд ознак, які властиві всімбанківським ситема, що функціонують в ринковій економіці. Це, перш за все,двохрівнева їх побудова.

    На першому рівні знаходиться центральнийбанк. На нього покладається відповідальність за вирішення макроекономічнихзавдань в грошово-кредитній сфері, перш за все - пдтрімання сталостінаціональних грошей та забеспечення сталості функціонування всієїбанківської системи.

    На другому рівні банківської ситемизнаходяться решта банків, які в Україні прийнято називати комерційнимибанками.
    - В зарубіжних країнах до комерційних належить тільки частина банків другого рівня. Переважно це банки, що виконують весь комплекс базових операцій і створені на акцілнерній основі. Крім комерційних у кожній країні виділяється цілий спектр інших банків - кооперативних, приватних, спеціалізованих тощо.

    Класифікація комерційних банків.

    | Класифікаційні ознаки | Види комерційних банків |
    | Порядок створення | перепрофільовані, новостворені |
    | Характер спеціалізації | Універсальні, спеціалізовані |
    | Територія діяльності | Регіональні, республіканські, |
    | | Міжнародні |
    | Розмір | Великі, середні, малі |
    | Форма власності | Загальнодержівні, муніципальні, |
    | | Колективні (відкриті й закриті |
    | | Акціонерні товариства, холдинги, |
    | | Товариства з обмеженою |
    | | Відповідальністю, кооперативні), |
    | | Приватні, зі стовідсотково іноземною |
    | | Власністю, змішані |
    | Функції і характервіконуваніх | Інвестиційні зберігання, депозитні, |
    | операцій | іпотечні, земельні, інноваційні, |
    | | Поштово-пенсійні, промислові, |
    | | Агропромислові, біржові, |
    | | Експортно-імпортні, лізінгові, |
    | | Торговельні |
    | Характер відносин | Банки-гаранти, банки-кореспонденти, |
    | | Уповноважені |
    | Ступінь впливу | монополісти, аутсайдери |
    | Структура | багатопрофільні, безфіліальні |
    | Ступінь контролю | Контролюючі, контрольовані |
    | Конкурентоспроможність | конкурентноспроможні, |
    | | Неконкурентноспроможні |
    | Фінансовий стан | Стійкі, проблемні, крізаві, банкрути |

    Основна визначальна, провідна функція банківза умов перехідної, а згодом і створеної реільно цивілізованої економіки --це посередництво у фінансовій і кредитній сфері, обслуговуваннягосподарсько-фінансових операцій. Посередництво виражається у процесіпродаж рахунків фінансових вимог приватним клієнтам, а також державі. Одназ функцій комерційних банків проявляється в тому, щоб зменшувати ризик дляіндивідуальних рахунків за допомогою об'єднання нагромадження і використанняїх для створення великих діверсіфікованіх груп активів, інакше кажучи,функціональне призначення комерційних банків - це Акумуляція, зберігання івикористання фінансових ресурсів.

    Отже, банківська система - це специфічнаекономічна та організаційно - правова структура, що забеспечуєфункцірнування грошового ринку та економіки в цілому.

    Вона покликана виконувати такі функції:
    . трансформаційну;
    . створення платіжних засобів та регулювання грошової маси;
    . забеспечення сталості банківської діяльності і грошового ринку.

    Трансформаційна функція зумовленапосередницько місією банків. Мобілізуючі вільні грошові кошти однихсуб'єктів ринку і передаючи їх різними способами іншим суб'єктам, банкимають можливість змінювати:
    - строки грошових капіталів;
    - їх розміри;
    - фінансові ризики.

    Функція створення грошей і регулюваннягрошової маси полягає в тому, що банківська система оперативно змінює масугрошей в обігу, збільшуючи її відповідно до зміни попиту на гроші. Цеключова функція банківської системи. У її виконанні беруть участь усі ланкисистеми. Вона стосується усіх напрямків банківської діяльності, насампередкредитної.

    Функція забеспечення сталості банків тагрошового ринку пов'язана з надзвичайно високою різіковістю банківськоїдіяльності. Банки, на відміну від інших економічних суб'єктів, несутьпідвищену загрозу дестабілізації власної діяльності, розлад усьогогрошового ринку, провокування зогальноекономічної кризи.

    Банківська діяльність за умов перехідної економіки.

    Станом на 1 січня 1998 року В Книзі реєстраціїбанків, валютних бірж та фінансово-кредитних установ зареєстровано 227банків. Із них створених у вигляді відкритих акціонерних товариств - 133,державних - 2, закритих акціонерних товариств - 51, банків, створених заучастю іноземного капіталу, - 22, у тому числі зі 100-процентним іноземнимкапіталом - 6 банків.

    Кількісні аспекти організації банківськоїдіяльності в умовах ринку пов'язані з оцінкою достатності числа банків україні з огляду на їхні можливості повноцінно обслуговувати різні секторигосподарства. Критерієм для оптимізації цього параметра має слугувати такакількість банківських установ, яка спроможна:охопити традиційним кредитно-фінансовим обслуговуванням усі сферинаціональної економіки й зовнішньоекномічну діяльність;зайняти усі можливі для банків сегменти грошового ринку і ринку капіталів;здійснювати увесь спектр операцій, щоб повністю зодовільніті попитсуб'єктів ринку на банківські послуги.

    Однак у реальній дійсності формування кількісногоскладу банківської системи, особливо при переході від адміністративно -командної до ринкової економіки, далеко не завжди грунтується на чітковизначених об'єктивних критеріях потреби у створенні нових банків.
    Унаслідок цього на початкових етапах перехідного періоду в Укріїніпереважав тільки екстенсивний тип розвитку банківської системи, що на рівніз позитивним моментом розширення традиційних сфер банківських перацій істворення конкурентного середовища містив також певний негатив, якийвиявився згодом у фінансових краху окремих новоутворених банків.

    Позитивним моментом у розвитку банківської системислід вважати докорінну зміну структури власності на банки, що дісталовираження у русі від повної монополізації банківської справи в рукахдержави до створення системи приватних комерційних банків та перебування удержавній власності тільки двох із них. У результаті структура банківськоїситеми за даним критерієм набуває класичних ознак, за яких верхній рівень --центральний банк - перебуває під контролем держави, а ніжній - комерційнібанки - належать приватним особам.

    Річ у тому, що значним кількісним змінам структурибанківської системи України не завжди відповідають позитивні якіснізрушення. Йдеться насамперед про досить низький рівень капіталазаціїкомерційних бінків, адже значну частину новоутворених кредитних інститутівбуло засновано в період загострення гіперінфляції підприємствами реальногосектора економіки для розв'язання проблем суто власного забеспеченнякредитними ресурсами. Діяльність інших банків початково мала на метіобслуговування торговельно-посередницьких та валютообмінних операцій ізшвидким обігом коштів.

    Суттєво вплинула на кредитно-платіжні відносиниз підприємствами криза нелатежів. З одного боку, комерційні банки, бачапогіршення платоспроможності підприємств, утримувалися від надання їм новихкредитів, що ще більше погіршувало становище підприємств. З іншого боку,підприємства, опинившись у скрутному фінансовому становищі, не могливиконувати свої зобов'язання не тільки перед іншими підприємствами, але йперед банками. Зростання простроченої заборгованості підпрієіства забанківські кредити створило серйозну загрозу для ліквідності не тількиокремих банків, але й банківської системи в цілому.

    Звуження кредитної діяльності комерційних банківз одночасним наростанням неплатежів за простроченими позиками та зростаннямрезервів ліквідності підірвали прибутковість банків.

    Крім того, і деякі інші внутрібанківськіпроцеси сприяли активізації кризи банківської діяльності. Найбільш відчутніз них - жорстка монетарна політика Національного банку, недостатняоперативність і ефективність контролю з боку Національного банку задіяльністю комерційних банків та недоліки в діяльності самих банків. Але цівнутрібанківські проблеми, так би мовити, лише ускладнюють ситуацію, апершопричина кризи банківської діяльності за межами банківської системи - внашій економіці. В Україні неміє системи страхування ризиків кредитноїдіяльності і страхування банківських депозитів.

    Не маючи інших джерел існування та подальшогорозвитку, деякі банки свідомо вдалися до проведення занадто ризиковоїкредитної політики. При наданні кредитів ними недостатньо приділялась увагавивченню кредитного ризику. Ситуація ускладнювалась тим, що інформаціябанків про платоспроможність позичальника та стан його господарськоїдіяльності на момент надання кредиту була неповна або недостовірна.
    Допускається практика надання кредитів і зовсім без забеспечення, так званихблянковіх кредитів, а також кредитів під стріхування чи гарантію безналежної перевірки статутних документів та фінансового стану фірм-гарантів.

    Така тактика роботи банків в умовах загальноїекономічної кризи призвела до погіршення фінансового стану 25% комерційнихбанків.

    Не краще склалися справи і на міжбанківськомукредитному ринку. За умов браку ліквідних фінансових інструментів банкидосить активно проявляли себе на цьому ринку, але надання недостовірноїінформації, тобто невчасне віднесення заборгованості на рахункипрострочених кредитів, невідображення прострочених платежів за проценти накредити і недостатня вимогливість під час вивчення фінансового стану банкупозичальника призвели до різкого зростання ризику при наданніміжбанківських кредитів. Саме ці недоліки в кредитній політиці банківпосилили кризові явища.

    Структурні аспекти вдосконалення банківської системи України.

    Поглиблення банківської реформи та всебічнезміцнення на цій основі банківської системи, забеспечення на ділі їїефективної підтримки з боку держави розглядається як одне з пріоритетнихзавдань економічної політики. Без кваліфікованого здійснення радикальнихзаходів у цій сфері економічної діяльності, вирішення всього комплексузавдань ринкової трансформації адміністративної економіки, забеспечення їїцивілізованого функціонування неможливо.

    Основна спрямованість подальшого реформуваннябанківської системи пов'язується з утвердженням на ділі функціональнорозглянутої дворівневої структури банківських відносин, що передбачаєзабеспечення Національним банком країни стабілізацію грошового обігу, зодного боку, і здійснення всього комплексу банківських послуг комерційнимибанками, з іншого. З цією метою потрібно здійснити таку систему заходів:
    Суттєво прискорити розробку та прийняття комплексу законів про банківськута кредитну діяльність.
    Здійснювати політику, спрямовану на зміцнення авторитету Національногобанку України. Підтримувати принцип самостійності НБУ і його виключноїпідзвітності Верховній Раді. Верховна Рада має ухвалити постанову "Прорегламент підзвітності НБУ Верховній Раді ". Ініціюватіметься такожутвердження конституційної норми, за якої голова НБУ прізначатіметься на 8років, що сприятиме стабільності керівництва НБУ. З метою узгодження різнихнарямків фінансової та грошово-кредитної діяльності ііціюватіметьсязаснування Міжвідомчої консультативної Ради по банках.
    Відповідно до існуючої світової практики необхідно утворення автономної від
    НБУ системи органів по здійсненню реєстрації банківських установ та наглядуза банківською діяльністю.
    Має бути розроблена та здійснена комплексна програма розширення мережі,зміцнення та підвищення ролі у ринковій трансформації економіки комерційнихбанків, скасування їх діскрімінаційного оподаткування, прийняттянормативних актів, що мають забеспечити правову основу беспосередньоїучасті комерційних банків у приватизаційному процесі, санації збитковихпідприємств, зрощування капіталів промисловості та банків і утворення націй основі конкурентноздатного національного фінансового капіталу.
    Необхідно створити систему швидкого реагування на виникнення системногоризику для банківської системи в цілому, яка б включала, по-перше, механізмоперативної, бажано щоденної, оцінки стану банківської системи, однозначнийоб'єктивний механізм державної підтримки банківського сектора у разівиникнення несприятливого системного ризику. По-іншому, необхідно створитидля суб'єктів економіки можливість вчасно оцінювати фінансовий стан будь -яких банків України. Для цього необхідно розробити офіційну методику оцінкистану банку на основі його звітної статистики, з врахуванням українськоїспецифіки.
    З метою захисту вкладів громадянтреба створити Міжбанківський фондобов'язкового страхування банківських вкладів фізичних осіб, який матиместатус юридичної особи.
    Необхідно створити дійовий механізі застави майна.

    Заключення

    Завершення структуризації банківської системи задворівневим приципом водночас не можна вважати остаточним завершеннямпроцесу її формування, адже організаційна структура банківської системиринкового типу має включати також мережу допоміжних організацій, якізабеспечують нормальну діяльність кредитних установ, сприяючифункціонуванню складного механізму взаємозв'язків банків із суб'єктамиекономічних відносин, що діють у різних секторах господарства країни. Напрактиці в організаційному плані реалізація допоміжних функційзабеспечується елементами, які у своїй сукупності являють собоюінфраструктуру банківської системи, що у нормальних ринкових умовах повиннаохоплювати інформаційне, технічне, науково-методичне, кадрове тазаконодавчо-правове забеспечення діяльності банків.
    Без цих елементів інфраструктури нормальне функціонування банків в умовахринку неможливе. Тому необхідність інтегрування їх до банківської системиоб'єктивно випливає з потреби всебічного регулювання діяльності кредитнихустанов, включаючи також діяльність допоміжних організацій в інтересахрозвитку всієї банківської системи відповідно до потреб суб'єктівекономічних відносин, яких вона обслуговує.

    Таким чином, банківська система в умовах ринкупопри належний рівень капіталізації банківських установ та розвиток різнихвидів спеціалізованих комерційних банків нарівні з банками універсальними,що в сукупності утворюють другий рівень системи, має включати такожінфраструктуру, яка обслуговує обидві рівні - верхній і нижній,забеспечуючі нормальне функціонування банківської системи загалом.

    Глибоку кризу банківської діяльності не можнаподолати суто банківськими заходами, крудітнімі, монетарними інструментами,бо її першопричини криються в економіці. Саме тому потрібно ставити питанняпро економіку і банки, а не суто банківську проблему.

    Використана література:

    М. І. Савлук "Вступ до банківської справи" К.: Лібра, 98
    Л. Д. Кучма "Шляхом радикальних економічних реформ" К.: Поліграфкнига, 94.
    Т. Андрушків. Банки як суб'єкти фінансових ринків України: роль іперспективи// Банківська справа. - 1998 - № 2
    В. О. Паламарчук, О. К. Бойченко. Банківська діяльність за умов перехідноїекономіки: економіко-правові аспекти// Фінанси України. - 1998 - № 3
    О. В. Дзюблюк. Структурні аспекти вдосконалення банківської системи країни//
    Фінанси України. - 1999 - № 1
    І. Гуцал, Я. Чайковський. Банківська система України: стан і перспективи//
    Банківська справа. - 1998 - № 2

    Національний універсітет ім. Т. Г. Шевченка

    Рефератна тему:
    "Банки: сутність, види та особливості"

    студентки 4 курсу

    економічного факультетугрупи "Економічна теорія"

    Інякіної Любові

    Київ - 1999


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !