ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Банківська система Республіки Білорусь: проблеми і перспективи розвитку
         

     

    Банківська справа

    Зміст

    Вступ 3


    I. Концептуальні засади банківської системи. 5

    1.1 Сутність і поняття банківської системи. 5
    1.2 Головні складові банківської системи 9
    1.3 Операції проведені банками 13

    II. Характеристика банківської системи Республіки Білорусь 19

    1.1 Банківська система Республіки Білорусь на сучасному етапі. 19
    1.2 Проблеми та перспективи розвитку банківської системи Республіки
    Білорусь. 22
    1.3 Операції проведені банками Республіки Білорусь 29

    Висновок 36


    Програми 38

    Список літератури 40

    Введення

    Тема даної курсової роботи - Банківська система Республіки Білорусь:проблеми та перспективи розвитку. Ця тема була вибрана не випадково, на увазіїї актуальності. Адже банки - це одна з центральних ланок системиринкових структур. Розвиток їхньої діяльності - необхідна умова реальногостворення ринкового механізму. Банки - це підприємства, властиві будь-якийнормально функціонуючої економічної формації. Актуальність вибору темироботи пов'язана з баченням автором проблем білоруських банків заформування ресурсної бази та ефективного їх розміщення в умовахзниження рівня інфляції та посилення вимог органів регулюючихбанківську сферу. Банки складають невід'ємну рису сучасногогрошового господарства, їх діяльність тісно пов'язана з потребамивідтворення. Знаходячись в центрі економічного життя, обслуговуючи інтересивиробників, банки опосередковує зв'язок між промисловістю і торгівлею,сільським господарством та населенням. Банки - це атрибут не окремо взятогоекономічного регіону або якої-небудь однієї країни, сфера їх діяльностіне має не географічних, ні національних кордонів, це планетарнеявище, що володіє колосальною фінансовою міццю, значним грошовимкапіталом.
    Мета написання курсової роботи - вивчити структуру банківської системи нарівні теорії і на прикладі білоруської банківської системи. Проаналізуватиперспективи подальшого розвитку системи, її удосконалення.
    Завдання, поставлені в курсовій роботі:
    -розглянути структуру банківської системи на рівні теорії;
    -познайомитися з головними складовими банківської системи;
    -познайомитися з операціями, проведеними банками;
    -розглянути структуру білоруської банківської системи;
    -розповісти про проблеми і перспективи розвитку системи.
    У першому розділі розглянута банківська система на рівні теорії, їїкомпоненти, що проводяться операції.
    У другому розділі охарактеризовано банківська система Республіки Білорусь.
    Тут же розповідається про проблеми, що існують в системі і дані пропозиціїпо її подальшому розвитку і вдосконалення.
    Вітчизняним банкам, як і всій нашій економіці, не пощастило в багатьохвідносинах. На жаль, протягом досить тривалого часуадміністративне, часто непрофесійне мислення підмінялиекономічний підхід, в результаті справжні економічні функціїкредитних установ з головних перетворювалися на другорядні. За всю нашуісторію банки так часто ігнорували, до такої міри знизили їхекономічне призначення, що навіть зараз, організовуючи перехід до ринку, ми неприділяємо їм такої уваги, якого вони заслуговують. Іншими словами, унашій свідомості так довго і наполегливо впроваджувався командний стиль управліннянародним господарством, а банки настільки були загнані в кут, втратили свійавторитет і призначення, що в даний час необхідність відновленняїх справжньої рої не звучить з належною переконливістю. Можна сказати, що внашому суспільстві ще немає завершеного розуміння того місця, яке маютьзаймати банки в економічній системі управління економікою. Вся нашатеорія банків - це фактичний переказ того, які в країні існуютьбанки, які операції вони при цьому виконують. Суспільству потрібні грунтовні,глибші уявлення про суть банку, необхідна його концепція,з'ясування його громадського призначення. Все це непрості питання, їх коріннязакладені в історії розвитку банківської справи.
    При написанні курсової роботи використані матеріали білоруських таросійських підручників, навчальних посібників, довідників. А також вирізки зстатей газет і журналів таких, як''Національна Економічна Газета'',
    ''Вісник Асоціації білоруських банків''.

    I. Концептуальні засади банківської системи.

    1 Сутність і поняття банківської системи.


    Банки, як комерційні підприємства, що виникли у зв'язку з потребамивідтворення, кругообігу промислового і торгового капіталу.
    Розкладання натурального господарства, зростання торгівлі та товарного обміну різкопідвищили значення грошових розрахунків і кредиту. Перехід до найманої праці вшироких масштабах призводив до того, що дедалі більша частина доходіввиплачувалася в грошовій формі. Виник регулярний грошовий обіг,організацію і технічне обслуговування якого банки взяли на себе. Банкизосереджують у себе величезні маси позичкового капіталу шляхом залученнявільних грошових коштів фірм та урядових установ, заощадженьі доходів населення і надають їх в позику. В міру зміцнення банків іперетворення їх у самостійну галузь підприємництва вони виступаютьяк сукупний кредитор
    Банки - це підприємства, властиві будь-який нормально функціонуючоїекономічної формації, що займаються кредитуванням та фінансуваннямпромисловості та торгівлі за рахунок грошових капіталів, залучених у виглядівнесків і шляхом випуску власних акцій і облігацій.
    Найчастіше під словом «система» розуміється складу чого-небудь. Банківськасистема включає Національний банк, кредитні спілки та їх асоціації.
    Таке тлумачення не випадково ( «система» від гр. System - ціле, складенез частин, з'єднання). З цього ж припущення про зміст системивиходить і німецьке законодавство, а також деякі німецькі автори. Уодному з кращих німецьких підручників «Банківська справа» під редакцією проф. X.
    Е. Бюшгена наголошується, що банківська система складається з універсальних іспеціалізованих банків, емісійного банку. Національний банк граєпровідну роль - роль банку банків.
    Разом з тим терміни «система» і «банківська система» визначають нетільки склад банків. За змістом поняття «банківська система» більшешироке, воно включає: сукупність елементів, достатність елементів, що утворюють певну цілісність, взаємодію елементів.
    Банківська система характеризується такими властивостями:
    1. Банківська система, перш за все не є випадковим різноманіттям, випадковою сукупністю елементів. У неї не можна механічно включати суб'єкти, також діють на ринку, але підпорядковані іншим цілям.
    2. Банківська система специфічна, вона виражає властивості, характерні длянеї самої, на відміну від інших систем, що функціонують у народномугосподарстві. Специфіка банківської системи визначається її складовимиелементами і відносинами, що складаються між ними.
    Коли розглядається банківська система, то, перш за все, мається наувазі, що вона як складового елементу включає банки, які якгрошово-кредитні інститути дають «забарвлення» банківській системі.
    Разом з тим це не слід розуміти так, що сутність банківської системиє складання сутностей її елементів. Сутність банківської системи - це неарифметичне дію, а проникнення в нову більш широку сутність,що охоплює сутність не тільки окремих елементів, але і їх взаємозв'язок.
    Сутність банківської системи звернена не тільки до суті приватних,складових елементів, але і до їх взаємодії.
    З цього випливає, що сутність банківської системи впливає на склад ісутність її окремих елементів.
    Практика знає кілька типів банківської системи: розподільна централізована банківська система; ринкова банківська система; система перехідного періоду.
    На противагу розподільчій системі банківська системаринкового типу характеризується відсутністю монополії держави на банки.
    Кожен суб'єкт відтворення самої різноманітної форми власності (нетільки державної) може утворити банк. У ринковому господарствіфункціонує множинність банків з децентралізованою системоюуправління. Емісійні і кредитні функції розділені ними між собою.
    Емісія зосереджена в центральному банку, кредитування підприємств танаселення здійснюють різні ділові банки - комерційні,інвестиційні, інноваційні, іпотечні, ощадні та ін Діловібанки не відповідають за зобов'язаннями держави, так само як держава невідповідає за зобов'язаннями ділових банків; ділові банки підпорядковуються своєму
    Раді, рішенням акціонерів, а не адміністративного органу держави.
    3. Банківську систему можна представити як ціле, як різноманіттячастин, підпорядкованих єдиного цілого. Це означає, що її окремі частини
    (різні банки) пов'язані таким чином, що можуть при необхідностізамінити одна одну. У разі якщо ліквідується один банк, вся система нестає недієздатною - з'являється інший банк, який може виконуватибанківські операції та послуги. У банківську систему при цьому можуть влитисянові частини, що заповнюють специфіку цілого.
    Теоретично можна припустити, що навіть у тому випадку, якщо в банківськійсистемі зникає перший ярус - центральний банк, то вся система неруйнується, якийсь час інші банки здатні в межах випущеноїмаси платіжних засобів здійснювати розрахунки, видавати кредити, проводитиінші банківські і небанківські операції. В історії деяких країн булиприклади, коли емісійні операції доручалися не тільки центральномубанку, але і діловим, комерційним банкам.

    4. Банківська система не перебуває в статичному стані, навпаки, вонапостійно в динаміці. Тут виділяються два моменти.
    По-перше, банківська система як ціле весь час знаходиться в русі,вона доповнюється новими компонентами, а також удосконалюється. Наприклад,ще недавно в Росії не було муніципальних банків, зараз вони створені вряді великих економічних центрів. Істотне місце займали дрібнібанки (з капіталом до 100 млн. крб.), поступово їх число скорочується,досягнувши до 1 вересня 1997 1,4% загальної чисельності кредитних установ.
    З виходом нового банківського законодавства банківська система набулабільш досконалу законодавчу базу.
    По-друге, усередині банківської системи постійно виникають нові зв'язки.
    Взаємодія утворюється як між центральним банком і комерційнимибанками, так і між ними. Банки беруть участь на ринку міжбанківських кредитів,пропонують для продажу "довгі" і "короткі" гроші, купують грошовіресурси один у одного. Банки можуть надавати один одному інші послуги, доПриміром, брати участь у спільних проектах з фінансування підприємств,утворювати об'єднання та спілки.
    5. Банківська система є системою "закритого" типу. У повному розумінніїї не можна назвати закритою, оскільки вона взаємодіє із зовнішнім середовищем,з іншими системами. Крім того, система поповнюється новими елементами,відповідними її властивостями. Тим не менш, вона «закрита», тому що,незважаючи на обмін інформацією між банками та видання центральними банкамиспеціальних статистичних збірників, інформаційних довідників,бюлетенів, існує банківська «таємниця». За законом банки не мають правадавати інформацію про залишки коштів на рахунках, про їх рух.
    6. Банківська система - «самоорганізована», оскільки змінаекономічної кон'юнктури, політичної ситуації неминуче призводить до
    «Автоматичного» зміни політики банку.
    У період економічних криз і політичної нестабільності банківськасистема скорочує довгострокові інвестиції у виробництво, зменшує терміникредитування, збільшує доходи переважно не за рахунок основної, апобічної діяльності. Навпаки, в умовах економічної і політичноїстабільності і, отже, скорочення ризику, банки активізують своюдіяльність, як з обслуговування основної виробничої діяльностіпідприємств, так і довгострокового кредитування господарства, отримують доходипереважно за рахунок своїх традиційних процентних надходжень. Банки,не прийняли заходи, що враховують мінливі події, неминуче виявляються вскрутному економічному становищі, втрачають клієнтів, несуть збитки, в остаточномурахунку, перестають існувати.
    7. Банківська система виступає як керована система - Центральнийбанк, проводячи незалежну грошово-кредитну політику, в різних формахпідзвітний лише парламенту або виконавчої влади. Ділові банки,будучи юридичними особами, які функціонують на базі загального та спеціальногобанківського законодавства, їх діяльність регулюється економічниминормативами, що встановлюються центральним банком, який здійснюєконтроль за діяльністю кредитних інститутів (у ряді країн функціїнагляду за діяльністю комерційних банків покладено на іншіспеціальні державні органи).
    Всі ці ознаки властиві й білоруської банківської системи, яка всучасних умовах, будучи системою перехідного періоду, тим не менше,є розвивається системою.

    3 Головні складові банківської системи

    Елементи банківської системи утворюють єдність, висловлюють при цьомуспецифіку цілого і виступають носіями його властивостей.
    Елементами банківської системи є банки, деякі спеціальніфінансові інститути, що виконують банківські операції, але не маютьстатусу банку, а також деякі додаткові установи, що утворюютьбанківську інфраструктуру і що забезпечують життєдіяльність кредитнихінститутів.
    За формою власності виділяють - державні, акціонерні,кооперативні, приватні та змішані банки. Державна формавласності найчастіше відноситься до центральних банків. Так, наприклад,
    Капітал Банку Росії належить державі. Подібна ситуація склалася уцентральних банків таких країн, як Німеччина, Франція, Великобританія,
    Бельгія. Частка держави в капіталі центрального банку Японії складає
    50%, решта належить банкам, у Швейцарії державіналежить. 47% капіталу центрального банку (що залишилися 53% належатькантонам); в Австрії - 50% капіталу Австрійського національного банкуволодіє держава, іншою половиною - приватні особи. Комерційні банки вринковому господарстві найчастіше є приватними (за міжнародноютермінології поняття приватного банку відноситься не тільки і навіть не стільки добанкам, які належать окремим особам, скільки до акціонерним ікооперативним банкам). У централізованій системі господарства комерційнібанки, як правило, бувають державними.
    За законодавством більшості країн на національних банківських ринкахдопускається функціонування іноземних банків. У ряді країн (у Франції іін) діяльність іноземних банків не обмежується. У Росії, Канаді таінших країнах для іноземних банків вводиться певний коридор, вкількісних рамках якого вони можуть розгортати свої операції.
    За правову форму організації банки можна розділити на товариства відкритогота закритого типів обмеженої відповідальності.
    За функціональним призначенням банки можна поділити на емісійні,депозитні та комерційні.
    емісійними є все центральні банки, їх класичної операцієювиступає випуск готівки в обіг. Вони не зайняті обслуговуванняміндивідуальних клієнтів. Депозитні банки спеціалізуються на акумуляціїзаощаджень населення. Депозитна операція (прийом вкладів) служить для данихбанків основною операцією. Комерційні банки зайняті всіма операціями,дозволеними банківським законодавством. Комерційні банки складаютьосновне ядро другого ярусу банківської системи ринкового господарства.
    За характером виконуваних операцій банки поділяються на універсальні іспеціалізовані. Універсальні банки можуть виконувати весь набірбанківських послуг, обслуговувати клієнтів незалежно від їх спрямованостідіяльності, як фізичних, так і юридичних осіб. У числіспеціалізованих банків знаходяться банки, що спеціалізуються назовнішньоекономічних операціях, іпотечні банки та ін На відміну відуніверсальних банків спеціалізовані банки спеціалізуються напевних видах операцій.
    Ідея універсальної банківської діяльності розвивалася паралельно зрозвитком спеціалізаціїії банківського господарства. Така закономірністьрозвитку світового банківського співтовариства. Прийнято вважати, щоспеціалізація дозволяє банкам підвищувати якість обслуговування клієнтів,знижувати собівартість банківського продукту. Ідея спеціалізації більшехарактерна для банків США.
    Світовий досвід свідчить про те, що банки можуть розвиватися як полінії універсальності, так і по лінії спеціалізації. В тому і в іншомувипадках банки можуть отримати хороший прибуток, і лише клієнти можуть відповістина питання про те, яка лінія розвитку виявиться більш кращою.
    Види банків можна класифікувати і по обслуговуються ними галузях. Цеможуть бути банки багатогалузеві і обслуговують переважно одну згалузей чи підгалузей (авіаційну, автомобільну, нафтохімічнупромисловість, сільське господарство). ъ
    За кількістю філій банки можна розділити на безфіліальні ібагатофіліальних.
    За сфері обслуговування банки поділяються на регіональні, міжрегіональні,національні, міжнародні. До регіональним банкам, обслуговуючим головнимчином будь-який місцевий регіон, відносяться і муніципальні банки.
    За масштабами діяльності можна виділити малі, середні, великі банки,банківські консорціуми, міжбанківські об'єднання.
    У ряді країн функціонують установи дрібного кредиту. До них відносятьсяпозиково-ощадні банки, будівельно-ощадні каси, кредитнакооперація та ін
    Наявність у складі комерційних банків кредитних організацій з невеликимстатутним капіталом не зміцнює позиції банківської системи в цілому.
    Практика показує, що в банків з невеликою капітальної базою більшепроблем з ліквідністю, розвитком обсягу операцій. Разом з тим це неозначає, що малі банки не повинні працювати на ринку. Навпаки, світовапрактика показує, що малі банки можуть успішно працювати з малимивиробничими структурами (чого уникають великі банки, які віддають перевагупрацювати із середніми та великими клієнтами). Малі банки, що створюються в
    «Складчину» дрібними товаровиробниками, здатні акумулювати ресурситам, куди не проникають банки з великою капітальної базою, частонадають більше фінансової підтримки у розвитку регіонів, дрібного ісереднього бізнесу.
    У банківській системі діють також банки спеціального призначення ікредитні організації (не банки).
    Банки спеціального призначення виконують основні операції за вказівкоюорганів виконавчої влади, є уповноваженими банками,здійснюють фінансування певних державних програм. Поряд зданими операціями уповноважені банки виконують й інші операції,що випливають з їхнього статусу як банку.
    Деякі кредитні організації не мають статусу банку, вони виконуютьлише окремі операції, у зв'язку з чим не отримують від Центрального банкуліцензію на здійснення сукупної банківської діяльності.
    К. елементів банківської системи відносять і банківську інфраструктуру. Унеї входять різного роду підприємства, агентства та служби, якізабезпечують життєдіяльність банків. Банківська інфраструктура включаєінформаційне, методичне, наукове, кадрове забезпечення, а такожзасоби зв'язку, комунікації та ін
    В умовах ринку банки насамперед потребують широкої та оперативноїінформації про стан економіки, її галузях, групах підприємств,окремих підприємствах, що звертаються в банк за кредитом та іншими послугами.
    Для оцінки кредитоспроможності клієнтів, економічного і ділового ринку,для консультування підприємств і населення, управління майном клієнтабанки потребують докладної інформації.
    Інформація, необхідна банкам, зазвичай надається спеціальнимиагентствами - кредит-бюро, в ряді країн відомості, яких потребуютьбанки, можна почерпнути в численних довідниках (торгових іпромислових регістрах), журналах, спеціальних оперативних виданнях, атакож запросити в центральному банку, де ведеться картотека клієнтів.
    Необхідним компонентом банківської інфраструктури виступає іметодичне забезпечення. У силу перехідного періоду, коли старіінструкції колишнього Державного банку СРСР виявилися неприйнятними,повністю пакет нових положень і методичних вказівок ще неукомплектований.
    не оформили блоком банківської інфраструктури є також науковезабезпечення. Воно стосується як функціонування банківської системи вцілому, так і окремих банків.

    У структурі окремих комерційних банків, як правило, були відсутніаналітичні підрозділи, що здійснюють дослідження ринку банківськихпослуг, ефективність банківських операцій.
    Найважливішим елементом банківської інфраструктури виступає кадровезабезпечення. У Білорусі існує мережа спеціальних вищих навчальнихзакладів, факультетів, технікумів, в якій готуються кадрифінансово-банківського профілю. Перепідготовка кадрів, підвищення їхкваліфікації зосереджені в різних спеціальних комерційних школах,курсах, а також навчальних центрах, що створюються при великих банках.
    Збільшення числа суб'єктів ринкового господарства, обсягу виконуванихбанками операцій поставили перед банками і завдання переходу на нові канализв'язку, більш високого рівня технічного обслуговування при здійсненнібанківських операцій. Поступово російської банківської системи оснащуєтьсяновими засобами зв'язку, що забезпечують високу швидкість платежів ірозрахунків.
    Особливим блоком банківської системи служить банківське законодавство,яка покликана регулювати банківську діяльність. У системубанківського законодавства, звичайно, також входять закони, що регулюютьрізні аспекти банківської діяльності, у тому числі кредитну справу,систему електронних платежів, банківську таємницю, банкрутство банків та ін
    Банківська система не може існувати без банківського ринку. На ньомуконцентруються банківські ресурси, а також здійснюється торгівлябанківським продуктом. В умовах економічної кризи та інфляціїакумулювати великі ресурси для значних інвестицій непредставляється можливим.
    Розвиток нових видів послуг, пов'язаних з кредитними картками,електронними платежами, стримується недостатньо потужною технічною базоюбілоруських банків.

    4 Операції проведені банками

    Банківські послуги перш за все можна підрозділити на специфічні інеспецифічні послуги. Специфічними послугами є все те, щовипливає зі специфіки діяльності банку як особливого підприємства. Доспецифічним послуг відносяться три види. виконуваних ними операцій:
    1) депозитні операції,
    2) кредитні операції.
    3) розрахункові операції.
    Депозитні операції пов'язані з приміщенням грошових коштів клієнтів убанк у внески (депозити). Історично даної операції передуваласхоронну операція, коли люди поміщали свої цінності на збереження вбанки, що забезпечують надійність і безпеку заощаджень. У подальшомузбереження грошових коштів стала переростати у збереження відзнецінення. Люди стали розміщувати свої грошові ресурси в банк не тількияк в найбільш зручне, безпечне місце, а й з метою отримання доходу,збереження їх від знецінення, інфляції. За приміщення грошей на депозитклієнти банку отримують позиковий відсоток.
    Кредитна операція є основною операцією банку. Не випадковобанк іноді називають великим кредитною установою. І це дійснотак: у загальній сумі активів банку основна питома вага складаютькредитні операції. Частіше за все за рахунок кредитування клієнтів банкотримує і більшу частину доходу. У сучасній структурі банківськихоперацій кредитна операція однак не є основною. У силуекономічної кризи, інфляції і, отже, більш високого ризикукомерційні банки вважають за краще займатися не стільки кредитуванням,скільки іншими більш прибутковими і менш ризикованими операціями (наприклад,валютними операціями).
    Розрахункові операції, які проводить банк, можуть здійснюватися як убезготівковій, так і в готівковій формі. За дорученням клієнтів банки можутьвідкривати різні рахунки, з яких виробляються платежі, пов'язані зпокупкою або продажем товаро-матеріальних цінностей, виплатою заробітноїплати, перерахуванням податків, зборів та інших не менш важливих платежів.
    При розрахунках банк виступає посередником між продавцями та покупцями,між підприємствами, податковими органами, населенням, бюджетом. Привиробництві розрахунків банки використовують різне сучасне обладнаннящо забезпечує швидкий зв'язок і технічну обробку документаціїнадходить у банк.

    Розглянуті три типи банківських операцій називають традиційнимибанківськими операціями. Відтінок традиційності вони набувають першза все в тому сенсі, що історично, протягом тривалого часупереходять як спадок від одного покоління банків до іншого. Можна сказати,що ці операції є найдавнішими: їх виконували "старі" банкірськібудинку, виконують і сучасні великі і малі банки.
    Але справа не тільки в цьому. Відтінок традиційності дані операціїнабувають і в тому сенсі, що створюють умови збереження статусу банку.
    Банками є не взагалі ті чи інші підприємства або організації, якіприймають внески, видають кредити, або здійснюють розрахунки між різнимиюридичними та фізичними особами. На практиці досить часто можназустріти фонди, які приймають внески на визначений строк та підпевний відсоток, але від цього вони не стають банками. Відомо,наприклад, що кредити можуть надаватися також торговими організаціями,взагалі всіма суб'єктами, у яких є вільні грошові кошти, але відцього вони також не перетворюються в банки, а зберігають свій основний статус
    (положення). Пошта проводить платежі за дорученням клієнта, але не дивлячись нарозрахункові операції, які вона виконує, залишається поштою, а неперетворюється в банк.
    До розряду традиційних банківських операцій можна віднести і касовіоперації. У сучасному законодавстві вони не включені до складу базовихоперацій, з яких складається банк, однак за своїм призначенням вонивідображають суть банківської діяльності. Важко собі уявити, що банкзаймаючись депозитами, здійснюючи кредитування та розрахунки, не веде касовихоперацій.
    Проміжне положення між традиційними і нетрадиційними операціямизаймають додаткові операції. До їх складу входять валютні операції,операції з цінними паперами, операції із золотом, дорогоцінними металами ізлитками. Ці операції банки можуть і не виконувати.
    До складу нетрадиційних банківських послуг входять всі інші послуги. Їхдосить багато, в тому числі: посередницькі послуги, послуги, спрямовані на розвиток підприємства (впровадження на біржу,розміщення акцій, юридична допомога, інформаційні послуги і т. п.), надання гарантій і поручительств, довірчі операції (включаючи консультації та допомогу в управліннівласністю за дорученням клієнта), бухгалтерська допомогу підприємствам, подання клієнтських інтересів в судових органах, послуги з надання сейфів, туристські послуги та ін
    Банкам заборонено займатися виробничою та торговельною діяльністю, атакож страхуванням.
    Відповідно до розглянутої класифікацією і в залежності відсуб'єктів отримання послуги надаються як юридичним, так іфізичним особам. Практично набір послуг тим і іншим особам може бути втих чи інших банках однаковий, неоднаковим може виявитися тільки їх обсяг.
    У зведеному переліку послуг російських комерційних банків послуги,що надаються населенню, поки займають незначну питому вагу, їмще потрібно збільшити кількість видів операцій для фізичних осіб (у томучислі із здійснення платежів, кредитування виробничих іспоживчих потреб, прийому вкладів та ін.)
    Оскільки банки акумулюють (збирають) вільні грошові кошти та їхперерозподіляють, направляють на зворотній основі нужденним господарськиморганізаціям, банківські послуги можуть здійснюватися у формі як пасивних,так і активних операцій. За допомогою пасивних операцій банки формують своїресурси (наприклад, за рахунок депозитів, продажу сертифікатів, кредитів,отриманих у інших банків, тощо). Здійснюючи активні операції, банкирозміщують залучені та власні ресурси на потреби різнихгосподарських організацій і населення.
    Залежно від плати за надання банківські послугипідрозділяються на платні і безкоштовні послуги. Це однак не означає, щоякийсь певний тип послуг повністю є платним абобезкоштовним. Справа банку визначити, за який різновид, наприклад,розрахункових операцій необхідно стягувати плату з клієнтів, а за яку --плату не встановлювати. По ряду міркувань окремі операції у складірозрахункових, кредитних і депозитних можуть здійснюватися безкоштовно.
    По відношенню до плати за послуги і, отже, до доходів банку можутьбути застосовані й інші, більш детальні ознаки. Нерідко виділяютьсябанківські послуги, що приносять і не приносять банківський дохід,дорогі і дешеві послуги. Так, більшість активних операційдозволяє банку отримати дохід, у той час як його пасивні операціїприпускають виплату відсотків за певними видами вкладів. Деякібанківські послуги вимагають великих затрат праці, тому їх ціна дорожче.
    Наприклад, обробка акредитива коштує в банку дорожче, ніж звичайний перекладгрошей за платіжним дорученням клієнта.
    Залежно від зв'язку з рухом матеріального продукту банківськіпослуги поділяються на два види:
    1) послуги пов'язані з його рухом,
    2) чисті послуги.
    Оскільки банки своїми грошовими операціями обслуговують головнимчином рух матеріального продукту, їхня основна частина безперечновідноситься до першого виду послуг. Сприяючи просуванню товарів, даніпослуги банку (такі як, наприклад, послуги підприємствам транспорту, зв'язку,торгівлі) створюють нову додаткову вартість. Чисті послугинадаються організаціям, зайнятим безпосередньо матеріальнимвиробництвом, а також окремим громадянам для задоволення їхніх особистихпотреб.
    Як зазначалося, продуктом банку є різного роду послуги. Увідміну, приміром, від продукту промислового підприємства банківськийпродукт не часто виглядає як щось матеріальне, дійсне.
    Кредити та розрахунки здійснюються в порядку записів по рахунках, у безготівковійгрошовій формі. Тому на відміну від галузей матеріального виробництва,де продукт набуває конкретної товарну форму, банківський продуктне можна складувати, виробляти про запас.

    Найважливішою властивістю банківських послуг є їх продуктивнийхарактер. Вже в такій простій формі, як прийом від населення іпідприємств у внески, укладений величезний продуктивний сенс. Банкпросто збирає гроші - він перетворює "непрацюючі", невживанігрошові ресурси в працюючі активи. В рівній мірі це стосуєтьсякредитів, що надаються підприємствам та організаціям на розвиток своєївиробничої та фінансової діяльності. Так чи інакше банківськіоперації обслуговуючи господарську діяльність своїх клієнтів, сприяютьрозвитку і прискоренню виробництва.
    Характерною властивістю банківських послуг є і те, що їх об'єктомвиступають не просто гроші, що переміщуються у величезних сумах з допомогоюканалів банківської зв'язку з одного рахунку на інший, з одного регіону
    (підприємства, сектора економіки) в інший. Рух по рахунках підприємств --це переважно рух капіталів у грошовій формі.
    Властивість банківських послуг полягає і в тому, що вони охоплюють якактивні, так і пасивні операції. Беручи внески і "здійснюючи тимсамим пасивні операції, банки дають можливість своїм клієнтам не тількизберігати кошти в безпечному місці, але і отримати певнийдохід у вигляді відсотків за депозитами. Розмістивши акції клієнтів, надаючиїм позику, виконуючи валютні та інші активні операції, банки надаютьістотні послуги господарствам, сприяють просуванню товарних мас,купівлі-продажу товарів, економії суспільних витрат.
    Операції, що виконуються банками, можуть здійснювати і інші підприємства іорганізації. Вони не є монополією тільки банку. Це відноситься нетільки до традиційних банківських операцій, але і особливо до інших послуг.
    Відомо, наприклад, що бухгалтерську допомогу, консультації, різніпосреднічес?? ие послуги, оренду сейфів і інші послуги можуть надаватиспеціальні підприємства та агентства. Можна тому також зауважити, щобанки, будучи великими кредитними інститутами, можуть виконувати небанківськіоперації - операції, які традиційно виконують інші господарюючісуб'єкти.
    Таке положення пов'язане з тим, що на ринку банківських послуг в умовахринкового господарства виникає серйозна конкуренція. Поява на ринкунових продавців банківських послуг (торговельні організації, фінансово -промислові компанії, різні агентства і т.д.), часто скорочуєможливість розширення найбільш прибуткових операцій, змушує банки шукатинові джерела доходів. Саме тому особливо швидко за останні рокистали розвиватися не чисто банківські операції, а інші нетрадиційні длябанку послуги.

    | властивості БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ: |
    | не можуть бути зроблені про запас, |
    | носять продуктивний характер, |
    | об'єктом банківських послуг виступає капітал, |
    | охоплюють активні і пасивні операції, |
    | не є монополією тільки банку, |
    | можуть ставитися до небанківських операцій. |


    Еволюція стандартного набору банківських послуг така, що поступово підвпливом багатьох факторів (не тільки конкуренції, але й освоєння новоїтехнології, винаходи нового банківського продукту та ін) на ринкувідбувається як зростання їх обсягу, так і розширення їх складу. Особливо цепомітно у роботі комерційних банків. Ще кілька років томувітчизняні банки не працювали із сертифікатами, векселями, кредитнимикартками, в їх професійному лексиконі не вживалися такі поняття,як факторинг, лізинг, контокоррент, опціон, банкомат і ін І це зрозуміло,тому що банки працювали в умов централізованої розподільчоїсистеми, коли ряд послуг був просто не потрібен. Ринок пред'явив новівимоги до роботи: банки були змушені освоювати новітніоперації, в яких зацікавлений їхній клієнт. На жаль, відразу освоїти всіці послуги не можуть. Минуло не так мало часу, банки ще не накопичилидостатнього досвіду. Ряд операцій не отримує розвитку через сильнуінфляції недостатності сучасних засобів зв'язку. Не можна не враховувати ітого, що банки ще не володіють необхідними знаннями про новітні послуги,їм ще потрібно навчити свій персонал техніці їх надання.
    Поступово, однак, новітні технології нові операції стаютьнадбанням банків. Крім традиційних банківських операцій вони починаютьнадавати більш широкий набір своїх послуг. В цілому можна сказати, що вбанківському секторі економіки намітилася тенденція до універсальноїдіяльності, універсалізації банківських послуг.
    Комплексне банківське обслуговування може, проте, прийти не відразу. Дляцього банкам потрібно вирішити ряд проблем, які були згадані вище.
    Важливо, щоб банки правильно визначили своє місце на ринку, оцінили своїфінансові, кадрові та виробничі можливості. Іноді не обов'язковопрагнути до надання всього набору послуг. Навпаки, дл

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !