ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Банківські послуги
         

     

    Банківська справа

    ВСТУП.

    що проводиться в країні економічна реформа відкрила новий етап урозвитку банківської справи. Особливої актуальності в умовах переходу до ринкунабувають питання перспектив розвитку банків та інших кредитнихінститутів у нашій країні, її практична реалізація.

    Рішення поставленої задачі можливе лише на основі вивчення.практичного осмислення функціонування киргизьких, а також зарубіжнихбанків і впровадження найбільш прогресивних, раціональних форм і методівроботи на практиці.

    В останні роки йде бурхливий процес формування фінансових ринків --грошового ринку та ринку капіталів. Розвиток останнього неможливо безвдосконалення двоєдиного, взаємопов'язаного процесу мобілізаціїзаощаджень та інвестування коштів. Заощадження представляють собою різницюміж доходами і споживанням.

    Інвестиції - вкладення коштів з метою отримання доходу. Формиінвестування заощаджень можуть бути різними: пряме вкладення коштів увиробництво і непряме, коли між власниками заощаджень та їх кінцевим
    "споживанням" виступають ті чи інші фінансові посередники. Важливо, щоб уЗрештою вкладені кошти виступали як фактор, що сприяєрозвитку виробництва і оздоровлення економіки.

    Виконання банківських операцій з широкою клієнтурою - важливаособливість сучасної банківської діяльності в усіх країнах світу,мають розвинену кредитну систему.

    Реформа кредитної системи 1987 - 1990-х років викликала до життя новікомерційні банки і внесла елементи конкуренції в банківську сферу.

    Відомо, що провідні комерційні банки Киргизстану прагнутьвиконувати широке коло операцій і послуг для своїх клієнтів з тим, щоброзширити свою дохідну базу, підвищити рентабельність іконкурентоспроможність. При цьому важливо мати на увазі, що розвиток банківськоїдіяльності передбачає надання банківських послуг з мінімальнимивитратами для клієнтів і самого банку, використання прийнятних цін напослуги, необхідні клієнтам.

    Ефективна гнучка система банківських операцій з широкою клієнтуроюможе і повинна сприяти мобілізації внутрішніх заощаджень. Особливезначення набуває в зв'язку з цим гнучке банківське обслуговування, здатнереагувати на що формуються потреби змінюється економіки.
    Конкуренція на ринку банківських послуг також впливає на кількісні таякісні характеристики банківського обслуговування.

    На ряду з виконанням традиційних банківських послуг населенню --залученням коштів у депозити, наданням позик та здійсненнямрозрахунково-касового обслуговування населення - сучасні банківськіінститути в нашій країні починають виконувати також електронні послуги,маркетингові дослідження на замовлення клієнтів, валютні операції, іншіпослуги, в тому числі трастові, інформаційно-довідкові консультаційні,фондові та інші.

    Значення активізації ролі банків, які обслуговують населення, полягає втому, щоб при найменших витратах сприяти максимального ефекту,найбільш повного задоволення потреб клієнтів у банківськомуобслуговуванні, поліпшення якості банківського обслуговування приватних осіб,розширенню спектру банківських послуг і зниження їх собівартості.

    Вище викладене, а також той факт, що сучасний стан іперспективи розвитку банківського обслуговування населення не було предметомспеціального дослідження економістів у нашій країні, підкреслює новизнуі актуальність теми моєї дипломної роботи в умовах переходу до ринку.

    Теоретичною і практичною основою даної роботи є матеріалидослідження економістів з суміжних проблем як у нашій країні, так і закордоном, матеріали, отримані в процесі аналізу роботи комерційнихбанків Киргизстану і західних країн, статистичні матеріали і данівидань періодичної преси.

    1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ.

    Специфіка банку визначається особливостями його діяльності.
    Результатом цієї діяльності є створення банківського продукту.
    Банківським продуктом є:
    1) створення платіжних засобів та
    2) надання послуг.

    Створення платіжних засобів виявляє себе на рівні економіки в цілому
    (або, як кажуть, на макрорівні). Відомо, що обмін продуктами праціпроводиться не в формі обміну одного продукту на іншій, а у формі купівлі -продажу. Товаровиробник пропонує ринку свій товар. Покупець у своючергу може набути необхідний йому товар тільки в тому випадку, якщо вінпродасть свій власний продукт. У ринковому господарстві для здійснення актукупівлі-продажу потрібні гроші як загальний платіжний засіб. Без їхньої допомогиобмін праці між товаровиробниками може не відбудуться. Банк в особі
    Центрального банку проводить випуск грошей, необхідних для звернення, дляпридбання та споживання матеріальних благ і продовження процесувідтворення.

    Другою складовою частиною продукту банку є що надаються їмпослуги. Їх можна класифікувати таким чином:

    | Критерії класифікації | Тип послуг, що надаються |
    | У залежності від відповідності | Специфічні послуги |
    | специфіці банківської діяльності | Неспецифічні послуги |
    | У залежності від суб'єктів отримання | Юридичні особи |
    | послуг | Фізичні особи |
    | У залежності від способу | Активні операції |
    | формування та розміщення ресурсів | Пасивні операції |
    | банку | |
    | У залежності від оплати за | Платні послуги |
    | надання | Безкоштовні послуги |
    | Залежно від зв'язку з рухом | Послуги, пов'язані з рухом |
    | матеріального продукту | матеріального продукту |
    | | Чисті послуги |

    Банківські послуги перш за все можна підрозділити на специфічні інеспецифічні послуги. Специфічними послугами є все те, щовипливає зі специфіки діяльності банку як особливого підприємства. Доспецифічним послуг відносяться три види. виконуваних ними операцій:

    1) депозитні операції,

    2) кредитні операції.

    3) розрахункові операції.

    Депозитні операції пов'язані з приміщенням грошових коштів клієнтів убанк у внески (депозити). Історично даної операції передуваласхоронну операція, коли люди поміщали свої цінності на збереження вбанки, що забезпечують надійність і безпеку заощаджень. У подальшомузбереження грошових коштів стала переростати у збереження відзнецінення. Люди стали розміщувати свої грошові ресурси в банк не тількияк в найбільш зручне, безпечне місце, а й з метою отримання доходу,збереження їх від знецінення, інфляції. За приміщення грошей на депозитклієнти банку отримують позиковий відсоток.

    Кредитна операція є основною операцією банку. Не випадковобанк іноді називають великим кредитною установою. І це дійснотак: у загальній сумі активів банку основна питома вага складаютькредитні операції. Частіше за все за рахунок кредитування клієнтів банкотримує і більшу частину доходу. У сучасній структурі банківськихоперацій кредитна операція однак не є основною. У силуекономічної кризи, інфляції і, отже, більш високого ризикукомерційні банки вважають за краще займатися не стільки кредитуванням,скільки іншими більш прибутковими і менш ризикованими операціями (наприклад,валютними операціями).

    Розрахункові операції, які проводить банк, можуть здійснюватисяяк у безготівковій, так і в готівковій формі. За дорученням клієнтів банкиможуть відкривати різні рахунки, з яких виробляються платежі, пов'язаніз покупкою або продажем товаро-матеріальних цінностей, виплатоюзаробітної плати, перерахуванням податків, зборів та інших не менш важливихплатежів. При розрахунках банк виступає посередником між продавцями тапокупцями, між підприємствами, податковими органами, населенням,бюджетом. При виробництві розрахунків банки використовують різне сучаснеобладнання забезпечує швидкий зв'язок і технічну обробкудокументації що надходить в банк.

    Розглянуті три типи банківських операцій називають традиційнимибанківськими операціями. Відтінок традиційності вони набувають першза все в тому сенсі, що історично, протягом тривалого часупереходять як спадок від одного покоління банків до іншого. Можна сказати,що ці операції є найдавнішими: їх виконували "старі" банкірськібудинку, виконують і сучасні великі і малі банки.

    Але справа не тільки в цьому. Відтінок традиційності дані операціїнабувають і в тому сенсі, що створюють умови збереження статусу банку.
    Банками є не взагалі ті чи інші підприємства або організації, якіприймають внески, видають кредити, або здійснюють розрахунки між різнимиюридичними та фізичними особами. На практиці досить часто можназустріти фонди, які приймають внески на визначений строк та підпевний відсоток, але від цього вони не стають банками. Відомо,наприклад, що кредити можуть надаватися також торговими організаціями,взагалі всіма суб'єктами, у яких є вільні грошові кошти, але відцього вони також не перетворюються в банки, а зберігають свій основний статус
    (положення). Пошта проводить платежі за дорученням клієнта, але не дивлячись нарозрахункові операції, які вона виконує, залишається поштою, а неперетворюється в банк.

    Дані операції у своїй сукупності утворюють те, що називаєтьсябанком. Юридично банк - це таке підприємство, що здійснює всітри розглянуті операції одночасно. Якщо яку-небудь одну з трьох чистобанківських операцій та чи інша організація не виконує, то вона за закономне може вважатися банком, а переходить в розряд інших фінансовихінститутів (у законі "Про банки і банківську діяльність" вони отрималиназву "інших кредитних установ ").

    До розряду традиційних банківських операцій можна віднести і касовіоперації. У сучасному законодавстві вони не включені до складу базовихоперацій, з яких складається банк, однак за своїм призначенням вонивідображають суть банківської діяльності. Важко собі уявити, що банкзаймаючись депозитами, здійснюючи кредитування та розрахунки, не веде касовихоперацій.

    Проміжне положення між традиційними і нетрадиційнимиопераціями займають додаткові операції. До їх складу входять валютніоперації, операції з цінними паперами, операції із золотом, коштовнимиметалами і злитками. Ці операції банки можуть і не виконувати.

    До складу нетрадиційних банківських послуг входять всі інші послуги. Їхдосить багато, в тому числі: посередницькі послуги, послуги, спрямовані на розвиток підприємства (впровадження на біржу,розміщення акцій, юридична допомога, інформаційні послуги і т. п.), надання гарантій і поручительств, довірчі операції (включаючи консультації та допомогу в управліннівласністю за дорученням клієнта), бухгалтерська допомогу підприємствам, подання клієнтських інтересів в судових органах, послуги з надання сейфів, туристські послуги та ін

    Банкам заборонено займатися виробничою та торговельною діяльністю,а також страхуванням.

    Відповідно до розглянутої класифікацією і в залежності відсуб'єктів отримання послуги надаються як юридичним, так іфізичним особам. Практично набір послуг тим і іншим особам може бути втих чи інших банках однаковий, неоднаковим може виявитися тільки їх обсяг.
    У зведеному переліку послуг російських комерційних банків послуги,що надаються населенню, поки займають незначну питому вагу, їмще потрібно збільшити кількість видів операцій для фізичних осіб (у томучислі із здійснення платежів, кредитування виробничих іспоживчих потреб, прийому вкладів та ін.)

    Оскільки банки акумулюють (збирають) вільні грошові кошти іїх перерозподіляють, направляють на зворотній основі нужденнимгосподарським організаціям, банківські послуги можуть здійснюватися у форміяк пасивних, так і активних операцій. За допомогою пасивних операцій банкиформують свої ресурси (наприклад, за рахунок депозитів, продажу сертифікатів,кредитів, отриманих у інших банків, тощо). Здійснюючи активніоперації, банки розміщують залучені та власні ресурси на потребирізних господарських організацій і населення.

    Залежно від плати за надання банківські послугипідрозділяються на платні і безкоштовні послуги. Це однак не означає, щоякийсь певний тип послуг повністю є платним абобезкоштовним. Справа банку визначити, за який різновид, наприклад,розрахункових операцій необхідно стягувати плату з клієнтів, а за яку --плату не встановлювати. По ряду міркувань окремі операції у складірозрахункових, кредитних і депозитних можуть здійснюватися безкоштовно.

    По відношенню до плати за послуги і, отже, до доходів банкуможуть бути застосовані й інші, більш детальні ознаки. Нерідковиділяються банківські послуги, що приносять і не приносять банківський дохід,дорогі і дешеві послуги. Так, більшість активних операційдозволяє банку отримати дохід, у той час як його пасивні операціїприпускають виплату відсотків за певними видами вкладів. Деякібанківські послуги вимагають великих затрат праці, тому їх ціна дорожче.
    Наприклад, обробка акредитива коштує в банку дорожче, ніж звичайний перекладгрошей за платіжним дорученням клієнта.

    Залежно від зв'язку з рухом матеріального продуктубанківські послуги поділяються на два види:

    1) послуги пов'язані з його рухом,

    2) чисті послуги.

    Оскільки банки своїми грошовими операціями обслуговують головнимчином рух матеріального продукту, їхня основна частина безперечновідноситься до першого виду послуг. Сприяючи просуванню товарів, даніпослуги банку (такі як, наприклад, послуги підприємствам транспорту, зв'язку,торгівлі) створюють нову додаткову вартість. Чисті послугинадаються організаціям, зайнятим безпосередньо матеріальнимвиробництвом, а також окремим громадянам для задоволення їхніх особистихпотреб.

    Як зазначалося, продуктом банку є різного роду послуги. Увідміну, приміром, від продукту промислового підприємства банківськийпродукт не часто виглядає як щось матеріальне, дійсне.
    Кредити та розрахунки здійснюються в порядку записів по рахунках, у безготівковійгрошовій формі. Тому на відміну від галузей матеріального виробництва,де продукт набуває конкретної товарну форму, банківський продуктне можна складувати, виробляти про запас.

    Найважливішою властивістю банківських послуг є їх продуктивнийхарактер. Вже в такій простій формі, як прийом від населення іпідприємств у внески, укладений величезний продуктивний сенс. Банкпросто збирає гроші - він перетворює "непрацюючі", невживанігрошові ресурси в працюючі активи. В рівній мірі це стосуєтьсякредитів, що надаються підприємствам та організаціям на розвиток своєївиробничої та фінансової діяльності. Так чи інакше банківськіоперації обслуговуючи господарську діяльність своїх клієнтів, сприяютьрозвитку і прискоренню виробництва.

    Характерною властивістю банківських послуг є і те, що їх об'єктомвиступають не просто гроші, що переміщуються у величезних сумах з допомогоюканалів банківської зв'язку з одного рахунку на інший, з одного регіону
    (підприємства, сектора економіки) в інший. Рух по рахунках підприємств --це переважно рух капіталів у грошовій формі.

    Візьмемо, наприклад, таку традиційну банківську операцію, яккредитування. Відомо, що кредит, наданий підприємству-позичальнику,повинен бути повернутий у банк в певні терміни, і не просто повернений, аповернуто разом зі сплатою відсотків за його використання. Це означає,що одержувач кредиту повинен його використовувати так, щоб вчасноповернути його в повній сумі і отримати при цьому прибуток, що якмінімум була б достатня для сплати позикового відсотка. Позичальник чинностіхарактеру кредитної угоди зобов'язаний застосувати отримані в банку грошовікошти не для "проїдання" (на споживчі цілі), а як капітал. Колина базі кредиту виникає позиковий відсоток, то це означає, що позичаєбанком гроші повинні використовуватися як капітал, позичальник зобов'язаний одержатидодатковий дохід.

    Властивість банківських послуг полягає і в тому, що вони охоплюють якактивні, так і пасивні операції. Беручи внески і "здійснюючи тимсамим пасивні операції, банки дають в?? зможность своїм клієнтам не тількизберігати кошти в безпечному місці, але і отримати певнийдохід у вигляді відсотків за депозитами. Розмістивши акції клієнтів, надаючиїм позику, виконуючи валютні та інші активні операції, банки надаютьістотні послуги господарствам, сприяють просуванню товарних мас,купівлі-продажу товарів, економії суспільних витрат.

    Операції, що виконуються банками, можуть здійснювати й інші підприємстваі організації. Вони не є монополією тільки банку. Це відноситься нетільки до традиційних банківських операцій, але і особливо до інших послуг.
    Відомо, наприклад, що бухгалтерську допомогу, консультації, різніпосередницькі послуги, оренду сейфів і інші послуги можуть надаватиспеціальні підприємства та агентства. Можна тому також зауважити, щобанки, будучи великими кредитними інститутами, можуть виконувати небанківськіоперації - операції, які традиційно виконують інші господарюючісуб'єкти.

    Таке положення пов'язане з тим, що на ринку банківських послуг вумовах ринкового господарства виникає серйозна конкуренція. Поява наринку нових продавців банківських послуг (торговельні організації, фінансово -промислові компанії, різні агентства і т.д.), часто скорочуєможливість розширення найбільш прибуткових операцій, змушує банки шукатинові джерела доходів. Саме тому особливо швидко за останні рокистали розвиватися не чисто банківські операції, а інші нетрадиційні длябанку послуги.

    | властивості БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ: |
    | не можуть бути зроблені про запас, |
    | носять продуктивний характер, |
    | об'єктом банківських послуг виступає капітал, |
    | охоплюють активні і пасивні операції, |
    | не є монополією тільки банку, |
    | можуть ставитися до небанківських операцій. |

    Еволюція стандартного набору банківських послуг така, що поступовопід впливом багатьох факторів (не тільки конкуренції, але й освоєння новоїтехнології, винаходи нового банківського продукту та ін) на ринкувідбувається як зростання їх обсягу, так і розширення їх складу. Особливо цепомітно у роботі комерційних банків. Ще кілька років томувітчизняні банки не працювали із сертифікатами, векселями, кредитнимикартками, в їх професійному лексиконі не вживалися такі поняття,як факторинг, лізинг, контокоррент, опціон, банкомат і ін І це зрозуміло,тому що банки працювали в умов централізованої розподільчоїсистеми, коли ряд послуг був просто не потрібен. Ринок пред'явив новівимоги до роботи: банки були змушені освоювати новітніоперації, в яких зацікавлений їхній клієнт. На жаль, відразу освоїти всіці послуги не можуть. Минуло не так мало часу, банки ще не накопичилидостатнього досвіду. Ряд операцій не отримує розвитку через сильнуінфляції недостатності сучасних засобів зв'язку. Не можна не враховувати ітого, що банки ще не володіють необхідними знаннями про новітні послуги,їм ще потрібно навчити свій персонал техніці їх надання.

    Поступово, однак, новітні технології нові операції стаютьнадбанням банків. Крім традиційних банківських операцій вони починаютьнадавати більш широкий набір своїх послуг. В цілому можна сказати, що вбанківському секторі економіки намітилася тенденція до універсальноїдіяльності, універсалізації банківських послуг.

    Комплексне банківське обслуговування може, проте, прийти не відразу.
    Для цього банкам потрібно вирішити ряд проблем, які були згадані вище.
    Важливо, щоб банки правильно визначили своє місце на ринку, оцінили своїфінансові, кадрові та виробничі можливості. Іноді не обов'язковопрагнути до надання всього набору послуг. Навпаки, для того чиіншого банку виявиться більш раціональним сконцентрованим на якихосьпевних операціях. Спеціалізація банку на їх виконання можестати для нього більш ефективним напрямком розвитку, дозволитьскоротити витрати на проведення операцій і, в кінцевому рахунку, підвищити їхнєприбутковість.

    2. ТРАДИЦІЙНІ БАНКІВСЬКІ ПОСЛУГИ НАСЕЛЕННЮ:

    а) ОПЕРАЦІЇ банків із залучення коштів у депозити.

    1. Пасивні операції банків.

    Комерційні банки виконують різні операції з обслуговування своїхклієнтів. Всі операції комерційних банків звичайно ділять на три групи:

    1. пасивні операції - це операції, за допомогою яких банкиформують свої ресурси для проведення кредитних та інших активних операцій.
    До них відносяться: залучення на розрахункові та поточні рахунки юридичних тафізичних осіб, відкриття строкових рахунків громадян, підприємств, організацій,випуск цінних паперів, позики, отримані з інших банків і т.д.

    2. активні операції - операції, за допомогою яких банки розміщуютьнаявні в їх розпорядженні ресурси. До них відносяться: короткострокове ідовгострокове кредитування виробничої, соціальної, інвестиційної танаукової діяльності підприємств і організацій, наданняспоживчих кредитів населенню, придбання цінних паперів, лізинг,факторинг, інноваційне фінансування і кредитування, пайова участькоштами банку в господарській діяльності підприємств, позики,надаються іншим банкам.

    3. активно-пасивні операції банків - комісійні, посередницькіоперації, що виконуються банками за дорученням клієнтів за певну плату --комісію. Розрізняють комісійно-розрахункові операції, пов'язані зздійсненням внутрішніх і міжнародних розрахунків, а також торговельно -комісійні або продаж банкам за дорученням клієнтів цінних паперів,інвалюти, дорогоцінних металів, посередництво в розміщенні акцій іоблігацій, бухгалтерське і консультаційне обслуговування клієнтів і т.д.

    Для комерційних банків вклади - головний вид пасивів, а,отже, і важливий ресурс для проведення активних кредитних операцій.
    За рахунок позикових коштів, наприклад, формується майже 93 загальної суми активівкомерційних банків США. Від характеру, депозитів залежать види позичковихоперацій, а відповідно, і розміри доходів банків.

    Заощадження населення складають окрему групу ресурсів банків.
    Загальна основа осідання грошей у населення як заощаджень полягає в томущо, розпоряджаючись своїми доходами, громадяни відповідно до потребможуть відстрочити витрачання грошей на будь-який проміжок часу.
    , Що належить населенню маса вартості, поки вона не перетворилася згрошової Форми в предмети особистого споживання залишається тимчасово врозпорядженні банку. Повернення цих коштів, що надаються населенням уяк кредит державі або банку, відбувається, у міру того якгромадяни використовують свої грошові кошти на купівлю товарів і оплатупослуг. Паралельно з використанням грошових заощаджень одними громадянамиутворюються нові заощадження іншими. Тому загальна сума грошових коштівнаселення, якою можуть розпоряджатися банки в якості кредитного ресурсу,не тільки не зменшуються, але і як правило, систематично зростає.

    Залежно від терміну приміщення коштів у внески в банки депозитиподіляються на вклади до запитання і строкові вклади, які різницеює ощадні вклади. Вклади до запитання можуть бути вилучені вбудь-який час без попереднього повідомлення банку клієнтом, відсотки заним не виплачуються, за клієнтами вони вигідні, оскільки дозволяютьпроводити розрахунки за допомогою чеків в будь-який час з юридичними тафізичними особами без використання готівкових грошей.

    На відміну від вкладів до запитання строкові та ощадні вкладипоміщають в банки на певний термін і приносять дохід вкладникам, звичайнозалежить від тривалості зберігання коштів на банківських рахунках. Терміновівклади можуть бути вилучені тільки у відповідності з терміном зберігання, впротивному випадку клієнт позбавляється підвищених відсотків або сплачує банкуштраф. Такі вклади банку вигідні, оскільки, використовуючи депозити вкладниківяк ресурсу, він може більш вільно маневрувати ними, ніжзасобами у вкладах до запитання.

    У момент відкриття рахунку в установі Ощадбанку між останнім івкладником виникають правові відносини, які припиняються лише післяповного повернення суми внески і закриття рахунку. Відносини ці оформляютьсядоговором на організація заощаджень того чи іншого клієнта у формі внескуна ощадний рахунок, відкритий у банку. В якості сторін такого договорувиступають, з одного боку, сам вкладник (довіритель) і банк (позичальник).
    Вкладник робить відповідний внесок на ощадний рахунок, відкритий вбанку, а останній зобов'язується зберегти ввірену йому суму грошовийкоштів, надавши їх у будь-який час до розпорядження вкладника, а такожвиплачувати за вкладом встановлений дохід.

    Чинний порядок визначає зміст і форму документа,встановлює факт внесення вкладу. Їм є ощадна книжка.
    Таким чином, ощадна книжка являє собою документ,що видається установою Ощадбанку вкладнику, у підтвердженні внесеної ним підвнесок суми. У ній послідовно відображаються записи прибуткових і витратнихоперацій за вкладом. Після кожної операції виводиться новий залишок вкладу.

    Для оформлення операцій по вкладах застосовуються: особовий рахунок,ощадна книжка, контрольний лист, розрахункова і чекова книжки,алфавітна картка, операційний щоденник, квитанції, прибутково-касовіордери, доручення вкладника на списання суми, повідомлення подальшомуконтролю, заяву про переведення вкладу, реєстр для запису заяв, книгареєстрації втрачених ощадкнижок.

    Для нашої країни в умовах загальної економічної нестабільності,інфляції, величезного бюджетного дефіциту створення безлічі банків,реорганізація банківської системи і т.д. з усією гостротою постає питаннястрахування банківської діяльності, забезпечення інтересів клієнтів банків.
    Сучасні прийоми і методи страхування роботи банків, використаннягарантій, поручительств не завжди можуть бути реалізовані в повному обсязі, взв'язку, з чим виникає питання необхідності серйозного вивчення передовогозарубіжного досвіду та впровадження найбільш цінного в банківську практику.

    Надійність комерційних банків є одним з вирішальних елементом їхдіяльності. Однією з важливих заходів щодо забезпечення надійності єстрахування депозитів, що застосовується у всіх країнах звисокорозвиненими банківськими системами. Найбільш значущий державнийінститут, що надає подібні послуги - це Федеральна
    Корпорація страхування депозитів (ФКСД), яка страхує кожного вкладникакомерційного банку або позиковий-ощадної асоціації. Всі комерційнібанки і ощадні інститути за рідкісним винятком роблять внески до
    ФКСД. За рахунок цих коштів і здійснюється виплати вкладникамзбанкрутілих банків.

    Нині значення ФКСД полягає в тому, що ця організаціядодає впевненості вкладникам у стабільності банківської системи таусуває можливість ланцюжка банківських банкрутств, що в свою чергу,могло б негативно позначитися на стані грошового обігу, зокремавикликавши неконтрольовані коливання маси грошей в обігу.

    Система ФКСД охоплює вклади 98 банків, яким належить 99,5всіх активів, тобто практично всі банки працюють із застрахованимидепозитами. ФКСД не тільки страхує депозити, але і здійснюєрегулювання діяльності банків.

    У разі банкрутства банку ФКСД застосовує чотири способи захистуінтересів вкладників:

    1. компенсує вклади шляхом проведення банкрутства банку,

    2. проводить реорганізацію банку шляхом злиття з іншим банком,

    3. відкриває новий банк замість ліквідованого на період 2-х років, якщо в цьому районі немає іншого банку,

    4. надає допомогу банку в збереженні його положення шляхом надання позики, купівлі активів або розміщення вкладів у цьому банку.

    ФКСД існує в США, а також в деяких інших країнах, але з огляду наважливе значення проблеми страхування депозитів для діяльності банків вумовах економічної нестабільності, доцільно створити в Киргизстані
    Корпорації страхування депозитів, ресурси якої повинні формуватися зарахунок внесків комерційних банків і доходів від розміщення коштів,що надходять до фонду страхування депозитів. Найважливішими функціями Корпораціїстрахування депозитів повинні стати не тільки компенсації втрат вкладників,але також регулювання діяльності банків та контроль за операціями,пов'язаними з депозитними вкладами, в межах компетенції, визначеноїспільно з Центральним банком Киргизстану.

    ВІДСОТКОВА ПОЛІТИКА ПО ДЕПОЗИТАМИ. В основі процентної політикикомерційного банку лежить використання певної економічноїкатегорії - відсотка.

    Кількісне визначення відсотка є його ставка, або норма,яка представляє собою відношення суми грошових коштів, що сплачуються довигляді відсотка, до суми коштів, відданих до суду.

    Відсоток, що сплачується за вкладами, виконує функціюперерозподілу, їм можна регулювати структуру внесків і припливгрошових коштів в ті чи інші форми вкладень різного цільовогопризначення у відповідності з попитом на кредитні ресурси.

    В даний час на національних та міжнародних фінансових ринкахіснує певна диференціація процентних ставок. Ставкирізняться в залежності від термінів і розмірів позик і депозитів їхзабезпеченості, виду, форми кредитування, ступеня кредитного,процентного, валютного та інших ризиків, категорії клієнта,своєчасності і повноти виконання клієнтом своїх зобов'язань і т.д.

    Розрізняється декілька груп однорідних ставок, характерних дляокремих секторів фінансового ринку:

    1. ставки грошового ринку, які використовуються при короткострокових позичковихопераціях між кредитно-фінансовими інститутами (у тому числідержавними), - офіційна облікова ставка, ставка за казначейськимивекселями, векселями фінансових компаній, короткострокових міжбанківськихпозиках.

    "

    2. ставки ринку цінних паперів - переважно ставки дохідностірізноманітних облігацій у момент їхньої емісії і надалі навторинному ринку,

    3. ставки по операціях банків та інших кредитних інститутів знебанківськими позичальниками та кредиторами, пов'язані з наданням тазалученням коштів.

    Практичне застосування відсотка знаходить своє вираження упроведення процентної політики.

    Співвідношення попиту та пропозиції на ринку банківських послуг впливає напроцентні ставки також, як і на ціни товарів, якщо пропозиціяперевищує попит - ставки знижуються, якщо попит перевищує пропозицію --ростуть. В останні роки відбувається вирівнювання попиту та пропозиції накредитному ринку, що не сповільнило позначитися на рівні процентнихставок. Вони почали плавне зниження.

    Іншим важливим чинником, що впливає на рівень процентних ставок,є рівень інфляції. При посиленні інфляції ставки зростають, у зв'язку зцим в банківській практиці розрізняють номінальні процентні ставки іреальні (скориговані з урахуванням рівні інфляції).

    На рівень процентних ставок істотний вплив робить також терміні розмір надання залучення ресурсів, ступінь надійності клієнта,ризику, вид банківської операції і т.д.

    Ступінь надійності клієнта, його платоспроможність також відбиваються на розмірі процентних ставок.

    На рівень процентних ставок відбивається також ступінь ризику проекту: чим вона вища , тим вище процентна ставка встановлюється.

    Таким чином, слід зазначити, що в банківській практиці розрізняютьзагальні і приватні чинники, що впливають на вибір певної ставки та їїрівень. Загальні чинники визначають рівні для всіх банків умови, носятьоб'єктивний характер і не залежать від діяльності конкретного банку. Загальніфактори в свою чергу можна підрозділити на загальноекономічні, діяяких обумовлено економічною ситуацією в країні, процесами,що відбуваються в різних її сферах, і чинники, обумовленібезпосередньо станом фінансово-кредитного сектора економіки. Приватнічинники визначаються умовами функціонування конкретного банку івпливають на його рівень ставки банківського відсотка: вид і розмірбанку, його місце розташування, склад клієнтів і інші обставини, що маютьдійсно індивідуальну природу. Крім того, на рівень процентнихставок на національному ринку можуть впливати історичносклалися звичнийки і традиції в цій країні, оцінка банками і їхнімиклієнтами перспектив розвитку та інші.

    З огляду на вплив вищезгаданих чинників, банк самостійно визначає рівень процентних ставок таким чином, щоб він забезпечував високу рентабельність його роботи і конкурентно спроможність на ринку банківських послуг.

    Під впливом вищезгаданих чинників формувалася процентна політика банків останніх років.

    Зростання ставок не може бути безмежним, тому що існує певниймежа - так звана верхня межа позикового відсотка. З позиції банку -позичальника її визначають реальні фінансові можливості комерційного банку.
    З погляду клієнтів-позичальників її визначає середня рентабельністьпідприємств і доходи чи заощадження індивідуальних клієнтів.

    У нашій країні в сучасних умовах система комерційних банківзнаходиться ще на стадії Формування, а коло виконуваних ними операцій іпослуг досить обмежений.

    Очевидно, що в міру подальшого розвитку комерційних банківситуація буде змінюватися і з освоєнням нових операцій з'являться статті новихдоходів. б). БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ ПО КРЕДИТОВАНИЮ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ.

    1. Загальна характеристика кредитного процесу при кредитуванні приватних осіб.

    Активними операціями називаються операції банків з розміщеннящо є в їхньому розпорядженні ресурсів. Найважливішими активними операціямибанків є операції з кредитування підприємств, організацій та приватнихосіб.

    У цей час банківські позики класифікуються за рядом ознак,в тому числі за типом позичальника, видів забезпечення, строками погашення, методампогашення, цільовому напрямку використання, об'єктом кредитування,обсягом і т. д.

    За типом позичальника позики можна згрупувати наступним чином: позикидержавним підприємствам, акціонерним товариствам, кооперативам, МП, СП,приватним особам.

    За видами забезпечення позички поділяються на забезпечені інезабезпечені або бланкові. Забезпеченням позичок можуть виступати: застава,гарантії, поручительства, страхування. Як їх можуть виступатирізні види активів.

    Головна причина, за якою банк вимагає забезпечення, - ризик зазнатизбитки у разі не бажання або неспроможності позичальника погасити позику в строкі повністю.

    Якщо клієнт не має достатнього забезпечення або запитує позику наоперацію, що має підвищений ступінь ризику, банк розглядає питання продоцільності видачі кредиту при страхуванні його в страховихорганізаціях. Ця операція носить назву "страхування ризику не погашеннякредиту ". Її проводить страхове товариство, одержуючи певний відсоток відсуми кредитного договору.

    Забезпечення кредиту, його страхування зменшують ризик не погашеннякредиту. Разом з тим, для кредитного працівника переважно, щобпозика відшкодовувалась за рахунок доходу позичальника.

    Класифікацію позик можна продовжити в залежності від термінів їхпогашення. За строками погашення позики поділяються на короткотермінові тадовгострокові. До першої групи відносяться звичайно позики

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !