Рухова активність і емоційний статус щурів
лінії WAG/RIJ в умовах повторної аудіогенной стимуляції
Бікбаєв
А.Ф., Карпова А.В., Балабанов Д.В., Садовніков С.В., Калімулліна Л.Б.
Епілепсія
- Це хронічне захворювання центральної нервової системи, що проявляється у вигляді
пароксизмальних різних станів і супроводжується різноманітними
клінічними і параклінічні симптомами.
Форми
епілепсії та її прояви можуть бути надзвичайно поліморфними, однак для
більшості її симптомів властива раптовість, спонтанність,
пароксизмальної. Схематично симптоми епілепсії можна підрозділити на
власне напади, так звані психічні еквіваленти припадків і
зміни психіки (тривалі, стійкі, прогресуючі порушення поведінки та
сприйняття) [1, 2, 3].
При
визначенні ролі відомих етіологічних факторів епілепсії в літературі
зараз застосовується узагальнене поняття схильності, оскільки кожен з
них є але не жорстким детермінують умовою, а лише передумовою для
розвитку епілепсії і підвищує ризик її виникнення, [4, 5]. При цьому
схильність як таку можна підрозділити на спадкову,
вроджену і придбану [3].
На
підставі електроенцефалографічні даних, симптоматики, а також типу
припадків епілепсію в цілому можна підрозділити на генералізовану і фокальній
(парціальний), кожна з яких містить у собі ще кілька специфічних
форм [4, 6, 7, 8]. Наслідком різноманітності класифікованих форм епілепсії
стало відповідну кількість експериментальних моделей, в тій чи іншій
мірою адекватно відображають природний розвиток цієї патології [9, 10].
Однією
з експериментальних моделей генералізованої несудорожной форми - абсанс
епілепсії - в даний час є щури лінії WAG/Rij, які
характеризуються генетично детермінованою підвищеною схильністю до
абсанс несудорожним припадків. Поведінкові і електрографічні кореляти
спонтанних абсансах, включаючи Високоамплітудний пік-хвильові розряди на ЕЕГ, у
щурів даної лінії зближують їх з нападами цього типу, що спостерігаються у людини
в клініці [11, 12, 13]. Щури лінії WAG/Rij використовуються в експериментальних
дослідженнях, спрямованих на вивчення механізмів генезу і генералізації
судомної активності в мозку, а також на пошук адекватної терапії даної форми
несудорожной епілепсії у людини.
Поряд
з генетично зумовленою схильністю до підвищеної абсанс
епілепсії, значна частина щурів лінії WAG/Rij чутлива до аудіогенной
стимуляції, що проявляється у вираженому моторному відповіді на який пред'являється
звуковий стимул [11, 12, 14]. З огляду на дані про патологічний вплив,
яке надає навіть одиничний генералізований напад на мозок [15, 16],
становить певний інтерес дослідження впливу повторних судомних
нападів на поведінку і емоційний стан щурів. Важливе значення фактора
повторної стимуляції і, як наслідок, повторюваних припадків
продемонстровано за допомогою такої визнаної патогенетичної моделі скроневої
(лімбічної) епілепсії, як електричний і хімічний кіндлінг [17, 9, 18].
В
цьому дослідженні ми вивчали динаміку змін в поведінці щурів лінії
WAG/Rij у відкритому полі, викликаних щоденної аудіогенной стимуляцією. Робота
проведено на 15 статевозрілих самках щурів лінії WAG/Rij масою тіла 240-350 м.
За результатами попереднього тестування аудіогенной чутливості вони
увійшли у дві групи - контрольну, яка складалась з 7 щурів, аудіогенная стимуляція
яких не викликала нападу, і експериментальну, що об'єднала 8 щурів,
чутливих до аудіогенной стимуляції.
Щоденна
експериментальна процедура передбачала тестування у відкритому полі і
подальшу аудіогенную стимуляцію. Тестування в квадратному відкритому полі з
стороною 1 м проводили один раз на день в один і той же час (16.00 - 20.00 год) в
протягом 10 днів. Тривалість іспиту складала 5 хв. Протягом
цього часу щохвилини реєстрували поведінкові показники рухливості і
емоційного стану. Далі щура поміщали в закриту прозору камеру і в
протягом 3 хвилин подавали звуковий стимул.
Статистичну
обробку та аналіз отриманих даних здійснювали в програмному пакеті
"Statistica 5.1" (Statsoft Inc.). За допомогою цього пакета обчислювали описові
статистики та проводили дисперсійний аналіз для оцінки вірогідності впливу
аудіогенних судомних нападів на досліджувані показники. Кількість
амбуляцій, вертикальних стійок, епізодів грумінг і фекальних болюс, а також
тривалість латентного періоду, загальну тривалість грумінг і
нерухомості аналізували з урахуванням двох факторів: аудіогенной
чутливості (тобто приналежність до контрольної чи експериментальної
групі) і часу (день експерименту), - а також їхньої взаємодії. Таким
чином, фактор "група" включав дві градації - контрольна і
експериментальна, фактор "день" включав 10 градацій за кількістю днів експерименту.
Результати
проведеного дослідження демонструють різну динаміку змін поведінки
щурів лінії WAG/Rij контрольної та експериментальної груп у відкритому полі. У
щурів контрольної групи виявлено поступове збільшення кількості амбуляцій
від 2,07 у перший день до максимального значення 4,20 на восьмий день, після
чого знову відбувається зниження цього показника. Середня кількість амбуляцій у
щурів експериментальної групи протягом всього експериментального циклу не
перевищує 1,50, причому в перший день має місце максимальне значення 1,39.
Подібну картину спостерігали за середнім числом вертикальних стійок: контрольні
пацюки в перший день здійснювали в середньому 0,71 стійку, а на восьмий день - 1,60
стійки, після чого значення цього показника також декілька знижувався.
Експериментальні щури в перший день здійснювали в середньому 0,65 стійки, в
наступні дні цей показник був нижчим і тільки на дев'ятий день склав 0,45
стійки.
Оцінюючи
поведінка щурів контрольної та експериментальної груп в динаміці, можна відзначити,
що на 7-й, 8-й та 9-й дні відмінності між ними за такими показниками, як
кількість амбуляцій, вертикальних стійок, фекальних болюс і епізодів
грумінг, а також тривалість латентного періоду і нерухомості,
досягають найбільшого вираження. За тривалістю грумінг, навпаки,
відмінності між групами на 8-й та 9-й дні мінімальні, тобто значення цього
показника в контрольній групі виявляє значне збільшення.
Далі
за допомогою двохфакторну дисперсійного аналізу ми оцінили статистичну
значимість впливу аудіогенних припадків і тимчасового фактора на поведінку щурів
лінії WAG/Rij у відкритому полі. Результати аналізу наведено в табл. 1.
Таблиця
1. Результати дисперсійного аналізу рухової активності та емоційного
статусу щурів лінії WAG/Rij у відкритому полі
Показник
Рівень значущості дії факторів (р)
група
день
взаємодія
кількість амбуляцій
*** 0,00000
** 0,00148
0,11674
кількість стійок
*** 0,00000
*** 0,00006
* 0,01435
кількість епізодів грумінг
0,51267
0,86646
0,51971
кількість фекальних болюс
*** 0,00000
0,84699
0,36401
латентний період
0,05239
** 0,00671
0,54435
загальна тривалість нерухомості
0,20918
0,28427
0,35881
загальна тривалість грумінг
*** 0,00020
0,47575
0,88627
всі показники
*** 0,00000
** 0,00321
0,69904
Примітка:
* Відмічені достовірні відмінності при р <0,05, ** - при р <0,01, *** - при
р <0,001.
Наявність
аудіогенних припадків достовірно впливає на кількість амбуляцій, вертикальних
стійок і фекальних болюс, загальну тривалість грумінг, а також з урахуванням
всієї сукупності показників (все при р <0,001). Тимчасової розвинутих країн
статистично значуще вплив на кількість амбуляцій (р <0,01), кількість
стійок (р <0,001) і тривалість латентного періоду (р <0,01). Взаємодія
обох факторів достовірно впливає на кількість стійок (р <0,05). Таким
чином, отримані нами дані показують, що тільки кількість епізодів
грумінг і загальна тривалість нерухомості, при аналізі цих показників
окремо, не виявляють достовірної залежності від вказаних факторів.
Отримані
в цьому дослідженні дані в цілому показують, що наявність судомних
припадків у щурів експериментальної групи несприятливо позначається на їх
емоційному статус і поведінкової активності, що призводить до достовірного
зниження дослідницької активності у відкритому полі.
Дослідження
підтримано грантом NWO - RFBR № 005-RUS-99/2.
Список літератури
Ашмарін
І.П., Антипенко А.Е., Ашапкін В.В. та ін Нейрохімія. М.: Изд-во Інст. Біомед.
хімії РАМН, 1996. 470 с.
Пенфілд
В., Еріксон Т. Епілепсія та мозкова локалізація: Патофізіологія і профілактика
епілептичних припадків. Б. м.: Медгиз, 1949. 452 с.
Одинак
М.М., Дискін Д.Є. Епілепсія: етіопатогенез, клініка, диференціальна
діагностика, медикаментозне лікування. СПб.: Політехніка, 1997. 233 с.
Карлов
В.А. Епілепсія. М.: Медицина, 1990. 336 с.
Bauer G. Seizures and epileptic
syndromes in adult// Europ. Neurol. 1994. V. 34. P. 13-17.
Верещагін
Н.В., Брагина Л.К., Благовіщенська Н.С. та ін Довідник з неврології/Под
ред. Е. В. Шмидта, Н. В. Верещагіна. М.: Медицина, 1989. 496 с.
Зенков
Л.Р. Клінічна електроенцефалографія (з елементами епілептології). Таганрог:
Изд-во ТРТУ, 1996. 358 с.
Sander
J.W., Hart Y.M. Epilepsy. Questions
and Answers. L.: Merit Publishing International, 1999. 184 p.
Майковська
Е. Патогенез епілептичного вогнища у людини// Актуальні питання
стереонейрохірургіі епілепсії. СПб.: РНХІ ім. А. Л. Полєнова, 1996.
C. 74-81.
Fisher RS. Animal models of the
epilepsies// Brain Res. Rev. 1989. V. 14. P. 245-278.
Coenen A.M.L., Van Luijtelaar
E.L.J.M. The WAG/Rij rat model for absence epilepsy: age and sex factors//
Epilepsy Res. 1987. V. 1. P. 297-301.
Van Luijtelaar E.L.J.M., Coenen
A.M.L. The WAG/Rij model for generalized absence epilepsy// Adv. in Epileptol.
1989. V. 17. P. 16-21.
De Bruin N.M.W.J., Van Luijtelaar
ELJM, Jansen SJ, Cools AR, Ellenbroek BA Dopamine characteristics in
different rat genotypes: the relation to absence epilepsy// Neuroscience Res.
2000. V. 38. P. 165-173.
Kuznetsova G.D., Petrova E.V.,
Coenen A.M.L., Van Luijtelaar E.L.J.M. Generalized absence epilepsy and
catalepsy in rats// The WAG/Rij rat model of absence epilepsy: Ten years of
Research. Nijmegen: NICI Press, 1997. P. 50-54.
Бехтерева
Н.П., Камбарова Д.К., Поздеев Л. Сталий патологічний стан при
хворобах мозку. Л.: Медицина, 1978. 240 с.
Pitkдnen A., Tuunanen J., Kдlviдinen R., Partanen K., Salmaperд T. Amygdala damage in experimental and human temporal lobe epilepsy//
Epilepsy Res., 1998. V. 32. P. 233-253.
Чепурнов
С.А., Чепурнова Н.Є. Мигдалеподібної комплекс мозку. М.: МГУ, 1981. 255 с.
Cain D.P. Kindling and the Amygdala
/ The Amygdala: Neurobiological Aspects of Emotion, Memory, and Mental
Dysfunction. N.Y.: Wiley-Liss, 1992. P. 539-560.
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.bashedu.ru
