ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Безготівковий розрахунок у Казахстані
         

     

    Банківська справа

    План

    Введення
    Значення безготівкового обороту.
    Вимоги до безготівкових розрахунків.
    Характеристика основних форм безготівкових розрахунків.
    Вимоги до розрахункових документів.
    Розрахунки платіжними дорученнями.
    Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.
    Основні етапи розвитку платіжної системи Республіки Казахстан за 10 років
    Платіжна система Казахстану
    Висновок
    Список літератури

    ВСТУП

    існувала з 30-х років аж до 1993 р. в нашій країні системабезготівкових розрахунків була пристосована до витратним механізмомгосподарювання і відповідала адміністративно-командних методівуправління економікою. Діяла система безготівкових розрахунків булаорієнтована на обслуговування в першу чергу інтересів постачальника,зводиться до виконання своїх планових завдань з виробництва та постачанняпродукції.

    Розвиток ринкових відносин в економіці вимагало зміни основсистеми безготівкових розрахунків у тому числі принципів їх організації.

    Перший принцип безготівкових розрахунків в ринкових УМОВАХгосподарювання полягає в їх здійсненні по банківських рахунках, яківідкриваються клієнтам для зберігання і переказу коштів.

    Названий принцип звіряє від першого принципу безготівкових розрахунківпланової системи господарювання, суть якого полягала у проведеннівсіх розрахунків підприємств і організацій через установи банку. Останнявипливало з вимоги обов'язковості зберігання грошей на рахунках в банкувсіма підприємствами та організаціями, що відповідало адміністративно -командних методів управління економікою.

    У ринкових умовах господарювання проведення розрахунків через банкмає обумовлюватися економічною доцільністю, поєднуватися зекономічною самостійністю суб'єктів ринку та їх матеріальноївідповідальністю за свої дії.

    Важливо підкреслити, що перший принцип безготівкових розрахунків в умовахринку має відношення як до юридичних, так і фізичним особам, у той часяк раніше стосувався виключно юридичних осіб, оскільки існувалочітко законодавче розмежування сфери готівкового і безготівковогогрошового обороту.

    Другий принцип безготівкових розрахунків полягає в тому, що платежіз рахунків повинні здійснюватися банками за розпорядженням їх власників упорядку, встановленої ними черговості платежів і в межах залишкукоштів на рахунку. Однак у зв'язку з погіршенням платіжної дисципліни вгосподарстві в умовах спаду виробництва, інфляційних процесів знову булавстановлена календарна черговість платежів з розрахункових рахунків клієнтів
    (за винятком виплат грошових коштів на невідкладні потреби, платежів убюджети всіх рівнів, а також в пенсійні фонди, які повинніздійснюватися в першочерговому порядку). Ця адміністративний західє тимчасовою і в основному продиктована турботами Уряду проповноти та своєчасності формування в даний період розвитку економікидохідної бази бюджету та забезпечення необхідних витрат на користьпідтримки пріоритетних і життєзабезпечуючих галузей господарства.

    У цьому принципі закріплено право суб'єктів ринку самим визначатичерговість платежів з їхніх рахунків. Це являє собою значний крокна шляху до утвердження справжньої економічної самостійностігосподарників. Далі в формулюванні даного принципу звертає на себеуваги відсутність вказівки на джерело платежу, що теж важливо длязатвердження економічної самостійності власника рахунку у розпорядженнінаявними у нього в обороті засобами і відповідальності забезпеченняплатежу. Головна вимога, що пред'являється в даному випадку банком досуб'єкту ринку учаснику розрахунків, - це здійснення останнім платежів умежах наявного залишку коштів на рахунку.

    Третій принцип - принцип свободи вибору суб'єктами ринку формбезготівкових розрахунків і закріплення їх у господарських договорах заневтручання банків у договірні відносини.

    Цей принцип також націлений на затвердження економічноїсамостійності всіх суб'єктів ринку (незалежно від форми власності)в організації договірних та розрахункових відносин і на підвищення їхматеріальної відповідальності за результативність цих відносин. Банкувідводиться роль посередника у платежах.

    У Положенні про безготівкові розрахунки помітна тенденція до перетворенняплатника в головний суб'єкт платіжної операції, тому що у всіх формахбезготівкових розрахунків ініціатива платежу належить платнику. Данеобставина відповідає ринкових відносин в економіці країни.

    Усі три названих принципу безготівкових розрахунків хоч і не чітко, алепростежуються в Положенні про безготівкові розрахунки. Однак, па наш погляд, доних слід додати ще два принципи організації безготівкових розрахунків:терміновість платежу і забезпеченість платежу.

    Значення безготівкового обігу.

    Грошовий обіг здійснюється у двох формах - у формібезготівкових грошових розрахунків і у формі обігу готівкових грошей. Сферизастосування наявного грошового обігу і безготівкових розрахунків строгорозмежовані законодавством.
    Основною частиною грошового обороту (80-90%) єбезготівковий платіжний оборот, в якому рух грошей відбувається у виглядіперерахувань по рахунках в кредитних установах і заліків взаємнихвимог.

    Він опосередковує такі сфери господарських відносин, як:

    - реалізація продукції, послуг, робіт;

    - розподіл і перерозподіл національного доходу;

    - отримання та повернення банківських кредитів;
    - Виплата та використання грошових доходів населення.

    Учасниками цих відносин є об'єднання, підприємства,організації, кооперативи, банківські та фінансові органи, населення.

    Безготівкові розрахунки скорочують потребу грошового оборотув готівкових грошових знаках. Витрати при здійсненні безготівкових розрахунківнабагато менше витрат обігу, пов'язаних з друкуванням, зберіганням,перевезенням, прийомом і підрахунком грошових знаків.

    Безготівкові розрахунки, концентруючи всі тимчасово вільні грошовікошти в банку, створюють можливість використовувати їх як ресурси длякороткострокового кредитування.

    Обидві сфери грошового обігу як частини єдиного цілого тіснопов'язані між собою. Грошові кошти, що надходять підприємству у виглядібезготівкових перерахувань за відвантажену продукцію, можуть використовуватися в безготівковому обороті при розрахунках за товарно-матеріальні цінності тав налічноденежном обороті - при виплаті заробітної плати.

    Аналогічно використовуються і грошові кошти, що надходять підприємствуу вигляді суми готівкових грошей.

    Безготівковий платіжний оборот повністю проходить через банківськіустанови, в яких ведуться рахунки підприємств і організацій.

    Безготівкові розрахунки із зовнішньоекономічної діяльностіздійснюються через Зовнішекономбанк і інші банки, що одержаливідповідну ліцензію.

    Основна частина безготівкового обігу грошових доходів населенняпроходить через ощадні банки.

    Безготівковий оборот можуть здійснювати і кошти, що знаходяться в особистомувласності громадян. Безготівкові перерахування робляться з рахунківпідприємств і організацій, що виплачують грошові доходи громадян, нарахунки в банках, де зберігаються заощадження, або безпосередньо в оплатувитрат.
    Оплата витрат населення безготівковим шляхом може проводитися і зрахунків за вкладами у банках. Заміщення в цих випадках грошових знаківбезготівковими перерахуваннями економізірует весь грошовий оборот в цілому, такяк скорочується кількість готівки в обігу.

    Національний банк видає обов'язкові для всіх банків та їх клієнтівнормативні акти, що визначають правила розрахунків. Кожному підприємству
    (організації, установі) відкриваютьсярахунки для обліку що зберігаються на них коштів і здійснення розрахунків.
    Розрахункові рахунки відкриваються підприємствам, об'єднанням і організаціям,які перебувають на господарському розрахунку, наділеним власними оборотнимизасобами і мають самостійний баланс. За клопотанням власникарозрахункового рахунку можуть бути відкриті розрахункові субрахунки.

    Поточні рахунки відкриваються організаціям та установам, які не маютьпідстав для відкриття розрахункового рахунку.

    Бюджетні рахунки відкриваються для обліку доходів, витрат і засобівбюджетів, а також підприємствам, організаціям і установам, якимвиділяються кошти з союзного або республіканського бюджету дляцільового використання.

    Всі безготівкові розрахунки за економічним змістом поділяються нарозрахунки за товарними і нетоварними операціями.
    Розрахунки за товарними операціями здійснюються між господарськимиорганізаціями і зумовлені обігом матеріальних цінностей.

    Розрахунки за нетоварними операціями включають відносини міжпідприємствами за фінансовими зобов'язаннями - це розрахунки з використанняфактично отриманого прибутку.

    Залежно від місця знаходження рахунків постачальників і покупцівбезготівкові розрахунки можуть бути іногородніми і одногороднімі.

    Іногородні розрахунки - це розрахунки між підприємствами, що знаходятьсяв різних населених пунктах і тому обслуговуваними установами банку,розташованими в різних населених пунктах.

    Одногородніе розрахунки - розрахунки між підприємствами, організаціями,установами, які обслуговуються одним і тим же або різнимиодногороднімі установами банку.
    Принципи організації безготівкових розрахунків.

    Система безготівкових розрахунків являє собою сукупністьпринципів організації розрахунків, що пред'являються до них вимог, форм іспособів розрахунків.

    Визначено наступні принципи здійснення безготівковихрозрахунків, які полягають в наступному:розрахунки проводять через установи банку;б) платежі здійснюються після відвантаження продукції, надання, виконанняробіт;в) платежі здійснюються за наявності коштів на рахунку платника абоправа в нього на кредит. За відсутності власних ресурсів таправа на кредит розрахункові документи поміщаються в спеціальну картотеку іоплачуються в міру надходження коштів на рахунок.г) платежі здійснюються за згодою платника. Згода даєтьсяплатником шляхом виписки платіжних документів або акцепту документів,виписаних одержувачами коштів.

    Вимоги до безготівкових розрахунків.

    Організація безготівкових розрахунків повинна відповідати певнимвимогам, перш за все сприяти нормальному кругооборотукоштів, забезпечення безперебійного ходу реалізації продукції.

    Однією з вимог, що пред'являються до безготівкових розрахунків,є їх своєчасність. Підприємство-покупець зобов'язанесвоєчасно сплатити поставлену йому згідно з договоромпродукцію (роботи, послуги). Важливим засобом забезпечення своєчасностірозрахунків є банківський кредит; він дозволяє підприємствамдолати тимчасові фінансові труднощі. Своєчасність розрахунківзапобігає відволікання коштів підприємств у прострочену дебіторськузаборгованість. Безготівкові розрахунки мають бути організовані таким чином,щоб існував мінімальний розрив у часі між отриманнямпродукції покупцем та її оплатою.

    Платники несуть відповідальність за здійснення платежів увстановлені строки; за затримку розрахунків вони сплачують штраф у розмірі
    0,04% за кожний день прострочення платежу.

    Важливою вимогою, що пред'являються до безготівкових розрахунків, єможливість здійснювати з їх допомогою контроль за дотриманням умовзобов'язань.

    Значення банківського контролю визначається насамперед тим, що вінносить попередній характер і здійснюється в інтересах сторін,беруть участь у розрахунках.

    Характеристика основних форм безготівкових розрахунків.

    Розрахунки в народному господарстві здійснюються у формах,встановлюваних Національним Банком Казахстану.

    Правила передбачають у процесі організації розрахунків суворедотримання законів Російської Федерації, сприяння зміцненню принципівгосподарського розрахунку і самофінансування, прискоренню платежів таоборотності оборотних коштів, зміцненню розрахункової та договірноїдисципліни.
    Положення про безготівкові розрахунки суттєво змінюють і доповнюють раннєщо діє на території країни Правило про безготівкові розрахунки в народномугосподарстві. Зокрема скасована календарна черговість платежів інадано право підприємствам, організаціям і установам за своїмрозсуд визначати черговість платежів. З банків знятавідповідальність за нарахування та стягнення пені.

    Положення передбачає скасування розрахунків платіжними вимогами.
    Разом з тим, з огляду на традиційно склалися, постачальників іпокупців, банки, відповідно до укладених договорів, вправіприймати платіжні вимоги, у тому числі і з приміщенням їх у картотеку, однак без обліку по позабалансових рахунках.

    Положення пропонує банкам приймати платіжні дорученняплатників на перерахування коштів тільки за наявності грошей на їхрахунках і вносить зміни до порядку розрахунків платіжними вимогами -дорученнями.

    На території Казахстану при безготівкових розрахунках використовуютьсянаступні розрахунково-грошові документи:

    - платіжні доручення;

    - чеки;

    - акредитиви;

    - платіжні вимоги-доручення.

    При цьому конкретна форма вказується в договорі між постачальником іпокупцем і визначається способом і місцем платежу, характеромдокументообігу і видом документів.
    Доцільність застосування тієї чи іншої форми розрахунківвизначається характером господарських зв'язків і націлена на максимальнезближення моменту отримання товарів і здійснення платежу, запобіганняосвіти необгрунтованої кредиторської та дебіторської заборгованості.

    Вимоги до розрахункових документів.

    Розрахунково-грошові документи, що є підставою для здійсненняоперацій за рахунками, повинні бути оформлені і підписані відповідно довстановленими вимогами. Вони повинні бути встановлених стандартів імістити:а) найменування розрахункового документа;б) номер розрахункового документа, число, місяць, рік його виписки. Числовказується цифрами, місяць літерами, рік - цифрами.в) номер і найменування банку платника;г) найменування платника, номер його рахунку в банку;д
    )

    наіменпрованіе

    ппролучателя

    зредзтв
    ,

    нпромер

    его

    зчета

    в

    бандое
    .

    Розрахунки платіжними дорученнями.

    Розрахунки платіжними дорученнями займають значнемісце в безготівковому платіжному обороті.

    Платіжне доручення являє собою розрахунковийдокумент, який містить доручення платника банку про перерахування з його рахункупевної суми на рахунок одержувача.

    Схема документообігу при розрахунках платіжнимидорученнями має такий вигляд:

    Платник надає в банк доручення на бланку встановленоїформи, що дійсно протягом 10 днів з дня виписки.
    Доручення приймається від платника до виконання тільки за наявностікоштів на рахунку, якщо інше не обумовлено між банком і власником рахунку.

    Платіжні доручення використовуються при попередній оплатітоварів, готових до відвантаження і відвантажуються не пізніше трьох робочих днів здня отримання грошей. Попередні платежі за товари та послугидозволяються тільки за одногороднім постачання.

    Установи банків приймають до виконання платіжні доручення заотримані товари і надані послуги за умови посилання на номер і датутоварно-транспортного чи іншого документа, що підтверджує відпусткутовару або надання послуг.

    Підставою для оформлення платіжного доручення на перерахування грошейв порядку попереднього платежу є товарно-транспортні документи, що виписуються постачальником із зазначенням виконавців, відповідальних за вивізпродукції.
    Платіжні доручення застосовуються в розрахунках в порядкупланових платежів при рівномірних постійних поставках товарів та наданняпослуг.

    Для переходу на розрахунки в порядку планових платежів,установам банку подаються копії угод госпорганів або перелікипідприємств, з якими у них є угоди про розрахунки плановимиплатежами, із зазначенням термінів перерахування платежів, рахунків, з якихздійснюється платіж і на які він зараховується.

    Найбільш широко платіжні доручення використовуються в розрахунках зазакуповується у колгоспів і радгоспів сільгосппродукцію, в інших товарнихрозрахунках. З їх?? омощью виробляються авансові платежі, переважна частинанетоварного платежів, наприклад до бюджету.

    Підприємства можуть здійснювати перекази коштів через підприємствазв'язку без обмежень сумою:
    - На ім'я окремих громадян належать особисто ним коштів (пенсії,аліменти, заробітна плата, відрядження);
    - Підприємствам на витрати для виплати заробітної плати, заорганізованого набору робітників;
    -готівкових сум торговельної виручки, податків та інших засобів для зарахуванняна рахунки в банках.

    При здійсненні переказів зі своїх рахунків через підприємствазв'язку в бланках переказів перевододатель вказує найменуванняперевододателя, номер його рахунку, а також найменування і номер банку, вякому ведеться цей рахунок, якщо кошти підлягають зарахуванню на нього.

    У дорученні підприємство зв'язку, що переводить кошти, вказуєпідприємство, яке буде оплачувати переклади. До дорученням прикладаєтьсяпереклад одержувачів коштів, що складається в одному екземплярі іпередається на пошту. До решти примірників доручень додається списокпереводополучателей, в якому вказується, хто отримує гроші, на якімети.

    Підприємства зв'язку оплачують надійшли перекази, адресованіпідприємствам, дорученнями, складеними у чотирьох примірниках на загальнусуму всіх переказів по кожному одержувачу.

    Розрахунки платіжними дорученнями відрізняються простотою документообігу.
    Ця форма розрахунків може бути єдиною у випадку, коли продукціяоплачується після приймання покупцем з перевіркою її якості.

    Розрахунки дорученнями прискорюють платежі. Але постачальники часто незацікавлені в їх застосуванні, тому що потрапляють в залежність відпокупців, які можуть затримувати їх виписку.

    Також можлива несвоєчасна оплата через відсутність коштів нарахунку платника або їх недостатності. Це уповільнює грошовийоборот і погіршує фінансовий стан підприємства - постачальника.
    Розрахунки чеками.

    При розрахунках чеками власник рахунка (чекодавець) дає письмовурозпорядження платнику (банку, який видав розрахункові чеки) сплатитипевну суму грошей, вказану в чеку, одержувачу коштів
    (чекодавця).

    Розрахунки чеками як форма безготівкових розрахунків характеризується першза все тим, що при ній банк гарантує негайне зарахуваннявласнику чека зазначеної в ньому суми, за умови дотримання порядку,встановленого для користування чеками. Така гарантія забезпечується тим,що банк, видаючи чекову книжку господарської організації або громадянину, визначає умови виписки чеків з цієї книжки, депоніруя принеобхідності відповідні кошти на окремому рахунку в банку абодозволяючи видачу кредиту на оплату чеків.

    Сфера застосування чекової форми безготівкових розрахунків приблизно таж, що і в розрахунках платіжними дорученнями. Найбільше поширеннявони отримали в розрахунках за послуги транспорту, при придбанні товарів упорядку дрібнооптової торгівлі, а також у розрахунках населення здержавними, кооперативними та іншими організаціями.

    Чеки використовуються як фізичними, так і юридичними особами,є платіжним засобом і можуть застосовуватися при розрахунках у всіхвипадках, передбачених Законами Російської Федерації.

    Не допускаються розрахунки чеками між фізичними особами. Чекходить тільки на території Російської Федерації. Для розрахунків через установи Банку Росії застосовуються тільки чеки, що мають на лицьовій стороні позначення "РОСІЯ" і дві паралельні лінії налицьовому боці чека, що позначають загальну кроссіровку.

    Чек є цінним папером. Бланки чеків виготовляються заєдиним зразком і є бланками суворої звітності. Чек повинен бутипред'явлений до оплати до установи банку на протязі 10 днів, не рахуючи дняйого видачі. Платник несе сувору відповідальність за правильневикористання чеків у відношенні об'єкта оплати, терміну виписки іправильності оформлення чека, використання суми ліміту.
    Розрахунки чеками значно прискорюють документообіг, створюють найкращіумови для перевірки якості одержуваної продукції або надання послуг.

    У той же час розрахунки окремими чеками мають незручність,що полягає в тому, що за умовами даної форми розрахунків вартістьотриманих товарно-матеріальних цінностей або послуг має збігатися зсумою чека. При отриманні продукції може виявитися, що частина її невідповідає вимогам одержувача або, навпаки, з'явилася продукція,потрібна споживачеві, а сума чека не дозволяє зменшити або збільшити їїрозмір.
    Розрахунки акредитивами.

    Акредитивна форма розрахунків, хоча й займає невелику питомувага в платежі за продукцію, має великі переваги перед розрахункамиплатіжними дорученнями.

    В умовах підвищеної уваги до питань платоспроможностіпідприємств і відповідальність за своєчасну оплату продукціїакредитивна форма може стати більш поширеною.

    Акредитив-доручення банку покупця банку постачальника здійснюватиоплату рахунків цього постачальника за відвантажений товар або наданіпослуги на умовах, передбачених у акредитивне заяві покупця.
    Акредитив застосовується в іногородніх розрахунках за товари, головним чиномпри разових поставках.

    Можуть відкриватися наступні види акредитивів:

    - покриті або непокриті;

    - відкличні або безвідкличні.

    покриття вважаються акредитиви, при відкритті яких банк-емітентперераховує власні кошти платника або надану йомукредит у розпорядження банку постачальника на окремий балансовий рахунок
    "Акредитиви" на весь термін дії зобов'язань банку-емітента.

    При встановленні між банками кореспондентських відносиннепокритий акредитив може відкриватися у виконуючому банку шляхомнадання йому права списувати всю суму акредитива з ведеться унього рахунку банку-емітента.
    Кожен акредитив повинен ясно вказувати, чи є він відкличним абобезвідкличним.

    При відсутності такої вказівки акредитив є відкличним.
    Безвідкличний акредитив не може бути змінений або анульований беззгоди постачальника, на користь якого він відкритий.

    Акредитив може бути призначений для розрахунків тільки з однимпостачальником. У заяві про відкриття акредитива платник зобов'язаний вказати:

    - номер договору, за яким відкривається акредитив;

    - термін дії акредитива;

    - найменування постачальника;

    - найменування банку, виконуючого акредитив;

    - місце виконання акредитива;

    - найменування документів, проти яких виробляютьсявиплати по акредитиву, строк їх подання та порядок оформлення;

    - вид акредитива;

    - для відвантаження яких товарів відкривається акредитив;

    - сума акредитива;

    - спосіб реалізації акредитива.

    Для отримання коштів по акредитиву постачальник, відвантаживши товари,представляє реєстр рахунків, відвантажувальні та інші документи.

    Не приймаються до оплати реєстри рахунків без зазначення в них дативідвантаження, номерів товарно-транспортних документів, номерів або датприймально-здавальних документів і виду транспорту.

    Певний вплив на ставлення до застосування акредитивної формирозрахунків накладає відносно висока трудомісткість документообігу прирозрахунках за акредитивом, у тому числі й у банку, тому необхідновжити заходів до зниження витрат праці на відкриття акредитива іоформлення розрахунків за нього.

    До недоліків акредитивної форми розрахунків ставитися затримкавантажообігу, відволікання коштів з господарського обороту покупця,уповільнення обороту коштів у постачальника, так як відвантаження готовоїпродукції не може проводитися до відкриття рахунку акредитива; наустанова банку за відсутності уповноваженого покупця покладаєтьсявелика робота з перевірки виконання умов акредитивного доручення.
    Всі це обмежує сферу застосування названої форми розрахунку.

    Оцінюючи перспективи розвитку акредитивної форми розрахунків,не можна скидати з рахунків того обставини, що за своєю суттю данаформа пов'язана з депонуванням на певний час коштів покупця, аце знижує маневреність його грошовими фондами, неминуче уповільнюєоборотність коштів. Тому господарські організації повинніздійснювати зважений підхід при вирішенні питання використанняакредитивів як форми розрахунків при укладанні господарських договорів,мати на увазі не тільки привабливі, але і негативні сторони зазначеноїформи розрахунків.

    Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.

    Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями найбільшдоцільні при розрахунках за товари та послуги.

    Платіжна вимога - це розрахунковий документ, що міститьвимогу одержувача коштів платнику про сплату певної суми, напідставі направлених в обслуговуючий банк платника розрахункових івідвантажувальних документів, вартість поставленої за договором продукції,виконаних робіт, наданих послуг.

    Сенс цієї форми розрахунків-акцепт (згоду) покупця наоплату пред'явлених постачальником платіжних вимог. Платник зобов'язанийпредставити в банк платіжне вимога доручення протягом трьох днів здня надходження його до банку платника.

    язання сторін по акцептний формі розрахунків виникають з моментувідвантаження постачальником матеріальних цінностей на адресу покупця.

    Постачальник, маючи транспортні документи про відвантаження, виписуєплатіжні вимоги на ім'я покупця і здає їх до свого відділення банку наінкасо.

    Банк постачальника пересилає їх в банк покупця для акцепту істягнення платежу.

    Платіжні вимоги зручні постачальника, тому що банк здійснюєінкасування платіжних вимог, стежить за стягненням грошей зпокупця.

    Покупець має можливість за документами контролювати дотриманняпостачальником договірних умов, відмовитися від акцепту, якщо ці умовипорушені.

    Акцепт буває попередній або наступний. Припопередньому акцепт банк списує кошти з рахунку платника,не отримавши від нього в поставлений термін відмову від акцепту. Таким чином,запобігає неправомірне списання коштів з бюджетних і деякихінших рахунків, хоча при цьому рух грошей затримується на кількаднів.

    При подальшому акцепт банк списує кошти відразу, але потімвідновлює їх на рахунку, якщо платник в установлений строк заявитьвідмову від акцепту. Тут списання коштів, а отже рух їх основниймаси, прискорюється. Враховуючи, що відмови від акцепту складають всьогокілька відсотків від загального обсягу платежів, повернення коштів і пов'язаназ цим затримка їх руху досить невеликі.
    Платник має право повністю відмовитися від акцепту у випадках, якщотовари і послуги не передбачені договором, товари поставлені достроково беззгоди покупця, документально встановлено недоброякісність абонекомплектність товарів, що не узгоджена ціна товарів, пред'явленевимога сплачено раніше чи надійшла вимога, за якимфактично не відбулася відвантаження або не надані послуги.

    Часткова відмова від акцепту дозволяється у випадках відвантаженнянезамовлені товарів, або відвантаження їх у більшій кількості, ніж вказанов рахунку, або більш низькій сортності, або недостача товарів.

    Про відмову повністю або частково оплатити платіжну вимогу -доручення платник повідомляє обслуговуючий його банк протягом трьохднів.

    Вимоги-доручення разом з доданими відвантаження документамиі повідомленням про відмову в оплаті повертаються безпосередньо постачальнику.
    Недоліками розрахунків платіжними вимогами є тривалийдокументообіг і можливість виникнення неплатежів через відсутністькоштів у платника.

    Таким чином, форми і терміни платежів роблять безпосереднійвплив на стан фінансів і платоспроможність підприємств.

    Безготівкові розрахунки є завершальною стадією виконаннягосподарських договорів, являють собою одну з форм проявугосподарської самостійності госпрозрахункових підприємств.

    Підприємства матеріально зацікавлені в нормальному і безперебійнеході реалізації виробленої продукції, невід'ємною складовою частиноюякої є безготівкові розрахунки.

    У безготівковій формі проявляються і матеріальна відповідальністьпідприємств за порушення договірних та інших зобов'язань.

    Вдосконалення безготівкових розрахунків в умовах переходу доринкової економіки.

    Важливою особливістю сучасної системи безготівкових розрахунківє автоматизація процесів проходження документів на різних стадіяхобробки. Майже повністю виключена ручна робота при складаннірозрахунково-грошових документів. Автоматизований облік і контроль,що надходять для подальшої обробки, документів. Автоматизований ісам процес проведення платежів за рахунками як усередині установ банків, такі між ними.

    якнайшвидша автоматизація системи безготівкових розрахунків маєколосальне значення для упорядкування банківського документообігу,забезпечить скорочення термінів платежів та гарантованість від незаконногодоступу до розрахунково-грошових документів.

    Незважаючи на встановлення уніфікованих термінів обробки тапроходження фінансових документів у банках та розрахунково-касовихцентрах і введення штрафів за необгрунтовані затримки розрахунків, це непокращує стан розрахунків. В даний час ЦБ і комерційні банкиактивно застосовують штрафні санкції до клієнтів за недотримання термінівплатежів, що однак не призвело до бажаних результатів.
    Крім того, оскільки справи за зобов'язаннями, з фіксованим строкомпроходження повинні розбиратися в арбітражі, в умовах його вкрай повільноюроботи говорити про нормалізацію розрахунків не приходиться. Як і раніше, уклієнта, як і раніше, немає можливості точно визначити, коли йогокошти надійшли з РКЦ в банк, а коли на його розрахунковий рахунок.

    Необхідно повне технічне переоснащення РКЦ на базі персональнихкомп'ютерів, якнайшвидше впровадження локальних мереж з обробки рахунків,здійснення електронних розрахунків між клієнтами банків, банками та РКЦ, атакож з різними регіонами Росії.

    У зв'язку з цим досвід розвитку систем електронних платежів в СШАзаслуговує самого серйозного і вдумливого вивчення. Основні цілі їхвпровадження - економія витрат кредитно-грошового обігу та підвищенняякості банківського обслуговування як не можна краще відповідають завданнямбанківської перебудови в нашій країні.

    Як показує світовий досвід, робота з комп'ютеризації банківськоїдіяльності повинна вести до створення на базі електронних засобів новихформ і методів обробки, передачі, зберігання та контролю інформації,забезпечення її безпеки і обов'язково мати на меті повний перехід до "безпаперовій технології".

    Для того, щоб успішно функціонувати в усі більш ускладнюються суспільстві, більшість галузей господарства використовують прогресивнітехнології. У фінансовій сфері, як і в багатьох найважливіших галузях,стала впроваджуватися технологія, заснована на використанні новітніхкомп'ютерів і сучасних систем зв'язку. Ця технологія дозволила створитизручну систему обслуговування банків, що надає наступні послуги:здійснення платіжних операцій за допомогою комп'ютерів замістьвикористання чеків і готівки; автоматичний прийом і видачу внесківза допомогою терміналів, що знаходяться на значній відстані від фінансових установ; видачу заробітної плати, пенсій і виплат по соціальномустрахуванню за допомогою електронних засобів без використання чеків абоготівкових грошей.

    Ця прогресивна система надання послуг отримала 70-і рокиназва системи електронного переказу фінансових коштів. Електроннібанківські системи - це електронні системи, які переказують гроші іреєструють інформацію про ці перекладах. Для того, щоб перекладатикошти безпаперовим способом, вони використовують комп'ютери і сучаснізасоби зв'язку.

    У травні 1973 р. близько 240 найбільших банків Європи та Північної Америкистворили консорціум "СВІФТ" - Товариство всесвітніх міжбанківських фінансовихтелекомунікаційного зв'язку, призначений для проектування, впровадження тарегулювання міжнародної телеграфної мережі, що передає і розподіляєпотоки міжнародних фінансових переказів між членами цієї організації.

    Її телекомунікаційне обладнання з обробки інформаціїзамінило переважно паперові форми посилки грошових переказів здопомогою кабельних засобів зв'язку або телексом, які були повільними,містили багато помилок і мали велику ймовірність загубитися в процесіпередачі.

    У системі "СВІФТ" розроблені стандарти для телеграфних повідомлень, іспоживачі можуть передавати всі види індивідуальних і банківськихпереказів поряд з підтвердженнями валютних операцій, виписками з рахунків ііншою інформацією. Усі телеграфні повідомлення в системі "СВІФТ"відформатовані і складаються з конверта, куди вкладають маршрут передачіповідомлення, необхідну інформацію і текст.

    Центральний банк Росії здійснює за участю західнихфахівців роботу з удосконалення різних напрямківфункціонування розрахункової системи, зокрема, створення системивеликих переказів на основі електронних технологій, проведення кліринговихоперацій, розробці нових засобів платежу та вдосконаленняінформатизації.
    Центробанком було оголошено про початок проведення в Москві експериментуз впровадження автоматизованої системи міжбанківських розрахунків, щопроводиться в рамках розробленої ЦП програми вдосконалення механізмурозрахунків.
    Ця програма передбачає створення в Росії до кінця 1996 рокудержавної телекомунікаційної мережі обміну банківською інформацієюміж ЦБ, комерційними банками, їх клієнтами та розрахунково-касовимицентрами.

    В експерименті ЦП, що проводиться на базі двох розрахунково-касовихцентрів (ГРКЦ і Шаболовского РКЦ), візьмуть участь 15 комерційнихбанків, що уклали відповідний договір з ГУ ЦБ РФ по Москві. Серед нихбанки - "Московія", "Орбіта", "Російський кредит", Ощадбанк,
    Супрімексбанк, Тверьуніверсалбанк, Технобанк.

    У ході експерименту відпрацьовуватиметься технологія проведенняелектронних міжбанківських розрахунків за допомогою комутованих каналівзв'язку.

    На першому етапі експерименту зарахування коштів на банківські рахункибуде проводитися за допомогою модемного зв'язку, а стандартний "паперовий"пакет документів у типовій формі буде служити тільки підтвердженнямпроведених операцій.
    Дана система дозволить клієнтам банків максимально прискорити розрахунки:підприємство, що перерахував гроші, може бути впевнена, що коштинадійдуть на рахунок його контрагента вже через кілька годин.

    Банки, що беруть участь в експерименті, також будуть обслуговуватися за новоюсистеми розрахунків.

    Метою експерименту є відпрацювання технології проведенняелектронних розрахунків, яка дозволить повністю відмовитися від пересилкипаперової документації.

    У першій половині 1994 року планується поступово підключити до електронної системи розрахунків всі московські банки, хоча деякий часбуде здійснюватися також і парралельное ведення паперової документації.

    Російські комерційні банки, незважаючи на свою відноснумолодість, вже можуть запропонувати своїм клієнтам практично весьасортимент послуг, які користуються попитом у розвинених країнах.

    Однією з найбільш перспективних галузей банківського бізнесуявляв

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !