ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Види цінних паперів та операцій з ними комерційних банків
         

     

    Банківська справа

    ВИДИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ І ОПЕРАЦІЙ З НИМИ
    КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

    Інвестиційні операції банків зводяться в основному до операцій зцінними паперами. Під цінними паперами розуміються спеціальним чиномоформлені фінансові документи, пред'явлення яких необхідне дляреалізації вираженого в них права. Специфіка і закономірності процес -сов первинного та вторинного обігу цінних паперів визначаються за -лежно від їх типу. Однак до інвестиційних можна віднести операціїдалеко не з усіма видами цінних бумах, та й не всі види можливих зними операцій.

    Основні види цінних паперів

    У самому загальному виді класифікацію основних інструментів ринку цін -них паперів можна представити наступним чином. Залежно від ха -рактер угод, що лежать в основі випуску цінних паперів, а також цілейїх випуску, вони поділяються на фондові (акції, облігації) і ком -мерческіе папери (комерційні векселі, чеки, складські, заставнісвідоцтва).

    Фондові цінні папери, як правило, відрізняються масовим характе -ром емісії. Вони випускаються в певних (вельми значних) об'єк -емах, причому кожна з них тотожна іншій і представляє визна -ленну частку в акціонером або облігаційному фонді.

    Відносно фондових цінних паперів має також значення їх поділна основні, в яких виражене основне майнове право або тре -бованіе (акції, облігації) і допоміжні, які є носіямидодаткового права або вимоги. До допоміжних відносяться бу -маги, що надають право на періодичне отримання доходу (проце -та або дивіденду), так звані купони, або право на купівлю (про -дажу) цінних паперів. Допоміжні цінні папери, відділені від акцій

    та облігацій, стають самостійними цінними паперами і можуть так -ж звертатися на ринку. Ще одним видом допоміжних цінних паперівє талон, що надає право на отримання купонів.

    З урахуванням відмінностей у порядку оформлення передачі цінних паперів ви -виділяється оборотні цінні папери, передача прав за якими виробляє -ся без оформлення відповідних документів, простим врученням, абоакт вручення яких доповнюється передавальним написом. До оборотнимцінних паперів відносяться казначейські і комерційні векселі, акції таоблігації на пред'явника, чеки, депозитні сертифікати і т.д.

    Виходячи з особливостей обігу окремих фінансових інструмен -тов на ринку цінних паперів виділяються ринкові і неринкові цінні бу -маги. Перші вільно продаються і купуються в рамках біржового абопозабіржового обороту і не можуть бути пред'явлені емітенту достроково.
    Другі, навпаки, не мають вторинного обігу (тобто ходіння на бір -ж і за її межами), але можуть бути повернуті емітенту достроково,наприклад, цілий ряд державних і неринкових зобов'язань, акціїтрудових колективів.

    На підставі відмінностей у правах власника цінних паперів при вдосконалення -шеніі операцій з ними (а також порядку підтвердження цих прав) воникласифікуються як: цінні папери на пред'явника, для реалізації й підтвердженняправ власника яких досить простого пред'явлення цінного паперу.
    До даного виду цінних паперів належать: пред'явничих цекі, акції,облігації; пред'явничих вкладні свідоцтва; прості складськісвідоцтва, коносамент на пред'явника та ін; ордерні цінні папери, права власників яких підтверджуютьсяяк пред'явником цих паперів, так і наявністю відповідних переда -точних написів; іменні цінні папери, підтвердження права держателів кторых про -нищить як на основі імені власника, внесеного в текст папери,так і запису у відповідній книзі реєстрації даного виду ціннихпаперів.

    Залежно від змісту тексту цінного паперу, наявності абовідсутність вказівки на господарську операцію і її основні умови ви -ділячи каузальне і абстрактні цінні папери. У каузальних (вкладнідокументи, коносамент, окремі види акцій і т.д.) вказуються абоосновні умови випуску цих паперів, або характер, терміни, умовиугоди, що лежить в їх основі. Текст абстрактних цінних паперів (наприклад,

    вексель) має безумовний характер. Основна маса цінних паперівоформляється як каузальне.

    Проте на даному етапі найбільш істотною ознакою класифікації -каціі різних цінних паперів і визначення закономірностей їх привчає -ного і вторинного обігу повинні служити основні характеристикиемітента, тобто особи, що випустив цінні папери. З точки зору право -вого статусу емітента, ступеня інвестиційних та кредитних ризиків, га -ранти охорони інтересів інвесторів і т.д. фондові цінні папери під -поділяються на дві основні групи: державні та недержавними -ные.

    Серед державних цінних паперів найбільш поширені: казначейські векселі, що являють собою короткострокові орга -тва центральних органів влади; казначейські бони - особливий вид коротко-і середньострокових казначейс -ких зобов'язань терміном від 1 року до 5 років з фіксованим відсотком: казначейські зобов'язання (середньо-і довгострокові); зобов'язання місцевих органів влади; облігаційні позики різних органів державної влади; безпроцентні (товарні) облігаційні позики.

    Недержавні цінні папери представлені: акціями; борговими зобов'язаннями підприємств, організацій і банків (про -Лігація, короткостроковими зобов'язаннями, депозитними сертифікатами тат.д.).

    Найбільш поширеними з них є акції та облігації. Їхосновна відмінність полягає в наступному. Акція на відміну від обліга -ції не є борговим фінансовим зобов'язанням. Вона являєсобою свідчення про внесення певної суми коштів і тим самимбере участь у формуванні статутного фонду акціонерного товариства і даєправо участі в управлінні. Акціонер отримує можливість брати участьв роботі загальних зборів колективу (з питань управління підприємства -ем, ревізій, затвердження річного звіту) і, що саме головне, в йогоприбутку. В останньому криється ще одна істотна відмінність. Якщо пооблігаціях величина доходу у формі відсотка заздалегідь відома її поку -Пател, то власник акції подібною інформацією не володіє. Крімтого, сплата відсотки по облігаціях гарантується. При покупці (прода -ж) тієї чи іншої акції її власник повинен керуватися лише тимивідомостями, що він має про економічні перспективи, фінансовому

    положенні і ряді інших комерційних характеристик емітента. Дивіденд
    (частка участі кожного держателя акції в прибутку підприємства) визначаються -ся в залежності від розміру річного прибутку і може бути обчисленийлише після закінчення року після складання фактичного балансу. Розрахунокдивіденду до закінчення року може мати лише характер прогнозу. У Іто -ге держатель акцій несе набагато більший ризик втрати доходу (несплатидивідендів) по даному виду цінних паперів, ніж по облігаціях.

    Істотною відмінністю акції від облігації є також те обста -ятельство, що акціонер не може вимагати свої кошти, вкладенів акції, назад, за винятком пільгового періоду, у той час як про -Лігація можуть бути пред'явлені до погашення достроково. Це пов'язано зтим, що облігаційну позику представляє собою форму децентралізованої -ного добровільного кредитування. А купівля акцій практично означаєбезповоротне фінансування витрат емітента держателем акцій.

    Лише при ліквідації емітента внаслідок його неспроможності ібанкрутства акціонери мають право на відповідну їх внеску часткуучасті в сумах, що залишилися після погашення боргових зобов'язань. Алезазвичай у таких випадках виявляється втраченим весь акціонерний капі -тал, і акціонер втрачає практично всю суму, витрачену на купівлюакцій.

    Тим самим володіння акцією не дає права на зворотне отриманнявкладених коштів, а лише право на участь в управлінні і отриманнічастини прибутку. Єдиний спосіб трансформації акцій в готівковігроші - їх продаж іншій особі.

    Залежно від порядку реєстрації та передачі акції та облігаціїпідрозділяються на іменні та на пред'явника. Рух іменної акціївідображається в книзі реєстрації цінних паперів, що ведеться акціонерним про -суспільством. У ній фіксуються всі дані про кожну випущеної іменний ак -ції. Можливості власника по передачі її іншій особі кілька огра -нічени. У статуті може міститися вимога про особливий порядок пере -дачі іменної акції. Наприклад, за згодою загальних зборів або правліннясуспільства. Разом з тим на вимогу власника іменна акція можебути замінена на представницькими, свобода купівлі-продажу якої прак -тічеськи нічим не лімітується.

    Виходячи з відмінностей у способі виплати дивідендів, можна виділитиакції прості та привілейовані, що надають будь-які особливіпереваги їх власникам. Зміст і конкретні форми реалізаціїпереваг визначаються в установчих документах. Як правило, ці

    особливі пільги полягають у переважному в порівнянні з власника -ми простих акцій право на отримання дивідендів. Одночасно для вла -ділків привілейованих акцій у статуті може бути передбачено від -присутність права голосу на загальних зборах акціонерів. Тим самим ограни -Чіван права їх держателів по участі в управлінні господарською де -ності.

    Права привілейованих акціонерів можуть бути реалізовані також вможливості отримання привілейованого дивіденду, що виплачуєтьсящороку в заздалегідь певній пропорції до номіналу Привілейованими -ної акції. У разі недостатності розподіленою прибутку привілеямированный дивіденд звичайно переноситься на наступний фінансовий рік івиплачується в першочерговому порядку.

    Крім того, якщо держателю привілейованої акції не виплаченийабо не повністю виплачений належний йому дивіденд, він зазвичай пріоб -РЕТА всі права держателя простих акцій, включаючи право голосу на про -щем зборах акціонерів (до тих пір, поки йому не буде виплачений приви -легований дивіденд).

    Найбільш привабливі привілейовані акції для окремихвласників, які володіють незначними засобами і не мають нічасу, ні можливостей брати участь в управлінському процесі.

    Однак нелімітований випуск привілейованих акцій чреватийвельми негативними наслідками, і в першу чергу "проїданням" ус -тавного фонду. У зв'язку з цим в більшості країн введені певніобмеження на випуск даного виду акцій. Відповідно до действующі -ми нормативами в нашій країні їх випуск обмежений 10% розміру статутного -го фонду.

    З урахуванням специфіки оплати акції класифікуються на грошові інатуральні. До грошовим відносяться акції, вартість яких оплачує -ся в рублях (готівковій або безготівковій формі), а також в іноземнійвалюті. Всі інші акції являють собою натуральні і оплачуютьсяшляхом надання майна в натуральній формі у власність ак -ціонерного суспільства або ж у тимчасове користування.

    Залежно від можливостей участі в управлінні справами гро -ва можуть виділятися акції з правом і без права голосу, з правом двой -ного, потрійного і т.д. голосу. Відповідно може відхилятися від но -мінальної вартості і ціна реалізації вказаних акцій: чим більше сте -пень участі в управлінні, тим вище (за інших рівних умов) уста -встановлюються ціна акції.

    Виходячи з відмінностей способу вторинного обігу, тобто подальшоїза випуском і розміщенням купівлею-продажем, акції поділяються на ко -тірующіеся і некотірующіеся. Продаж що котируються акцій, ціна якихв офіційному порядку регулярно фіксується на фондовій біржі, вільний і все -пятственно здійснюється на фондовій біржі або в фінансових центрах.
    Вторинне звернення некотірующіхся акцій відбувається в обмеженомумасштабі.

    На підставі відмінностей в правах участі акціонерів в подальшихвипусках можна виділити також акції з правом і без права конверсії вінші види акцій або інші цінні папери.

    Акції можуть також відрізнятися за формою їх випуску: що випускаються вфізичній формі (у вигляді надрукованих на папері бланків сертифікатів)або в безготівковій формі (у вигляді бухгалтерських записів на рахунках).

    Банківські операції з фондовими цінними паперами

    Операції з цінними паперами, які здійснюються комерційними банка -ми, концентруються в рамках фондового (інвестиційного) відділи кожного -го банку, що купує і продає їх як за рахунок коштів банку, так іза дорученнями клієнтів.

    Крім того, фондові відділи можуть займатися організацією емісії
    (випуску) та реалізації цінних паперів підприємств, організацій, ве -домств, здійснювати зберігання або управління портфелем цінних паперівклієнта за відповідну комісійну винагороду.

    в залежності від видів цінних паперів, які беруть участь в операції,всі банківські операції з ними поділяються на фондові та комер -Електричні (з комерційними цінними паперами). Виходячи з їх функціональногопризначення - на емісійні; торговельні (купівля-продаж); сохранные (позберігання); довірчі (з довірчого управління); заставні;гарантійні. При цьому до інвестиційних операцій банків відносятьсятільки торгово-комісійні операції з фондовими цінними паперами.
    Можна виділити як чисто інвестиційні банківські операції (для кото -яких характерна наявність двох основних характеристик: вкладення коштів іотримання прибутку), так і квазіінвестіціонние операції, для якиххарактерна наявність лише однієї із зазначених характеристик.

    Інвестиційними операціями банків вважаються операції з ціннимипаперами третіх осіб за їх купівлю-продаж, причому купівлі банком собс-

    ничих акцій можуть розглядатися як квазіінвестіціі, оскількиприсутня лише одна з характерних ознак - факт складаннякоштів, тому що звичайно дивіденди з акцій, що знаходяться в обственнос -ти акціонерного товариства, не нараховуються. В якості іншого виду ква -зіінвестіціонних операцій виступають ті операції, в яких банк є -ється емітентом цінних паперів. У цьому випадку присутня також тількиодна з характерних ознак - наявність прибутку як результату данихоперацій, а факт вкладення коштів здійснюється тим, хто купуєцінні папери, випущені банком.

    Залежно від характеру здійснення всі інвестиційні опе -рації з цінними паперами поділяються на добровільні і примусових -ные (обов'язкові). До останніх, наприклад, відносяться операції з дер -дарчими цінними паперами, коли від покупки цінних паперів банк ук -лоніться не має права. Серед добровільних інвестицій можна умовновиділити активні і пасивні. Активні інвестиційні операції нап -равлени на швидке вилучення прибутку від зміни курсу цінних паперіві носять спекулятивний характер, пасивні - навпаки, орієнтовані натривалі терміни зберігання цінних паперів з метою отримання доходів відвідсотків по них.

    Всі інвестиційні банківські операци також класифікуються яквласні (що проводяться за рахунок банку) і клієнтські (довірчі),що здійснюються за рахунок коштів та за дорученням клієнтів.

    Для стратегічного і тактичного управління всіма зазначенимивидами інвестиційних операцій банків фондовим (інвестиційним) відділень -лом розробляються основні напрямки інвестиційної політики, ви -носяться на розгляд і затвердження правління банку.

    Розроблений банком документ про основні напрямки інвестицій -онной політики повинен включати наступні розділи та положення: основні цілі інвестиційної політики (орієнтацію на активні ли -бо пасивні інвестиції); визначення лімітів (частки) квазіінвестіціонних операцій в активіі пасиві балансу; відповідальність керівників та відповідальних виконавців за ка -кість інвестиційних операцій; приблизний склад і структура інвестицій; прийнятний рівень якості та строки погашення цінних паперів; основні вимоги до диверсифікованості структури портфеля інвести -ций;

    механізм коригування складу портфеля; порядок доставки та зберігання: механізм страхування; розрахунок потенційних прибутків і збитків; розробка комп'ютерного забезпечення.

    Центральний банк може встановлювати вимоги щодо ка -пра ці зобов'язань, термінів погашення, ступеня диверсифікації, ліквідує -вості і прибутковості цінних паперів в інвестиційному портфелі банку, яка вста -рие теж повинні знайти відображення у зазначеному вище документі. У ньому так -ж уточнюється перелік послуг банків з інвестиційного обслуговування.

    У тому числі:участь в емісійно-засновницької діяльності клієнта, надання консультацій з відповідного кола питань; узгодження юридичних питань при укладенні угод; гарантування розміщення цінних паперів; видача зобов'язання придбати весь випуск цінних паперів, якщо на не -го не підпишуться інвестори; розміщення цінних паперів, по-перше, шляхом купівлі цінних паперів забільш низькою ціною і продажу їх клієнтам за номіналом, по-друге, шляхомкупівлі акцій засновників та організації підписки власними силамиза вищою ціною; проведення довірчих операцій; ведення переговорів, представництво.

    Відповідно доходи банків від інвестиційних операцій складаючи -ються з відсотків по цінних паперах, збільшення їх курсової вартості;комісійних, спреду (різниці між ціною купівлі та продажу).

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !