Будова і властивості координаційних
сполук міді (II) з деякими О, N - містять лігандами
Скляр Олександр
Олександрович
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук
Краснодар 2006
Робота виконана на
кафедрі загальної та неорганічної хімії Кубанського державного університету
Загальна характеристика
роботи
Актуальність роботи:
Мідь є необхідним
слідові елементом в тілі людини, при цьому більшість іонів міді (II) в
людської плазмі крові знайдено у формі змішаних комплексів з молекулами
амінокислот, пептидів та інших органічних молекул. Незважаючи на те, що
вивчення комплексоутворення міді (II) з біологічно активними лігандами
є предметом дослідження протягом декількох останніх десятиліть,
ряд аспектів є до кінця нез'ясованим. Це обумовлено, в першу чергу,
складністю розглянутих систем, оскільки процеси протікають в
багатокомпонентних системах, часто за участю молекул - полімерів, що мають у
своєму складі велику кількість функціональних груп. Одним із способів
рішення розглянутої задачі є моделювання фізіологічних процесів
на прикладі взаємодії іонів металів, що володіють спектральними властивостями,
і лігандів, що мають у своєму складі ті ж функціональні групи, що й
розглянутий біологічний об'єкт.
Більшість органічних
лігандів, що є аналогами природних сполук, здатних
взаємодіяти з іонами міді, містять в своєму складі кисень-і (або)
азот-які містять групи, за рахунок яких і можлива координація. При цьому
координація може здійснюватися різними способами, що пов'язано як з
будовою молекули ліганда (взаємним розташуванням донорних груп), так і з
впливом умов протікання реакції комплексоутворення.
Найбільш
поширеним методом дослідження комплексоутворення в розчині є
метод потенціометричного титрування, який, володіючи рядом позитивних
характеристик, має недолік, пов'язаний з тим, що вибір схеми рівноваги
робиться, як правило, апріорно. Навпаки, застосування спектральних методів,
дозволяє конкретизувати склад і будова що утворюються в розчині
комплексів. Однак вилучення хімічної інформації з спектральних даних
являє собою досить складну і не завжди здійсниму завдання. Тому
актуальною є робота з розширення меж використання
спектроскопічних методів до дослідження комплексних сполук,
удосконалення способів обробки спектрів за допомогою сучасної
обчислювальної техніки.
Дисертаційна робота
виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри загальної
та неорганічної хімії Кубанського державного університету (№
державної реєстрації 01178695675) відповідно до координаційним
планом РАН за напрямком 2.17. за темою "Координаційні сполуки і матеріали
на їх основі "і за фінансової підтримки РФФМ (грант 06-03-32881-а).
Мета і завдання роботи.
Метою цієї роботи
була розробка нових теоретичних та експериментальних підходів для
вивчення комплексоутворення міді (II) з органічними сполуками,
містять в якості донорних атоми азоту і кисню.
У ході виконання
дослідження вирішувалися наступні завдання:
Розробка методик
ads/posts/2009-10/1255829824_Stroenie_i_svoiystva_koordinacionnyh_soedineniiy_medi_II_s_nekotorymi_O_N_soderzhashimi_ligandami_14.gif "alt =" "width =" 245 "height =" 32 "/>;
3) 
;
4) 
.
Таблиця 2.
Параметри смуг
поглинання окремих електронних переходів в комплексах міді (II) c сполуками
I і II.
№ переходу
e, дм3
