ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Обгрунтування методики оцінки надмолекулярної організації вугілля з використанням рентгеноструктурного аналізу
         

     

    Біологія і хімія

    Обгрунтування методики оцінки надмолекулярної організації вугілля з використанням рентгеноструктурного аналізу

    Д.І. Дедовец, В.Н. Шевкопляс, Л.Ф. Бутузова, Донецький національний технічний університет

    З метою раціонального використання вугілля необхідно визначити їх структуру, так як саме вона визначає їх властивості і напрям найбільш ефективної переробки. Одним з найбільш ефективних методом дослідження надмолекулярної організації вугілля є рентгеноструктурний аналіз. Хоча рентгеноструктурний аналіз є одним з найбільш старих і добре зарекомендували себе методів вивчення будови вугілля досі не вироблено стандартної методики його використання. Метою даної роботи є вивчення всіх складових існуючих методик використання РСА та розробка ні їх основі нової з обгрунтуванням вибору тих чи інших структурних її елементів, а також подальша відпрацювання отриманої методикою при аналізі вугілля різного ступеня метаморфізму.

    В основі методу рентгеноструктурного аналізу лежить зняття з проби вугілля діфрактограмми і подальша її обробка з метою з'ясування внутрішньої структури досліджуваного зразка. Суть обробки полягає в описі отриманої експериментальної функції сумою аналітично виражених функцій. При цьому думки про те, якого вигляду функції повинні бути використані в розкладанні експериментальної, у різних дослідників розходяться. Так при класичному розкладанні використовують тригонометричні функції, а окремі дослідники пропонують використовувати суму, що складається з гауссіанов. Причому в дослідженнях не наводяться обгрунтування виду функції і довжини часткового функціонального ряду, використовуються в розкладі.

    Таким чином, видно, що для виділення з діфрактограмми профілів рентгеноструктурних фаз необхідно вирішити два завдання:

    вибір виду функції для опису кожної з рентгеноструктурних фаз;

    визначити і обгрунтувати кількість членів часткового функціонального ряду для опису експериментальної функції.

    Оскільки упорядковану кристалічну решітку можна розглядати як набір вузьких щілин, то для опису даної структури як функції найкраще підходить функція, яка описує дифракцію променя на вузької щілини. Дифракцію на частково впорядкованих аліфатичних фрагментах повинен вдало описувати нормальний закон розподілу, графіком якого є гауссіан.

    Обгрунтування кількості членів часткового функціонального ряду, сумою членів якого буде описуватися експериментальна крива, повинно бути комплексним. По-перше, кількість членів такого ряду не може бути меншою від кількості фаз, які напевно міститися в досліджуваному зразку вугілля, оскільки в іншому разі розраховані параметри структури не будуть відповідати певним рентгеноструктурних фаз вугілля. По-друге, довжина ряду може бути на один або кілька членів більше кількості фаз, з яких складається досліджуваний зразок, для того, щоб врахувати таким чином вплив окремих молекул, які не входять в упорядковану структури, а лише вносять певний рівень шуму в результуючий сигнал. По-третє, довжина ряду повинна бути такою, щоб сума його членів описувала експериментальну криву із заданою точністю. Нарешті, довжина функціонального ряду повинна бути якомога меншою для полегшення підбору коефіцієнтів окремих його членів.

    Таким чином, постає питання про те, яка функція буде точніше описувати експериментальну криву при певній кількості членів часткового ряду.

    Для вибору такої функції було проведено наступне дослідження. В якості функціонального ряду для опису експериментальної кривої були вибрані наступні:

    ряд, члени якого описуються законом нормального розподілу;

    ряд, члени якого, описуються синусоїдальним законом дифракції на вузької щілини;

    змішаний ряд.

    Довжина часткового ряду варіювалася від одного до трьох членів, і в кожному випадку проводився підбір параметрів членів всіх вищеназваних рядів. Далі розраховувалася сума квадратів відхилень кривої, яка описувалася кожним з лав від експериментальної кривої. Очевидно, що та функція, для якої ця сума буде меншою, і швидше буде змінюватися при збільшенні кількості членів ряду, буде точніше описувати експериментальну криву.

    Для дослідження були взяті проби вугілля марок: БО (Польща), Гl1, ОСl6, Тh8, і Аh8. Результати зведені в таблицю 1.

    Таблиця 1 - Результати розрахунку суми квадратів відхилень експериментальної кривої від розрахункової для різних марок вугілля        

    Вид профілю         

    Сума квадратів відхилень для вугілля марок:             

    БО (Польща)         

    Гl1         

    ОСl6         

    Тh8         

    Аh8             

    Sin         

    27464         

    49146         

    28607         

    20894         

    31732             

    2Sin         

    15326         

    37294         

    12308         

    9120         

    20090             

    3Sin         

    5052         

    13392         

    6779         

    6899         

    13225             

    НР         

    10439         

    15507         

    17711         

    20939         

    29009             

    2НР         

    6549         

    13392         

    4147         

    4628         

    6516             

    3НР         

    565         

    8225         

    1878         

    1051         

    4902             

    1Sin 1 НР         

    8171         

    11619         

    4675         

    4868         

    8342             

    1Sin 2 НР         

    1009         

    5306         

    3011         

    3558         

    5178     

    Проаналізувавши отримані результати можна побачити, що зі зростанням довжини часткового ряду точність опису експериментальної кривої за допомогою гауссіанов зростає значно швидше, ніж у випадку інших рядів. На підставі цього можна зробити висновок про те, що саме цей вид функціонального ряду найкращим чином підходить для апроксимації експериментально отриманих рентгеноструктурних кривих. Ще одним поясненням даного факту крім наведених вище може бути те, що кількість впорядкованих пакетів у зразку досить значно, але розташовані вони дуже неоднорідний, так, що в результаті складання сигналів від них може вийти крива, задовільно описується гауссіаном.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://masters.donntu.edu.ua

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !