Зовнішньоекономічна діяльність комерційних банків (Зовнішньоекономічна діяльність комерційних банків )

Банківська справа

Державна Податкова Адміністрація України

Академія Державної податкової служби України

Факультет фінанси

Кафедра державних фінансів

Дипломна робота на тему:

"Зовнішньоекономічна діяльність

комерційних банків"

роботу виконав студент групи ФСЗ -54

заочного факультету

Клец Іван Володимирович

Науковий керівник

к.е.н., доцент кафедри економіки

Лазебник Лариса Леонідівна

Консультант старший викладач кафедри БЖД

Кочергін Олександр Михайлович

Робота допущена до захисту рішенням кафедри протокол № ___ від_________2001 року

Зав. кафедрою к.е.н., професор ________ Данілов О.Д.

Ірпінь - 2001 р..

Вступ

Полгіблення економічних реформ, розвиток фінансово-кредитної ібанківської систем, введення національної валюти україни сприялистановленню і зміцненню валютно ринку України.

Продовження процесу економічних перетворень, інтеграція України усвітову економічну систему, вихід на міжнародні фінансові ринки,удосконалення валютного законодавства і нормативних баз сприяли тому, щорозвиток валютного ринку в останні роки характеризувався: збільшеннямобсягів операцій в іноземній валюті у всіх сегментах; удосконалененням йогострктурі і спрямованості на дозвіл конкретних економічних і фінансовихпроблем суб'єктів господарювання і держави в цілому; розширенням видіввалют, по яких проводяться операції на валютному ринку; відсутністю різкихколивань валютних курсів; удосконаленням законодавчої і нормативноїдіяльності суб'єктів валютного ринку; введенням нових видів валютнімхоперацій і форм розрахунків; врегулюванням діяльності нерезидентів наукраїнському ринку і т.д.

Вихід на світовий зовнішній ринок - закономірність розвитку ринковоїекономіки. Діяльість підприємств на світовому ринку пов'язана з міжнародноювиробничою та науково-технічною кооперацією, експортом і імпортом товарів іпослуг. Вона також включає вивіз капіталу в формі інвестування в іноземніпідприємства і залучення іноземних інвестицій. У законодавчих актах Українизовнішньоекономічна діяльність визначається як діяльність суб'єктівгосподарської діяльності України та іноземних суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними щомає місце як на території України, так і за її межами.

Законодавством України передбачені різні види, форми і способиміжнародних розрахунків, що здійснюють уповноважені банки, маючи відповідніна це ліцензії.

В Україні використовуються наступні форми розрахунків: банківськийпереказ, акредитив, інкасо.

Дипломна робота складається з чотирьох розділів, вступає і висновків.

У першому розділі згідно законодавства України розглаянуті питання щостосуються валютного регулювання.

У другому розділі на основі практичних матеріалів відділення
Укрексімбанку м.Одеси розглянуто порядок оформлення, обліку і контролюоперацій по міжнародних розрахунках, проведений аналіз стуктури і динамікиміжнародних розрахунків, що дозволив внести деякі рекомендації, спрямованіна удосконалення відносин з іноземними партнерами.

У третьому розділі розглядається аналітична оцінка результативностірізних форм міжнародних розрахунків та шляхи забезпечення ефективності їхширокого впровадження і використання в Україні.

У четвертому розділі розглядається охорона праці на робочому місці.

При написанні роботи використовувався Закон України "Прозовнішньоекономічну діяльність ", Декрет Кабінету Міністрів України" Просистему валютного регулювання і валютного контролю ", нормативні акти
Національного банку України, облікових і звітних даних відділення
Укрексімбанку в м.Одеса, економічна література за даними проблемами.

Розділ 1. Основи зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

1. Характеристика зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Зовнішньоекономічна діяльність є однією з основних форм економічнихвідносин України з іноземними державами.

Конституцією, Декларацією про державний суверенітет України і Законом
України «Про економічну самостійність України» встановлено, що однією зоснов реалізації державного суверенітету України є її самостійність приздійсненні і регулюванні зовнішньоекономічних відносин.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств України регулюється
Законом України від 16.04.1991р. «Про зовнішньоекономічну діяльність»,
Законом України від 23.09.1994р. «Про порядок здійснення розрахунків узовнішньоекономічних відносинах », наказом Міністерства зовнішніхекономічних зв'язків і торгівлі України від 05.10.1995р. № 75 «Прозатвердження положення про форму зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) »і т.д.

Ведуче місце серед вищевказаних нормативних актів займає Закон України
«Про зовнішньоекономічну діяльність», що визначає зовнішньоекономічнудіяльність як діяльність суб'єктів господарської діяльності України йіноземних суб'єктів господарської діяльності, побудовану на взаєминах міжними, що має місце, як на території України, так і за її межами.
Зовнішньоекономічну діяльність можуть здійснювати і фізичні особи, які тимчи іншим способом зв'язані з зовнішньоекономічною діяльністю.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- експортери, продаючи товари іноземним суб'єктам господарськоїдіяльності з вивозом або без вивозу цих товарів через митний кордон
України, українські суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюютьекспорт товарів;

- імпортери, купуючи товари в іноземних суб'єктів господарськоїдіяльності з перетинанням або без перетинання цими товарами митногокордону України, українські суб'єкти зовнішньоекономічноїдіяльності здійснюють імпорт товарів на територію України, включаючикупівлю товарів, призначених для власного споживання установами йорганізаціями України, розташованими за її межами;

- інвестори, ввіз або вивіз капіталу;

- фінансові посередники, комерційні банки, страхові суспільства і т.д.
Основна відмінність фінансового посередника банку від посередниканебанківського типу полягає в тому, що банки випускають власнізобов'язання;

- різні міжнародні організації, що здійснюють консалтингові послуги порізних питаннях.

Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівні праваздійснювати які-небудь види цієї діяльності визначені Законом України «Прозовнішньоекономічну діяльність ».

По валютному законодавству всі суб'єкти зовнішньоекономічноїдіяльності підрозділяються з погляду валютних обмежень на дві групи:
1. резиденти:

- фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), що мають постійне місця проживання на території

України, у тому числі ті, котрі тимчасово перебувають за кордоном ;

- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва), з місцезнаходженням на території України, що здійснюють свою діяльність на основі законів України; < p> --дипломатичні, консульські, торгові й інші офіційні представництва

України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії представництв і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницьку діяльність;
2. нерезиденти:

- фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), що мають постійне місця проживання за межами

України, у тому числі ті, котрі тимчасово перебувають на території

України;

- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва), з місцезнаходженням за межами України. Створено і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи й інші суб'єкти підприємницької діяльності при участі юридичних осіб і інших суб'єктів підприємницької діяльності України;

- розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські , торгові й інші офіційні представництва, міжнародні організації і їхні філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, що не здійснюють підприємницьку діяльність на основі законів України.

Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівні праваздійснювати які-небудь види цієї діяльності, визначені Законом України «Прозовнішньоекономічну діяльність ».

Україна як держава захищає інтереси всіх суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарськоїдіяльності на її території.

Основні види зовнішньоекономічної діяльності передбачені Законом
України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і до них можна віднести:
. експорт і імпорт товарів, капіталу і робочої сили;
. надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, у тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, посередницьких, брокерських, агентських, облікових, аудиторських, юридичних і ін., що прямо не заборонені законами < p> України, а також надання перерахованих вище послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності

України;
. наукова, науково-технічна, виробнича й інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;
. міжнародні фінансові операції й операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
. кредитні і розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, страхових і кредитних установ за межами України;
. спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм власності, проведення спільних господарських операцій і спільне володіння майном як на території України так і за її межами;
. підприємницька діяльність на території України, пов'язана з видачею ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок і інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами

України;
. організація і здійснення діяльності в області проведення виставок, аукціонів, торгів, симпозіумів, семінарів, і інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, при участі суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
. товарообмінні (бартерні) операції й інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі;
. операції по покупці, продажу й обміну валюти на валютних аукціонах, орендні, у тому числі лізингові, операції;
. операції на валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;
. інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені законодавством

України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності одержують право на здійсненняїх видів після державної реєстрації їх як учасників зовнішньоекономічноїдіяльності в Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі
України. Зовнішньоекономічні договори або контракти, що є невід'ємноюумовою здійснення зовнішньоекономічної діяльності, складаютьсявідповідно до законів України і міжнародних договорів, при цьому можливовикористання рекомендацій міжнародних організацій і відомих міжнароднихпорядків.

Структура експорту-імпорту в Україні по системі міжнародної торговоїкласифікації (SІТС) наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Структура експорту-імпорту в Україні в 1998-2000 роках по системі SITC *.

( у% від загального обсягу)
| Роки | По SITC | Експорт | Імпорт |
| 1998 | 0 - 1 | 25,38 | 2,60 |
| | 2 - 4 | 3,83 | 56,37 |
| | 3 | 52,28 | 19,76 |
| | 5 - 9 | 18,51 | 21,27 |
| 1999 | 0 - 1 | 26,98 | 2,50 |
| | 2 - 4 | 3,91 | 57,01 |
| | 3 | 51,02 | 18,49 |
| | 5 - 9 | 18,08 | 22,00 |
| 2000 | 0 - 1 | 27,96 | 2,38 |
| | 2 - 4 | 4,01 | 56,00 |
| | 3 | 49,46 | 19,12 |
| | 5 - 9 | 18,56 | 22,51 |

* SITC - System of international Trade Classification (Системаміжнародної торгової класифікації):

0-1 - продовольство (продукція сільського господарства), 2-4 --сировина і матеріали, 3 - проміжна продукція, 5-9 - кінцева продукція.

Дані таблиці свідчать, що в 2000 р.. домінуючими для нашої економікибули експорт проміжної продукції (49,46%), продовольства (27,96%) іімпорт сировини і матеріалів (56%). Така ситуація, незважаючи на те, щопісля фінансової кризи удалося досягти позитивного сальдо торговогобалансу, очевидно не сприяє економічному зростанню. Це є значущим обмежуючифактором на найближчі 5 років.

Необхідно відзначити, що окремі види експорту й імпорту в Українізаборонені, у тому числі:
. експорт із території України предметів, що складають національне багатство, історичне чи культурне надбання українського народу, обумовлене відповідно до законів України;
. імпорт чи транзит яких-небудь товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди чи здоров'ю установити загрозу життю чи населення тваринного світу, чи привести до загибелі навколишнього середовища;
. імпорт продукції і послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму або расової дискримінації, геноциду і т.д., що суперечать відповідним нормам

Конституції України;
. експорт і імпорт товарів, що здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності.

Верховна Рада України може затверджувати конкретний список товарів,експорт і імпорт яких забороняється, по представленню Кабінету Міністрів
України.

Контроль за виконанням даних вимог покладається на митні органи
України і Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.

Експорт товарів забезпечує значну частину надходжень валюти вплатіжному балансі України. Збільшенню експорту сприяло б приєднання
України до ЄС, але для цього необхідно подбати про створення діючоїконкурентноздатної ринкової економіки. Виходячи з цього, необхідно додавативсі зусилля для збільшення експорту, але не за рахунок зниженнявнутрішнього споживання, а за рахунок стимулювання розширення експортноговиробництва. Географія товарного експорту України досить різноманітна.

Таблиця 1.2.

Географія товарного експорту України в 1999 р..
.

| Країна | Обсяг, млн. | Питома вага |
| | Діл. | |
| Росія | 2905 | 23,0 |
| Китай | 737 | 5,8 |
| Туреччина | 696 | 5,5 |
| Німеччина | 639 | 5,1 |
| Італія | 550 | 4,4 |
| Бєларусь | 548 | 4,3 |
| США | 502 | 4,0 |
| Польща | 313 | 2,5 |
| Словаччина | 245 | 2,1 |
| Болгарія | 205 | 1,9 |
| Сирія | 204 | 1,6 |
| Пакистан | 195 | 1,6 |
| Тайвань | 193 | 1,5 |
| Єгипет | 187 | 1,5 |
| Молдова | 186 | 1,4 |
| Чехія | 171 | 1,4 |
| Румунія | 161 | 1,3 |
| Інші | 425 | 31,1 |

/Вісник НБУ, грудень 2000 р. «Роль зовнішньої торгівлі в платіжному балансі
України ».

На територію України дозволяється імпорт тільки тих товарів, що посвоїх технічних, фармакологічних, санітарних, ветеринарних і екологічниххарактеристиках не порушують мінімальних умов відповідних стандартів івимог, що діють на території України. Якщо національні стандарти відсутні,на визначений товар можуть поширюватися міжнародні або іноземні стандарти івимоги, що діють у ведучих країнах - експортерах цих товарів. Необхідновідзначити, що всі стандарти і вимоги повинні офіційно публікуватися взагальнодоступних засобах інформації України не менш чим за 60 днів довступу їх?? дію.

До товарів, що імпортуються на територію України, застосовуєтьсянаціональний режим їхньої сертифікації. Якщо ж здійснюється імпорт товарів, що не мають аналогів в Україні, суб'єкт зовнішньоекономічноїдіяльності, що здійснює імпорт або іноземний суб'єкт господарськоїдіяльності, що здійснює експорт, повинний пред'явити сертифікатвідповідності товару міжнародним стандартам і вимогам.

Структура товарного імпорту досить проста. На Росію приходиться майжеполовина українського імпорту, хоча і спостерігається тенденція до йогозменшення. Це зв'язано з необхідністю закуповувати велику кількістьенергоносіїв у РФ, що складає 70% російського експорту в Україну. Іншимпартнером України по розміру імпорту виступає Німеччина. Їхня частина вімпорті України зросла з 6.2% у 1996 році до 8.6% у 1999 році. Третємісце в імпорті України займають США, питома вага яких за цей же періодзріс з 2.7% до 4.0%. Далі випливають Польща, Італія, Бєларусь, Франція,
Чехія, Великобританія, Австрія, Нідерланди.

Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюють різніпо своєму роду торгові і неторгові операції, повинні погасити їхнаприкінці року в цілому по країні. Якщо держава здатна погашати своїзобов'язання протягом звітного періоду, то така держава має достатній запасплатоспроможності або ліквідності. Це є однією з причин різних обмежень, щовводяться в країні, на виконання валютних операцій з валютними цінностямисуб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Ці обмеження стосуються усіхвалютних операцій, але вони по-різному співвідносяться із суб'єктамизовнішньоекономічної діяльності і тісно зв'язані з валютним контролем. Уцьому полягає суть валютного регулювання.
2. Правові основи валютного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Сучасний валютний ринок являє собою розгалужену систему механізмів,функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національнихгрошових одиниць і іноземних валют з метою їхнього використання дляобслуговування міжнародних платежів.

Найбільш істотним і функціональним призначенням валютного ринку єзабезпечення реальної волі вибору і дій власника валюти. Тому ступіньзрілості валютного ринку визначається не тільки масштабами валютнихоперацій, але і його здатністю повною мірою реалізувати саме цю функцію.

Воля вибору суб'єктів ринку зв'язана з їхнім прагненням одержати длясебе в процесі здійснення валютних операцій визначені матеріальні вигоди,виражені у відповідному доході.

Отже, валютному ринку властиві атрибути будь-якого ринку.

Невід'ємним атрибутом валютного ринку є присутність функціональнихелементів його регулювання.

Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р.. № 15-93
«Про систему валютного регулювання і валютного контролю» установлює режимздійснення валютних операцій на території України, визначає загальніпринципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функціїбанків і інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютнихоперацій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійсненнявалютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

На території України відповідно до даного Декрету діє наступний статусвалюти України: валюта України є єдиним законним способом платежу натериторії України, що приймається без обмежень для оплати яких-небудь вимогі зобов'язань, якщо інше не передбачене Декретом або іншими актамивалютного законодавства України.

Порядок ввезення, переказ через границю, а також вивіз, переказ закордон резидентами і нерезидентами валюти України визначається Національнимбанком України. Суми у валюті України, що були завезені, переказані,переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно вивезені,переслані, переказані назад в Україну.

валютними цінностями є:валюта України - грошові знаки у виді банкнот, казначейських квитків, монеті в інших формах, що є в обігу і є законним платіжним засобом на території
України, а так само вилучені з обігу або такі, що підлягають обміну нагрошові знаки, що є в обігу, засоби на рахунках у виді внесків убанківській і іншій кредитно-фінансовій установах на території України;платіжні документи й інші цінні папери (акції, облігації, купони до них,векселя, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощаднікнижки, інші фінансові і банківські документи), виражені у валюті України;іноземна валюта - іноземні грошові знаки у виді банкнот, і казначейськихквитків, монет, що є в обігу і є законним платіжним засобом на територіївідповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, щопідлягають обміну на грошові знаки, що є в обігу, засоби в грошовиходиницях іноземних держав, що знаходяться на рахунках або вносяться вбанківські й інші кредитно-фінансові установи за межами України;платіжні документи й інші цінні папери (акції, облігації, купони до них,векселя, акредитиви, чеки, депозитні сертифікати й інші фінансові ібанківські документи) »виражені в іноземній валюті або монетарних металах.

Під валютним регулюванням розуміється діяльність держави, спрямованана регламентування розрахунків і порядку здійснення угод з валютнимицінностями. Країни за допомогою валютного регулювання прагнуть поставитипід контроль держави валютні операції, надання іноземним юридичним іфізичним особам кредитів і позик, ввіз, вивіз і переказ валюти за кордон ітим самим підтримувати рівновагу платіжного балансу і стійкість валюти. Уміру поглиблення кризових явищ спостерігається тенденція розширення сферивалютного регулювання. У багатьох країнах установлені ліміти вивозу валютиза кордон, введена спеціальна система дозволів на надання кредитівіноземним юридичним особам і т.д. Валютне регулювання є нормативним,тобто здійснюється головним чином шляхом висновку міжнародних валютних угоді видання нормативних актів. Деякі країни зобов'язують експортерів своєїкраїни здавати виручені їм суми в іноземній валюті або депонуваті її увизначених ситуаціях. Валютне законодавство багатьох західноєвропейськихдержав установлюють регламентацію національних валютних ринків. У багатьохкраїнах валютне законодавство передбачає установлення валютних рахунків,ліміти вивозу валюти. Необхідність валютного регулювання полягає впрагненні мінімізувати валютні ризики.

Валютні обмеження це законодавчі або адміністративні заборони,лімітування і регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютою івалютними цінностями. Валютні обмеження є однією з форм валютної політики.

Валютні обмеження переслідують різноманітні цілі: вирівнюванняплатіжного балансу, підтримка валютного курсу, концентрацію валютнихцінностей для рішення державних поточних і стратегічних завдань.

Закон про валютне регулювання визначає лише основні положеннярегулювання валютної сфери. У цьому зв'язку велике значення маютьнормативні акти в області валютного регулювання.

Валютна політика на Україні виявилася одним зі слабких місць упрограмі економічних перетворень.

У процесі розробки програми валютного регулювання варто враховуватидосягнутий рівень розвитку валютного ринку, необхідність сприяння розвиткубанківсько-фінансового сектора, залежність економіки від автономного
(критичного) імпорту (насамперед енергоносіїв), а звідси і необхідністьусілякого стимулювання збільшення експортних надходжень і іноземнихінвестицій.

Режим валютного курсу повинний передбачати можливість його регулюванняз урахуванням темпів внутрішньої інфляції й інтересів експортерів. Останнєнайбільш важливе для України, що не має значних іноземних інвестицій ідоступу до зовнішніх кредитів, у зв'язку з чим експортери є основнимджерелом іноземної валюти.

Таке регулювання повинне здійснюватися ринковими методами.

Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягаютьвалютного контролю.

Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати йодержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійсненняними валютних операцій, про стан банківських рахунків в іноземній валюті вмежах повноважень.

Органами валютного регулювання в Україні є:
. Національний банк України - який здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України, забезпечує виконання уповноваженими банками функцій по здійсненню валютного контролю і є головним органом валютного контролю.
. Уповноважені банки, що здійснюють контроль за валютними операціями, що виробляються резидентами і нерезидентами через ці банки.
. Державна податкова адміністрація України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що виробляються резидентами і нерезидентами на території України.
. Міністерство зв'язку України здійснює контроль за дотриманням правил поштових переказів і пересилання валютних цінностей через державний кордон України.
. Державний митний комітет України здійснює контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через державний кордон України.

Національний банк України в сфері валютного регулювання здійснюєтакож:
- Державну валютну політику, виходячи з принципів загальної валютноїполітики в Україні;
- Складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс;
- Контролює дотримання ліміту зовнішнього державного боргу України;
- Видає обов'язкові до виконання нормативні акти по здійсненню операцій навалютному ринку України;
- робить видачу ліцензій на здійснення валютних операцій і прийняттярішень про їхнє призупинення;
- Робить нагромадження, заощадження і використання резервів валютнихцінностей для здійснення державної валютної політики.

Виходячи з цього, валютну політику держави можна розділити на двічастини: поточна і перспективна. Поточна складається в організаціїповсякденного оперативного регулювання поточної валютної кон'юнктури, аперспективна - у здійсненні довгострокових структурних змін у міжнародномувалютному механізмі, що реалізується через участь держави в міждержавнихугодах.

3. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій.

З метою підвищення надійності і стабільності банківської системи
України, забезпечення захисту інтересів кредиторів, вкладників комерційнихбанків, з метою допущення на ринок банківських послуг України комерційнихбанків і банківських організацій, умови діяльності яких відповідаютьустановленим Національним банком України обов'язковим вимогам і діяльністьяких не загрожує інтересам їхніх клієнтів, проводиться ліцензуваннядіяльності комерційних банків і організацій.

Під ліцензуванням розуміється порядок надання права на здійсненняокремих або всіх банківських операцій комерційному банку, що з моментуреєстрації Національним банком України одержав статус юридичної особи.

Відповідно до Положення про порядок видачі банком ліцензії наздійснення банківських операцій, затвердженим Постановою Правління НБУ від
06.05.98р. № 181 усі комерційні банки зобов'язані одержати ліцензію НБУ наведення відповідних операцій. Філії комерційних банків здійснюютьбанківські операції при наявності відповідно оформленого дорученняголовного банку і дозволу регіонального управління Національного банку
України за місцем перебування філії банку.

Національний банк України видає індивідуальні і генеральні ліцензії наздійснення валютних операцій, що підпадають під режим ліцензування,відповідно до операції перерахованих нижче. Основним документом, щорегламентує порядок видачі ліцензій на проведення валютних операцій іздійснення контролю за їхнім неухильним дотриманням є Декрет Кабінету
Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"від 19 лютого 1993р. № 15-93.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам і іншим кредитно -фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що невимагають індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютногорегулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам наздійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійсненнятакої операції.

Індивідуальної ліцензії вимагають наступні операції:

- вивіз, переказ і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком ввозу, переказу і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами іноземної валюти на суму, обумовлену Національним банком України;

- надання й одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі;

- використання іноземної валюти на території України як засіб платежу або як заставу;

- розміщення валютних цінностей на рахунки і внески за межами

України;

- здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами-резидентами як подарунок або в спадщину.

Перелік валютних операцій, що відповідають генеральної ліцензії
Національного банку України, виданих комерційним банкам.

У залежності від якості, наданих комерційним банком документів,технічних умов, кваліфікації керівників і виконавців валютних операцій,
НБУ може дозволити проведення наступних операцій (усіх, або деяких з них).

1. Ведення валютних рахунків клієнтів, а саме зарахування валютнихнадходжень на рахунки резидентів і нерезидентів (включаючи транзитні) ісписання сум перерахувань передбачені чинним законодавством.

2. Неторгові операції. Це операції по перерахуванню валютнихцінностей, не зв'язаних зі здійсненням розрахунків за експорт і імпорттоварів і послуг (у тому числі видача готівки для покриття витрат особи, щовиїжджають за кордон у відрядження), а також з рухом капіталу

3. Установлення кореспондентських відносин з іноземнимибанками, тобто банки самостійно відкривають рахунки для міжнароднихрозрахунків з іноземними банками. Досягнення домовленості про порядок іумови ведення банківських операцій по міжнародних розрахунках. Роботачерез кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків
НБУ або через кореспондентські рахунки уповноважених банків.

4. Операції по міжнародних торгових розрахунках. Це операції поміжнародних розрахунках, пов'язані з експортом і імпортом товарів і послуг,відповідно до вимог діючого законодавства, інструкцій Національного банку
України, уніфікованих правил і традицій міжнародної торговельної палати.

5. Операції по торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютномуринку. Це купівля і продаж іноземної валюти в наявній і безготівковійформах за власний рахунок або згідно доручення клієнтів (брокерськіпослуги) на міжбанківському і біржовому ринках.

6. Операції по залученню (пасивні операції) і розміщенню (активніоперації) валютних засобів на внутрішньому ринку

Ці операції здійснюються з резидентами України, з обмеженнями,установленими нормативними актами Національного банку України.

Пасивні операції - це створення валютних резервів в іноземній валюті
(прийом депозитів в іноземній валюті, продаж за іноземну валюту ціннихпаперів, емітованих резидентами України і використовуваних у національнійвалюті (включаючи власні цінні папери банку), одержання кредитів уіноземній валюті від інших уповноважених банків).

Активні операції - це використання створених валютних резервів (видачакредитів в іноземній валюті, покупка за іноземну валюту цінних паперів,використовуваних в національній валюті).

7. Операції по залученню (пасивні операції) і розміщенню (активніоперації) валютних засобів на міжнародних ринках. Ці операціїздійснюються з нерезидентами України, з обмеженнями, установлениминормативними актами Національного банку України.

Пасивні операції - це створення валютних резервів в іноземній валюті
(прийом депозитів до іноземній валюті, (за винятком міжбанківськиходержання кредитів в іноземній валюті).

Активні операції - це використання створених валютних резервів
(видача кредитів в іноземній валюті, покупка за іноземну валюту ціннихпаперів, використаних у національній і іноземній валюті).

8. Валютні операції на міжнародних грошових ринках. До них відносятьсядепозитні і конверсійні операції (у тому числі і Ф'ючерсні, якщо цене заборонено законодавством відповідних країн), особами з комерційнимибанками і міжнародними фінансовими організаціямі - нерезидентами України.

9. Операції з монетарними металами на внутрішньому ринку. Купівля іпродажів (у тому числі на термін), прийняття в депозити, відповідальнезбереження, використання на умовах застави по виданий кредит монетарнихметалів або цінних паперів, номінал яких виражений в монетарних металах,якщо ці операції здійснюються на території України з резидентами України.

10. Операції з монетарними металами на міжнародному ринку. Купівля іпродажів (у тому числі на термін), прийняття в депозити, відповідальнезбереження, використання на умовах застави під виданий кредитмонетарних металів або кримінальну відповідальність, відповідно додіючого законодавства України.

Дані про кількість банків, що одержали ліцензії на проведення різнихоперацій приведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3.

Кількість банків, що одержали ліцензію на проведення операцій у 1999 році.

| № | | Кількість банків, |
| операції | Назва операції | що одержали |
| | | Ліцензію |
| 1 | Касове обслуговування клієнтів | 174 |
| 2 | Перевезення грошово-валютних цінностей і | 46 |
| | Інкасація коштів | |
| 3 | Відповідальна схоронність цінностей клієнтів | 107 |
| | Банку | |
| 4 | Ведення рахунків клієнтів у грошовій одиниці | 180 |
| | України | |
| 5 | Ведення рахунків банків-кореспондентів у | 101 |
| | Грошовій одиниці України | |
| 6 | Операції по касовому виконанню державного | 6 |
| | Бюджету | |
| 7 | Операції по касовому виконанню місцевих | 36 |
| | Бюджетів | |
| 8 | Кредитування юридичних і фізичних осіб | 178 |
| 9 | Видача/одержання кредитів на МР | 179 |
| 10 | Факторинг | 163 |
| 11 | Вкладення засобів у статутні фонди інших | 140 |
| | Юридичних осіб | |
| 12 | Залучення депозитів юридичних осіб | 180 |
| 13 | Залучення депозитів фізичних осіб | 141 |
| 14 | Емісія цінних паперів | 111 |
| 15 | Ведення рахунків клієнтів в іноземній валюті і | 159 |
| | Клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці | |
| | України | |
| 16 | Неторгові операції з валютними цінностями | 156 |
| 17 | Ведення кореспондентських рахунків в іноземній | 134 |
| | Валюті | |
| 18 | Ведення кореспондентських рахунків у грошовій | 134 |
| | Одиниці України | |
| 19 | Відкриття кореспондентських рахунків у банках | 160 |
| | України в іноземній валюті | |
| Продовження таблиці 1.3. |
| 20 | Відкриття кореспондентських рахунків у банках | 135 |
| | України в грошовій одиниці України | |
| 21 | Залучення і розміщення іноземної валюти на | 129 |
| | Валютному ринку України | |
| 22 | Залучення і розміщення іноземної валюти на | 102 |
| | Міжнародних ринках | |
| 23 | Валютні операції на міжнародних ринках | 67 |
| 24 | Операції з банківськими металами на валютному | 1 |
| | Ринку України | |
| 25 | Операції з банківськими металами на | 0 |
| | Міжнародних ринках | |
| 26 | Фінансування капітальних вкладень | 150 |
| 27 | Видача поручительств, гарантій і т.д. | 114 |
| 28 | Покупка, продаж цінних паперів | 128 |
| 29 | Управління коштами з доручення клієнтів | 160 |
| 30 | Купівля, продаж державних, цінних паперів і | 174 |
| | Операції з ними | |

Спеціальні санкції, що застосовуються до суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності за порушення ними законодавства в сферізовнішньоекономічної ді