Інвентаризація основних засобів і облік її результатів, складання аудиторського висновку

Бухгалтерський облік і аудит

Міністерство транспорту України

Київський університет економіки і технологій транспорту

Кафедра: "Обліку аудиту і фінансів"

Контрольна робота

з предмету: "Облік і аудит"

Перевірив: ст. викладач

Г. І.. Поберезська

Розробив: ст. заоч. ф. н.

гр.3-МО-2

Д. О. Мартиненко

Шифр :99-МО-203

2002

План

1. Інвентаризація основних засобів і облік її результатів 3

2. Складання аудиторського висновку 14

Основні елементи аудиторського висновку 14

Види аудиторських висновків 15

Обмеження 17

Модифікація 18 < p> Доповнення 18

Форма складання аудиторського висновку 19

Варіанти складання аудиторського висновку 19

Використана література 22

1. Інвентаризація основних засобів і облік її результатів

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні »для підтвердження правильності та достовірності данихбухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведення підприємствами,їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (далі - підприємство)незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових. [1]

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівникпідприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення устислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведенняінвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації єобов'язковим.

Проведення інвентаризації є обов'язковим: а) при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизаціїмайна державного підприємства, перетворенні державного підприємства вакціонерне товариство, а також в інших випадках, передбаченихзаконодавством; б) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна,цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилася не раніше
1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомихоб'єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, абібліотечних фондів - один раз у п'ять років; в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому --передачі справ); г) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей
(на день встановлення таких фактів); д) за приписом судово-слідчих органів; е) у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день післязакінчення явищ); є) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на датупередачі). Інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємствта їх структурних підрозділів в межах одного органу, до сфери управлінняякого входять ці підприємства; ж) у разі ліквідації підприємства.

При колективній (брігадній) матеріальній відповідальності проведенняінвентаризації обов'язково у разі зміни керівника колективу (бригадира),вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також завимогою хоча б одного члена колективу (бригади).

У випадках, коли проведення інвентаризації є обов'язковим,інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що неналежать підприємству, та облік яких ведеться на позабалансових рахунках.

У разі одержання відмови постачальника задовольнити претензію щодонедовантаження товарів або при одержанні від покупця претензії щодонедовантаження товарів проводиться вибіркова інвентаризація тих товарів, наякі заявлені вказані претензії.

Основними завданнями інвентаризації є: а) виявлення фактичної наявності основних фондів, нема теріальніхактивів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та іншихгрошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі; б) установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставленняфактичної наявності з даними бухгалтерського обліку; в) виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили своюпервісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальнихцінностей та нематеріальних активів, що не використовуються; г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних тагрошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основнихфондів; д) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів,нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів іфінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному таінших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської ікредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніхперіодів, резервів наступних витрат і платежів.

У разі проведення раптових інвентаризацій всі товарно-матеріальніцінності підготовляються до інвентаризації у присутності інвентаризаційноїкомісії, в інших випадках - завчасно. Вони повинні бути згруповані,розсортіровані та розкладені за назвами, сортами, розмірами, у порядку,зручному для підрахунку.

Інвентаризація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння проводитьсявідповідно до Інструкції Міністерства фінансів України про порядокодержання, витрачання, обліку, зберігання та транспортування дорогоціннихметалів і дорогоцінного каміння на підприємствах, в об'єднаннях, установахі організаціях, затвердженої 29 грудня 1992 року.

Проведення інвентаризації у випадках, передбачених підпунктом «а»пункту 3 цієї Інструкції, та регулювання інвентаризаційних різницьздійснюється у порядку, встановленому Положенням про інвентаризацію майнадержавних підприємств, що приватизуються, а також майна державнихпідприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 р. № 158.

Проведення інвентаризації в інших випадках та регулюванняінвентаризаційних різниць здійснюється в порядку, наведеному в пункті 10цієї Інструкції, з урахуванням таких особливостей.

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчимдокументом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісіїу складі - керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, якіочолюються керівником підприємства або його заступником.

На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведенняінвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, длябезпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження тавиробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюютьсяробочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка,виконавця робіт, товарознавцем, економіста, бухгалтера та інших досвідченихпрацівників, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни та первиннийоблік. Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівникапідприємства, який призначив інвентаризацію. Забороняється призначатиголовою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріальновідповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд.

Постійно діючі інвентаризаційні комісії:
. проводять профілактичну роботу по забезпеченню збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;
. організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;
. здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентарізаційній період. Основними завданнями перевірок і вибіркових інвентаризацій в міжінвентарізаційній період є здійснення контролю за збереженням цінностей, дотриманням матеріально відповідальними особами правил їх зберігання і ведення первинного обліку;
. перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різниць, обгрунтованість пропозицій щодо заліків пересортіці цінностей в усіх місцях їх збереження;
. при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводять за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;
. розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей або інші порушення, і свої пропозиції щодо регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортіці відображають у протоколі. В протоколі мають бути наведені відомості про причини і про осіб, винних у нестача, втрати і лишком та про вжиті до них заходи.

Робочі інвентаризаційні комісії:
. здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;
. разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортиці, а також списання нестач у межах норм природного убутку;
. вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшенню обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;
. несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;
. оформлюють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормовий нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестача.

Якщо матеріально відповідальні особи виявлять після інвентаризаціїпомилки в інвентаризаційних описах, вони повинні негайно (до відкриттяскладу, комори, відділу, секції тощо) заявити про це інвентарізаційнійкомісії, яка після перевірки вказаних фактів та їх підтвердження проводитивиправлення помилок.

Контрольні перевірки інвентаризації повинні проводитись постійно діючоюінвентаризаційною комісією з участю членів робочих інвентаризаційнихкомісій і матеріально відповідальних осіб після закінчення інвентаризації,але обов'язково до відкриття складу (комори, секції тощо), де проводиласьінвентаризація. При цьому перевіряються з опису найбільш цінні матеріальніцінності та ті, що користуються підвищеним попитом.

При виявленні значних розходжень між даними інвентаризаційного опису іданими контрольної перевірки призначається новий склад робочоїінвентаризаційної комісії для проведення повторної суцільної інвентаризаціїцінностей.

Керівник підприємства повинен терміново по доповіді постійно діючоїінвентаризаційної комісії розглянути питання про відповідальність першогоскладу робочої інвентаризаційної комісії, яка допустила порушення припроведенні інвентаризації цінностей.

Результати контрольних перевірок інвентаризацій оформляються актом
(додаток № 1). Реєстрацію проведених контрольних перевірок здійснюєбухгалтерія у спеціальній книзі (додаток № 2).

В інвентаризаційних відомостях наводяться дані про дату придбання чиспорудження НЕ відображених у бухгалтерському обліку основних засобів. Приінвентаризації перевіряється наявність документів на земельні ділянки,водоймища та інші об'єкти природних ресурсів, що підтверджують правовласності підприємства на них.

При перевірці фактичної наявності цінних паперів установлюютьсяправильність їх оформлення, реальність вартості відображених у балансіпідприємства цінних паперів, повнота і своєчасність відображення вбухгалтерському обліку доходів з фінансових інвестицій.

Інвентаризація цінних паперів проводиться за окремими емітентами іззазначенням назви, серії, номера, номінальної і балансової вартості,термінів їх погашення.

Інвентаризація цінних паперів, переданих підприємством на зберіганняспеціальним організаціям (депозитарій, банк), полягає у звірянні залишків,відображених на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства, зданими виписок спеціальних організацій. [2]

При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей: а) їх переважування, обмір, підрахунок проводиться у порядку розміщенняцінностей у даному приміщенні, не допускаючи безладно переходу комісіївід одного виду цінностей до іншого.

При зберіганні товарно-матеріальних цінностей в різних ізольованихприміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризаціяпроводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностейвхід до приміщення опломбується і комісія переходить у наступне приміщення; б) інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальніцінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені у строк покупцямивідвантажені товари і цінності, та на ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальномузберіганні, на комісії, у переробці); в) кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непош-кодженійупаковці постачальника, може визначатися на підставі документів приобов'язковій перевірці в натурі частини вказаних цінностей; г) на прибуткових документах на товарно-матеріальні цінності, щонадійшли на об'єкт і прийняті під час його інвентаризації матеріальновідповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії запідписом її голови робиться відмітка «після інвентаризації» з посиланням надату опису, де записані ці цінності; д) на видаткових документах про товарно-матеріальні цінності, яківідпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємстваі головного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії запідписом її голови, робиться відмітка, та вони заносяться до окремого описув порядку, аналогічному для цінностей, що надійшли під час інвентаризації; е) допускається складання групових інвентаризаційних описів малоціннихта швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користуванняпрацівників, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (наяких ведуться особові картки) з їх розпискою в опису.

При інвентаризації незавершеного виробництва, незавершеногокапітального будівництва і незавершеного ремонту: а) в інвентаризаційних описах вказується найменування заділу, стадія таступінь їх готовності, кількість або обсяг робіт; б) сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що перебувають біляробочих місць і не піддавались обробці, до опису незавершеного виробництване включаються, а фіксуються в описах матеріальних цінностей або в окремихописах; в) кількість сировини і матеріалів, що входять до складу неоднорідноїмаси або суміші в незавершеному виробництві, визначається технічнимирозрахунками у порядку, передбаченому галузевими інструкціями з питаньпланування, обліку і калькулювання собівартості продукції; г) інвентаризаційна комісія повинна перевірити чи не значиться у складінезавершеного капітального будівництва устаткування, що передане домонтажу, а фактично не розпочате монтажем, а також стан об'єктів, щозаконсервовані, і будівництво яких тимчасово припинено, виявити причини іпідстави для їх консервації; д) на збудовані об'єкти, що фактично введені в дію повністю абочастково, але прийняття і введення в дію яких не оформлено належнимидокументами, а також на завершені, але з якихось причин не введені в Діюоб'єкти в окремих інвентаризаційних актах вказуються причини затримкиоформлення здачі в експлуатацію вказаних об'єктів.

Інвентаризація витрат майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат іплатежів полягає в перевірці обгрунтованості залишку вказаних сум на датуінвентаризації, відповідності затвердженому розпорядчим документомкерівника підприємства переліку створюваних резервів, для чого: а) залишок резерву на оплату відпусток, включаючи відрахування надержавне соціальне страхування з цих сум, станом на кінець звітного рокувизначається за розрахунком, який базується на кількості днівневикористаної працівниками підприємства щорічної відпустки тасередньоденної оплати праці працівників.

Середньоденна оплата праці визначається діленням на 25,4середньомісячної заробітної плати одного працівника, що за діючимзаконодавством приймається для оплати відпустки [3].

Кількість днів невикористаної відпустки всіма працівниками? сть авансованої відпустки в тих випадках,коли чергова відпустка частково надана в рахунок майбутнього
(невідпрацьованого) періоду; б) при інвентаризації резерву на виплату передбаченої законодавствомвинагороди за вислугу років уточнюється розмір резерву, який не повиненперевищувати суми нарахованої винагороди, і підлягає віднесенню на витративиробництва і обігу; в) до суми резервів на оплату відпусток і винагороди за вислугу роківдодаються відрахування за встановленими нормативами на державне соціальнестрахування з цих сум; г) інвентаризація страхового резерву небанківської фінансової установи,що створюється для покриття ризиків неповернення основного боргу закредитами полягає в обгрунтуванні відповідності залишку вказаного резервуграничному розміру такого резерву на дату інвентаризації, який обчислюєтьсяза Методикою визнання кредитів (інших видів заборгованості) нестандартнимипри створенні небанківськими фінансовими установами страхового резерву дляпокриття ризиків неповернення основного боргу за такими кредитами (іншимивидами заборгованості), затвердженою постановою Кабінету Міністрів Українивід 28 жовтня 1997 р. № 1182; [4] д) залишку резерву на виробничі затрати для підготовчих робіт напідприємствах промисловості з сезонним виробництвом на кінець року неповинно бути. При складанні річного звіту затрати, пов'язані зобслуговуванням та управлінням виробництва, які були включені дособівартості продукції у кошторисно-нормалізованому порядку, щовизначається галузевими інструкціями з планування, обліку і калькулюваннясобівартості, повинні бути приведені у відповідність з фактичними витратамина утримання та експлуатацію устаткування, загально виробничими ізагальногосподарського витратами; е) інвентаризаційна комісія за документами встановлює і включає доопису суму, що підлягає відображенню на рахунку обліку витрат майбутніхперіодів і резерву сумнівних боргів. [5] є) перевірка правильності визначення залишку інших видів резервів накінець року проводиться відповідно до галузевих вказівок, погоджених з
Міністерством фінансів України.

При інвентаризації розрахунків: а) всім дебіторам підприємства-кредитори повинні передати виписки проїх заборгованість, які пред'являються інвентарізаційній комісії дляпідтвердження реальності заборгованості. Підприємства-дебітори зобов'язаніпротягом десяти днів з дня отримання виписок підтвердити заборгованість абозаявити свої заперечення; б) на суми заборгованості постачальників з невідфактурованіх поставокпісля їх перевірки бухгалтерія повинна зажадати від постачальниківрозрахунково-платіжні документи. Постачальники зобов'язані подати покупцямтакі документи або повідомити причини щодо їх неподання чи про відсутністьтакої заборгованості; в) на рахунках обліку розрахунків з покупцями і замовниками,постачальниками і підрядчиками, іншими дебіторами і кредиторами повиннізалишатися виключно погоджені суми.

В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності неусунені або залишились не з'ясованим, розрахунки з дебіторами ікредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах, щовипливають із записів у бухгалтерському обліку і визнаються неюправильними.

зацікавлена сторона зобов'язана передати матеріали про розбіжності навирішення відповідних органів; г) суми за розрахунками з установами банків, фінансовими і податковимиорганами повинні бути погоджені ними. Залишення в обліку неурегульованіхсум за цими розрахунками не допускається; д) до акта інвентаризації розрахунків додається довідка про дебіторськуі кредиторську заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, іззазначенням осіб, винних у мінуванні терміну позовної давності дебіторськоїзаборгованості, а також назви і адреси дебіторів або кредиторів, суми,причини, дати і підстави виникнення заборгованості.

При регулюванні інвентаризаційних різниць: а) взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортіці може бутидопущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменуванняі в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворились за один ітой же період, що перевіряється, та однієї і тієї ж особи, якаперевіряється.

Органи державного управління, до відання яких відносяться підприємства,можуть установлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовнооднієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, щовходять до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані воднакову тару (при відпуску їх без розпаковкі тари); б) у разі, коли при заліку нестач лишки при пересортіці вартістьцінностей, що виявились у нестачі, більше вартості цінностей, що виявилисьу надлишку, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб.

Якщо конкретні винуватці пересортіці не встановлені, то сумові різницірозглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку звіднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. За такимисумів різницями в протоколах інвентаризаційної комісії повинні бутинаведені вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бутивіднесені на винних осіб.

Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартостіцінностей, що виявились у нестачі при пересортіці, відноситься назбільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатівфінансово-господарської діяльності; в) протокол інвентаризаційної комісії повинен бути у 5-денний термінрозглянутий і затверджений керівником підприємства; г) затверджені результати інвентаризації відображаються вбухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінченаінвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року.

У примітках до фінансової звітності наводяться відомості про результатипроведених у звітному році інвентаризацій за формою, що наведена у додатку
№ 3. [6]

Міністерства і відомства України можуть, враховуючи галузевіособливості, розробляти вказівки по застосуванню цієї Інструкції.

ТИПОВА кореспонденція

рахунків бухгалтерського обліку для окремих господарських операцій

(без застосування рахунків класу 8)

2. Складання аудиторського висновку

Цей норматив розроблено на основі міжнародних норм, законодавства істандартів України, що регулюють аудиторську діяльність.

Відповідно до міжнародних нормативів аудиту, статей 7 і 21 Закону
України "Про аудиторську діяльність" аудитор повинен проаналізувати йоцінити інформацію, отриману на основі аудиторських доказів, дляформулювання висновку про перевірені фінансові звіти.

Результати проведення аудиту оформляють у вигляді аудиторськоговисновку, який має містити чітко викладену думку аудитора про перевіренузвітність.

Основні елементи аудиторського висновку

4. Аудиторський висновок складається з таких розділів:

4.1. Заголовок.

4.2. Замовник аудиторського висновку.

4.3. Вступна частина.

4.4. Масштаб перевірки.

4.5. Висновок аудитора про перевірену звітність.

4.6. Дата аудиторського висновку.

4.7. Адреса аудиторської фірми.

4.8. Підпис аудиторського висновку.

Заголовок аудиторського висновку містить запиз про те, що аудиторськуперевірку проведено незалежним аудитором (аудиторами), а також назву фірмиабо прізвище аудитора, який здійснював аудит. Це є свідченням того, що підчас аудиту не було жодних обставин, які могли б призвести до порушенняпринципу незалежності перевірки. Незалежність міркувань аудитора --обов'язкова вимога об'єктивності аудиторського дослідження. Якщо цю умовупорушено, аудитор не має права робити висновок про перевірену звітність,оскільки зібрана інформація не є достатньою і доказовою.

Замовник аудиторського висновку

У аудиторському висновку слід чітко зазначити, кому він адресований, атакож перелічити можливих користувачів наведених в ньому відомостей.

Вступна частина

Аудиторський висновок має містити інформацію про склад перевіреноїзвітності та дату її складання. Слід також зазначити, що відповідальністьза правильність складання звітності покладається на керівництвопідприємства, яке перевіряється, а за обгрунтованість аудиторськоговисновку, складеного за цією звітністю, - на аудитора.

Вступна частина аудиторського висновку може бути викладена приблизнотак:

"Ми провели перевірку бухгалтерського балансу за станом на 01.01.XX р.,що додається, і відповідного звіту про прибутки і збитки за рік, якийзавершився 31.12.XX р. Відповідальність за цю звітність несе керівництвопідприємства. У наші обов'язки входить підготовка висновку на основіінформації, отриманої під час аудиторської перевірки цього звіту ".

Масштаб перевірки

У цьому розділі зазначають, що аудит проведено відповідно до вимогнормативів, що діють в Україні, та загальноприйнятої практики абозагальноприйнятих (міжнародних) стандартів аудиту.

Обов'язковим є зауваження, що перевірку сплановано і проведено здостатньою впевненістю в тому, що звітність не містить суттєвих помилок.

Аудитор оцінює перекручення та невідповідності в обліковій системіпідприємства як суттєві, якщо вони можуть настільки вплинути на звітність,що це може призвести до зміни рішення її користувачів.

Суттєвість помилки аудитор визначає під час перевірки. Вона залежитьвід абсолютного розміру, позиції або похибки, оцінюваної аудитором зурахуванням конкретних обставин її виникнення, і є, скоріше, граничнізначенням або точкою "відсікання" інформації, ніж первинною якісноюхарактеристикою, якій має відповідати інформація для того, щоб бутикорисною.

Аудиторський висновок має містити відомості щодо:

- використання аудитором конкретних тестів при перевірці інформації,яка підтверджує цифровий матеріал, на якому грунтується звітність;

- методології обліку, яку використовувало керівництво підприємства, щоперевіряється, при підготовці звітності в цілому та фінансових звітівзокрема.

Розділ "Масштаб перевірки" може бути викладено приблизно так:

"Ми провели перевірку відповідно до вимог нормативів аудиту, що діють в
Україні, які передбачають, що вона планується і здійснюється з метоюзбирання достатньої інформації про те, що звіти підприємства,