ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Активи як найважливіший про ' єкт бухгалтерського обліку: економічна сутність, зміст, принципи класифікації, розширення складу під впливом ринкових відносин
         

     

    Бухгалтерський облік і аудит

    Міністерство освіти України

    Донецький національний університет

    Кафедра обліку та аудиту

    Курсова робота

    з «Теорії бухгалтерського обліку»

    на тему:

    «Активи як найважливіший об'єкт бухгалтерського обліку: економічна сутність, зміст, принципи класифікації, розширення складу під впливом ринкових відносин»

    студента II курсу денного відділення спеціальності 0106 української групи

    Єфремова Святослава Олексійовича

    Науковий керівник: Смирнова Лариса Дмитрівна

    Донецьк

    2000 р.

    Реферат

    Курсова робота: 20 стор., 2 малий., 15 джерел.

    Тема: "Активи як найважливіший об'єкт бухгалтерського обліку:економічна сутність, зміст, принципи класифікації, розширення складу підвпливом ринкових відносин ".

    Мета роботи: вивчити економічну сутність активів, принципи їхкласифікації а також зміни у їх складі внаслідок реформуваннябухгалтерського обліку та впровадження НСБО на Україні.

    Методи дослідження: робота з літературою, дедукція та індукція,логічний аналіз.

    Встановлено, що, відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерськогообліку України, як і в міжнародній практиці, активи є першим інайважливішим об'єктом бухгалтерського обліку.

    Дослідження показало, що найважливішими активами, які контролюєпідприємство, є основні засоби, нематеріальні активи та запаси.

    Одним із пріоритетних завдань сучасного бухгалтерського обліку євиконання "принципу обачності", який включає в себе принцип незавіщенняреальної вартості активів. Діючі до впровадження Національних стандартівположення вітчизняного бухгалтерського обліку не здатні були забезпечитивиконання цієї вимоги, що робило фінансову звітність непридатною длявикористання. Після впровадження НСБО виконання цього принципу сталоможливим, завдяки нововведенням, відсутнім до цього (таким, наприклад, якрезерв сумнівних боргів та ін .).

    Ключові поняття: ресурси, господарські засоби, майно підприємства,класифікація, НСБО, справедлива вартість.

    Студент _________________ С. Єфремов

    ЗМІСТ


    Вступ 4


    Розділ 1. Розвиток поняття активів та їх економічної сутності 5

    1. Генезис поняття активів у західній бухгалтерській думці 5

    2. Активи в радянському бухгалтерському обліку 6

    Розділ 2. Класифікація активів 9

    1. Класифікація за характером участі у господарському процесі

    10

    2. Класифікація за формами функціонування 11

    3. Класифікація за функціональною роллю у процесі відтворення

    12

    4. Класифікація за ступенем ліквідності 14

    Розділ 3. Зміст поняття "активи" за НСБО 15

    Висновок 19

    Список використаної літератури 20

    Вступ

    Система бухгалтерського обліку, яка існувала до недавнього часу внашій країні, була створена зусиллями багатьох поколінь вчених і практиків.
    Не можна сказати, що вона цілком себе виправдала, але на час свогоіснування вона досить непогано виконувала поставлені перед нею завдання.

    Проте в даний час у залежності від організаційно-правової формивласності на території України діють різноманітні види підприємств, щоз'явилися в процесі переходу економіки нашої країни до ринкових відносин.
    Тому виникла необхідність адаптувати бухгалтерський облік і звітність довимог перехідного періоду і міжнародної інтеграції української економіки.
    Такого роду необхідність призвела до перетворення всього обліку в більшоперативну, необтяжену громіздкими регістрамі, інформаційно-управлінську ідоступну в застосуванні систему.

    Істотним змінам піддаються теоретичні і методологічні основи теоріїбухгалтерського обліку, як-от: зміст і визначення предмета бухгалтерськогообліку, його об'єкти, основні задачі, вимоги і принципи.

    У таких умовах вивчення правил, принципів та закономірностейбухгалтерського обліку уявляється надзвичайно важливим. І, природно, наперше місце виходить категорія, без якої принципово неможливо здійснюватибудь-яку господарську діяльність - активи.

    У даній роботі приділено увагу становленню та розвитку поняттяактивів у світовій бухгалтерській практиці. Розглянуто основні напрямикласифікації господарських засобів підприємства - за характером участі угосподарському процесі, за формами функціонування, за функціональною роллюу процесі відтворення та за ступенем ліквідності. Також викладено сучаснуконцепцію економічної сутності активів згідно з Національними стандартамибухгалтерського обліку.

    Розділ 1. Розвиток поняття активів та їх економічної сутності

    1.1. Генезис поняття активів у західній бухгалтерській думці

    Час від часу, принаймні з початку цього століття, починалися спробидати задовільне визначення активів для цілей бухгалтерського обліку.
    Різноманітні автори пропонували різні формулювання - від "того, що поданодебетове сальдо ", до" майбутнього потенційного прибутку ". Наприклад, одиніз найпопулярніших на Заході концепцій, подана Американським інститутомбухгалтерів, визначає активи в такий спосіб:

    "Активи - це величина, подана дебетове сальдо, що залишилося абозалишиться після закриття рахунків належним чином відповідно до обліковихпринципів ..., при тому, що вона відбиває або право власності, або придбанувартість, або понесені витрати, які призвели до виникнення власності абостосуються майбутнього звітного періоду ... ".

    Тут важливо те, що активи визначаються виходячи з правил абопринципів бухгалтерського обліку. Подібної позиції притримується і
    Американський інститут присяжних бухгалтерів:

    "Активи - це економічні ресурси підприємства, визнані й оцінювані
    (вимірювані) відповідно до узвічаєніх правил бухгалтерського обліку ... ".

    У даних формулюваннях практично нічого не говориться прохарактеристики активу, але підкреслюється, що визначення активів неможливоу відриві від інших принципів бухгалтерського обліку.

    Були також спроби визначення активів через їх властивості. Частовикористовується поняття активів як джерела потенційного прибутку абомайбутньої вигоди. Наприклад, існували визначення активів як:
    . джерела майбутніх прибутків;
    . будь-який майбутній прибуток;
    . сукупність дохідного потенціалу;
    . будь-який економічний ресурс, здатний приносити прибуток господарюючого суб'єкту;
    . імовірні майбутні економічні вигоди.

    Проте, характеризуючи активи як джерело майбутніх прибутків,різноманітні автори підкреслюють також і інші риси, наприкладконвертованість у кошти або вімірність у таких, права на майбутні прибуткиі т. ін.

    У сучасних визначеннях активів виділяються три істотних ознаки:майбутні економічні вигоди, контроль над доступом до таких вигод сторонніхосіб, походження з минулих господарських операцій або подій. Відмітна риса
    - У згадуванні контролю, а не права власності конкретного суб'єкта намайбутні економічні вигоди.

    Отже, загалом у західній бухгалтерській практиці активи визначаютьсяяк:
    - "імовірні майбутні економічні вигоди, одержувані або контрольовані конкретним господарюючим суб'єктом у результаті минулих операцій або подій";
    - "потенційний прибуток або майбутні економічні вигоди, контрольовані господарюючим суб'єктом у результаті минулих операцій або інших минулих подій ";
    -" права або інший доступ до майбутніх економічних вигод, контрольованих господарюючим суб'єктом у результаті минулих операцій або подій ";
    -" економічні ресурси або джерело, від яких очікується одержання в майбутньому економічних вигод , контрольовані господарюючим суб'єктом у результаті минулих операцій або подій ".

    1.2. Активи в радянському бухгалтерському обліку

    розвиватися бухгалтерська думка в колишньому Радянському Союзіпочалася приблизно у 30-х роках. Але далеко не одразу тут з'явилося чіткевизначення предмету бухгалтерського обліку, і тим більше - економічноїсутності активів.

    В усіх роботах 30-х років предмет бухгалтерського облікувисвітлювався досить істотно, але достатньої чіткості в характеристиці цієїважливої категорії науки про бухгалтерський облік тоді ще досягнуто НЕбуло. Поняття активів як таких ще взагалі не існувало, і вони, природно, незнаходили місця у визначенні предмету бухгалтерського обліку.

    Мабуть, найбільш вдалим визначенням предмету бухгалтерського облікуможна вважати формулювання О. І.. Лозинського: "Предметом бухгалтерськогообліку ... є елементи процесу соціалістичного відтворення в окремих радянськихпідприємствах у їхній грошовій оцінці ". Тут фігурує поняття "елементипроцесу відтворення ", яке пізніше буде уточнене, і тоді, нарешті, з'явитьсяпоняття "актив".

    Більш чітко предмет бухгалтерського обліку в ті роки бувсхарактерізованій П. Н. Василенко, де вже фігурувало поняття-прообразактивів, яке отримало назву "засоби господарства". Приблизно такої ж точкизору прітрімувався і Р. Я. Вейцман: "Предметом облікового спостереження єстан господарських засобів і господарські процеси ".

    Але по деяких питаннях у роботах цих авторів спостерігався регрес.
    Так, деякі з них пізніше відмовились від включення господарських засобів допредмету бухгалтерського обліку, обмежившись лише "господарськоюдіяльністю ".

    У 50-х роках розвиток бухгалтерського обліку як науки у колишньому
    СРСР отримав новий поштовх, а разом із цим почалися нові спроби дативизначення предмету бухгалтерського обліку і, зокрема, активівпідприємства.

    Після декількох невдалих варіацій на тему "предмет бухгалтерськогообліку "у його визначенні міцно закріпилися активи (у вигляді
    "Господарських засобів" або "засобів господарювання"). Але поки що нікомуне спадало на думку чітко та однозначно визначити, що саме потрібновідносити до цих "господарських засобів".

    У 60-х - початку 70-х років, які закінчили собою "новаторський" етапрозвитку радянського бухгалтерського обліку, були остаточно сформульованівсі ідеї радянських вчених з приводу господарських засобів підприємства.

    Якщо аналізувати зміст усього вищесказаного з приводу розвиткуактивів у радянській бухгалтерській практиці, то потрібно зазначити, щосаме поняття "активи", якщо можна так висловитись, дуже "капіталістичне".
    За соціалістичної моделі економіки воно знаходилося трохи не при справах.
    Все соціалістичне народне господарство розглядалося, як одне гігантськепідприємство, визначення "господарських засобів" були досить примітивними упорівнянні із західними аналогами.

    На перший погляд до активів, за деяким виключенням, відносились ті жресурси підприємства, що й на Заході. Але активи обліковувалісь безурахування критерію їх корисності та дійсної вартості. Так, запаси, якіроками не використовувалися (запасні частини застарілих моделей машин таобладнання тощо), обліковуваліся на рахунках та відображалися у фінансовійзвітності. Дебіторська заборгованість, нереальна для погашення, залишаласьу складі активів протягом трьох років.

    Таким чином, бухгалтерський облік не відображав реальної вартостіактивів, а сама звітність давала спотворені показники та була непридатнадля користувачів.

    Ситуація кардинально змінилася лише внаслідок реформування системибухгалтерського обліку вже незалежної України. Але про це мова йтиме далі.

    Розділ 2. Класифікація активів

    Підприємство має у своєму розпорядженні численні і різноманітнізасоби, які забезпечують і складають основу фінансово-господарськоїдіяльності підприємства. Для управління діяльністю підприємства необхіднознати, які господарські засоби воно має, де ці засоби розміщені і для чогопризначені. Для цього використовується класифікація активів підприємства.

    Основними напрямами класифікації активів є:
    . за характером участі у господарському процесі;
    . за формами функціонування;
    . за функціональною роллю у процесі відтворення;
    . за ступенем ліквідності.

    вищеперераховані напрями класифікації активів є основними, але неєдиними способами поділу господарських засобів. Вони розглядаються у данійроботі, оскільки мають найбільшу практичну цінність з точки зору облікуактивів.

    Загальну схема напрямів класифікації господарських засобів за їхскладом та використанням подано на малюнку 2.1.

    Малюнок 2.1. Напрями класифікації господарських засобів за їх складом та використанням

    | Напрями класифікації |
    | | | | | |
    | За формами | | За характером | | За ступенем | | За |
    | функціонування | | участі в | | ліквідності | | функціональною |
    | | | Господарському | | | | роллю у процесі |
    | | | Процесі | | | | відтворення |
    | | | | | | | |
    | матеріальні | | оборотні | | ліквідні | | засоби у сфері |
    | | | | | | | Виробництва |
    | | | | | | | |
    | нематеріальні | | необоротні | | неліквідні | | засоби у |
    | | | (Довгострокові) | | | | невиробничій |
    | | | | | | | Сфері |
    | | | | | | | |
    | фінансові | | | | | | засоби у сфері |
    | | | | | | | Обігу |
    | | | | | | | |
    | | | | | | | Вилучені |

    Тепер зупинимося на кожній класифікації більш детально.
    2.1. Класифікація за характером участі у господарському процесі

    Не викликає сумнівів, що активи, які по-різному беруть участь угосподарському процесі та мають різну швидкість обігу, повинні оцінюватисьпо різному. Тому для цілей фінансової звітності активи поділяють нанеоборотні та оборотні.

    Довідка з історії ...

    Поділ активів на основні й оборотні прийшло в практику бухгалтерського обліку з економіки через судову сферу наприкінці XIX або початку XX ст. Вперше зазначені терміни з'явилися, поза всяким сумнівом, в Англії, у судових звітах, попавши туди з економічної літератури того часу. Пізніше в декількох судових справах також торкалися методів оцінки фіксованих (необоротних) і оборотних активів.

    Варто також відзначити, що одна з основних вигод, яка спонукала економістів та бухгалтерів того часу на поділ активів на основні й оборотні складається в можливості оцінки на підставі цього ліквідності господарюючого суб'єкта.

    Необоротні (необігові) господарські засоби (активи) підприємства - цесукупність його майнових цінностей, які багаторазово беруть участь упроцесі його господарської діяльності.

    У практиці бухгалтерського обліку до них належать господарські засобиз тривалістю використання понад рік.

    До складу необоротних (довгострокових) господарських засобівпідприємства відносять:
    - Основні засоби;
    - Нематеріальні активи;
    - Капітальні інвестиції;
    - Довгострокові фінансові вкладення (інвестиції);
    - Довгострокову дебіторську заборгованість;
    - Інші довгострокові активи (музейні експонати, бібліотечні фонди, МШП із тривалістю використання понад рік, природні ресурси тощо).

    Оборотні (обігові) засоби - це сукупність майнових цінностейпідприємства, які обслуговують поточну господарську діяльність підприємстваі котрі повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо -комерційного) циклу.

    У практиці бухгалтерського обліку до оборотних активів належатьмайнові цінності всіх видів із терміном використання до року. Основнимиелементами оборотних засобів є товарно-матеріальні цінності, запаси увиробництві, готова продукція, поточна дебіторська заборгованість, грошовікошти на рахунках у банках і в касі.

    Оборотні засоби в свою чергу поділяють на нормовані (виробничі)
    (запаси, паливо, незавершене виробництво), та ненормовані (дебіторськазаборгованість).

    2.2. Класифікація за формами функціонування

    За формами функціонування господарські засоби поділяють на такігрупи: матеріальні активи; нематеріальні активи; фінансові вкладення
    (активи).

    Матеріальні активи - це засоби підприємства, які мають матеріально -речову форму, наприклад, будинки, споруди, машини, сировина, матеріали,готова продукція тощо.

    Нематеріальні активи - це особливий вид необоротних активів; вони ненаділені фізичною (матеріальною) основою, але мають вартість, оскількиздатні приносити власнику дохід. Цінність нематеріальних активів базуєтьсяна правах та привілеях власників. Основні характерні риси нематеріальнихактивів такі:
    - Відсутність матеріально-речової (фізичної) структури;
    - Використання протягом тривалого часу;
    - Здатність бути корисним для підприємства;
    - Високий ступінь невизначеності розмірів можливого в майбутньому прибутку від використання такого активу.

    До нематеріальних активів належать:а) різні права підприємства на об'єкти власності: патенти (права на винахідництво), товарні знаки, торгові марки, авторські права, ліцензії, права користування землею та іншими природними ресурсами;б) програмне забезпечення ЕОМ;в) організаційні витрати;г) наукові дослідження та дослідно-конструкторські розробки;д) ноу-хау;є) діл?? ва репутація або ціна фірми - гудвіл.

    Фінансові активи - це група господарських засобів (активів)підприємства у формі готівкових коштів та інших фінансових інструментів,які належать підприємству. До цієї групи належать готівкові кошти внаціональній та іноземній валютах, фінансові вкладення підприємства,дебіторська заборгованість.

    2.3. Класифікація за функціональною роллю у процесі відтворення

    За функціональною роллю у процесі відтворення господарські засобипідприємства поділяють на такі групи (див. Малюнок 2.2):
    . засоби у сфері виробництва;
    . невіробнічі засоби;
    . засоби у сфері обігу;
    . вилучені засоби.

    Малюнок 2.2. Класифікації господарських засобів за функціональною роллю

    | | Господарські засоби | |
    | | | | | | | | | | | | | | | | |
    | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
    | Вилуч | | Засоби | | | Засоби в сфері обігу | | | Засоби в сфері |
    | ені | | невіроб | | | | | | виробництва |
    | засоб | | нічої | | | | | | |
    | и | | сфери | | | | | | |
    | | | | | | | | | | | | | | | | | |

    До виробничих засобів належать засоби підприємства, які берутьбезпосередню участь у процесі виготовлення продукції чи надання послуг. Цевиробничі будівлі та споруди, машини та механізми, транспорт, сировина,матеріали, паливо, незавершене виробництво тощо.

    До невиробничих засобів підприємства належать засоби, які не берутьбезпосередньої участі у виробництві продукції, але їх використовують длястворення нормальних умов праці й відпочинку працівників підприємства. Доневиробничих засобів підприємств належать житлові будинки, гуртожитки,готелі, дитячі садки, амбулаторії, клуби, бібліотеки з обладнанням таінвентарем у них тощо, які перебувають на балансі підприємства.

    До засобів підприємства у сфері обігу належать предмети обігу (готовівироби, призначені для реалізації), грошові кошти, кошти в розрахунках тазасоби, які обслуговують сферу обігу.

    До засобів, які обслуговують сферу обігу, належать торгово-складськіспоруди з торгово-складським обладнанням, устаткуванням та інвентарем
    (торгівельні приміщення, склади готової продукції, вагове господарствотощо).

    Вилучені засоби - це кошти, які вилучені з обороту підприємства, алепротягом певного періоду перебувають на його балансі (авансові відрахуваннята платежі з прибутку).

    2.4. Класифікація за ступенем ліквідності

    За ступенем ліквідності господарські засоби (активи) підприємстваподіляються на ліквідні і неліквідні.

    Ліквідні господарські засоби (активи) - це група засобівпідприємства, які можуть бути швидко конвертовані у грошову форму безсуттєвих втрат своєї поточної (балансової) вартості для своєчасногозабезпечення платежів за поточними фінансовими зобов'язаннями. До ліквіднихактивів підприємства належать грошові активи в різних формах,короткострокові фінансові вкладення, короткострокова дебіторськазаборгованість (крім безнадійної), запаси готової продукції, призначеноїдля реалізації.

    Неліквідні господарські засоби (активи) - це група засобівпідприємства, які можуть бути конвертовані у грошову форму без утрати своєїпоточної (балансової) вартості тільки протягом значного періоду часу. Донеліквідних активів підприємства належать основні засоби, капітальніінвестиції, нематеріальні активи, довгострокова дебіторська заборгованість,безнадійна дебіторська заборгованість витрати майбутніх періодів тощо.

    Розділ 3. Зміст поняття "активи" за НСБО

    Після реформування бухгалтерського обліку в Україні у поняття
    "Активи" почав вкладатися дещо інший зміст, аніж раніше. Не можна говорити,що облік було перевернуто "догори ногами", але з'явилося багато деталей,які доповнили і покращили зміст поняття активів, зробили їхній облік значнозручнішим і логічнішим, Запозичивши багато корисного досвіду із західноїбухгалтерської практики.

    Нижче наведені визначення основних видів активів згідно Національнихстандартів бухгалтерського обліку.

    Основні засоби (згідно П (С) БО 7) - це матеріальні активи, якіпідприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва абопоставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або дляздійснення адміністративних та соціально-культурних функцій. Очікуванийтермін корисного використання (експлуатації) основних засобів більше одногороку (або операційного циклу, якщо він більше року).

    До складу Основних засобів, згідно стандарту, відносять власнеосновні засоби та інші необоротні матеріальні активи.

    Основні засоби поділяються на:
    1) Земельні ділянки.
    2) Капітальні витрати на поліпшення земель.
    3) Будівлі, споруди та передавальні пристрої.
    4) Машини та обладнання.
    5) Транспортні засоби.
    6) Інструменти, прилади, інвентар (меблі).
    7) Робочу та продуктивну худоба.
    8) Багаторічні насадження.
    9) Інші основні засоби.

    Інші необоротні матеріальні активи поділяються на:
    1) Бібліотечні фонди.
    2) Малоцінні необоротні матеріальні активи.
    3) Тимчасові (нетітульні) споруди.
    4) Природні ресурси.
    5) Інвентарну тару.
    6) Предмети прокату.
    7) Інші необоротні матеріальні активи.

    Нематеріальні активи (згідно П (С) БО 8) - це немонетарні активи, якіне мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені відпідприємства) та утримуються підприємством з метою використання протягомбільше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує рік)для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в орендуіншим особам.

    Основними групами, на які поділяються при обліку нематеріальніактиви, є:
    1) Права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо).
    2) Права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).
    3) Права на знаки для товарів та послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо).
    4) Права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, "ноу-хау", захист від недобросовісної конкуренції тощо).
    5) Авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо).
    6) Гудвіл.
    7) Інші нематеріальні активи (право на проведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

    Запаси (згідно П (С) БО 9) - це активи, які:
    - Утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
    - Перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
    - Утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

    До складу запасів відносяться:
    1) Сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.
    2) Незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу.
    3) Готова продукція, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.
    4) Товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
    5) Малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше року.
    6) Молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукція сільського господарства, якщо вони оцінюються за П (С) БО 9.

    Дебіторська заборгованість (згідно П (С) БО 10) - це сумазаборгованості дебіторів підприємства на певну дату.

    Дебіторська заборгованість поділяється на:
    - Довгострокову (сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу);
    - Поточну (сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу).

    Варто відзначити, що після впровадження Національних стандартівбухгалтерського обліку з'явився "резерв сумнівних боргів" - рахунок,покликаний коригувати суму дебіторської заборгованості, реальної довідшкодування.

    Висновок

    Необхідність переходу на Національні стандарти бухгалтерськогообліку, які не суперечать міжнародним стандартам, в тому числі і по облікуактивів господарюючих суб'єктів, продиктовано тим, що старі положеннябухгалтерського обліку, які базувалися, в основному на правилах Закону
    України "Про оподаткування прибутку підприємств", не давали реальногоуявлення про активи, що, в свою чергу, утруднювало:
    - Прийняття управлінських рішень;
    - Складання бізнес планів;
    - Отримання інвестицій, у тому числі від іноземних партнерів.

    Таким чином, НСБО привели значення активів до їх справедливоївартості, що дає реальне уявлення про їх величину і дає можливістькористувачам звітності (інвесторам, акціонерам, засновникам тощо) оцінитиситуацію для прийняття управлінських рішень.

    Так, виходячи з норм П (С) БО 9 "Запаси", бухгалтери зрозуміють, що усявартість малоцінних та швидкозношуваних пердметів (термін служби яких доодного року), які передані (передаються) в експлуатацію, розглядається яквитрати підприємства, тобто в балансі і на рахунках не може бути показникапро вартість малоцінних предметів в експлуатації, про нарахування зносу поним. Крім того, частина малоцінних та швидкозношуваних предметів (зістроком служби більше одного року) з 2000 року включається до складуосновних засобів.

    Отже, після впровадження Національних стандартів розуміння активівзмінилося, в першу чергу, змінилася їх економічна сутність. Активи почалирозумітися, як ресурси підприємства, здатні приносити вигоду, дохід своємувласнику, тобто почав враховуватись критерій корисності. Крім того, активипочали обліковуватись виходячи з принципу обачності, який передбачаєнезавіщення вартості активів - облік за справедливою вартістю.

    Список використаної літератури:

    1. Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998. - 448 с.
    2. Макаров В.Г. Теоретичні основи бухгалтерського обліку. - М.: Фінанси,

    1978. - 159 с.
    3. Гусева Т.М., Шеина Т.Н. Основи бухгалтерського обліку: теорія, практика, тести: Навчальний посібник/За ред. В.Г. Гетьмана. - М.: Фінанси і статистика, 1998. - 208 с.
    4. Метьюс М.Р., пере М.Х.Б. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник/Пер. з англ. Под ред. Я.В. Соколова, І.А. Смирнової. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. -

    663 с.
    5. Партин Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики: Навч. посібник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 245 с.
    6. Любушина Н.П., Жарінов В.В., Бородіна Н.В. Теорія бухгалтерського обліку:

    Навчальний посібник для вузів/За ред. проф. В.Д. Новодворського. - М.:

    ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 294 с.
    7. Сердюк В.М. Бухгалтерський облік: Навчально-практичний посібник. - Донецьк:

    КІТІС, ДонДУ, 1999. - 528 с.
    8. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник/Під ред. М.В. Кужельного. - 5-те видання, доповнене і перероблене. - К.:

    А.С.К., 1998. - 223 с.
    9. Чацкіс Е.Д., Лисюк А.Н. Бухгалтерський облік: основи теорії і практики. -

    Донецьк: Сталкер, 1999. - 272 с.
    10. Н.І. Попова. Теорія бухгалтерського обліку. Навчальний посібник. - Донецьк:

    КІТІС, ДонДУ, 1998 р. - 204 с.
    11. Бабаєв Ю.А. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для вузів. - М.:

    Аудит, ЮНИТИ, 1999. - 391 с.
    12. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі. ч. 5. - Луганськ: "Промдрук" ДСД "Лугань", 2000. - 336 с.
    13. Бібліотека "Фактора". Національні стандарти бухгалтерського обліку: нормативна база. - 5 видання, доповнене. - Харків: Фактор, 1999. - 180 с.
    14. "Податки та бухгалтерський облік", № 5 (261), 21 січня 2000
    15. "Все про бухгалтерський облік", № 47 (472), 24 травня 2000

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status