1. Предмет, зміст, завдання та цілі економічного аналізу. Поняттяфакторів і резервів, їх класифікація.
Кожна наука має свій предмет дослідження, який вона вивчає звідповідною метою властивими їй методами
Філософія під предметом будь-якої науки (включаючи і АХД) розуміє якусь частинуабо сторону об'єктивної дійсності, яка вивчається тільки даноїнаукою. Один і той самий об'єкт може розглядатися різними науками.
Кожна з них знаходить в ньому специфічні сторони або відносини.
Предметом тієї чи іншої науки, слід вважати те специфічне, щодозволяє відрізнити її серед безлічі інших наук. Наприклад, у медициніоб'єктом вивчення є людина. Предметом же дослідження окремихмедичних наук служать органи, частини людини, їх функції івзаємодії. Те ж саме спостерігається і в економіці.
Господарська діяльність є об'єктом дослідження багатьох наук:економічної теорії, макро-і мікроекономіки, управління, організації іпланування виробничо-фінансової діяльності, статистики,бухгалтерського обліку, економічного аналізу і т.д. Економіка вивчаєвплив загальних, приватних і специфічних законів на розвитокекономічних процесів в конкретних умовах галузі або окремогопідприємства. Статистика досліджує кількісні боку масовихекономічних явищ і процесів, які відбуваються у господарськійдіяльності. Предметом бухгалтерського обліку є кругообіг капіталув процесі господарської діяльності. Він документально відображає всегосподарські операції, процеси і пов'язане з ними рух коштівпідприємства і результати його діяльності.
Усі визначення предмета АХД, які найбільш часто зустрічаються влітературі і які більш-менш відповідають його суті, можназгрупувати наступним чином:а) господарська діяльність підприємств; б) господарські процеси іявища.
При більш уважному розгляді цих визначень можна помітити, щоаналіз вивчає не саму господарську діяльність як технологічний,організаційний процес, а економічні результати господарювання якслідства економічних процесів.
З метою обмеження об'єкта дослідження в деяких визначеннях предметавказується мета АХД: оцінка досягнутих результатів і виявлення резервівпідвищення ефективності діяльності підприємства.
Предметом економічного аналізу є причини утворення і змінирезультатів господарської діяльності. Пізнання причинно-наслідковихзв'язків у господарській діяльності підприємств дозволяє розкрити сутністьекономічних явищ і на цій основі дати правильну оцінку досягнутимрезультатами, виявити резерви підвищення ефективності виробництва,обгрунтувати плани й управлінські рішення.
Класифікація, систематизація, моделювання, вимірювання причинно -наслідкових зв'язків є головним методологічним питанням в АХД.
Тільки розкривши причинно-наслідкові зв'язки різних сторін діяльності,? ейшего підвищення, припускає | |
| поліпшення факторів і резервів у взаємозв'язку | |
| і взаємозалежності. | |
| При аналізі повинні забезпечуватися такі | |
| умови, як узгодженість і | |
| одночасність. Узгодженість проведення | |
| комплексного економічного аналізу | |
| полягає в тому, що його необхідно | |
| здійснювати за єдиними методиками, єдиної | |
| класифікації факторів і резервів підвищення | |
| ефективності фінансово-господарської | |
| діяльності. | |
| Взаємозв'язок і взаємообумовленість | |
| формування показників | |
| фінансово-господарської діяльності | |
| підприємств і об'єднань визначають | |
| послідовність комплексного | |
| економічного аналізу. У теорії і практиці | |
| аналізу господарської діяльності | |
| загальноприйнятою вважається така | |
| послідовність його проведення, при | |
| якої в першу чергу вивчаються склад і | |
| структура джерел коштів, фінансове | |
| стан, прибуток, рентабельність | |
| продукції, а по друге - аналізуються | |
| показники використання трудових ресурсів, | |
| стан і використання основного та | |
| оборотного капіталу, формування податків, | |
| ефективність інвестиційної, фінансової, | |
| маркетингової та інноваційної діяльності. | |
| В основу методики комплексного | |
| економічного аналізу повинна бути покладена | |
| класифікація факторів, що передбачає їх | |
| поділ на фактори першого і другого | |
| порядку. | |
| При виробництві матеріальних благ перш | |
| усього відбувається з'єднання засобів | |
| виробництва з робочою силою в певних | |
| організаційно-технічних умовах, | |
| останні в свою чергу, впливають на | |
| показники ефективності використання | |
| основного та оборотного капіталу, | |
| продуктивність праці. Однак для | |
| формування функціонуючого капіталу | |
| необхідні джерела коштів, | |
| характеризують у взаємозв'язку із засобами | |
| фінансовий стан підприємства. При | |
| обгрунтуванні послідовності проведення | |
| аналізу необхідно враховувати: для факторів | |
| першого порядку - причини зміни | |
| показників ефективності інвестицій, | |
| маркетингової діяльності функціонуючого | |
| капіталу та трудових ресурсів, для факторів | |
| другого порядку - причини зміни | |
| узагальнюючих показників: фін. стану, | |
| собівартості, прибутку, рентабельності | |
| продукції та капіталу, обсягу виробництва і | |
| реалізації продукції. | |
| | |
| 3. Показники ефективності використання | 2) Загальна кількість відпрацьованих усіма |
| трудових ресурсів, порядок їх розрахунку та | працівниками чол/днів Х = Ч СР * ФРВфакт |
| фактори зміни. | (календарний рік робочого часу), де Х - |
| Трудові ресурси - це головні ресурси в | загальна кількість чол/днів (ФВРф). |
| виробництві без яких виробництво | робочого часу), де Х - загальне число |
| неможливо. Склад трудових ресурсів в | чол/днів (ФВРф). |
| промисловості: | 3) Загальна кількість відпрацьованих за рік |
| робітники, ІТП, службовці, учні, МОП, Охорона | працівниками чол/год х = Х * tдн., де tдн. |
| | - Тривалість роб. дня (8часов) |
| Завдання аналізу трудових ресурсів: | 4) Середнє число явок на роботу в днях Я |
| опр. структуру за класифікацією, тобто середньо | ср = Х/Ч СР |
| розрядність ТСР = ((рi * Чi)/(Чi, де (| 5) тривалість робочого дня tдн. = х/Х |
| (Рi * Чi) - (розрядів * кількість роб. Мають | 6) Може бути вироблення щоденна на 1 |
| ці розряди; (Чi - (всіх працівників; | працівника пт Х = ВП (ТП, НП)/Г |
| проаналізувати рух робочої сили; | 7) середньогодинна виробіток на 1 працівника |
| виконання плану по чисельності; вимірювання і | пт t = ВП (ТП, НП)/х |
| використання робочого місця; опр. | На виконання плану випуску продукції |
| відносного відхилення чисельності від | впливають: |
| планової; оцінка та аналіз використання | зміна числа робочих (ВП = (Ч ср * Пт пл |
| робочого часу; аналіз коефіцієнта | ср |
| змінності | зміна середньорічної чисельності |
| Використання робочого часу опр. на | виробітку (ВП = (Пт ср * чот Ср |
ми Академії | відміну від функціональної є неповною, |
| заробітної плати та зниження собівартості | ймовірнісної (кореляційної). Якщо при |
| продукції. Звідси випливає, що якщо темпи | функціональної (повної) залежно з |
| зростання продуктивності праці будуть | зміною аргументу завжди відбувається |
| більшими, ніж темпи зростання витрат на | відповідну зміну функції, то при |
| тоді собівартість продукції буде | може дати декілька значень приросту |
| знижуватися, і навпаки. Значить, щоб зрозуміти | функції залежно від поєднання інших |
| і правильно оцінити те або інше | факторів, що визначають даний показник. |
| економічне явище, необхідно вивчити | Наприклад, продуктивність праці при одному |
| всі взаємозв'язки і взаємозалежності з | і тому ж рівні фондоозброєнності може |
| іншими явищами. Це одна з | бути однаковою на різних підприємствах. |
| методологічних рис методу АХД. | Це залежить від оптимальності поєднання |
| Важливою методологічною рисою аналізу | інших факторів, що впливають на цей |
| є й те, що він здатний не тільки | показник. |
| встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, | При прямому факторному аналізі дослідження |
| а й давати їм кількісну | ведеться дедуктивним способом - від загального до |
| характеристику, тобто забезпечувати вимір | приватному. Зворотний факторний аналіз |
| впливу факторів на результати діяльності. | здійснює дослідження |
| Це робить аналіз точним, а висновки | причинно-наслідкових зв'язків способом |
| обгрунтованими. | логічної індукції - від приватних, окремих |
| Вивчення і вимірювання причинних зв'язків у | факторів до узагальнюючих. |
| аналізі можна здійснити методом індукції і | Факторний аналіз може бути одноступінчасті |
| дедукції. Спосіб дослідження причинних | і багатоступінчастим. Перший тип використовується |
| зв'язків з допомогою логічної індукції | для дослідження факторів тільки одного |
| полягає в тому, що дослідження ведеться | рівня (одному щаблі) підпорядкування без їх |
| від приватного до загального, від вивчення приватних | деталізації на складові частини. Наприклад, у |
| фактів до узагальнень, від причин к | = а х Ь. При багатоступеневому факторному |
| результатами. Дедукція - це такий спосіб, | аналізі проводиться деталізація факторів а й |
| коли дослідження здійснюється від загальних | Ь на складові елементи з метою вивчення їх |
| фактів до приватних, від результатів до причин. | поведінки. Деталізація факторів може бути |
| Індуктивний метод в аналізі використовується в | продовжена і далі. В даному випадку |
| поєднанні та єдності з дедуктивним. | вивчається вплив факторів різних рівнів |
| Використання діалектичного методу в АХД | співпідпорядкованості |
| означає, що кожен процес, кожне | Необхідно розрізняти також статичний і |
| економічне явище треба розглядати як | динамічний факторний аналіз. Перший вид |
| систему, як сукупність багатьох елементів, | застосовується при вивчений