ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    бухгалтерського обліку на підприємстві і система стандарт-кост
         

     

    Бухгалтерський облік і аудит

    Зміст

    стор


    Вступ 3

    1. Управлінський облік: суть і значення 5
    2. Облікова політика підприємства як складова частина управлінського обліку
    14
    3. Облікова політика та система "стандарт-кост"

    24

    Висновок 28

    Список використовуваної літератури
    31

    Введення

    У рамках курсової роботи спробуємо осмислити місце управлінськогообліку у вітчизняній теорії і практиці. Перш за все необхідно відповістина питання, чи є у нас управлінський облік як сформована система абойого немає взагалі, або є тільки елементи цієї системи і які в зв'язку зцим задачі вітчизняної облікової теорії, тобто яка реальність ітенденції цього явища в нашій країні.

    Система централізовано керованої економіки, єдиної державноївласності вимагала жорсткої регламентації обліку в нашій країні. Заразприйнято критикувати все те, що склалося в ті роки, у тому числі і системуобліку. Дозволимо собі не погодитися з цією позицією. Так, в обліковій системібуло багато недоліків, але необхідно згадати про те, що вона забезпечувалаінтереси планової економіки, була підпорядкована її цілям. Саме системабухгалтерського обліку відразу ж відреагувала на зміни в економіці.
    Старі методики бухгалтерського обліку і його організація за деякимипозиціях вступила в протиріччя з вимогами народжується ринковоїекономіки, новими відносинами власності.

    Оскільки наша економіка стала здійснювати повільне поступальнийрух до ринку, про управлінському обліку можна говорити як про явище,що має місце в ринковій економіці. У вітчизняних підприємств початкувиявлятися яскраво виражена самостійність, незалежність у прийняттірішень з управління, орієнтація на кінцеві результати діяльності. Припосиланням на західний досвід забувають про те, що для нас введенняуправлінського обліку пов'язано не тільки з вивченням нових теоретичнихзахідних концепцій і перенесенням їх на вітчизняний грунт і адаптацією донаших умов, що саме по собі дуже важливо, але і, перш за все, ззаконодавчим закріпленням можливості самостійної організаціївнутрішнього обліку на підприємствах.

    Проаналізуємо можливості створення системи управлінського обліку в
    Росії із законодавчою та теоретичної позицій.

    Незважаючи на те, що західна система управлінського облікує набагато більш широку і глибоку систему, ніж тількиоблік (систему управління кінцевими показниками діяльності підприємства),організацію і створення системи управлінського обліку в Росії слід, нанашу думку, розглядати через призму організації в країні обліковоїсистеми, перш за все, бухгалтерської, тому що саме в цій системістворюється основна інформація, яка використовується в управлінському обліку --інформація про витрати і результати.

    Отже перейдемо до безпосереднього розгляду теми курсової роботи,а саме сутності і значення управлінського обліку.

    1. Управлінський облік: суть і значення

    Бухгалтерський облік являє собою систему, в якій збирається,вимірюється, реєструється, обробляється і передається інформація,необхідна для прийняття відповідних управлінських рішень аборішень, пов'язаних зі стратегією підприємства на ринку.

    Як показало вивчення та узагальнення зарубіжної та вітчизняної теорії іпрактики, в системі бухгалтерського обліку розрізняють управлінський іфінансовий облік.

    Облік виробничих витрат і калькуляція собівартості продукціївідособлені у складі бухгалтерського управлінського (виробничого)обліку. Дані управлінського обліку забезпечують адміністрацію інформацією,необхідної для управління організацією, планування та контролювиробничої діяльності.

    Основними завданнями управлінського обліку є:

    - своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат навиробництво і реалізацію продукції;

    - обчислення показників собівартості продукції (планових,нормативних, фактичних);

    - контроль за економним і раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

    - отримання оціночних даних за різними моделями господарювання;

    -- визначення фінансових результатів діяльності структурних підрозділів. На основі даних управлінського обліку приймаються управлінські рішення про впровадження сучасної техніки і технології, застосування нових форм організації праці, виявленні резервів економії матеріальних і трудових ресурсів з метою зниження собівартості і збільшення рентабельності.

    Управлінський облік (management accounting) охоплює всі видиоблікової інформації, яка збирається, вимірюється, обробляється іпередається для внутрішнього використання керівництву і тим менеджерам,які можуть виробити і прийняти обгрунтоване управлінське рішення.

    Управлінський облік іноді називають внутрішнім обліком, щовключає виробничий облік. Виробничий облік передбачає системузбору, реєстрації, узагальнення та обробки систематизованої попевними ознаками інформації у витратах на виробництво, контроль заїх станом і калькулювання собівартості продукції. Формуванняпоказників виробничо-господарської діяльності підприємства всистемі управлінського обліку є таємницею підприємства, секретом фірми.

    Дані управлінського обліку призначені для внутрішніхкористувачів: керівників організації, бухгалтерський облік, а також планових,виробничих і інших служб організації. Управлінський облік іфінансовий облік взаємно доповнюють один одного: дані управлінського облікупро виробничі витрати та собівартості продукції використовуються вфінансовому обліку при оцінці незавершеного виробництва, готової продукціїі собівартості реалізації. Порядок обліку виробничих витрат ікалькуляції собівартості регламентуються галузевими інструкціями, але вцілому ведення управлінського обліку залежить від внутрішніх рішенькерівництва. Основою для прийняття рішень є порівняння вартостіодержання інформації про фактичні витрати матеріальних, трудових іфінансових ресурсів з цінністю даної інформації для управління.

    Управлінський облік являє собою основну систему комунікаціїусередині підприємства. Підставою цієї системи є облік прямих витрат, атакож облік і розподіл накладних витрат. У рамках управлінськогообліку отримали розвиток напрямку, пов'язані з плануванням, контролем таоцінкою діяльності.

    Планування, що полягає в складанні кошторисів витрат (budgeting),контроль за їх виконанням, вимірювання результатів діяльності необхіднідля будь-якої організації як підприємницької (profit-oriented), так ібюджетній (not-f or-profit). У будь-якому виді діяльності, здійсненнябізнесу потрібно кваліфіковано організовувати управління людськими,матеріальними і фінансовими ресурсами. Створенню такого механізму взначною мірою сприяє організація управлінського обліку.

    Отже, управлінський облік застосовується, перш за все, приздійсненні господарських фактів, внутрішніх операцій підприємства.

    Мета організації управлінського обліку - забезпечити відповідноюінформацією менеджерів, відповідальних за досягнення конкретнихвиробничих цілей. До створення бухгалтерської інформації, яка використовуєтьсяменеджерами для прийняття відповідних управлінських рішень,застосовуються інші правила, ніж до формування інформації,призначеної для зовнішніх користувачів, які не працюють на підприємстві.

    Управлінський облік характеризується:
    1) відсутністю стандартизації - способи і форми ведення управлінського обліку не обмежені нормативним регулюванням; форми представлення звітних даних можуть бути будь-якими; застосовувані терміни можуть використовуватися в різних значеннях, зручних для внутрішніх цілей;
    2) конфіденційністю - інформація управлінського обліку призначена виключно для внутрішнього споживання;
    3) плановим характером - управлінський. облік покликаний давати прогнози з різних аспектів діяльності організації (обсягом реалізації, експлуатаційних витрат, витрат на персонал та ін);
    4) вимірюванням показників як у грошовому, так і в натурально-матеріальному вираженні, наприклад, вимірювання кількості виробничих запасів у штуках, погонних метрах, тоннах і т.д. Подібне, вимірювання застосовується і в аналітичному обліку;
    5) актуальністю наданої інформації (за рахунок використання приблизних оцінок, неповного набору даних). Оперативна звітність складається на основі даних оперативного обліку і містить відомості за основними показниками за короткі проміжки часу - добу, п'ятиденку, декаду і пр. Ці дані використовуються для оперативного контролю та управління процесами виробництва та реалізації продукції;
    6) гнучко визначається, індивідуальної періодичністю звітів;
    7) розширеним складом об'єктів обліку - як об'єкти обліку можуть виступати окремі вироби, види діяльності, центри відповідальності.

    У системі управлінського обліку формується, перш за все, інформаціяпро витрати виробництва. Управлінський облік передбачає організаціюобліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції.
    Витрати виробництва є одним з основних об'єктів управлінськогообліку. Витрати групуються та обліковуються за видами, місцями їх виникненняі носіям витрат. Місця виникнення витрат-структурні одиниці іпідрозділи, в яких відбувається початкове споживання ресурсів
    (матеріально-сировинних, паливно-енергетичних, трудових, фінансових), --робочі місця, ділянки, бригади, виробництва, цехи і т. п.

    Під носіями витрат розуміють види продукції, виконані роботи,надавані послуги даного підприємства, призначені як для реалізаціїна ринку, так і для внутрішніх потреб підприємства.

    У системі управлінського обліку обов'язково вказується "центрвідповідальності ". Управління витратами здійснюється черезцілеспрямовану діяльність працівників підприємства, організації. Томулюди, що беруть участь в процесі управління, повинні відповідати задоцільність того чи іншого виду витрат.

    Центр відповідальності - структурний елемент підприємства, в межахякого менеджер несе відповідальність за доцільність понесенихвитрат. Адміністрація підприємства самостійно вирішує, в яких розрізахкласифікувати витрати, здійснювати деталізацію місць виникненнявитрат і як їх пов'язати з центрами відповідальності.

    Об'єктом управлінського обліку є, окрім виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції, також результати діяльності, які можуть враховуватися по місцях виникнення витрат і носіям витрат. < p> Так як організація управлінського обліку передбачає створення різних кошторисів, бюджетів і т.п., то внаслідок зіставлення витрат і результатів різних об'єктів обліку виявляється ефективність виробничо-господарської діяльності.

    Наступний принцип концепції управлінського обліку є наявність системи трансфертних цін і ціноутворення, яка передбачає розробку цін, що використовуються в розрахунках між внутрішніми структурними підрозділами підприємства, організації, за передану один одному продукцію, виконувані роботи і послуги, що надаються.

    Система трансфертних цін забезпечує організацію господарських зв'язків між внутрішніми підрозділами підприємства.

    Система управлінського обліку передбачає взаємозв'язку зплануванням, контролем, аналізом даних про витрати і результатигосподарської діяльності в розрізі необхідних для управління об'єктів,оперативне прийняття обгрунтованих управлінських рішень з метоюоптимізації фінансових результатів діяльності підприємства.

    Наступним принципом концепції управлінського обліку є обгрунтування включення витрат в собівартість продукції, виконаних робіт і послуг, що надаються.

    У Російській Федерації для підприємств, організацій основним документом, що регламентує і які є обгрунтуванням включення витрат в собівартість продукції (робіт, послуг), служить Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг), що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), і про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку, затверджене постановою Уряду РФ від 5 серпня 1992 р. № 552 з наступними змінами та доповненнями.

    Згідно з цим документом собівартість продукції (робіт, послуг)являє собою вартісну оцінку використовуваних у процесі виробництвапродукції (робіт, послуг) природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива,енергії, основних фондів, трудових ресурсів, а також інших витрат на їївиробництво.

    У собівартість продукції (робіт, послуг) включаються витрати,безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг),обумовлені технологією і організацією виробництва, витрати, пов'язані звикористанням природної сировини, на підготовку та освоєння виробництва,витрати праці робітників, витрати на обслуговування виробничогопроцесу, витрати, пов'язані з управлінням виробництвом, та ін

    Положенням передбачено, що витрати, які утворюють собівартістьпродукції (робіт, послуг), групуються відповідно до їх економічнимзмістом по наступним елементам: матеріальні витрати (за вирахуванням вартості поворотних відходів); витрати на оплату праці; відрахування на соціальні потреби, амортизація основних фондів; інші витрати.

    Витрати, що підлягають віднесенню на витрати виробництва і включаються усобівартість продукції (робіт, послуг), регламентуються зазначеним
    Положенням. Зокрема, ці витрати враховуються за такими напрямами:витрати, пов'язані з витратами по сировини, матеріалів, напівфабрикатів,малоцінних і швидкозношуваних предметів, з відтворення основнихфондів і нематеріальних активів (у формі амортизаційних відрахувань);витрати, пов'язані з винахідництва та раціоналізації; витрати позабезпечення нормальних умов праці та техніки безпеки; витрати наоплату праці; витрати з обслуговування виробничого процесу; витрати,пов'язані з управлінням виробництвом; витрати на підготовку кадрів;витрати по транспортуванню робітників до місця роботи і назад; відрахування на державне соціальне страхування від витрат наоплату праці; плата за користування кредитом і обслуговування банків; витратина рекламу; витрати на будівництво і ремонт автомобільних доріг та ін Усіці витрати поділяються на змінні і постійні. При розглядіорганізації системи управлінського обліку необхідно враховувати: співвідношеннязатрат і обсягу виробництва, тобто як змінюються витрати залежно відвеличини обсягу виробництва.

    Слід мати на увазі, що не завжди збільшення обсягу виробництваведе до зростання витрат. У ряді випадків риє витрат у відсотковому відношеннібуде менше, ніж відповідне зростання обсягу виробництва. Таку ситуаціюпередбачає концепція змінних і постійних витрат.

    Змінні витрати - витрати, загальна сума яких змінюється прямопропорційно зміні обсягу виробництва (випуску). Типовим прикладомє витрати на що витрачаються матеріали, сировину, напівфабрикати.
    Змінні витрати зростають або зменшуються автоматично зі зростанням абозменшенням обсягу виробництва (випуску).

    Постійні витрати - частина витрат, загальна сума яких не змінюєтьсяпри зміні обсягу виробництва за певний період. Прикладомпостійних витрат можуть бути орендна плата за приміщення, заробітнаплата менеджерів підприємства і т. п. Такі витрати можуть зрости зплином часу, але вони не змінюються прямо пропорційно змінамобсягу виробництва. Наприклад, орендна плата за приміщення через інфляцію внаступному періоді може бути вищою, ніж у поточному. Але протягом рокуорендна плата не залежить від щоденних змін у діяльностіпідприємства. Якщо загальна сума постійних витрат не змінюється, то сумапостійних витрат на одиницю продукції зменшується при збільшенні обсягувиробництва і зростає при його зменшенні.

    Слід особливо зазначити, що термін "постійні витрати" не означає,що витрати взагалі не змінюються: вони не змінюються автоматично ззмінами обсягу?? роізводства. Постійні витрати можуть змінюватися заіншої причини, наприклад, через будь-якого управлінського рішення.

    Існують так звані частково змінні витрати. Вонипредставляють суму змінних і постійних витрат. Загальна сума частковозмінних витрат змінюється, але не прямо пропорційно зміні обсягувиробництва. Прикладом частково змінних витрат є плата зателефон: постійна частина - абонентська плата за користування телефоном,змінна частина - плата за міжміські переговори. Іншим важливимтеоретичним і методологічним питанням в організації системиуправлінського обліку при визначенні витрат виробництва і численнісобівартості продукції є обгрунтування включення витрат усобівартість продукції (робіт, послуг). У зазначеному вище Положенні інаступних змінах і доповненнях чітко розмежовані витрати,вироблені: за рахунок витрат виробництва, тобто включаються всобівартість продукції; за рахунок фінансових результатів підприємства дооподаткування; за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства (т.е. за рахунок чистого прибутку).

    Так, до витрат і втрат, вироблених за рахунок фінансових результатівпідприємства до оподаткування, є, наприклад, витрати поанульованим виробничими замовленнями, а також витрати на виробництво,що не дали продукції; втрати від уцінки виробничих запасів і готовоїпродукції; суми сумнівних боргів по розрахунках з іншими підприємствами, атакож окремими особами, що підлягають резервуванню відповідно дозаконодавством (ризиковий фонд); судові витрати та арбітражні витрати;НЕ компенсовані втрати від стихійних лих, не компенсовані збитки вВнаслідок пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, викликанихекстремальними ситуаціями, і ін

    До видатків, що здійснюються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженніпідприємств і організацій, та інших цільових надходжень, належать,Зокрема, витрати з утримання об'єктів охорони здоров'я, будинківдля людей похилого віку та інвалідів, дитячих дошкільних установ, оздоровчихтаборів, об'єктів культури і спорту; витрати з надання допомогисільськогосподарським підприємствам в будівництві об'єктів на селі іпридбання обладнання для них; виплата всіх видів податків, які зачинному законодавству Уряду Російської Федерації та місцевихорганів влада здійснюються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженніпідприємства; внески у створення об'єднаних інвестиційних фондів і т. п.

    2. Облікова політика підприємства і управлінський облік.

    Під обліковою політикою організації розуміється прийнята нею сукупністьспособів ведення та організації бухгалтерського обліку: первинного спостереження,вартісного вимірювання, поточного угрупування і підсумкового узагальнення фактівгосподарської діяльності. До способів ведення бухгалтерського облікувідносяться способи угрупування і оцінки фактів господарської діяльності,погашення вартості амортизується майна, організаціїдокументообігу, інвентаризації, способи поставлення рахунків бухгалтерськогообліку, системи регістрів бухгалтерського обліку, обробки інформації та іншівідповідні способи і прийоми.

    Облікова політика організації формується головним бухгалтером
    (бухгалтером) організації на основі положення по бухгалтерському обліку
    «Облікова політика організації» і затверджується керівником організації.
    При цьому затверджуються:

    - робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог своєчасності та повноти обліку та звітності;

    - форми первинних облікових документів, які застосовуються для оформлення фактів господарської діяльності, за якими не передбачені типові форми первинних облікових документів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;

    - порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань організації; < p> - методи оцінки активів та зобов'язань;

    - правила документообігу і технологія обробки облікової інформації;

    - порядок контролю господарських операцій;

    - інші рішення, необхідні для організації бухгалтерського обліку.

    Прийнята організацією облікова політика підлягає оформленнювідповідної організаційно-розпорядчого документацією (наказами,розпорядженнями і т.п.) організації.

    При формуванні облікової політики передбачається дотримання,встановлених принципів (припущень) бухгалтерського обліку: допущеннямайнової відокремленості, допущення безперервності діяльності,допущення послідовності застосування облікової політики, допущеннятимчасової визначеності фактів господарської діяльності. Обліковаполітика організації повинна забезпечувати дотримання вимогбухгалтерського обліку: повноти, своєчасності, обачності,пріоритету змісту перед формою, несуперечності, раціональності.

    При формуванні облікової політики організації за конкретнимнапрямком ведення та організації бухгалтерського обліку допускається вибіродного способу з декількох, що допускаються законодавством та нормативнимиактами з бухгалтерського обліку. Якщо по конкретному напрямку внормативних документах не встановлені способи ведення бухгалтерського обліку,то при формуванні облікової політики організація розробляєвідповідний спосіб, виходячи з існуючої нормативної бази.

    Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані організацією приформування облікової політики, застосовуються з 1 січня року, наступного зароком затвердження відповідного організаційно-розпорядчогодокумента. При цьому вони застосовуються всіма філіями, представництвами таіншими підрозділами організації (включаючи виділені на окремий баланс)незалежно від їх місця знаходження.

    Новостворена організація стверджує обрану облікову політику доперші публікації бухгалтерської звітності, але не пізніше 90 днів з дняпридбання прав юридичної особи (державної реєстрації). Прийнятаоблікова політика вважається застосовуваної організацією з дня придбанняправ юридичної особи (державної реєстрації).

    Організація повинна розкривати прийняті при формуванні обліковоїполітики способи бухгалтерського обліку, які суттєво впливають на оцінку іприйняття рішень зацікавленими користувачами бухгалтерської звітності.
    Істотними визнаються способи ведення бухгалтерського обліку, без знання,про застосування яких зацікавленими користувачами бухгалтерськоїзвітності неможлива достовірна оцінка фінансового стану, рухугрошових коштів або фінансових результатів діяльності організації.

    До способів ведення бухгалтерського обліку, прийнятих при формуванніоблікової політики організації і таким, що підлягає розкриттю в бухгалтерськійзвітності, відносяться:

    - способи амортизації основних засобів, нематеріальних та інших активів;

    - способи оцінки виробничих запасів, товарів, незавершеного виробництва і готової продукції;

    - способи визнання прибутку від продажу продукції, товарів, робіт, послуг;

    - інші істотні способи ведення бухгалтерського обліку.

    У випадку публікації бухгалтерської звітності не в повному обсязі,інформація про облікову політику підлягає розкриттю, як мінімум, в частині,безпосередній що відноситься до опублікованих матеріалів.

    При формуванні облікової політики виходячи з припущень, відмінних відперерахованих вище припущень бухгалтерського обліку, такі допущення разом зпричинами їх застосування повинні бути, розкриті в бухгалтерській звітності.
    Якщо при підготовці бухгалтерської звітності є значнаневизначеність відносно подій та умов, які можуть породитиістотні сумніви в застосовності допущення про безперервністьдіяльності, то організація повинна вказати на таку невизначеність іоднозначно описати, з чим вона пов'язана.

    Істотні способи ведення бухгалтерського обліку підлягають розкриттюпояснювальній записці, що входить до складу бухгалтерської звітності зазвітний рік. Проміжна бухгалтерська звітність може не міститиінформацію про облікову політику, якщо у останньої не відбулися зміничасу складання річної бухгалтерської звітності за попередній рік,в якій облікова політика була розкрита.

    Теоретичні та методологічні основи та принципи веденнябухгалтерського обліку на підприємстві, відображені у Федеральному Законі "Пробухгалтерський облік "№ 129 - ФЗ від 21.11.96 р. і в Положенні пробухгалтерському обліку та звітності в Російській Федерації (наказ № 170
    Мінфіну РФ від 26.12.94 р.), служать обгрунтуванням і визначають формуванняоблікової політики підприємства, організації.

    Законом підтверджено, що, керуючись законодавством
    Російської федерації про бухгалтерський облік, нормативними актами органів,що регулюють бухгалтерський облік, підприємства (організації) самостійноформують свою облікову політику виходячи зі структури, галузі та іншихособливостей діяльності. У ньому також зазначено, що прийнята організацієюоблікова політика застосовується послідовно з року в рік. Змінаоблікової політики може провадитися у випадках зміна законодавства
    Російської Федерації або нормативних актів, органів, що здійснюютьрегулювання бухгалтерського обліку організацією розробки нових способівведення бухгалтерського обліку або істотної зміни умов їїдіяльності. З метою забезпечення порівнянності даних бухгалтерськогообліку зміни облікової політики повинні вводитися з початку фінансовогороку.

    Закон закріпив основні елементи облікової політики (стаття 6, пункт
    3): робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні іаналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку ввідповідно до вимог своєчасності та повноти обліку та звітності; форми первинних облікових документів, що застосовуються для оформленнягосподарських операцій, за якими не передбачені типові форми первиннихдокументів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерськоїзвітності, порядок проведення інвентаризації і методи оцінки видів, майна тазобов'язань, правила документообігу і технологія облікової інформації, порядок контролю за господарськими операціями, а також інші рішення,необхідні для організації бухгалтерського обліку.

    Більш докладно ці елементи розглядаються в Положень побухгалтерського обліку "Облікова політика підприємства" (ПБУ 1/94),затвердженому наказом Міністерства фінансів Російської Федерації від 28 липня
    1994 р. № 100.

    Положення ПБУ 1/94 поширюється в частині формування обліковоїполітики на підприємства незалежно від форм власності; в частині їїрозкриття - на підприємства, що публікують свою бухгалтерську звітністьповністю або частково відповідно до законодавства Російської Федерації,установчих документів або за власною ініціативою.

    Положення встановлює основи формування (вибору і обгрунтування) ірозкриття (оприлюднення) облікової політики підприємства. Підпідприємством розуміються підприємства. І організації, які є юридичнимиособами за законодавством Російської Федерації, включаючи установи таорганізації, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштівбюджету.)

    Положення ПБУ 1/94 - одна з перших стандартів системи нормативногорегулювання бухгалтерського обліку в Російській Федерації та застосовується зурахуванням інших Положень по бухгалтерському обліку.

    Згідно з цим Положенням під облікової політики підприємства розумієтьсявибрана ним сукупність способів ведення бухгалтерського обліку --первинного спостереження, вартісного вимірювання, поточного угрупування іпідсумкового узагальнення фактів господарської діяльності (статутний і інший).
    До способів ведення бухгалтерського обліку належать методи угрупування іоцінки фактів господарської діяльності, погашення вартості активів,прийоми організації документообігу, інвентаризації, способи застосуваннярахунків бухгалтерського обліку, системи облікових регістрів, обробкиінформації та інші відповідні способи, методи і прийоми.

    Облікова політика підприємства формується керівником підприємства наоснові Положення ПБУ 1/94 "Облікова політика підприємства", якщо інше невстановлено законодавством України.

    Положенням ПБУ 1/94 введені два поняття "допущення" і "вимога",під кутом зору яких має будуватися вся облікова політика підприємства.
    Поняття "допущення" передбачає певні умови, які створюютьсяорганізацією при постановці бухгалтерського обліку (базовий принцип). Поняття
    "Вимогу" означає дотримання прийнятих правил ведення бухгалтерськогообліку (основний принцип).

    При формуванні облікової політики передбачається, що: майно і зобов'язання підприємства існують відокремлено відмайна і зобов'язань власників цього підприємства та іншихпідприємств (допущення майнової відокремленості підприємства); підприємство буде продовжувати свою діяльність у доступному для огляду майбутньому й унього відсутні наміри й необхідність ліквідації або істотногоскорочення діяльності, і, отже, зобов'язання будуть погашатисявстановленому порядку (допущення безперервної діяльності підприємства); обрана підприємством облікова політика застосовується послідовно відодного звітного року до іншого (допущення послідовності застосуванняоблікової політики); факти господарської діяльності підприємства відносяться до того звітномуперіоду (і, отже, відображаються в бухгалтерському обліку), в якому вонимали місце, незалежно від фактичного часу надходження або виплатигрошових коштів, пов'язаних з цими фактами (допущення тимчасовоївизначеності фактів господарської діяльності).

    бухгалтерського обліку на підприємстві повинна забезпечувати: повноту відображення в бухгалтерському обліку всіх фактів господарськоїдіяльності (вимога повноти); велику готовність до бухгалтерського обліку втрат (витрат) та пасивів,чим можливих доходів і активів, не допускаючи створення прихованих резервів
    (вимога обачності); відображення, у бухгалтерському обліку фактів господарської діяльностівиходячи не тільки з їх правової форми, а й з економічного змістуфактів і умов господарювання (вимога пріоритету змісту передформою); тотожність даних аналітичного обліку оборотами і залишками. Завідповідними рахунками синтетичного обліку на перше число кожного місяця,а також показників бухгалтерської звітності даним синтетичного тааналітичного обліку (вимога несуперечності); раціональне й ощадливе ведення бухгалтерського обліку виходячи з умовгосподарської діяльності та розміру підприємства (вимогараціональності).

    Наведені в положенні умови і правила в основному відповідаютьпринципам бухгалтерського обліку, прийнятим у світовій практиці.

    При формуванні облікової політики підприємства по конкретномунапрямку (питанню) ведення й організації бухгалтера 'кого облікуздійснюють вибір одного способу з декількох, що допускаютьсязаконодавчими та нормативними актами, що входять у систему нормативногорегулювання бухгалтерського обліку в Російській Федерації.

    На основі діючих загальних правил ведення бухгалтерського обліку,нормативних документів підприємства, організації мають право самостійноформувати наступні елементи облікової політики:
    1. Вибір використовуваних облікових регістрів, послідовність запису в них
    (форми бухгалтерського обліку);
    2. Складання робочого плану рахунків на основі типового Плану рахунків;
    3. Вибір варіанту синтетичного обліку виробничих запасів та їхоцінки;
    4. Встановлення методу оцінки спожитих виробничих запасів,готової продукції, незавершеного виробництва;
    5. Визначення вартісної межі віднесення предметів до основнихзасобів і до МШП;
    6. Встановлення порядку нарахування зносу за основними засобами;
    7. Встановлення порядку нарахування зносу по нематеріальних активів;
    8. Встановлення способу нарахування зносу по МШП;
    9. Вибір способу (методики) угруповання та списання витрат навиробництво;;
    10. Встановлення способу обліку випуску продукції (робіт, послуг); '
    11. Вибір методу обліку витрат на виробництво і калькулюваннясобівартості продукції;
    12. Вибір спос?? ба розподілу непрямих витрат між окремимиоб'єктами обліку і калькулювання;
    13. Формування резервів;
    14. Порядок списання витрат на ремонт;
    15. Вибір методу визначення виручки від реалізації;
    16. Порядок обліку курсових різниць;
    17. Варіанти розподілу і використання чистого прибутку.
    18. Облік фінансових результатів при виконанні довгострокових договорів.

    Облікова політика підприємства підлягає оформленню відповідноїорганізаційно-розпорядчого документацією (наказом, розпорядженням і т.п.) підприємства.

    Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством приформування облікової політики, застосовуються з першого січня року,наступного за роком видання відповідного організаційно -розпорядчого документа. При цьому вони застосовуються всіма структурнимипідрозділами (включаючи виділені на окремий баланс) незалежно від їхмісця розташування.

    Зміни в облікову політику підприємства можуть мати місце у випадках:реорганізації підприємства (злиття, розділення, приєднання); змінивласників; змін законодавства Російської Федерації або всистемі нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Російській
    Федерації; розробки нових способів бухгалтерського обліку.

    Зміни в обліковій політиці повинні бути обгрунтованими і оформлятисявідповідно до Положення (ПБУ 1/94).

    Наслідки змін в облікову політику, не пов'язані зі зміноюВерховної Ради України, повинні бути оцінені у вартісномувираженні. Оцінка у вартісному вираженні наслідків змін в обліковійполітиці виробляється на підставі вивірених підприємством даних на дату
    (перше число місяця), з якої застосовуються змінені способи веденнябухгалтерського обліку.

    Підприємство повинно розкривати обрані при формуванні обліковоїполітики способи ведення бухгалтерського обліку, які суттєво впливають наоцінку і прийняття рішення користувачів бухгалтерської звітності.
    Істотними визнаються способи ведення бухгалтерського обліку, без знаннязастосування яких користувачами бухгалтерської звітності неможливадостовірна оцінка майнового і фінансового стану, грошовогообігу або результатів діяльності підприємства.

    Склад і зміст підлягає розкриттю в бухгалтерській звітностіінформації про облікову політику підприємства з конкретних питаньбухгалтерського обліку встановлюються відповідними Положеннями побухгалтерського обліку.

    У випадку публікації неповної бухгалтерської звітності інформація прооблікову політику слід розкривати як мінімум в частині, що безпосередньощо відноситься до опублікованих матеріалів.

    Істотні способи ведення бухгалтерського обліку підлягають розкриттюв пояснювальній записці, що входить до складу бухгалтерської звітностіпідприємства за звітний рік.

    подає протягом звітного року бухгалтерська звітністьможе не містити інформацію про облікову політику підприємства, якщо востанньої не відбулися зміни

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !