ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Фінансова система Німеччини
         

     

    Валютні відносини
    ВСТУП

    ФРН входить до числа провідних держав світу. Володіючи значним економічним та науково-технічним потенціалом, вона посідає третє місце, після США і Японії, за обсягом промислового виробництва є головним експортером товарів і послуг. В останні роки Німеччина значно збільшила свою участь у міжнародній міграції капіталів і перетворилася на одного з найбільших імпортерів та експортерів капіталу. За рівнем продуктивності праці в обробній промисловості, національного доходу на душу населення ФРН випереджає США та інші провідні країни світу.
    Пристрій державних фінансів має особливо важливе значення у федеративній державі, оскільки воно не тільки визначає матеріальну основу економічного регулювання та соціальної політики, а й забезпечує збалансований розподіл владних повноважень і відповідальності різних рівнів державного управління і, тим самим пристрій самої федерації.
    Досвід побудови і функціонування фінансової системи Німеччини, на даному етапі становить інтерес для нашої країни. Тому вивчення німецької фінансової системи доцільно, з точки зору можливого використання деяких її моментів у пристрої державних фінансів Росії.
    Метою даної роботи є розгляд фінансової системи Федеративної Республіки Німеччини. Для цього розглядаються всі ланки фінансовий системи.
    Для написання роботи були використані періодичні видання, навчальні матеріали, інформація, отримана з мережі Internet.
    1. Характеристика фінансової системи ФРН. Федеральний бюджет як головна ланка фінансової системи

    Фінансова система - це сукупність фінансових відносин, що існують у рамках даної суспільно-економічної формації; у вузькому сенсі система фінансових установ держави.
    Фінансова система ФРН включає федеральний бюджет, бюджети 16 земель, громад, спеціальні урядові і позабюджетні фонди, фінанси Федеральної залізниці (Бундесбан) і Федеральної пошти (Бундеспост), державних підприємств, органів соціального страхування, федерального відомства з праці. Вся країна розбита на фінансові округу. Сполучною ланкою між бюджетом федерації і бюджетами земель є вищі фінансові дирекції. ? му боргу.
    Центральний уряд, використовуючи свої фінансові ресурси, прагне розширити можливості і зміцнити позиції монополій ФРН і на зовнішніх ринках. Для цієї мети з федерального бюджету щорічно виділяється кошти на зовнішню "допомогу". Ці засоби дозволяють розширити ринки збуту, отримати сировину, забезпечувати умови для експорту приватного капіталу.
    Одна з цілей бюджетної політики - пом'якшення соціальної нерівності в суспільстві. Вирішується вона як характером оподаткування, так і трансфертами з бюджету для нужденних сімей. З середини 70-х років на цілі соціального забезпечення направляється 46-47% всіх витрат держбюджету, включаючи фонд соціального страхування та соціального забезпечення. 13Относітельно висока питома вага витрат на соціальні цілі пояснюється прямою зацікавленістю держави у відтворенні кваліфікованої робочої сили.
    При формуванні бюджетних видатків важливим параметром є їхня структура, як функціональна, по галузях, так і народногосподарські питомі ваги блоків витрат у поточних і капітальних витратах.
    Держава ФРН акумулює в бюджеті істотну частину грошового капіталу країни. Він йде перш за все на фінансування власних капвкладень держави, інша частина заощаджень у вигляді кредитів та субсидій йде на заохочення капвкладень у приватному секторі.
    Одночасно держава за допомогою податкової та амортизаційної політики робить масований вплив на накопичення капіталу в приватному секторі. Великі недонадходження до бюджету обертаються високою питомою вагою самофінансування підприємств.
    Кінець 80-х початок 90-х років характеризується зниженням державних інвестицій та соціальних витрат. Однак, у другій половині 80-х років за рахунок поступового зниження бюджетного дефіциту спостерігалося деяке розширення соціальних послуг. У цілому спостерігається достатньо стабільне зростання державних витрат (Таблиця1) 14
    Таблиця 1
    Динаміка державних витрат,% (поточні ціни)

    Роки
    Витрати держави (в порівнянні з попереднім роком)
    1983
    2,4
    1984
    3,4
    19985
    3,3
    1986
    4,1
    1987
    4,1
    1988
    4,3
    1989
    2,5


    1.4. Державний борг і бюджетний дефіцит

    Щодо стійкий і високий бюджетний дефіцит початку 80-х р. (від 3,3% до 4,9% від ВНП) гостро поставив питання про бажані масштаби державної діяльності. Вже при уряді Г. Шмідта почався перехід до обмеження частки держави у ВНП. Уряд Г. Коля с1982 р. переглянуло розподіл між державою і приватним секторами з метою усунення перекосу в бік держави.
    За уряду Г. Коля зниження бюджетного дефіциту стало важливим стартовим заходом. У процес зниження госквоти і бюджетного дефіциту були залучені всі народногосподарські компоненти державних витрат, стримувався приріст витрат на персонал, на товари і послуги, соціальні трансферти, капітальні вкладення.
    У цілому успіх в обмеженні зростання витрат був значним. Державна активність була значно обмежена, що створило сприятливі можливості для приватного сектору.
    З 1990 р. у зв'язку з об'єднанням Німеччини виявилася тенденція до досить значного зростання бюджетного дефіциту. Для уповільнення зростання витрат на виплату відсотків за держборгом Міністерство фінансів ФРН використовує некредитні покриття витрат, а також продаж державної власності.
    Головною матеріальною базою, на яку спиралися нові землі у виході з кризи були трансферти з держбюджету, а також кошти різних фондів. Оскільки цих коштів було недостатньо уряд пішов на збільшення податків.
    Відновлювальний процеси в нових землях супроводжувався новим пристроєм державних фінансів на їх території. Разом з тим структура бюджетів нових земель та громад свідчить про їх повної фінансової несамостійності: 75% усіх доходів - трансферти з Західної Германіі.15 Слід зазначити, що при обвальних фінансових потоках в нові землі уряд як і раніше має на меті зниження державних витрат і податків у ВНП.
    Державний борг ФРН, як і інших промислово розвинених держав, став одним з факторів функціонування фінансової системи. За величиною і темпами зростання боргу ФРН коштує на третьому місці після США, Великобританії. Особливістю розвитку державного боргу ФРН є тенденція до скорочення частки федерального уряду і земель при зростанні заборгованості громад.
    Поряд із зростанням державної заборгованості збільшується і кредитна діяльність держави. Протягом кількох останніх років сума наданих кредитів перевищує суму отриманих позик. ФРН розміщує позики усередині країни і за кордоном.
    Ринок державних цінних паперів Німеччині - четвертий найбільший міжнародний ринок урядових зобов'язань після США, Японії і Великобританії. Характерною його особливістю є те, що він за своїм обсягом не превалює над ринком інших типів боргових фондових інструментів, а значно перевищує ринок акцій. У загальному обсязі облігацій, розміщених на території ФРН, в останні роки частка державних облігацій не перевищувала 40%, у той час як питома вага облігацій, випущені приватними банками, становив понад 60%. Слід зазначити, що завдяки активній політиці уряду з розміщення цінних паперів , значення сектора державних облігацій постійно зростає.
         Іншою важливою рисою ринку державних облігацій у ФРН є наявність єдиного статусу і універсальних правил здійснення операцій з різними видами урядових боргових інструментів. У якості емітентів державних цінних паперів виступають: федеральний уряд; спеціальні його служби (залізниці і пошта); уряду земель; місцеві органи влади (громади комуни). Всі ці органи здійснюють позики від свого імені. Основним позичальником на ринку
    державних облігацій є федеральний уряд.
         Для фінансування державного боргу федеральний уряд випускає наступні види цінних паперів: облігації ФРН; федеральні облігації; боргові сертифікати; федеральні касові облігації; ощадні сертифікати; казначейські фінансові зобов'язання; безпроцентні казначейські сертифікати.
    Велика частина державного боргу ФРН розміщена у банків, ощадних кас та Фонду соціального страхування. Кредиторами уряду в першу чергу виступає державна кредитна система - державні іпотечні т спеціальні банки, Бундесбанк.
    Про зміну доходів і витрат федерального бюджету свідчить таблиця 2.16 Так, на початку 90-х років бюджет зводився з дефіцитом і відповідно зростали суми запозичень. Це, у свою чергу, сприяло збільшенню процентних виплат.

     Динаміка доходів і витрат федерального бюджету ФРН
    (у% до ВВП)
                                                                                                             Таблиця 2

    1985
    1989
    1991
    1993
    1997
    Доходи
    46,1
    45,2
    44,9
    46,4
    45,2
    Витрати
    44,3
    42,4
    45,5
    46,6
    44,6
    Запозичення
    -1,8
    -2,8
    0,6
    -0,1
    -0,7
    Процентні виплати
    3,0
    2,7
    2,7
    3,3
    3,7
    Чисті запозичення
    1,2
    -0,1
    3,3
    3,2
    2,0

    2. Спеціальні урядові фонди
    Спеціальні фонди - важлива ланка фінансової системи ФРН. За обсягом ці фонди стоять на другому місці після державного бюджету країни. Чільне місце серед них займає Фонд соціального страхування, який складається з великої кількості автономних фондів, що охоплюють окремі види страхування, - це фонди страхування з тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків.
    Спільною для всіх фондів соціального страхування є система мобілізації доходів. Кошти фондів утворюються за рахунок трьох джерел: обов'язкових відрахувань, внесків підприємців і державних субсидій з федерального бюджету. Найбільшу частку становлять відрахування підприємців.
    Фонди соціального страхування включають страхування від нещасних випадків, страхування на випадок хвороби, пенсійне страхування робітників і службовців, пенсійне страхування осіб, які не працюють за наймом.
    Найбільш значними, крім податків є внески на соціальне страхування. Ці внески представляють собою фінансово-економічну основу колективної підтримки на випадок старості, хвороби і кризи. Відповідно до основного закону Федерація має конкуруючу законодавчу компетенцію в галузі соціального страхування, включаючи страхування по безробіттю. Це право регулювання спеціального грошового фонду для покриття соціальних потреб використовується також для фінансування соціального страхування, тобто для введення податків із соціального страхування. Соціальна допомога та інші види соціальних послуг, що надаються державою, фінансуються за рахунок податків, тобто всього суспільства, і в масштабі всього суспільства, за рахунок державного бюджету.
    Система пенсійного забезпечення Німеччини містить поєднання двох систем фінансування забезпечення громадян у старості: перерозподільні й накопичувальну. Ця система називається "системою трьох рівнів". Перший - (близько 80% всіх пенсійних виплат в основному фінансується перерозподільні способом) - охоплює перш за все обов'язкове пенсійне страхування всіх працівників за наймом. Перерозподільна система характеризується тим, що на виплати пенсій літнім використовуються надходження до фонду пенсійного страхування (відомства пенсійного страхування). У Німеччині цими надходженнями є страхові внески застрахованих осіб та роботодавців, а також дотації держави. Цією пенсії достатньо для забезпечення нормального рівня життя літньої людини. Другий і третій рівні пенсійного забезпечення з фондів підприємств і приватні накопичення, фінансуються накопичувальним способом.
    Страхування і виплати з безробіття здійснюються федеральним відомством зайнятості. Страхові відрахування обов'язкові для робітників і службовців незалежно від їх доходів. Безробітні отримують посібник, який залежить від загального трудового стажу, від розмірів останньої заробітної плати, від віку, від наявності зобов'язання з утримання дітей. Безробітні, "зняті" зі страхування по безробіттю, тобто ті, хто вичерпав право на належну допомогу, отримують виплату з безробіття. Розмір такої виплати становить для безробітних, які мають дітей - 58%, для безробітних без дітей - 56% .17 Фінансування виплат з безробіття здійснюється за рахунок коштів федерального бюджету.
    У фінансову систему країни входять позабюджетні фонди, що знаходяться у розпорядженні центрального уряду: Фонд вирівнювання тягаря війни, Фонд розвитку європейської економіки та інші цільові фонди.
    Фонд вирівнювання тягаря війни був створений з метою "надання допомоги населенню, що постраждало від війни". Кошти фонду складаються з внесків підприємців в розмірі 2-3% оціночної вартості імущества.18 Внески підприємців включаються в ціну продукції, що випускається ними продукції і перекладати на її споживачів. Фонд також поповнюється дотаціями з федерального і місцевих бюджетів, а також виручкою від емісії позик.
    Фонд розвитку європейської економіки створено у зв'язку з дією після другої світової війни американського "плану Маршалла". До фонду відраховувалися кошти з еквівалентних рахунків, що утворюються при реалізації товарів, що поставляються у ФРН за цим планом. Кошти з цього фонду спрямовуються на видачу середньострокових і довгострокових кредитів за пільговим відсотку. З нього видаються гарантії на позики приватному сектору у ФРН, а частина його надається у вигляді допомоги країнам, що розвиваються. Кошторис витрат і доходів цього фонду складається щорічно і підлягає обов'язковому затвердженню і розгляду парламентом.
    Кошти інших спеціальних фондів ФРН можуть бути використані урядом для надання допомоги приватному господарству в періоди економічних труднощів.
    3. Бюджети земель і громад Німеччини
    Фінанси земель та громад займають важливе місце у фінансовій системі країни. Частка бюджетів земель та громад в національному доході ФРН складає понад 20%. Землі і громади несуть майже 100% загальнодержавних витрат на комунальне господарство, установи освіти або охорони здоров'я, понад 80% всіх витрат на транспорт, дорожнє або житлове господарство, майже 3/4 витрат на утримання державного апарату і понад 40% витрат з управління державним боргом. 19 Зростання витрат бюджетів земель і громад не супроводжується розширенням їх доходної бази. У зв'язку з цим питома вага власних джерел доходів знижується і збільшується частка дотацій з вищестоящого ланки бюджетної системи. Зростає обсяг займових операцій місцевих органів влади, що зрештою призводить до посилення дефіцитності цих бюджетів.
    Податкова система земель налічує близько 25 податків. Землі отримують податки на майно, спадщину, податок, що стягується при придбанні земельної ділянки, податок на автомобілі, на пиво, на проведення лотерей, стрибок і утримання ігрових будинків, податок на пожежну охорону. Ці податки дають понад 85% усіх податкових надходжень земель. Велику питому вагу займають платежі із соціального страхування, що включають внески на медичне та пенсійне страхування та страхування по безробіттю.
    Громади отримують промисловий, поземельний податок і місцеві податки (на собак, на охорону та рибалку, на друге житло). Поземельним податком обкладаються сільськогосподарські і лісові підприємства, а також земельні ділянки. Податок зачіпає широкі верстви населення і стягується з принесеного доходу в розмірі 1-2%.
    У дохід бюджетів громад надходять різні адміністративні збори і доходи від місцевих видачі ліцензій. До доходів від місцевого господарства відносяться доходи від муніципальних будинків, водопостачання, газових заводів, електростанцій, мостів.
    Проте витрати земель та громад ні в якій мірі не забезпечуються надходженнями податків. Для фінансування видатків місцевих бюджетів земель та громад отримують від федерального уряду дотації - цільові і загальні.
    Місцеві бюджети, як вже зазначалося, хронічно дефіцитні. Вони обтяжені боргами. Особливо висока частка боргів у громад. Постійне використання позик на покриття бюджетних дефіцитів і фінансування капіталовкладень підсилює зростання місцевої заборгованості і є однією з причин погіршення фінансового стану місцевих бюджетів.
    4. Державні підприємства
    Основу державних промислових підприємств становлять великі концерни, в руках яких зосереджено близько 2/3 всього акціонерного капіталу державних підприємств.
    Фінанси державних підприємств - складова частина фінансової системи країни. ФРН має розвинутий сектор державної власності. В руках влади земель, громад та федерального уряду повністю знаходиться транспорт і зв'язок, гірнича промисловість, чорна та кольорова металургія, все виробництво електроенергії, алюмінію, близько 50% виробництва автомобілів і судів, видобуток нафти і газа.20 Держава зосереджує у своїх руках галузі, недостатньо рентабельні для монополістичного капіталу, в тому числі дорожнє господарство, будівництво автострад, аеродромів, житлове господарство.
    Великі кошти з бюджету спрямовуються на будівництво об'єктів військового призначення та наукові дослідження військового характеру. Державні капіталовкладення направляються також в інфраструктуру.
    Діяльність державних підприємств у ФРН в цілому збиткова, бо на їх продукцію, яку реалізують приватним монополіям, встановлені низькі ціни. Збитки покриваються за рахунок короткострокових та середньострокових кредитів, у результаті чого зростають борги державних підприємств.
    У тому випадку, коли державні підприємства не збиткові, вони сплачують податки до бюджетів відповідних рівнів нарівні з підприємствами інших форм власності.
    Фінансовий капітал країни представлений групами зрощених між
    собою промислових, фінансових та інших монополій, що охоплюють все національне господарство. Особливістю ФРН є менше число фінансових груп не тільки в порівнянні з США, але і з тими розвинутими державами, економіка яких за своїми масштабами можна порівняти з западноге?? Манський: в Японії, Франції, Великобританії кількість таких груп становить 15-20, а в ФРН не досягає і 10 (не рахуючи регіональних груп, що не мають загальноекономічного значення). Це пояснюється величезною концентрацією банківського капіталу в руках трьох гроссбанков - "Дойче банк", "Дрезден банк", "Комерцбанк": вони контролюють близько 80% акціонерного капіталу країни. Три головні фінансові групи сформувалися навколо цих гроссбанков. Їх структури частково переплітаються. Особливістю німецьких фінансових груп є те, що вони, у порівнянні з фінансовими групами інших країн, мають менш чіткі межі. Можна назвати лише сукупність концернів, що становлять ядро тієї чи іншої групи. Між окремими групами також існують різноманітні зв'язки, що продовжують розмножуватись.
    ВИСНОВОК

    Фінансова система Федеративної Республіки Німеччина включає в себе бюджети трьох рівнів, спеціальні урядові фонди, державні підприємства.
    Формування бюджетів відбувається в основному за рахунок надходження податкових платежів. При цьому слід врахувати, що прямі податки в Німеччині переважають і перевищують надходження від непрямі податків у два рази. (У Росії ж, непрямі податки дають основні надходження до федерального бюджету). Більша частина державних коштів витрачається на соціальне забезпечення, На другому місці витрати на економіку, військові витрати, далі йдуть витрати на науку освіта, управлінські витрати та інші.
    Спеціальні урядові фонди Німеччини існують крім основних бюджетів. Це можуть бути постійні і тимчасові фонди. Формуються вони в основному за рахунок відрахувань із заробітної плати. Тут також переважають фонди соціального забезпечення.
    Державні підприємства відносяться в основному до нерентабельним галузям, тому дуже часто ці підприємства збиткові і покривають свої збитки за рахунок коштів федерального бюджету.
    Фінансова система Німеччини побудована таким чином, що вона цілком відповідає урядової політики соціальної ринкової економіки. Величезна увага приділяється соціальному забезпеченню і підтримці нормального рівня життя населення.
      
    1 Механізм регулювання економіки в Німеччині: як він функціонує і чому вчить/Под. ред. В.П. Гупніка.-М.: Владар, 1995,220 с.

    2 Механізм регулювання економіки в Німеччині: як він функціонує і чому вчить/Под. ред. В.П. Гупніка.-М.: Владар, 1995,220 с.

    3 Сумин А.М. Податок, мито та збір в німецькому праві// Податковий вісник, 1998, № 3 С.85

    4 Сумин А.М. Податок, мито та збір в німецькому праві// Податковий вісник, 1998, № 3 С.85

    5 Там же

    6 Там же

    7 Там же - С.86
    8 Там же - С.87
    9 Механізм регулювання економіки в Німеччині: як він функціонує і чому вчить/Под. ред. В.П. Гупніка.-М.: Владар, 1995,220 с.
    10 Сумин А.М. Податок, мито та збір в німецькому праві// Податковий вісник, 1998, № 3 С.89

    11 Механізм регулювання економіки в Німеччині: як він функціонує і чому вчить/Под. ред. В.П. Гупніка.-М.: Владар, 1995,220 с.
    <
         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !