ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Взвод у наступі з ходу
         

     

    Військова кафедра
    СТОРІЯ воїн переконливо свідчить, що тільки наступ призводить до рішучої перемоги над супротивником. Воно є єдиним видом бою, проведенням якого досягається повний розгром (знищення) противника і оволодіння важливими рубежами (районами), об'єктами. Саме в цьому й полягає наступ.
    Поразка противника всіма наявними вогневими засобами, рішучою атакою, стрімким просуванням підрозділів у глибину його бойового порядку, знищення і полон живої сили і захоплення озброєння і військової техніки, а також оволодіння наміченими рубежами (районами) становлять сутність сучасного наступального бою. Розгром супротивника досягається вмілим застосуванням всіх засобів ураження, рішучим використанням результатів вогню артилерії і ударів авіації, своєчасним нарощуванням зусиль у глибину, широким застосуванням маневр силами і засобами нанесенням йому атак у фланг і в тил.
    Наступ повинне вестися з повним напруженням сил, у високому темпі, безперервно вдень і вночі у взаємодії з підрозділами всіх родів військ і спеціальних військ.
    Наступ, як один з основних видів бою, має ряд переваг перед обороною. Перш за все, наступаючого належить ініціатива в діях, виборі напрямку, часу, способи нанесення ударів по противнику, в здійсненні маневрів у фланг і в тил, нав'язування йому своєї волі. Успішний наступ піднімає моральний дух атакуючих підрозділів і в той же час різко знижує морально - психологічний стан обороняється противника.
    Наступ може вестися на наступаючого, на виході і обороняється противника. Якщо наступ на наступаючого противника здійснюється зустрічним боєм, а на виході - переслідуванням, що на обороняється противника воно починається зазвичай проривом його оборони.
    Наступ може вестися в звичайних умовах обстановки. Під умовами обстановки розуміються фактори, що окремо або сукупності впливу на порядок і зміст роботи командирів з підготовки бою, особливо з його організації, а також на способи переходу в наступ і його ведення. Такими факторами в основному є: застосування звичайного або ядерної зброї та інших засобів ураження; склад, стан і характер оборони супротивника; становище своїх підрозділів на початок наступу, стан і бойові можливості, а також наявність часу на підготовку настання; характер місцевості, стан погоди, часу доби, року, а також радіаційна хімічна та біологічна (бактеріологічна) обстановка.
    Коли наступ ведеться з застосуванням тільки звичайної зброї, розгром супротивника досягається надійним вогневим поразкою його безпосередньо протиборчих сил і засобів з одночасним впливом на резерви і важливі об'єкти в глибині оборони, а також рішучих нарощуванням зусиль для розвитку успіху основним способом ведення настання в цих умовах є послідовний розгром обороняється противника. Підрозділи звичайно будуть атакувати його на відносно меншому фронті (на ділянці прориву).
    Командир взводу свою роботу по організації бою здійснює, як правило, на місцевості. Це дозволяє йому більш ретельно вивчити обстановку, що склалася, прийняти доцільне в даних умовах рішення, поставити підлеглим конкретні бойові завдання, організувати взаємодію та всебічне забезпечення бою.
    Коли обстановка не дозволяє організувати бій на місцевості, командир взводу приймає рішення, віддає бойовий наказ та організовує взаємодію по карті або на макеті місцевості. У цьому випадку, як тільки дозволить обстановка, він виїжджає на місцевість та уточнює своє рішення і інші питання бою. При відсутності такої можливості завдання підлеглим командир уточнює на місцевості в період висування їх до рубежу переходу в атаку, а під час дій в похідному охороні і в розвідки - з виявленням противника.

    РОБОТА Командир взводу

    Послідовність і зміст роботи командира взводу залежить від конкретної обстановки, одержаного завдання та наявності часу. В усіх випадках командир взводу, не чекаючи вказівок старших командирів і отримання завдання має організувати підготовку озброєння і техніки до бойового застосування.

    РОБОТА З ОРГАНІЗАЦІЇ БОЮ Командир взводу

    Починається з отриманням бойового завдання. Зазвичай вона здійснюється в такій послідовності:
    * З'ясування одержаного завдання
    * Оцінка обстановки
    * Прийняття рішення
    * Проведення рекогносцировки
    * Віддача бойового наказу
    * Організація взаємодії, бойового забезпечення і управління
    * Організація підготовки особового складу, озброєння і техніки до бою
    * Перевірка готовності взводу до виконання бойового завдання
    * Доповідь командиру роти про готовність взводу до виконання бойового завдання



    Усвідомивши одержаного завдання
    Командир взводу ПОВИНЕН:

    * Зрозуміти завдання роти і взводу
    * Які об'єкти (цілі) на напрямку дій взводу уражаються засобами старших командирів
    * Завдання сусідніх підрозділів і порядок взаємодії з ними
    * Час готовності до виконання завдання
    На основі з'ясування завдання командир взводу звичайно визначає:
    * Місце і роль взводу в виконуваної ротою задачі
    * Які об'єкти (цілі) необхідно вразити засобами взводу
    * На якому етапі бою і з яким із сусідніх підрозділів необхідно підтримувати найбільш тісні взаємодії
    * Як побудувати бойовий порядок
    * Скільки часу мається на організацію бою і як його краще розподілити


    ПРИ ОЦІНКИ ОБСТАНОВКИ
    Командир взводу ОЦІНЮЄ:
    * Супротивника
    * Свій взвод і додані підрозділи
    * Сусідів
    * Місцевість
    * Повітряні цілі противника
    * Кліматичні умови

    ПРИ ОЦІНЦІ ОБСТАНОВКИ
     Командир взводу усвідомлювати:

    * Склад, положення та можливий характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів
    * Стан, забезпеченість і можливість взводу, доданих підрозділів
    * Склад, положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними
    * Характер місцевості, її захисні та маскуючі властивості, вигідні підступи, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню
    * Найбільш ймовірні напрямки дій літаків, вертольотів та інших повітряних цілей супротивника на малих і гранично малих висотах
    * Час року, доби та стан погоди


    У результаті оцінки обстановки командир взводу визначає:

    => Який сили противник очікується перед фронтом дій взводу, його сильні і слабкі сторони, можливі співвідношення сил і засобів
    => Бойовий порядок взводу, бойові завдання відділенням, розподіл сил і засобів
    => На якому етапі бою і з ким із сусідів підтримувати найбільш тісні взаємодії
    => Порядок маскування і використання захисних властивостей місцевості
    => Сигнали і порядок відкриття вогню по повітряних цілях противника
    => Заходи з підготовки особового складу та бойової техніки
    З'ясування одержаного завдання та оцінка обстановки є етапами розумового процесу командира взводу по прийняттю рішення. Результатом цього процесу є вибір найбільш доцільного варіанта рішення на бій.

    У ВИРІШЕННІ Командир взводу ВИЗНАЧАЄ:

    ==> Способи виконання одержаного завдання (якому противнику, де і якими засобами завдати поразки; що застосовуються при цьому заходи для його обману)
    ==> Завдання відділенням, приданим підрозділам і вогневих засобів
    ==> Організацію управління
    Визначаючи спосіб виконання одержаного завдання, командир взводу повинен враховувати, що він висловлює головну ідею рішення, будучи як би його задумом на бій. Тому в ній мають знайти відображення послідовність знищення противника, порядок поразки його вогнем штатних і доданих коштів, побудова бойового порядку.
    Бойові завдання відділенням визначаються строго відповідно до порядку виконання поставленого завдання. Так у наступі бойове завдання відділення полягає у знищенні живої сили і вогневих засобів противника на напрямку його настання.
    Визначаючи організацію управління, командир взводу намічає порядок користування радіо-і сигнальними засобами зв'язку, порядок дій за сигналами оповіщення, управління та взаємодії, місце свого КНП.



    ВЕДЕННЯ РОБОЧОЇ КАРТИ

    * Склад, положення, передній край, місця розташування вогневих засобів противника, мінні поля і проходи в них
    * Положення МСВ, сусідів в момент отримання завдання
    * Завдання МСВ, МСО і сусідів
    * Рубежі розгортання і рубіж переходу в атаку
    * Об'єкти та цілі противника, трупи засобами старшого командира
    * Місця КНП, МСВ, і МСР
    * Метеорологічні дані
    * Засоби посилення
    * Розподіл сил і засобів
    * Сигнали оповіщення, управління, взаємодії
    * Умовні позначення
    Рекогносцировка є важливим етапом в роботі командира взводу. Рекогносцировка проводиться з метою уточнення прийнятого рішення на місцевості. До участі в ній можуть бути залучені не тільки командири відділень, але в окремих випадках і механіки - водії (водії).


    ПРИ ПРОВЕДЕННІ Рекогносцировка командир взводу вказує:

    * Орієнтири
    * Нарис переднього краю оборони противника і розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця і характер загороджень, перешкод, а також цілі, трупи засобами старшого командира
    * Бойові завдання відділенням і доданих вогневих засобів
    * Рубежі переходу в атаку і безпечного видалення
    * Місця проходів у дротах і через перешкоди та їх позначення, місця оснащення танків Катковим мінними тралами
    * Маршрут висування, рубежі розгортання і спешіванія
     
    Прийняття командиром взводу доцільне рішення на бій саме по собі ще не забезпечує успішного виконання отриманого бойового завдання. Рішення стає основою управління відділеннями і законом для підлеглих лише з отриманням кожен з них конкретного завдання. Тому своєчасне доведення до виконавців бойових завдань - одна з найважливіших обов'язків командира взводу.
    При організації бою бойові завдання до підлеглих доводяться, як правило, у формі бойового наказу. Командир взводу повинен викладати його коротко, чітко і так, щоб підлеглі зрозуміли своє завдання.

    У бойовому наказі командир взводу вказує:

    * Орієнтири
    * Склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів
    * Завдання роти і взводу
    * Об'єкти та цілі на напрямку дій взводу, трупи засобами старших командирів, а також завдання сусідів
    * Бойові завдання відділенням, приданим підрозділам і вогневих засобів, а командир мотострілецького взводу, крім того, - снайперові і стрілку - санітарові (об'єкт атаки, напрям продовження наступу, рубіж переходу в атаку, місце спешіванія, цілі для знищення, порядок ведення вогню, місце у бойовому порядку взводу, завдання і місце знаходження, порядок ведення вогню БМП, БТР і їх місце в бойовому порядку
    * Час готовності до виконання завдання
    * Своє місце і заступника

    Після постановки бойових завдань командир взводу віддає застосування по взаємодії які є конкретизацією визначеного ним у вирішенні порядку взаємодії. При цьому він повинен узгодити зусилля штатних і доданих вогневих засобів для успішного виконання поставленого завдання, добитися правильного і єдиного розуміння всіма командирами відділень бойової завдань і способів її виконання.

    Командир взводу ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ
    Взаємодії указує:

    > При настанні сходу: порядок висування до рубежу переходу в атаку, розгортання в бойовий порядок, ведення вогню із стрілецької зброї, БМП, БТР і танків, руху в атаку, проробляє проходів в дротах, заходи безпеки при нанесенні ядерних ударів по противнику
    > Порядок ведення вогню по повітряних цілях і заходи із захисту від високоточної зброї противника
    > Номери (розпізнавальні знаки) атакуючих перед взводом танків та направлення їх настання, місця спешіванія особового складу та порядок дій після цього БМП, БТР
    > Призначає: чергові вогневі засоби і визначає порядок знищення розвідки противника
    > Вказує: заходи із захисту від зброї масового знищення та високоточної зброї противника, а також заходи щодо маскування
    > Рубежі відкриття вогню з танків, БМП, протитанкових та інших вогневих засобів
    > Повідомляє: сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними
    Поряд із вказівками щодо взаємодії командир взводу організовує і бойове забезпечення. В залежності від сформованої обстановки і характеру майбутнього бою командир взводу віддає вказівки по виконанню необхідних заходів бойового забезпечення, і перш за все з організації розвідки, захисту від зброї масового знищення, запальних засобів, СОТ, інженерного обладнання позицій, маскування, охорони.

    Командир взводу Організовує
    БОЙОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПО:

    0 розвідки (призначати спостерігача; особисто вести спостереження за противником)
    0 охорони (вказати порядок ведення спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами КМСР)
    0 ЗАХИСТ ВІД ЗМУ (послідовність фортифікаційного обладнання опорного пункту і порядок використання захисних властивостей місцевості; порядок попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ, про своїх ядерних ударів; терміни проведення медичних заходів; заходи безпеки при діях у зонах зараження, районах руйнувань, пожеж і затоплень)
    0 ЗАХИСТ ВІД СОТ (збільшуючи відстань між БМП, БТР під час дій на відкритій місцевості)
    0 маскування (які табельні засоби і місцеві матеріали будуть використані для маскування і строки її здійснення; порядок дотримання заходів маскування, порядок та здійснення та підтримку маскування в ході бою)
    0 ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (місце того різання проходу в мінному полі противника, його позначення та порядок подолання; способи проробляє проходів в загородження супротивника)
    0 хімічне відділення (завдання з радіаційної та хімічної розвідки; порядок використання засобів індивідуального та колективного захисту; місце, час і порядок проведення спеціальної обробки; порядок використання ТДА машин і димових засобів, місце і час отримання засобів захисту та перевірки протигазів; розподіл дозиметрів) < br /> 0 КРІМ ТОГО (вказує порядок поповнення ракет, боєприпасів, заправки пальному, проведенні технічного обслуговування бойових машин і озброєння, забезпечення продовольства та іншими матеріальними засобами)
    При організації управління командир взводу уточнює (доводить) до командирів відділень радіо дані та порядок користування радіо-і сигнальними засобами зв'язку. При діях мотострілецького взводу в пішому порядку, а також у випадках, коли робота на радіостанції заборонено, командир взводу повинен передбачити варіант управління з використанням зв'язкових і сигналів.
    Управління підрозділом в бою грунтується на твердій впевненості командира в тому, що підлеглі здатні успішно виконати поставлене завдання. Така впевненість виходить з рівня підготовки, ініціативи та творчості кожного солдата, сержанта окремо і їх високої особистої відповідальності за виконання бойового завдання.

    Командир взводу
    Санітарного ГОТОВНІСТЬ взводу до БОЮ:


    ^ Своєчасність отримання особовим складом бойового завдання і правильність заняття позицій
    ^ Знання особовим складом своїх завдань і порядку підтримки взаємодії в ході бою
    ^ Стан і ступінь готовності інженерних загороджень та фортифікаційного обладнання позицій МСО
    ^ Готовність системи вогню
    ^ Підготовку зброї до ведення вогню вночі
    ^ Виконання заходів з бойового забезпечення бою і управління
    ^ Забезпеченість всім необхідним для бою, стан озброєння та бойової техніки
    ^ Зміст екіпіровки особового складу та правильність її використання
    ^ У встановлений час доповісти КМСР про готовність взводу до бою

    Довіряючи підлеглим, командир взводу в той же час, володіючи великими знаннями та досвідом, здійснює постійний контроль за ходом підготовки підрозділів до бою і при необхідності в любій момент повинен надати їм допомогу. Мета контролю з боку командира взводу зводиться до перевірки готовності підлеглих до бою з одночасним покаранням їм практичної допомоги. Як правило, командир взводу здійснює контроль шляхом заслуховування доповідей підлеглих, а також шляхом перевірки ходу проведення підготовчих заходів до бою. При цьому він звертає увагу на технічний стан БМП, БТР, танків, заправку їх пальному, змащення і поповнення боєприпасами, підготовка озброєння до стрільби та приведення боєприпасів у остаточно споряджений вид, знання підлеглими своїх бойових завдань, а також сигналів оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними. Про готовність до бою командир взводу у встановлений час доповідає командиру роти.
    бично застосовується після висування з глибини, тобто, висунувшись з глибини, частини до переходу в наступ зупиняються з спеціально призначених вихідних районах, де організується підготовка особового складу і техніки до наступу.
    Перед настанням з ходу взвод приховано розташовується у віддаленому під оборони противника вихідному районі з'єднання (частини), де знаходиться в постійній бойовій готовності до відбиття можливого нападу противника.
    Розгортання в бойовий порядок для наступу взвод здійснює в ході висунення на рубіж переходу в атаку.
    Наступ сходу забезпечує скритність підготовки, раптовість дій, меншу вразливість від ЗМУ противника.
    Вихідний пункт призначається для своєчасного початку маршу і вибирається на відстані 5 - 10 км від району розташування, що дозволяє витягнути колону підрозділи, набрати встановлену швидкість руху, дистанцію між підрозділами.
    Для організованого руху, розгортання і переходу в атаку, призначаються маршрути висування, вихідний рубіж, кордон розгортання під взводні колони, рубіж переходу в атаку і кордон безпечного видалення, а при атаці в пішому порядку для мотострілкових підрозділів крім того, і кордон спешіванія.
    Пункт розгортання під взводні колони призначається по можливості за складками місцевості в 2 - 3 км від переднього краю оборони противника і повинен виключати поразку взводу вогнем протитанкових засобів ближнього бою, гармат, БМП. БТР і ін зброї піхоти.
    Рубіж переходу в атаку вибирається так, щоб висунення до нього танкових і мотострілкових підрозділів відбувалося таємно, видалення його забезпечувало ведення дійсного вогню з основних видів зброї і дозволяло підрозділам безупинно, на максимальній швидкості досягти переднього краю оборони противника у вказаний час (Ч). Він може призначатися на відстані до 600 м від переднього краю оборони противника, а іноді і більше.
    Рубіж спешіванія мотострілкових підрозділів призначається як можна ближче до переднього краю оборони противника, зазвичай в місцях, вкритих від вогню його кулеметів і протитанкових засобів ближнього бою. Крім того, його мінімальне видалення повинно виключати ураження особового складу в момент спешіванія розривами снарядів і мін своєю артилерією. З досвіду навчань видалення цього рубежу від переднього краю супротивника може бути 300 - 400 м.
    У залежності від умов місцевості кордон спешіванія може збігатися з кордоном переходу в атаку або знаходитися ближче до супротивника.
    Атака полягає в стрімкому і невпинному русі танкових і мотострілкових підрозділів у бойовому порядку у поєднанні з інтенсивним вогнем з танків, БМП, БТР, а по мірі зближення з противником з інших видів зброї з метою його знищення.
    Танкові підрозділи атакують в бойовій лінії, а мотострілецькі підрозділу в залежності від обстановки - в пішому порядку в слід за танками або на БМП, БТР без спешіванія особового складу.
    Атака мотострілкових підрозділів у пішому порядку застосовується при прориві підготовленої оборони противника, укріплених районів, а також на різко пересіченій і важкодоступним для танків, БМП, БТР місцевості. Особовий склад мотострілкових підрозділів при цьому атакує противника в ланцюзі безпосередньо за бойовою лінією танків на відстані, що забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку танків вогнем стрілецької зброї. БМП, БТР в цьому випадку, використовують складки місцевості, стрибками від кордону до рубежу (від укриття до укриття) діють за своїми підрозділами на відстані, що забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї атакуючих танків і мотострілкових підрозділів. БМП зі стабілізованою озброєнням наступає, як правило, безпосередньо в ланцюзі своїх підрозділів.
    Після спешіванія особовий склад мотострілкових підрозділів в БМП, БТР залишаються заступники командирів бойових машин - наводчики - оператори (наводчики кулеметів), механіки - водії (водії) і заступники командирів взводів, які вогнем БМП, БТР підтримують бій своїх підрозділів.
    Мотострілкових підрозділів на автомобілях атакує противника, як правило, у пішому порядку. В окремих випадках (у бездоріжжя, за наявності глибокого снігового покриву та інших) мотострільці на окремих ділянках можуть атакувати противника десантом на танках. Автомобілі після спешіванія особовий склад приділятися в призначене місце збору і розташовується за поротно або по батальйону на відстані 2 - 4 км від переднього краю оборони противника.
    Від району зосередження до переднього краю оборони противника 20 - 40 км. Примірне видалення 10 км до початкового пункту. Швидкість при цьому 12 - 15 км/ч. Ця швидкість сприяє висунення колони і набрати дистанцію і головою колони пройти в призначений час у вихідний пункт. Час визначається за формулою t = s: v, де t - час, s - кіллометраж, v - швидкість. Підставляємо значення. Виходить 40 хвилин.

    Від вихідного пункту до кордону розгортання під взводні колони 27 км. Так як від кордону розгортання до переднього краю оборони противника 2 - 3 км. Швидкість на цьому маршруті 20 - 25 км/ч. Ця швидкість бойової техніки на марші. І головою колони пройти в призначений час рубіж розгортання під взводні колони. Час визначаємо по формулі виходить 1 годину 20 хвилин.

    Від кордону розгортання під взводні колони до рубежу переходу в атаку 2,5 км. Так як від рубежу переходу в атаку до переднього краю оборони противника більш 600 м. Швидкість на цьому маршруті 12 - 15 км/ч. Ця швидкість потрібна що б кожен взвод йшов за своїм маршрутом. І взводу повинні пройти в призначений час рубіж переходу в атаку. Час визначаємо за формулою, виходить 6 хвилин.

    Від рубежу переходу в атаку до переднього краю оборони противника більш 600 м. Швидкість на цьому маршруті 7 - 8 км/ч. Така швидкість потрібна так як ведеться артилерійська підготовка по передньому краю оборони противника. І особовий склад повинен бути в призначений час на передньому краї оборони противника. Час визначаємо за формулою, виходить 6 хвилин.

    У такому разі якщо час «Ч» 9.00 той час виходу на рубіж переходу в атаку одно 8.54.
    Час виходу на рубіж розгортання під взводні колони одно 8.48. Час виходу головою колони у вихідний пункт (рубіж) дорівнює 7.28. Час виходу з району зосередження одно 6.48.
    Наступ взводу у великій вітчизняній війні.

    У лютому 1942 року на південний захід від Ржева одне з наших підрозділів успішно розвивала наступ у напрямку радгоспу. Противник ж свій відхід прикривав окремими опорними пунктами. При підході до радгоспу рота була зупинена вогнем супротивника. Командир роти вирішив опанувати опорним пунктом противника з ходу, завдаючи йому удару з фронту і флангу. Взвод лейтенанта Філіна, посилений двома кулеметами і мінометами мав завдання обійти опорний пункт противника праворуч і ударом у фланг з одночасною атакою іншими взводами - знищити.
    З виходом взводу на фланг опорного пункту противника була виявлена відходить колона ворога силою до двох взводів, що рухаються з радгоспу в південному напрямку. Подається обстановці командир взводу від атаки відмовився, а замість цього він вирішив перехопити шлях відходу противника раптової атакою знищити його. Про таке рішення командир взводу доповів командиру роти. Ініціатива і винахідливість командира взводу була схвалена.
    Взвод кидком вийшов на узлісся і з ходу перейшов в атаку, противник, який не чекав удару з тилу, розгубився, в результаті чого він залишив на полі бою 20 чоловік убитими і пораненими і кинувся назад до радгоспу. Тут він потрапив під фронтальний удар нашої роти, яка до цього часу опанувала радгоспом. Після короткої сутички супротивник був повністю розгромлений.
    ВИСНОВОК: досвід і практика показує що досягнутий успіх є результатом правильної організаторської діяльності командира взводу, чіткій взаємодії всередині взводу і з сусідніми підрозділами, у правильній оцінці обстановки, управління взводом, прояв розумної ініціативи і рішучості лейтенанта Філіна, а також мужності, героїзму та майстерності всього особового складу взводу, призвело до розгрому взводного опорного пункту і колони німецько-фашистських загарбників.

    Пермський ОМОН
    29 березня 2000 загін омонівців 41 чоловік на двох БТРах і вантажівках попрямував на зачистку розташованих в околицях Ведено селищ. Операція повинна була проходити спільно з підрозділами внутрішніх військ. Але в районі селища Шамі - Ведено їх уже чекав, за оцінками, до 600 бойовиків.
    Судячи з усього командування колони не насторожили густий туман і місцевість, вкрай сприятлива для засідки. Але саме під прикриттям туману бойовики атакували о 8.30 ранку колону. Почався бій. На виручку омонівців були направлені сили федеральних військ, зведений загін міліції Веденського тимчасового відділу внутрішніх справ. За що надійшли достовірним повідомленнями відомо, що 5 бійців з омоновской колони прорвалися з місця бою до своїх. У складі загону 2 поранених, один співробітник тимчасового відділу внутрішніх справ контужений, 4 загиблих. 32 бійцям було присвоєно звання герой Росії, а 9 чоловік поки невідомо.
    ВИСНОВОК: колона діяла наосліп, без розвідки та бойової охорони. Було погано організовано взаємодію і керування командуванням. На марші колону, бойову охорону повинен був забезпечувати вертоліт. Але в результаті відсутності даного елементу бойової охорони колона була розбита, що призвело до загибелі омонівців. З боку командування марш був погано організований, так як командування погано орієнтувався на місцевості і погано знала маршрут висування, була відсутня організація похідного охорони. Що є головним елементом під час здійснення маршу в умовах ведення бойових дій. Чи не чітко були організовані дії омонівців при раптовому нападі супротивника тобто засідки.
    В ході курсової роботи були розглянуті основні питання наступального бою. Тактика сучасного загальновійськового бою конкретним чином відрізняється від тактики Великої Вітчизняної війни.
    В управлінні підрозділом оперативність як ніколи, стала заздрість від мислення командира. Підвищилося значення передбачення розумної ініціативи та самостійності дій, потрібно швидко і точне проведення складних розрахунків. Різко скоротилися терміни підготовки бою, а також уміння ввести в оману противника.
    Тому М. В. Фрунзе писав: «Мистецтво командира проявитися у вмінні з різноманіття коштів, що знаходяться в його розпорядженні вибрати ті, які дадуть найкращі результати в даній ситуації і в даний час».
    Зросло значення практичної роботи офіцерів підрозділу з безпосередньої підготовки підрозділу до виконання бойових завдань і постійного контролю в ході бою за своєчасним і точним їх виконанням.
    Все більше ускладнюються питання підготовки і ведення наступального бою. Різко зростає обсяг та ускладнюються завдання вирішуються командиром і також скорочується час на їх виконання. Істотно змінилися зміст і методи роботи командира з підготовки наступального бою зараз від командирів потрібно пошук нестандартних рішень, способів ефективного використання наявних у його розпорядженні сил і засобів.
    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

    1. Бойовий статут Сухопутних військ. Ч.2. Батальйон, рота.
    2. Бойовий статут Сухопутних військ Ч.3. Взвод, відділення, танк.
    3. Тактика в бойових прикладах: Взвод, відділення, танк. Москва, Воениздат, 1974г.
    4. Підручник тактика. Ч.1. Взвод, відділення, танк.
    5. Підручник тактика із серії «Бібліотека офіцера».
    6. Навчальний посібник «Підрозділ в бою».
    7. Навчальний посібник «Орієнтовна схема дій командира мотострілецького взводу з організації бою».
    8. Российская газета за 1 квітня 2000 року.
    9. Российская газета за 4 квітня 2000 року.

     



         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !