Сучасні способи кредитування позичальників

Банківська справа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра банківської справи

Курсова робота

по курсу «Банківські операції »

на тему« Сучасні способи кредитування позичальників »

Виконав: студент 4 курсу 8 групи комерційного факультету спеціальність:« Банківська справа »

Ворона Олексій Миколайович тел. : +38-067-481-03-08

Перевірив: кандидат економічних наук, доцент

Лукашенко Григорій Михайлович

ОДЕСА 2003р. < p> Зміст:

| стр. |
| | Вступ | 3 |
| |
| 1. | Основні визначення і характеристика кредитних операцій | 4 |
| |
| 2. | Класифікація кредитних операцій: | |
| |
| | 2.1 | Комерційний кредит | 9 |
| | 2.2 | Лізинговий кредит | 12 |
| | 2.3 | Іпотечний кредит | 14 |
| | 2.4 | Споживчий кредит | 15 |
| | 2.5 | Кредит за овердрафтом | 18 |
| | 2.6 | Кредит по контокорренту | 18 |
| | 2.7 | консорціальні кредит | 20 |
| |
| 3. | Факторинг, як особлива форма кредитування | 21 |
| |
| 4. | Коротка характеристика діяльності українських банків у сфері | 27 |
| | Кредитування за період 2001-2003 роки | |
| |
| | Висновок | 37 |
| |
| | Список використаної літератури | 39 |

Введення.

Кредит виник на певному етапі розвитку суспільства спочатку яквипадкове явище, зумовлене особливими взаємовідносинами міжтоваровиробниками: коли продавцю потрібно було продавати товар, а упокупця не було грошей, щоб його купити (тому що він не зробив свійтовар або виготовив, але не продав його). У результаті цього виниклапотреба у передачі продавцем покупцеві товар з відстрочкою платежу, укредит. У цьому і лежить найбільш загальна причина необхідності в кредиті.

Кредит, безумовно, необхідний вже і функціонуючоготоваровиробнику. Проте ще більше він потрібен тому, хто тільки прагнеорганізувати виробництво, але не має власних коштів. Для отриманнякредиту необхідно, щоб той, хто його надає, довіряв тому, хтохоче ним скористатися. Звідси і термін "кредит", який походить відлатинського "credo", і означає "вірю". Коли ж одного довіри недосить, оскільки існує великий ризик щодо своєчасного іповного повернення кредиту, необхідні певні гарантії того, у когоє відповідні кошти, або страхової компанії. Економічноїпередумовою існування кредиту є отримання регулярних доходівтими, хто хоче ним скористатися.

З розвитком товарного виробництва, особливо коли воно набуваєзагальний характер, кредит стає обов'язковим атрибутом господарювання.
Пояснюється це тим, що внаслідок спеціалізації виробників навиробництві певних товарів і викликаного нею кооперації, громадськевиробництво перетворюється на величезну замкнуту ланцюг тісно пов'язаних міжсобою ланок. Найменше порушення в якому-небудь з ланок можезупинити нормальний обмін товарами між окремими виробниками.
Саме в цьому лежить абстрактно-теоретичні можливість кризи збутутоварів у суспільстві, яка стає реальністю, коли подібні порушеннянабувають масового характеру. Кредит допомагає уникнути кризових ситуацій,безперебійно здійснювати виробництво товарів та обмін ними. Отже,без кредиту нормального функціонування товарного виробництва взагалінеможливо.

1. Основні визначення і характеристика кредитних операцій.

Кредитні операції - це відносини між кредитором і дебітором
(позичальником) із приводу надання (одержання) у тимчасове користуваннякоштів, їх повернення та сплати процентів.

Кредитні операції банків і кредитних установ у першому наближенніподіляються на: активні і пасивні.

Кредитні операції

Таблиця 1.1

Інакше кажучи, кредитні операції містять у собі: позичкові операції ідепозитні операції.

Позикові операції - це дії робітників банку (кредитнихустанов) по наданню і (або) одержанню кредитів, їх повернення таоплаті відповідних відсотків, а депозитні операції - дії тих жепрацівників з розміщення та (або) притягненню до себе внесків, їхньому поверненню таоплаті відсотків.

Основний предмет позичкових операцій:

. кредит (позичка), як певна сума грошей, яка видається

(виходить), повертається і оплачується;

. внесок (депозит), як сума грошей і (або) інших цінностей (цінних паперів), який розміщується, повертається, у необхідних випадках оплачується.

Положенням Національного банку України "Про кредитування" передбачена класифікація кредитів, що надаються банками, за такими ознаками:а) за строками кредитування:

. короткострокові кредити - до 1 року,

. середньострокові кредити - до 3 років,

. довгострокові кредити - понад 3 років.

Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше непередбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моментуотримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів зпозичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за йогокористування.

Короткострокові кредити можуть надаватися банками у разітимчасових фінансових труднощів, які виникають у зв'язку з витратамивиробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів увідповідному періоді.

Середньострокові кредити можуть надаватися на оплату обладнання,поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.

Довгострокові кредити можуть надаватися для формування основнихфондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати нареконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів,на нове будівництво, на приватизацію та інше.б) щодо забезпечення:

. забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

. гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);

. з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації);

. незабезпечені (бланкові).

Найбільш поширеними є наступні носії забезпеченнякредитів:
1. Гарантія (поручительство) - зобов'язання продавця третьої особи погасити борг позичальника в випадку його неплатоспроможності. Оформляється в вигляді самостійних зобов'язань продавця-гаранта за допомогою передавального напису на вимозі боргу (індосаменту). В ролі гаранта (поручителя) можуть виступати банки.
2. Переуступка контрактів - форма, що практикується при кредитуванні будівельних компаній або фірм, які здійснюють регулярні поставки товару (надання послуг). Позичальник переуступає контракт банку, що кредитує, в результаті чого надходження від замовника по оплаті робіт зараховуються в суму премії в погашення заборгованості по позиці.
3. Переуступка дебіторської заборгованості - це передача банку підлягають до оплати рахунків за поставлені позичальником товари. Переуступки можуть бути двох видів - з повідомленням дебітором і без повідомлення дебітором.
4. Забезпечення товарними запасами. Заставою при цій формі виступають партії сировини, матеріалів, готової продукції. Перевага віддається товарам, торгівля якими ведеться на біржі і, за яким легко визначити ринкову ціну.
5. Вексель позичальника - цей засіб оформлення застосовується при кредитуванні форм роздрібної торгівлі.
6. Забезпечення дорожніми документами - використовується при кредитуванні експортно-імпортних торговельних операцій. У цьому випадку в якості застави по короткострокових позиках виступають документи, що засвідчують відвантаження товарів (коносаменти і накладні). Коносаменти застосовуються при оформленні відвантажень товарно-матеріальних цінностей морським і річковим транспортом, накладні - іншими видами транспорту. Умовою видачі кредиту під забезпечення дорожніми документами є страхування вантажу.
7. Забезпечення нерухомим майном - використовується при видачі великих довгострокових кредитів, що називаються іпотечними позиками. В якості застави можуть виступати:
- Земельні ділянки, сільськогосподарські будівлі, приміщення.
- Житлові будинки, квартири.

Забезпечення кредиту оформлюється борговими зобов'язаннями продавця --іпотекою. За деякими видами іпотечних позик банк може видавати іпотекиіндивідуальним інвесторам. Це здійснюється шляхом випуску цінних паперів
(облігацій), що забезпечуються іпотеками. Дохід банку складається зрізниці між позичковим процентом, що платить позичальник банку і процентомз цінних паперів, що банк виплачує їхнім власникам.
8. Забезпечення рухомим майном. Види застави:
- Обладнання, машини, механізми;
- Для індивідуальних позичальників - товари тривалого користування (в тому числі автомобілі).
9. Забезпечення цінними паперами. Під заставу приймаються державні цінні папери і папери корпорацій. Обов'язковою умовою є ліквідність цінних паперів. Позичені кошти не повинні бути направлені на покупку нових цінних паперів.
10. Забезпечення дорогоцінними металами - в якості застави приймаються монети, злитки, вироби із золота, срібла та платини, дорогоцінні камені та інше. Цей засіб використовується досить рідко.

Таким чином, об'єктом застави може бути будь-яке майно (основнікошти, виробничі запаси, готова продукція, товари, цінні папери
- Акції, облігації, сертифікати), інше майно, що належитьзаставодавцю на праві власності і може бути відчужено їм увідповідно до законодавства і, на яке може бути здійсненостягнення.в) за ступенем ризику:

. стандартні кредити;

. кредити з підвищеним ризиком.г) за методом надання:

. в разовому порядку;

. відповідно до відкритої кредитної лінією;

. гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, при виникненні потреби, із стягненням комісії за зобов'язання).д) за строками погашення:

. погашаються одноразово;

. у розстрочку;

. достроково (на вимогу кредитора або за заявою позичальника);

. з регресією платежів;

. після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

Розглянемо види кредитів, які надають банки України вЗалежно від забезпечення.

Залежно від забезпечення розрізняють такі види кредитів:
1) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);
2) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);
3) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації);
4) незабезпечені (бланкові). Бланкові кредити надаються тільки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах, під зобов'язання позичальника погасити позику із застосуванням підвищеної відсоткової ставки.

Основними формами застави є застава майна, майнових прав,заставу цінних паперів. Вся юридична сторона застави регулюється Законом
України "Про заставу".

Банки при роботі із заставою намагаються перестрахуватися, тому взаставу приймається майно:

. вартість, якого можна оцінити;

. яке може довго зберігатися і його збереження відносно недороге;

. ціни, на яке стабільні;

. реалізувати яке можна по можливості менший термін.

Застава визнається як спосіб забезпечення повернення кредиту. Банк -кредитор, у разі невиконання позичальником зобов'язань по поверненню кредитута сплату відсотків по ньому, має перевагу перед іншими кредиторамизадовольнити свої вимоги з вартості заставного майна, увідповідно до чинного законодавства.

Угода про заставу повинно укладається у письмовій формі міжбанком-заставодержателем і заставодавцем і передбачати:

. сутність забезпечення заставою вимоги;

. його розмір;

. строки виконання зобов'язання з повернення кредиту і відсотків по ньому;

. склад (опис) та вартість заставленого майна;

. вид застави (повинно бути передбачено, що заставлене майно залишається у заставодавця або передається у користування заставодержателя);

. місце знаходження предмета застави;

. зобов'язання зі страхування заставленого майна, а також інші умови.

Заставодавцем може бути не позичальник, а третя особа (майновийпоручитель), якому предмет застави належить на правах власностіабо повного господарського відання.

При визначенні вартості майна, що передається в заставу,слід виходити з його балансової вартості (з урахуванням уцінки) і можливоїціни реалізації.

Вартість заставленого майна повинна бути достатньою для погашенняпозики, відсотків за користування нею, неустойки, передбачених кредитнимдоговором, витрат на збереження заставленого майна, а такожпередбачати податок на додану вартість, сплата якого проводитьсяз обороту з реалізації предмета застави, та інші витрати.

Термін користування позичками визначаються в кредитному договорі, виходячиз термінів проведення заходу, який кредитується, його окупності таінших умов.

У разі неможливості погашення позичальником заборгованості за позикою тавідсотків по ній у строки, встановлені кредитним договором, і якщовжиті заходи щодо своєчасного погашення кредиту виявилися безрезультнимі,банк може надати позичальнику, в окремих випадках, пролонгаціюпогашення боргу за письмовим клопотанням позичальника. Одночасно зклопотанням позичальник подає до банку конкретні заходи щодо погашеннякредиту із зазначенням сум та термінів здійснення. Якщо відповіднимустановою банку прийнято рішення про пролонгацію погашення кредиту, тоскладається додаткова кредитна угода, переоформлюються термінидії гарантії, поручительства, переглядається реальність реалізаціїзастави і так далі. Процентна ставка за кредитами відстроченим збільшуєтьсязгідно з кредитним договором.

При відмові банку в наданні пролонгації погашення кредиту банкреалізує своє право на стягнення кредиту і відсотків по ньому знапрямком стягнення на забезпечення, прийняте за його видачу, ввстановленому законодавством порядку. При цьому на незабезпеченуповерненням позичкову заборгованість встановлюється підвищений відсоток. Уразі відмови в сплату боргів по позичках банк стягує борги в претензійно -позивній порядку. Якщо розроблені при наданні пролонгаціїпогашення кредиту заходи не забезпечили погашення боргу, то його відносятьна рахунок прострочених кредитів.

У разі виникнення простроченої заборгованості установа банку вЦього ж дня здійснює погашення боргу за рахунок коштів гаранта абопоручителя. Якщо кредитною угодою не передбачалося наданнягарантії або поручительства, банк наступного дня пред'являє позичальникупретензію про погашення прострочених боргів і реалізацію застави. Одночаснобанк повідомляє клієнта про щоденне стягнення пені за несвоєчаснеповернення кредиту та відсотків у розмірі, передбаченому договором ічинним порядком, і пропонує негайно (протягом п'яти днів)подати заходи щодо погашення прострочених боргів не пізніше ніж через 30календарних днів і попереджає, що в разі непогашення боргу в цейстрок матеріали буде передано до суду.

2. Класифікація кредитних операцій.

Головними ланками кредитної системи є банки та кредитніустанови, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця,існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів.

Банківська система шляхом надання кредитів організовує іобслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію іперерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіциткапіталу.

1. Комерційний кредит.

Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, яка визначаєвідносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризуєкредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності.
Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють своїгосподарські відносини і можуть створювати платіжні засоби у виглядівекселів - зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму впевний термін.

Комерційний кредит можна охарактеризувати як кредит,що надається у товарній формі продавцями запокупці у вигляді відстрочкиплатежу за продані товари. Він надається під зобов'язання боржника
(покупця) погасити у визначений термін, як суму основного боргу, так інараховані відсотки.

Застосування комерційного кредиту вимагає наявності у продавцядостатнього резервного капіталу на випадок уповільнення надходжень відборжників.

Виділяють п'ять основних способів надання комерційного кредиту:

. вексельний спосіб;

. знижка за умови оплати у визначений термін;

. відкритий рахунок;

. сезонний кредит;

. консигнація.

При вексельному способі після поставки товарів продавець виставляєтратту на покупця, який, отримавши комерційні документи, акцептуєїї, тобто дає згоду на оплату у зазначений на ній термін.

Інший спосіб - знижка за умови оплати у визначений термін. Цейспосіб передбачає умову, що якщо платіж буде проведенийпокупцем протягом обумовленого в контракті періоду після виписки рахунку,то з ціни буде віднімемо знижка. В іншому випадку, вся сума повинна бутивиплачена у встановлений термін.

Згідно з угодою про відкритому рахунку, прийнятого обомасторонами, покупець може робити періодичні закупівлі без звернення закредитом у кожному окремому випадку. Звичайний порядок здійснення угодитакий: коли покупець замовляє товар, він негайно відвантажується, аплатіж за нього здійснюється у встановлений термін після отримання рахунку.

Сезонний кредит звичайно застосовується у виробництві іграшок, сувенірівта інших виробів масового споживання. Цей спосіб дозволяє роздрібнимторгівцям купувати товари протягом усього року з метою організаціїнеобхідних запасів перед піком сезонних продажів і дозволяє відстрочитиплатіж виробнику до кінця розпродажу. Наприклад, виробники іграшокдозволяють торговцям закуповувати іграшки за кілька місяців до Різдва, аплатити за товар - у січні, лютому. Головна перевага при цьому способі
- Можливість випуску продукції без додаткових витрат наскладування, зберігання і так далі.

Консигнація - спосіб, при якому роздрібний торговець може простоотримати товарно-матеріальні цінності без зобов'язання. Якщо товари будутьпродані, то буде здійснено і платіж виробнику, а якщо ні, тороздрібний торговець може повернути виробнику без виплати неустойки.
Консигнація звичайно застосовується при реалізації нових, нетипових товарів,попит на які важко припустити. Прикладом може служити практикавиробництва та продажу нових підручників для інститутів. Книговидавціпосилають свої книги в інститутські магазини з умовою їх повернення, якщовони не будуть куплені.

Само собою зрозуміло, що будь-який із цих способів може бути найбільшефективним у конкретних ринкових умовах. Вибір найбільш ефективногоспособу - головне завдання кредитної політики кожного суб'єкта господарськоїдіяльності.

Комерційний кредит надається у товарній формі продавцямитоварів їх покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари абонадані послуги.

Основна мета цього кредиту - прискорення процесу реалізації товару,а, отже, витягання закладеного в них прибутку.

Він оформляється у вигляді боргового зобов'язання - векселі,оплачуваної через банк.

Найбільше поширення отримали дві форми векселя - простийвексель, що містить пряме зобов'язання позичальника на виплату встановленоїсуми безпосередньо кредитору, і перекладний (тратта), що представляєписьмовий наказ позичальнику з боку кредитора про виплату встановленоїсуми третій особі або пред'явнику векселя.

У сучасних умовах функції векселя часто приймає на себестандартний договір між постачальником і споживачем, що регламентуєпорядок оплати продукції, що реалізовується на умовах комерційного кредиту.

Комерційний кредит принципово відрізняється від іншого кредиту --банківського наступним:

. в ролі кредитора виступають неспеціалізовані кредитно-фінансові організації, пов'язані з виробництвом, або реалізацією товарів і послуг;

. надається виключно в товарній формі;

. позиковий капітал інтегрований з промисловим або торговим. Це в сучасних умовах знайшло практичне вираження в створенні фінансових компаній, холдингів і інших аналогічних структур, що включають в себе підприємства різної спеціалізації і напрямів діяльності;

. середня вартість комерційного кредиту завжди нижче середньої ставки банківського відсотка на даний період часу;

. при юридичному оформленні операції між кредитором і позичальником плата за цей кредит включається в ціну товару, а не визначається спеціально, наприклад: через фіксований відсоток від базової суми;

У розвинених країнах комерційний кредит становить 20 - 30 відсотківусіх кредитних угод. Наприклад: в Італії - 85% від суми всіх угод уоптової торгівлі здійснюється на умовах комерційного кредиту, причомусередній термін по ньому складає близько 60 днів, що істотно перевищуєстрок фактичної реалізації товарів безпосереднім споживачам.

У сучасних умовах на практиці застосовуються в основному трирізновиди комерційного кредиту:

. кредит з фіксованим строком погашення;

. кредит з поверненням лише після фактичної реалізації позичальником поставлених на виплат товарів;

. кредитування за відкритим рахунком, коли постачання наступної партії товарів на умовах комерційного кредиту здійснюється до моменту погашення заборгованості по попередній поставці.

З формуванням і розвитком ринкової економіки використаннякомерційного кредиту буде розширюватися. Суб'єктами комерційного кредитує підприємства, які виступають в якості позичальників. Це означає, щоспеціалізовані кредитні установи (банки) в цьому випадку прямогоучасті в угоді не приймають. Проте на практиці більшість випадківкомерційний кредит переплітається з банківським кредитом: кредитор, маючизобов'язання позичальника - вексель, може врахувати його в банку і отримати піднього банківський кредит. Але цей факт не усуває головного ознакикомерційного кредиту - надання в борг коштів однієї комерційноїструктурою іншій комерційній структурі.

Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом:

. сплати боржником за векселем;

. передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі;

. переоформлення комерційного кредиту на банківський кредит.

У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя, іншіугоди про надання кредиту не складаються.

У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя,погашення такого кредиту здійснюється на умовах, передбаченихдоговором сторін.

2. Лізинговий кредит.

Лізинг (слово англійського походження, дослівно перекладається як
«Брати в оренду») - це договір оренди машин та обладнання, а так самоінших товарів для їх використання у виробничих цілях орендарем, утой час як ці товари купуються лізингодавцем, і він зберігає правовласності до кінця цього договору.

Лізинговий кредит - це відносини між юридичними особами, яківиникають у разі оренди майна і супроводжуються укладаннямлізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.

Об'єктом лізингу є:

. різне рухоме майно (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка);

. нерухоме майно (будинки, споруди, система телекомунікацій та інше).

Суб'єктами лізингу можуть бути:

. лізингодавець (суб'єкт господарювання, який є власником об'єкта лізингу і здає його в оренду);

. користувач (суб'єкт, який укладає угоду з лізингодавцем на оренду та набуття права володіння та розпорядження об'єктом лізингу, у встановлених лізинговим угодою межах);

. виробник (підприємство, організація та інші суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво або реалізацію товарно-матеріальних цінностей).

кредит

оплата об'єкта погашення лізингу лізингові платежі

відвантаження товару, устаткування

Рис.1 Специфіка лізингових відносин.

Лізингові операції поділяються на кілька груп залежновід:

. характеру відносин власності:

1. Оперативний лізинг - оренда майна, устаткування на термін, менший часу його функціонування, і витрати за час оренди не покриваються для лізингодавця. Орендар розпоряджається майном не тривалий період часу (2-5 років) і до закінчення терміну лізингового договору може завершити лізингові платежі і повернути майно лізингодавцю, яке стане об'єктом нового лізингового договору, або продовжити договір на нових умовах або викупити майно за погодженою ціною з лізингодавцем.

2. Фінансовий лізинг - це основний вид договору на оренду засобів фінансового характеру, який базується на тому, що лізингодавець купує обладнання за заявкою клієнта, якому і здає його в довгострокову оренду, при цьому вартість обладнання та експлуатаційні витрати повністю окупаються лізингодавцю протягом терміну оренди. Орендар після закінчення терміну договору викупляє предмети лізингу за залишковою вартістю.

3. Поворотний лізинг характерний тим, що власник обладнання

(виробник) продає його лізинговій компанії і одночасно бере це обладнання в неї в оренду. Найчастіше це відбувається тоді, коли власник обладнання таким шляхом хоче поліпшити свій фінансовий стан.

4. Чистий лізинг - це відносини, при яких орендар бере на технічне обслуговування орендоване майно і, у платежах по лізингу не додаються витрати лізингодавця на експлуатацію майна, тобто - чисті платежі.

5. Револьверний лізинг характерний тим, що в лізинговому договорі передбачається періодична заміна обладнання, на сучасні зразки.

. По природі орендованого об'єкту лізинг поділяється на:

1. Лізинг рухомого майна.
2. Лізинг нерухомого майна.
3. Лізинг споживчих товарів тривалого використання.
4. Лізинг секонд-хенд.

. Залежно від лізингового ринку лізинг класифікують як:

1. Внутрішній.

2. Міжнародний: - прямий лізинг - це лізингова угода, при якому дві сторони знаходяться в різних державах і підпорядковуються різним юридичним та податковим положенням.

- непрямий лізинг - це лізингова угода, при якому дві сторони є юридичними особами однієї країни , але капітал однієї з них, хоча б частково, належить іноземним банкам або іноземним лізинговим компаніям.

Крім того, міжнародний лізинг поділяють на:

1. Експортний лізинг - це коли постачальник і лізингова фірма знаходяться в одній країні, а орендар - за кордоном.
2. Транзитний лізинг - це коли всі три сторони належать до різних країн.
3. Імпортний лізинг - це коли орендар і лізингова компанія знаходяться в одній країні, а постачальник - в іншій.

3. Іпотечний кредит.

Іпотека - це один із способів забезпечення зобов'язання нерухомиммайном, при якому заставодержатель має право у разі невиконаннязаставодавцем зобов'язання, одержати задоволення за рахунок закладеноїнерухомості. Іпотека повинна забезпечити сплату заставодержателю сумиосновного боргу та відсотків по ньому, відшкодування збитків і витрат, пов'язанихз використанням кредитних ресурсів, а в разі потреби і відшкодуваннявитрат по реалізації предмета іпотеки.

Іпотека може використовуватися в забезпеченні будь-якого грошовогозобов'язання, у тому числі і зобов'язання за кредитним договором, щообумовлює існування іпотечного кредиту.

Іпотечний кредит - це кредит, наданий під заставу нерухомогомайна.

Видається на придбання або будівництво житла або купівлю землі.
Кредиторами можуть бути банки, іпотечні банки, спеціальні іпотечнікомпанії. Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають увласності об'єкти іпотеки, або мають поручителів, якінадають в заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника.

Об'єктами іпотеки виступають: земельні ділянки, підприємства, будівлі,споруди, житлові будинки і квартири, дачі, садові будинки і гаражі.

Кредит видається на виплат. Найбільш розвинений іпотечний кредит у США,
Канаді, Англії. Відсоток по кредиту коливається в залежності відекономічної кон'юнктури і становить від 15 до 30% і більше. У сучаснійзакордонній практиці іпотечні кредити отримали дуже широкепоширення.

Іпотечне кредитування - це надання приватним особамдовгострокових кредитів на купівлю житла під заставу самого купуєтьсяжитла. Для того, щоб іпотека могла здійснюватися, необхідне дотриманняяк мінімум трьох умов:

. повинні бути довгострокові фінансові ресурси, які можна надавати клієнтам у вигляді кредитів;

. повинні бути потенційні клієнти, які можуть підтвердити, що їхні доходи достатні для погашення кредиту;

. повинна матися юридична можливість використання житла в якості застави.

Якщо хоча б одне з цих умов не виконується - масова іпотеканеможлива: давати іпотечні кредити або не з чого, або нема кому, або непід що.

Основними документами, що визначають взаємини банку і позичальникапри наданні позики, є кредитний договір та договір про заставу (проіпотеку).

Договір про іпотеку укладається у письмовій вигляді і повинен бутинотаріально завірений.

Договір про іпотеку повинен містити:

. найменування заставодавця та заставодержателя і місця їх знаходження;

. назва кредитного договору чи іншого зобов'язання, виконання якого забезпечується даної заставою, із зазначенням дати і місця укладання договору;

. зазначення суми основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою;

. опис майна, що закладається і його грошову оцінку, місце його знаходження;

. найменування документів, що підтверджують права власника на закладається,;

. вказівка на те, що закладається, не обтяжене іншими зобов'язаннями;

. підписи заставодавця і заставодержателя;

. найменування органу, що зареєстрував іпотеку із зазначенням дати, місця реєстрації та номери в Єдиному заставному реєстрі.

За угодою сторін у заставу можуть бути включені інші умови.

2.4. Споживчий кредит.

Споживчий кредит - кредит, який надається тільки внаціональній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України, напридбання споживчих товарів тривалого користування та послуг.
Споживчий кредит повертається в розстрочку, якщо інше непередбачено умовами кредитного договору.

Головний відмітна його ознака - цільова форма кредитуванняфізичних осіб.

Споживчі кредити за термінами погашення класифікуються:

. кредити в розстрочку;

. револьверні кредити;

. кредити одноразового погашення;

Кредити в розстрочку передбачають погашення його і відсотків по ньомущомісячно рівними частинами. Термін погашення таких кредитів - від 2 до 5 років.
Суми кредиту залежать від об'єкта кредитування, кредити видаються підзабезпечення гарантів.

У країнах західної Європи та США кредити в розстрочку поділяютьсяна: прямі і непрямі банківські споживчі кредити. При прямомукредитуванні укладається договір між банком і позичальником. При непрямому --посередник має договір з банком, одержує кредит від банку та передає йогоспоживачеві.

До групи револьверних кредитів включають кредити, наданіпозичальникові за єдиним активно-пасивному поточним рахунком у вигляді овердрафту абопо кредитній картці. Надання овердрафту здійснюється підзабезпечення ощадним вкладом чи цінними паперами, або беззабезпечення шляхом видачі чекової книжки.

Суть револьверного кредиту по кредитній картці має своюособливість.

Щомісячна передача рахунків за куплені товари

Купівля товарів за карткою

Видача Повернення перерахунокпередача кредитної коштів коштів торгових картки на поточний рахунок рахунків

Рис. 2 Кредитні відносини при наданні револьверного кредиту.

Доходи за користування цим кредитом банки отримують у вигляді відсотків,що утримуються з торговельних підприємств за оплату торговельних рахунків,процентної суми за кредит і плати за картку.

Третя група кредитів - кредити одноразового погашення характернітим, що погашення боргу і відсотків за ним здійснюється одночасно.
Такі кредити називаються бріджінг-кредити.

Крім вказаних кредитів, індивідуальним позичальникам надають такж обліковий короткостроковий кредит (дисконт векселя), кредит з індивідуальнимиумовами для придбання дорогих товарів, на навчання дітей, персональнікредити студентам та інше.

Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, яківизначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктомкредитування. Розмір кредиту на ремонт житлових будинків, садових будинків, дач іінших будівель визначається в межах вартості майна, майновихправ, які можуть бути передані фізичною особою банку в якостізабезпечення, та сумою його поточних доходів, за винятком обов'язковихплатежів. Термін кредиту встановлюється в залежності від цілей об'єктакредитування, розміру позики, платоспроможності позичальника, причому він неповинен перевищувати 10 років з дня його надання.

Фізичні особи погашають кредити шляхом перерахування коштів з особистоговкладу, депозитного рахунку, переказами поштою або готівкою.

Наприклад, в даний час Приватбанк надає споживчийкредит населенню під 23% річних. Договір укладається на 1 рік, а відсоткинараховуються на суму непогашеної частини кредиту на кінець місяця.

Для отримання кредиту необхідно надати:

. довідку про місце роботи;

. виписку про отриману заробітну плату за останні 6 місяців;

. завірену копію паспорта.

Банк може надавати бланковий кредит тільки надійним позичальникам,які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевіренийавторитет у банківських колах (без застави майна або інших видівзабезпечення - тільки під зобов'язання повернути кредит) із застосуваннямпідвищеної процентної ставки.

Споживчий кредит може надаватися як у грошовій, так і втоварній формі: товар купується в кредит або на виплат у роздрібнійторгівлі. Грошову отримують позику в банку і використовують у споживчихцілях.

За допомогою такого кредиту реалізуються товари тривалого використання
(автомобілі, меблі, холодильники, побутова техніка). Термін кредитускладає від трьох років, відсоток - від 10 до 20%. Населення промисловорозвинених країн витрачає від 10 до 20% своїх щорічних доходів на покриттяспоживчого кредиту. У разі несплати по ньому, майно вилучаєтьсякредиторами.

Банкам України доцільно використовувати досвід зарубіжних країн дляздійснення споживчого кредитування.

2.5. Кредит по овердрафту.

Різновидом багатоцільового кредиту є овердрафт.

Овердрафт - це короткостроковий кредит, що перевищує залишоккоштів на поточному рахунку клієнта в межах заздалегідь обумовленого ліміту поовердрафту.

При даній формі поточний рахунок клієнта не тільки зберігається, але наньому дозволяється мати дебетове сальдо. Це про