ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Шанхай
         

     

    Географія

    Шанхай

    Проїхатися у поїзді зі швидкістю чотири сотні тридцять кілометрів на годину можна тільки в Шанхаї. Від страхітливих нетрів, якими була сумно відома ця колишня столиця опіумної торгівлі, через пару років не залишиться й сліду. У місті, що стали символом економіки майбутнього, їм не місце.

    В Шанхаї можна побачити відразу три абсолютно різні міста: сучасний Шанхай неофіційна столиця Китайської Народної Республіки, що претендує на роль економічної столиці всій Азії, Колоніальний Шанхай - великий британський і французький торговий місто і стародавній Шанхай, який виник ще в середні століття на місці невеликого рибальського селища. Від того Шанхаю мало що збереглося. У центрі міста, навпроти середньовічного парку Юйюань, посеред невеликого озера з червоними коропами стоїть древня чайна, побудована в XVI столітті.

    За сусідству з озером височіє стародавня фортечна вежа з невеликим фрагментом стіни. Колись місто оперізував ще і глибокий рів, тепер на його місці жвава пішохідна вулиця, на якій йде жвава торгівля. Кілька багатоярусних пагод, біля яких люблять збиратися пенсіонери, тільки виглядають древніми, збудовані вони кілька років тому і є частиною великого торгово-розважального комплексу.

    Завдяки винятково вигідному географічному положенню - біля впадіння головної річки Китаю Янцзи в Східно-Китайське море - Шанхай був і залишається найважливішим торговим центром країни.

    Швидкий зростання міста почався в кінці XVIII століття, коли через нього в Китай англійські торговці почали ввозити опій. Спроби влади заборонити цей згубний для країни імпорт закінчилися тим, що Англія силою змусила Китай підписати ряд вигідних для себе договорів. Шанхай став фактично торгової факторією Британії та інших західних держав.

    В місті виникли великі сеттльменти, квартали для іноземців, які користуються екстериторіальність. Китайці в них допускалися тільки при наявності пропуску. Головний з сеттльментов, Британський, виріс на набережній Хуанпу, в притоці Янцзи. Райони Шанхаю, де жили іноземці, мали цілком європейський вигляд. Корінне ж населення тулилося ось у таких тісних бараках. Зараз їх залишилося зовсім небагато, а колись вони займали ледь не половину міста. Дивлячись на них, розумієш, чому Шанхаєм до цих пір називають безладне скупчення побудованих з підручного матеріалу халуп. Китайці, які приїжджали з усієї країни в Шанхай на заробітки, селилися в таких хатинах - англійці називали їх kennels, «собачі будки», - по десять-дванадцять чоловік. Каналізація, водопровід і взагалі будь-які зручності в шанхайських трущобах відсутні. Електрика провели сюди зовсім недавно, але платити за нього можуть ті, у кого є робота. А таких - меншість. Найдивніше - райони нетрів знаходяться в 10 хвилинах ходьби від респектабельного центру міста.

    Символом колоніального Шанхаю стала набережна, побудована англійцями. Зараз вона називається - Вайтань. Тут розташовувалися офіси відомих компаній світу, найбільших банків. Один з них - Гонконгської-Шанхайський - обіймав найбільший особняк на набережній. Після утворення Китайської Народної Республіки будівля націоналізували - у ньому розмістили міську адміністрацію і міськком партії.

    На набережній Вайтань завжди багато туристів. У шанхайцев це місце теж популярно. Молоді люди зазвичай призначають тут побачення.

    В 1896 року, у Шанхаї було відкрито Російське генеральне консульство. Воно й сьогодні займає той самий прекрасний палац на вулиці Хуанпу. Російські емігранти, що опинилися в Шанхаї після Жовтневої революції, селилися головним чином у французькому кварталі. Слідів їх перебування в місті залишилося небагато. На перехресті вулиць Феньян і Таоцзян, стоїть пам'ятник Пушкіну. До речі, єдиний в країні пам'ятник іноземному поетові.

    Пам'ятник Пушкіну був споруджений на кошти російських емігрантів в 100-у річницю смерті поета, в 37-му. Японські окупаційні влади Китаю, коли СРСР вступив у війну з Японією, пам'ятник знесли. Після звільнення китайці його відновили. Але під час «культурної революції» Пушкін знову був скинутий із п'єдесталу. На місце його повернули тільки в 1987 році.

    Як і скрізь, де осідали російські емігранти, з'явився в Шанхаї православний храм. У провулку поряд із жвавою вулицею Шуаньянь, у 30-ті роки минулого століття, на пожертвування російських емігрантів був побудований православний храм. Коли до влади прийшла комуністична партія Китаю, храм закрили, а пізніше влаштували в ньому ресторан, чайну і нічний клуб. Зараз білокам'яне будівля знаходиться на реконструкції. Що з ним буде далі поки невідомо.

    При комуністах траплялися й більш цікаві трансформації. Приміром, у Шанхаї вулиця червоних ліхтарів Фучжоу була перетворена на вулицю книжкових магазинів. На стіні біля входу в найбільший тутешній книжковий на різних мовах написана одна і та ж крилата фраза. Є й російський її варіант.

    Шанхай для китайських комуністів - місто особливий. Ось у цьому будинку на вулиці Сіньє в 1921 року на першому підпільному з'їзді, була заснована КПК - комуністична партія Китаю. Серед делегатів з'їзду був у той час нікому не відомий помічник бібліотекаря - Мао Цзедун. Пізніше, прийшовши до влади, комуністи перетворили цю будівлю в музей.

    45 років по тому цей помічник бібліотекаря, що став на той час «Великим керманичем », розв'язав в країні так звану« культурну революцію ». Мета її була простий - розправитися з політичними противниками партії, а заодно з інтелігенцією, яка не боляче співчувала комуністичним експериментів. Загони хунвейбинів - червоних охоронців - громили храми, музеї, навчальні закладу. Храм Нефритового Будди в часи культурної революції напевно був б зруйнований, але його ченці здогадалися намалювати на стінах храму Мао Цзедуна. Підняти руку на образ вождя хунвейбині не наважилися.

    Культурна революція відкинула країну, а разом з нею і Шанхай, на багато десятиліть тому. Тільки в середині 80-х, коли з проголошенням в Китаї нової економічної політики Шанхай отримав статус відкритого міста, почалося бурхливе його зростання.

    З феноменальною швидкістю старий Шанхай зникає. Ще зовсім нещодавно ось на цьому місці знаходився квартал недорогих, але досить затишних ресторанів. Тепер від нього залишилися одні руїни. А на цих руїнах виростає новий Шанхай - місто хмарочосів. За лічені роки були побудовані десятки кілометрів нових швидкісних магістралей. Шанхай, мабуть, єдине місто Китаю, де населення віддає перевагу не велосипедів, а суспільного транспорту: комфортабельним автобусів і тролейбусів місцевого виробництва.

    Є в місті вид громадського транспорту, який не зустрінеш більше ніде в Китаї, та й у світі таких систем одиниці. У Шанхаї ходить потяг на магнітній подушці. Квиток на нього коштує в 30 разів дорожче, ніж квиток метро. Власне, це й не дивно, тому що цей потяг на магнітній подушці - найшвидший у світі. Кажуть, його максимальна швидкість - 431 кілометр на годину. Зараз перевіримо, наскільки це так.

    За замовлення китайського уряду, асигновано на проект 1 500 000 000 доларів, унікальну дорогу створили фахівці з Німеччини. По ній ходить два поїзда, кожен здатний за один раз перевезти більше дев'ятисот пасажирів. І в Насправді, 431 кілометр на годину! Причому саме дивне в тому, що швидкість цю скоєно не відчуваєш: сидячи в цьому зручному кріслі, здається, максимум їдеш зі швидкістю 120 кілометрів на годину.

    Етапним подією для Шанхаю стало схвалення у 1990 році Держрадою КНР проекту створення нового району - Пудун (від китайського «пу» - річка і «дун» - «схід »).

    Пудун - Це вже ультрасучасний Шанхай, по суті, ділова та фінансова столиця країни. Фантастичні будівлі, тут побудовані, символізують економічну міць міста. Це телевежа - Тунфанг Мінцзу, тобто «Перлина Сходу». За висоті вона третя в світі. До речі, другий будинок у списку найвищих знаходиться тут же, неподалік.

    Ось хмарочос Джин Мао Тауер, у ньому знаходиться розкішний готель. Готелів такий висоти немає більше ніде у світі. Адже ще зовсім недавно на цьому самому місці не було нічого, крім рисових полів.

    Будуються в Пудун і нові житлові райони. Як на дріжджах виростають трідцатіетажние хмарочоси. Я піднявся на один з них, щоб побачити місто зверху, старі райони ще займають значну його частину, але в найближчі п'ять років вони повинні повністю перетворитися.

    Сьогодні Шанхай дає шосту частину валового національного продукту країни. Якщо місто буде й далі розвиватися такими темпами, скоро його економічний потенціал зрівняється з потенціалом Гонконгу.

    А ось макет майбутнього Шанхаю. Це місто вже наполовину побудований. Телевежа «Перлина Сходу». Хмарочос Джин Мао Тауер. А поруч з ним з'явиться незабаром часу будівлю Всесвітнього Фінансового Центру. Воно обіцяє стати найвищим у світі. Здача об'єкту планується на 2007-й рік.

    В місті бурхливо розвивається туризм. За статистикою, щорічно китайський мегаполіс приймає 3 000 000 зарубіжних і більше 90 000 000 китайських туристів. Влада мають намір як мінімум подвоїти ці цифри, для чого щорічно влаштовують туристичний фестиваль.

    Самий центр Шанхаю - Хуайхай лу - вулиця самих розкішних ресторанів і дорогих магазинів. Сьогодні тут десятки телекамер, сотні почесних гостей - все це 15-й шанхайський туристичний фестиваль. Мета фестивалю показати світу, що Китай - це не тільки Пекін, Гуанчжоу і Гонконг. Китай - це перш за все Шанхай.

    Атмосфера фестивалю абсолютно унікальна. Вона поєднує в собі, здавалося б, абсолютно не поєднувані речі: бразильський карнавал, міланське дефіле, пекінську оперу і наші першотравневі демонстрації, які я пам'ятаю ще з дитинства, але дуже давно не бачив. Незважаючи на високу ціну, квитки на відкриття фестивалю дістати було практично неможливо.

    В процесії беруть участь зірки китайської естради та кіно, місцеві топ-моделі. Дефілюють стюардеси китайських авіакомпаній.

    Урочиста процесія, приурочена до відкриття шанхайського туристичного фестивалю, підійшла до кінця, але особисто у мене таке враження, що все тільки починається, тому що натовп, який раніше сиділа на трибунах, зараз спала з них і буквально заполонила всі вулиці. Свято продовжувалося до самого ранку. Люди гуляли по місту, каталися по річці на корабликах, які з нагоди фестивалю курсували всю ніч.

    З води місто, не дивлячись на велику кількість реклами, здавався старим, колоніальним. Але обрис хмарочосів постійно нагадувало, що я знаходжуся в місті, де робиться сучасна історія Китаю. А можливо, і всього світу.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.worlds.ru

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !