ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Сільське господарство Франції в європейському просторі
         

     

    Географія

    Сільське господарство Франції в європейському просторі

    Слідуючи в фарватері цієї політики, сільське господарство Франції зазнавало практично ті ж зміни, що й сільське господарство інших країн Європейського союзу, перш за все його самих старих членів. Разом з тим у нього є тільки йому притаманні особливості, пов'язані, зокрема, з природними умовами: по оброблюваних площами воно є найбільшим сільським господарством в Європі, що дозволило Франції з кінця 60-х років стати чистим експортером сільськогосподарської продукції. Різноманітність грунтових і кліматичних умов забезпечує Франції можливість виробляти в значних Починаючи з XIX століття сільське господарство Франції розвивалося в умовах щільно закритих кордонів, а з 60-х років ХХ століття - в суворій відповідності до Загальної сільськогосподарської політикою Європейського союзу (ОСХП), яка являє собою найбільш повний і найбільш інтегрований варіант європейської політики.

    Загальна площа сільськогосподарських земель метрополії Франції становить близько 33 млн. га, то є 60% території країни. Інша частина зайнята лісами (15 млн. га) і землями несільськогосподарського призначення (7 млн. га). Протягом багатьох років площа сільськогосподарських угідь поступово скорочується, поступаючись місцем лісах та земель несільськогосподарського призначення. Частина цих земель не обробляється. Після проведення великих робіт з розорювання цілини, дренажу та рекультивації, що здійснювалися до 70-х років, площа необроблюваних земель в даний час стабілізувалася на рівні близько 3 млн. га. Таким чином, площа використовуваних сільськогосподарських угідь складає близько 30 млн. га, або півгектара на душу населення і близько 23% загальної площі сільськогосподарських земель 15 держав Європейського союзу.

    Основна частина оброблюваних площ (понад 61% проти 55% в 1950 році) зайнята орними землями. Трохи менш 35% сільськогосподарських земель, проти 38% в 1950 році, зайняті під травами; виноградники та фруктові сади займають всього лише близько 4% площ, тобто трохи більше 1 млн. га, проти 2 млн. га в 1950 році, що пов'язано з концентрацією виробництва фруктів у вузькоспеціалізованих господарствах і ліквідацією частини виноградників, призначених для виробництва ординарних вин, особливо після 1980 року.

    Розмір площ під зерновими культурами (близько 9 млн. га) і під буряком (близько 450 тис. га) залишається досить стабільним протягом останніх 40 років. Площі під олійними і білковими культурами значно зросли: з 250 тис. га в 1960 році до більш ніж 2,7 млн. га в даний час. Загалом площі під основними культурами збільшилися більш ніж на 2,3 млн. га. Навпаки, площі, відведені під вирощування зелених кормів для сільськогосподарських тварин (землі під травами і фуражними культурами), значно скоротилися за 40 років - з 20 млн. до 14,6 млн. га: саме тому зменшилися площі оброблюваних земель і збільшилися площі під основними культурами. Однак ці зміни носили неоднорідний характер. Проходили досить складні процеси спеціалізації регіонів. В одних що існували луки перетворювалися на орні землі, в інших, навпаки, продовольчі культури або частину лугів витіснялися більш вигідними кормовими культурами, зокрема кормової кукурудзою.

    Землеробські господарства

    Число землеробських господарств безперервно скорочувалася. Темпи цього скорочення змінювалися в різні періоди, коливаючись у межах від 3 до більш ніж 5% на рік у Залежно від числа припиняють трудову діяльність найбільш літніх хліборобів. На цей процес безпосередньо впливали що приймаються на європейському або національному рівні заходи, що заохочують припинення трудової діяльності (виплати компенсацій, надання дострокової пенсії і вихід на пенсію в 60 років). У 1997 році таких господарств було 680 тис. (проти 1,6 млн. у 1970 році), у тому числі 424 тис. з повною зайнятістю.

    Середня площа одного такого господарства в даний час складає близько 42 га, що в два з гаком рази більше одного середнього господарства в кожній з 15 країн Європейського союзу. За цим середнім показником ховається, природно, досить великий розкид: приблизно 70 тис. господарств, тобто 11% від загального числа, мають площу понад 100 га кожне і займають 43% всіх площ. У той же час 244 тис. господарств з ділянок площею менше 10 га кожне (у тому числі багато з неповною зайнятістю) займають лише 3% всіх площ.

    Самодіяльні населення, зайняте в сільському господарстві

    Зміни в складі землеробського населення відбувалися паралельно з еволюцією господарств, але більш швидкими темпами. Все менше в господарствах використовується праця працівників, які є членами сім'ї, крім безпосередніх землекористувачів та їх подружжя (у 1997 році їх налічувалося всього 24 тис.). Досить різко скоротилася також кількість постійних сільськогосподарських робітників. Однак це скорочення частково компенсується за рахунок залучення тимчасових працівників. Поряд з цим в господарствах усе рідше працюють дружини землекористувачів: 55% у 1997 проти 75% у 1979 році. В цілому в 1997 році в землеробських господарствах було зайнято 1260 тис. членів сімей, у тому числі 473 тис. - повний робочий день, і 140 тис. постійних сільськогосподарських робітників. Ці працівники складають приблизно 4% від усього самодіяльного населення (проти 8% двадцять років тому). Цей показник дуже близький до середнього європейського показника. До цього слід додати зайнятих в агропродовольчій промисловості, число яких залишається досить стабільним і складає приблизно 2,7% від усього самодіяльного населення.

    Сільськогосподарське виробництво

    Загальний обсяг сільськогосподарського виробництва у вартісному вираженні становить у даний час близько 63 млрд. євро, тобто ту частку від загального виробництва Європейського союзу (23%), яка приблизно співпадає з часткою сільськогосподарських площ. Частка доданої вартості сільського господарства в валовому внутрішньому продукті (ВВП) відтепер досягає 2,3%, що відповідає частці агропродовольчій промисловості. Постійне зниження цієї частки було викликано, в періоди швидкого економічного зростання, збільшенням виробництва, яке значно відставало від загальних темпів зростання, незважаючи на те що рух цін на сільськогосподарські товари відповідало руху середніх цін ВВП. Разом з тим за останні двадцять років зростання обсягів сільськогосподарського виробництва був майже таким самим, як і загальне зростання виробництва. Триває скорочення частки сільськогосподарського виробництва у ВВП пояснюється головним чином постійним зниженням сільськогосподарських відносних цін через насичення європейського внутрішнього ринку та адаптації цін у рамках ОСХП.

    Сільськогосподарське виробництво розподіляється по території країни нерівномірно. На півночі і заході сконцентровані більша частина оброблюваних земель, найбільші господарства і основне виробництво. У зв'язку з цим там зараз доводиться стикатися з такими ж екологічними проблемами, як і в інших районах Північної Європи. Навпаки, на півдні та південному сході країни зосереджена основна частина гірських масивів і зон, несприятливих для землеробства, з наслідками, що випливають звідси труднощами для отримання добрих доходів від занять сільським господарством і освоєння наявних площ.

    Національне сільськогосподарське виробництво з надлишком задовольняє внутрішнє споживання в країні за основними видами продуктів, за винятком головним чином насіння деяких олійних культур і макухи для худоби і частково -- фруктів і овочів, деяких видів м'яса (наприклад, баранини), різних тропічних плодів та продуктів рибальства.

    Зовнішня торгівля

    Зовнішньоторговельне сальдо агропромислового комплексу Франції вперше стало активним в 1969 році і з тих пір значно зросла. В даний час воно стійко перевищує 9 млрд. євро. Зараз сальдо від експорту сільськогосподарської продукції лише частково сприяє досягненню активного сальдо зовнішньоторговельного балансу, але його внесок нерідко був вирішальним у минулому, особливо в той період, коли таке зовнішньоторговельне сальдо відігравало основну роль у забезпеченні валютного паритету.

    Таке сальдо є результатом набагато більш значних торгових потоків: експорт -- понад 35 млрд. євро, а імпорт - близько 26 млрд. євро. Франція, таким чином, стала другим у світі експортером сільськогосподарської продукції. Торговий обмін здійснюється головним чином в рамках європейського ринку: 70% експорту і імпорту сільськогосподарської продукції та 75% зовнішньоторговельного сальдо припадає на країни Європейського союзу.

    Сільськогосподарське виробництво

    Загальний обсяг сільськогосподарського виробництва у вартісному вираженні становить у даний час близько 63 млрд. євро, тобто ту частку від загального виробництва Європейського союзу (23%), яка приблизно співпадає з часткою сільськогосподарських площ. Частка доданої вартості сільського господарства в валовому внутрішньому продукті (ВВП) відтепер досягає 2,3%, що відповідає частці агропродовольчій промисловості. Постійне зниження цієї частки було викликано, в періоди швидкого економічного зростання, збільшенням виробництва, яке значно відставало від загальних темпів зростання, незважаючи на те що рух цін на сільськогосподарські товари відповідало руху середніх цін ВВП. Разом з тим за останні двадцять років зростання обсягів сільськогосподарського виробництва був майже таким самим, як і загальне зростання виробництва. Триває скорочення частки сільськогосподарського виробництва у ВВП пояснюється головним чином постійним зниженням сільськогосподарських відносних цін через насичення європейського внутрішнього ринку та адаптації цін в рамках ОСХП.

    Сільськогосподарське виробництво розподіляється по території країни нерівномірно. На півночі і заході сконцентровані більша частина оброблюваних земель, найбільші господарства і основне виробництво. У зв'язку з цим там зараз доводиться стикатися з такими ж екологічними проблемами, як і в інших районах Північної Європи. Навпаки, на півдні та південному сході країни зосереджена основна частина гірських масивів і зон, несприятливих для землеробства, з наслідками, що випливають звідси труднощами для отримання добрих доходів від занять сільським господарством і освоєння наявних площ.

    Національне сільськогосподарське виробництво з надлишком задовольняє внутрішнє споживання в країні за основними видами продуктів, за винятком головним чином насіння деяких олійних культур і макухи для худоби і частково -- фруктів і овочів, деяких видів м'яса (наприклад, баранини), різних тропічних плодів і продуктів рибальства.

    Зовнішня торгівля

    Зовнішньоторговельне сальдо агропромислового комплексу Франції вперше стало активним в 1969 році і з тих пір значно зросла. В даний час воно стійко перевищує 9 млрд. євро. Зараз сальдо від експорту сільськогосподарської продукції лише частково сприяє досягненню активного сальдо зовнішньоторговельного балансу, але його внесок нерідко був вирішальним у минулому, особливо в той період, коли таке зовнішньоторговельне сальдо відігравало основну роль у забезпеченні валютного паритету.

    Таке сальдо є результатом набагато більш значних торгових потоків: експорт -- понад 35 млрд. євро, а імпорт - близько 26 млрд. євро. Франція, таким чином, стала другим у світі експортером сільськогосподарської продукції. Торговий обмін здійснюється головним чином в рамках європейського ринку: 70% експорту і імпорту сільськогосподарської продукції та 75% зовнішньоторговельного сальдо припадає на країни Європейського союзу.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !