ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Зміст та порядок застосування єдиного податку на поставлений дохід для суб'єктів малого підприємництва
         

     

    Податки, оподаткування

    Введення

    В даний час в умовах економічної і фінансової кризи, атакож хронічного недобору податків російський уряд вишукуєрізні шляхи щодо поліпшення існуючого стану справ. При цьому робитьсяспроба вирішити відразу дві проблеми: отримати додаткові доходи длядержавної казни і дати можливість розвиватися господарюючимсуб'єктам. Для вирішення цих проблем зроблені певні кроки в областіподаткової політики, пов'язані з введенням нових податків, серед якихособливий інтерес представляє єдиний податок на поставлений дохід у сфері малогопідприємництва, введений відповідним Федеральним законом від 31липня 1998 р. № 148-ФЗ.

    Даний податок носить переважно фіскальний характер і йогозастосування, на думку експертів Міністерства економіки РФ, дозволитьзбільшити податкові надходження до бюджетів різних рівнів як мінімум у 5разів. Введення цього податку дозволить значно скоротити оборот "тіньового"капіталу в сфері малого бізнесу, який, в основному, здійснюється втаких галузях, як торгівля, громадське харчування, будівництво, ремонт,транспортне обслуговування населення та інші види платних послуг.

    Крім того, податок дозволить розширити базу оподаткування у зв'язку злегалізацією ховається в даний час доходів, а також дозволить знизитирівень податкового тягаря для сумлінних платників податків іспростити систему обліку і звітності в сфері малого бізнесу, що дозволитьуникнути зловживань в оподаткуванні малого бізнесу. Крім цього,введення такого податку дозволить підвести під законне оподаткування ранішенеконтрольований готівковий грошовий обіг, у рамках якого, за різнимиоцінками, сьогодні реалізується від 40 до 70 відсотків усіх товарів і послуг умалому бізнесі.

    Слід також відзначити, що за розрахунками експертів Мінекономіки, якщозараз підприємці малого бізнесу сплачують в середньому 3 млрд. рублів вмісяць, то після введення такого податку вони будуть платити 15 млрд. рублів.
    Крім того, особливий ефект цей податок буде мати в сфері роздрібноїторгівлі. Там також сплачується в середньому в місяць сьогодні по Росії 2,6млрд. рублів на місяць - після введення даного податку ця цифра виросте, пооцінками Мінекономіки, до 13,4 млрд. рублів на місяць. Усього ж на сьогоднішнійдень в Росії в сфері малого бізнесу зайнято 26 млн. чоловік.

    Таким чином, на єдиний податок на поставлений дохід покладаються великінадії і його введення буде вигідним насамперед для держави і вменшій мірі для суб'єктів малого підприємництва.

    Незважаючи на гарні прогнози і прогнози щодо єдиного податкуна поставлений дохід це все лише передбачення і прогнози, в той час як прореальні результати щодо застосування цього закону судити поки рано. Прицьому існують вже критичні думки з приводу введення даного податку,що безумовно підвищує проблемність розглянутої в даній роботі теми.

    Метою даної роботи є вивчення єдиного податку на поставленийдохід і його впливу на розвиток малого підприємництва в РФ.

    У першому розділі даної роботи розглядається значення малихпідприємств для російської економіки, без якого просто неможливоговорити ні про яке єдиному податку на поставлений дохід, тому що головнимиплатниками цього податку є перш за все суб'єкти малогопідприємництва.

    У другому розділі розкривається економічний зміст єдиного податкуна поставлений дохід, робиться спроба розкрити сутність даного податку табільш ретельно придивитися до об'єкта оподаткування.

    Остання, третій розділ представляє собою найбільший інтерес зпрактичної точки зору. У ній знайшов своє відображення порядок застосуванняєдиного податку на поставлений дохід, із зазначенням методики розрахунку податку, атакож правових прогалин і неточностей закону. Тут також розглянутідеякі пропозиції щодо вдосконалення цього закону.

    Що стосується наукової розробленості обраної теми, то вона покизнаходиться на низькому рівні. Це пов'язано насамперед з тим, що Закон проєдиному податку на поставлений дохід прийнятий зовсім недавно (31 липня 1998 р.), афактичне введення даного податку повинне бути визначено в додатковихпідзаконних нормативних актах, то безумовно спостерігається бракпублікацій, в яких би відображалися факти і події, пов'язані ззастосуванням даного податку на практиці. У той же час існують вжекритичні погляди на єдиний податок на поставлений дохід і негативнеставлення до нього з боку малих підприємств. Більша ж частина журнальнихі газетних статей в таких джерелах, як «Економіка і життя», Федеральнагазета, журналах «Фінанси», «Податковий вісник» та деяких інших носятьописово-роз'яснювальний характер з незначним відтінкомпроблемності.

    Глава 1. Роль малих підприємств в економіці Росії

    Для ефективного функціонування ринкового господарства необхіднимумовою є формування конкурентного середовища шляхом розвиткупідприємництва, в тому числі малого бізнесу. Подібна формапідприємництва володіє певними перевагами: це гнучкістьі моментальна пристосовність до кон'юнктури ринку, здатність швидкозмінювати структуру виробництва, швидко створювати і оперативно застосовуватинові технології та наукові розробки; це також дух ініціативи,підприємливість і динамізм.

    В даний час малі підприємства стали по суті основоюекономіки найбільш розвинених країн. Яскравим прикладом цього є США, країни
    ЄС і Японія, в яких на частку малого і середнього бізнесу припадає 50-70%
    ВВП і 50-70% у загальній кількості зайнятих. Найбільш точно дані про маліпідприємствах найбільш розвинених країн міститися в таблиці № 1.

    Таблиця № 1

    Основні показники розвитку малого підприємництва в розвинутих країнах (наприкінці 1990-х років)
    | | | Число | |
    | Країна | Кількість малих і | зайнятих | Частка малих та середніх |
    | | Середніх фірм | млн. | фірм (%) |
    | | | Чоловік | |
    | | | В розрахунку на | | У загальній | |
    | | Тис.од. | 1 тис. | | чисельності | у ВВП |
    | | | Жителів | | зайнятих | |
    | Великобританія | 2930 | 46 | 13,6 | 49 | 50-53 |
    | Німеччина | 2290 | 37 | 18,5 | 46 | 50-54 |
    | Італія | 3920 | 68 | 16,8 | 73 | 57-60 |
    | Франція | 1980 | 35 | 15,2 | 54 | 55-62 |
    | Країни ЄС | 15777 | 45 | 68 | 72 | 63-67 |
    | США | 19300 | 74,2 | 70,2 | 54 | 50-52 |
    | Японія | 6450 | 49,6 | 39,5 | 78 | 52-55 |
    | Росія | 836,2 | 5,65 | 8,1 | 9,6 | 10-11 |

    Джерело: Економіст 1999 р. № 2 с.75

    Що стосується Росії, то малий бізнес тут знаходиться лише на стадіїрозвитку. У 90-х роках спостерігалося поступове зростання чисельності малихпідприємств.

    Таблиця № 2

    Динаміка чисельності малих підприємств в РФ за 1993-98 рр..

    (тис. од.)
    | 1993 р. | 1994 | 1995 р. | 1996 | 1997 р. | 1998 р. |
    | 560 | 865 | 896,9 | 877,3 | 900 | 840 |

    Джерело: Росія в цифрах: Крат.стат.сб./Держкомстат Росії. М.: Фінанси істатистика 1996 р. з 254
    Дідусю А. «Малий бізнес Росії: Досягнення, проблеми, перспективи»//
    Федеральна газета № 1-2 лютого 1998

    При цьому слід зазначити, що в цей в Росії малий бізнесявляє собою понад 840 тис. підприємств, а також 3,5 млн. чоловікзаймаються підприємництвом без створення юридичної особи, начастку яких припадає за різними оцінками від 7 до 12% ВВП [1]. Кількістьзайнятих тут на постійній основі становить 6 млн. чол. і приблизностільки ж - на договірній основі. Галузева структура малих підприємствсклалася таким чином, що більша частина з них припадає на сфериторгівлі, громадського харчування, будівництво і промисловість. Прирозгляді малих підприємств в територіальному розрізі необхіднозазначити, що понад 1/3 загальної кількості малих підприємств припадає на
    Центральний район, усередині якого лідерами за кількістю суб'єктів малогопідприємництва є Москва (22% усієї чисельності малих підприємствв Центральному районі) і Санкт-Петербург (11 %).

    Важливим є той факт, що за рахунок податкових та іншихнадходжень від господарської діяльності малих підприємств в значніймірою формуються бюджети в суб'єктах РФ. У тому числі в Москві - близько 50%міського бюджету.

    Що ж являють собою ці малі підприємства? Відповісти на данийпитання нескладно, якщо звернутися до критеріїв віднесення підприємств до малих.
    До такими критеріями в даний час відносять чисельність підприємства, йогообсяг виручки, а також склад засновників. Згідно з Федеральним законом «Продержавну підтримку малого підприємництва в Російській
    Федерації », прийнятому Держдумою 12 травня 1995, підписаною 14 червня 1995року і що вступив в силу 20 червня, суб'єктами малого підприємництває комерційні організації, у яких середня чисельність працівниківне перевищує: у промисловості, будівництві та на транспорті - 100 осіб;

    в сільському господарстві та науково-технічній сфері - 60осіб; в оптовій торгівлі

    - 50 осіб, у роздрібній торгівлі та побутовому обслуговуванні - 30 осіб;

    в інших галузях і при здійсненні інших видів діяльності

    -- 50 чоловік.

    Причому в статутному капіталі таких організацій частка участідержавних і муніципальних органів, громадських і релігійнихорганізацій, благодійних та інших фондів не перевищує 25 відсотків,також як і частка одного або декількох юридичних осіб, які не єсуб'єктами малого підприємництва.

    До суб'єктів малого підприємництва закон відносить і фізичнихосіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створенняюридичної особи.

    Таким чином, тільки чітке дотримання вказаних критеріїв дозволяєгосподарюючому суб'єкту вважатися малим підприємством і отримувати фінансовупідтримку й різноманітні пільги з боку держави.

    У той же час слід зазначити, що істотно зросте роль малихпідприємств, якщо вони отримають державну підтримку на етапах свогостановлення та розвитку. Необхідність даної підтримки була усвідомленарозвиненими країнами вже наприкінці 70-х-початку 80-х рр.. У ці роки в США,
    Великобританії, Франції з'являються спеціалізовані державніоргани з підтримки малого бізнесу, активно розвивається фінансоваструктура обслуговування малих підприємств. У той же час це не можна назватитурботою про малі підприємства, так як, наприклад, у США левова часткаподаткових надходжень припадає якраз на малі підприємства, а великікорпорації приносять науці менше, ніж самі ж і споживають.

    У Росії також створювалися державні структури з підтримки малогобізнесу. Так, у червні 1995 р. був створений Державний комітет зпідтримки і розвитку малого підприємництва (ГКРП РФ), головним завданнямякого є розробка способів підтримки малого бізнесу, середяких необхідно відзначити такі, як розробка необхідногозаконодавства, створення фондів фінансової підтримки, встановленняподаткових пільг та спрощення системи обліку і звітності.

    При наявності вищезгаданого державного органу на федеральномурівні, тим не менше залишається фактом те, що сьогодні основні проблемистановлення та розвитку малого бізнесу вирішуються на регіональному рівні, зарахунок регіональних фондів фінансової підтримки суб'єктів малогопідприємництва, прогрес тут часто обумовлений тим, як до малогопідприємництву відносяться місцеві органи влади. Прикладом тому можеслужити Новгородська область, адміністрація якої в особі губернатора М.
    Пруссака скасувала стягнення з малих підприємств місцевих податків. Остання всвою чергу негайно позначилося на діловій активності в данійсфері. Зросли надходження до місцевого бюджету від податку на прибуток - майжена 170%. Побічний ефект - помітно спала гострота в області зайнятості.

    Що стосується проблем, з якими стикаються в даний час маліпідприємства, то тут необхідно виділити насамперед недосконалістьподаткового законодавства, що є однією з основних причин, поякої в останні роки зростання кількості малих підприємств призупинився.
    Важкий податковий прес, що значно перевищує такі країни, як США і
    Англію, призвів до того, що більша частина вітчизняного малого бізнесузнаходиться в тіньовій сфері економіки. Сьогодні очевидно, що безреформування системи оподаткування малих підприємств не обійтися.

    Створення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (УСН)для підприємств малого бізнесу не привело до яких-небудь значнимполіпшень у сфері малого підприємництва.

    Закон № 222-ФЗ "Про спрощену систему оподаткування, обліку тазвітності "в чинній редакції адресований підприємствам зчисельністю працівників не більше 15 чоловік і на практиці майже незастосовується. Причина полягає в неопрацьованість закону: у ньому не врахованіособливості діючого механізму стягнення податку на доданувартість, що зводить нанівець його основні положення.

    Альтернативним підходом до оподаткування малого бізнесу євведення поставлений податку.

    поставлений дохід є потенційно можливим доходом організаціїабо підприємця. Розраховується він на черговий календарний рік.
    Основна особливість цього порядку оподаткування полягає в тому, що вінспирається на натуральні показники.

    Основою для її розрахунку є базовий тариф, наприклад, прибутковість 1кв.м займаної площі або одиниці основних (1 посадочне місце, 1телефонна лінія тощо). Базовий тариф підвищується або знижується за допомогоювідповідних коефіцієнтів у залежності від місця розташування, якостізайманого приміщення і т.д.

    На думку розробників нової системи оподаткування, номінальнаподаткове навантаження на підприємство знижується. А доходи бюджету зростають зарахунок розширення бази оподаткування. А так як все, що підприємецьзаробляє понад фіксованої суми податку, залишається в його розпорядженні,то поставлений податок вигідний для підприємців.

    Супротивники подібної системи оподаткування стверджують зворотне.

    Серед недоліків даної системи оподаткування слід відзначити те,що податкові органи не здатні на сьогоднішній момент точно оцінитипоставлений дохід. За відсутності перевіреної методики розрахунку точністьоцінок, на думку експертів, складе 30-50%. А це загрожує банкрутствомполовини підприємців.

    Система оподаткування на основі поставлений дохід має кількавузьких місць, пов'язаних з неопрацьованості системи оцінки поставленийдоходу, результатом чого може стати значне зростання зловживань якз боку державних чиновників, так і з боку платників податків.

    У цілому треба сказати, що для поліпшення ситуації в маломупідприємництво уряду належить зробити ще дуже багато чого. Прицьому необхідно пам'ятати, що від стану справ у сфері малогопідприємництва залежить політична та економічна стабільність україні, соціальну рівновагу в суспільстві, майбутнє реформ.

    Глава 2. Економічний зміст єдиного податку на поставлений дохід

    Єдиний податок на поставлений дохід, як і будь-який інший податок,представляє собою певну систему економічних відносин,що виникають між державою і господарюючими суб'єктами -платниками податків з приводу вилучення частини валового внутрішнього продукту ввигляді обов'язкових платежів у державний бюджет і позабюджетні фонди зметою виконання державою покладених на нього суспільством функцій.

    Стосовно до єдиного податку необхідно уточнити вищевикладеневизначення. У даному випадку господарюючими суб'єктами є юридичніособи і громадяни, що займаються підприємництвом без освітиюридичної особи (підприємці) у визначених сферах діяльності.

    Слід зазначити, що з економічної точки зору, обмеження засфер діяльності є прямим порушенням одного з фундаментальнихпринципів оподаткування - загальності, що в свою чергу ставить унерівне становище всіх господарюючих суб'єктів.

    Сутність будь-якого податку, також як і єдиного податку на поставлений дохідвизначається його функціями.

    Більшість економістів схильні виділяти дві основні функціїподатку: фіскальну та економічну. Фіскальна функція припускає, щоподаток забезпечує дохідну базу державного бюджету та позабюджетнихфондів, а економічна, у свою чергу, припускає вплив збоку держави на процеси суспільного відтворення ірегулювання ділової активності господарюючих суб'єктів.

    Стосовно до єдиного податку слід зазначити, що даний податокносить переважно фіскальний характер, виражений ст?? емленіемдержави вирішити проблему хронічного недобору податків, настільки актуальнудля останнього часу. Як уже згадувалося раніше, його застосування, подумку експертів Міністерства економіки РФ, дозволить збільшити податковінадходження до бюджетів різних рівнів як мінімум в 5 разів.

    Регулююча сторона єдиного податку на поставлений дохід проявляєтьсяслабкіше, що, на думку економістів, пов'язане насамперед з недостатньоюступенем опрацьованості механізму стягнення цього податку.

    Особливу увагу заслуговує об'єкт обкладання даним податком,що представляє собою поставлений (потенційний, передбачуваний) дохідгосподарюючих суб'єктів в окремих невиробничих сферах діяльності,який розраховується на основі ряду показників таких, як базовийрівень прибутковості та коригуючі коефіцієнти.

    З економічної точки зору доходи в рамках народного господарства вцілому поділяються на первинні та похідні.

    Первинні доходи утворюються в сфері матеріального виробництва впроцесі створення та розподілу національного доходу. До них відносятьсязаробітна плата, рента, перерозподілу прибутків і процентні платежі.

    У свою чергу, до похідних доходів відносяться доходи галузейневиробничої сфери (охорони здоров'я, освіти, культури,мистецтва, сфери послуг, торгівлі, громадського харчування і т.д.), якіутворюються за рахунок перерозподілу національного доходу, створеного вгалузях матеріального виробництва.

    Основними каналами перерозподілу в даному випадку є оплатапослуг населенням зайнятим у матеріальному виробництві, оплата послугпідприємствами матеріального виробництва, кредитно-фінансова система,система ціноутворення, а також внески в громадські та благодійніорганізації.

    Таким чином, доходи, що підпадають під оподаткування єдиним податкомна поставлений дохід належать, до групи похідних доходів. Однак при цьомуслід підкреслити, що визначення величини даних доходів здійснюєтьсяна основі своєрідного узгодження між державними органами іплатниками податків, тобто досить суб'єктивно. Нерозробленість системиоцінки поставлений дохід може призвести до значного зростаннязловживань як з боку державних чиновників, так і з бокуплатників податків. У першому завжди буде спокуса неправомірно застосовуватиякий-небудь що підвищує коефіцієнт при оцінці очікуваного доходупідприємця, а у другому - невірно вказати, наприклад, розташуванняторговельного підприємства, що спричинить зниження належного до сплатиподатку.
    Глава 3. Чинний порядок застосування єдиного податку на поставлений дохід та шляхи його вдосконалення.

    В даний час порядок застосування єдиного податку на поставленийдохід визначається у Федеральному законі від 31 липня 1998 р. № 148-ФЗ «Проєдиному податку на поставлений дохід для певних видів діяльності »,носить рамковий характер, і деякими іншими нормативними актами, середяких необхідно виділити:

    - Наказ Державної податкової служби РФ від 12 серпня 1998 р. N БФ-3-
    02/182, в якому затверджено зразок форми розрахунку єдиного податку зпоставлений дохід.

    - Наказ Державної податкової служби РФ від 9 вересня 1998 р. № БФ-3-02/234, вякому відображена форма повідомлення про переведення платника податків насплату єдиного податку з поставлений дохід.

    - Лист Уряду РФ від 7 вересня 1998 р. N 4435п-П5, в якомунаведено рекомендований формули розрахунку суми єдиного податку, а такожперелік рекомендованих їх складових

    - Постанова Уряду РФ від 3 вересня 1998 N
    1028, в якому затверджено форму свідоцтва про сплату єдиногоподатку на поставлений дохід для певних видів діяльності.

    Застосування закон про єдиний податок на поставлений дохід припускаєвключає в себе визначення наступних основних моментів:

    - місце податку в системі оподаткування суб'єктів малогопідприємництва;

    -коло платників цього податку;

    -об'єкт обкладання даним податком;

    -методика розрахунку податку

    -порядок обчислення і строки сплати податку;

    -вдосконалення існуючого порядку


    3.1 Місце єдиного податку на поставлений дохід у системі оподаткування малих підприємств

    Необхідно відзначити, що перехід на сплату цього податку значноскорочує перелік податків, що сплачуються, встановлений ст. 19-21 Закону «Прооснови податкової системи РФ ». У той же час за платником податківзберігається обов'язок сплати низки податків, серед яких:

    - державне мито;

    - митні збори та інші митні платежі;

    - ліцензійні та реєстраційні збори;

    - податок на придбання транспортних засобів;

    - податок на власників транспортних засобів;

    - земельний податок;

    - податок на купівлю іноземних грошових знаків і платіжнихдокументів, виражених в іноземній валюті;

    - прибутковий податок, що сплачується фізичними особами,що здійснюють підприємницьку діяльність без утворенняюридичної особи, з будь-яких доходів, за винятком доходів, одержуванихпри здійсненні підприємницької діяльності у сферах, зазначених устатті 3 цього Закону;

    - утримані суми прибуткового податку, а також податку надодану вартість і податку на доходи з джерела в Російській
    України у випадках, коли законодавчими актами Російської Федерації проподатки встановлений обов'язок щодо утримання податку у джерелавиплат.

    Таким чином, видно, що введення єдиного податку на поставлений дохідне означає перехід до сплати суб'єктами малого підприємництва будь -то одного податку, тим не менше вищезгаданий перелік податків значноменше, ніж для інших юридичних осіб.

    3.2.Плательщікі податку

    Платниками єдиного податку є згідно зі ст. 3 Законуюридичні особи та громадяни, що займаються підприємництвом безутворення юридичної особи (підприємці) у визначених сферахдіяльності, представлені нижче у вигляді схеми 1. (знак "+" означаєобов'язковість переходу на єдиний податок на поставлений дохід)

    При цьому слід звернути увагу на те, що філії юридичних осібне будуть самостійними платниками єдиного податку.

    Ст. 83 Загальної частини Податкового кодексу Російської Федерації,передбачено, що організації, до складу яких входять філії та (або)представництва, розташовані на території Росії, зобов'язані стати наоблік як платника податків у податковому органі як за своїм місцемзнаходження, так і за місцем перебування кожного свого філії та (або)представництва.

    У зв'язку з цим організації будуть зобов'язані сплачувати єдиний податок замісцем знаходження своїх філій та відокремлених підрозділів.
    Відповідно до податкових органів за місцем знаходження філій тапредставництв повинні представлятися розрахунки за єдиним податком, аподаткові органи повинні видавати Свідоцтва про сплату єдиного податку закожній філії (підрозділу) (Лист Державної податкової служби РФ від 26.08.98 N КУ-
    6-02/553).

    Схема № 1.

    Сфери діяльності:

    Надання ремонтно-будівельних послуг, (будівництво завершенихбудівель і споруд або їх частин, обладнання будівель, підготовкабудівельної ділянки та інші послуги з ремонту та будівництва будівель таспоруд або їх частин, благоустрій територій (Підприємці +)
    Надання побутових послуг фізичним особам (ремонт взуття, виробів зі шкіри,хутра, пошиття та ремонт одягу, ремонт годинників і ювелірних виробів, ремонтпобутової техніки і предметів особистого користування, ремонт та виготовленняметалевих виробів, ремонт машин, обладнання та приладів, оргтехніки тапериферійного обладнання, сервісне обслуговування автотранспортних засобівта інші побутові послуги населенню, в тому числі фото-та кінопослуги, прокат, завинятком прокату кінофільмів) (Організації + і підприємці +)

    Надання фізичним особам перукарських послуг (діяльністьперукарських салонів), медичних, косметологічних послуг (у тому числів косметичних салонах), ветеринарних і зооуслуг (Організації +підприємці +)

    Надання послуг з короткострокового проживання (Підприємці +)

    Надання консультацій, а також бухгалтерських, аудиторських таюридичних послуг, навчання, репетиторство, викладання та іншадіяльність у галузі освіти (Підприємці +)

    Громадське харчування (діяльність ресторанів, кафе, барів, їдалень,нестаціонарних і інших точок громадського харчування) (Організації +,підприємці +, якщо чисельність працюючих на об'єкті громадськогохарчування не перевищує 50 осіб)

    Роздрібна торгівля, що здійснюється через магазини, намети, ринки,кіоски, торгові павільйони та інші місця організації торгівлі, у тому числіщо не мають стаціонарної торгової площі. (Організації + іпідприємці +, якщо чисельність працюючих на об'єкті не перевищує 30осіб)

    Роздрібна виїзна (нестаціонарна) торгівля паливо-мастильнимиматеріалами (Організації + і підприємці +)

    Надання транспортних послуг (Організації +, якщо чисельністьпрацюючих до 100 осіб)

    Надання послуг з надання автомобільних стоянок (Організації + іпідприємці +)

    Слід зазначити, що з економічної точки зору виділенняобмеженого переліку сфер господарської діяльності, на якізгодом буде поширюватися єдиний податок на поставлений дохід,означає порушення одного з принципів оподаткування - загальності.

    Вибіркове оподаткування по суті означає неринковий механізмрегулювання підприємницької діяльності, оскільки воно ставить унерівні умови всіх суб'єктів господарської діяльності, що можеутруднити розвиток конкуренції та перешкоджати вільному переміщеннюкапіталів і трудових ресурсів. Надмірна регламентація державоюрізних видів діяльності може завдати серйозної шкодипідприємництва за рахунок "вирівнювання" положення підприємств з точкизору прибутковості бізнесу.

    Крім того, важливо підкреслити ту обставину, що згідно ззазначених видів діяльності податок на поставлений дохід поширюєтьсятільки на ті з них, які орієнтовані на кінцевого споживача і дерозрахунки проводяться готівкою.

    Такий підхід не влаштовує ті малі підприємства, які одночасноздійснюють і виробництво і реалізацію. Прикладом тому є міні -пекарні, кожна з яких виробляє продукцію і продає її черезвласний ларьок, а частина її оптом реалізує в інші магазини. При цьомупоставлений ж дохід визначається тільки по роздрібній торгівлі.

    3.3 Об'єкт оподаткування

    Об'єктом оподаткування єдиним податком з поставлений дохід єпоставлений дохід на черговий календарний місяць. Поставлений дохід - цепотенційно можливий валовий дохід платника єдиного податку за вирахуваннямпотенційно необхідних витрат. Поставлений дохід розраховується з урахуваннямсукупності факторів, які безпосередньо впливають на одержання такогодоходу.

    При розрахунку поставлений дохід враховується такі складові якбазова прибутковість (умовна прибутковість на одиницю фізичного показника)того виду діяльності, який здійснює платник податків, фізичніпоказники (одиниця площі, чисельність працюючих та інші) і підвищують
    (знижують) коефіцієнти.

    Дані коефіцієнти, які встановлюються залежно від:

    - асортименту продукції, що реалізовується;

    - якості послуг, що надаються;

    - сезонності;

    - добової роботи;

    - якості займаного приміщення;

    - продуктивності використовуваного устаткування;

    - можливості використання додаткової інфраструктури;

    - інфляції;

    - кількості видів діяльності, що здійснюються платниками податків.

    На ці коефіцієнти базова прибутковість коректується при розрахункупоставлений податку.

    Для того щоб розрахувати єдиний податок, що підлягає сплаті до бюджету,необхідно поставлений дохід помножити на 0,2 (ставка єдиного податку - 20відсотків).

    Певні корективи вносяться до порядку ведення бухгалтерськогообліку суб'єктами малого підприємництва у бік його спрощення.

    У разі застосування єдиного податку на поставлений дохідплатники податків відповідно до ст.4 зобов'язані вести облік своїх доходів івитрат, а також дотримуватися порядку ведення розрахункових та касових операцій.

    Слід також відзначити, що при здійсненні декількох видівдіяльності, що підпадають під дію закону, облік доходів і витратведеться окремо по кожному виду діяльності.

    Платники податків також не звільняються від обов'язку надаватив податкові та інші державні органи бухгалтерську, податкову істатистичну звітність. Форми звітності з єдиного податкувстановлюються нормативними (правовими) актами органів державноївлади суб'єктів Російської Федерації.

    В цілому ж треба сказати, що система бухгалтерського обліку та звітностідля суб'єктів малого підприємництва значно спрощується з введеннямєдиного податку на поставлений дохід, що в цілому безумовно єпозитивним моментом для платників податків, тому що дозволить спроститипроцедуру розрахунку і збору податків, уникнути помилок при оподаткуванні.
    Однак з іншого боку, слід зазначити, що спрощена система облікуприпускає відмову від методу подвійного запису, що може призвести до того, щочерез час у випадку, якщо мале підприємство розвинеться, перестане бутималим, буде неможливо відновити облік, буде залишок за бухгалтерськимирахунками.

    З метою уніфікації податкової звітності платників єдиногоподатку на поставлений дохід Мінекономіки РФ спільно з Мінфіном РФ,
    Державної податкової служби РФ і ГКРП РФ з урахуванням пропозицій суб'єктів РФрозроблені рекомендований формули розрахунку сум єдиного податку, а такожперелік рекомендованих їх складових, для застосування її органамизаконодавчої влади суб'єктів РФ (Лист Уряду РФ від 07.09.98 N
    4435-П5).

    Слід зауважити, що хоча Уряд РФ розробило і довело довідома суб'єктів РФ формули (порядок) розрахунку суми єдиного податкудані формули (порядок) носять рекомендаційний характер, тому суб'єкти
    РФ при розрахунку можуть їх використовувати, а можуть вводити в ці формули своїдодаткові показники, що дозволяють найбільш точно оцінити прибутковістьрізних видів бізнесу.

    Методика розрахунку єдиного податку на поставлений дохід

    Розрахунок суми єдиного податку на поставлений дохід грунтується навизначенні значення базової прибутковості певного видудіяльності, фізичних показників і що підвищують (знижуючих)коефіцієнтів, що відображають ступінь впливу різних факторів на результатпідприємницької діяльності.

    При виборі фізичних показників, що характеризують певні видидіяльності, слід виходити з того, що валовий дохід організації
    (підприємця) і прогнозований на його основі поставлений дохідповинен залежати від обраного фізичного показника і від кількості його одиниць. Вибір цих фізичних показників може бути здійсненийабо виходячи з експертної оцінки результатів підприємницькоїдіяльності, або на підставі аналізу статистичних даних. Прице на протязі всього податкового періоду має бути забезпечений ефективний контроль з боку державних органів за кількістюодиниць обраного фізичного показника.

    Безпосередньо основна формула розрахунку єдиного податку на поставленийдохід виглядає наступним чином:

    М = C х N х D х E х F х J

    V = M х 0,2

    М - сума поставлений доходу;

    V - сума єдиного податку на поставлений дохід;

    C - базова прибутковість на одиницю фізичного показника;

    N - кількість одиниць фізичного показника;

    D, F, J, E - підвищують (знижують) коефіцієнти;

    0,2 - ставка єдиного податку на поставлений дохід (20 %).

    При визначенні суми єдиного податку для організацій
    (підприємців) рекомендується використовувати наступні підвищують
    (знижують) коефіцієнти:

    D - враховує особливості підвидів діяльності (таблиця № 3 в
    Додатку № 1);

    E - враховує особливості ведення підприємницькоїдіяльності в різних групах регіонів (таблиця № 4 у Додатку № 1);

    F - враховує особливості ведення підприємницькоїдіяльності в залежності від типу населеного пункту (таблиця № 5 в
    Додатку № 1);

    J - враховує особливості ведення підприємницькоїдіяльності залежно від дислокації підприємства (таблиця № 6 в
    П?? іложеніі № 1).

    Для обчислення суми єдиного податку на поставлений дохід можуть бутивикористані наступні методи розрахунку.

    Метод А - заснований на обробці існуючої статистичноїінформації про результати господарської діяльності організацій
    (підприємців), що здійснюють визначені Законом видидіяльності.

    Метод Б - заснований на обробці інформації податкових органів профактично надійшли суми податкових платежів від організацій
    (підприємців), що здійснюють визначені Законом видидіяльності, і даних статистичного обліку.

    Метод В - заснований на використанні рекомендованих показниківбазової прибутковості одиниці фізичного параметра і підвищують
    (знижуючих) коефіцієнтів відповідно до таблиці № 3 (див. Додаток
    № 1).

    При необхідності і в залежності від наявної інформації можезастосовуватися поєднання зазначених методів.

    Метод А

    1. За даними державних органів статистики визначаєтьсявеличина прибутку (збитків) від реалізації, отриманої організаціями
    (підприємствами), що здійснюють визначені Законом види діяльності.
    (Якщо, відповідно до Закону, єдиний податок на поставлений дохідзастосовується лише до суб'єктів малого підприємництва, слідвиключити з розрахунку результати господарської діяльності великих ісередніх підприємств.)

    2. Отриманий результат слід скоригувати з урахуванням сум податкуна додану вартість (ПДВ) з коефіцієнтом досчета - 1,12.

    3. Далі отриманий результат слід скоригувати з урахуванням обсягів нерегістріруемого товарообігу для кожної сфери діяльності.
    (Так, наприклад, за даними Держкомстату Росії, нерегістріруемийоборот у сфері роздрібної торгівлі становить близько 50 %.)

    4. Величина базової прибутковості на одиницю фізичноїпоказника визначається шляхом ділення отриманого результату накількість одиниць обраного фізичного показника.

    Приклад обчислення базової прибутковості для суб'єктів малого підприємництва, що здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі

    Для прикладу розрахунку використані дані Держкомстату Росії позареєстрованим підприємствам за 1996 рік, сформовані на основіформи N 2 бухгалтерської звітності, і за обсягами торговельних площ ічисельності працюючих на малих підприємствах на 1 листопада 1994 року.

    Вихідні дані:

    (Ціни беруться 1996 року.)

    1. За повного кола організацій

    | Кількість організацій | Одиниць | 98032 |
    | Кількість збиткових | Одиниць | 42644 |
    | організацій | | |
    | Кількість прибуткових | Одиниць | 55388 |
    | організацій | | |
    | Прибуток (збиток) від | млрд. руб | 15 |
    | реалізації | | |
    | Збиток, отриманий | млрд. руб | 5682 |
    | збитковими організаціями | | |
    | від реалізації | | |

    2. За великим і середнім організаціям

    | Кількість організацій | Одиниць | 16812 |
    | Кількість збиткових | Одиниць | 7457 |
    | організацій | | |
    | Кількість прибуткових | Одиниць | 9355 |
    | організацій | | |
    | Прибуток (збиток) від | млрд. руб | -373 |
    | реалізації | | |
    | Збиток, отриманий | млрд. руб | 3238 |
    | збитковими організаціями | | |
    | від р.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status