Державне пристрій Азербайджану

Органи законодавчої і виконавчої влади

В Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіці органи управління на місцевому рівні включали комітети Комуністичної партії, ради народних депутатів та виконавчі комітети, а на республіканському - Центральний комітет Комуністичної партії Азербайджану, Верховна Рада і Рада міністрів. ЦК компартії Азербайджану приймав рішення, Верховна Рада надавав їм форму законів, а Рада міністрів забезпечував реалізацію рішень і законів. З 1969 по 1982 республікою керував перший секретар ЦК Г. А. Алієв, який став потім першим заступником голови Ради міністрів СРСР. У 1987 Алієв повернувся до Азербайджан і зайняв посаду голови Верховного меджлісу Нахічеванской Автономної Республіки.

Пост президента Азербайджанської Республіки була введена в 1991. Президент обирається на загальних виборах таємним голосуванням на 5 років, але не більше ніж на два терміни.

Законодавчу владу в Азербайджані здійснює парламент - Міллі меджліс, що складається з 125 депутатів і обираються на 5-річний термін. Вищий орган виконавчої влади -- кабінет міністрів, який призначається президентом і затверджується Міллі меджлісом. Дії органів влади регламентуються Конституцією республіки, прийнятою на референдумі в листопаді 1995.

Судова система

Судова система країни в цілому близька до існувала в колишньому СРСР. Вищим судовим органом є Верховний суд, що обирається парламентом на п'ятирічний термін. У складу Суду входять палати у кримінальних і цивільних справах. Судочинство здійснюють місцеві суди.

Політичні партії

Одночасно з розпадом СРСР стався крах Комуністичної партії Азербайджану. 14 вересня 1991 на 23-му надзвичайному з'їзді компартії була прийнята резолюція про її саморозпуск. Проте багато колишні комуністи зберегли керівні пости в уряді, державних і місцевих органах влади.

Після лютого 1988, коли почалася війна з Вірменією через Нагірний Карабах, на хвилі вірмено-азербайджанського конфлікту виникло кілька політичних партій і груп.

У 1992 був прийнято Закон про політичні партії. В даний час діють понад 30 партій. З 1995 провідною політичною силою країни стала партія Новий Азербайджан під керівництвом Г. Алієва. Їй належить більшість місць в парламенті. Провідна опозиційна сила в парламенті - Народний фронт Азербайджану (партія колишнього президента Ельчібея). З інших опозиційних партій в парламенті представлені Мусават ( «Рівність») і Партія національної незалежності. До числа впливових політичних організацій відносяться Азербайджанська соціал-демократична партія і Азербайджанська народна партія. Опозиційні партії критикують президента і уряд за повільне проведення економічних і демократичних реформ, нездатність повернути території Нагорного Карабаху і прилеглих районів, надання нафтових концесій західним компаніям на невигідних для Азербайджану умовах.

Збройні сили

Одним з перших кроків, що сталися після проголошенням незалежності, було створення міністерства оборони, у завдання якого входило реформування збройних сил. В даний час збройні сили включають сухопутні війська, військово-морський флот, військово-повітряні сили, сили протиповітряної оборони і прикордонні війська. Чисельність збройних сил становить 69,5 тис. чоловік. Військові витрати Азербайджану оцінюються в 30-40 млрд. манатів.

Зовнішня політика

21 грудня 1991 Азербайджан вступив до Співдружності незалежних держав (СНД). 2 березня 1992 він був прийнятий в ООН, а пізніше приєднався до інших міжнародних організацій. Особливі стосунки підтримуються з сусідніми мусульманськими державами -- Туреччиною та Іраном. До невирішеним міжнародних питань відносяться карабахська проблема і відсутність угоди про межі між Азербайджаном, Іраном, Казахстаном, Росією і Туркменістаном у Каспійському морі.

Азербайджан має статус запрошеного члена в Раді Європи і є членом Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), організації «Ісламський конгрес» (ОВК), ОБСЄ, програми НАТО «Партнерство заради миру», Всесвітньої організації торгівлі (СОТ) зі статусом спостерігача і ін

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.krugosvet.ru/