Розміщення
продуктивних сил у Прикарпатті h2>
До складу
Подкарпадского району входять: Львівська, Чернівецька, Івано-Франківська,
Закарпатська області. Вони займають територію в 56,6 тис. км2 - 10% території
України, в них проживає 6477,4 тис. чол., З них 47% - міського при
щільності 112,55 чел/км2. p>
Населення та
трудові ресурси. h2>
Не можна не
наголосити на тому, що через що склалися сприятливих природних умов населення
Підкарпаття, навіть в 1993 році коли населення України мало негативний
приріст, продовжувало збільшуватися на 3,5 чол., на 1000 чол., населення. У
районі більш висока ніж у цілому по Україні щільність населення (більше 100
чел/км2. Віковий-статева структура населення району нагадує структуру
населення України, зокрема частка жінок тут становить 53%, однак населення
Підкарпатського району характеризується більш молодшим складом p>
Природні
умови і ресурси. h2>
Головними в
природних ресурсах західного району є корисні копалини, а також
значні лісові, водні, рекреаційні ресурси. Загальнодержавне
значення мають ресурси природного сірки і калійних солей, мінеральних вод,
деяких мінеральних будівельних матеріалів; міжнародне значення - лісові,
кам'яного вугілля, природного газу, деяких мінеральних будівельних матеріалів. p>
В
територіальній структурі корисних копалин виділяються одна зона, два райони
і ряд кущів. Головною є Подкарпадская полікомпонентні зона з кущами:
Бориславської-Стебницький (нафта, попутний і природний газ, озокерит, калійні
солі, розсоли); Калуської-Длінскім (нафта, попутний газ, калійна і магнієва
солі, розсоли); Надворянскім (нафта, озокерит, кухонна сіль, мелінітових
сланці); Миколаєві-Роздольський (сірка, цементний вапняк, кварцові і
формувальні піски, цегляна глина); Яроворскім (сірка, цегляна глина);
Скитський (вапняк, фосфорити). Закарпатський полікомпоненттний район с
кущами: Берегово-Біганьскім (напівметали, алуніти, барит, перліт, каолін,
мінеральні фарби); Рахів-Солотинская (кухонна сіль, мармур, доломіт);
Ужгородському-Свалявським (мармур, андезит); Вишківський (ртутне сировина, андезит). У
районі є окремі родовища мінеральних фарб (Іршавське),
бентоніту (Горбское), золота (Мужіеское) та ін На заході знаходиться
Львівсько-Волинський монокомпонентні район (кам'яне вугілля). Лісові ресурси
представлені запасами деревини, лісових ягід (чорниці, малини, ожини),
грибів, лісової мисливської фауною. Головні запаси деревини знаходяться в
Карпатах. P>
Водні ресурси
району - це поверхневі води річок, озер, водосховищ та підземних вод. Самими
водоносними великими річками є Дністер, Тиса, Західний Буг, Прут. Річки
використовуються для водопостачання населених пунктів, виробництва електроенергії
(найбільш значні ГЕС у Карпатах - Теребля-Ріцька, на Дністрі --
Дністровська), частково для судноплавства (Дністер, Стир) і лісосплаву (Черемош).
Підземні води району: p>
прісні
(головне джерело постачання міст), у тому числі термальні (Мукачеве в
Закарпаття), p>
мінеральні
(Трускавець, Східниця, Сваляви, Кваси, Олесько та ін.) P>
Мінеральні
води, особливо «Нафтуся», є рекреаційним ресурсом Західного Району. До
цих ресурсів належать також природні грязі (с. Черче Івано-Франківська
область), гірські місцевості поліські озера, гіпсові печери (південь Тернопільської
області). p>
Незважаючи на
вичерпність природно-ресурсної бази, внаслідок безсистемної її
експлуатації у минулому, вона за
різноманітністю своїх складових частин, унікальності (мінеральні води, озокерит,
сірка) і навіть за запасами становить важливу матеріальну основу подальшого
прогресивного розвитку соціально-економічного комплексу Західного району. p>
Функціонально-комплексна
структура району h2>
Територіально
- Господарський комплекс району має складну галузеву і
функціонально-компонентну структури. Він складається з восьми взаємозв'язаних
міжгалузевих територіальних комплексів (МТК): p>
паливно - енергетичного p>
машинобудівного p>
хімічної індустрії p>
лесопроізводственного p>
індустріально - будівельного p>
агропромислового p>
рекреаційного p>
транспортного p>
Машинобудівний
комплекс h2>
Представлений
приладобудуванням, виробництвом телевізійної техніки, електроламп,
радіоелектронної медичної апаратури, верстатів з програмним керуванням,
металорізальних інструментів. Він орієнтується на кваліфіковану робочу силу
й наукову інфраструктуру Львова і зосереджений переважно в обласних центрах.
Розвинені транспортне машинобудування, ремонт транспортної техніки; виробництво
автобусів автонавантажувачів, мопедів, вантажних несучих конвеєрів у Львові,
легкових автомобілів в Луцьку, автокранів у Дрогобичі з орієнтацією на
кооперативні зв'язки з іншими районами і зарубіжними країнами колишнього СРСР і
сусідніх країн Середньої Європи (Чехія, Словаччина, Болгарія). p>
У тісній взаємодії
з АПК району розвивається і сільськогосподарське машинобудування (Львів,
Тернопіль, Коломия, Хмельницький). P>
В
територіальній структурі комплексу виділяються машинобудівні центри (всі
обласні центри, а також Дрогобич, Коломия, Мукачево, Нововолинськ,
Кам'янець-Подільський) та інші кущі (найбільш розвинений Львівський кущ, що включає
крім головних і дочірні підприємства в міських поселеннях навколо Львова). p>
Агропромисловий
комплекс h2>
У складі
інтегрального АПК розвиваються спеціалізовані комплекси: p>
рослинницького напрямку --
цукрово-буряковий, льонопереробні, виноградно-виноробний; p>
тваринницького напрямку --
м'ясопереробний, молокопереробний, птіцепромишленний. p>
У тісному зв'язку
з деякими з цих комплексів розвиваються галузі легкої промисловості --
текстильна, швейна, трикотажна, взуттєва, що орієнтується на місцеві трудові
ресурси, споживача і частково на привізне сировину та напівфабрикати. p>
Базовим АПК
є багатогалузеве сільськогосподарське виробництво з добре
сформованими зонами спеціалізації: p>
Поліська з Малополесской підзони
(льонарство, хмелярство, картоплярство молочно-м'ясне тваринництво. p>
Лісостепова (зернове господарство, м'ясне та
молочне скотарство, свинарство, птахівництво). p>
Карпатська з підзони: p>
передгірній
Передкарпатському (Льонарство, картоплярство, молочно-м'ясне тваринництво); p>
Гірської
(м'ясомолочне тваринництво, овочівництво, Льонарство); p>
передгірній
закарпатською (виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м'ясне
скотарство і птахівництво). p>
Галузі харчової
промисловості, які разом з легкою промисловістю складають
переробний блок АПК, зосереджені в основному в місцях виробництва
сировини. Переробка цукрових буряків здійснюється в Лісостеповій зоні; льону на
південній околиці Полісся і в Предкапатье; овочів та плодів - в Лісостеповій,
Поліській, і в передгірських зонах; м'ясокомбінати розміщені переважно в
обласних центрах, молокозаводи в обласних та індустріальних центрах,
маслозаводи рівномірно по всій території району. В Закарпатті розвинені
виноробна та коньячна, в областях на північ від Карпат - спиртогорілчаних
промисловість. p>
Головними
центрами текстильної, швейної та трикотажної промисловості є Тернопіль
(хлопкоперерабативающій комбінат), Львів, Чернівці, Хмельницький, Червоноград, і
ін (орієнтація на жіночу робочу силу), хутряної - Тисмениця, шкіряної і
взуттєвої - Львів, Стрий, Луцьк, Івано-Франківськ, та ін p>
У західному
районі добре розвинені галузі, які обслуговують базовий блок АПК: виробництво і
ремонт сільськогосподарських машин, мінеральних добрив, підготовки кадрів.
Однак вузьким місцем обслуговуючого блоку АПК залишається недостатній розвиток
наукової, проектно-конструкторської діяльності, системи підготовки кадрів,
спеціального машинобудування для легкої та харчової промисловості. p>
Найбільші ядра
агропромислової інтеграції - обласні центри з розвиненою мережею філій у
малих і середніх містах. В останні роки все більше сільськогосподарського
сировини (овочів, винограду) переробляється в сільських населених пунктах. p>
Лесопроізводственний
комплекс h2>
Спеціалізується
головним чином на виробництві меблів. З цією галуззю тісно пов'язано
лісопильне виробництво, виготовлення чорнових і чистових меблевих заготовок,
фанери деревостружкових і волокнистих плит, картону, паперового пластику,
синтетичних смол, фурнітури. Великими центрами целюлозно-паперової
промисловості є Жидачів, Рахів, Понінка; лісохімії - Свлява, Великий
Бичків, Перечин, Славута. Діють ремонтні підприємства (Калуш, Тересва).
Висококваліфіковані кадри готують у Львові. P>
Головні райони
комплексу - Карпатський (з центрами в Івано-Франківську, Жидачеві, Чернівцях,
Ужгороді, Мукачеві, Дрогобичі, Сваляві та ін.) За межами зон і районів
найбільший центр деревообробної промисловості - Львів (виробництво
меблів, фанери. Паперового поластіка). P>
Рекреаційний
комплекс h2>
Цей комплекс
включає: санітарно-курортне та туристичне господарство і сферу відпочинку. Ці
сфери представлені системою установ Санітарно-курортного лікування, турбаз,
екскурсійних станцій, баз, будинків відпочинку і пансіонатів. p>
Основним
районом рекреації є територія Українських Карпат. Тут розташовані
відомі здравниці Трускавець, Моршин, а в передгір'ї - Любінь Великий, Немирів,
іміющіе бальнеологічне напрямок. Основні центри туризму - Львів та
інші стародавні міста з
історико-архітектурними пам'ятниками (Галич, Володимир-Волинський, Ужгород,
Кам'янець-Подільський, Чернівці), весь район Карпат з красивими ландшафтами,
самобутньої матеріальної і духовної культурою українських горян - гуцулів,
бойків, лемків. Карпати також є
районом відпочинку. Перспективним районом організації сфери стало Шацьке Поозір'я. P>
Комплекс
хімічної індустрії h2>
Він представлений
переважно галузями гірничої хімії (виробництво природної сірки в Новому
Роздолі і Новояровске), видобуток калійних і поварених солей у Калуші, Стебнику,
Солотвині. До основної хімії, що розвивається на місцевому та привізній сировині,
належить виробництво сірчаної кислоти (Новий Розділ), калійних (Калуш,
Стебник), азотних (Рівне), і комплексних добрив (Новий Розділ). З магнієвих
солей в Калуште виробляють металевий магній. Розвивається хімія
органічного синтезу - виробництво штучних волокон (Сокаль),
технічного вуглецю (Дашава), тонкого хімічного синтезу (Івано-Франківськ),
поліетилену (Калуш). Сировина для виробництва поліетилену надходить у Калуш за
поліетиленовому проводу з Угорщини. Розвинені хіміко-фармацевтична
промисловість (Львів), виробництво лаків і фарб (Львів, Борислав), нетканих
матеріалів (Борислав). p>
Комплекс
хімічної індустрії поєднує деякі виробництва з іншими МПК:
агропромисловим (виробництво хв добрив), лісопромисловим (лісохімія),
індустріально будівельним (виробництво лаків і фарб). p>
У перспективі
можливий розвиток на базі місцевої сировини гірничо-хімічної та основної хімії:
освоєння великого Марково-Рассельнянского родовища калійних солей,
Гуменецького родовища природної сірки, розширення виробництва побутової
хімії, хіміко-фармацевтичних та мінеральних добрив. p>
У районі
недостатньо розвинене хімічне машинобудування та інституційна структура
комплексу. p>
Паливно-енергетичний
комплекс h2>
Він включає
видобуток і виробництво палива - кам'яного і бурого вугілля, торфу, нафти і нафтопродуктів,
попутного і природного газу, електроенергії, головним чином на теплових
електростанціях. Серед соціально-економічних районів України, Прикарпатський
є одним з найбільш повно забезпечених різними
паливно-енергетичними ресурсами. Видобуток кам'яного вугілля сконцентрована у
Львівсько-Волинському басейні, розвиток якого почався у післявоєнний період.
Щорічний видобуток - близько 15 млн. тонн енергетичного вугілля, яке
споживається в основному в західному районі і частково в Білорусі. Більше
половини вугілля збагачується (Червоноград). Буре вугілля видобувають тільки а
Закарпаття (смт Ільниця Іршавського району). P>
Давні галузі
комплексу - нафтова і газова промисловість Прикарпаття. За останні роки
видобуток нафти і газу дещо знизилася внаслідок вичерпності розвіданих
ресурсів. Діють нафтопереробні потужності в ДРОГОБИЧ, Надвірної,
Львові. І все ж у районі відчувається дефіцит нафтопродуктів, які надходять
з Росії (Центр, Повалжье) та Угорщині. Головними центрами видобутку й акумуляції
привізного природного газу є Дашава, Рудки, Угерсько, Більче, газова
система «Братство» постачає газ західний район і сусідні країни - Польщу,
Чехію, Словаччину. Торфодобича розвивається на півночі району - у Львівській,
Волинській та Рівненській областях. Перспективними є видобуток і комплексна
переробка карпатських менелітових сланців. p>
Ведуча галузь
комплексу - електроенергетика, представлена великими Буртишінской (2,4 млн.
кВт), Добротвірської (660 тис. кВт) ДРЕС, Рівненській і Хмельницькій АЕС і поруч
невеликих ТЕС і ТЕЦ. Теплові електростанції працюють головним чином на
Львівсько-Волинському вугіллі. Електростанції об'єднані в системі ( «Львівенерго»).
Важлива роль належить Західноукраїнської розподільної підстанції в
міждержавної енергосистемі "Мир" (біля м. Ходорів Львівської області). p>
обслуговуючими
галузями комплексу є виробництво і ремонт гірничодобувного і
енергетичного обладнання (Дрогобич, Червоноград, Львів), а також підготовка
кадрів для енергетичної, нафтової та вугледобувної промисловості, проектно
конструкторська діяльність, наукове обслуговування. p>
Територіальна
структура комплексу представлена Прикарпатським нефтегазоенергетіческім і
Львівсько-волинським вугільно-енергетичним районами. P>
Індустріально-Будівельний
комплекс h2>
Структурно
складається з двох блоків галузей: 1) виробництво будматеріалів; 2) житлове,
соціально-культурне, промислове, сільськогосподарське і транспортне будівництво. Він повністю орієнтований на
місцеву сировину і в значній мірі - на місцевого споживача. p>
Перший блок
включає виробництво будівельного каменю, в'яжучих матеріалів, цементу,
(Миколаїв, Здолбунів, Кам'янець-Подільський), вапна (Пустомити), гіпсу (Щирець),
стінових матеріалів - залізобетонних конструкцій і виробів, цегли, в т.ч.
силікатної, будівельних блоків (гранітних, гнейсових, діабазовий,
базальтових, пісковиків, гіпсових, вапнякових), облицювальних матеріалів
(мармурової, гранітної і лабрадорітной облицювальної плити, облицювальної і
метласька плитки), ізоляційних і покрівельних матеріалів (черепиця, шифер).
Найбільші потужності першого блоку сконцентровані у Львівській області.
Цемент, облицювальна плитка, гіпс частково вивозяться в інші райони. До блоку
входить також виробництво будматеріалів з деревини (Костопільський
домобудівний комбінат, деревообробні підприємства Карпат). p>
Другий блок
комплексу характеризується тісним зв'язком із споживачами його продукції --
об'єктами будівництва. Найбільшими вузлами і центрами блоку є обласні
центри, райони Львівсько-Волинського басейну, підприємства машинобудування,
основної хімії, комунікації міжрайонного та міжнародного значення, ЛЕП,
трубопроводи. p>
Транспортний
комплекс h2>
він здійснює
внутрішній зв'язок різних частин району, а також вантажні і пасажирські
поводження з іншими районами України і з зарубіжними країнами. Провідною ланкою
комплексу є залізничний транспорт, який тісно пов'язаний з
автомобільним. Для зовнішніх і частково внутрішніх повідомлень використовується
авіатранспорт. Розвивається газо-і
нафтопровідного транспорту, в основному транзитний. p>
Залізнична
мережа району має більш високу щільність, ніж на Україні в цілому. Головні
лінії проходять з Києва на Львів і далі на Ужгород та Чоп. У перевезеннях
переважають транзитні вантажі, які йдуть у країни Центральної Європи з
Донбасу (вугілля, кокс, метал), Придніпров'я
(залізна і марганцева руда, метал), і Північно-заходу Росії (ліс).
Перевалка вантажів здійснюється на прикордонних станціях Чоп і Мостиська.
Основний пасажиропотік концентрується на лінії Львів - Київ (Через Тернопіль
іХмельницький). Великі залізничні вузли: Львів, Здолбунів, Красне, Ковель. P>
Щільність
автомобільних доріг в районі один з найвищих в Україні. Головні лінії
Львів - Київ, Львів - Ужгород, Львів - Чернівці. P>
Список
літератури h2>
Для підготовки
даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.ed.vseved.ru/
p>