Географія
Тверській області h2>
Реферат
виконав Астафьев Денис p>
Тверской гос.
університет p>
2000 p>
Економіко-географічне
положення Тверській області h2>
ЕГП - положення
району, міста на економічній карті, главн.составл.транспорт.геогр.положен.
(ТГП) ТГП - це не ЕГП. P>
Аспекти ЕГП p>
Схеми, малюнки p>
Зміст аспектів p>
1. Положення району на території
держави (околиці, прикордонні, центральні) p>
На півночі центральної господарської
смуги Європейської частини Росії (Центральний р-н) між столичними містами.
З кінця 19-го століття область входить у господарський комплекс
Центрально-Європейського району p>
2. Економічний оточення (сусіди,
прикордонні держави) і розташування по відношенню до найважливіших культурних
цінностей країни p>
3. Положення щодо великих
паливно-енергетичних і сировинних зон країни p>
Газопроводи p>
Нафтопроводи p>
Череповець - металургійна база p>
4. ТГП положення до транспортних
магістралях p>
Залізниці p>
Автобан Росії p>
Канал Москва p>
Транзитний Комунікаційний коридор p>
5. Зміна ЕГП району p>
18-те століття - орієнтація на
Санкт-Петербург, кінець 20-го століття - переорієнтація на Москву, 1851 рік --
залізнична гілка, 1861 - скасування кріпосного права, центр обробної
промисловості, початок 21 століття - розширення транспортних, торговельних послуг для
регіонів Росії і країн СНД, з кінця 20 століття на Москву. p>
6. Висновки про можливість впливу ЕГП р-ну
на розвиток господарства (див. вище) p>
Активний розвиток рекреаційних функцій p>
транзитність
ЕГП - визначає багато особливостей району p>
Рекреаційна
функція h2>
Історія
формування та адміністративно-територіального устрою p>
Початковий
етап. p>
12 століття --
Володимиро-Суздальське князівство. Тверська область одночасно входила: Торжок
і Північ області - на Новгород, Торопцу і Південно-захід - до Смоленська, Поволжя - до
Володимиро-Суздальського князівства. P>
1130-1140 рр. --
Суздальсько-Новгородський кордон. Суздальські городні - фортеці: одна з них
Тверь (Юрій Долгорукий) - 1135 р., прямо - 1209. P>
Торопецький доля
- 13-е століття (Великі Луки, Ржев, Холм) p>
13-й вік --
Торжок: 1 - Володимирська частина, 2 - Новгородська частину. P>
До 2 пол. 15
століття Новгород + Москва. p>
12 ст. нач 13
в., після 1212 Тверь, Зубцов, Кснятін (Сінятін) - Переяславське князівство p>
1238-1248 р. --
Тверське князівство як самостійне (1245 р.) за братом Ярослав.Ярослав.
Олександра Невського p>
Міста: Тверь,
Зубцов, Кашин, Стариця, Калязин, Клин. Стержень - р.Волга. P>
14 ст. +
Ржевський землі p>
поч. 14 в. --
внутрішнє дроблення, після 1318 - 4 спадку, Тверь, Клин, Кашин, Зубцов.
Примикали до Волги. P>
Поділ на
дрібніші володіння. 1339 - Зубцовського доля - розділ. P>
1345 - війна
Тверського і Кашинського князівств p>
1375 --
Кашинського князівство p>
1382 - Кашин
примкнув до Твері. p>
Початок 15 століття
- Москва захопила Бєжецький доля p>
1485 - кінець
Князівства Тверському. P>
16-17 ст.
Міста Замосковни. - Геогр. Області Землі Тверського князівства + Бєжецький повіт +
Стариця + Кашин + Зубцовського повіт p>
ділилося на
повіти, волості, стани. p>
18-е століття.
Поділ на губернії, до складу Ін-германська губернії (не всі) + Смоленська
губернія. p>
1819 р. --
провінції в Петербурзьку провінцію p>
1727 - Тверська
провінція p>
1777 - повіти p>
1775 - Тверське
намісництво p>
1796 --
скасування намісництва, Тверська губернія - 9 повітів. p>
1935 --
Калінінська область. P>
Історично
область не представляла собою цілісне територіальне утворення. p>
Населення h2>
Склад і
динаміка p>
чисельності і
рух p>
Зберегли
третє місце в Центральній Росії. За Росії 27-е місце (1989). Скорочення
чисельності населення після 1990 р. p>
1990 - 71,6% p>
2000 - 73,7% p>
Населення загальне p>
1990 - 1652,9
тис.чол (1196,3 міське і 456,6 - сільське) p>
1995 - 1602,2
тис. осіб (1181,2 і 421 соотв-но) p>
Природний
рух p>
Природний
приріст у мінусі p>
1999 всього
-21,2% (-12,8 Місто, село -8,4) p>
стор 110 p>
стор.111
вибули Тверська обл. 51,2%, друг.обл. 39,8% p>
Середній вік
населення p>
1996 39,2
років (чоловіки 35,6 років, жінки 42,1 року) p>
стор 116-117 p>
2000 всього
0-15 років 18% 16-59 років 57% 60 і старше 25% p>
Місто
працездатне населення 59%, у селі 51% p>
Середня
тривалість життя чоловіків 56,7 років, жінки 71 рік. p>
Процес
депопуляції - старіння p>
Транспорт --
головні особливості транспортної системи та транспортних вузлів Тверській області h2>
Ввезення над
вивезенням (транзитні перевезення) p>
Домінуюча
роль автомобільного транспорту p>
Грузоперевозки p>
Наростання
густоти доріг з наближенням до Твері p>
Прамоугольно-діагональна
конфігурація магістральних доріг, треугольн.-міжрайонними. (внутрішньо-обласних
доріг), переважно радіальна схема внутрішньорайонних доріг і система
звивистих внутрішньогосподарських доріг. p>
Переважання
невеликих районних транспортних вузлів (сполучення ж/д, автошляхів, пристаней).
Великі міжрайонні і регіональні залізничні та автомобільні вузли розташовані на
озерах, Волзі та водосховищах Волзької водної системи. p>
Поняття СЕП h2>
Сукупна
здатність галузей господарства виробляти промислову, с/г, продукцію,
здійснювати капітальне будівництво, перевозити вантажі, надавати послуги
населенню і т.д. p>
Показники, що характеризують СЕП h2>
Національний
дохід, продукція промисловості, валова продукція колгоспів і радгоспів
(рослинництва, тваринництва), введення в дію основних фондів, капітальні
вкладення, роздрібний товарообіг державної та комерційної торгівлі, обсяг
платних послуг населенню. p>
Показники, що характеризують рівень соціально-економічного
розвитку району. h2>
Показники
виробництва і споживання на душу населення, показники продуктивності
праці, технічної озброєності, показники розвиненості структури
господарського клімату. p>
Галузі господарства h2>
Електроенергетика p>
Паливна p>
Хімічна p>
Лісова,
деревообробна p>
Целюлозно-паперова p>
Виробництво
будматеріалів p>
Скляна і
фарфорофаянсова p>
Легка p>
Текстильна p>
Харчова p>
Поліграфічна p>
Галузі промисловості, промислові центри h2>
Енергетика: p>
паливна
(Оршінское в Калінінському р-н - торф, Нелідово - буре вугілля) p>
електроенегретіка
(Вишній Волочек, Тверь, Ржев, Кувшиново, Бєжецький, Конакова, Удомля) p>
Машинобудування: p>
Твер --
ваагонзавод і чугуномітейний завод, завод екскаваторів, верстатобудування,
електроапаратури p>
Ржев - завод з
проіздству баштових кранів, устаткування для виробництва швейної
промисловості p>
Нелідово --
виробництво обладнання для торфорозробок p>
Торжок --
вагонзавод p>
Лихославль --
електротехнічне машинобудування p>
Бєжецький --
сільськогосподарське машинобудування p>
Кімри --
верстатобудівний завод p>
Бологе --
ремонтно-механічний завод p>
Осташков --
механічний зводу p>
Легка
промисловість: p>
Текстильна
(Тверь, Вишній Волочек) p>
Бавовняне
(Тверь, В. Волочек) p>
Шовкові
тканини (Тверь) p>
Чистошерстяні
і камвольні тканини (Тверь) p>
Шкіряна і
взуттєва промисловість: p>
Осташков, Кімри
(районні с.Дмітрова Гора та Юренева), Торжок, Твер, Бєжецький, Весьєгонську,
В. Волочек) p>
Хімічна
промисловість: p>
Хіміко-фармацевтична
лабораторія (Тверь) p>
Сланцеперегонний
завод (Осташков) p>
Гумотехнічні
(Тверь) p>
Виробництво
штапельних волокон p>
Комбінат
хімічних волокон (Тверь) p>
Завод пластмас
(Нелідово) p>
Завод
поліефірних фарб (Торжок) p>
Поліграфкомбінат
(Тверь) p>
Лісова
промисловість: p>
Лісові
прідпріятія (Жарковський, Западнодвінскій, Нелідовскій, Пеновскій, Бологовскій і
Вишньоволоцький р-ни) p>
Меблеве
виробництво (Тверь, Нелідово, Ржев, Торжок, В. Волочек, Торопець, Удомля) p>
Виробництво
музичних інструментів (В. Волочек) p>
скляні
заводи: p>
В. Волочек,
Фиров, Бологе, Спірова, Селіжарово, Конакова p>
Фаянсовий
завод - Конакова p>
Промислові центри h2>
Ржев --
машинобудування, центр льонопереробні та харчової промисловості. p>
Вишній Волочек
- Текстильний центр, меблеве проізвосдтво, дослідно-експериментальний завод,
деревообратативающій комбінат. p>
Торжок - машинобудування,
центр обробної промисловості, розвинена хімічна промисловість, центр
виробництва будівельних матеріалів, великий с/х р-н, центр харчової і
льноперерабативющей промисловості. p>
Твер - центр
поліграфічної промисловості. p>