Союзна Республіка Югославія: час змін
Югославія відкрита світу і зацікавлена у всіх формах
взаємовигідного міжнародного економічного співробітництва. Навіть в умовах
дії міжнародних санкцій Югославія не тільки зберегла свій економічний
потенціал, а й поглибила реформи в економіці, продовжує грати активну роль у
регіональному економічному співробітництві. У січні 1994 р. керівництво СРЮ
приступило до нового етапу економічних реформ, в основу яких було покладено
прагнення стабілізувати національну валюту при одночасному забезпеченні
поступового зростання виробництва і рівня життя.
Основою грошово-кредитної програми реконструкції та економічного
відновлення став новий динар, курс якого був прирівняний до німецької марки,
мав золотовалютних основу і вільно конвертувався. Людиною, який створив і
Реалізувати цей план, став доктор Драгослав Аврамович, багато років
який віддав роботі в міжнародних фінансових організаціях, - керуючий
Національного банку Югославії.
Були розроблені інвестиційні проекти в інфраструктуру,
управлінні водними ресурсами, електроенергетиці, громадському транспорті та низці
інших галузей. Іноземні компанії отримали право вкладати капітал в
практично будь-яку компанію в СРЮ, мати на них контрольний пакет акцій або бути
єдиним власником, вивозити отриманий прибуток або реінвестувати її в
Югославську економіку.
З моменту початку реалізації програми головну роль у забезпеченні
фінансової стабільності грав Національний банк. Економічне відновлення
країни супроводжувалося введенням нової та ефективної податкової системи, яка
була покликана, зокрема, легалізувати тіньову економіку, який придбав раніше
значні розміри в умовах галопуючої інфляції.
Рішучому скорочення були піддані витрати на
охорона здоров'я, науку, освіту, держадміністрацію і армію. Фінансування
цих галузей і структур проводилося виходячи з реальних можливостей
економіки. Суттєва модернізація і скорочення були вироблені в органах
державного управління. Об'єкти соціальної сфери, раніше закріплені за
підприємствами, були передані на баланс органів державного і місцевого
управління.
Шляхом прийняття федеральних законів про перетворення відносин
власності, концесії та іноземні інвестиції були істотно розширені
можливості економічного розвитку, досягнуто значне наближення норм
вітчизняного законодавства до стандартів Європейського Союзу. В результаті,
незважаючи на всі політичні складнощі, в останні кілька років в СРЮ
відзначені високі темпи економічного розвитку. За рівнем зростання валового
національного продукту, що склав в 1997 році 7,8%, Югославія опинилася в
Серед найбільш швидко розвиваються. Ця тенденція збереглася і в цьому
році.
СРЮ, таким чином, у надзвичайно несприятливих умовах,
породжених міжнародними санкціями, зуміла зберегти великі компанії і
інфраструктуру, розглядаючи їх як основу майбутнього економічного розвитку та
інтеграції в європейську та міжнародну спільноту. Помітне розвиток отримав
в останні роки малий та середній бізнес.
Сьогодні Югославія відкрита для іноземних інвестицій, які ще
недавно були практично неможливі через міжнародних санкцій. Економічному
росту сприяють і довгострокові економічні проекти з найбільш важливими,
традиційними іноземними партнерами. З ослабленням ембарго новий інтерес до
Югославській економіці був виявлений в суміжних країнах, Російської Федерації,
Україні, Білорусі, інших республіках колишнього Союзу, країнах Далекого Сходу.
Особливу привабливість являє вкладення капіталу у високотехнологічні
галузі промисловості, інфраструктуру, сільське господарство і переробку його
продуктів, хімічне і фармацевтичне виробництво. Активно діють зони
вільної торгівлі в Смедерево, Ковіна, Ніші, Белграді, Нові-Саді, Прахово,
Сомбор, Сремських Митровиці, Суботіца і Зренянін.
У 1997-1998 рр.. Югославія залучила іноземних інвестицій більше
ніж на 2 мільярди доларів США, головним чином з країн Європейського Союзу. У
цей показник увійшли і кошти, передбачені у нещодавно прийнятих
довгострокових інвестиційних програмах загальним обсягом більш ніж в 2,5 мільярда
доларів США.
Особливу роль для югославської економіки відіграє розвиток
співпраці з країнами Центральної та Східної Європи. Зі свого боку,
ці країни виявляють все більший інтерес до югославського ринку, реально
оцінюючи масштаби власних втрат, понесених у результаті односторонніх
санкцій проти СРЮ. Свідченням цього стало, зокрема, проведення 2-3
листопада 1998 року в Белграді п'ятій сесії Міжнародної Ради
Торгово-промислових палат країн Центральної та Східної Європи, а також
Центральної Азії.
СРЮ як балканська, центральноєвропейська, дунайська і
середземноморська країна дуже зацікавлена в розвитку міжнародних
контактів та інтеграційних процесів у цих регіонах. Вона розглядає їх у
контексті загальноєвропейської інтеграції, зокрема, з країнами Європейського
Союзу.
На проведеному нещодавно другому саміті країн Південно-Східної Європи
в Анталії (Туреччина) було підтримано пропозицію Югославії про інтенсифікацію
процесу укладання цими державами двосторонніх угод з вільної
торгівлі з метою створення в перспективі зони вільної торгівлі в усьому
регіоні. Прагнучи об'єднати всі проекти з розвитку інфраструктури в області
транспорту, енергетики та телекомунікацій, Югославія надає виключне
значення створення транспортних коридорів через свою територію з метою посилення
економічних, культурних та інших форм співробітництва, як у регіоні, так і в
Загалом у Європі. Особливий інтерес у югославського керівництва і югославського
бізнесу викликає реалізація проектів інтенсифікації використання транспортних
можливостей Дунаю.
Європейський вимір зовнішньої політики Югославії реалізується в
повній відповідності до європейських принципів співробітництва та безпеки,
втіленими в Гельсінкських підсумкових документах, Паризької Хартії і угоди
Ради Європи. Ця політика СРЮ має три важливих компоненти:
добросусідство, тобто розвиток всебічного співробітництва з
державами-сусідами та інтенсифікація регіональної співпраці;
підтримка рівноправного співробітництва з усіма іншими
європейськими країнами, нормалізація відносин і налагодження співпраці з
Європейським Союзом як ключовим елементом інтеграції в Європі;
відновлення та активізація повноправної участі в усіх
європейських організаціях, перш за все, в ОБСЄ і Раді Європи.
Безумовно, відновлення прав Югославії в європейських структурах
- Принципове питання. Його позитивне рішення і на користь Югославії, і в
інтересах всього європейського співтовариства. Без універсальності підходів до всіх
державам нашого континенту не можна очікувати ефективних результатів
політичного та економічного співробітництва.
Відновлення гідного місця Югославії в європейських
інтеграційних процесах буде залежати як від використання національного і
регіонального політико-економічного потенціалу, так і від безпосередньої її
підтримки з боку європейських держав, що мають з нею традиційні
дружні відносини (Росія, Україна, Греція і деякі інші). СРЮ
відкрито і послідовно підтримує всі ініціативи, спрямовані на
зміцнення рівноправного економічного співробітництва. Будь-які штучні
перешкоди на цьому шляху, що створюються під тиском деяких держав і
блоків, лише посилюють загальну обстановку в Європі, ведуть до неминучих
економічних втрат не тільки народів Югославії, але і суміжних
держав.
Експорт-імпорт Югославії за перше півріччя 1998
Експорт
Імпорт
обсяг *
%**
обсяг *
%**
Всього
9650
161
19816
156
Європа
8953
162
15479
150
Австрія
162
209
580
149
Бельгія
71
188
202
126
Болгарія
137
139
377
94
Боснія-Герцеговина
1809
186
744
129
Великобри.
217
127
511
202
Угорщина
215
142
445
125
Німеччина
820
153
2420
130
Греція
454
144
904
204
Італія
1051
149
2041
172
Македонія
946
165
1029
143
Нідерланди
89
96
384
154
Польща
76
156
129
103
Росія
702
152
2127
139
Румунія
165
101
358
139
Франція
521
415
653
203
Чехія
80
159
491
267
Швейцарія
750
215
410
170
Швеція
29
335
310
194
інша
Європа
661
115
1359
149
Австралія та Океанія
1
26
23
173
Азія
386
146
2095
180
Ізраїль
28
156
85
217
Індія
9
30
95
127
Ірак
1
-
262
-
Ірак
35
370
106
98
Кіпр
134
301
237
361
Китай
54
178
221
124
Малайзія
-
-
59
193
Таїланд
2
732
24
211
Туреччина
45
65
341
230
Японія
5
1214
263
175
інша
Азія
73
122
403
113
Америка
168
251
1684
185
Бразилія
8
63
411
314
США
58
166
595
165
інша
Америка
103
513
678
168
Африка
141
95
536
187
* в
мільйони динарів
** перше півріччя 1997 = 100%
Список
літератури
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.ef.wwww4.com/
