Союзна Республіка Югославія: час змін h2>
Югославія відкрита світу і зацікавлена у всіх формах
взаємовигідного міжнародного економічного співробітництва. Навіть в умовах
дії міжнародних санкцій Югославія не тільки зберегла свій економічний
потенціал, а й поглибила реформи в економіці, продовжує грати активну роль у
регіональному економічному співробітництві. У січні 1994 р. керівництво СРЮ
приступило до нового етапу економічних реформ, в основу яких було покладено
прагнення стабілізувати національну валюту при одночасному забезпеченні
поступового зростання виробництва і рівня життя. p>
Основою грошово-кредитної програми реконструкції та економічного
відновлення став новий динар, курс якого був прирівняний до німецької марки,
мав золотовалютних основу і вільно конвертувався. Людиною, який створив і
Реалізувати цей план, став доктор Драгослав Аврамович, багато років
який віддав роботі в міжнародних фінансових організаціях, - керуючий
Національного банку Югославії. P>
Були розроблені інвестиційні проекти в інфраструктуру,
управлінні водними ресурсами, електроенергетиці, громадському транспорті та низці
інших галузей. Іноземні компанії отримали право вкладати капітал в
практично будь-яку компанію в СРЮ, мати на них контрольний пакет акцій або бути
єдиним власником, вивозити отриманий прибуток або реінвестувати її в
Югославську економіку. p>
З моменту початку реалізації програми головну роль у забезпеченні
фінансової стабільності грав Національний банк. Економічне відновлення
країни супроводжувалося введенням нової та ефективної податкової системи, яка
була покликана, зокрема, легалізувати тіньову економіку, який придбав раніше
значні розміри в умовах галопуючої інфляції. p>
Рішучому скорочення були піддані витрати на
охорона здоров'я, науку, освіту, держадміністрацію і армію. Фінансування
цих галузей і структур проводилося виходячи з реальних можливостей
економіки. Суттєва модернізація і скорочення були вироблені в органах
державного управління. Об'єкти соціальної сфери, раніше закріплені за
підприємствами, були передані на баланс органів державного і місцевого
управління. p>
Шляхом прийняття федеральних законів про перетворення відносин
власності, концесії та іноземні інвестиції були істотно розширені
можливості економічного розвитку, досягнуто значне наближення норм
вітчизняного законодавства до стандартів Європейського Союзу. В результаті,
незважаючи на всі політичні складнощі, в останні кілька років в СРЮ
відзначені високі темпи економічного розвитку. За рівнем зростання валового
національного продукту, що склав в 1997 році 7,8%, Югославія опинилася в
Серед найбільш швидко розвиваються. Ця тенденція збереглася і в цьому
році. p>
СРЮ, таким чином, у надзвичайно несприятливих умовах,
породжених міжнародними санкціями, зуміла зберегти великі компанії і
інфраструктуру, розглядаючи їх як основу майбутнього економічного розвитку та
інтеграції в європейську та міжнародну спільноту. Помітне розвиток отримав
в останні роки малий та середній бізнес. p>
Сьогодні Югославія відкрита для іноземних інвестицій, які ще
недавно були практично неможливі через міжнародних санкцій. Економічному
росту сприяють і довгострокові економічні проекти з найбільш важливими,
традиційними іноземними партнерами. З ослабленням ембарго новий інтерес до
Югославській економіці був виявлений в суміжних країнах, Російської Федерації,
Україні, Білорусі, інших республіках колишнього Союзу, країнах Далекого Сходу.
Особливу привабливість являє вкладення капіталу у високотехнологічні
галузі промисловості, інфраструктуру, сільське господарство і переробку його
продуктів, хімічне і фармацевтичне виробництво. Активно діють зони
вільної торгівлі в Смедерево, Ковіна, Ніші, Белграді, Нові-Саді, Прахово,
Сомбор, Сремських Митровиці, Суботіца і Зренянін. P>
У 1997-1998 рр.. Югославія залучила іноземних інвестицій більше
ніж на 2 мільярди доларів США, головним чином з країн Європейського Союзу. У
цей показник увійшли і кошти, передбачені у нещодавно прийнятих
довгострокових інвестиційних програмах загальним обсягом більш ніж в 2,5 мільярда
доларів США. p>
Особливу роль для югославської економіки відіграє розвиток
співпраці з країнами Центральної та Східної Європи. Зі свого боку,
ці країни виявляють все більший інтерес до югославського ринку, реально
оцінюючи масштаби власних втрат, понесених у результаті односторонніх
санкцій проти СРЮ. Свідченням цього стало, зокрема, проведення 2-3
листопада 1998 року в Белграді п'ятій сесії Міжнародної Ради
Торгово-промислових палат країн Центральної та Східної Європи, а також
Центральної Азії. P>
СРЮ як балканська, центральноєвропейська, дунайська і
середземноморська країна дуже зацікавлена в розвитку міжнародних
контактів та інтеграційних процесів у цих регіонах. Вона розглядає їх у
контексті загальноєвропейської інтеграції, зокрема, з країнами Європейського
Союзу. P>
На проведеному нещодавно другому саміті країн Південно-Східної Європи
в Анталії (Туреччина) було підтримано пропозицію Югославії про інтенсифікацію
процесу укладання цими державами двосторонніх угод з вільної
торгівлі з метою створення в перспективі зони вільної торгівлі в усьому
регіоні. Прагнучи об'єднати всі проекти з розвитку інфраструктури в області
транспорту, енергетики та телекомунікацій, Югославія надає виключне
значення створення транспортних коридорів через свою територію з метою посилення
економічних, культурних та інших форм співробітництва, як у регіоні, так і в
Загалом у Європі. Особливий інтерес у югославського керівництва і югославського
бізнесу викликає реалізація проектів інтенсифікації використання транспортних
можливостей Дунаю. p>
Європейський вимір зовнішньої політики Югославії реалізується в
повній відповідності до європейських принципів співробітництва та безпеки,
втіленими в Гельсінкських підсумкових документах, Паризької Хартії і угоди
Ради Європи. Ця політика СРЮ має три важливих компоненти: p>
добросусідство, тобто розвиток всебічного співробітництва з
державами-сусідами та інтенсифікація регіональної співпраці; p>
підтримка рівноправного співробітництва з усіма іншими
європейськими країнами, нормалізація відносин і налагодження співпраці з
Європейським Союзом як ключовим елементом інтеграції в Європі; p>
відновлення та активізація повноправної участі в усіх
європейських організаціях, перш за все, в ОБСЄ і Раді Європи. p>
Безумовно, відновлення прав Югославії в європейських структурах
- Принципове питання. Його позитивне рішення і на користь Югославії, і в
інтересах всього європейського співтовариства. Без універсальності підходів до всіх
державам нашого континенту не можна очікувати ефективних результатів
політичного та економічного співробітництва. p>
Відновлення гідного місця Югославії в європейських
інтеграційних процесах буде залежати як від використання національного і
регіонального політико-економічного потенціалу, так і від безпосередньої її
підтримки з боку європейських держав, що мають з нею традиційні
дружні відносини (Росія, Україна, Греція і деякі інші). СРЮ
відкрито і послідовно підтримує всі ініціативи, спрямовані на
зміцнення рівноправного економічного співробітництва. Будь-які штучні
перешкоди на цьому шляху, що створюються під тиском деяких держав і
блоків, лише посилюють загальну обстановку в Європі, ведуть до неминучих
економічних втрат не тільки народів Югославії, але і суміжних
держав. p>
Експорт-імпорт Югославії за перше півріччя 1998 p>
Експорт p>
Імпорт p>
обсяг * p>
%** p>
обсяг * p>
%** p>
Всього p>
9650 p>
161 p>
19816 p>
156 p>
Європа p>
8953 p>
162 p>
15479 p>
150 p>
Австрія p>
162 p>
209 p>
580 p>
149 p>
Бельгія p>
71 p>
188 p>
202 p>
126 p>
Болгарія p>
137 p>
139 p>
377 p>
94 p>
Боснія-Герцеговина p>
1809 p>
186 p>
744 p>
129 p>
Великобри. p>
217 p>
127 p>
511 p>
202 p>
Угорщина p>
215 p>
142 p>
445 p>
125 p>
Німеччина p>
820 p>
153 p>
2420 p>
130 p>
Греція p>
454 p>
144 p>
904 p>
204 p>
Італія p>
1051 p>
149 p>
2041 p>
172 p>
Македонія p>
946 p>
165 p>
1029 p>
143 p>
Нідерланди p>
89 p>
96 p>
384 p>
154 p>
Польща p>
76 p>
156 p>
129 p>
103 p>
Росія p>
702 p>
152 p>
2127 p>
139 p>
Румунія p>
165 p>
101 p>
358 p>
139 p>
Франція p>
521 p>
415 p>
653 p>
203 p>
Чехія p>
80 p>
159 p>
491 p>
267 p>
Швейцарія p>
750 p>
215 p>
410 p>
170 p>
Швеція p>
29 p>
335 p>
310 p>
194 p>
інша
Європа p>
661 p>
115 p>
1359 p>
149 p>
Австралія та Океанія p>
1 p>
26 p>
23 p>
173 p>
Азія p>
386 p>
146 p>
2095 p>
180 p>
Ізраїль p>
28 p>
156 p>
85 p>
217 p>
Індія p>
9 p>
30 p>
95 p>
127 p>
Ірак p>
1 p>
- p>
262 p>
- p>
Ірак p>
35 p>
370 p>
106 p>
98 p>
Кіпр p>
134 p>
301 p>
237 p>
361 p>
Китай p>
54 p>
178 p>
221 p>
124 p>
Малайзія p>
- p>
- p>
59 p>
193 p>
Таїланд p>
2 p>
732 p>
24 p>
211 p>
Туреччина p>
45 p>
65 p>
341 p>
230 p>
Японія p>
5 p>
1214 p>
263 p>
175 p>
інша
Азія p>
73 p>
122 p>
403 p>
113 p>
Америка p>
168 p>
251 p>
1684 p>
185 p>
Бразилія p>
8 p>
63 p>
411 p>
314 p>
США p>
58 p>
166 p>
595 p>
165 p>
інша
Америка p>
103 p>
513 p>
678 p>
168 p>
Африка p>
141 p>
95 p>
536 p>
187 p>
* в
мільйони динарів p>
** перше півріччя 1997 = 100% p>
Список
літератури h2>
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.ef.wwww4.com/
p>