Електропостачання
гірничо-збагачувального комбінату
Курсовий проект
розробив: Казаковцев Н. Ю.
Міністерство
освіти Російської Федерації
Нижньотагільський
гірничо-металургійний коледж імені Е.А. і М.Є. Черепанових
20.04.2003 р.
Розрахунок
ел.нагрузок. Вибір схеми ел.снабженія. Компенсація реактивної потужності. Вибір
силових трансформаторів. Розрахунок струмів короткого замикання. Розрахунок і вибір
живильної лінії. Вибір обладнання.
Вступ
Мета курсового проекту: навчиться
працювати з довідковою літературою, провести розрахунок схеми електропостачання
гірничо-збагачувального комбінату.
Найбільш великі енергозберігаючі
заходи в гірничо-збагачувальної промисловості реалізуються на базі
використання попутних продуктів і відходів виробництва. Так само
передбачається забезпечити енергозбереження за рахунок розробки та впровадження,
прогресивних особливо маловідходних розробок.
Роль електроенергії, надійного
енергопостачання для роботи промислового підприємства? Наявність достатньої
кількості енергії і її видів, вирішення проблем її раціонального використання
визначають в кінцевому підсумку економічне зростання, її національну безпеку. У
цих умовах необхідний постійний перегляд ставлення до споживання палива і
енергії з особливим акцентом на енергозбереження - систему знань, через яку
за рахунок поліпшення ефективності використання енергії досягається скорочення
видаткової частини енергетичного балансу.
1.Расчет електричних навантажень
Будуємо добовий графік активної
навантаження:
Визначаємо повну максимальну
потужність:
S = (1.1)
Де P - максимальне навантаження; cos - коефіцієнт потужності
S = 16.2/0.83 = 19518 кВ * А
Визначаємо максимальну реактивну
потужність:
Q = S * sin (1.2)
24год
Де S - повна максимальна потужність
sin = (1.3)
sin = = 0,56
Q = 19518 * 0,56 = 10930 квар
1.4 Визначаємо витрата активної
енергії за добу за площею графіка активного навантаження:
W =* t
(1.4)
Де * t
-Твір значень активної потужності за добу
W = 14.7 * 7 +16.2 * 4 +14.2 * 4 +15.2 * 3 +14.9 * 2 +13.2 * 4 = 352.7 МВт * год
1.5 Визначаємо середню активну
потужність за добу:
P = (1.5)
Де W - витрата активної енергії за добу
P = 352,7/24 = 14,7 мВт
1.6 Визначаємо коефіцієнт
заповнення графіка:
K = (1.6)
Де P - середня активна потужність за добу; P - максимальне навантаження
K = 14,7/16,2 = 0,9
1.7 Визначаємо витрата активної
енергії за рік:
W = W * 365 (1,7)
W = 352,7 * 365 = 128735,5 мВт * год
1.8 Визначаємо час використання
максимуму:
T = (1.8)
T = 128735.5/16.2 = 7946.6 час
1.9 Визначаємо час втрат при T = 7946,6 час, cos = 0,83
= 7250 год - згідно графіка для визначення втрат
1.10 Будуємо річний графік витрати
ел. енергії:
8760 годин на рік
2.Вибор схеми ел.снабженія
Для
харчування гірничо-збагачувального комбінату з максимальним навантаженням 19.5 МВ * А
Приймаються глибокий ввід - це підведення ел.енергії високої напруги як можна
ближче до споживача при цьому досягається економія капітальних вкладень до 20% і
знижується втрата ел.енергії до 10%, зменшуються струми короткого замикання та
підвищується надійність ел.снабженія. Для живлення введення вибираємо дві повітряні
лінії електропередач, тому що вони дешевші кабельних ліній, зручні для огляду і
ремонту. Система шин РУ вторинної напруги 10 кВ одинарна, секціонірованная
за кількістю силових трансформаторів. Для забезпечення надійності схеми ел.снабженія
Приймаються схему з двома трансформаторами, тому що у випадку аварії або ремонту
на одному з трансформаторів споживачі будуть отримувати живлення від вільного в
роботі трансформатора. Так само для забезпечення надійності схеми електропостачання
Приймаються схему з вимикачами на стороні вищої напруги з двома
перемичками. Перемички забезпечують гнучкість і надійність схеми
електропостачання. У разі аварії на одній з Л.Е.П. її відключають з двох
сторін, замикають відповідні перемички і тоді трансформатори отримують
харчування за що залишилася в роботі Л.Е.П. В результаті включення перемичок
споживачі безперебійно отримують електроенергію. Потужність трансформаторів і
перетин проводів вибирають так, щоб у нормальному режимі роботи вони були
завантажені на 80 - 90%, а при можливе відключення однієї з лінії або
трансформатора, що залишилися в роботі, хоча і з допустимою перевантаженням
забезпечували безперебійну роботу підприємства. На вводі встановлені:
разьеденітель, вимикач, вентильні розрядники, заземлюючі разьеденітелі і
вимикачі перемичок. Режим роботи лінії і трансформаторів роздільний і
відповідно характер резерву буде неявний. Згідно зробленому вибору
схеми електропостачання будуємо дану схему.
Схема
ГПП представлена на малюнку 2.1.
Для
підвищення cosгорно-збагачувального комбінату з cos = 0,83 до cos = 0,95 необхідно вибрати компенсує пристрій.
3.1 Визначаємо потужність
компенсуючого пристрою:
Q = P * (tg-tg) (3.1)
tg = 0,6 при cos = 0,83
tg = 0,3 при cos = 0,95 - до потрібного cos.
Q = 16200 * (0,6-0,3) = 4860 квар
Де
Q-потужність компенсуючого пристрою
3.2
Приймаються конденсаторних батарей типу УК-10Н-1800П в кількості трьох штук
потужність батареї 1800 квар і сумарною потужністю 5400 квар.
3. Компенсація
реактивної потужності
3.3
Розраховуємо значення повної потужності, після установки компенсуючого пристрою
(конденсаторної батареї):
S '= (3.2)
S '= = 17118 кВ * А
Рис.2.1
Принципова схема ГПП
3.4
Визначаємо cos після установки батареї конденсаторів:
cos = (3.3)
cos = 16200/17118 = 0,95
Потужність конденсаторів в одному
елементі становить 25-100 квар. Зазвичай включаються в мережу трифазного струму по
схемою трикутника.
Позитивні якості:
- малі втрати активної потужності
(0,0025-0,005 кВт/квар);
- простота експлуатації (немає
обертових частин);
- простота виробництва монтажних
робіт (мала маса, не потрібно фундамент);
- для встановлення конденсаторів можна
використовувати будь-яке сухе приміщення.
Недоліки:
- потужність батареї пропорційна
квадрату напруги. Ця залежність несприятлива, тому що при зниженні
напруги в мережі потреба в реактивної потужності збільшується, що
негативно позначається на стійкості енергосистеми;
- чутливість до спотворень
напруги живлення;
- недостатня міцність, особливо
при К.З. і перенапруги;
- пожежонебезпечність, наявність
залишкового заряду
4.Вибор силових трансформаторів
Кількість трансформаторів на
підстанції і їх потужність повинні задовольняти умові надійності електропостачання,
мінімальним капітальними витратами і найбільш економічному режиму завантаження
трансформатора. Для споживачів першої та другої категорії найбільшу
поширення набули двухтрансформаторние підстанції з неявним резервом і
роздільної роботою трансформаторів.
Потужність трансформаторів вибирається
так, щоб у нормальному режимі трансформатори мали завантаження, при якій
втрати мінімальні. При цьому капітальні витрати повинні бути мінімальними, а при
вихід одного з трансформаторів з ладу друга забезпечив би нормальну роботу
споживачів за умови перевантаження його в межах, які допускаються ПУЕ. При
нерівномірному графіку навантаження допускається перевантаження трансформаторів в години
максимуму, але не більше величини, що визначається за "Кривим кратностей допустимих перевантажень
силових трансформаторів "([7], рис.3, стор.9). У після аварійний період
допускається перевантаження трансформатора на 40% на час максимумів загальної добової
тривалістю не більше 6 годин на добу протягом не більше 5 діб. При
цьому коефіцієнт заповнення добового графіка навантаження трансформатора в
умови його перевантаження повинен бути не більше 0,75.
4.1 З урахуванням категорії споживачів
намічаємо ГПП гірничо-збагачувального комбінату з двома трансформаторами.
4.2 При К = 0,9 n = 4 години визначається коефіцієнт допустимої систематичної
перевантаження трансформаторів з «Кривим кратностей допустимих перевантажень силових
трансформаторів »([7], рис.3, стор.9):
К = 1,04
Де К-коефіцієнт заповнення графіка, n - тривалість роботи з
максимальним навантаженням на добу, К - коефіцієнт допустимої перевантаження трансформатора.
4.3 Накреслюємо два можливих варіанти
потужності трансформаторів:
Варіант 1: Два трансформатора
потужністю по 10 МВ * А
4.3.1 Знаходимо коефіцієнт завантаження
трансформатора в години максимуму:
К = (4.1)
К = 17.1/2 * 10 = 0.85
Де - номінальна
потужність трансформатора, - значення повної
потужності, після установки компенсуючого пристрою.
Варіант
2: Два трансформатора потужністю по 16 МВ * А
4.3.2
Знаходимо коефіцієнт завантаження трансформатора
в години максимуму:
К = 17,1/2 * 16 = 0,53
4.4 Обидва варіанти прийнятні при
максимальному завантаженні трансформаторів тому що:
Варіант 1: К = 0,85 1,04 = К
Варіант 2: К = 0,53 1,04 = К
4.5 Визначаємо допустиму
перевантаження в післяаварійний режимі роботи:
Варіант 1: 1,4 * 10 = 14 МВ * А 0,1 * 17,1 = 1,71 МВ * А
Варіант 2: 1,4 * 16 = 22,4 МВ * А 0,1 * 17,1 = 1,71 МВ * А
Обидва варіанти забезпечують надійне
електропостачання, як в нормальному так і в післяаварійний режимах роботи. табл.4.1
Вар.
тип
U
кВ
U
кВ
I
%
U
%
Ціна
руб.
1
ТДН 10000/110
115
11
15
58
0,75
10,5
36500
2
ТДН 16000/110
115
11
19
85
0,7
10,5
42000
4.6 Визначаємо капітальні витрати:
Варіант 1: 36500 * 2 = 73000 руб.
Варіант 2: 42000 * 2 = 84000 руб.
4.7 Визначаємо вартість втрат
електричної енергії на рік:
С = С * n (+ K) T +
З * n *
К (+ K) * (4.2)
Варіант 1:
С = 2,05 * 10 * 4 (15 +0,08) 8760 +2,05 * 10 * 0,85 (58 +0,08) * 7250 = 26,31 тис. руб.
Варіант 2:
С = 2,05 * 10 * 4 (19 +0,08) 8760 +2,05 * 10 * 0,53 (58 +0,08) * 7250 = 28,17 тис. руб.
4.8 Визначаємо амортизаційні
відрахування:
C = 0.063 * K (4.3)
Де K - капітальні витрати на
трансформатор,
0,063 - амортизаційні відрахування
на обладнання підстанцій (6,3%)
Варіант 1: C = 0.063 * 73 = 4.6 тис. руб.
Варіант 2: C = 0.063 * 84 = 5,3 тис. руб.
4.9 Визначаємо загальні
експлуатаційні витрати:
С = С + C (4.4)
Де C-амортизаційні відрахування, С-вартість втрат електричної енергії на рік.
Варіант 1: С = 26,31 +4,6 = 30,9 тис. руб.
Варіант 2: С = 28,17 +5,3 = 33,5 тис. руб.
табл.4.2
варіант
потужність
МВ * А
капітальні витрати
тис. руб.
експлуатаційні
витрати тис. руб.
1
2 * 10
73
30,9
2
2 * 16
84
33,5
Очевидно перевагу Варіанта 1
тому що його вартість менше і експлуатаційні витрати теж менше ніж у
Варіанта 2. Виходячи з цього, приймаємо Варіант 1 - ТДН-10000/110 --
трансформатор трифазний, примусової циркуляції повітря, природною
циркуляції масла, номінальною потужністю 10000 кВ * А, номінальною напругою
обмотки вищої напруги 110 кВ.
5.Расчет струмів короткого замикання
5.1 Складаємо схему згідно
завдання для розрахунку струмів короткого замикання:
115 кВ
L = 8.3 км
X = 0.4 Ом/км
115
кВ
S = S = 10мВ * А
U = 10.5%
10.5 кВ
5.2 Складаємо схему заміщення,
лінії і трансформатори працюють роздільно:
5.3 Приймаємо: S = 100 МВ * А; U = 115 кВ; U = 10.5 кВ.
5.4 Визначаємо базисні струми:
I = (5.1)
I = = 0,5 кА
I =
I = = 5,5 кА
5.5
Визначаємо відносні базисні опору елементів схеми:
системи
X = (5.2)
X == 0.09
лінії
X = (5.3)
X == 0,03
трансформатора
X = (5.4)
X == 1,05
5.6
Визначаємо результуючий опір:
X = X + X (5.5)
X = 0,09 +0,03 = 0,12
X = X + X (5.6)
X = 0,12 +1,05 = 1,17
5.7
Визначаємо струми і потужність короткого замикання для точки К:
I = (5.7)
I == 4.2 кА
i = 2.55 * I (5.8)
i = 2.55 * 4.2 = 10.7 кА
S =* U * I (5.9)
S =* 115 * 4,2 = 836 МВ * А
5.8 Визначаємо струми і потужність
короткого замикання для точки К:
I = (5.10)
I == 4.7 кА
i = 2.55 * 4.7 = 12 кА
S =* U * I (5.11)
S =* 10,5 * 4,7 = 86 МВ * А
5.9 Отримані дані розрахунків
зводимо до таблиці:
табл.5.1
розр. точка
X
I кА
i кА
SМВ * А
К1
0,12
4,2
10,7
836
К2
1,17
4,7
12
86
6.Расчет і вибір лінії живлення
6.1 Вибираємо дріт марки АС. Визначаємо
струм лінії в нормальному режимі при максимальному навантаженні:
I = (6.1)
I == 45 А
6.2 Визначаємо економічно
найвигіднішому перетин:
S = (6.2)
Де = 1.0 - за довідником
S == 45 мм
6.3 Вибираємо провід АС-16. За
умові нагрівання тривалим струмом провід АС-16 задовольняє, так як I = 105 A> 2 * 45А.
Умовою мінімальних втрат на
корону провід АС-16 не задовольняє, так як мінімально допустимий переріз
проводів повітряних ліній за умовами коронірованія 70мм.
Згідно з умовами коронірованія
Приймаються дріт марки АС-70.
6.4 Визначаємо подовжню
складову падіння напруги:
= (6.3)
Де X = X * L
- Індуктивний опір лінії (Ом); R = r * L
- Активний опір лінії (Ом).
Q = Q - Q (6.4)
Q = 10900-4860 = 6040 квар
== 732 В
6.5 Визначаємо поперечну
складову падіння напруги:
(6.5)
= 284 В
6.6 Визначаємо падіння напруги:
(6.6)
= 785.2 В - що складає = 0.7%
Вибране перетин задовольняє
умові = 0,7% <= 5%, навіть при аварійному режимі.
7.Вибор обладнання
7.1 Вибираємо вимикач типу
МКП-110Б-630-20У1 - масляний, камерний, підстанційної, категорія ізоляції Б,
на номінальну напругу 110 кВ, на 630 А, струм відключення 20 кА, для
помірного клімату.
7.2 Складаємо порівняльну
таблицю розрахункових і каталожних даних, які повинні бути вище відповідних
розрахункових даних.
табл.7.1
Розрахункові дані
каталогом дані
I = 45 А
I = 630 А
U = 110 кВ
U = 110 кВ
I = 4.2 кА
I = 20 кА
S = 836 МВ * А
S = 3979 МВ * А
i = 10.7 кА
i = 52 кА
I = 1.028 кА
I = 20 кА
S = (7.1)
S == 3976 МВ * А
I = I (7.2)
Де t = 0.1 сек,
tb = 0.08 сек.
I = 4,2 = 1,028 кА
Приймаються обраний вимикач,
так як розрахункові дані не перевищують каталожних.
7.3 Вибираємо разьеденітель марки
РнД (3) -110 (Б) (У)/1000 У1 (УХЛ) - зовнішньої установки, двухколонковий з
заземлюючими ножами, з посиленою ізоляцією, з механічним блокуванням головних
і заземлюючих ножів. Встановлюється на U = 110 кВ і номінальний струм 1000 А в
районах з помірним кліматом на відкритому повітрі.
7.4 Складаємо порівняльну
таблицю розрахункових і каталожних даних:
табл.7.2
Розрахункові дані
каталогом дані
I = 45 А
I = 1000 А
U = 110 кВ
U = 110 кВ
i = 10.7 кА
i = 80 кА
I = 1.028 кА
I = 31,5 кА
Приймаються вибраний роз'єднувач, оскільки розрахункові дані не
перевищують каталожних.
7.5 Вибираємо трансформатор струму типу
ТФЗМ-110Б-1У11 - з фарфорового ізоляцією і ланковий обмоткою, маслонаповнених,
на 110 кВ з ізоляцією категорії Б. Для районів з помірним кліматом, для роботи
на відкритому повітрі.
7.6 Складаємо порівняльну
таблицю розрахункових і каталожних даних:
табл.7.3
Розрахункові дані
каталогом дані
U = 110 кВ
U = 110 кВ
I = 45 А
I = 100 А
К = 76
К = 149
К = 30
К = 57
К = (7.3)
К = (7.4)
До == 30
розрахункові дані.
До == 76
До == 57
каталожні дані.
До == 149
Приймаються вибраний трансформатор
струму, оскільки розрахункові дані не перевищують каталожних.
7.7 Трансформатор напруги
вибираємо по номінальній напрузі U = 110 кВ. Приймаються трансформатор напруги типу
НКФ-110-57У1 - каскадний, у порцеляновій покришці на напругу 110 кВ для роботи
в районах з помірним кліматом 1957 розробки.
7.8 Вентильний розрядник вибирається
по номінальній напрузі, приймаємо розрядник вентильний станційний на
номінальну напругу 110 кВ марки РВС-110.
8.Вибор шин
8.1 Визначаємо розрахунковий струм при
максимальному навантаженні в післяаварійний режимі роботи:
I = (8.1)
I == 988.4 А
8.2 За довідником вибираємо
алюмінієві шини марки АТ з розміром смуги 60 * 8 мм, перерізом 480 мм, з допустимим струмом 1025 А. Смуга встановлена на ребро,
відстань між опорними ізоляторами L = 900 мм, відстань між фазами a = 260 мм.
ріс.8.1 розташування смуг на
ізоляторах.
8.3 Перевіряємо шини на динамічну
стійкість до дії струмів короткого замикання:
8.3.1 Знаходимо зусилля діюче
між фазами, при трифазному короткому замиканні:
F
= 1.76 * i (8.2)
F
= 1.76 * 12 = 87.7 Н
8.3.2 Визначаємо механічне
напруги?? в шинах:
= (8.3)
Де W - момент опору шин
W = 0.17 * b * h (8.4)
W = 1.76 * 0.8 * 6 = 0.65 см
== 9.5 мПа
Шини
перерізом 60 * 8 задовольняють умові динамічної стійкості, тому що
= 9,5 мПа <= 65 мПа = 65 мПа
8.4 Перевіряємо шини на термічну
стійкість при протіканні по них струмів короткого замикання:
S = b * h (8.5)
S = 8 * 60 = 480 мм2
Sмін = (8.6)
Де
С = 91 А * з - за табл. 36
Sмін == 24,3 мм2
Вибрані
шини задовольняють умові термічної стійкості до струмів короткого замикання
виходячи з:
Sмін = 24,3 мм2
8.5
Приймаються обрані шини марки АТ 60 * 8, перетином 480 мм2 і Iдоп = 1025 А.
9.Релейная захист
проектована
підприємство утримує 15% споживачів першої категорії, тому приймаємо в
як джерела оперативного струму змінний струм.
Релейний
захист трансформаторів встановлюється від наступних видів пошкоджень і
ненормальних режимів роботи: міжфазних короткі замикання в обмотках і на
висновках, внутрішніх пошкоджень, замикань на землю, перевантажень.
Захист
від перевантажень виконується діючої на сигнал за допомогою струмового реле.
Струмові реле встановлюють в одній фазі, оскільки перевантаження трансформатора
виникає одночасно у всіх трьох фазах. Газовий захист застосовується в
як досить чутливої захисту від внутрішніх пошкоджень трансформатора.
Пошкодження трансформатора, що виникають всередині його, супроводжуються
електричною дугою або нагріванням деталей, що приводить до розкладання олії і
ізоляційних матеріалів і утворення летких газів. Ці ознаки використовуються
для виконання спеціального захисту, за допомогою газового реле, що реагує на
поява газів і рух олії. Схема з'єднання трансформаторів струму і реле
максимального захисту забезпечує захист від усіх видів короткого замикання.
Користуючись
довідником ([2] стор 376 - 382) Приймаються схему захисту на змінному
оперативному струмі з реле прямої дії для трансформаторів 110/10 кВ. Схема
захисту наведена на ріс.9.1
Дана
схема містить: (1) - віддільника, (2) - короткозамикачем з пружинним приводом,
(3) - вимикач на стороні нижчої напруги з дистанційним приводом, (4) --
вбудований трансформатор струму на стороні вищої напруги (для надійності
роботи реле прямої дії трансформатори струму з'єднані по два на фазу); (5)
- Трансформатори струму, (6) - реле типу ІТ (захист від перевантаження), (7) - реле
газове, (8) - реле проміжне типу РП, (9,10) - реле типу ЕС, (11) --
перемикаючі пристрій типу НКР; (7 - 11) - газова безпека, виконана з
самоудержіваніем вихідного проміжного реле для забезпечення надійного
відключення трансформатора при короткочасному замиканні контактів газового
реле, зняття самоудержіванія здійснюється блок - контактами
короткозамикачем; (12 - 15) реле типу РТВ; (12,13) - максимальна струмова
захист з боку нижчої напруги; (16,17) - котушка відключення, (18) --
додатковий опір.
струмова
відсічення через обмеження числа реле прямої дії, вбудованих в привід, для
трансформатора не передбачена: для швидкого відключення ушкоджень у
трансформаторі передбачається газова захист.
Ріс.9.1 Схема релейного захисту:
10. Автоматика
електропостачання
Розглянемо
на прикладі автоматичного включення міжсекційних вимикача з низькою
боку силових трансформаторів двухтрансформаторной ГПП.
Під
резервним джерелом живлення на увазі одна з силових трансформаторів
двухтрансформаторной підстанції, що залишився в роботі після несправності на
іншому трансформаторі. Важливо при спрацьовуванні схеми автоматики передбачити
наступну черговість:
--
спочатку відключають вимикачі з низькою боку силового трансформатора,
з'єднує його з секцією шин;
--
потім включають міжсекційних вимикач.
Якщо
черговість буде порушена, то створюється обхідна ланцюжок через міжсекційних
вимикач і захист може відключити обидва, що живлять ГПП, трансформатора.
Опис
роботи схеми:
Припустимо
на трансформаторі Т1 сталося К.З. Перша секція шин залишається без напруги,
значить вимірювальний трансформатор напруги ТV1, що одержує харчування від першої секції
шин, також залишається без напруги. При цьому реле напруги KV1, втративши харчування, відпускає
рухливий сердечник, контакт KV1
замкнеться по ланцюжку: фаза А трансформатора TV2, контакт KV1,
котушка КТ1; фаза У трансформатора TV2, реле часу отримає харчування. Відрахувавши задану витримку
часу замкнеться контакт КТ1 по колу:
фаза
А трансформатора TV2,
Контакт КТ1, електромагніт відключиться: вимикаються YAT Q1, блок - контакт
вимикача Q1, фаза В
трансформатора TV2.
Вимикач Q1
відключається, при цьому блок - контакти вимикача Q1 в ланцюзі електромагніту включення
міжсекційних вимикача Q3
замикаються, тоді по колу: фаза А трансформатора TV2, блок - контакти Q1; фаза У трансформатора TV2. Вимикач Q3 включиться і перша секція
шин отримає живлення. При цьому треба мати на увазі, що споживачі третього і
частково другої категорії повинні бути відключені.
Схема
автоматики електропостачання зображена на ріс.10.1
11.Заземленіе
Для
захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції
застосовуються такі заходи безпеки: заземлення, занулення, захисне
відключення, розділовий трансформатор, подвійна ізоляція, мала напруга.
Заземлення
- Це навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом
металевих НЕ струмоведучих частин, які можуть виявитися під напругою.
Розрізняють
наступні види заземлення:
--
захисне заземлення - призначене для захисту обслуговуючого персоналу від
небезпечних напруг.
--
робоче заземлення - заземлення, призначене для створення нормальних
умов роботи апарату. До робочого заземлення ставиться заземлення нейтральний
трансформаторів, генераторів, дугогасильних котушок. Без робочого заземлення
апарат не може виконувати свої функції або порушується режим роботи
електричної установки.
Ріс.10.1
Схема автоматики електропостачання:
При
заземленні електроустановок особливу увагу необхідно звертати на заземлення
металевих корпусів пересувних і переносних електроприймачів, пересувних
установок і механізмів. Це пов'язано з тим, що небезпека ураження
електричним струмом при заземленні на корпус значно вище, ніж у
станційних установках. Заземлення установок повинно виконуватися відповідно
до вимог ПУЕ. В електроустановках з напругою понад 1 кВ з великими
струмами короткого замикання на землю, пробою фази на корпус і подальше
замикання на землю є однофазним коротким замиканням, від струму якого
спрацьовує максимальна струмова захист, відключаючи пошкоджену ділянку.
Заземлення виконується за допомогою заземлювачів, тобто металевими
провідниками або групою провідників, що знаходяться в безпосередньому
зіткненні з землею. Заземлители поділяються на природні та штучні.
Під природними заземлювачами мають на увазі будь-які, що мають достатню і
постійну поверхню дотику із землею металеві предмети,
попутне використання яких для цілей заземлення не викликає порушення їх
нормальної роботи. В якості штучних заземлювачів зазвичай застосовують
вертикально забиті в землю відрізки кутовий стали довжиною 2,5 - 3 м і
горизонтально прокладені сталеві смуги, які служать для зв'язку
вертикальних заземлювачів. Останнім часом стали застосовується поглиблені
пруткові заземлювачі з круглої сталі діаметром 12 - 14 мм і довжиною до 5 м,
ввертають в грунт за допомогою спеціального пристрою --
електрифікованої ручного заглиблення. Завдяки проникненню в глибокі
шари грунту з підвищеною вологістю знижується питомий опір.
Використання поглиблених пруткових заземлювачів знижують витрату металу і
витрати праці на роботу з облаштування заземлення.
Список літератури
Липкин
Б. Ю. "Електропостачання промислових підприємств і установок". Вища школа.
1981
"
Довідник з електропостачання промислових підприємств ". Під загальною редакцією
А. А. Федорова та Г. В. Сербінского. Книга друга. "Проектно - розрахункові
відомості про обладнання ". Енергія. 1973
Дорошев
К. І. "комплектні розподільні пристрої напругою 6 - 10 кВ".
Енергоіздательство. 1982
"Правила
пристроїв електроустановок ". Видання 6 - тобто Енергоатомоіздат.1986 р.
"Довідник
з електропостачання промислових підприємств ". Під загальною редакцією А. А.
Федорова та Г. В. Сербінского. Книга перша. "Проектно - розрахункові відомості про
устаткуванні ". Енергія. 1973
Коновалов
Л. Л., Рожкова Л. Д. "Електропостачання промислових підприємств і установок
". Енергоатомоіздат. 1989
"Довідник
з електропостачання та електрообладнання ". Під загальною редакцією А. А. Федорова.
Том перший. "Електропостачання", "Енергоатомоіздат. 1986
"Довідник
з електропостачання та електрообладнання ". Під загальною редакцією А. А. Федорова.
Том другий. "Електрообладнання", "Енергоатомоіздат". 1987
