Курсова робота

ПО РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

на тему

"СЕЗ В РОСІЇ"

РЕА ім. Г. В. Плеханова

Анісімов Михайло

2-ий курс факультетаБіДА.

Зміст роботи:

1. Введення.

2. Історичний аспект формування ВЕЗ.

3. Сучасна концепція створення экономич. зон.

4. Зони спільного підприємництва в СНД.

5. Висновок.

ВСТУП

Однією з складових частин перебудови народного

господарства СРСР є радикальна реформа діяль-

ності зовнішньоекономічного комплексу. Крім су-

громадської підвищення його внеску в економічне і

соціальний розвиток країни, реформа одночасно

передбачає формування в Радянському Союзі еко-

номіки відкритого типу, що передбачає не тільки її

тісний взаємозв'язок зі світовою економікою, а й їх з-

стязательность.

Концепція перебудови зовнішньоекономічних зв'язків-

зей виходить з того, що в сучасному взаємозалежний-

мом світі радянська економіка є частиною миро-

виття і не може успішно розвиватися у відриві від по-

останньої. Тому стратегія економічного розвитку

нашої країни повинна розроблятися з орієнтацією

на світовий рівень. Це має на увазі істотне

посилення впливу зовнішньоекономічних зв'язків на тим-

пи, пропорції і характер економічного зростання у країнах-

не, внутрішнє ціноутворення та регіональне роз-

буття;

Зовнішньоекономічні зв'язки, таким чином, мають

стати самостійним джерелом збільшення націо-

нального доходу Радянського Союзу, постійної склад-

ляющие. при виборі шляхів вирішення народнохозяйствен-

них завдань.

У концепції перебудови зовнішньоекономічних зв'язків-

зей СРСР врахована необхідність зміни відносин

між формами власності, що існують ~ на-

шей країні і в державах Заходу. Залишаючись соці-

альних антиподами, вони тим не менш утворюють в точ-

ках дотику своєрідні гібридні форми в

вигляді власності спільних підприємстві в СРСР,

інвестиційних активів радянських організацій як за

кордоном, так і на території країни.

Нові форми зовнішньоекономічних зв'язків (сумісного

стное підприємництво на території СРСР, сво-

вільних економічні зони, закордонне інвестірова-

ня і т. д.) покликані способствовйть посилення викорис-

тання в нашій економіці прогресивної зарубіжної

технології та управлінського досвіду, розвитку експорт-

ного сектора країни і розширення фінансової бази

модернізації народного господарства.

У свою чергу, радянські капіталовкладення за ру-

бежом і у вільних економічних зонах на терито-

рії СРСР дозволяють створити там інфраструктуру, не-

хідно для збільшення радянського експорту (преж-

де всього машинотехнічної), а також власну

виробничу базу для стабільного постачання на-

шей країни різними товарами.

Суттєвим є і те, що нові форми внешнеекономі-

чеських зв'язків передбачають ще й рішення такої за-

дачі, як вивести Радянський Союз на статус вже не

тільки міжнародного торговця, а й міжнародно-

го інвестора.

Принципово вам чи.. Таким районам предоставлявт-

ея ще більші л'готи в отношенік іно ~ анніх інве-

стор, що пріблііает: їх по преференційних усле-

віям до спеціальних еконожіческім. зонам.

Наприклад, з підприємств проівведстввннего характе-

тера, що створюються в цих районах, прибутковий податок

стягується: у розмірі 15 ~ ~ (іншими ялиновими, як: у спе-

соціальне зонах), плата за оренду землі тут нижче.

Однак ці пільги распростраіяются тільки на вироби,

вальних підприємства, що розробляють нову тих-

нології і нові види продукції, а також досліджень-

Тельського центри.

Острів Хайнань недавно був виділений в нову про-

винця Китаю і перетворений на п'ятий за рахунком крупней-

шую з усіх нині наявних спеціальну еконо-

ний зону. Її провідне положення по відношенню до

іругім спеціальним зонам і портових міст заклю-

чає в тому, що чільну роль у ькономіке

тут грає ринкове регулювання, а в структурі

власності основне місце займуть совмеатние перед-

прийняття; т. а використовують іноземний капітал, ко-

оперативні, а також підприємства, полноатью принад-

лежать іноземним компаніям. В інших спеці-

альних економічних зонах різні ферми собст-

ності соеуществуют при провідній ролі дер-

вій власності.

Як наголошується в китайській пресі, ринкова еко-

ний, яку планщуется сформувати на острові,

,

Поскольіу острів Хайвань рЬсположен-в субтропі-

ках, передбачається перетворити його в провідний центр Кі-

тая з виробництва тропічних сельскоховяйственних

культур, Для цього там створюються значні про-

промислово потужності з переробки каучуку, пальми-

вого волокна, кокосів, цукрової тростини і чаю.

Передбачається також розвиток лісового госпо-

ва, тваринництва, рибальства і вирощування раз-

особистих мооскіх культур, Це повинно закласти ін-

ву базу для проівводства лісоматеріалів, іродуктов

жюотного проісхожденія.і дарів моря.

Крім того, на. острові планується всемернае раз-

вітіе угальной і совданіе нафтохімічній промисло-

лінощів. У Чанпо з 1984 р. ведуться роботи по сраданію

кар'єра площею, майже 60 км 'для видобутку вугілля буроге

відкритим апособом. Полягають контракти з закордон-

нимі компаніями на розробку іеточннков нафти і

гааа.ка ~ ва суші, так і на морському шельфі.

.-Совмесзние підприємства і предпріятін, повністю

що належать іноземному капіталу, є ос-

новних в спеціальних зкономінескіх звнах і у від-

критих партах Китаю. Хоча вони співіснують з дер-

дарчими предпрівтіямі, з підприємствами, перебуваючи-

дящіміся в колективному і приватному володінні, на їх

частку пріхадітся ббльшая частина валового національно-

го продукту, виробленого в економічних зонах, а

також і основна частина вартості експорту.

Обладнання, сировина та матеріали для виробництв-

ва, як правило, купуються за кордоном. Вся про-

дукції спеціальних економічних зон і прибережних

районів Китаю призначена в основному для експорту.

Виживання підприємств, створених за участю іно-

дивного капіталу в таких зонах, завусіт від того, на-

скільки вони успішно конкурують на світовому ринку.

На внутрішній ринок країни ці підприємства виходять

в дуже рідких випадках за спеціальним дозволом

уряду.

В економіці китайських спеціальних зон головну

роль грає не планову, а ринковий механізм. Їх хо-

зяйственная діяльність регулюється ринковими сі-

лами в рамках загального державного макропланіро-

вання, приводячи в дію такі економічні. факто-

ри, як ціни, заробітна плата, витрати виробництв-

ва, прибутки, податки, валютні курси та процентні

зграйки. Ринечний механізм - основна відмітна

властивість економіки спеціальних зон від економіки

решти частини країни.

Слід зазначити, що в Китаї серед численний-

них вопресов, связаннмх зі створенням спеціальних еко-

номічного Еон, особливе місце займають проблеми орга-

нізація і управління.

У КНР особливий зовнішньоекономічний режим вводить-

ся або в існуючих адміністративно-тсрріторі-

альних одиницях різного рівня (містах та міських

районах, повітах, провінціях), або такі одиниці ство-

даються спеціал'но. Вони управляються місцевими орга-

нами влади, які мають для цього відповідні пів-

номочія.

У країні. одночасно функціонують,,,, в провінції Хайнань. Вони

розрізняються між собою за ступенем відкритості для

взаємодії із закордоном, але одночасно мають

великі повноваження з ведення зовнішньоекономічної

діяльності, ніж остал'ние райони країни.

Характерна особливість практики Китаю - осущ-

організованого широкого кола зкономических і організаці-

Онно-правових заходів для створення сприятливого інве-

стіціонного клімату не тільки в спеціальних економі-

чеських зонах, але й по всій країні. До початку 90-х років

в КНР утверж4ено в цілому близько 15 тис.

угод про створення об'єктів за участю іноземних-

них партнерів на суму понад 25 млрд. дол

В результаті до теперішнього часу Китай увійшов до

число провідних одержувачів приватних іноземних інве-

стіцій у світі.

Іноземним інвесторам разрещено як у слеціаль-

них зонах, так і на всій території Китаю створювати

СОРМ ~ стние підприємства терміном зазвичай до 50 років. При

цьому вони забезпечують не менше 25 ~ Д акціонерного ка-

питала, вкладають средствд шляхом надання чи-

ценз, ноу-хау та інших видів нетрадиційних техно-

логій і навіть засновують компанії, де іноземцям

належить весь капітал підприємства.

З середини 80-х років Китай легаліаовал створення

підприємств, що цілком належать іноземному

капіталу, які раніше могли діяти тільки в

слеціальних економічних зонах,

Податкове регулювання передбачає ряд пільг,

вілючай повне або часткове звільнення зональних

предпріяті6 Від прибуткового податку протягом перших

трьох - п'яти років Діяльності, а також різні подат-

говие знижки.

У спеціальних економічних зонах здійснюється

мінімальне оподаткування, заохочувальні кредити-

вання, гарантоване, у тому числі й за пільговим та-

рифу, забезпечення енергією, сировиною, матеріалами, ква-

ліфікованих робочою силою.

Практика використання в КНР іноземного капі-

тала підтверджує ряд ознак його реальної стиму-

лірующей ролі. Найбільш явно вона проявляється у тих

галузях китайської економіки і в тих районах країни,

де в найбільшій мірі сконцентровані такі об'єк-

екти співпраці.

Наприклад, іроізводітельность праці на цих об'єктах-

тах у спеціальній економічній зоні Шеньчжень в

6,5 рази вище середніх локазателей державної про-

промислово Китаю. Ефективність капіталовкладень

вище щонайменше вдвічі.

Саме на зональних підприємствах найбільш актив-

але освоюється випуск конкурентослособной на світовому

ринку продукції прогресивних галузей промисловості

ності.

Концепція спеціальних ~ кономіческіх зон в КНР

постійно переглядається і модернізується. Так, в

80-і роки в країні було лрінято більше 100 норматив-

них актів з регулювання іноземного підприємцями-

мательства. Проте комплексна система регулюються-

вання іноземного капіталу, за оцінкою китайських

спвціалістов, ще далека від завершення.

Досвід показує, що створення інвестиційного клі-

мата є не одиничною акцією, а складний і тривалий

тільних процесом, що вимагає періодичного повер-

та до вже, здавалося б, вирішених питань, їх пере-

огляду з урахуванням накопиченого досвіду і що змінилися

обставин.

ПРОЕКТИ СТВОРЕННЯ ВІЛЬНИХ

економічних зон в польшк

Організація вільних економічних Зої в Поль-

ше почалася ще в середині 30-х років, коли в Гдань-

ському морському порту вперше була создана'беспошлін-

ва зона. Однак через три роки в результаті чрезви-

чайних політичних та економічних умов в країні

проект їх розвитку була ліквідована. І тільки в на-

варте час ця проблема стала знову актуальною в

зв'язку з проведенням многмбещающіх економічних

Реформ в країні.

З 1 январл 1989 р. в Пальже встуніл чинності еакон

, який в значнтельной ступеня спростив

првцедуру цзаимооуношеній з ииостраінимн партнера-

ми, в тому числі і у створенні. змішаних аредпрня1йй.

Причому право формнровать акциоіернив громади с.

участю закордонних інвестоуав була поширена

і на приватний сектор.

Законом було скасовано положення, в.о. якому

лольскій лартнер обов'язково повинен мати осров-

вим Лакет акцнй. В даний час встановлено

лише нижній нредел (близько 207о) вкладу статутного

фонду капіталу, який повинен внести іноземний

партнер. Керувати предлріятіем може як польська,

так і іноземний гражданнн.

Розробка та прийняття цього закону в значіт6ль-

ною мірою сті ~ уліровалі створення на території

Польщі вільних економнческіх зон. У країні був

опубліковано ряд проектів, в яких обгрунтовувалася

необхідність цих заходів для польської економіки.

Питання було розглянуто в іравітельстве, великий

інтерес до проблеми створення вільних економічних

зон проявила громадськість. Як точки отсче-

та був прийнятий досвід Китаю.

Ідея економічних зон в 'Польщі появнлась преж-

де все в результаті місцевої іннціатіви, а не як це-

ленаправленная стратегія з боку центральних ор-

ганів влади. Це позво?? яет зробити висновок, що ство-

ваемие зони розглядаються польським урядом

в основному як засіб вирішення певних завдань

місцевого та регіонального характеру.

Така точка зору чітко відображена в офіційних

документах, в яких, зокрема, говориться, що спе-

соціальне економічні зони створюються з метою при-

потягу уваги іностранмих інвесторів до окремих на

вим районам країни для стімулнрованія там економі-

чеський діяльності.

Всі пільги і переваги, а також прибув ~ по-

лучанин країною-партнером, згідно з польської концеп-

ції економічних зон, будуть визначатися економіч-

ським прогресом у даному регіоні.

Підприємства, розташовані у свободі економі-

чеських зонах в Польщі, функціонують на основі само -

фінайсірованія, на них не распространяетсй дію

ного механізму управління. Всі вони будуть

ор нтіровани на експорт не тільки послуг, але й про-

бо Він вивів там товарів.

Основна увага приділяється організації послуг в

мещдународном торговому секторі і особливо траязіт-

вим 1орговим потоків, пакетіровайію і распоковке

гру'ов, зберігання, ідентифіковані і т. д., а також

мейіцінскому, дантістскому і туристичного ебслужі-

ванію. У більшості іроектоь створення економічних

зон передбачається починати з надання сервісу-

них послуг, оскільки в цьому випадку потрібні невеликі-

рілі капіталовкладення. У подальшому планується

створити там підприємства різних галузей промисло-

лінощів.

Майже всі проекти формування вільних еконо-

вів економічні зон передбачають, що експорт продукції

тут здійснюється незалежно від митної систе-

ми, дейстзующей в країні. Мита бу-

дут застосовуватися тільки тоді, коли продукція з еко-

номічного зони направляється на польський ринок.

Для іноземних вкладників капіталу Важливий-

ве значення має географічне розташування Поль-

ши в цілому і окремих її регіонів. Зокрема, Поль-

ша може служітр сполучною ланкою між Рада-

ським Союз.ом і країнами ЄЕС, між Скандинавськими

державами та країнами Півдня Європи з подальшим

виходом на держави Азії. З цієї точки зору най-

більш перспективними є зони, які створюються на

узбережжі Балтійського моря, тобто морські порти і

трансл'ортние канали на річках Одеру і Віслою.

Першим проектом, оголошеним до реалізації в стра-

не, був проект створення безмитної зони в Шеціне -

Свінувіиче. Територія зони перевищує 60 га і пре-

дусматріваат створення відповідної інфраструктурою-

ри. Управління цією зоною буде здійснюватися адміні-

ністраціей порту.

З часом планується розширення масштабів

діяльності зони: там буде здійснюватися іромиш-

ленне виробництво, а розміри території збільшаться

до нескол'кіх сотень гектар.

Обгрунтовуючи проект, фахівці виходили з того,

що Шецін - Свінувішче має стратегічно важливе

-поюженіе - поруч зі скандинавськими портами і не-

далеко від маршр ~ ів Серерногв моря, а також інших

важливих морекіх шляхів., Кроіе тог ~ на річці Одері рас-

положення необхрдімие ногрузочно-раег.рузочние еоору-

вання, оріентіфованние иа обслужіеаніе південних ре-

Алея країни, та іхлавний промисловий район Поль-

ши - Сілезія. '_ _

Крім цих омвідних переваг, економічна

зона в Шецін - Свінувішче має досить розвинену

інфраструктуру для портових споруд і порівняй-

тельіо кваліфіковані кадри.

Мета створення цієї зони - перш зсего роз-

буття торгово-промишденних, транспортних операцій в

Шеціне та його передмістях, а також підвищення якості

портових послуг та розширення зовнішньоторговельних зв'язків.

країни. Тут будуть еконцентріровани вантажно-раз-

грузочние операції, временнм зберігання вантажів, сорти-

повань, очищення, установка, крож того, обробка, збір-

. ка та розбирання що надходить в порт іродукціі.

У цій зон ~ плініруется надавати додаткові

послуги, пов'язані з, зустріччю і відправленням кораблів, про-

служіваніем плавскладу іноземних суден.

Фінансово-зконрмцческій режим 'зони в Шецін -

Свінувішче бу'дет включати всі основні елементи, ха-

рактерние для безмитних зон. Інвестори, вклавши-

рілі свої капітали, протягом п'яти років будуть звільняються-

датися від налбгообложенія на доходи, а процентний

налюг на 'них у подальшому не повинен перевищувати

30%. Їм буде разрешен'неогранйченний переклад дохо-

дів за кордон.

Всі операції в межах економічної зони і з зовн-

ним світом, а також винагороду персоналу передбачається-

огляді виплачувати у конвертованій валвте.

Керувати економічною зоною буде спеціально ор-

ганізованная акціанерная компанія, яка також мо-

~ кет здійснювати незалежні економічні операції.

В даний час ця компанія має 70 польських і

близько 30 зарубіжних акціонерів.

Другий проект передбачає створення безмитно-

ної зони в невеликому польському порту УТСК. Основна

мета формування цієї зони - створення сприятливих

них умов для економічного розвитку регіону, в ча-

місцевість для експорту сільськогосподарської продукції

ва сусідні ринки. Як вважають польські фахівці,

зта зона також повинна. внееті свій внесок у-розширити-

ня послуг, що надаються туристам.

Прибережна територія буде ісіользоваіа 'для

будівництва великих плавучих госгініц вищої кате-

горіі обслуговування з ресторанами, барами, конферені-

залами та іншими необхідними приміщеннями. Ці з-

спорудження будуть знаходитись у володінні шведської ком-

нії, у якої є 'соответствуюшій досвід будівельник-

ства та управління міжнародними туріетіческімі

комплексами.

Частина економічної зони булет використана лля

будівництва комерційного центру, состояшего нз Ь

взаємопов'язаних еданій загальною площею 15 тис. м ".

Там же будуть створені-складські приміщення для вре-

менного зберігання транзитних вантажів.

Фінансування зони планується організувати по

трьома напрямками. Технічна інфраструктура, вклю-

чаю водо-та енергопостачання, засоби комунікацій

фінансуються компанією з управління зоною, ком-

мерческій центр - потенційними його користувача-

ми, міжнародний туристичний комплекс - швед-

скок компанією.

Передбачається, що чистий лохол від функционир-

вання ехономіческой зони в УТСК складе не Менес

З млн. дол

Варшавська безмитна зона на відміну від УПО-

мянутих вище створюється спеціал'но для розвитку поль-

ської електронної промисловості, а також для роз-

ренію валютних операцій за рахунок експорту. Варшава

вже тепер є головним промисловим і науково-

технічним центром електроніки, який забезпечує

понад 30 ~ про доходів усього району до національного бюд-

жет.

Своєрідне положення цієї еіономіческой зони

визначається її близькістю до Варшавського межлународ-

ному аеропорту. Передбачається, що на підприємствах

Варшавської безмитної зони будуть зайняті майже

4000 чоловік.

Поряд з виробництвом і збіркою різних елек-

нних компонентів тут будуть здійснюватися на-

учние дослідження та розробки в електроніці, інженерні роботи,

нірінг та підготовка кадрів. Планується організовує ~

електронну біржу, яка буде надавати услу-

ги всім восточіоевропейскім країнам, а також валют-

ву біржу.

Сб'ем необюдімих капіталовликеній оцінюється

в 15 млн. дол Йраект буде фінансіроватьсі упрвв-

ляющие компанівй (до 20 ~) і зарубіжними інвесторам-

рами.

Варшавська безмитна зона створюється перш

за все для іноземних фірм. Польські прюдпріятія

можуть брати участь лише в тои випадку, аслм у нік є

іноземний інвестор.

Ініцнатори створення цієї зони сподіваються, що деше-

вая і кваліфіціроранная робоча сила буде одним з

головних факторів залучення в 'Варшіву до іноземців

го капіталу. За польськими джерелами, вартість робо-

чий сили в електронній промисловості Нольші в 3

рази менше, чем.на Тайвані або в Південній Кореї, при-

блізітельно в 8 разів менше, ніж в Ірландії, і в 16

разів менше, ніж у Швеції чи Швейцарії,

Ще одкн стимул для іноземців - доступ на по-

но ще незаноеванний ринок збуту електронної про-

дукції в жкточроевропейскіх ст.ранах і на розвиваю-

щійся бистрищй темпами польський ринок, особливо по-

требітельсюй електрмікі.

Основні іноземні Компан, на які справи-

ється ставка, - це фирми Західної Європи.

У Варшавської безмитної зоні буде встановлено

саеціальній фінансовий і економічний режим. В

Зокрема, тут 'здійснюватиметься безмитне

ііпорт і експорт,. встановлена єдина валюта - дол-

лар США. Крім того, протягом 6 років одержувані до-

ходи будуть звільнені від оподаткування, а про-

цеіт податків на доходи в наступні роки не буде

перевищувати 20%.

Передбачаються спрощені адміністративні

процедури і необмежений переказ прибутку за гра-

ніцу для іаостракних.інвесторов.

Управління економічною зоною буде здійснювати-

ся спеціально створеної акціонерною компанією, серед

членів-ортанізаторов якої органи влади'аршав-

ського воєводства, фонд промислової реконструкції

Лольші та електронну концерн ЕЛПОЛ. Ця Компак

буде виплачувати податки й оплачувати ссот ~ етствую-

щие комунальні та інші послуги в злотих, але нред-

прімтія, розташовані в дакной зоні, будуть виконан-

няти всі свої зобов'язання в доларах США.

'Вільна зона в Малашевич - Тересполі - четвер-

тий схвалений урядом Польщі проект - не

має виходів ні на морські, ні. на річкові маршрути.

Вона розташована на сході країни, недалеко від ГРЗ-

Піц з СРСР. Багато в чому формування цієї зони визна-

виділяється географічним полажеііем на головному траі-

спортних шляху Схід - Захід - Схід.

Наявна тут технічна інфраструктура круп-

ковитого в Польщі залізничного вузла, достатня

територія, вільна робоча сила, близькість до сові ~ -

ському ринку є досить привабливими факто-

рами для іноземного капіталу.

Основні цілі, які буде вирішувати ця беспош-

лінная зона, - обслуговування комерційного транзітл

західного напрямку, а також надання послуг

зі складування та обробці товарів перевозяться з

Європи на Далекий Схід.

Ще одна спеціальна економічна зона в Шкіра-

лине, що займає територію однойменного воеводст-

ва на узбережжі Балтійського моря, буде формую-

тися для розвитку туризму, індустрії відпочинку, а 'так-

ж надання послуг з обробки та продажу това-

рів. Тут буде введено спеціальний фінансовий ре-

жим, що забезпечує пільгове кредитування і нізкос

оподаткування доходів, б-літній освабожденіе от на-

логів для спільних припускає ~ іятій, безмитне їм-

порт капіталів та ін Основна мета створення еконо-

мічного зони в Кожаліне - прискорений розвиток це-

го великого неіндустріальний району.

І нарешті, остання з схвалених урядом

Польщі спеціальних економічних зон буде займати

адміністративний район Краківського воєводства. З-

ставний її частиною з'явиться Краківська безмитна зо-

на, розташована в районі сусіднього з нею аеропорту

Баличі.

Краківська спеціальна економічеекая зона перед-

призначена для вирішення комплексу проблем: боротьба з

забрудненням навколишнього середовища, організація рестав-

раціонних робіт і відновлення старого міста і

інших історичних місць в Кракові.

Надалі передбачається створити тут ви-

сокотехнолагічние відпрацьовано ~ і промисловості, р приватно-

сті мікроелектроніку, біотехнології та ін

Для досягнення поставлених цілей у згаданих

вище економіческрх зонах буде рсуществлен, пощім.о

наведених, і ряд інших заходів. Серед них - розширенням-

ня адміністратівіой і економічної влади местнцх

органів управління, скасування державної монопо-

ща на засоби телекомунікацій, продаж державного-

ських підприємств у приватні руки і юрідічаскім ли-

ЦАМ.

Якщо всі контингенти фінансово-кредітногр, еконо-

мічного та адміністративного режиму в економіч-

ських зонах будуть функціонувати успішно, 'то вони по-

служать моделлю і для інших регіонів країни.

Як випливає з вищевикладеного, вільні еконо-

вів економічні зони в Польщі ім'еют ряд характерних рис.

Основна з них та, що з самого початку централь-

ные органи влади не залучені до процесу їх органи-

зації, до мінімуму зведені бюджетні програми ~ і

бюрократичне втручання.

Тим еталі менш місцеві влади регіонів, де ство-

ются економічні зони, литаются довести необ-

ність надання їм всіляких привілеїв,

тоді як, центр, прагне їх максимально обмежити.

У наст?? ящее аремя все вкономіческіе зони в Польщі,

і діючі і проектуються, розглядаються як

беспошдрннце "навіть еслц насправді деякі з

нйх отримали статус спецральних економічних зон.

ЗОНА СВОБОДНОІ ТОРГІВЛІ

НА ОСТРОВІ Пінанг

Созданна'я в Малайзії корпорація з розвитку

острова Пінанг (один і в штатів країни) почала в 70-х

роках реалізацію концепції формування зони сво-

бодні торгівлі, яка на той час вже була по-

площа в практику в ряді держав. Слід отме-

тіть, що наявний олит був використаний корпора-

єю з небаченим раніше розмахом і чіткістю.

Зона вільної торгівлі Баян-Лепас, розташована

на острові Пінанг, в даний час обганяє, а в

деяких випадках вже переганяє американську - цей визнаний найбільший ми-

ровой центр полупроводййк'овой та електронної промисло-

лінощів.

Рдціональное розташування на острові всіх необ-

дімих як для виробництва, так і для нормальної

життя компонентів - результат ретельного і дально-

видного розрахунку. Із самого початку фермірованія тут

зони своббдной торгівлі стали закладатися основи

інфраструктури - водопостачання, дороги, строітрль-

ство Пінангского мосту.

Все це дозволило прискорити розвиток традиційних

галузей економіки (обробка дерева тика, пер-

первинних лереработка каучуку і т. д.). Стимулювався

і розвиток нромишленйості, перш за все текстильної.

Починаючи з середини 70-х років в зоні Баян-Лепас був

обраний найбільш відповідний для умов острова тип

виробництва - чіпи, життєво важливий елемент лю-

бого вироби електронної промисловості.

Нагадаємо, що зона вільної торгівлі Баян-Лепас,

точніше її перша фаза, почала діяти в 1970 р. і

дала тоді роботу ... 60 лінангцам, В даний час

370 компаній цієї зони забезпечують. робочими місця-

ми близько 40 тис. чоловік (все населення штату склад-

ляєт трохи більше 1 млн.). Всього ж в премишлен-

ності, яка виробляє більше половини валового на-

нальні продукту штату Пінанг, трудиться в настою-

гцее час 84 тис. чоловік.

До кінця 80-х років південний схід острова Пінанг пре-

врата в унікальний комплекс, що погоджує Воєдила-

але характерні риси зони вільної торгойлі, зони

експортного виробництва, технополісу, а також науково-

технічного парку на базі Університету природних

на