ЗМІСТ.
1.Вступ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
1.1. Розвиток камнедобивающей і каменеобробної підгалузі ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
1.2.Коньюнктура світового ринку декоративного каменю ... ... ... ... ... ... .
2.Характерістіка району родовища ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
2.1.Характерістіка району будівництва Миківське кар'єра ... ... ...
2.2.Геологіческая характеристика Миківське родовища ... ... ....
2.3.Качественная характеристика корисних копалин ... ... ... ... ... ...
2.4.Подсчет запасів корисних копалин, нормативів втрат, обсягів вскриші ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
2.5.Гідрогеологіческая характеристика Миківське родовища ..
3.Проізводітельность кар'єра і організація робіт ... ... ... ... ... ... ...
3.1.Проізводітельность, режим роботи і термін служби кар'єра ... ... ....
3.2.Основние показники по Миківське родовищу ... ... ... ... ... ..
4. Розтин Миківське родовища ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
4.1.Состояніе гірських робіт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
4.2.Вскритіе і порядок відпрацювання родовища ... ... ... ... ... ... ... ... ...
5.Подготовка гірських порід до виїмки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... .
5.1.Вибор способу підготовки гірських порід до виїмки ... ... ... ... ... ... ....
5.2.Расчет технологічного комплексу з підготовки до виїмці блоків термобурохіміческім способом ... ... ... ... ... ... ... ...
5.3.Расчет кількості бурових верстатів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
6.Сістема розробки та структура комплексної механізації ... ... ..
6.1.Сістема розробки та технологічна схема гірських робіт ... ... ....
6.2.Расчет кількості видобувних екскаваторів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
6.3.Завалка моноліту ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
6.4.Разделка моноліту на блоки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. < p> 6.5.Вертікальний транспорт блоків ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
6.6.Організація видобувних і вантажних робіт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
6.7.Вскришние роботи ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
7.Отвальние роботи ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
8.Карьерний транспорт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
8.1.Вибор типу транспорту для транспортування розкривних порід і корисних копалин ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
8.2.Обработка вихідних даних ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
8.3.Проверка профілю траси ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
8.4.Определенія числа автосамоскидів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
9.Водоотлів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
9.1.Вибор насоса ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
9.2.Вибор трубопроводу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
9.3.Рабочій режим ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
9.4.Вибор приводу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
9.5.Определеніе обсягів водозбірника ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
9.6.Определеніе ефективності водовідливної установки ... ... ... ... ... ...
10.Електроснабженіе ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
10.1.Вибор схеми живлення та розподілу електроенергії на Миківське кар'єрі ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
10.1.1.Вибор зовнішнього електропостачання ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
10.1.2.Схема з'єднання підстанції ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
10.1.3.Распределеніе енергії на Миківське кар'єрі ... ... ... ... ... ... ... ... ....
10.2.Проектірованіе електричного освітлення відкритих гірських робіт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
10.2.1.Осветітельние установки в кар'єрах ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
10.2.2.Расчет освітлення ксеноновими лампами ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
10.3.Определеніе електричних навантажень і вибір потужності трансформатора ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
10.3.1.Определеніе електричного навантаження ГПП.
10.3.2.Вибор потужності трансформатора ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
10.4.Расчет електричних мереж Миківське кар'єра ... ... ... ... ... ... ... ..
10.4.1.Вибор площі перетину провідників живильної ЛЕП ... ... ... ... ... ..
10.4.2.Вибор площі перетину провідників і жив кабелів за умовами нагрівання і механічної міцності ... ... ... ... ... ... ... ... ...
10.4.3.Проверка мережі по втраті напруги ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
10.5.Вибор апаратів управління ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
10.6.Расчет захисного заземлення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
10.7.Определеніе основних електричних показників ... ... ... ... ... ... ...
11.Защіта кар'єра від пилового забруднення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
11.1.Характерістіка навколишнього середовища Миківське кар'єра ... ... ... ..
11.2.Оценка впливу на навколишнє середовище
Миківське кар'єра ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
11.3.Воздушная середу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
11.4.Методи та засоби контролю за станом повітряного басейну ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
11.5.Программа контролю екологічної безпеки на Миківське кар'єрі ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
11.6.Комплекс заходів по зменшенню викидів в атмосферу ... ..
11.7.Охрана повітряного басейну від пилових викидів ... ... ... ... ... ... ..
11.7.1.Охрана повітряного басейну від пилових викидів гірничого підприємства ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
11.7.2.Охрана повітряного басейну на Миківське кар'єрі ... ... ... ... ... ....
11.8.Расчет сумарного викиду пилу з кар'єру ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
11.8.1.Расчет викидів пилу при автотранспортних роботах ... ... ... ... ... ...
11.8.2.Расчет пилеуносов з породних відвалів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
11.8.3.Расчет викиду пилу при відсипанні відвалу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
11.8.4.Расчет викиду пилу при виймальних-навантажувальних роботах ... ... ... ...
11.8.5.Расчет викиду пилу при бурових роботах ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
11.8.6.Расчет сумарного викиду пилу з кар'єру ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
11.9.Предотвращенний економічний збиток від забруднення повітряного басейну ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
12.Техніко-економічне обгрунтування розробки
Миківське кар'єра ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
12.1.Расчет капітальних витрат ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
12.2.Определеніе річних експлуатаційних витрат ... ... ... ... ... ... ... ....
12.2.1.Расчет амортизаційних відрахувань ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
12.2.2.Расчет фонду заробітної плати ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
12.2.3.Расчет витрат на матеріали ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
12.2.4.Определеніе витрат на електроенергію ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
12.2.5.Определеніе витрат на паливо ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
12.3.Расчет собівартості 1 м3 декоративного каменю ... ... ... ... ... ... ... .... < br> 12.3.1.Расчет дільничного персоналу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
12.3.2.Затрати на матеріали і паливо ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
12.4.Фондоотдача ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
12.5.Рентебельность підприємства ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
12.6.Разработка, розрахунок параметрів та оптимізація мережного графіка ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
13.Охрана праці ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
13.1.Аналіз існуючих небезпек та шкідливих факторів на кар'єрі ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
13.2.Меропріятія по захисту від виявлених небезпек та шкідливих факторів на Миківське кар'єрі ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
13.2.1.Основние заходи щодо забезпечення безпеки робіт ... ... ...
13.2.2.Промсанітарія праці ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
13.2.3.Контроль вимог безпеки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
13.3.Расчет освітлення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
13.4.Пожарная безпека ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
13.5.Расследованіе та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ...
14.Література ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
1. ВСТУП.
1. Розвиток камнедобивающей і каменеобробної підгалузі.
Природні облицювальні камені широко використовуються в різних галузях народного господарства: архітектурної, будівельної, технічної, художньому камнерезаніі. Розвиток та освоєння нових методів видобутку і обробки природного облицювального каменю дали можливість значно розширити галузі використання каменю і зменшити його вартість.
Створення промислових підприємств і об'єктів культурно-побутового призначення, будівництво нових ліній метрополітену, збільшення капітального будівництва, а також прагнення фахівців зробити ці будови довговічними і виразними вимагає значного збільшення обсягів виробництва облицювальних матеріалів з природного каменю. Це в свою чергу обумовлює необхідність розширення сировинної бази, тобто виявлення нових родовищ природного облицювального каменю і збільшення його асортименту, в тому числі різновидів, які характеризуються високою декоративністю.
Каменеобробна і камнедобивающая підгалузі промисловості розвиваються високими темпами. Однак потреба в облицювальної продукції та архітектурних виробах з каменю задовольняється лише на 30%, а в продукції з високоміцних облицювальних порід тільки на 10 - 12%.
У розвитку промисловості видобутку та обробки облицювальних матеріалів з природного каменю за останні роки виявилися і негативні сторони, пов'язані з необгрунтованим розширенням каменеобробного виробництва без достатнього розвитку кар'єрів. Відчувається значний дефіцит блоків облицювального каменю і, в першу чергу, з високоміцних порід. Багато галузей промисловості, особливо паперова, зазнають значні труднощі у роботі через відсутність валів, валів та інших технічних виробів з граніту. Темпи збільшення обсягів видобутку блоків з м'яких порід і порід середньої міцності вище, ніж такі ж показники на кар'єрах з видобутку блоків із високоміцних порід.
Найбільш актуальною проблемою для камнеобработчіков і камнедобитчіков є збільшення обсягу необхідних тесу-полірувальних виробів з каменю, в основному за рахунок раціональної видобутку та використання блоків.
Збільшення обсягу виготовлення блоків можливо за рахунок поліпшення технології видалення блоків з масиву та використання сучасних, менш трудомістких і матеріаломістких комплексів, які дають можливість зменшити їх собівартість.
За останні двадцять років відбулося значне розвиток техніки і технології видобутку блоків облицювального каменю. З'явилися сучасні камнерезательние кар'єрні машини, алмазно-канатні пили, широко використовуються гідроклинові установки і Гідродомкрати, дедалі ширше впроваджується відділення каменю від масиву невибухових руйнівним способом. Однак каміння, які видобуваються з дотриманням форми і розмірів, монолітності каменю не завжди задовольняє каменеобробну підгалузь, що знижує її ефективність і збільшує матеріаломісткість продукції, яка випускається.
Видобуток блоків із високоміцних порід з використанням вибухових способів відділення каменю від масиву є низькоефективному і призводить до різкого зменшення виходу блоків із сировини, що видобувається, до порушення його монолітності.
Україна має в своєму розпорядженні унікальної мінерально-сировинною базою облицювального каменю. Найбільш цінними є граніти, габро-норіто, лабродоріти та ін
Вони універсальні як для внутрішньої, так і для зовнішнього облицювання будівель та споруд, благоустрою, виготовлення виробів широкого споживання з фасонної поверхнею (столики, каміни, підвіконня, сувеніри, комплектуючі для меблів, санізделія, колони та ін), пам'ятників. Всесвітньо відомі граніти Капустинського, Токівське, Омелянівське, Корнінського,
Янцевського родовищ. Світове визнання мають габро-норіто і лабродоріти Головінського і Сліпчітского родовищ Житомирської області.
В останні роки розпочато відпрацювання Дідковічковского, Осникінского,
Небіжське, Емельчінского, Добриньське, Масловського, Шадурського,
Слобідського, Ташлицького, Торчинське, Томашівського і ряду інших родовищ. Але видобуток облицювального каменю, особливо на нових родовищах, повинна виконуватися за державними регламентами.
Невиконання специфічних вимог до розробки родовищ декоративного каменю призводить до значних втрат сировини, порушення екології, руйнування родовищ, які не відновлюються.
Розвиток підприємств з видобутку блоків та виробництва виробів з каменю стримувалося відсутністю сучасного вітчизняного високопродуктивного обладнання. На практиці мало місце низька продуктивність бурових робіт, низький вихід блоків з масиву, низький рівень механізації основних і допоміжних операцій.
В даний час поряд з діючими Хустський, Коростишівський,
Солоковскім, Янцевський, Жежелівське, Дніпропетровським, Київським заводом
«Граніт», АТ ГДКК «Біличі» почали виробляти продукцію, що відповідає світовим стандартам, заводи, створені за участю іноземного капіталу. Це СП
«Комета», АТ «Русь», Тернопільський завод «Граніт», а також одне із самих потужних і перспективних підприємств України - спільне українсько - австралійське підприємство «Волхонтет - Банчу ЛТД», засноване в 1993 році.
Його річний обсяг продукції на діючих виробничих потужностях складає 150 тисяч м2.
Ще одним великим підприємством з обробки блоків декоративного каменю є гірничодобувний і каменеобробний комбінат «Біличі». Комбінат володіє власною сировинною базою, що дозволяє забезпечувати щорічну видобуток блоків в обсязі 7 - 8 тисяч м3, і має унікальний обладнання для виготовлення практично будь-яких виробів з каменю.
По Україні загальний обсяг поставок виробів з декоративного каменю на експорт не перевищує 300 тисяч м2.
За кордоном користуються попитом блоки з розмірами:
- довжина 2300 - 3300 мм;
- ширина 1000 - 1500 мм;
- висота 1100 - 1600 мм;
Середній обсяг видобувається блоку близько 2 м3.
1.2. Кон'юнктура світового ринку декоративного каменю.
Оціночний аналіз показує, що щорічно в міжнародному торговому обігу перебуває 20 - 26% загального обсягу світового виробництва облицювальних матеріалів і виробів з каменю. Провідне місце тут, так само як і в рівні виробництва, належить Італії, обсяг експорту - імпорту, якій становить 65% від загального світового торгового обороту.
Світовий ринок облицювального каменю характеризується чрезвичацним різноманітністю. У той же час ступінь насиченості цього ринку за окремими регіонах нерівномірна і обумовлена, насамперед, рівнем споживання каменя в різних країнах. У свою чергу, на споживання каменя в кожній країні впливає ряд факторів:
- стан економіки;
- Національні та історико-архітектурні традиції;
- Атхітектурная мода і т.д.
Динамічний розвиток за останній час економіки ряду країн, що не володіють власною потужною мінерально-сировинною базою облицювального каменю, призвело до різко зростанню попиту на цей матеріал і зумовило появу груп країн - Китай, Індія та ін і навіть цілих регіонів -- споживачів каменю, що визначили характер сучасного світового ринку.
Найбільш висока ступінь насиченості лицювальним каменем європейського ринку, що пояснюється наявністю великої кількості країн, виробляють в широкому асортименті камінь на експорт (Італія, Іспанія,
Греція, Португалія, Югославія, Фінляндія, Швеція та ін.) Однак і в Європі збереглися країни зі значним споживанням каменю за рахунок імпорту в перелічені країни: ФРН, Англію, Голландію, Францію і колишні соцкраїни і республіки СРСР і особливо в Росії. Предметом імпорту в перераховані країни є готові вироби і напівфабрикати.
Найменш насичений лицювальним каменем американський ринок. Це відбувається за рахунок традиційно високого імпорту США і відносно низького рівня власного виробництва. Щорічний обсяг імпорту каменя в США, головним чином, у вигляді облицювальних плит і архітектурно-будівельних виробів, становить 350 - 400 млн. доларів.
За останнє десятиріччя значні зміни відбулися в регіональній структурі торгівлі каменем, що порушили традиційні напрямки міжнародних ринкових товаропотоків. Так, відкрилися сприятливі можливості для експорту облицювальних виробів з каменю в країни Близького
Сходу (Кувейт, Саудівську Аравію, ПАР та ін.) Останнім часом досить перспективний для експорту ринок формується в Далекосхідному регіоні, де зросла у низки країн потреба в камені (Японія, Південна Корея, Тайвань,
Сінгапур і ін) відкриває сприятливі можливості для збуту облицювальних і архітектурно-будівельних виробів. Останнім часом різко збільшився попит на вироби і плити з гранітів, лабродорітов, габро-норіто і прирівняних до них порід.
Головним фактором, що визначає попит на той чи інший вид каменю, а також його споживчу вартість, є декоративність, тобто сукупність художньо-естетичних властивостей його поверхні. При цьому основною ознакою декоративності, що приймаються в розрахунок, є колір каменю. Інші ознаки (малюнок-текстура, структура та ін) з огляду наються у значно меншою мірою.
Вагомість впливу того чи іншого кольору на споживчу вартість каменя в різних країнах неоднозначна. Вона зумовлюється національними традиціями, місцевої архітектурної модою та іншими факторами.
2. ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ РОДОВИЩА.
1. Характеристика району будівництва Миківське кар'єра.
Район родовища розташована в межах Центрального Українського полісся, характеризується слаборозчленована рельєфом з абсолютними відмітками
186,0 - 196,0 м над рівнем моря із загальним слабким ухилом поверхні з Південно -
Сходу на Північно - Захід.
Миківське кар'єр розташований у північній частині Коростишівського району
Житомирської області. Проммайданчик розміщується на орних і пасовищних землях КСП «Кам'янобрідському», на правому березі струмка Микал, що впадає в річку Бистріевка.
Найближчий населений пункт село Слобідка знаходиться на відстані 0,6 км на північний захід від проммайданчика, ж/д станція Горбаша Південно-Західної залізниці дороги - 4 км на захід від родовища.
Санітарно-захисна зона відповідно до пункту 8 СН 245-71 для даного підприємства складає 500 м, що забезпечується прийнятими проектними рішеннями.
Район будівництва, відповідно до СниП II-й дорожньо-кліматичній зоні.
Клімат району помірно-континентальний з середньорічною температурою 6 -
7,50 С. Глибина промерзання грунтів до 70 мм. Середньорічна сума опадів
460 - 640 мм. Мінімальна температура повітря припадає на січень -- лютий і становить-180С. Безморозний період складає близько 7,5 місяців.
В економічному відношенні район переважно сільськогосподарський.
Головну роль відіграє тваринництво і вирощування таких культур, як льон, жито, хміль, картоплю. Дуже важливу роль в економіці району займає гірничодобувна промисловість (родовище лабрадориту - Головинське,
Горбулевское, Верхолужское, Слобідське, Осникское, Кам'янобрідському).
Район щодо густо заселений, села розташовані на відстані 3 -
7 км один від одного. Населені пункти зв'язані між собою в основному поліпшеними грунтовими дорогами, а село Слобідка пов'язано з м. Коростишевим асфальтованою дорогою. Всі населені пункти району електрифікована.
Джерелами господарсько-питного водопостачання населених пунктів служать колодязі, рідше гідрогеологічні свердловини; технічної - річки і водойми.
2. Геологічна характеристика Миківське родовища.
В геологічній будові Миківське родовища беруть участь кристалічні породи Коростенського комплексу, представлені лабрадориту, їх корою вивітрювання і четвертинними відкладеннями.
Лабрадорити розкриті розвідувальними свердловинами. Пройдена потужність корисної товщі по свердловинах коливається від 27,6 м до 58,0 м. Середня потужність лабрадоритів в подсчетном блоці - 32,52 м.
Макроскопічно лабрадорити представляють собою равномернозерністую, від середньозернистий до крупнозернистою, іноді переходить у гігантозерністую кристалічну породутемносерого до чорного кольору. Відрізняються однорідністю структури і текстури, а також забарвлення і, практично, повною відсутністю інших різновидів порід.
Абсолютні відмітки покрівлі незмінених порід у контурі підрахунку запасів коливаються від 181,4 до 188,8. Поверхня кристалічних порід у різного ступеня і на різну глибину схильна вивітрюванню. Виветрелие і порушені вивітрюванням кристалічні породи віднесені до скельної вскрише. Перехід від виветрелих порід до незміненим поступовий. Потужність порушених вивітрюванням порід коливається від 0,6 м до 3,0 м. Середня потужність скельної вскриші в контурі підрахунку блоку складає 1,91 м.
Вище по розрізу залягає коаліністая, глинисто-каоліністая і каоліністо-щебенестая кора вивітрювання лабрадоритів з розмірами уламків від 0,05 см до 2 см в діаметрі. Кора вивітрювання має ділянками плямисту білястої-жовтувато-бурого забарвлення за рахунок лімонітізаціі. Потужність кори вивітрювання в подсчетном блоці варіює від 0 м до 4,0 м.
порушені вивітрюванням і виветрелие лабрадорити перекриті четвертинними відкладеннями, представленими кварцовими глинистими пісками пофарбованими у жовтувато-сірі й бурі тони. Серед кварцполевошпатого пластичного матеріалу зустрічаються в різному ступені обкатані уламки кристалічних порід, окремененного песчанника із залишками фауни.
Глиниста складова пісків змінюється від 10-15% до 45-50%.
Залежно від глинястості четвертинні піски до підошви шару переходять у суглинки, рідко в глини. Також зустрічається коалін, можливо перевідкладеного, потужністю від 3,3 м і 2,2 м білого і жовтувато-білого кольору, жирний на дотик, з включеннями сріблясто-білих лусочок гідрослюд. Потужність среднечетвертічних відкладень коливається від 1,5 м до 6,5 м.
Структурна кора вивітрювання, спільно з четвертинними відкладеннями віднесена до пухкої вскрише. Потужність пухкої свкриші коливається від 1,3 м до
9,6 м. Середня потужність в контурі підрахунку запасів - 6,04 м. Абсолютні відмітки покрівлі пухкої вскриші 189,3 - 195,5 м.
Среднечетвертічние флювіогляціонние відклади перекриті грунтово - рослинним шаром (ПРС), наданим супісках - тонкозернистий піщано - глинистої породою слабо гумусірованной з залишками коренів рослинності.
Потужність ПРС коливається від 2,0 до 0,4 м. Середня потужність ПРС в контурі подсчетного блоку 0,27 м. Абсолютні відмітки покрівлі (денна поверхня) становлять від 189,5 до 195,8 м.
У структурному відношенні Миківське родовище являє собою пологе підняття крівлі кристалічних порід під четвертинними відкладеннями. У контурі родовища розломи відсутні.
Лабродоріти мають мережу різноспрямованих тріщин, які не можна віднести до регіональної трещеноватості. Тріщини всіх напрямків мають нерівну, слабо горбисту поверхню, частіше відкриті. Потужність тріщин від нитковидних до 0,5 мм, окремі тріщини досягають 1-2 мм потужності - це горизонтальні тріщини. Як правило тріщини виконані Хлорити і лише в верхній частині і досить рідко по тріщинах розвинена лімонітізація. По кутах падіння тріщини кваліфікуються в три групи:
- І - субгорізонтальние (кути падіння 0-200 до горизонту), кількість тріщин становить 59,0% від загального числа;
- ІІ - похилі (кути падіння 200-700) -- 13,5%;
- ІІІ-субвертікальние (кут падіння 700-900) - 27,5%.
3. Якісна характеристика корисної копалини.
Корисним копалин на родовищі є лабрадорити, що володіють хорошими декоративно-лицювальними властивостями. За породам виконано комплекс випробувань за їх якістю. Основні показники фізико-механічних властивостей свіжих лабрадоритів представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
| Найменування показників | Макс. | Мін. | Серед. |
| Дійсна щільність, г/см3 | 2,86 | 2,75 | 2,81 |
| Середня щільність, г/см3 | 2,86 | 2,69 | 2,87 |
| Пористість загальна,% | 1,96 | 0,54 | 1,34 |
| Водопоглинання,% | 0,22 | 0,04 | 0,13 |
| Межа міцності при стисненні: | | | |
| у повітряно-сухому стані, кгс/см2 | 2039 | 1139 | 2038 |
| у водонасиченому стані | 1789 | 867 | 1328 |
| Коефіцієнт зниження міцності при на-| | | |
| сищеніі водою | 0,95 | 0,72 | 0,84 |
| Стираність, г/см2 | 0,62 | 0,49 | 0,46 |
Представлені зразки порід - ладрадоріти зеленувато-темно-сірі, з масивною текстурою, часто плямистої, зумовленої наявністю неправильних виделенійі скупчень зеленуватого олівіну на тлі темно-сірі маси плагіоклазу, крупно і середньозернисті до гігантозерністих; габро - лабрадорити від темно-сірі до чорного, іноді буро-сірого кольору, текстура масивна і шліфув, обумовлена налічіемі в породі відокремлених агрегатів темноцветних матеріалів (Моноклінна піроксен), що мають поступові переходи з іншими частинами породи.
Мінеральний склад непостійний і коливається:
1. Плагіоклаз - от65 до 100%.
2. Олівін - від 0 до 20%.
3. Ромбічний піроксен - від 0 до 25%.
4. Моноклінна піроксен - від 0 до 35%.
5. Калішпат - присутня не в усіх зразках.
6. Кварц - від 0 до 5%.
7. Біотит - від 0 до 2%.
8. Рудні: магнетит - від поодиноких зерен до 5%.
9. Акцесорних: апатит - від поодиноких зерен до 2%.
Вторинні зміни виражені слабо.
У результаті вивчення декоративності корисної копалини встановлено, що лабрадорити легко обробляються, розпилюються без викрашування, беруть полірування високої якості. Лицьова поверхня всіх полірованих зразків рівна з дзеркальним блиском, повністю що виявляє природну окраскуі малюнок каменю.
Текстура зразків масивна, що дозволяє виконувати облицювання спеціального підбору блоків по малюнку і кольору.
Відходи блочної продукції будуть перероблятися спільно з породами скельної вскриші (виветрелие і порушені вивітрюванням лабрадорити) на щебінь і бутовий камінь.
Якість полезногоіскопаемого відповідає вимогам ДСТУ:
- ГОСТ 9479-84 «Блоки із природного каменю для виробництва облицювальних виробів»;
- ГОСТ 2173-87 «Камінь бутовий»;
- ГОСТ 23845-86 «Порода скельні для виробництва щебеню для будівельних робіт»;
- ГОСТ 8267-82 «Щебінь для будівництва»;
- ГОСТ 7392-85 «Щебінь для Оптимізації шару залізничної колії ».
Каолін і суглинки відповідають вимогам ОСТ 21-78-88« Сировина глиниста для виробництва керамічних цегли і каменів »і можуть застосовуватися для цих виробів.
Піски, в залежності від зернового складу, належать до групи дуже дрібних і не відповідають вимогам ГОСТу 8736-85 за змістом пилоподібних і глинистих часток, проходу через сито № 16 і частково по модулю крупності і для будівельних робіт використовуватися не можуть.
Дресвяно-щебеністую кору, присутню на родовищі, можна використовувати для відсипання доріг.
Виветрелий лабрадорит, спільно з порушених вивітрюванням був випробуваний на придатність отримання буту і щебеню і визнаний відповідним
ДСТ: 8267-82, 23845-85 і Осту 21-73-87.
За рівнем природної радіоактивності породи продуктивної товщі відносяться до І класу і придатні для будівництва житлових та громадських будівель, а також інших видів будівництва без обмежень.
4. Підрахунок запасів корисних копалин, нормативів втрат, обсягів вскриші.
Виходячи з геологічної будови родовища і способу його розробки, підрахунок запасів блокових лабрадоритів і обсягів розкривних порід проведено методом середньо-арифметичного по одному геологічного блоку, з необхідної достовірністю, що забезпечує підрахунок запасів і оцінку його якості.
Виділення одного геологічного блоку категорії А на родовищі викликано ступенем розвіданих запасів. Підрахунок запасів виконаний до подсчетного горизонту з абсолютною відміткою 157,0 м.
Протоколом ДКЗ № 448 від 04.12,98 р. затверджені наступні обсяги запасів:
1. Розкривних порід - 304,5 т. м3; в тому числі: ПРС-19, 8 т. м3, м'яка вскриша - 262,7 т. м3, скельна вскриша - 22,0 т. м3.
2. Каолін - 105,6 т. м3.
3. Суглинки - 52,2 т. м3.
4. Лабрадорити незмінені - 1112,6 т. м3.
5. Лабрадорити виветрелие - 37,2 т. м3.
Межі кар'єра визначаються конфігурацією контуру підрахунку запасів промислової категорії А, способом погашення бортів кар'єру, а також кутами укосу на момент погашення. Контур розробки Миківське родовища прийнятий з урахуванням двадцатіпятіметровой охоронної зони р.Мика.
Кути укосу неробочих бортів кар'єра прийняті:
- по корисного викопні/лабрадорити незмінені/- 900;
- по скельної вскрише/лабрадорити порушені вивітрюванням/- 600;
- по м'якій вскрише - 300.
При погашенні уступів результуючий кут укосу бортів кар'єру по корисного викопні відповідно до вимог «Єдиних правил безпеки при розробці ме6сторожденій корисних копалин відкритим способом »прийнято 650.
Площа кар'єрного поля з урахуванням положення бортів кар'єру на момент погашення та капітальних в'їзних траншей зовнішнього закладення становить 6,84 га.
Розміри кар'єрного поля:
- довжина 270 м;
- ширина 240 м;
- площа дна кар'єра - 3,6 га.
Експлуатаційні втрати при вантажно-розвантажувальних роботах, транспортуванні та складуванні встановлюються «Нормами технологічного проектування підприємств промисловості з видобутку та відпрацювання облицювальних матеріалів із природного каменю »у розмірі 0,5% від річної потреби в сировині або. Ці втрати враховуються у розрахунку річної продуктивності кар'єра.
Баланс запасів корисних копалин і обсягів розкривних порід у межах кар'єрного поля наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
| Показники | Кількість, |
| | Тисяч м3 |
| 1.Гелогіческіе запаси незмінених лабрадоритів | |
| залучаємо до розробку (пр. ДКЗ № 448). | 1112,6 |
| 2.Проектние запаси незмінених лабрадоритів | |
| залучаємо до розробку. | 1141,7 |
| 3.Потері: | |
| общекарьерние/під капітальними вироблення-| |
| ми і в бортах /; | - |
| експлуатаційні 1-ої групи; | - |
| експлуатаційні 2-ої групи: в шпурах. | 6,5 |
| Разом експлуатаційних втрат | 6,5 |
| Всього втрат | 6,5 |
| 4. Промислові запаси корисної копалини, | |
| крім того запаси лабрадоритів, порушені вивет-| 1135,2 |
| ріваніем. | 37,2 |
| 5.Коеффіціент втрат. | 0,6% |
| Коефіцієнт вилучення. | 99,4% |
| Розкривних порід у геологічному контурі: | 304,5 |
| ПРС; | 19,8 |
| м'які вскриша; | 262,7 |
| скельна вскриша. | 22,0 |
| Запаси попутних корисних копалин: | 157,8 |
| каоліни; | 105,6 |
| суглинки. | 52,2 |
| 9. Промисловий коефіцієнт вскриші. | 0,27 |
5. Гідрогеологічна характеристика Миківське родовища.
У районі та в межах родовища встановлені наступні водоносні горизонти:
- водоносний горизонт в осадових відкладах, водовмещающімі породами якого є дрібно-тонкозернисті глинисті піски і суглинки середньою потужністю до 3,9 м;
- водоносний горизонт в кристалічних породах нижнього протерозою, водовмещающімі породами якого є лабрадорити коростенського комплексу , середньою потужністю 32,52 м. Середній коефіцієнт пьезопроводімості 13,3 м2/сут.
Статіческіеуровні підземних вод знаходяться на глибині 4,8 метрів нижче земної поверхні, таким чином, води володіють слабким напором, на окремих ділянках безнапірні. Результати пробних відкачок свідчать про невисокою обводнення кристалічних порід і їх низьких фільтраційних властивості.
Згідно гідрогеологічним умовам родовища основними складовими водопритоків в кар'єр будуть:
1. Приплив з водоносного комплексу четвертинних відкладень.
2. Приплив з водоносного горизонту трещеноватих кристалічних порід по всьому периметру кар'єру.
3. Атмосферні опади по всій площі кар'єра.
4. Зливові опади.
Сумарний приплив в кар'єр при його поглибленні до проектної позначки за рахунок атмосферних опадів і підземних вод складе близько 315 м3/сут.
Виходячи із загальних гідрогеологічних умов прилеглих до кар'єру площ, єдино придатним для постачання питною водою горизонтом, може служити горизонт трещеноватих кристалічних порід нижнього протерозою.
3. ПРОДУКТИВНІСТЬ КАР'ЄРА І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ.
3.1. Продуктивність, режим роботи і термін служби кар'єра.
Виробнича потужність Миківське кар'єру по блокам освоюється на третій рік експлуатації кар'єра:
- 1999 р. - 1500 м3;
- 2000 р. - 2600 м3;
- 2001 р. - 5000 м3.
Вихід блоків з гірської маси складає - 37,1%.
У наступні роки продуктивність не змінюється. Дані про режим роботи і продуктивності кар'єра на 2001 рік та наступні роки роботи наводяться в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
| | Од. | |
| Найменування показників | зм. | Гірська маса |
| | | Всього | У тому числі |
| | | | Блоки | відходи |
| Річна продуктивність | м3 | 13500 | 5000 | 8500 |
| | Тонн | 37800 | 14000 | 23800 |
| Кількість робочих днів у році | днів | 260 | 260 | 260 |
| Добова продуктивність | м3 | 51,92 | 19,23 | 32,69 |
| | Тонн | 145,38 | 53,84 | 91,54 |
| Число змін у добу | шт | 1 | 1 | 1 |
| Сменная продуктивність | м3 | 51,92 | 19,23 | 32,69 |
| | Тонн | 145,38 | 53,84 | 91,54 |
| Тривалість зміни | ч | 8 | 8 | 8 |
Середньорічний обсяг розкривних робіт складає 15,82 тис. м3, в тому числі по скельної вскрише 3,63 тис. м3, по калина 3,5 тис. м3.
Режим роботи з вскрише визначається середньорічним обсягом розкривних робіт і продуктивністю задалжіваемого обладнання і складає в середньому 100 робочих дні на рік в одну 8-ми годинну зміну.
Виходячи з величини промислових запасів за Миківське кар'єру і виробничої потужності кар'єра, термін служби кар'єра складе:
де: д = 3 - термін виведення кар'єра на проектну потужність;
Qп = 1135,2 - промислові запаси за кар'єрою полю, тис. м3;
Vг '= 1,5 і Vг2 = 2,6 - виробнича потужність кар'єру, в перший і другий роки, тис. м3;
Vг = 13,5 - річна проектна потужність кар'єру (блоки + відходи), тис. м3.
2. Основні показники по Миківське родовищу лабрадориту.
1. Площа земельного відведення - 9,0 га; в тому числі кар'єрного поля - 6,84 га.
2. Корисне копалина - лабрадорит, сировина для отримання блоків. Щільність лабрадориту 2,69 - 2,87 г/м2. Межа щільності при стисненні 1139 - 2039 кгс/см2.
3. Геологічні запаси корисних копалин: лабрадориту - 1112,6 тис. м3; суглинків - 105,6 тис. м3; каолінів - 52,2 тис. м3.
4. Запаси незмінених лабрадоритів в межах кар'єрного поля - 1141,7 тис. м3.
5. Промислові запаси сировини в межах кар'єрного поля - 1135,2 тис. м3; суглинків - 105,6 тис. м3; каолінів - 52,2 тис.м3.
6. Розкривних порід - 304,5 тис. м3.
7. Промисловий коефіцієнт вскриші - 0,27 тис. м3.
8. Середньорічний обсяг розкривних порід - 15814 тис. м3.
9. Продуктивність кар'єра - 5000 м3 блоків на рік; 13500 м3 гірничої маси.
10. Вихід товарних блоків з масиву - 37,1%.
11. Термін служби кар'єра - 84 роки.
12. Режим роботи кар'єру: видобувні роботи - 260 днів на рік в одну 8-ми годинну зміну; розкривні роботи - 100 днів на рік в одну 8-ми годинну зміну.
13. Система розробки - уступна, з паралельним продвіганіем фронту робіт і зовнішнім розміщенням відвалів.
14. Параметри системи розробки - один уступ по розкривних порід висотою до 5 м, і п'ять уступів по корисного викопні висотою до 6 м. Кути укосів уступів на робочому борту по розкривних порід 450, за корисного викопні 900, на неробочому борту кар'єра - 300 з м'яких порід , 650 по вскальной вскрише, 900 по скельних породах.
15. Кут погашення борту кар'єра - 650.
16. Горнокапітальние роботи - проходка в'їзної траншеї, створення робочої площадки і випередження по вскрише.
17. Основні обсяги горнокапітальних робіт - м'які породи - 15399 м3; скельні IX групи - 5740 м3; у тому числі блоків - 1016 м3.
18. Розкривні роботи - розробка і навантаження екскаватором ЕО-4111Б, ємність ковша - 1,0 м3; на допоміжних роботах бульдозер ДЗ-101.
19. Видобувні та вантажні роботи - відділення монолітів від масиву: БПР із застосуванням димного пороху; обробка монолітів на блоки - гідроклинові установка СМП-075; навантаження блоків - кран КС-5363; допоміжні роботи - бульдозер ДЗ-101.
20. Кар'єрний транспорт - автосамоскиди КраЗ-256Б.
21. Водовідлив з кар'єру - насосна станція з відцентровим насосом 2К-
20/30.
22. Електропостачання - від системи Київенерго.
23. Виробничі робітники - 42 осіб (обліковий склад).
4. ВСКРЫТИЕ Миківське родовище.
4.1. Стан гірських робіт.
Миківське родовище лабрадориту до моменту складання проекту розробки не розроблялося. На площі родовища є досвідчений кар'єр, в якому була виконана пробна видобуток лабрадориту на стадії детальної розвідки.
Обсяг всього простору вийнятих порід за станом на 01.10.98 р. складає 22,9 тис. м3 м'яких вскриші і 4400 м3 кристалічних порід.
4.2. Розтин і порядок відпрацювання родовища.
Розтин родовища проводиться тимчасової траншеєю внутрішнього закладення пройденої при розтині досвідченого кар'єра на видобувних горизонт отм. 181,0 м. Таке розташування розкривають виробок забезпечує мінімальні обсяги робіт у період підготовки родовища
