| Вступ | | |
| Туреччина - | | |
| Ісламська | | |
| державного | | |
| у в | | |
| Західної | | |
| Азії та | | |
| Європі. | | |
| Площа | | |
| країни - | | |
| 781 тис. | | |
| км. кв. | | |
| Населення | | |
| - 65 млн. | | |
| чол. | | |
| Столиця - | | |
| Анкара. | | |
| Форма | | |
| правління | | |
| - | | |
| республік | | |
| а. Форма | | |
| територій | | |
| ального | | |
| пристроїв | | |
| а - | | |
| унітарне | | |
| державного | | |
| в. | | |
| Туреччина | | |
| займає | | |
| 3 місце в | | |
| загальному | | |
| списку | | |
| найбільш | | |
| відвідувана | | |
| х країн. | | |
| Щорічно | | |
| на | | |
| територій | | |
| ю цієї | | |
| країни | | |
| с'езжаютс | | |
| я 46% від | | |
| загального | | |
| числа | | |
| туристів | | |
| усього | | |
| світу, в | | |
| тому числі | | |
| з | | |
| різних | | |
| регіонів | | |
| Російсько | | |
| й | | |
| Федерації | | |
| - | | |
| 12%. Крім | | |
| о | | |
| покупок, | | |
| ця | | |
| країна | | |
| привертає | | |
| т | | |
| туристів | | |
| з усього | | |
| світу ще | | |
| й тим, | | |
| що | | |
| Туреччина | | |
| славиться | | |
| високим | | |
| комфортом | | |
| готелів, | | |
| відмінним | | |
| сервісом, | | |
| а саме | | |
| головне, | | |
| найдавніших | | |
| ми | | |
| пам'ятника | | |
| ми | | |
| історії та | | |
| архітектури | | |
| ри. | | |
| Географіч | | |
| еское | | |
| полженіе. | | |
| | | |
| Туреччина | | |
| розташуванням | | |
| на на | | |
| частини | | |
| суші, | | |
| звані | | |
| й Малої | | |
| Азією або | | |
| Анатолією | | |
|, | | |
| здіймаю | | |
| щейся з | | |
| Азії до | | |
| Південно - | | |
| Східної | | |
| Європі. | | |
| Мала | | |
| Азія | | |
| (Анатолія | | |
|) | | |
| омивається | | |
| з півночі | | |
| Чорним | | |
| морем, з | | |
| заходу - | | |
| Егейським, | | |
| з півдня - | | |
| Середземному | | |
| им морем. | | |
| Анатолію | | |
| від Європи | | |
| відокремлюють | | |
| протоки | | |
| Босфор і | | |
| Дарданелл | | |
| и. Гори з | | |
| півночі і | | |
| Тавр із | | |
| півдня, як | | |
| стіни | | |
| оточують | | |
| Анатолійс | | |
| ку | | |
| піднесено | | |
| ость. На | | |
| сході | | |
| перебувають | | |
| згаслі | | |
| вулкани, | | |
| а також | | |
| джерела | | |
| рік Тигр | | |
| і Євфрат. | | |
| Довжина | | |
| берегової | | |
| лінії | | |
| Туреччини | | |
| становить | | |
| т 8500 | | |
| км. | | |
| Велика | | |
| частина | | |
| країни | | |
| зайнята | | |
| Малоазіат | | |
| ським і | | |
| Вірменським | | |
| нагір'ями | | |
|, На | | |
| півночі | | |
| Понтійський | | |
| є гори, | | |
| на півдні | | |
| хребти | | |
| Тавра. | | |
| Основні | | |
| річки: | | |
| Євфрат, | | |
| Тигр, | | |
| Кизил-ІРМ | | |
| ак, | | |
| Сакарья. | | |
| Великі | | |
| озера: | | |
| Ван і Туз | | |
| (солоні) | | |
|. | | |
| Історічес | | |
| Електричні | | |
| дані | | |
| про країну. | | |
| | | |
| Виникла | | |
| Туреччина в | | |
| Малої | | |
| Азії, | | |
| куди з | | |
| Середній | | |
| Азії | | |
| переселив | | |
| ись | | |
| тюркоязич | | |
| ные | | |
| племена. | | |
| Тюрк в | | |
| перекладі | | |
| значить | | |
| «Людина» | | |
| або | | |
| «Шолом» | | |
| (по | | |
| думку | | |
| деяких | | |
| вчених). | | |
| Столиця | | |
| Анкара | | |
| виникла | | |
| на місці | | |
| поселення | | |
| Анкіре, | | |
| що на | | |
| древньому | | |
| фригійської | | |
| м мовою | | |
| означало | | |
| «Стоянка» | | |
|, «Місце | | |
| зупинки | | |
| в дорозі ». | | |
| У стародавні | | |
| часи | | |
| столицею | | |
| турецького | | |
| державного | | |
| ва був | | |
| місто | | |
| Істамбул | | |
| (за - | | |
| Європейський | | |
| і - | | |
| Стамбул), | | |
| який | | |
| був | | |
| побудований | | |
| на місці | | |
| зруйновані | | |
| ого | | |
| турками | | |
| на чолі | | |
| з | | |
| Мехмедом | | |
| Завоевате | | |
| лем | | |
| стародавнього | | |
| Константи | | |
| нополя | | |
| (цей | | |
| місто було | | |
| столицею | | |
| Візантійс | | |
| кою | | |
| імперії). | | |
| Після | | |
| падіння | | |
| Візантії | | |
| утворив | | |
| лася | | |
| Османська | | |
| імперія, про | | |
| б'едінівш | | |
| а | | |
| Європейський | | |
| ту, | | |
| азіатську | | |
| Туреччину - | | |
| Румелію і | | |
| Анатолію. | | |
| Османська | | |
| імперія | | |
| багато | | |
| воювала, | | |
| в тому | | |
| числі з | | |
| Росією та | | |
| Польщею. | | |
| Під час | | |
| Першої | | |
| світової | | |
| війни | | |
| Османська | | |
| імперія | | |
| зазнала | | |
| ураження | | |
|: 30 | | |
| Жовтень | | |
| 1918 | | |
| на борту | | |
| броненосця | | |
| а | | |
| «Агамемно | | |
| н »| | |
| британськи | | |
| й адмірал | | |
| продиктую | | |
| ал Туреччини | | |
| умови | | |
| перемир'я | | |
| (вона | | |
| повинна | | |
| була | | |
| відкликати | | |
| війська з | | |
| арабських | | |
| країн та | | |
| залишити | | |
| Батумі, | | |
| Баку та ін | | |
|.). | | |
| Турецька | | |
| армія | | |
| була | | |
| роззброєний | | |
| а, флот | | |
| переходив | | |
| у руки | | |
| англійців | | |
| і | | |
| французів | | |
|. | | |
| Османська | | |
| імперія | | |
| припинив | | |
| а своє | | |
| істотою | | |
| ание, з | | |
| її крахом | | |
| Стамбул | | |
| перестав | | |
| бути | | |
| столицею | | |
| турецького | | |
| державного | | |
| ва. | | |
| У жовтні | | |
| 1923 | | |
| состоялос | | |
| ь | | |
| провозгла | | |
| шеніе | | |
| Туреччини | | |
| республік | | |
| ой з | | |
| столицею | | |
| в м. | | |
| Анкара. | | |
| Пе рвим | | |
| президент | | |
| му був | | |
| обрано | | |
| Мустафа | | |
| Кемаль, до | | |
| торий | | |
| правил | | |
| країною | | |
| до 10 | | |
| листопада | | |
| 1938 | | |
| Саме він | | |
| перетворив | | |
| Туреччину в | | |
| світське | | |
| державного | | |
| во, де | | |
| іслам не | | |
| чинив | | |
| впливу | | |
| на | | |
| політику | | |
|. Сьогодні | | |
| Туреччина - | | |
| Сучасність | | |
| а | | |
| західна | | |
| країна, | | |
| член НАТО | | |
| і ООН, | | |
| яка грає | | |
| помітну | | |
| роль на | | |
| світової | | |
| арені і, | | |
| особливо | | |
| у | | |
| Західної | | |
| Азії та | | |
| Середземному | | |
| оморье. | | |
| На чолі | | |
| країни | | |
| варто | | |
| президент | | |
|. | | |
| Парламент | | |
|, | | |
| що складається | | |
| з 2-х | | |
| палат, | | |
| переізбір | | |
| ается | | |
| кожні 4 | | |
| року. | | |
| Правитель | | |
| ство | | |
| очолюючи | | |
| ет | | |
| прем'єр-м | | |
| іністр. | | |
| Природні | | |
| умови. | | |
| Рельєф | | |
| Туреччини. | | |
| За | | |
| характеру | | |
| рельєфу | | |
| Туреччина - | | |
| гірська | | |
| країна: | | |
| середня | | |
| висота її | | |
| над | | |
| рівнем | | |
| моря | | |
| близько | | |
| 1000 м. | | |
| Майже вся | | |
| територій | | |
| я зайнята | | |
| Малоазіат | | |
| ським | | |
| нагір | | |
| у складі | | |
| якого | | |
| розрізняють | | |
| ся | | |
| окраїнні | | |
| Гори | | |
| (Понтійської | | |
| чі і | | |
| Тавр) і | | |
| розташуванням | | |
| нное | | |
| між | | |
| ними | | |
| Анатолійс | | |
| дещо | | |
| плоскогір'я | | |
|