ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Обмін двоокисом вуглецю між атмосферою й океаном
         

     

    Географія

    Обмін двоокисом вуглецю між атмосферою й океаном

    Атмосферне повітря в середньому містить 0, 03% про вуглекислоти. Загальний вміст двоокису вуглецю в атмосфері оцінюється в 0, 0233 х 1020 р. В океані двоокис вуглецю присутня у вигляді Н2СО3, НСО-3, СО2-3, органічної речовини; загальне її зміст оцінюється в 1, 4 х 1020 г, що приблизно в 60 разів перевищує її кількість в атмосфері.

    За розрахунковими даними найбільшу кількість вуглекислоти виробляється живими організмами, в той же час передбачається, що кількість вуглекислоти, витрат при ерозії і седиментації, супроводжуваних перетворенням силікатів у карбонати, приблизно дорівнює її кількості, хто ходить за рахунок вулканічної діяльності, діяльності фумароли, гарячих джерел і т. п.

    Кількість вуглецю, що міститься в організмах, будучи виражено через СО2, складає близько 0, 145 х 1020 г, що в 6 або 7 разів перевищує вміст СО2 в атмосфері. Як вказував В. І. Вернадський, організми є важливою ланкою в геохімічному циклі вуглецю.

    Інший важливий момент полягає в тому, що в океані в розчиненому стані також знаходиться колосальна кількість вуглекислоти. Середня загальна концентрація СО2 в морській воді складає 2, 3 міллімоля/л. У поверхні моря, де вода стикається з повітрям, спостерігається тенденція до встановлення однакового парціального тиску СО2 в атмосфері і в морській воді. Таким чином, океаном може контролюватися вміст СО2 в атмосфері. Ця ідея вперше була висловлена Шлезінгом ще в XIX столітті.

    Як буде сказано нижче, швидкість обміну молекулами вуглекислоти між морською водою і атмосферою може бути легко встановлена на підставі наявних визначень радіовуглецевого віку морських опадів і організмів.

    Величина відносини С13/С12 в морських карбонатах приблизно на 2, 5% вище цієї величини у наземної флори. Відповідно фактор збагачення С14 в них два рази більше, ніж фактор збагачення С13. З урахуванням впливу ізотопного ефекту фракціонування концентрація С14 в морських матеріалах, знижена щодо його концентрації в стандартах, повинна бути цілком віднесена за рахунок радіоактивного розпаду, за яким може бути визначений абсолютний вік речовини.

    Крег [1954] встановив, що хоча очікувана величина збагачення сучасних морських раковин С14 дорівнює 5%; що відповідає 400 років абсолютного віку вуглецю в поверхневих водах океану. Крег висловив припущення, що це, можливо, результат повільного обміну двоокисом вуглецю, між океаном і атмосферою.

    За даними Зюсс [1954, 1955], середній радіовуглецевий вік морських організмів (по пробах з Атлантичного океану) складає 430 років.

    Розподіл двоокису вуглецю в океані

    У свіжій воді вугільна кислота дисоціюють наступним так:

    Де К1 і К2 - відповідно перша і друга константи дісоціаціі, величина яких змінюється в залежності від температури, солоності і хлорності води. При 20о С К1 = 4, 15 х 10-7, рК1 = 6, 38 і К2 = 4, 20 х 10-11, рК2 = 10, 38.

    Швидкість обміну двоокису вуглецю між атмосферою і океаном. У зв'язку з можливим накопиченням двоокису вуглецю в результаті спалювання великих кількостей викопного палива значна увага приділяється питань про розподіл вуглекислоти на Землі в цілому і про швидкість обміну двоокисом вуглецю між повітрям і морською водою. Якщо кількість атмосферної двоокису вуглецю дійсно збільшується, то повинно відбуватися і підвищення температури повітря, обумовлене абсорбцією інфрачервоного випромінювання, що повинно спричинити за собою істотні зміни в кліматі Землі. Така можливість в значній мірі буде залежати від швидкість обміну вуглекислотою між атмосферою і гідросферою.

    Виходячи зі спостережень за поведінкою С14 в атмосфері і океані Ревель і Зюсс [1957] оцінюють час перебування вуглекислоти в атмосфері 14-30 років.

    Визначення парціонального тиску вуглекислоти в повітрі і в поверхневих водах Атлантичного океану Такахаші [1959] встановили, що концентрація двоокису вуглецю в повітрі безпосередньо над поверхнею моря досить постійна, в середньому близько 317, 4 ррm, і що океан абсорбує вуглекислоту всій площею своїй поверхні. За даними Такахаші, середня концентрація вуглекислоти в атмосферному повітрі 320, 8 ррm.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.o8ode.ru/

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status