ПЛАН.
1 Сутність кредиту.
1.1 Визначення кредиту, позикового капіталу і його джерела.
1.2 Позиковий відсоток і норма відсотка.
1.3 Особливості визначення кредиту в сучасних умовах.
2 Форми кредиту.
2.1 Комерційний кредит.
2.2 Банківський кредит.
2.3 Споживчий кредит.
2.4 Лізинг.
2.5 Овердрафт.
2.6 Державний кредит.
2.7 Міжнародний кредит.
3 Необхідність і роль кредиту в умовах товарно грошових відносинах.
3.1 Кредитні гроші та кредит.
3.2 Кредит у сучасному грошовому обігу.
3.3 Кредит як фактор прискорення обігу грошових коштів.
3.4 перерозподільна функція кредиту.
3.5 Економія витрат обігу.
3.6 Фактор часу.
4 кредитне регулювання.
4.1 Кредит як засіб державного регулювання вання економіки.
4.2 Рефінансування комерційних банків:
-переоблік векселів;
-операції на відкритому ринку.
4.3 Політика обов'язкових резервів.
4.4 Політика кількісних кредитних обмежень.
У своїй роботі я звернулася до теми "Кредит та його
використання в розвитку народного господарства "неслучайно.Кредт
відноситься до числа найважливіших категорій економічної науки.
вивченню присвячені твори класиків марксизму, багато-
чисельні роботи радянських і зарубіжних економістов.Однако ця
тема не вивчена цілком, має потребу в додатковій доработ-
ке, оскільки кредитні відносини в сучасних умовах
досягли найбільшого розвитку. "В даний час мова вже
йде не про постійне збільшення обсягів грошових капіталів,
що надаються в позику, але і про розширення суб'єктів кредитних
відносин, а також зростаючому різноманітті самих операцій ".
Говорячи про цю тему, не можна не згадати ті проблеми, з
якими стикається наша економіка на перехідному періоді від
тотального регулювання до ринкового механізму функціонірова-
ня, що вимагає більш радикальних перетворень в грошово-
но-кредитній сфері. За словами Виборнова, в даний час
"назріла необхідність в повну міру ііспользовать економі-
етичні важелі, притаманні кредитній сфері, розробити і реалі-
заклику принципово нові підходи до управління грошовим обра-
щеніем країни ".
Найбільш характерні риси кредитної сфери - перенасичений-
ня обороту платіжних засобів, втрата кредитом свого призна-
вання. На початку 1987 року кредитні вкладення банків досягли
максимальної величини, склавши 593,2 млрд рублів, але до 1991
році загальний обсяг кредиту народному господарству і населенню сік-
ратілся в порівнянні з початком 1985 року на 28%. Відбулися з-
трансформаційних змін у структурі кредитних вкладень за останні роки. Частка
кредитів, наданих на заповнення недоліків бюджетних
ресурсів, збільшилася з 16,4 до 34,7%, а питома вага креди-
тов, що надаються народному господарству, знизився з 51,7 до
35,2%.
Всі ці факти говорять про те, що необхідно приділяти біль-
ШОЕ увагу проблемі кредиту, так як економічний стан
країни значною мірою залежить від стану кредитно-де-
ніжною системи. Тому необхідно враховувати досвід, накопичений
розвиненими країнами в цій сфері. Необхідно проводити рефому
всієї кредитної системи, спрямовану на створення кредитних уч-
нов на акціонерній основі, розвиток в нашій стане нових
форм кредитів, таких як споживчий, комерційний, різні
форми оренди, зокрема лізинг. Це прискорить розвиток еконо-
міки нашої країни, зробить її більш ефективною.
Все це змусило мене звернутися до даної теми і
розглянути питання сутності кредиту, його форми, проблеми кре-
Діта в сучасному грошовому обігу, його роль у дер-
дарчим регулювання економіки.
СУТНІСТЬ КРЕДИТУ
Зазвичай в радянській економічній літературі кредитом на-
викликають рух позичкового (тобто грошового) капіталу, надавати пріоритет
ляемого в позику на умовах повернення за плату у вигляді про-
цента. Це визначення засноване на висловлювання К. Маркса про ха-
рактер позикового капіталу, що він "лише відчужується під усло-
Вієм ", що він" не продається, а лише віддається в позику ". Взагалі
кредит буквально означає "розпорядження визначеною сумою
грошей на протязі відомого терміну, тобто ті, у кого є надлишок
грошових коштів, можуть їх давати в кредит тим, хто відчуває
нестачу або має потребу в додаткових сумах ".
В даний час кредит має величезне значеніе.Он реша-
ет проблеми, що стоять перед всією економічною системою. Так
за допомогою кредиту можна перебороти труднощі, пов'язані з
тим, що на одній ділянці вивільняються тимчасово вільні
грошові кошти, а на інших виникає потреба в них.
Кредит акумулює вивільнилися, капітал, тим самим, обслу-
жива приплив капіталу, що забезпечує нормальний програвання
вальних процес. Також кредит прискорює процес грошового
обігу, забезпечує виконання цілого ряду відносин:
страхових, інвестиційних, грає велику роль у регулюванні
ринкових відносин.
Джерелом позичкового капіталу служать, по-перше, вивільняє
дається з кругообігу кошти: кошти, предназ-
начення для відновлення основного капіталу (тобто амортизат-
ційних фонд); частина оборотного капіталу, що вивільняються в де-
ніжною формі в зв'язку з розбіжністю часу продажу товарів і
купівлі сировини, палива, матеріалів. Капітал, временносвободний
в період між надходженням коштів від реалізації то-
варів та виплатою заробітної плати.
Іншим джерелом позичкового капіталу виступають грошові
дохід і накопичення особистого сектора. Потрібно відзначити, що починають
ва з 50-60 років нашого століття в наявності тенденція посилення
залучення грошових заощаджень працюючих і службовців. Цьому
сприяли, в першу чергу, поліпшення соціально-еконо-
тичного становища розвинених країн; зміни в структурі піт-
ребленія.
В якості третього джерела позичкового капіталу виступають
грошові нагромадження держави, розміри яких визначаються
масштабами державної власності і часткою валового на-
нальні продукту.
Таким чином, можна зробити висновок, що тимчасово вільні
грошові кошти, що виникають на основі кругообігу промисло-
ленного і торгового капіталу, грошові накопичення особистого сек-
тора і держави утворюють джерела позичкового капіталу.
Ціною позичкового капіталу є процент. На відміну від
ціни звичайних товарів і послуг, що представляють собою грошове
вираз вартості, відсоток є оплатою споживчої
вартості позикового капітала.Істочніком відсотка є до-
хід, отриманий від використання кредиту.
Більш точну картину, що відображає вартість кредиту, дає
норма відсотка, або процентна ставка. Нормою відсотка називаючи-
ють відношення річного доходу, отриманого на позиковий капітал,
до суми наданого кредиту, помноженої на 100. Норма
відсотка залежить від прибутку, який ділиться на відсоток і
підприємницький дохід. Відсоток не може бути більше норми
прибутку, так як ціна позичкового капіталу не виражає його стои-
мости, її зміни не керуються законом вартості.
Норма відсотка залежить від співвідношення попиту та запропоновано-
ня, які визначаються багатьма факторами:
-масштабами виробництва;
-розмірами грошових нагромаджень і заощаджень всього суспільства;
-співвідношенням між розмірами кредитів, що надаються
державою, і його заборгованістю;
-темпами інфляції: при посиленні інфляції процентні став-
ки зростають;
-циклічними коливаннями виробництва;
-його сезонними умовами;
-ринкової кон'юнктури і ринковими коливаннями;
-державним регулюванням процентних ставок;
-міжнародними чинниками, а саме: неврівноваженістю
платіжних балансів, коливаннями валютних курсів, валютними
кризами, рухом капіталів, війною процентних ставок
(наприклад, у 80-х роках).
У зв'язку з вищесказаним можна зробити висновок, що зміна
норми відсотка пов'язане з ринковим механізмом, а також залежить
від державного регулювання.
Позичковий відсоток виконує дві функції: перерозподіл
частини прибутку підприємств або доходів особистого сектора і регу-
воджується виробництва шляхом раціонального розміщення позичкових
капіталів.
Цікава динаміка кредиту в період циклічних колеба-
ний. Позиковий капітал обслуговує переважно кругообіг функ-
ціонірующего капіталу, закономірності його руху обумовлені
циклічними коливаннями виробництва. У період пожвавлення про-
промислово підйому збільшення обсягу позикового капіталу відстає
від розширення виробництва і товарообігу, попит на позичковий
капітал і норма відсотка зростають. Під час криз скор-
щення виробництва і надлишок дійсного капіталу сполучення-
ється з гострою нестачею позичкового капіталу і різким підвищенням
норми відсотка. У період депресії, коли частина виробник-
ного капіталу приймає грошову форму, накопичення позичкового
капіталу випереджає нагромадження дійсного, знижується серед
прибуток і норма відсотка.
Необхідно відзначити, що в цей час дана вище
визначення кредиту не завжди підходить до нього, тому що Маркс
не міг передбачити всіх змін, що відбуваються в кредитній
сфері за наступний період, зокрема - появи нових
форм кредитів, розширення складу учасників, що здійснюють опе-
рації на відкритому ринку. Так, наприклад, позика, що отримується ра-
бочім або службовцем у банку, не може бути визначена як кре-
дит з названих вище позицій, так само як і купівля приватним чи-
обличчям автомобіля з погашенням заборгованості по споживчому
кредиту протягом двох-трьох років, протягом яких покупці-
тель є позичальником.
Особливе місце займає в сучасних умовах комерційний
кредит-поставки товарів однією компанією іншої на умовах
відстрочки платежу, а також лізинг - оренда підприємством машин,
обладнання, транспорту з погашенням заборгованості протягом
декількох років. Ці форми теж важко визначити з точки зре-
ня руху позикового капіталу.
З наведених вище прикладів можна зробити висновок, що саме
поняття "кредит" змінюється, воно не може вже розкритися преж-
ним визначенням як форма переміщення позичкового капіталу від
кредитора до позичальника. У сучасних умовах кредитною угодою
можна назвати будь-яку економічну або фінансову операцію,
що приводить до виникнення заборгованості одного з учасників.
Погашення заборгованості здійснюється боржником у грошовій фор-
ме одноразово або в розстрочку, причому в загальну суму платі-
жа, крім боргу, включається надбавка у вигляді відсотка.
ФОРМИ КРЕДИТУ
Кредит виступає в двох головних формах: комерційного і
банківського, що розрізняються за складом учасників, об'єктивним
та позик, динамікою, величиною відсотка і сфери функціонування.
Комерційним кредитом називають кредит, наданий
одним функціонуючим підприємцем іншому у вигляді продажу
товарів з відстроченням платежу. Комерційний кредит оформляється
векселем, його об'єктом є товарний капітал. Він обслуговуватиме-
кість кругообіг промислового капіталу, рух товарів з
сфери виробництва в сферу споживання. Особливістю комерційних
чеського кредиту є те, що позичковий капітал тут злилися з
промисловим. Мета комерційного кредиту - прискорити реалізацію
товарів і одержання прибутку. Розміри цього кредиту обмежені
величиною резервних кредитів промислових і торгових капіта-
лов. Передача цих капіталів можлива тільки в напрямках,
визначених умовою угоди: від підприємця, на підприєм-
критті якого виробляють засоби виробництва, до підприємцям-
телям, на підприємствах якого вони споживаються, або від
підприємця, яка виробляє товари, до торгових фірм, реа-
лізующіх їх.
У період демонополістіческого капіталізму комерційний
кредит був основою кредитної системи, забезпечуючи неперервним-
ривность процесу відтворення і реалізації товарів. В
даний час фірми активно використовують цю форму реалізації
своєї продукції - продаж з відстрочкою платежу, що говорить про
обмеженості платоспроможності дрібних і середніх фірм, про
зростанні вартості товарів, про кредитні обмеження. Відстрочку
платежу використовують не тільки дрібні, а й великі фірми,
виступаючи і як кредитори, і як позичальники.
Потрібно відзначити, що комерційний кредит має обмежений-
ные можливості, тому що його можна одержати не у всякого кре-
дітодателя, а лише у того, хто виробляє сам товар. Він огра-
нічен по розмірах (тимчасовим вільним капіталом), має крат-
косрочний характер, а позичальник часто потребує в довгостроковому
кредиті.
Обмеженість комерційного кредиту долається бан-
ський. Банківський кредит надається грошовим капіталом,
банками та іншими кредитно-фінансовими установами підприємцями-
мателям та іншим позичальникам у вигляді грошової позики. Об'єктом
банківського кредиту виступає грошовий капітал, відокремилися
від промислового. Угода позички тут відділена від актів куп-
Чи-породажі. Позичальником може бути фірма, держава, особистий
сектор, а кредитором - кредитно-фінансові установи. Метою
кредитора є одержання доходу у вигляді відсотка. Кредити-
датель надає позичковий капітал позичальнику на умовах
зворотності, терміновості і сплати відсотка.
Як було відзначено вище, банківський кредит переборює
кордони комерційного кредиту, так як він не обмежений направ-
ленням, термінами і сумами кредитних угод. Сфера його вико-
тання ширше: комерційний кредит обслуговує лише обіг
товарів, банківський кредит - і нагромадження капіталу, перетворюючи
в капітал частину грошових доходів і заощаджень усіх прошарків про-
вин.
Заміна комерційного векселя банківським робить кредит бо-
леї еластичним, розширює її масштаби, підвищує забезпечений-
ність. Банки гарантують кредитоспроможність позичальників.
Динаміка банківського і комерційного кредиту різна.
Обсяг комерційного кредиту збільшується із зростанням вироб-
ництва і товарообігу і скорочується з їх зменшенням. Пред-
ложении і попит на нього зростає в періоди промислового
підйому і зменшується під час криз. Під впливом криз
виробництво та реалізація товару скорочується, а попит на бан-
ський кредит для сплати боргів зростає. У період оживля-
ня та підйому збільшується попит на банківські позики. Т.ч.
можна побачити подвійність банківського кредиту: з одного сто-
ку він виступає як позика кредиту, коли позичальник використовує
його для збільшення обсягу функціонуючого капіталу, з іншого
боку - у вигляді позики грошей - платіжних засобів, необхідних
для погашення боргових зобов'язань.
З розвитком товарно-грошових відносин з'являються нові
форми кредиту, які сприяють ще більшого прискорення про-
рощення капіталу, що передають кредиту нові функції, тим самим
збільшуючи його значення. Однією з нових форм є потреби-
Тельського кредит, який надається у формі комерційного
кредиту (продаж товарів з відстроченням платежу) і банківського
(позики напотребітельскіе цілі). Його об'єктом зазвичай є
товари тривалого користування (меблі, холодильники, автомати-
шини та ін), різні послуги. При цьому банки відразу виплачуючи-
ють магазинах готівку за продані товари (або послуги),
а покупець поступово погашає позику в банку. Максимальний
термін споживчого кредиту три роки. Споживчий кредит
має двояку функцію: з одного боку, зі збільшенням товароо-
Борота зростає обсяг кредиту, оскільки попит на товари порож-
дає попит на кредити, з іншого боку, зростання кредитування
населення посилює платоспроможний попит. Потрібно відзначити,
що споживчий кредит став невід'ємною част?? ю сучасно-
го суспільства.
У наступний час велике значення має лізінг.Лізінг -
довгострокова оренда машин, устаткування, транспортних засобів,
споруд виробничого призначення з погашенням Заборго-
ності протягом декількох років. Використання лізингу має
свої переваги, оскільки "при цій формі співробітництва
для перебудови виробництва на базі сучасної технології і
випуску продукції, що відповідає самим суворим вимогам ринку,
не потрібно споконвічних володінь великих коштів. Всі витрати
на даному етапі покривають лізингові компанії. "Лізинг не є при-
ляется банківською операцією у вузькому сенсі слова. Він відноситься
до близької до банківської форми фінансування, яка може
здійснюватися торгово-промисловими підприємствами як Побочий-
ва операція. Але в першу чергу "це компетенція спеціально
створених лізингових товариств ".
При одержання об'єкта в користування лізингоотримувач
приймає на себе обов'язки, пов'язані з правом влас-
ності (технічне обслуговування, ризик випадкової загибелі та
т.д.), хоча лізігодатель продовжує залишатися власником об'єк-
єкта лізингової угоди. При цьому загибель або неможливість
використання об'єкта лізингової угоди не звільняє лізин-
гополучателя від обов'язку погашення боргу. Необхідно отме-
тить, що на відміну від оренди, при лізинговій операції лізингу-
одержувач виплачує не щомісячну плату за право корис-
ня об'єктом, а повну суму амортизаційних відрахувань. За
оцінці західних економістів, у розвинених капіталістичних
країнах за коштами лізингу покривається (залежно від
ступеня поширення цих операцій) від 6 до 20% щорічних
потреб у засобах для інвестицій в основні фонди.
Останнім часом одержали широке поширення ВПО-
течні кредит і овердрафт. Іпотечний кредит - це довгострокові
позики під заставу нерухомості (землі, виробничих і житлових
будівель). Основним його джерелом служить емісія іпотечних про-
Лігація корпораціями та банками. Овердрафт, що надається
приватним особам, які мають право платежу чеками в суму пре-
вишающіх залишок на рахунках. Овердрафт допускається у відомих
межах, наприклад, у суму місячного окладу на суму не більше
15 днів. Протягом установленого строку клієнт зобов'язаний погасити
виникла заборгованість, після чого він одержує право на новий
кредит у вигляді овердрафту.
В даний час величезне значення для нормального функ-
ціонірованія всієї економічної системи в цілому мають дер-
дарчий та міжнародні кредит. Державним кредитом
називають сукупність кредитних відносин, у яких позичальником
або кредитором виступають держава, місцеві органи влади з
відношенню до громадян та юридичним особам. Государсвенний кре-
дит виражає відносини в грошовій формі між державою з
одного боку, і фізичними або юридичними особами з іншого,
частіше за все з банками, страховими компаніями і підприємця-
ми. Кредит буде державним у тому випадку, коли в якості-
ве учасника позичкової угоди виступають центральний правітельст-
під або місцеві органи влади. У цьому сенсі його можна порівняти
з іншими формами кредиту, у першу чергу з банківським, де
обов'язковим учасником позичкової угоди є банк.
За твердженням В. С. Волинського не можна змішувати такі по-
нятія, як приватний і державний кредит. Він виділяє сле-
дмуть відмінності між цими формами кредиту. По-перше, "дер-
дарчий кредит відрізняється від приватного учасниками угоди ".
Держава звичайно виступає в якості позичальника, а кредітода-
телямі - різні установи, підприємства і приватні особи.
По-друге, "позичальник і кредитори у сфері державного кре-
Діта можуть мінятися місцями ". По-третє, тому що позичкова сдел-
ка супроводжується покупкою облігацій та казначейських векселів,
які мають свій ринковий курс, продаються на ринку цінних
паперів, то "державний кредит являє собою не просто
форму руху позичкового капіталу, а базується на поєднанні
позикового та фіктивного капіталу ". У той же час схожість даних
форм кредиту пов'язано з тим, що вони мають єдине джерело про-
разованія.
У сфері державного кредиту центральне правітельст-
во, а також місцеві органи влади традиційно виступають в ка-
честве позичальників, залучаючи кошти для покриття
бюджетних дефіцитів. Головною формою залучення грошових
коштів є випуск облігацій державної позики і
інших видів цінних паперів. Облігація являє собою орга-
будівництві емітента, який повинен згодом відшкодувати вла-
ділкові цінного папера суму основного боргу і відсотка. Во-
ділки вільних грошових коштів, купуючи облігації, виступу-
ють фактичними кредиторами держави. На відміну від бан-
ковського кредиту, кредиторами виступають не тільки банки, а й
страхові компанії, підприємства і приватні ліца.Нужно отме-
тить, що половина активних операцій страхових компаній розви-
тих країн приходиться на покупку цінних бумаг.Такім чином
можна зробити висновок, що державний кредит відрізняється від
приватного за формою надання грошових коштів і за учас-
никам угоди.
В даний час держава стала виступати як
кредитора, надавати кредитну допомогу тим галузям, у розвитку
яких зацікавлене національне господарство в целом.Фінансі-
вання житлового будівництва, створення інфраструктурою-
ри, експортного виробництва здійснюється в багатьох країнах
на пільгових умовах із широким використанням залучених
средств.Прічіни активної участі держави як кредитора
різні: небажання приватного капіталу розвивати галузі інф-
раструктури через відсутність або нестачу високою при-
Чи, надання допомоги національним експертам у боротьбі з іноземних-
нимі конкурентами на міжнародному ринке.Волинскій зазначає-
ет, що "поєднання кредитора і позичальника в особі сучасного
держави може розглядатися як нове явище в кредит-
но-фінансовій сфері ".
Рух капіталу в сфері міжнародних економічних від-
носіння, пов'язане з наданням валютних і товарних
ресурсів на умовах повернення, терміновості і сплати проце-
тов, називають міжнародним кредітом.В якості кредиторів і
позичальників виступають банки, підприємства, держави, міжна-
Цінні та регіональні організації.
Форми міжнародного кредиту можна клоссіфіціровать по
головними ознаками, що характеризує окремі сторони кредитних
відносин.
По термінах міжнародні кредити підрозділяються на крат-
косрочние - до 1 року, середньострокові - від 1 року до 5 років і
довгострокові - понад 5 років.
За призначенням поділяють кредити комерційні, не-
посередньо пов'язані із зовнішньою торгівлею та послугами; фі-
нансових, які використовуються на інші цілі, включаючи погашення заборгованості по виплаті заробітної
боргованості, купівлю цінних паперів, інвестиції; проміжні, перед-
призначені для змішаних форм вивозу капіталів, товарів і
послуг.
Міжнародний кредит виконує такі функції:
-перерозподіл позичкових капіталів між країнами
з метою забезпечення безперервного процесу відтворення
для досягнення максимального прибутку;
-економії витрат обігу в сфері міжнародних розр-
тов внаслідок розвитку безготівкових платежів;
-прискорення концентрації і централізації капіталу.
Також міжнародний кредит, розсовуючи кордону індивідуальні
ного накопичення, сприяє створенню нових фірм.То Тобто можна
зробити висновок, що міжнародний кредит виконує ті ж функції, що
та інші форми кредиту, тільки в міжнародному аспекті.
НЕОБХІДНІСТЬ І РОЛЬ КРЕДИТУ В УМОВАХ
Товарно-грошові відносини.
Кредит і грошова сфера перебувають у нерозривній
едінстве.С появою кредитних грошей ця взваімосвязь стала
особливо тесной.Історіческі кредитні гроші безпосередньо
розвиваються з функції засобів платежу, а їх основою служить ме-
металевий обращеніе.В той же час було б неправильно РАСК-
прориву економічний зміст грошей за аналогією з металев-
тичними деньгамі.Ето пов'язано з тим, що самі гроші стали
складати основу платіжно-розрахункового механізма.По своєму спів-
підтримання кредитні гроші є "боргове зобов'язання"; по
своєю природою кредитні гроші є зобов'язанням
"доставити відоме кількість загального еквівалента". слідів-
вательно, кредитні гроші беруть на себе функції загального ек-
вівалента.Так як процес звернення має властивість постійної
відтворюваності, то передача кредитних зобов'язань стано-
вітся основою платіжних отношеній.Такім чином, кредитні
гроші - це паперові знаки вартості, що виникли замість золота
на основі кредиту.
Простежимо на прикладі сучасного механізму грошової
емісії взаємозв'язок кредиту і грошових средств.Как відомо,
сучасний грошовий обіг являє собою сукупність
грошей, які виступають у готівковій та безготівковій формах.К перший
виду відносяться банківські квитки, гроші центрального банку і
розмінна монета, до другого - грошові кошти, що знаходяться на
поточних рахунках, термінових і ощадних вкладах, комерційних і
інших кредитних учрежденіях.По обсягу готівку значи-
тельно поступається грошовим коштам, що знаходяться на банковскіч
рахунках: банкноти і розмінна монета в сучасних умовах
становлять лише близько 10% всіх грошових средств.То є однією
грошової одиниці в готівковій формі відповідає дев'ять одиниць
грошей у безготівковій форме.Прі цьому спостерігається тенденція
поступового зниження частки готівкових грошей.
В даний час розрахунки між приватними особами, підприєм-
тіямі та установами проводяться перш за все з використанням-
ем чеків і кредитних карток, застосування яких передбачає
рух грошей у безготівковій формі.
Між двома видами грошей існує прямий зв'язок: з одно-
го виду гроші легко можуть переходити в інший і наоборот.Сле-
дует проте відзначити, що гроші, що знаходяться на строкових і
ощадних вкладах у банках, сильніше отлічаються від наявності-
ді, ніж кошти на поточних рахунках: вони майже не бере участі-
ють в розрахунках, не можуть бути перетворені на банкноти за першою
вимогу вкладника, виконують функцію накопичення. Тому
дана частина грошової маси носить назву "квазігрошей", тобто
подібності грошей.
В даний час банківський кредит став у звичайних усло-
віях одою з головних причин зростання грошової маси в розвинених
странах.Чем швидше зростає обсяг виданого кредиту у країнах-
не, тим швидше зростає грошова масса.Западние еконо-
мист розглядають банківський кредит як найважливіший еквівалент
грошової маси і соостветственно джерело її роста.Ето докази-
вають такі дані таблиці 1.
Дані таблиці дозволяють зробити ряд висновків:
- Відбувається постійне зростання обсягу внутрішнього кредиту і
грошової маси;
- Більш високими темпами збільшується обсяг кредиту в Італії;
-зростання кредиту і грошової маси розрізняється в розглядає-
екпортувати країнах, але в країнах, де кредит збільшується більш
високими темпами, спостерігається найбільш швидке зростання де-
ніжною маси.
Отже, надання банківського кредиту є головним
джерелом і, за висловом західних економістів, "еквівалентом"
грошової масси.Профессор паризького інституту західних дослі-
джень Ж.-А.Давід писав, що "в ході кредитування економіки
банки модернізують свої вимоги до позичальників, тим самим ство-
дають гроші проти вимоги ". При цьому неважливо, чи видають вони
позику підприємствам, державі або приватним особам.
Серед каналів емісії грошей деякі економісти називають
випуск банкнот, але з цим можна погодитися лише з деякими
оговоркамі.Во-перше, готівку в даний час займали-
мают невелику питому вагу в загальній сумі грошової маси в
розвинених странах.Во-друге, змінився сам механізм емісії на-
особистих денег.Зарплату у готівковій формі в даний час напів-
ють від 1% до 5% зайнятих в господарстві.
Відому роль у зміну грошової маси в країні грає
рух іноземних капіталов.Напрімер, інтенсивний приплив
короткострокових капіталів у країну може призвести не тільки до
активізації платіжного балансу, а й викликати збільшення грошово-
ної маси, що є однією з причин інфляційного процесу.
Порівняємо зміна виданих кредитів і грошової маси з
індексом споживчих цін.
На основі цих даних можна зробити висновок, що зміна
індексу цін відбувається на тлі відповідної зміни кре-
Діта та грошової масси.В країні з більш високими темпами інфля-
ції - Італії - ця залежність проглядається чіткіше, ніж
в країнах з більш низькими темпами інфляції (США і ФРН).
З цього можна зробити висновок, що кредит у сучасному грошовому
зверненні грає величезну роль, безготівкові гроші все більш
витісняють налічние.Іменно на кредиті засновано функціонування
економіки розвинених країн та їх грошовий обіг, Саме він є при-
ляется фактором прискорення обігу грошових коштів; перераспре-
ділячи їх у народному хозяйстве.Отметім, що "раніше механізм
кредитного обігу відбивав в основному короткочасні теку-
щие коливання товарної маси і, власне кажучи, не надавав обрат-
ного впливу на її дінаміку.В даний час пристосування
ня грошового обігу до загальних умов товарообігу спостеріга-
дається в середньостроковій і довгостроковій перспективі.
Як вже було зазначено, кредит виконує перерозподілить-
тільну функцію в хозяйстве.Прі його допомогою вільні грошові
капітали і доходи підприємств, особистого сектора, держави ак-
кумулюються, тим самим відбувається перетворення цих грошових
коштів у позиковий капітал.Через різні кредито-фінансові
інститути, через весь кредитний механізм в цілому позиковий капі-
тал перерозподіляється на основі повернення між різними
галузями господарства, направляється в ті сфери, де відчувається нех-
ватка вільних грошових средств.Тем самим компенсується не-
достаток капіталу в одній галузі, забезпечується більш ефекти-
активне використання грошових коштів, відбувається прискорення їх
обороту, що забезпечує велику прібиль.Нужно відзначити, що
кредит спрямовується в першу чергу в ті сфери, які
забезпечують отримання більшого прибутку або яким віддається
перевагу у відповідності із загальнонаціональними програмами
розвитку економікі.Кредіт сприяє "вирівнювання галузевих
норм прибутку в середню, підвищенню маси прибутку, що забезпечувала-
ет регулювання виробничих пропорцій і керування
сукупним грошовим капіталом в інтересах усього суспільства в це-
лом ".
Кредит виконує функцію економії витрат обігу
за допомогою впливу на структуру грошової маси, платіжного
обігу, швидкості обігу денег.С виникненням кредиту поя-
вилися найпростіші форми кредитних грошей: боргові обязательст-
ва, векселі, чеки. Кредит сприяє поступовому заміщенню
повноцінних грошей кредитними, а потім витіснення золота з про-
ращенія.Современний кредит також виконує функції економії
витрат обігу, сприяючи розвитку різноманітних засобів
використання банківських рахунків та вкладів, депозитних сертифікова-
катів, кредитних карток і різних рахунків типу НАУ, АТС, ви-
тиснення готівкового платіжного обігу безготівковим, прискоренню
руху грошових потоків.
Величезне значення в економіці має фактор времені.Еконо-
мія часу обігу капіталу збільшує час його вироб-
дітельного функціонування, забезпечує розширення вироб-
ництва і зростання прібилі.Благодаря кредитного механізму відбувалося
дит більш швидкий процесконцентрації капіталу і його центру-
лізації, що також призводить до збільшення прибутку і до зменшено-
нію витрат обігу.
КРЕДИТ ЯК ЗАСІБ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
Кредит у сучасних умовах є об'єктом активного
державного регулірованія.Вообще, грошовим кредитним регу-
воджується називають сукупність заходів держави, рег-
ламентірующіх діяльність грошово-кредитної системи, показників
Чи грошового обігу та кредиту, ринки позичкових капіталів, поря-
док безготівкових розрахунків з метою впливу на еконо-
ку.Центральний банк головний, але не єдиний орган регулює-
ванія.Существует цілий комплекс регулюючих органов.Осущест-
вляя кредитне регулювання, держава переслідує наступні
мети: впливаючи на кредитну діяльність комерційних банків
і направляючи регулювання на розширення або скорочення креди-
тування економіки, воно, таким чином, досягає стабільного раз-
витія внутрішньої економіки, зміцнення грошового обігу, під-
держки національних експертів на зовнішньому ринке.Такім обра-
зом, вплив на кредит дозволяє досягти більш глибоких
стратегічних завдань розвитку всього господарства в целом.Напрі-
заходів, нестача у підприємств вільних грошових коштів зат-
рудняет здійснення комерційних справ, внутрішніх інвести-
цій і т.д. З іншого боку, надмірна грошова маса має
свої недоліки: знецінення грошей, як наслідок, зниження жиз-
ненного рівня населення, погіршення валютного становища в стра-
не.Соответственно в першому випадку грошово-кредитна політика
повинна бути спрямована на розширення кредитної діяльності
банків, а в другому випадку - на її скорочення, переходу до полі-
тику "дорогих грошей". Потрібно зазначити, що за допомогою кредитного
регулювання держава прагне пом'якшити економічні
кризи, стримати зростання інфляції, з метою підтримання кон'юктури
держава використовує кредит для стимулювання капіталовло-
жений в різні галузі народного хозяйства.Кредітная полі-
тика здійснюється непрямими і прямими методами віз-
действія.Разлічіе між ними полягає в тому, що центральний
банк або надає опосередкований вплив через ліквідність
кредитних установ, або встановлює ліміти кредитування
економіки (тобто кількісні обмеження кредиту).
ФОРМИ КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Вище мною були визначені завдання державного регульоров-
вання, було розглянуто дві форми впливу на кредит - пряма
і непряма. Розглянемо більш докладно форми кредитного регу-
воджується.
Рефінансування комерційних банків.
Термін "рефінансування" означає отримання грошових
коштів кредитними установами від центрального банка.Цент-
ральний банк може видавати кредити комерційним банкам різних-
ми путямі.Наіболее типовий випадок - переоблік векселів, н
