Бенін

Республіка Бенін

Площа: 112,6 тис. км2.

Чисельність населення: 5,6 млн. чоловік (1997).

Державний мова: французька.

Столиця: Порто-Ново (200 тис. жителів, 1997).

Державний свято: День незалежності (1 серпня, з 1960 р.).

Грошова одиниця: африканський франк.

Член ООН з 1960 р., ОАЕ та ін

Колишня французька колонія Дагомея в 1975 р. отримала назву Народна Республіка Бенін (на ім'я могутнього колись африканської держави). Держава розташоване в Західній Африці, на березі Гвінейської затоки. На заході межує з Того, на північному заході - з Буркіна-Фасо, на півночі - з Нігером, на сході -- з Нігерією. На півдні омивається водами Атлантичного океану.

Більшість населення - землеробські народи. Більше 50% проживають на півдні і в центрі -- фон, Аджа та інші споріднені з ними народи. На сході живуть йоруба (12% населення), на північному-заході і північному сході - сомба, Гурме, Бариба (20%), на півночі, поблизу кордону з Нігером, - сон-гаї, Джермі, буса, хауса. У північних і центральних районах живуть скотарі Фульбе: в регіоні їх вважають найбільш майстерними пастухами, і хлібороби віддають їм свою худобу на пасовисько. На узбережжі і в містах численні мулати (нащадки від змішаних шлюбів креолів і французів з африканками). Уродженці Беніну широко відомі своїм мистецтвом бронзового лиття, різьблення по дереву, ткацтвом і плетеними виробами. У колоніальний період Дагомеї (Бенін) називали «Латинським кварталом» Західної Африки: вже тоді рівень грамотності населення тут був вищим, ніж в інших колоніях. У 1997 частка грамотних серед дорослих становила 35%, в школах навчалося 66 -- 69% дітей у віці від 6 до 12 років. У країні працює національний університет. Бенінскіе письменники, юристи, політологи, економісти широко відомі в Африці.

В столиці Порто-Ново знаходяться парламент, багато державні установи. Прикраса міста - етнографічний музей, де зібрані багатющі колекції по історії народів країни, зразки їх творчості. Котону (близько 600 тис. жителів) -- політичний, економічний і культурний центр, морський порт. Тут розташована резиденція глави держави, працюють уряд, найважливіші державні служби, посольства, банки, національний університет, радіо, телебачення, промислові підприємства.

Абомей - Стародавня столиця держави Дагомея. Тут зберігся палацовий комплекс XVIII - XIX ст. з парадно прикрашеними залами, святилищами і гробницями. Тепер це Національний історичний музей, де можна побачити унікальні зразки національного бронзового литва, прикрашені різьбленням по дереву трони правителів, старовинні кольорові панно з тканини з аплікаціями, що зображують священних тварин - зберігачів государів Дагомеї. Такі панно зустрічаються тільки в Беніні. Прибережний місто Виду зберігає залишки фортів XVII ст. Тут знаходяться Музей работоргівлі і Храм священних пітонів (символ життя у народу фон).

Число туристів, які відвідують Бенін, постійно зростає. Доходи від туризму займають другу місце після надходжень від експорту сільгоспкультур продукції.

На приморської низовини клімат - екваторіальний; в центрі і на півночі -- субекваторіальний і тропічний. На узбережжі - вологі тропічні ліси, кокосова і олійна пальми. У центрі і на півночі - лесосаванни (акації, баобаби та дерева карите) і трав'янисті савани (трава - до 3 м заввишки).

В середні століття на території Беніну існувало декілька держав, найбільшим була Дагомея. У XVII - XVIII ст. вона стала найважливішим центром работоргівлі в Західній Африці (звідси назва невільничим Берег). З 1904 р. Дагомея -- колонія Франції. У 1960 р. була проголошена незалежна Республіка Дагомея. У 1972 після п'яти державних переворотів до влади прийшла група офіцерів на чолі з М. Кереки. У 1975 р. Дагомея отримала назву Народна Республіка Бенін. У 1990 р. Загальнонаціональна конференція висловилася за лібералізацію економіки та суспільно-політичного життя, була дозволена багатопартійність.

Бенін - Республіка. За конституцією 1990 глава держави й уряду -- президент. Законодавчу владу здійснює Національні збори. У країні діє понад 100 політичних партій і об'єднань.

Дотримуються місцевих традиційних вірувань і культів 60% бенінцев. У південних районах поширене християнство (переважно католицтво) - більше 20% населення. У північних районах переважає іслам, вплив якого в останні десятиліття посилюється.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.stranymira.msk.ru