Атомна енергетика України, проблеми та перспективи розвитку.

В історії людства не було наукової події, більш видатного за своїми наслідками, ніж відкриття ділення ядер урану і оволодіння ядерною енергією. Людина отримала у своє розпорядження величезну, ні з чим незрівнянну силу, новий могутній джерело енергії, закладене в ядрах атомів.
Початок ядерної фізики поклала опублікована в грудні 1895р. робота В. Рентгена "Про новий рід променів». Він назвав їх Х-променями, згодом вони отримали назву рентгенівських. До 1940р. всі роботи по ядерній фізиці широко публікувалися. З початком другої світової війни вся інформація і обмін новими даними були припинені. Перший ядерний реактор був пущений у США 2/12/1942г. під керівництвом італійського вченого Енріко Фермі. Перша в світі атомна електростанція стала до ладу в червні 1954р. а підмосковному місті Обнінську.
Науково-технічний прогрес, підвищення якості продукції, поліпшення умов праці, інтенсифікація всього суспільного виробництва визначаються розвитком енергетики країни, основою якої являтся паливна база. Тому закономірно, що у всіх розвинених країнах інвестиції у паливно-енергетичний комплекс становлять близько 40% сумарних капіталовкладень у промисловість.
В Україні темпи розвитку паливно-енергетичного комплексу за останнє десятиріччя зменшилися: виробництво електроенергії зменшилося на 36%, видобуток нафти - на 23%, газу-на 35%, вугілля - на 49.4%.
Потреба в різних видах енергії і палива зростає високими темпами при обмеженому використанні таких видів енергетичних ресурсів, як нафта, природний газ, ядерне паливо та вугілля. Розміщення підприємств важкої індустрії, де витрати на паливо становлять значну частину собівартості готової продукції, знаходяться під великим впливом паливного фактора. На територіальну організацію продуктивних сил і на розвиток усього народного господарства великий вплив має електроенергетика, яка є складовою частиною паливно-енергетичного комплексу України.
Електроенергетична комплекс України-це основа функціонування та розвитку національної економіки, забезпечення цивілізованих умов життя суспільства, тому його технічний, технологічний і інтелектуальний потенціал є на достатньо високому рівні. Будівництво потужних ліній електропередач дає можливість освоєння паливних ресурсів незалежно від віддалення районів споживання. Розвиток електричного транспорту розширює територіальні межі промисловості. Необхідна кількість електроенергії притягує до себе підприємства та виробництва, в яких частина паливно-енергетичних витрат значно більше в собівартості готової продукції, ніж в інших галузях промисловості. Енергетика має велике районообразовательное значення. У ряді районів України (Донбас, Придніпров'я) вона визначає виробничу спеціалізацію, є основою формування територіально-виробничого комплексу.
У розвитку й розміщенні електроенергетики в Україні визначальними є наступні принципи:
-концентрація виробництва електроенергії внаслідок будівництва великих районних електростанцій, які використовують дешеве паливо і гідроенергоресцурси;
-комбінування виробництва енергії і тепла з метою теплопостачання міст та індустріальних центрів;
-широке освоєння гідроенергоресурсов з урахуванням комплексного вирішення завдань електроенергетики, транспорту, водопостачання;
-випереджальний розвиток атомної енергетики, особливо в районах з напруженим паливно-енергетичним балансом.
Розміщення електроенергетики залежить від наступних чинників:
-наявності паливно-енергетичних ресурсів;
-споживачів електроенергії.
В даний час майже 1/3 електроенергії виробляється в районах її споживання та 2/3 споживається в районах її виробництва. Географію електростанцій може різко змінити технічний прогрес.

Всі електростанції України діляться на 4 види:
-теплові електростанції, які працюють на твердому, рідкому й газоподібному паливі. Серед них розрізняють конденсаційні і теплоелектроцентралі;
-гідравлічні, які використовують відповідно гідроресурси і поділяються на гідроелектростанції, гідростімуляціонние і пріпливние;
-атомні, які у вигляді палива використовують збагачений уран або інші радіоактивні елементи;
-електростанції, які використовують нетрадиційні джерела енергії. Серед них перспективними є вітрові та сонячні.

Поширеними в Україні є теплові електростанції. вони виробляють майже 2/3всей електроенергії. Преймуществом ТЕС є відносно вільне їх розміщення.
Переваги ГЕС в тому, що вони виробляють енергію, яка в 5-6 разів дешевше, ніж ДРЕС, коефіцієнт корисної дії енергії - 80%, але їх розміщення повністю залежить від природних умов і має сезонний характер.
Атомні електростанції за характером використовуваного палива не пов'язані з його родовищем, і це забезпечує широкий спектр їх розміщення. АЕС орієнтовані ісколючітельно на споживачів, особливо на райони з обмеженими ресурсами палива та гідроенергії.

До складу енергетичної галузі України входять:

-8 Гідроелектростанцій (ГЕС) потужністю 4.7млн.Квт.;
-44 Теплові електростанції (ТЕC) потужністю 36.5 млн.кВт.
-системоутворююча і розподіляє лінії понад 1 млн.км.
-5 Діючих потужних атомних електростанцій (АЕС) - Запорізька, Южно-Українська, Рівненська, Хмельницька, Чорнобильська, потужністю 12.818 млн.кВт.год Під тиском громадськості зупинено будівництво Кримської, Чигиринської, Харківської АЕС та Одеської ТЕЦ;
На 5 атомних станціях України знаходиться 17 енергоблоків, в т.ч.:
-діючих - 14;
-знятих з експлуатації (№ 1,2 Чорнобильської АЕС) - 2;
-зруйнований запроектної аварією 4 блок ЧАЕС - 1.

Реалізація електроенергії, що виробляється на АЕС склали: 1998р. -84,8%, Перше півріччя 1999р. - 66,8%. Зберігається конкурентоспроможність АЕС на ринку електроенергії. Усереднений тариф електроенергії, виробленої АЕС, на 59% нижче, ніж вироблений на теплових електростанціях (ТЕС).
Кількість персоналу на атомних електростанціях (АЕС) - 48.598 чол., В т.ч. промислово-виробничого персоналу - 29.218 чол.
За кількістю аварійної зупинки енергоблоків українських АЕС знаходяться на рівні світових показників. За міжнародною шкалою ІНЕС в 1998 р і в першому півріччі 1999 порушень, що відносяться до категорії АВАРІЯ (рівень "4-7") на українських АЕС не було, порушення, що відноситься до категорії ІНЦИДЕНТ (рівень "2") було одне на Запорізькій АЕС. У 1998 р порушень, що відносяться до категорії аномалій (рівень "1"), було сім: Чорнобильська АЕС - 4 порушення; Запорізька, Південно-Українська та Рівненська АЕС - по одному порушенню.
Також було 65 порушень за рівнем "0", у тому числі:
  Запорізька АЕС - 22 порушення;
  Рівненська АЕС - 21 порушення;
  Чорнобильська АЕС - 8 порушень;
  Хмельницька та Південно-Українська АЕС - за 7 порушень.
  У першому півріччі 1999 р. було одне порушення за рівнем "1" та 31 за рівнем "0".
Газо-аерозольні радіоактивні викиди АЕС значно нижче норми. Колективні дози опромінення персоналу АЕС України знаходяться на рівні нижче допустимих. Освіта радіоактивних відходів на АЕС знижується.

Проблеми безпеки атомної енергетики України характеризуються наступними факторами:
7 блоків АЕС з 14 експлуатуються вже понад 15 років. Практично всі блоки (крім блока № 6 ЗАЕС) підлягають реконструкції. Необхідно збільшувати об'єм та якість технічного обслуговування, ремонтів та робіт з діагностування обладнання. Є необхідність виконання робіт з модернізації існуючих та створення додаткових систем безпеки. Склалася критична ситуація на заводах-постачальниках з виробництва устаткування, натомість що виробили ресурс. Його поставки ускладнені, що збільшує витрачання валютних коштів.
  В даний час висока ступінь заповнення сховищ рідких і твердих радіоактивних відходів, необхідний перехід на нові норми радіаційної безпеки зі зменшенням граничної річної дози персоналу з 50 мЗв/рік до 20 мЗв/рік.
Фінансові труднощі АЕС в основному пов'язані з неплатежами за електроенергію. Так, приміром, через неплатежі простоював блок № 2 ЗАЕС.
Фінансово-економічний стан АЕС характеризується наступними основнимімі негативними показниками:
-неплатежі (непокриті товарної продукції грошової засобами).
-низький відсоток оплати грошовими коштами, звідси велика заборгованість до бюджету, по заробітній платі, до пенсійного фонду, підприємствам та виробникам обладнання та запчастин, затримка в оплаті за паливо;
-надлишкова чисельність персоналу (при загальній чисельності 48.598 чол. - промислово-виробничий персонал становить 29.218 чол., або 60,1%;
-недовиробіток електроенергії через внутрішні причини становить 1344 млн/кВт • год;
-надлишкова інфраструктура;
-необхідність витрат на соціально-побутову сферу.
Сьогоднішній тариф не дозволяє здійснювати подальший розвиток атомної енергетики.

Запорізька АЕС сьогодні є найпотужнішою атомною станцією в Європі і третє - у світі, в експлуатації якої знаходяться 6 енергоблоків потужністю по 1 млн.кВт кожен. Перший енергоблок Запорізької АЕС був введений в експлуатацію 10 грудня 1984 року. Щорічно до 1989 року в дію вводився один енергоблок АЕС. Шостий енергоблок введено в експлуатацію в грудні 1995 року. З початку експлуатації Запорізька АЕС виробила 370,8 млрд.кВтч електроенергії, що дорівнює енергоспоживання всієї України протягом більш ніж двох років.
  Маючи встановлену потужність 6000 МВт, що складає 12,1% від сумарної встановленої потужності енергетики України, виробництво електричної енергії на Запорізькій АЕС останнім часом становить приблизно 47% від загального виробництва електроенергії атомними станціями України і майже 21% від загального виробництва електроенергії в Україні.
  Коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП) має тенденцію до підвищення. За 1998 рік КВВП склав у середньому по енергоблоків ВП ЗАЕС - 67,3%, що є найвищим показником серед АЕС України з ВВЕР-1000 і відповідає стандартним показниками зарубіжних АЕС.
Перевірка Запорізької АЕС комісією МАГАТЕ (квітень 1999 го-да) за програмою "OSART", підтвердила високий ступінь надійності і безпеки атомної станції. Станом на 13.10.99 в роботі знаходяться 5 енергоблоків. Енергоблок № 4 сьогодні в плановому ремонті.
Безперебійне постачання народного господарства електроенергією забезпечує колектив професіоналів, які розуміють, що електроенергетика є стержнем економіки держави, життєдіяльності країни та її енергобезпеки.
На станції проводиться великий комплекс заходів щодо продовження ресурсу обладнання, з розробки модернізованого обладнання, що відповідає сучасним правилам.
Загальна криза неплатежів в електроенергетиці обумовлює необхідність встановлення додаткової надбавки до тарифу на електроенергію, що відпускається для завершення будівництва. Неплатежі за відпущену і спожиту електроенергію призводять до вимивання обігових коштів енергетики та до зростання кредиторської заборгованості.

Чорнобильська проблема.

Чорнобильська АЕС являє собою об'єкт атомної енергетики, що складається з обладнання, будівель і споруд як безпосередньо пов'язаних з виробленням електроенергії, так і допоміжних. До його складу входять:
-Енергоблок № 1, зупинений у 1996 році у зв'язку з постановою уряду України, і знаходиться в стані припинення експлуатації;
-Енергоблок № 2, зупинений в жовтні 1991 року після інциденту, пов'язаного з загорянням на 4-му турбогенератора, і знаходиться в даний час в режимі відновного ремонту;
-Енергоблок № 3, що знаходиться в режимі експлуатації до 2000 року;
-Енергоблок № 4, на якому в 1986 році відбулася запроектна аварія з повним руйнуванням активної зони, на якому виконано першочергові заходи для зменшення наслідків аварії та продовжуються роботи по забезпеченню контролю його стану, ядерної та радіаційної безпеки;
-Енергоблоки № 5 та № 6 з незавершеним будівництвом відповідно з рішенням про припинення будівельних робіт, прийнятим після аварії 1986 року.
-Сховища рідких і твердих радіоактивних відходів ХЖО, ХТО, СРТВ;
-Сховище відпрацьованого ядерного палива СВЯП-1;
-Пускорезервні опалювальна котельня ПРК;
-Ставок-охолоджувач з гідротехнічними спорудами;
-Відкриті розподільні пристрої ОРУ-330 і ОРУ-750.

Чорнобильська проблема потребує виконанню наступних завдань:
-закриття ЧАЕС-3 зі зняттям з експлуатації блоків № 1, 2 і 3;
-перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему;
-створення централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива;
-створення заводу з переробки та зберігання радіоактивних відходів.

На жаль, створені окремі фрагменти наукового забезпечення не відповідають вимогам сьогоднішнього дня. Необхідно створення галузевої науки з проблем міцності, діагностування, розрахункових кодів, водної хімії, технології поводження з радіоактивними відходами, відпрацьованого ядерного палива, сертифікації обладнання, виведення з експлуатації і т.д.
З огляду на високу конкурентоспроможність атомної енергетики, необхідно уважно проаналізувати тариф на електроенергію для АЕС і включити в нього всі витрати, що забезпечують розвиток атомної енергетики відповідно до Закону про атомну енергетику.

  Стратегічні завдання ядерної енергетики України наступні:
-продовження терміну служби енергоблоків;
-добудова блоків високою і середнього ступеня готовності;
-закриття Чорнобильської АЕС із зняттям блоків № 1, 2 і 3 ЧАЕС з експлуатації;
-перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему;
-створення АЕС на базі реакторів нового покоління;
-наукове забезпечення;
-вирішення фінансових проблем.

Програма розвитку атомної енергетики до 2010 р. визначена в Національній енергетичній програмі України, затвердженої Верховною Радою України в травні 1999р. За постановою Верховної Ради України в цю програму вносяться зміни і доповнення на основі що склалася на сьогодні фінансово-економічної ситуації в країні. "Концепція розвитку атомної енергетики України до 2030 року" в даний час розробляється Міненерго України. Концепція передбачає досягнення рівня виробництва електроенергії до 100млрд/кВт * год і підтримку його після 2010 р., що повинно бути досягнуто за рахунок:
-введення двох блоків високого ступеня готовності ХАЕС-2 і РАЕС-4;
-введення двох блоків середнього ступеня готовності ХАЕС-3 і ХАЕС-4;
-продовження терміну служби діючих енергоблоків;
-проектування нових АЕС на основі реакторів нового покоління.
-повна відмова від послуг підприємств Мінатому Росії до 2004р.

Фізичний захист і медико-санітарне забезпечення підприємств атомної енергетики і промисловості

У системі Міністерства діє схема забезпечення фізичного захисту об'єктів атомної енергетики та промисловості (ядерні установки, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання).
  Система медико-санітарного забезпечення підприємств атомної енергетики та промисловості у складі дев'яти спеціалізованих медико-санітарних частин та восьми санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС) у містах-супутниках АЕС і об'єктах атомної промисловості обслуговує, крім виробничого персоналу, населення в містах-супутниках загальною чисельністю понад 350 тис. чол.
Основна проблема медико-санітарного забезпечення - фінансування. З держбюджету виділяються кошти тільки на поточну заробітну плату.

У таких районах, як Київська, Харківська, Івано-Франківська, Вінницька, Рівненська, Хмельницька, Запорізька та Одеська областях рівень забруднення навколишнього середовища досить високий внаслідок розміщення великих об'єктів електроенергетики (теплові та атомні електростанції). Особливо складна екологічна обстановка, пов'язана з радіоактивним забрудненням, в районах, прилеглих до Чорнобильської АЕС.
Необхідно провести реконструкцію атомної енергетики на новій технологічній основі, з?? створювати енергоблоки, які використовували б уран низького збагачення. Доцільно будівництво нових блоків посередників за потужністю атомних електростанцій під землею з високим рівнем техніки безпеки. Їх поховання після експлуатації не потребує багато часу і фінансування. Необохімо збільшувати виробництво електроенергії від нетрадиційних джерел.
Важлива тенденція в розвитку електроенергетики - об'єднання електростанцій в енергосистеми, які здійснюють виробництво, транспортування та розподіл електроенергії між споживачами. Створення енергосистем зумовлюється потребою ритмічного обеспеченіяпотребітелей електроенергією. Енергосистеми дають можливість маневрувати виробництвом електроенергії як у часі, так і в просторі.
Структурний перестроювання народного господарства, економне використання палива та енергії і використання економічних стимулів сприятимуть зменшенню енергоємності національного продукту. Сьогодні в Україні відсутній механізм стимулювання зменшення споживання електроенергії, який має включати державну систему енергозбереження на тривалу перспективу, систему стандартів і нормативних витрат паливно-енергетичних ресурсів.
В даний час ситуація в електроенергетиці складна, перш за все через неплатежі за спожиту електричну та теплову енергію. Заборгованість споживачів составляеть приблизно 7 млрд. грн. Уряд вживає заходів з обмеження та відключення споживачів-боржників. Діяльність галузі перебуває під постійним контролем з боку Президента та Кабінету міністрів, особливо питання про структурну перебудову електроенергетичного комплексу.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 1268 від 17/10/1996г. на базі майна атомних станцій та їх інфраструктур було створено державне підприємство «Національна атомна енергогенерірующаяч компанія« Енергоатом »з покладанням на неї функцій експлуатуючої організації, частина з яких у перехідний період вона делегує атомним електростанціям. Наступним етапом реформування галузі було об'єднання в травні 1997р. Міністерства енергетики і електрифікації з державним комітетом з використання ядерної енергії, в резуотате чого було створено Міністерство енергетики України. Указ Президента України від 2/08/1999 № 944 «Про деякi вопроси пріватізацii об'ектiв електроенергетичного комплексу" сприяє створенню умов для залучення стратегічних інвестицій в галузь, що дасть змогу провести реконструкцію та медернізацію фізично зношеного та морально застарілого обладнання електрооб'ектов.

Використана література.

1. »Розмiщення продуктивних сил Украiни» під. ред. Є. П. Качана, Київ 1999.
2. »Ядерна енергетика» А. М. Петросьянц М.1991
3. »Майже все про ядерному реакторі» Л. В. Матвєєв, А. П. Рудик М.1990
4.Матеріали комп'ютерної мережі Інтернет.