Японія

ЯПОНІЯ
ЯПОНІЯ - держава, розташована на островах Тихого океану. 4 тисячі островів, що простягаються з північного сходу на південний захід майже на 3.5 тисячі кілометрів. Головні острови - Хоккайдо, Хонсю, Сікоку і Кюсю (табл.1).

Табл.1 - Склад території
Острівні групи
Площа тис. км2
Число найбільш важливих малих островів
Хоккайдо ..................... Хонсю .......................... Сікоку ........................ Кюсю (включаючи Рюсю)
 78.4
230.8
18.7
4.3
 13
1351
471
1419
Загальна довжина берегової лінії близько 30 тис. км.
Найбільші інженерні споруди (підводні тунелі, мости) сприяють зв'язків між головними островами країни.
Столиця - місто Токіо. В адміністративному відношенні територія Японії розділена на 46 префектур і губернаторство Хоккайдо.
Геологічна будова і корисні копалини. Японська острівна дуга входить до складу Західно-Тихоокеанського геосинклінального пояса. Поперечної зоною розломів Фосс-Магна територія Японії розділена на південно-західні і північно-східні ділянки, що відрізняються за своєю будовою.
Південно-західна частина Японії ускладнена численними складками, поздовжніми насуваючись, гранітоїдами, вузькими метаморфічнимі зонами різного віку. У ній розрізняють зовнішній пояс, розташований на півдні, і внутрішній - на півночі, розділені подовжнім розломом Медіана. Зона неоген - четвертинних вулканів, сейсмічності, молодих дислокацій і перебудови земної кори Японської острівної дуги та островів Рюкю накладена на більш древні структури; особливо поширені молоді вулканічні освіти в зоні "зелених туфів", що лежить на продовженні Ідзу-Бонінской острівної дуги. Територія Японії в цілому характеризується високою сейсмічністю (Руйнівні землетруси відзначалися в 1855, 1891, 1897, в1923 був зруйнований Токіо), активним вулканізмом (близько 150 вулканів з них 40 діючих). Вулканічні райони багаті мінеральними й термальними джерелами.
Корисні копалини (запаси в млн. т., 1976): вугілля - 8630; залізні руди - 228; сірка - 67,6; марганцеві руди - 5,4; свинцево-цинкові - 4,7; хроміти - 1,0, а також золото, срібло і ртуть.
Загальна характеристика господарства. Японія - високорозвинена індустріальна країна капіталістичного світу. Після відновлення довоєнного рівня на початку 50-х рр.. темпи зростання її економіки були найвищими серед розвинених капіталістичних країн. Частка Японії у світовому капіталістичному виробництві склала 9,5% в 1976 році. За розмірами зовнішньоторговельного обороту Японія займає 3-е місце серед капіталістичних країн (після США і ФРН). Її частка у світовому експорті та імпорті в післявоєнний період неухильно зростала і сягала відповідно 7,5% і 7,1% (1976).
Основними факторами, що сприяли високим темпам економічного зростання, були: корінна реконструкція промисловості та інших галузей економіки на базі новітньої техніки і технології; високий рівень валових внутрішніх інвестицій в державних витратах; відносне зменшення витрат на соціальні потреби; висока частка особистих заощаджень (близько 30% доходу); наявність висококваліфікованих трудових ресурсів; до 1973 позначався також низький рівень світових цін на імпортовані сировинні і паливно-енергетичні ресурси. Дія названих та ряду інших факторів розгорталося в умовах посилення заходів державного монополітіческого регулювання економіки.
Промисловість. З 1965 по 1975 у галузевій структурі промисловості питома вага важкої індустрії зріс з 41% до 70%, головним чином за рахунок машинобудування та металургії: питома вага легкої та харчової промисловості відповідно знизився з 52% до 29%. Характерна особливість японської обробної промисловості, особливо машинобудування, - співіснування великого виробництва з дрібним. Дрібні та середні підприємства (менше 100 працівників), на яких працює Ѕ всіх зайнятих, випускають близько 30% умовної чистої продукції. Багато хто з дрібних підприємств виконують субпідрядні операції для великих компаній. Значно зросли в Японії такі традиційні галузі промисловості, як суднобудування, чорна металургія, виробництво будматеріалів, нафтопереробка. До числа нових галузей, які особливо активно розвивалися в повоєнний час, відносяться: приладобудування, виробництво електронних виробів, медикаментів, нафтохімія, верстато-і автомобілебудування (табл. 2)
Табл.2 - Структура промисловості (за кількістю зайнятих,%)
1955
 1965
 1973
Промисловість
в цілому .............. У тому числі:
Добувна ....... Електроенергія, газо-і водопостачання .......... Переробка нафти ................. Металургія ........ Загальне машинобудування ........... Електротехніка та електроніка ...... Транспортне машинобудування
Хімічна .......... Текстильна ......... Харчова .............. 100,0
4,90
3,96
0,85
8,01
14,50
2,57
4,25
8,19
19,29100,0
1,87
3,27
1,30
9,10
27,73
7,84
8,99
8,23
13,32
11,65100,0
0,61
2,85
1,55
10,35
37,63
3,56
10,98
8,79
8,85
6,87
Добувна промисловість. Питома вага видобувної промисловості в повоєнні роки скорочується. Найбільше значення має вугледобувна промисловість. Розпочато видобуток природного газу. Місцева видобуток нафти незначна. За рахунок власної залізної руди покривається менше 10% потреби. Є значні запаси міді, піритів, цинку, свинцю, каоліну, тальку, натуральної сірки. У невеликих кількостях видобувають марганець, хроміти, вісмут, платину та ін Однак свої потреби по більшості видів корисних копалин Японія задовольняє в основному за рахунок імпорту.
Енергетика. У структурі енергетичного балансу старі джерела отримання енергії вугілля та гідроенергія відійшли на другий план і тим самим скоротилася роль внутрішніх джерел енергії. До 1975 році питома вага зовнішніх джерел підвищився за рахунок нафти до 90%. Частка різних джерел в енергобалансі Японії в середині 70-х рр.. становила (%): нафта 75; кам'яне вугілля 18,5; природний газ 1,5; інші (включаючи гідроенергію) 5%. У зв'язку зі світовою енергетичною кризою зросло використання вугілля, активно ведеться будівництво АЕС і вивчається можливість використання геотермічний енергії. У 1965 році в Японії було ввезено 70 млн. тонн нафти, а в 1977 - 237 млн. Потужність нафтопереробних заводів 277,6 млн. тонн (початок 1977). Установлена потужність електростанцій за 1955 - 1977 зросла більш ніж у 5 разів і досягла 81,5 млн. кВт, у тому числі 50,5 млн. кВт - ТЕС, 23 млн. кВт - ГЕС, 8 млн. кВт - АЕС. На початку 1978 діяло 14 АЕС і споруджувалося ще 13 станцій.
Сільське господарство. Галузева структура землеробства зазнала значних змін. Оброблювана площа обчислювалася до середини 70-х років близько 5,7 млн. га, посівна площа - понад 6 млн. га (за рахунок 2 посівів у ряді районів). Під зерновими 54,5% посівної площі, під овочами 27,2%, під технічними культурами і тутовніком 6,7%, кормовими травами 11,6%. Під посівами рису зайнято 45% всіх оброблюваних площ країни. Врожайність рису висока (в середньому 50ц з 1га поливного поля) за рахунок використання хімічних добрив і отрутохімікатів, подачі води, селекції насіння. Овочі в приміських господарствах зазвичай проводять цілий рік. Обробляють сою, квасолю, чай, тютюн. Вирощують цитрусові, яблука, груші, сливи, персики, хурму, полуницю й ін Збір плодово-ягідних з 1950 по 1978 зріс більш ніж у 5 разів (табл. 3).

Табл. 3 - Площа та збір основних сільськогосподарських культур.

Площа, тис. га
Збір, тис. т

1955
1965
1970
1977
1955
1965
1970
1977
Рис
Пшениця
Ячмінь
Солодкий картопля
Картопля
Соєві боби
Сах. буряк
Сах. очерет
Чай (лист)
322
633
433
376
211
392
16,8
2,4
39
3255
476
245
275
202
181
60,4
13
49
2923
229
170
151
129
95
54,1
12,13
52
2757
86
78
139
83
83
...
...
...
12,9 *
1468
2408
7180
1869
507
...
...
73
12,4 *
1287
1234
4955
4056
230
1813
790
77
12,7 *
474
573
2564
3611
126
2332
681
91
17 *
236
206
3200
3200
110
2850
1800
100
* Млн. т.

До середини 70-х рр.. власне виробництво забезпечувало країну рисом, овочами та фруктами. Але основні торговельні зв'язки у Японії з США (23,3% експорту та 18,2% імпорту) та країнами Південно-Східної Азії (20,9% експорту та 20,7% імпорту); на країни Західної Європи припадає відповідно 16,1 % і 7,6%; близько 6% зовнішньоторговельного обороту - з соціалістичними країнами (1976). Загальний товарообіг СРСР з Японією в 1977 склав 2,3 млрд. рублів.
Японія - високо розвинута країна, яка за короткий період після другої світової війни підняла свою економіку на велику висоту.