План.
1. Загальна характеристика галузі 3.
2. Потужність галузі 3.
3. Виробництво 6.
4. Сировинна база 8.
5. Ціноутворення 9.
6. Лінії електропередачі стор.11.
7. Ринкові перетворення галузі 12.
8. Приватизація 13.
9. Вторинний ринок акцій стор.15.
10. Порівняльна характеристика українських і російських енергетичних Компаній 17.
11. Порівняльна характеристика енергокомпаній України 17.
Додаток 1. Структура Міненерго України 22.
Список використаної літератури 22.
1. Загальна характеристика галузі
Електроенергетика є основною серед базових галузей української економіки. Це обумовлено що існувала за часів СРСР спеціалізацією республіки в рамках єдиного народно-господарського комплексу країни. Україна - великий споживач і виробник енергії. За показником обсягів споживаної електроенергії Україна поступається тільки таких держав як США, Росія, Японія, Канада, Німеччина, Франція і Великобританія (табл. 1). Але споживання електроенергії на 1 жителя в Україні в 1.3 - 1.4 рази нижче рівня Великобританії та Росії.
Таблиця 1
Річне споживання електроенергії по країнах (дані 1992-1994 рр.).
Країна
Загальне споживання, млрд. кВтг.
Споживання на душу населення, кВтг.
США
3033
12170
Росія
921
6181
Японія
857
6944
Канада
481
18149
Зап. Німеччина
455
7420
Франція
374
6661
Великобританія
331
5761
Україна
227
4429
Швеція
145
17130
Норвегія
106
250832. Потужність галузі
Загальна потужність електростанцій Об'єднаної енергетичної системи України становить 54 млн. кВт (табл. 2). Це близько половини генеруючих потужностей Німеччині чи Франції або 25% потужності російських електростанцій. Галузь здатна виробляти близько 250 млрд. кВтг. електроенергії на рік, що значно перевищує потреби країни.
Генеруючі потужності України представлені тепловими, атомними та гідроелектростанціями.
ГЕС
Основним призначенням гідроелектростанцій є покриття пікової частини графіка електричного навантаження, оскільки маневрування потужностями АЕС практично неможливо, а блоки ТЕС в такому режимі швидко зношуються і споживають більше палива на одиницю виробленої енергії.
Для того, щоб підтримувати стабільний баланс між виробленої і споживаної енергією, енергосистема повинна мати у своєму розпорядженні приблизно 30% маневрових площ. Українські ГЕС забезпечують лише 8.7% сумарної потужності об'єднаної енергосистеми. В Україні сім гідроелектростанцій, шість з них входять в Дніпровський каскад, одна розташована в басейні Дністра. Зараз будується ще одна електростанція на Дністрі, але для підтримки балансу її потужностей буде також недостатньо. Вихід полягає в спорудженні гідроакумулюючих електростанцій, які могли б акумулювати електроенергію вночі і віддавати її в мережу вдень - на піку навантаження. Поки в Україні діє тільки Київська ГАЕС, з усією гостротою стоїть питання про завершення будівництва Ташлицької ГАЕС. Її введення в експлуатацію дозволить підвищити надійність роботи південно-західній частині об'єднаної енергосистеми України.
ТЕС
Потенціал теплоенергетики України складають 44 електростанції з яких 14 великих. У таблиці 2 наведено кількість блоків різних типів, встановлених на цих станціях.
Таблиця 2
Кількість великих енергетичних блоків, встановлених на ТЕС України
Потужність блоку, МВт
Кількість блоків
720-800
8
282-300
42
250 (з теплофікаційної турбіною)
5
175-210
43
150
6
Всього
104
З початком розвитку атомної енергетики інвестиції в теплоенергетику зменшилися практично до нуля. Остання ТЕС була введена в експлуатацію в 1969 р. і з тих пір суттєвих державних капіталовкладень в теплоенергетику не здійснювалося. Всі останні великі проекти реконструкції теплоелектростанцій здійснювалися за фінансової підтримки міжнародних організацій. До 2000 р., коли повинна бути виведена з експлуатації Чорнобильської АЕС, необхідно знайти кошти для заміщення вибувають потужностей. Заміщення буде здійснюватися шляхом реконструкції існуючих і будівництва нових ТЕС.
АЕС
Останні 15 років енергетика України розвивалася в основному за рахунок введення нових потужностей атомних станцій. На АЕС встановлено 15 енергоблоків потужністю 402, 416 і 1000 МВт, в тому числі два з реактором типу РБМК на Чорнобильській і 13 з реакторами типу ВВЕР на інших станціях.
Середній коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП) атомних станцій в 1996 році склав 67%, за результатами цього року він досягне 71-72%. Протягом найближчих років Україна цілком може довести коефіцієнт використання встановленої потужності АЕС до 75%.
Таблиця 3
Встановлена потужність електростанцій України на кінець року
Роки
Всього
У тому числі
ТЕС
ГЕС
АЕС
млн. кВт
млн. кВт
%
млн. кВт
%
млн. кВт
%
1980
43.9
37.5
85.4
4.0
9.1
2.4
5.5
1985
51.1
37.6
73.6
4.7
9.2
8.8
17.2
1986
52.3
37.8
72.3
4.7
9.0
9.8
18.7
1987
54.3
37.8
69.6
4.7
8.7
11.8
21.7
1988
54.6
38.1
69.8
4.7
8.6
11.8
21.6
1989
56.6
38.1
67.3
4.7
8.3
13.8
24.4
1990
55.6
37.1
66.7
4.7
8.5
13.8
24.8
1991
55.4
36.9
66.6
4.7
8.5
13.8
24.9
1992
54.2
36.7
67.7
4.7
8.7
12.8
23.6
1993
54.2
36.7
67.7
4.7
8.7
12.8
23.6
1994
54.1
36.6
67.7
4.7
8.7
12.8
23.7
1995
55.1
36.6
66.4
4.7
8.5
13.8
25.0
1996
54.0
36.5
67.6
4.7
8.7
12.8
23.7
Як випливає з таблиці, максимальної потужності українська електроенергетика досягла в 1989 р. - 56.6 млн. кВт, після чого почався спад, зумовлений старінням і виведенням з експлуатації потужностей теплових електростанцій. Зараз загальна потужність теплових електростанцій становить 95.8% від рівня 1989 Потужності гідроелектростанцій починаючи з 1985 р. становлять постійну величину - 4.7 млн. кВт. Потужності атомних станцій зростали аж до 1991 р. У зв'язку з прийняттям Верховною Радою в 1990 р. рішення про припинення будівництва нових блоків в наступні роки був введений в експлуатацію лише 6-й енергоблок Запорізької АЕС. В даний час відновлено будівництво 2-го енергоблоку Хмельницької та 4-го Рівненської АЕС. Таким чином, за період 1980 - 1991 рр.. спостерігалася стійка тенденція збільшення частки атомних електростанцій в загальному обсязі встановлених генеруючих потужностей в Україні, потім ситуація стабілізувалася (рис. 1).
Малюнок 1
3. Виробництво
Динаміка виробництва електроенергії в Україні відображена в табл. 4. Починаючи з 1990 р. виробництво енергії галуззю неухильно знижується. Найбільш значними темпи скорочення виробництва було в 1991-1994 рр.. - Від 7 до 9%. Загальне падіння за 6 років склало 38.7%. Цифра велика, але в порівнянні з масштабним спадом виробництва в галузях промисловості вона говорить про відносне благополуччя енергетики.
Якщо провести структуризацію обсягу виробленої енергії за типом генеруючого джерела, то ситуація буде наступною. Виробництво електроенергії атомними станціями постійно зростала (за винятком 1986 р., що обумовлено аварією на Чорнобильській АЕС). У той же час в тепловій енергетиці падіння відбувалося прискореними темпами. В результаті, частка ТЕС у загальному обсязі виробленої енергії в 1996 р. склала 51.7%, АЕС - 43.5%. За підсумками 1997 р. прогнозується підвищення частки АЕС до 52%.
Таблиця 4
Виробництво електроенергії в Україні
Роки
Всього
У тому числі
ТЕС
ГЕС
АЕС
млрд. кВтг
млрд. кВтг
%
млрд. кВтг
%
млрд. кВтг
%
1980
236.0
208.4
88.3
13.4
5.7
14.2
6.0
1985
272.0
208.0
76.5
10.7
3.9
53.3
19.6
1986
272.7
219.3
80.4
10.7
3.9
42.7
15.7
1987
281.5
219.3
77.9
9.6
3.4
52.6
18.7
1988
297.2
213.1
71.7
12.1
4.1
72.0
24.2
1989
295.3
218.7
74.1
10.1
3.4
66.5
22.5
1990
298.5
211.6
70.9
10.7
3.6
76.2
25.5
1991
278.6
191.6
68.8
11.9
4.3
75.1
27.0
1992
252.6
170.8
67.6
8.1
3.2
73.7
29.2
1993
230.2
143.8
62.5
11.2
4.9
75.2
32.7
1994
203.2
122.1
60.1
12.3
6.1
68.8
33.9
1995
193.8
113.2
58.4
10.1
5.2
70.5
36.4
1996
183.0
94.6
51.7
8.8
4.8
79.6
43.5
Падіння попиту на енергію
Одна з причин неухильного падіння - зниження потреб в електроенергії всіх секторів економіки за винятком соціально-побутового зважаючи триваючого економічної кризи (табл. 5).
Але збільшення споживання енергії населенням не можна пояснити лише підвищенням потужності, яка використовується у побуті (установка електричних обігрівачів зважаючи на поганий теплопостачання житла). Велика частина приросту обумовлена поліпшенням контролю за споживанням електроенергії, оскільки значна частина енергії розкрадається населенням, особливо у сільській місцевості.
Таблиця 5
Споживання електричної енергії
Споживачі
1993
1994
1994 до 1993,%
1995
1995 до 1994,%
1996
1996 до 1995,%
Промисловість, будівництво, транспорт
122,4
100,9
-17,6
92,7
-8,1
84,8
-8,5
Сільське господарство
18,4
16,7
-9,2
13,6
-18,6
11,9
-12,5
Комунально-побутове господарство
20,2
19,1
-5,4
18
-5,8
17,7
-1,7
Населення
26,9
16,4
-39,0
17,8
8,5
25,4
42,7
Всього (нетто)
187,9
163,5
-13,0
151,3
-7,5
139,8
-7,64. Сировинна база
Крім того потенціал галузі залишається нереалізованим з причини поганого забезпечення електростанцій паливом. Україна імпортозалежною від поставок первинних енергоносіїв.
Потреби народно-господарського комплексу за рахунок власних ресурсів нафти і газу задовольняються на 10-20%, вугілля - до 80%. У 1996 р. на оплату первинних енергоносіїв було витрачено $ 15.98 млрд. Для стабільного функціонування електроенергетики потрібно близько 35% всіх паливних витрат країни. Споживання палива в натуральному виразі наведено в табл. 6.
Таблиця 6
Структура енергетичних ресурсів, що використовуються у виробництві електроенергії та тепла тепловими електростанціями України
Назва
Одиниця
виміру
1995
1996
Вугілля
млн. т
39,6
31,3
млн. т у.п.
24,3
18,2
%
50,8
46,4
Мазут
млн. т
2,4
1,7
млн. т у.п.
3,3
2,3
%
7,0
5,9
Газ
млрд. м куб.
14,4
14,3
млн. т у.п.
16,5
16,3
%
35,0
41,6
Гідроенергія
млн. т у.п.
3,4
2,4
%
7,2
6,1
Всього
млн. т у.п.
47,5
39,2
5. Ціноутворення
Найважливіша проблема енергетиків - співвідношення цін на сировину та кінцеву продукцію. Паливо закуповується станціями за ринковими цінами, тоді як велика частина енергії на продаж за регульованим тарифом.
Але під тиском Світового банку Кабінетом Міністрів 26 листопада вирішено підвищити тарифи на електроенергію в середньому на 4-4.5%. Проте Міненерго пропонує підвищити вартість 1 кіловат-годин енергії для населення до 9 коп. (8.7%). Результатом урядового рішення став лист президента Світового банку Джеймса Вульфенсона, в якому йдеться про можливість відновлення фінансування проекту реформування енергетики України. Крім того, Національна комісія з питань регулювання електроенергетики має намір в 1998 р. ініціювати скасування адміністративного тарифу на електроенергію, встановленого Міністерством економіки. У випадку, якщо таке рішення буде прийнято, роздрібний тариф для споживачів зросте.
Заборгованість
Проте навіть невелика рентабельність, закладена в цих тарифах не реалізується через неплатоспроможність споживачів. На 1.01.1997 р. дебіторська заборгованість галузі становила 2.5 млрд. грн.
Станом на 1.12.1997 р. дебіторська заборгованість складає вже 3.3 млрд. грн. (в табл. 6 наведена структура заборгованості). 21 травня 1997 Кабінетом Міністрів прийнято постанову № 487, яким, зокрема, наказано прийняття до споживачів-боржників заходів аж до повного відключення енергопостачання за винятком вузького переліку організацій. Міністр енергетики несе персональну відповідальність за безкоштовний відпуск теплової та електричної енергії. У жовтні ц.р. на засіданні Кабінету Міністрів було прийнято рішення про негайне відключення підприємств-боржників. Станом на 1 грудня 1997 36301 підприємство мало борги за електроенергію (загальна сума боргів - 1966.7 млн. грн.). З них було відключено від енергопостачання 11769 підприємств та 15180 підприємств отримують електроенергію не повністю. Санкції застосовуються також до окремих посадових осіб - керівників підприємств, винних у несплаті спожитої електроенергії.
Таблиця 6
Дебіторська заборгованість підприємств Міністерства енергетики
1
Вугільна промисловість
365
2
Металургія і хімія
362
3
Машинобудування
103
4
Агрокомплекс
345
5
Населення
1313
6
Бюджет
352
7
Інші споживачі
446
6. Лінії електропередачі
Крім значних енергогенеруючих потужностей Україна має розгалужену мережу ліній електропередачі, які за часів СРСР забезпечували не тільки внутрішні потреби країни, але й служили сполучною ланкою з країнами-імпортерами радянської енергії. Розмір та технічний стан електромережевого господарства України відображені в таблиці 7.
Таблиця 7
Загальна протяжність і технічний стан ліній електропередачі України (на 1.01.1997 р.)
Повітряні
Кабельні
Тип лінії
Всього
В т.р. підлягає оновленню
Тип лінії
Всього
В т.р. працюють більше 30 років
0,4 кВ міського призначення
111012
11497
500 В і нижче
25820
10755
0,4 кВ с/г призначення
361121
54056
3 кВ
7
6
6-20 кВ міського призначення
22437
1077
6 кВ
17109
5059
6-20 кВ с/г призначення
310537
10241
10 кВ
21483
2852
35 кВ
63218
2141
35 кВ
402
56
110 кВ
31629
1414
110 кВ
45
-
154 кВ
7685
415
Магістральні (220-800 кВ)
40357
...
РАЗОМ
947996
РАЗОМ
64866
Як випливає з таблиці стан ліній електропередачі України задовільний, повну заміну підлягає близько 8.5% повітряних ліній і 28.9% кабельних. Але в перспективі електромережні господарство потребує реконструкції в зв'язку з великою питомою вагою низьковольтних ліній у структурі мереж. Ці лінії характеризуються більш високими втратами електроенергії, ніж високовольтними, тому їх необхідно звести до мінімуму.
Теплові мережі
В Україні розвинене централізоване теплопостачання низки великих міст. На балансі енергетичних систем Міненерго 2.8 тис. км теплових мереж. Це, в основному, мережі, що з'єднують теплоелектростанції та теплоелектроцентралі з міськими тепломережами. Міські теплові мережі належать місцевим органам управління.
Ймовірно, подальший розвиток централізованого теплопостачання буде припинено в силу великих втрат тепла при транспортуванні. В умовах практично повної залежності енергетики від імпортного газу раціональним є перехід до невеликих місцевих котелень, незважаючи на їх негативний вплив на екологічну ситуацію в містах.
Експорт
Крім внутрішнього ринку електроенергія раніше постачалася у великих обсягах на експорт. За період 1994-1996 р. покупцями були тільки декілька держав - Словаччина, Словенія, Угорщина, Польща, Румунія.
Причина - в нестабільності частоти в мережі, яка періодично знижується до 49,2-49,3 Гц. Вільна від цього недоліку тільки енергія виробляється Бурштинської та Добротвірської ТЕС, оскільки ці станції є свого роду анклавом в Об'єднаній енергосистемі України (з'єднані з європейською мережею UCPTE), що поставляють продукцію виключно на експорт. Однак електроенергію навіть з нестабільною частотою готові імпортувати Туреччина та країни Південно-Східної Європи.
7. Ринкові перетворення галузі
В даний час галузь переживає нелегкий етап реструктуризації. Початок йому був покладений Указом Президента України від 21 травня 1994 р. «Про заходи щодо ринкових перетворень в галузі електроенергетики України» відповідно до якого планувалося реорганізувати Національний диспетчерський центр Міністерства енергетики і електрифікації та виробничо-енергетичні об'єднання (на момент підписання Указу існувало вісім об'єднань ). Указ Президента № 282 від 4.04.1995 р. містив уточнений перелік створюваних підприємств і організацій і термін проведення реорганізації - до 1 липня 1995 Згідно У?? аза були створені:
* Державне підприємство «Енергоринок» у складі Національного диспетчерського центру і восьми регіональних диспетчерських центрів;
* Чотири державні акціонерні енергогенеруючі компанії на базі теплових електростанцій потужністю 500 МВт і вище;
* Дві державні акціонерні енергогенеруючі компанії на базі гідроелектростанцій потужністю 300 МВт і вище;
* Державна електрична компанія «Укрелектропередача» у складі магістральних ліній електропередачі (повітряних ліній та підстанцій напругою 220 кВ і вище з їх інфраструктурою) а також міждержавних та міжрегіональних ліній електропередачі більш низької напруги;
* Двадцять сім регіональних державних акціонерних енергопостачальних компаній на базі державного майна, що залишається після вищезазначених перетворень (24 - в кожній області, по одній в Республіці Крим, містах Києві та Севастополі);
* Державна акціонерна холдингова компанія «Енергобуд» на базі корпоратизованих підприємств енергобудівний напрямку.
Перетворення в атомній енергетиці
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 1268 від 17 жовтня 1996 р. на базі майна атомних станцій та їх інфраструктур було створено державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія« Енергоатом »з покладанням на неї функцій експлуатуючої організації, частина з яких у перехідний період вона делегує атомним електростанціям.
Об'єднавчі тенденції
Наступним етапом реформування галузі було об'єднання в травні 1997 р. Міністерства енергетики і електрифікації з Державним комітетом по використанню ядерної енергії, в результаті чого було створено Міністерство енергетики України. Ймовірно, надалі буде реалізована давно обговорюється ідея об'єднання в рамках єдиного міністерства всіх підприємств паливно-енергетичного комплексу країни. Ця структура Міністерства енергетики України наведено у додатку 1.
8. Приватизація
Після реорганізації галузь приступила до приватизації окремих підприємств. В даний час дозволена приватизація державних акціонерних енергогенеруючих компаній, створених на базі теплових електростанцій і державних акціонерних енергопостачальних компаній.
У процесі оцінки майна державних акціонерних енергопостачальних компаній статутні фонди цих підприємств були визначені без врахування теплових мереж та електростанцій місцевого значення, які входять до складу компаній в якості підрозділів, але приватизації не підлягають.
Державний пакет акцій
На першому етапі до продажу пропонуються акції енергогенеруючих компаній на суму до 49% статутного фонду. 51% акцій залишається у держави. Державний пакет акцій енергопостачальних компаній складе 26%.
Управління держпакетом
Керувати державним пакетом доручено Міністерству енергетики України. На даний момент воно розробляє типові статут і контракт з головою правління акціонерного товариства як етапу підготовки до перших зборів акціонерів.
Способи приватизації енергетики
Як правило, план розміщення акцій енергокомпаній крім державного пакету містить ще наступні позиції:
* Пільгова підписка колективу і громадян, які мають право на пільгову купівлю акцій (у середньому близько 15-20%);
* Конкурси (20-35% для енергопостачальних компаній і 24% для енергогенеруючих).
Крім того, невеликі пакети акцій енергопостачальних компаній пропонуються до продажу на сертифікатних аукціонах за приватизаційні майнові сертифікати, на фондових біржах і в позабіржовий фондовій торговій системі за грошові кошти.
Конкурси з продажу акцій енергогенеруючих компаній передбачається проводити у формі міжнародного тендеру. Верховна Рада відхилила відповідний законопроект, поданий Президентом; проте Фонд державного майна готує до продажу на тендері в лютому ДАЕК «Донбасенерго», грунтуючись на Указі «Про міжнародні тендери як спосіб приватизації державного майна».
Умови конкурсу
За умовами конкурсів покупець зобов'язується сплатити не тільки вартість пакета акцій але і внести інвестиції, що перевищують вартість пакету в 4-5 разів. Підготовку та проведення конкурсів буде здійснювати радник - юридична особа, яка уклала контракт з Фондом державного майна України на надання таких послуг.
Відбір радників здійснюється відповідно до «Положення про порядок здійснення конкурсного відбору уповноважених осіб для підготовки та проведення міжнародних торгів», затвердженим наказом ФДМ.
Формально, проведення конкурсів припинено Верховною Радою до призначення нового голови Фонду державного майна. Але фахівці вважають, що Президент і ФДМ знайдуть способи здійснити заплановані міжнародні тендери.
Перспективи приватизації
Зараз у Міністерстві енергетики підготовлено проект Закону «Про особливості приватизації об'єктів енергетики». Очікується, що даний нормативний акт визначить умови приватизації інших об'єктів галузі, поки що залишаються у державній власності.
Міжнародні інвестиції
1 листопада 1996 підписано угоду про надання Україні кредиту Світового банку для фінансової підтримки енергогенеруючих компаній та НДЦ. Обсяг кредиту - $ 317 млн., процентна ставка - 7%. Кредит надійде в рамках проекту з модернізації виробництва електроенергії, розрахованого на 3 роки.
Мета - створення в Україні конкурентоспроможного ринку електроенергії, резервів пального для ТЕС. Ще $ 55.9 млн. виділяють ЄБРР, уряду США, Нідерландів та Великої Британії. Європейський банк реконструкції та розвитку видав також кредит у розмірі $ 141.22 млн. компанії «Донбасенерго» для реконструкції Старобешівської ТЕС. Кредит виданий на 13 років, відсоткова ставка - 8.9%. Міжнародне співтовариство надало також $ 32.6 млн. у вигляді грантів. З них 10.5 млн. для будівництва теплоелектростанції на Чорнобильській АЕС.
9. Вторинний ринок акцій
З березня 1996 р. на вторинному ринку з'явилися акції державної енергопостачальної компанії «Житомиробленерго», які купувалися на сертифікатному аукціоні у вересні 1996 р. У цей же час почалася скупка акцій у працівників енергокомпаній, причому за заниженими цінами.
Початком цивілізованого ринку можна вважати введення в лістинг ПФТС перше енергокомпанії - ДАЕК «Західенерго». У наступні три місяці в ПФТС з'явилися інші енергогенеруючі компанії. Оскільки вони є одними з небагатьох «blue chips» в Україні, ринкова вартість акцій цих підприємств різко зросла
У вересні-жовтні ринкова вартість акцій генеруючих компаній досягла свого максимуму за весь час їх перебування на ринку. При такому рівні цін акцій показники українських підприємств «відношення ринкової капіталізації до потужності» і «відношення ринкової капіталізації до річного виробництва енергії» практично зрівнялися з показниками аналогічних російських підприємств (табл. 8). З огляду на більший рівень політичного і законодавчого ризику в Україні можна зробити висновок, що українські генеруючі компанії були переоцінені. Після затухання ажіотажного попиту почалося стрімке падіння цін акцій і зараз вони досягли більш реальних величин.
10. Порівняльна характеристика українських та російських енергетичних компаній
Компанія
Ринкова капітал-зація, тис. USD
Встан. потужно-сть, МВт
Вироблено ел.енергії в 1996 р., тис. кВтг
Капіталізуються-ція на 1 МВт потужності, USD
Капіталізація на 1000 кВтг виробленої енергії, USD
Прибуток на 1 акцію, USD
Р/Е
Донбасенерго
969 029
7600
21 182 861
127 504
45,7
-0,5053
-81,1
Дніпроенерго
771 934
8160
22 662 800
94 600
34,1
2,0694
95,1
Центренерго
825 615
7550
19 047 000
109 353
43,3
-0,0167
-133,6
Західенерго
629 043
4740
11 919 000
132 709
52,8
3,4736
14,2
ЄЕС Росії
17 360 662
42 920
160 775 000
404 489
108,0
0,004
105,9
Мосенерго
4 160 000
14 445
72 715 000
287 989
57,2
0,37
4,4
Іркутськенерго
1 599 827
12 913
56 462 000
123 893
29,0
3,09
1,5
Пермьенерго
404 596
2 091
11 467 000
193 494
35,3
20,80
3,3
Примітка: Оскільки в Росії немає тільки енергогенеруючих та енергопостачальних компаній в якості бази для порівняння були взяті підприємства, які виробляють не менше 90% споживаної електроенергії у відповідному регіоні.
11. Порівняльна характеристика енергокомпаній України
Енергопостачальні компанії
Енергопостачальні компанії розташовані в кожній області, Республіці Крим та містах Києві і Севастополі. Вони є власниками електричних мереж відповідного регіону, а також ремонтних, автотранспортних та інших допоміжних підрозділів. Крім того до складу багатьох з них входять теплоелектростанції невеликої потужності і теплоелектроцентралі. Вони відіграють значну роль у постачанні міст і підприємств теплом і парою. Оскільки ТЕЦ не підлягають приватизації вони не були включені до статутних фондів акціонерних енергопостачальних компаній. Найбільші генеруючі потужності встановлені в компаніях «Київенерго» і «Харківобленерго».
Таблиця 9
Показники діяльності енергопостачальних компаній
Назва
Встан. потужність, МВт (на 1.01.97 р.)
Обсяг переданої енергії, тис. кВтг (1996 р.)
Вінницяобленерго
21
2 752 661
Волиньобленерго
-
2 056 000
Дніпрообленерго
62
20 485 920
Донецькобленерго
310
23 598 500
Житомиробленерго
-
2 318 758
Закарпаттяобленерго
32
1 147 580
Запоріжжяобленерго
-
9 861 000
Київобленерго
2
2 993 096
Київенерго
1 200
4 501 000
Кіровоградобленерго
28
2 788 400
Крименерго
320
3 912 100
Луганськобленерго
285
11 191 300
Львівобленерго
31
2 995 407
Миколаївобленерго
44
2 975 321
Одесаобленерго
68
4 763 600
Полтаваобленерго
255
2 844 260
Прикарпаттяобленерго
201
412 100
Рівнеобленерго
0
1 333 660
Севастопольгоренерго
55
779 799
Сумиобленерго
12
1 989 176
Тернопільобленерго
8
1 458 002
Харківобленерго
606
5 522 626
Херсонобленерго
81
2 533 750
Хмельницькобленерго
8
2 174 400
Черкасиобленерго
205
3 313 700
Чернігівобленерго
210
1 924 000
Чернівціобленерго
8
1 174 120
Найбільш вагомим чинником у визначенні привабливості енергопостачальних підприємств є їх коло споживачів електричної і теплової енергії. Тому на вторинному ринку найбільш високі ціни акцій енергокомпаній промислових регіонів - Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запоріжжя. Про значимість конкретної «обленерго» можна судити за річним обсягом переданої ним електроенергії. Важливою характеристикою є також довжина ліній електропередачі різної напруги, що знаходяться в розпорядженні компанії (табл. 10).
Таблиця 10
Довжина повітряних ліній електропередачі
Назва
330 кВ
220 кВ
154 кВ
110 кВ
35 кВ
20 кВ
10 кВ
6 кВ
500 В
Всього
Вінницяобленерго
-
-
-
2200
1973
-
17307
53
25304
46837
Волиньобленерго
-
-
-
977
1364
-
9526
29
12556
24452
Дніпрообленерго
-
-
3288
106
5690
-
15939
3052
30069
58144
Донецькобленерго
-
-
-
5253
4052
-
9464
7350
40678
66797
Житомиробленерго
-
-
-
1731
2547
-
14388
185
17839
36690
Закарпаттяобленерго
-
-
-
1079
1106
-
5062
530
8801
16578
Запоріжжяобленерго
-
-
2132
121
4334
-
13774
973
17942
39276
Київобленерго
-
-
-
3034
3010
-
16220
29
23693
45986
Київенерго
-
-
-
381
98
-
56
-
997
1532
Кіровоградобленерго
76
-
1677
-
3461
-
12881
207
15372
33374
Крименерго
-
133
-
1728
4268
-
14241
332
11228
31930
Луганськобленерго
-
-
-
2487
3522
-
9677
3974
29067
48727
Львівобленерго
-
-
-
2102
2336
-
11553
827
19398
36216
Миколаївобленерго
-
-
1268
45
3874
-
12594
159
13164
31104
Одесаобленерго
-
-
-
2094
3979
-
17617
520
20760
44970
Полтаваобленерго
-
-
508
1824
2607
-
17449
362
24628
47378
Прикарпаттяобленерго
-
-
-
945
1159
-
7547
236
14615
24502
Рівнеобленерго
-
-
-
1292
1478
-
9407
9
13401
25587
Севастопольгоренерго
-
-
-
200
90
-
165
231
552
1238
Сумиобленерго
-
-
-
1566
2489
-
13042
114
16761
33972
Тернопільобленерго
-
-
-
943
1589
-
9041
-
12244
23817
Харківобленерго
-
-
16
3703
3860
-
16450
1110
21504
46643
Херсонобленерго
-
-
1126
4524
-
13812
285
12491
32238
Хмельницькобленерго
-
-
-
1578
1774
-
13862
-
17680
34894
Черкасиобленерго
14
-
315
1028
2638
26
11932
87
20085
36125
Чернігівобленерго
-
-
-
760
515
-
4993
49
10670
16987
Чернівціобленерго
-
-
-
1363
2596
-
14452
15
21154
39580
Енергогенеруючі компанії
Найбільш важливою характеристикою енергогенеруючих компаній є потужність (табл. 11). Але в умовах кризи компанії не можуть забезпечити повне завантаження потужностей. У цьому ключі найкраща ситуація на електростанціях ДАЕК «Донбасенерго». Однак у цієї ж компанії найвищий питома вага витрат палива: у трьох з п'яти станцій він вище 400 г/кВтг, тоді як в інших енергогенеруючих компаній витрати нижче. Причина такої ситуації в тому, що «Донбасенерго» найбільшою мірою використовує неякісний вугілля Донецького басейну. Відмінною особливістю ДАЕК «Західенерго» є її можливість роботи паралельно з європейською системою UCPTE, тобто експортооріентірованность. Крім того, до складу компанії входить сама нова українська електростанція - Ладиженська; на етапі будівництва знаходиться Добротвірська ТЕС-2.
Таблиця 11
Технічні характеристики енергогенеруючих компаній.
№
Електростанція
Встан. потужність, МВт
Кількість блоків
Фактична уд. вага витрат умовного палива, г/кВтг
Години роботи за рік
Коефіцієнт використання потужності
Дніпроенерго (8160 МВт)
1
Криворізька
2820
10
396
45497
38,9
2
Запорізька
3600
7
345
26260
25,0
3
Придніпровська
1740
8
396
47423
49,8
Донбасенерго (7610 МВт)
1
Зуївська
1200
4
364
23165
51,9
2
Слов'янська
1600
2
400
7026
45,7
3
Луганська
1600
8
477
31351
32,6
4
Старобешівська
1750
10
417
62893
57,3
5
Курахівська
1460
7
387
48045
62,4
Центренерго (7550 МВт)
1
Вуглегірська
3600
7
352
24225
24,7
2
Трипільська
1800
6
350
25384
36,8
3
Зміївська
2150
10
387
47201
44,5
Західенерго (4700 МВт)
1
Бурштинська
2300
12
382
67202
47,3
2
Ладиженська
1800
6
362
25674
37,1
3
Добротвірська
600
2
399
12405
47,5
Список використаної літератури.
1. Меренков А. П. та ін "Проблеми перетворення теплового господарства Росії"// Изв. РАН. Енергетика. - 1992. - № 6
2. Хрипов Л. С. "Посилення взаємозв'язків у розвитку теплопостачання та ПЕК"-1996р.
3. Дьяков А. Ф. "Основні напрямки розвитку енергетики Росії" - 1991р.
4. Матеріали Всесвітньої глобальної комп'ютерної мережі ІНТЕРНЕТ.
