Проектування
і розрахунок оброблення гідротехнічних тунелів h2>
Пояснювальна
записка до курсової роботи p>
Студент
Гіргідов А.А., Група: 5011/1 p>
Санкт-Петербурзький
Державний технічний університет p>
Кафедра підземних
споруд, основ і фундаментів p>
2000 p>
Вихідні
дані h2>
Режим роботи --
безнапірний. p>
Клас
капітальності - II. p>
Максимальний
витрата води в тунелі - м3/с. p>
Середня
швидкість протікання води в тунелі - м/с.
Відмітка верху
лотка тунелю - м/с. p>
Структурно-геологічна
характеристика гірських порід наведено в таблиці: p>
Номер p>
пласта p>
Найменування p>
гірської породи p>
Відмітка p>
покрівлі p>
пласта, м p>
1 p>
Суглинок p>
0 p>
2 p>
Сланець p>
-40 p>
Фізико-механічні
характеристики гірських порід: p>
Номер p>
Пластов p>
Питома вага сухого грунту p>
Вологість p>
p>
p>
Коефіцієнти p>
Поперечної деформації p>
p>
питомої відсічі p>
p>
фортеці p>
p>
1 p>
2.04 p>
2 p>
2.41 p>
0.04 p>
58 p>
2.3 p>
0.26 p>
290 p>
3.5 p>
Визначення
внутрішніх розмірів тунелю. h2>
Будемо вважати,
що коливання води в тунелі не перевищують , де - висота тунелю. Тоді ставлення p>
, p>
де - ширина тунелю по дну. p>
Приймаються p>
, p>
де - радіус перерізу тунелю, який визначається за формулою: p>
, p>
де м3/с - максимальна витрата води в тунелі; м/с - середня швидкість протікання води в тунелі; p>
м. p>
Згідно
таблиці 2 [1, стор.17], отримуємо наступні співвідношення основних розмірів: p>
м; p>
. p>
Вибір форми
перерізу тунелю h2>
Вибір форми
поперечного перерізу тунелю здійснюється з урахуванням умов статичної роботи
оброблення, гідравлічних умов пропуску води, а також способів і умов
виробництва робіт при спорудженні тунелю. p>
У нашому випадку
тунель працює в безнапірному режимі, тому що визначає навантаженням при виборі
форми перетину є гірське тиск, величина і напрям якого може
оцінюватися коефіцієнтом міцності породи , навколишнього тунель. p >
Згідно
таблиці 1. [1, стор.14] поперечний переріз тунелю приймається коритоподібного
форму (II форма). p>
Складання
ескізу конструкції оброблення і вибір матеріалів для її зведення. h2>
Приймаються
коритоподібного монолітну залізобетонну оброблення (ріс.4.1). Згідно таблиці 3
[1, стор.23], товщина оброблення призначається по наступних залежностей: p>
м; p>
; p>
м; p>
м. p>
оброблення
виконується із залізобетону, для цього використовується бетон марки М 200 і
арматура класу А II. p>
Визначення
нормативних та розрахункових навантажень, їх поєднань і коефіцієнтів пружного відсічі
породи p>
Однією з
основних навантажень, що діють на оброблення тунелю, є гірське тиск.
Це тиск виникає через те, що при влаштуванні тунелю в гірських породах
утворюється звід обвалення - область грунту, що втрачає рівновагу і, внаслідок
цього, який чинить тиск на оброблення. Розподіл навантажень на оброблення
тунелю і форма склепіння обвалення наведена на рис.4. p>
Величина
гірського тиску визначається розрахунком, заснованому на використанні значень
характеристик порід, що оточують тунель. При цьому відповідно до вказівок
СН розподіл вертикального і горизонтального гірських тисків приймаються
рівномірними по прольоту і висоті вироблення : p>
м; p>
м. p>
Вертикальне
гірське тиск визначається за формулою: p>
, p>
де - коефіцієнт, що дорівнює при м; - питома вага грунту т/м3; p>
Висота склепіння
обвалення , визначається за формулою: p>
, p>
де - проліт склепіння
обвалення: p>
м, p>
де - розрахунковий кут внутрішнього тертя породи; p>
. p>
Таким чином,
виходить, що p>
тс/м. p>
Горизонтальне
нормативне гірське тиск визначається за формулою: p>
тс/м. p>
Можливість
виникнення тиску на оброблення знизу (дуття) перевіряється за умовою: p>
, p>
де тс/м2 - зчеплення породи по підошві виробки; p>
тс/м; p>
. p>
Отже, p>
тс/м , p>
отже,
дуття немає. p>
Так як
тиск на оброблення знизу відсутній, приймається розімкнуться конструкція
оброблення. p>
Визначення
розрахункового коефіцієнта відсічі : p>
по бічній
поверхні p>
, p>
де кгс/см3 - коефіцієнт питомої відсічі , м; p>
тс/м3; p>
по підошві
стіни p>
, p>
де - коефіцієнт поперечної деформації породи,
тс/м3. p>
Для статичного
розрахунку оброблення, який буде виконаний далі, виділимо на серединній лінії оброблення
12 крапок і визначимо їх положення в системі координат, положення якої
показано на малюнку 3. Для кожної точки визначимо координати х і у, а також
товщину оброблення. Отримані результати наведемо у вигляді таблиці і туди ж
запишемо значення коефіцієнтів відсічі К. p>
Таблиця 5.1. p>
№ p>
х, м p>
у, м p>
h, м p>
К, тс/м3 p>
1 p>
0.00 p>
0.00 p>
0.2875 p>
109434 p>
2 p>
0.64 p>
0.18 p>
0.2887 p>
109434 p>
3 p>
1.21 p>
0.35 p>
0.2924 p>
109434 p>
4 p>
1.75 p>
0.75 p>
0.2988 p>
109434 p>
5 p>
2.15 p>
1.19 p>
0.3086 p>
109434 p>
6 p>
2.41 p>
1.80 p>
0.3227 p>
109434 p>
7 p>
2.47 p>
2.46 p>
0.3450 p>
109434 p>
8 p>
2.47 p>
3.02 p>
0.3450 p>
109434 p>
9 p>
2.47 p>
3.77 p>
0.3450 p>
109434 p>
10 p>
2.47 p>
4.52 p>
0.3450 p>
109434 p>
11 p>
2.43 p>
5.02 p>
0.3450 p>
635775 p>
Статичний
розрахунок монолітної оброблення тунелю p>
6.1Краткое
опис методу метрогіпротранса p>
оброблення
тунелю, що має довільну форму і оточена пружною середовищем є
нескінченну кількість разів статично невизначена системою, точне визначення
зусиль і реакцій в якій неможливо в даний час. Для визначення
внутрішніх зусиль у оброблення використовують чисельні методи дають наближене
рішення. Одним з найбільш точних методів є метод метрогіпротранса, заснований
на перетворенні заданої системи в розрахункову прийняттям наступних припущень: p>
криволінійне
обрис оброблення замінюється вписаного багатокутника (мал. 5); p>
безперервне
зміна жорсткості оброблення замінюється ступінчастим і постійним в межах
кожної сторони багатокутника; p>
розподілені
навантаження замінюють зусиллями зосередженими в вершинах багатокутника; p>
суцільну
пружну середу замінюють окремими пружними опорами розташованими
перпендикулярно до поверхні оброблення та вкладеними в вершинах багатокутника. p>
Кут характеризує зону
безотпорного ділянки, яка встановлюється розрахунком. Якщо при розрахунку
реакцій опор, помістити опори в сектор, охоплюваний кутом , то їх реакції виходять негативними. Це відповідає