Острів Ольхон

Серед трьох десятків байкальський островів, острів Ольхон, оточений безліччю стародавніх міфів і легенд, виділяється особливо - величиною, різноманітністю ландшафтів, величчю пам'яток природи. Ольхон знаходиться на території Прібайкальского національного парку та гідно вважається одним з найкрасивіших місць Байкалу. Особливо красивий острів восени, коли узбережжі майже безлюдно. Покритий золотистим килимом трав, з лісами, зворушений вогненними фарбами осені, Ольхон слухняно завмирає під могутніми ударами байкальський хвиль і гірського вітру в очікуванні суворої сибірської зими ...

Географія Ольхона

Ольхон, найбільший острів Байкалу, розташований в середній частині озера, поблизу західного узбережжя. Острів витягнуть уздовж берега Байкалу, довжина Ольхона 73 км (між мисами Хобой і Умиш-Таме), ширина досягає 15 км. Площа острова Ольхон близько 700 кв.км, довжина берегової лінії близько 210 км.

Частина Байкалу, укладена між західним узбережжям озера та островом Ольхон, представляє собою унікальне водний простір з особливим мікрокліматом і носить назву Мале Море, що говорить про винятковість і відомої самостійності. Південно-західний край Ольхона відділена від узбережжя Байкалу протокою Ольхонскіе Ворота, що має репутацію самого підступного місця на Байкалі.

Існує, принаймні, дві версії походження назви острова, обидві виникають з мови корінних жителів Ольхона - бурят. Згідно з першою, назва острова походить від слова «ойхон» - «лісистий», згідно з другого - від «ольхан» -- «Сухий». Обидві цілком відповідають зовнішності Ольхона - він одночасно і сухий, і лісистий, тому віддати перевагу якому-небудь одному варіанту важко.

Західне узбережжі острова Ольхон, омивається водами Малого Моря, здебільшого пологе, з скелястими мисами і глибоко вдаються в берег бухтами. Східне, навпаки, гірське, скелясте, круто обривається в Байкал, глибоких бухт тут немає. Саме на південному узбережжі Ольхона знаходиться найвища точка острова - гора жиму (1274 м), що височіє над Байкалом на 818 метрів. І всього за 11 кілометрів від вищої точки Ольхона знаходиться найглибше місце Байкалу - відмітка 1637 м. У цих місцях крутизна підводного схилу поблизу острова досягає 30-40 градусів.

Південна частина Ольхона і, частково, північний край степові, на іншому просторі ростуть соснові, модринові і березові ліси. У середній частини західного узбережжя острова, починаючи від мису Хужірскій до мису Саса, берега піщані. Порослі соснами і модрина, розсічені скелястими мисами, вони залишають незабутнє враження.

Ольхон досить великий для того, щоб мати власні озера. Найбільші та відомі: Нурское, що зливається з затокою Загл при високому рівні води у Байкалі; Ханхой, з цілим намистом археологічних пам'яток; Шара-Нур, єдине солоне озеро на Ольхоне; Нуку-Нур, з неймовірною кількістю водних живих організмів.

Рек на Ольхоне немає, відома лише пара невеликих струмків, що досягають Байкалу. У лісовій частині острова зустрічаються невеликі джерела, що живлять нечисленні болота. Незважаючи на маловодність, на Ольхоне на очах виникають нові струмки. У вересні 2004 року я виявив струмок у північному кінці Сарайської затоки. Він був лише трохи слабше струмка, поточного поблизу селища Харанци. Пройшовши вздовж русла вгору за течією, я виявив, що струмок витікає з невеликого яру, який, мабуть, сам струмок і промив. Довжина струмка - 100-150 метрів.

Клімат Ольхона

Найкращі теплі місяці на Ольхоне - липень і серпень. Зима досить м'яка і малосніжна, але довша, ніж на материку. Весна і літо наступають пізніше, ніж на материку. На острові Ольхон випадає дуже мала кількість опадів, близько 200 мм на рік - норма для напівпустель. Південна та південно-західна частини острова - самі сухі місця не тільки на Ольхоне, а й на всьому Байкалі. Виною тому - Приморський хребет, через який перевалюють повітряні маси по шляху до Ольхону. Долаючи хребет і скотився в байкальськ улоговину, вони нагріваються, що призводить до падіння відносної вологості. У підсумку, дощі, що призначалися Ольхону, випадають на східному узбережжі Байкалу. Звичайний ольхонскій дощ -- це десять крапель на годину, але трапляються на Ольхоне і дуже сильні дощі, і затяжні негоди.

Вітер на Ольхоне дует часто й тривалий час, при цьому переважають вітри північно-західного напряму. Середня кількість днів з вітром більше 15 м/с одно 148. Завдяки тому, що Ольхон витягнуть уздовж Приморського хребта, сам будучи його відрогом, острів випробовує на собі всю силу гірського вітру, включаючи саму люту його різновид - Сарма.

Населення острова Ольхон

Люди дуже давно поселилися на Ольхоне - в Сарайської затоці знайдена стоянка стародавньої людини епохи палеоліту, вік її оцінюється більш ніж в 13 тисяч років. У Нині Ольхон - єдиний населений острів на Байкалі. У кількох невеликих селищах проживає близько 1500 чоловік, в основному, корінне населення - Буряти. Рід занять - рибальство і скотарство. Найбільший селище на острові - Хужір з населенням близько 1200 чоловік. Тут знаходиться єдине на Ольхоне промислове підприємство - найбільший на Байкалі Маломорскій рибозавод.

Фауна і флора

Жива природа Ольхона в значній мірі постраждала від потужного антропогенного впливу. Не допомагає навіть створений в 1977 році заказник «Ольхонскій», що охоплює майже всю лісову зону острова. З вини людини в останні десятиліття з Ольхона зникли великий баклан, дрохва, вовк, марал, козуля, сокіл-Балабан. Ще у XVIII столітті на острові повністю перевели соболя. Рідкістю стала нерпа, що обожнює погрітися під сонечком на прибережних каменях. Зустріти це унікальна тварина тепер можна тільки на східному березі Ольхона. У самі останні роки з Ольхона повністю зник гніздилися тут сонячний орел (він же імператорський орел, орел-могильник). Той самий священний Білоголовий Орел, герой багатьох стародавніх байкальський легенд, син Господаря Ольхона, прародитель ольхонскіх шаманів, якому до цих пір приносяться жертвопринесення.

В Нині на острові мешкає 135 видів птахів (кулик, качка, тетерев, глухар, даурська галка, рогата жайворонок, білопоясна стриж, кам'янка, Плиска та ін.) Двадцять видів ссавців (рись, лисиця, заєць, білка, тхір, ласка та ін), у тому числі ендемічний звірятко - ольхонская полівка, що зустрічається тільки в прібайкальскіх степах; три види плазунів і один вид земноводних. З великих хижаків зрідка в зимовий час зустрічаються поодинокі вовки, які проникають на острів по льоду. Вкрай рідко тим же шляхом заходять і вовчі зграї. Ведмедів на Ольхоне немає.

Археологія

Історія Ольхона корінням глибоко йде в старовину. Острів породив безліч дивовижних легенд та переказів. Підтвердженням багатої історії Ольхона служать численні історичні пам'ятники і археологічні знахідки, зроблені за більш ніж 200 років вивчення острова. Станом на 1 січня 1993 року на Ольхоне було відомо 143 археологічних пам `ятника, багато з яких знаходяться під охороною держави, це наскальні малюнки, стародавні поселення, стоянки, поховання, культові та оборонні споруди. На жаль, багато археологічні пам'ятники були зруйновані, в тому числі й найбільш виразні з них - стародавні кам'яні стіни, мета зведення яких точно невідома до сих пір. Зате добре відома мета, з якою стіни були зруйновані в 1963 році -- видобутий камінь вжили для зміцнення молу в селищі Хужір.

Екологія Ольхона

Доступність і унікальність співслужили погану службу Ольхону. Антропогенна навантаження, особливо на західне узбережжя острова, перевищує всі розумні межі. Степова частина острова страждає від автотранспорту - водії не вважають за потрібне дотримуватися дорожньої колії. Це призводить до сильної ерозії грунту. Втім, свою лепту в знищення унікальної природи Ольхона більшою чи меншою ступеня вносять все, починаючи від вандалів, відточували художня майстерність на ольхонскіх скелях і закінчуючи археологами, не особливо старається в приховуванні слідів своїх розкопок. В останні роки на острові почастішали пожежі.

Пам'ятки природи Ольхона

На території острова Ольхон знаходиться кілька пам'ятників природи, що охороняються державою, хоча весь Ольхон вже пора оголосити пам'ятником природи і почати дійсно охороняти.

Самий відомий пам'ятник природи Байкалу - Шаманський мис, він же мис Бурхан, відноситься до природно-історичних пам'яток. Бурхан розташований в середній частині північного узбережжя Ольхона на околиці селища Хужір. Зображення мису фактично стало візитною карткою Байкалу.

Не менш мальовничі ландшафтні пам'ятники природи: мис Саган-Хушун - чудовий біломармуровий мис в північній частині Ольхона, і мис Хобой, що вінчає північну край острова.

Ефектний мис кобиляча Голова, що омивається з одного боку водами Малого Моря, а з іншого -- водами протоки Ольхонскіе ворота, оголошений геологічним і геоморфологічними пам'ятником природи.

Ботанічні пам'ятники представлені реліктовим ялинником на західному схилі гори жиму. Єльник виявлений в 1965 році краєзнавцем і вчителем географії хужірской школи Миколою Михайловичем Ревякіна. Унікальність ялинника полягає в тому, що він зберігся з льодовикового періоду і вижив, незважаючи на посушливий клімат Ольхона, завдяки наявності вод підгрунтя.

Під охороною знаходяться і інші пам'ятники, що мають наукове значення: геологічні та геоморфологічні пам'ятники - бухти Харанса і Харалдайская, мис Саса, урочище Піщанка, ландшафтні пам'ятки природи - бухти Загл і Тагай, урочище Баян-шунгіт.

Як дістатися до Ольхона

Влітку Ольхон пов'язаний з материком поромної переправою, яка зазвичай діє з травня по грудень. Пором ходить через протоку Ольхонскіе ворота з бухти Мала Куркутская на материку в бухту перевізну на Ольхоне. Коли протоку замерзає, виникає природна льодова переправа. У листопаді-січні і квітні-травні повідомлення з Ольхоном немає. Немає його і коли пором ламається. У розпал літнього сезону на поромної переправи часто скупчується величезна кількість машин. З міста Іркутськ на Ольхон можна дістатися рейсовим автобусом Іркутськ-Хужір за 5-6 годин.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.magicbaikal.ru