Гранулометричний склад грунтів

Реферат виконав студент ФПН2 Шестопал Руслан

Національний університет «Києво-Могилянська Академія»

Київ -1999-04-04

Поняття про гранулометричний склад і властивості частинок грунту

Гранулометричний складом грунту називають віднсній по масі вміст груп частинок або фракцій грунту різноі велечіні, вираженої у відсотках до загальної маси абсолютно сухого грунту. Для його визначення проводиться так званий гранулометричний аналіз, що складається з розділення наважкі грунту на його складові фракції частинок та уламків та подальше визначення відсоткового вмісту кожного компоненту фракції до маси наважкі.

Гранулометричний склад є однією з найважливіших характеристик грунт, що має визначне значення для оцінки його фізікомеханічніх властивостей при використанні йог в якості основи, середовища і матеріала для будівництва доріг.

В дорожній класифікації грунтів, розподіляють їх частинки на гравійну, пісчану, пилова та глинисто фракції.

Гравійні частинки (розмір 70-2 мм) являєть собою шліфовані уламки гірських порід, різних по мінеральному та хімічному складу. Водопровідність таких фракцій досить велика (більше 100мдобу), капілярність відсутня. Гравійні астінкі при їх наявності в грунті більше 30% надають йому міцності та стійкості.

Пісчані частинки (розміром 2-0,05 мм) в більшості випадків є уламками кварцу, рідше польові шпат та інші мінерали, крейдопілові частинки звичайно складаються з кварцу або аморфної кремневої кислоти.

Пілоподібні частинки (розміром 0,05-0,001 мм) характеризуються вкрай поганою звязаністю, у воді не набухають, або набухають незначним чином. Мають здатність в короткий термін підіймати воду на висоту до 3 метрів. Відрізняються від пісчаноподібніх частинок здатністю легко переходити до пливучи стану. Водопровідність такої фракції вкрай незначна.

глинисті частинки (менше 0,001 мм) є найбільш активною частиною грунту і являють собою сумвш мінералів каолініта, монтморілоніта, гілратів окислів заліза та марганцю, кварцу, а також тонких частинок гумусових речовин. Глинисті частинки практично водонепроникні, мають велику вологоємкість і сильно набухають у воді. На відміну від фракцій більших часток глиняні частки проявляють властивість звязності. Пластичність, ліпкість, набухання і водострімуюча властивості глинистих частинок дуже проявляються, так само як і коагуляція, під дією розчинів різних солей. Глинисті частинки мають здатність до поглинання (адсорбції) різних речовин із розчинів, також і коллоідніх

Класифікація грунтів по гранулометричного складу з з врахуванням їх пластичності.

Найбільш досконалими класіфікаціямі грунтів по гранулометричного складу є трьох-або чотірьохчленні, основані на врахувані співвідношень в їх складі трьох (пісчана, полова та глиняна) або чотирьох (гравіцна, пісчана, пилова, глиняна) фракцій.

В данний час при проектувані та будівнійтві автомобільних доріг користуються гранулометричний класифікацією з розділенням незцементованіх груп, без жорстких зв