Особливості техногенних змін грунтів
Донецько-Макіївської ПГА h2>
Дудик С.А. p>
Промислово-міські
агломерації (ПГА) Донбасу характеризуються високою концентрацією підприємств
вуглевидобутку, углепереработкі, чорної металургії, хімічної промисловості та
тощо, а також накопиченням значних обсягів промислових відходів. Їх
тривалий вплив на навколишнє середовище і побутова діяльність населення
призвели до значних фізико-хімічні зміни всіх її компонентів. p>
Грунти
Донецько-Макіївської ПГА, як і інших степових районів Донбасу в доантропогенний
період були представлені чорноземами звичайними, сформованими переважно
на лесовидних утвореннях. Вміст гумусу в них досягало 5%. Лише в
заплавних частинах річок і балок спостерігалися лучно-болотні та лучно-чорноземні
грунту. Залучення даної території в культурне землеробство, а надалі
інтенсивний розвиток тут гірничодобувної, металургійної та інших видів
промисловості, а також містобудування призвели до значного
фізико-хімічному, а іноді й механічному зміни грунтів і інших
компонентів біосфери, до їх сверхзагрязненію багатьма шкідливими хімічними
речовинами. p>
Грунти,
будучи головною депонуються природним середовищем, зберігають у собі всю інформацію,
причому повну і достовірну, про масштаби і характер забруднення навколишнього
середовища хімічними речовинами за весь період техногенезу. p>
Для
оцінки масштабів, характеру і ступеня небезпеки хімічного забруднення
території Донецько-Макіївської ПГА Інститутом геолого-екологічних проблем
Донбасу було виконано еколого-хімічне картування грунтів по мережі 200х200м. p>
Складені
за результатами цих робіт еколого-хімічні карти свідчать, що у фізико-хімічних
зміни грунтів Донецько-Макіївської ПГА беруть участь 26 металів, азотисті
з'єднання (нітрати, нітрити, амонійний азот), хлориди, відходи флотації вугілля,
шкідливі органічні сполуки (поліциклічні ароматичні вуглеводні і
ін). p>
Найбільш
активними забруднювачами грунтів, виходячи з масштабів їх хімічного забруднення та
контрастності техногенних аномалій (вогнищ хімічного забруднення грунтів),
є: ртуть, свинець, кальцій, цинк, германій, молібден, срібло, миш'як.
При цьому аномалії ртуті можуть займати до 90% урбанізованих територій,
інших названих елементів - до 30-70%. p>
На
території дослідженою ПГА встановлені сотні вогнищ хімічного забруднення
грунтів (близько 200 лише на території м. Донецька). Розміри їх від сотень м2 до 5-10 і
більше км2. Основна маса цих вогнищ являє собою комплексні
техногенні аномалії, у створенні яких беруть участь від 2-3 до 10-17
елементів-забруднювачів. Для багатьох з них виявлено просторова зв'язок з
певними джерелами викидів шкідливих хімічних речовин в навколишнє
середу - промисловими підприємствами та іншими техногенними об'єктами. p>
Висока
ступінь забруднення грунтів підтверджується проведеними дослідженнями снігового
покриву, при яких виявлені ореоли розсіювання шкідливих хімічних речовин
навколо окремих великих промислових підприємств (металургійних заводів і
ін), що досягають 50 і більше км.2. Гігієнічна оцінка грунтів, виконанню
згідно з нормативами Міністерства охорони здоров'я України, показує, що на 15-20% території
Донецько-Макіївської ПГА, унаслідок хімічного забруднення грунтів металами,
життєдіяльність населення схильна до небезпеки. Згідно гігієнічному
показником Zс (сумарний показник забруднення за саєти) вони ставляться до
категоріях від помірно небезпечних (Zс - 16-32) до надзвичайно небезпечних
(Zс> 128). p>
Таким
чином, проведені дослідження показали наявність глибоких техногенних
змін грунтів Донецько-Макіївської ПГА, що суттєво погіршує умови
проживання населення. p>
Список літератури h2>
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://masters.donntu.edu.ua/
p>