Роль
океанічного природокористування в розвитку сучасної цивілізації
Ю.Д. Дмитрівська
В останні роки в
вітчизняній літературі вчені-гуманітарії все більше переходять у своїх
аналізах від формаційного підходу (що панував в радянські роки) до
підходам цивілізаційним, хоча, на наш погляд, ці два підходи не суперечать,
а лише доповнюють один одного. Справді, певна цивілізація
характеризується сукупністю матеріальних і духовних цінностей
відповідного даної цивілізації рівня. Але ж матеріальні цінності --
наслідок певного рівня розвитку виробництва і суспільства, його
продуктивних сил і виробничих відносин. І заперечувати цей факт було б
черговий вульгаризацією історичного (у широкому розумінні цього терміну)
процесу. Тому цивілізаційні та соціально-економічні процеси в
глобальному масштабі синхронні, хоча і не в абсолютному розумінні цього терміну.
Більше того - і це дуже важливо при географічних підходах до проблеми - в
різних країнах і районах виникає різний часовий лаг між ходом
соціально-економічних і цивілізаційних процесів. Тому однотипні
цивілізації в тих чи інших регіонах земної кулі з'являються в різний час і до
того ж відрізняються специфікою, яка визначається комплексом географічних
умов (у найширшому їх розумінні).
Цивілізаційні
етапи у розвитку суспільства настільки ж умовні, як і суспільно-економічні,
соціально-економічні формації. Їх кордону тим більш умовні, оскільки
кожен новий етап включає в себе і елементи попереднього. Більше того: навіть
сучасна цивілізація несе в собі ці елементи, а в світі існують ще
окремі райони, в яких збереглися як мінімум осередки колишніх цивілізацій.
Простежимо (у самому
стислому вигляді) хід розвитку світових цивілізацій і роль Світового океану і
океанічного природокористування в цьому процесі.
У наші дні вчені
досить добре досліджували основні особливості доісторичної цивілізації,
тим більше, що її численні осередки ще збереглися в різних частинах світу,
різних природних зонах. Цікаво, що ці осередки знаходяться в основному у
внутрішніх районах материків. Матеріальною основою даної доісторичної
цивілізації є що привласнює господарство - збирання дикорослих рослин та їх
плодів (збирання), полювання, рибальство в річкових і озерних водоймах.
Здається, що не випадково доісторичні цивілізації найменше поширені
по берегах океанів і морів: по-перше, в далекі часи їх виникнення у
людей ще не було достатніх транспортних засобів для виходу в море;
по-друге, пізніше, у міру розвитку цивілізаційного процесу, коли він широко
вийшов до морів, на їх узбережжях були поступово як би "стерті" сліди
доісторичних цивілізацій.
Якщо вважати епоху
доісторичних цивілізацій передісторією людства, то історія його, можна
гадати, починається з цивілізацій річкових, про що дуже яскраво розказано в працях
Л.І. Мечникова [4], В.М. Місюгіна [5] та ряду інших знаменитих і незнаменітих
авторів. При цьому особливу роль в історії людства і його цивілізації зіграли
окремі великі ріки - Ніл, Тигр і Євфрат, Хуанхе та Янцзи, Інд і Ганг. Разом
з тим не можна забувати, що в глобальному аспекті річкова цивілізація охопила і менше
відомі річки, при цьому практично не торкнувшись й багато дуже великі річкові
артерії.
Океанічна
(морська) цивілізація отримала особливо широкий розвиток з XV століття, з початком
епохи Великих географічних відкриттів. Природно, що на перших етапах свого
розвитку вона використовувала фактично лише одну зі складових
природно-ресурсного потенціалу океанів і морів - здатність їх надавати
людині водний простір для транспортних послуг. Однак масштаби цих послуг
у міру розвитку техніки зростали, що позначилося на розвитку багатьох
прилеглих до моря районів - в контактній зоні "море-суша". Вельми
активні цивілізаційні процеси відбувалися в зоні контактів моря і впадають
у нього річок, гирлові ділянки яких перетворилися на зони прискореного розвитку,
особливо за наявності зручних для судноплавства бухт.
Слідом за епохою
океанічної цивілізації (і разом з нею) пішов (як би вдруге, після
доісторичного періоду розвитку людства) етап нового звернення до суші, але
на зовсім іншому, ніж раніше, науково-технічному рівні і, що особливо
важливо, з широким використанням вододільних територій і включенням до
процес їх освоєння досягнень епох річковий і океанічної цивілізацій. У
Зрештою сучасна цивілізація являє собою синтез сухопутної,
річковий і океанічної цивілізацій, на які, однак, у різних районах Землі,
в різних державах наклалися соціально-економічні особливості останніх.
Це відноситься і до океанічної складовою сучасної цивілізації. Океанічна
складова сучасного цивілізаційного процесу - значно складніше
явище, ніж океанічна цивілізація на зорі свого існування.
У наші дні Світовий
океан входить в цивілізаційний процес багатьма своїми складовими, які
можуть бути позначені як океанічні ресурси, а їх сукупність - як
природно-ресурсний потенціал Світового океану [1, 2]. Ця сукупність включає
в себе нижченаведені основні елементи: моря й океани як природні шляхи
повідомлення; як джерела риби та деяких інших морських тварин; як
джерела мінеральної сировини, що міститься в морській воді, на дні і в надрах
океану; як джерело прісної води, що міститься в льодах океанів і морів
(включаючи айсберги); як джерело морської флори, в першу чергу придатною до
вживання в їжу або використовується у промисловому чи сільськогосподарському
виробництві; як вмістилище для розвитку марікультури; як ресурс рекреації
(включаючи бальнеології); як естетичний ресурс. Як відомо, сучасна
цивілізація-використання ресурсів аж ніяк не тільки зі знаком плюс. Вона
включає, на жаль, і негативне (хоча і типові для нинішньої цивілізації)
використання ресурсів. У Світовому океані це, приміром, товща води, в якій
можуть ховатися підводні човни, або поверхневий шар води, яким
користуються що несуть смерть і руйнування надводні суду.
У різних районах
земної кулі різна кількість океанічних природних ресурсів, їх
співвідношення. Тому різні і можливості їх використання, освоєння
природно-ресурсного потенціалу Світового океану, океанічного
природокористування в цілому. Звідси ж випливають і передумови розвитку тих чи
інших галузей господарства або соціальної сфери, пов'язаних з морем і його
ресурсами.
Необхідно мати на
увазі, що величина і структура природно-ресурсного потенціалу океану змінюються
ході його вивчення і використання. Наукові дослідження, як правило, призводять
до виявлення нових ресурсів або підвищення оцінки їх запасів. Це веде до
зростанню природно-ресурсного потенціалу. Експлуатація ж ресурсів знижує
цей показник (в основному за рахунок зменшення невідновних ресурсів) і
приводить іноді до зміни його структури.
У ході розвитку
цивілізації в галузі океанічного природокористування йшло два основних
процесу: 1) зміна ролі окремих ресурсів океану; 2) зміна ролі океану
і його ресурсів в конкретних районах земної кулі. На сучасному етапі розвитку
цивілізаційного процесу провідними напрямками практичного використання
океанічних ресурсів є їх подальше освоєння в судноплавство і
рибодобиче, зростаюча роль морів і океанів в області видобутку мінеральної
сировини (в першу чергу - нафти) та рекреаційних ресурсів (особливо в стикових
районах моря і суші, де розташовано багато найважливіші приморські, у тому числі острівні,
курорти). Все перераховане дозволяє з упевненістю говорити і про концентрацію
населення, міст, мегаполісів по берегах океанів і морів. Тобто можна
стверджувати, що роль морської цивілізації в сучасному світі дуже велика.
Однак не можна забувати, що гіпертрофія розвитку приморських районів низки країн
змушує їх приділяти більшу увагу внутрішньодержавним регіонах і навіть
переносити в глиб материка столиці, часто створюючи їх заново. До цього
слід додати, що цивілізаційна структура (і галузева, і
просторова) та на узбережжі, і у внутрішніх районах може бути в принципі
однорідною, оскільки накладення різночасних цивілізацій, їх взаємодія
відбуваються в умовах різного географічного положення.
Список
літератури
1. Алхименко А.П.,
Дмитрівська Ю.Д. Слевіч С.Б. Океанічна природокористування// Географія
океану. Теорія, практика, проблеми. - Л., 1988. - С.216-237.
2. Дмитрівська Ю.Д.
Природокористування в Світовому океані та його економіко-екологічні проблеми//
Изв. АН СРСР. Сер. Екологія. - 1988. - № 1. - C. 57-63.
3. Лимарєв В.І.
Океанічна природокористування (Географічний аспект). - Калінінград, 1991. --
85 с.
4. Мечников Л.И.
Цивілізація і великі історичні ріки. - М., 1995. - 351 с.
5. Місюгін В.М.
Становлення цивілізації. Про речі і виставах. - СПб., 1998. - 129 с.
Список
літератури
Для підготовки
даної роботи були використані матеріали з сайту http://elib.albertina.ru/
