Досвід автоматизованого побудови кордонів марок вугілля
з використанням експертної системи h2>
Інж. Філатова І.В. (ПО Укруглегеологія) p>
На
всіх етапах освоєння вугільного родовища експлуатація) основним матеріалом
для прийняття технічних і технологічних рішень явлется модель
родовища, що встановлює закономірності розміщення корисних копалин
і його властивостей у просторі. Від ступеня її достовірності, детальності і
оперативності обліку змін залежить якість прийнятих рішень. p>
Найбільш
перспективними є цифрові моделі родовища, що дозволяють використовувати
математичний апарат, підвищити точність і оперативність при пошуку, обробці
і оновлення даних. p>
Корисні
копалини в надрах звичайно недоступні безпосередньому вивченню. Основним
джерелом для них є геологічна розвідка і її основний засіб --
випробування. p>
Показники
для створення моделі родовищ визначаються в окремих точках підземного
простору. За цим дискретним даними необхідно побудова безперервної повно
певної моделі месторжденія, що дозволяє вивчати значення цікавить
показника в будь-якій заданій точці надр, що досягається використанням
різних методів інтерполяції та екстраполяції. p>
Результати
випробування пласта гелогоразведочнимі свердловинами слід розглядати як
систему нерегулярно розташованих даних, що має на увазі нерівність
відстаней між ними. При цьому є багато вікон пропуску інформації. P>
Для
виконання різних розрахунків потрібно визначення значень даних, в точках,
задовольняють будь-яким вимогам. Суть цих вимог зводиться до двох
завданням: отримання значень даних у точках з певними координатами і
визначення координат точок із заданим значенням даних. p>
Ці
завдання можна вирішити різними методами: p>
приведенням
рівнянь з частинними похідними до диференціальних рівнянь шляхом
відокремлення змінних, рішенням характеристичного рівняння або методом
характеристик; p>
приведенням
коваріаційного задачі і рішенням її прямими методами; p>
приведенням
до ітегральному рівняння, яке можна вирішити прямими методами або за допомогою
методів апроксимації; p>
методом
збурень для вирішення завдання у власних значеннях; p>
різницевим
методами для чисельного рішення. p>
В
зв'язку з виходом нового стандарту промислової класифікацією вугілля ДСТУ 3472-96
і на підставі наказу Мінвуглепрому України від 01.04.1997 № 126 по всіх шахтах
повинна бути проведена перемаркування вугілля з пластів, які перебувають на їх
балансі. p>
Класифікаційні
показники марочного складу вугілля протягом останніх п'ятдесяти років
змінювалися кілька разів (таблиця 1). Це зумовило значно різницю в
кількості даних випробування за показниками на площах шахтопластов (таблиця
2). P>
Таблиця
1 - Класифікаційні показники марочного складу вугілля Донбасу p>
Нормативний документ p>
Класифікаційні показники p>
Відображаючи-кові спосіб-ність витри-Ніта p>
Вихід p>
літа-чих p>
Товщина пласти-чеського шару p>
Індекс p>
Рогу p>
Тепло-ла плідна спосіб-ність p>
Кіль-кість марок вугілля p>
Наявність техно-логи-чеських груп p>
До 1957 року p>
- p>
+ p>
+ p>
- p>
- p>
7 p>
- p>
ГОСТ 8180-56 p>
- p>
+ p>
+ p>
- p>
+ p>
9 p>
+ p>
ГОСТ 8180-75 p>
- p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
8 p>
+ p>
ГОСТ 25543-88 p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
13 p>
- p>
ДСТУ 3472-96 p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
+ p>
8 p>
- p>
Таблиця
2 - Результати випробування пластів p>
Шахта p>
Пласт p>
Кількість сква-жін p>
Поки-затель клас-сіфікаціі p>
Кількість проб p>
Знченіе показника p>
Марка вугілля за показником p>
мін p>
Макс p>
Никанор-Новий p>
k51 p>
21 p>
V p>
18 p>
6.0 p>
11.0 p>
А і Т p>
Y p>
3 p>
0 p>
0 p>
А p>
Q p>
5 p>
35.2 p>
35.6 p>
Т p>
R1 p>
4 p>
0 p>
0 p>
А p>
Бутівка-Донецька p>
n1 p>
77 p>
R0 p>
1 p>
0.8 p>
0.8 p>
Д, ДГ і Г p>
V p>
77 p>
33.4 p>
46.1 p>
Д, ДГ і Г p>
Y p>
73 p>
5 p>
16 p>
Д, ДГ і Г p>
Комсомолець Донбасу p>
l3 p>
195 p>
R0 p>
24 p>
2.3 p>
2.7 p>
Т і А p>
V p>
189 p>
5.4 p>
9.3 p>
Т і А p>
R1 p>
15 p>
0 p>
0 p>
Т і А p>
Q p>
58 p>
33.6 p>
36.7 p>
А і Т p>
№ 17-17 "біс" p>
h108 p>
55 p>
R0 p>
9 p>
0.8 p>
1.0 p>
Г и Ж p>
V p>
55 p>
30.7 p>
41.6 p>
Г и Ж p>
Y p>
46 p>
12 p>
30 p>
Г и Ж p>
Перехід
на новий стандарт марочного складу товарного вугілля був здійснений в 1996 році,
а державний баланс запасів вугілля як і раніше складався за старими марками.
Мінпаливенерго було прийнято рішення в 2000 році повністю перейти на облік запасів
вугілля в надрах згідно ДСТУ 3472-96. За різними організаційними і
економічних причин значне число шахт своєчасно не змогли
призвести перемаркування запасів вугілля, що зажадало скорочення термінів робіт
в кінці року. Прискорені темпи перемаркування багато в чому були забезпечені
переходом на автоматизоване побудову контурів марочного складу вугілля. p>
Основу
інформаційної поверхні промислових марок состовляет комплекс
класифікаційних параметрів, який відображає ступінь метаморфізму
(відбивна здатність вітрініта R0 і вихід летких речовин Vdaf) і
технологічні властивості вугілля (товщина пластичного шару y, індекс Рогу R1 і
теплотворність Q). Застосування комплексу показників обумовлено
залежністю більшості показників оп петрографічного складу і ступеня
відновленні. Тривалість і амплітуди занурень і піднять в
умовах ннепостоянних градієнтів температур дуже ускладнюють просторове
розподіл зон метаморфізму, а ускладненням тектонічного будови району
збільшується ступінь мінливості метаморфізму вугілля. p>
Перегляд
марочного складу вугілля проводився на базі кількості запасів, що перебувають на
балансі шахт 01.01.2000, з використанням даних кернового випробування свердловин
всіх стадій розвідки і даних випробування в гірських виробках. p>
Звичайний
метод побудови кордонів марочного складу багато в чому носить суб'єктивний
характер. Біля точок пластопересеченій на планах підрахунку запасів
підписується марка і потім відбудовується кордон виходячи не з математичних
залежностей, а по текстової інформації. p>
Перевірка
можливості автоматизації побудови контурів зміни марочного складу була
проведена по пласту l 3 шахти Прівольнянская для товщини пластичного шару.
У межах шахтопласта розподіл показника нерівномірно. Послідовним
збільшенням ступеня поліномів була проведена оцінка змін поверхні
тренду показника. p>
Практичне
використання автоматизованого методу проводилося в такому порядку: p>
Формування
бази даних класифікаційних показників за даними геологорозвідувальних скважіін
і гірських робіт. p>
Експертна
оцінка наявності в межах шахтопласта декількох марок вугілля. p>
Побудова
поверхонь тренду показників марочного складу. p>
Поєднання
апроксимувати поверхонь для формування кордону зміни марочного
складу. p>
Дігіталізація
кордонів для перенесення їх на графічну документацію шахт і Формування бази
даних контурів для електронних планів. p>
Перерахунок
кількості запасів вугілля. p>
Використання
автоматизованих методів побудов кордонів марок дозволило скоротити витрати
часу на перемаркування і підвищити рівень об'єктивності оцінки марок вугілля.
Крім того, було виявлено ряд недоліків традиційних ручних методів і
графічних моделей, які в загальному вигляді можна характеризувати як крайові
іскааженія інформації. p>
За
шахті № 17-17-біс потрібен додатковий аналіз даних по полях шахт
Петровська та ім. О. О. Скочинського, для яких перемаркування була виконана
раніше, з метою стикування кордонів змін мароок. p>
На
шахті Комсомолець Донбасу в 1998 році частина запасів вугілля була передана на шахту
Вінницька як марка А. При перемаркіроовке було встановлення, що запаси цього
ділянки оцінюються як марка Т. З іншого боку на всіх шахтах ДХК
Шахтарськантрацит запаси вугілля враховуються по марці А і переоцінка для них не
була потрібна. p>
Експертної
оцінкою запасів шахти Зуївська було встановлено, що виходячи з кількості
даних випробування в якості класифікаційних показників необхідно
використовувати вихід летких речовин і теплоту згоряння. При цьому дані
геологічної розвідки та експлуатації давали різні результати, тому для
встановлення закономірностей зміни марки вугілля за технологічним критеріям
треба було використання даних на раніше відпрацьованих площах. p>
Шахта
Комсомолець Донбасу розташована в замкової частини синклінальне складки і
межа зміни марочного складу в загальному вигляді відповідала Изогипс
пласта. p>
Висновки: h2>
Для
зменшення крайових викривлень для побудови аппроксіміруемих поверхонь
необхідно використовувати дані не тільки в 200-метровій зоні від технічних
кордонів, а не менш подвоєного середньої відстані між геологорозвідувальних
свердловинами (приблизно 800-1000 м). p>
Вибір
типу поверхні тренда необхідно проводити з урахуванням загальних закономірностей
геолого-промислового району щодо зміни метаморфізму і структурних
особливостей шахтного поля. p>
В
базу даних класифікаційних показників необхідно включати не тільки
випробування по свердловинах, а й дані на відпрацьованих площах. p>
Список літератури h2>
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://masters.donntu.edu.ua
p>