Росія в Балтійському регіоні

Федоров Г.М., Корнеевец В.С.

У різні часи Балтійський регіон був і ареною протиборства розташованих тут держав, і зоною їх взаємних торгових зв'язків. Боротьба за володінням берегами Балтики тривала багато століть. Русское держава з моменту його заснування у 1Х столітті мало вихід до Балтійського моря. Потім, в результаті невдалої Лівонської війни, наприкінці ХУ1 століття цей вихід був втрачений. І лише Петру Великому, ціною неймовірної напруги сил усього держави, під час Північної війни вдалося знову оволодіти балтійським узбережжям і заснувати тут в 1703 році Санкт-Петербург, який став потім на два століття столицею Росії.

З 1992 року склалася сучасна політична карта Балтійського регіону. На його берегах розташовані 9 держав. Серед них і пов'язані з найбільшим державам світу Росія та Німеччина. І середня за розмірами і населенню Польща. І менші за територією та кількістю жителів, але що володіють значним економічним потенціалом країни Північної Європи -- Швеція, Данія та Фінляндія. І малі держави Прибалтики, тільки що вдруге що одержали незалежність.

Розвиток економічних і політичних зв'язків з усіма країнами регіону вкрай важливо для Російської Федерації, яка після розпаду СРСР і розпуску Ради Економічної Взаємодопомоги змушена будувати нову систему відносин в світовому територіальному поділі праці. Німеччина зараз займає перше місце за обсягом російської зовнішньої торгівлі. Важливу роль відіграють торговельні зв'язки з Польщею, Фінляндією, країнами Прибалтики. Але, на жаль, Польща і прибалтійські країни прагнуть переорієнтувати свою торгівлю з традиційного східного напряму на західне. Це не завжди вигідно для обох сторін, і тут є предмет для спільних наукових досліджень. Чи не вичерпані можливості для російсько-шведських і російсько-датських економічних і культурних контактів.

На тлі процесу інтеграції багатьох країн до Європейського Союз, до якого вже увійшли такі балтійські держави як Німеччина, Данія, Швеція, Фінляндія, входить Польща, потім, ймовірно, Естонія і, можливо, інші прибалтійські республіки, для Росії дуже важливий одночасний процес кооперації країн Балтійського регіону. Ставши його учасником, Росія може певною мірою подолати негативні аспекти своєї ізоляції від європейського інтеграційного процесу, оскільки входження Росії в ЄС на найближчу перспективу поки не обговорюється, хоча Росія співпрацює з органами Євросоюзу.

Що стосується більш віддаленого майбутнього, то політики і фахівці, як у Росії, так і за кордоном, мають різні точки зору на перспективи інтеграції України до об'єднаної Європи. Деякі дотримуються думки про необхідність якомога більш тісної інтеграції, аж до входження в усі структури Європейського Союзу. Інші вважають, що Росія повинна формувати навколо себе особливу економічний простір, що включає перш за все зацікавлені в інтеграції країни ближнього зарубіжжя, що входили раніше в СРСР, а, можливо, і не тільки їх.

Балтійські порти традиційно вважаються "вікном" Росії до Європи. Зараз таких "вікон" у Росії два - Санкт-Петербург з околицями та Калінінградська область. Але мова зараз йде не тільки про те, щоб мати на Балтиці власні порти для експортно-імпортних операцій. Є можливості для входження в єдину транспортну та енергетичну інфраструктуру, що формується навколо Балтійського моря, для створення зон прикордонного співробітництва і господарських комплексів, що включають території сусідніх (у тому числі по морю) країн. Є передумови для здійснення спільних дослідних, освітніх і культурних проектів.

Без участі Росії співпрацю в Балтійському регіоні було б не настільки ефективним, як це можливо. Тому і багато російських сусіди по Балтійському морю проявляють великий інтерес до налагодження більш тісних зв'язків, до участі Російської Федерації, особливо її районів на узбережжі Балтики, до інтеграційного процесу в регіоні.

Перспективи розвитку Балтійського регіону багато в чому пов'язані з посиленням зв'язків між розташованими тут державами, їх кооперації і спільного вирішення проблем, що становлять взаємний інтерес. Таких проблем - економічних, екологічних, демографічних, політичних, -- досить багато. Є і гострі суперечності, що вимагають свого вирішення, такі, як проблема витіснення російського населення з держав Прибалтики. Важливим для Росії є і забезпечення життєдіяльності територіально ізольованою від основної частини країни Калінінградської області. Усі країни зацікавлені і в взаємоприйнятного вирішення завдань військової безпеки. Росія, наприклад, дуже стурбована розширенням НАТО на схід (включаючи Польщу, Чехію та Угорщину) і, особливо, постійно мусуються чутки про можливе входження до його складу прибалтійських країн.

Однак є і досвід тісної взаємовигідної співпраці в регіоні. Якщо говорити про Російську Федерацію, то це не тільки колишні зв'язки з республіками колишнього СРСР або країнами РЕВ (і Варшавського договору), Польщею та НДР, територія якої тепер входить до складу об'єднаної Німеччини. Хоча і тут можна знайти багато відповідних для нинішнього часу прикладів взаємної вигоди. Хорошим прикладом є співробітництво Росії та Фінляндії, у тому числі їх прикордонних територій. В даний час є прогрес у налагодженні прикордонних зв'язків Калінінградської області та сусідніх районів Польщі та Литви. Взаємовигідна співпраця сприяє вирішення складних для постсоціалістичних країн проблем реструктуризації їх економіки та побудови нового господарського механізму.

Одним з факторів економічної інтеграції європейських країн є зараз розвивається прикордонна співпраця, що заохочується як ЄС, так і Російською Федерацією і всіма іншими країнами регіону. Робляться спроби перейти в рамках єврорегіонів від двостороннього до багатостороннього співробітництва. Російські території на Балтиці знаходяться у вигідному становищі, оскільки з їх участю розвиток міжнародного співробітництва у регіоні найбільш ефективно.

У самому центрі різних районів прикордонного співпраці знаходиться Калінінградська область. У цьому полягають вигоди її географічного положення, які можуть використовуватися в інтересах всієї Російської Федерації.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://elib.albertina.ru