Про геохімічних особливостях околожільних вміщуючих порід Фаснальского
поліметалевого родовища h2>
Асс. Мінкина Ю.В. p>
Кафедра геології та
пошуково-розвідувального справи. p>
Північно-Кавказький
державний технологічний університет p>
На
підставі проведеного аналізу геохімічних даних було встановлено зміна
вмісту деяких елементів в околожільних породах з просуванням вниз по
вертикалі. p>
За
даними літохіміческого випробування двох основних горизонтів Фаснальского
родовища: шт. "Надія" і шт. "Капітальна", з гіпсометричні
відмітками відповідно 1460 і 1527
м вдалося з'ясувати, що поліметалічні жили
супроводжуються значними за розмірами первинними ореолом свинцю, цинку,
міді та срібла. Їх зональність носить вертикальний характер, до того ж максимуми
відкладення окремих елементів не поєднуються по вертикалі. Так, рівень
максимуму відкладення міді гіпсометричні найбільш низький, послідовно
зміщується за повстання у цинку, свинцю і срібла. В аналогічній послідовності
відносні кількості елементів збільшуються по вертикалі вміщуючих порід
від подрудних до надрудним дільницях. Ця особливість розподілу елементів
дозволила виявити закономірність у кількісному переважанні свинцю над
цинком (в 1,5 - 2,5 рази), підвищення ступеня концентрації срібла, а також
відсутність аномального вмісту міді в надрудних зрізах зольбандов. Характер
динаміки розподілу елементів поступово змінюється з просуванням вниз по
вертикалі околорудних порід і в подрудних ділянках вже практично повсюдно
цинк переважає над свинцем. Ступінь концентрації срібла різко зменшується і
значно збільшується кількість аномальних змістів міді. p>
Інтерпретуючи
результати аналізів даного випробування, можна визначити рівень зрізу
дослідженого горизонту. Для цього необхідно додатково врахувати особливості
розподілу і ряду інших елементів (барію, ванадію, хрому і нікелю),
привнесені нерудообразующімі розчинами. Їх концентрації в поліметалічних
жилах не більше кларкових або фонових змістів. Проте в результаті вторинних
гідротермальних змін до околорудних ділянках вміщуючих порід відбувається
перерозподіл по вертикалі перерахованих елементів, що полягає в
інтенсивному вилуговування барію, нікелю, ванадію та хрому на різних рудних
інтервалах і зміст їх тут значно нижче геохімічного фону.
Переотлагаясь в надрудних зрізах, ці елементи утворюють аномальні
концентрації. У подрудних ділянках вмісту елементів не змінюються, тобто вони
фіксуються на рівні місцевого геохімічного фону. p>
Жила
1 розкрита і частково відпрацьована лише на верхніх горизонтах на рівні 1778 - 1753 м (шт. 6, 5). Нижче на
горизонті шт. "Надія" (1460
м) жила по простиранню простежено на відстані 100 м. Проведені
геохімічні дослідження свідчать про ніжнерудном рівні зрізу цього
подсеченія. Очевидно, що інтервал 1753 - 1525 м залишився практично
нерозвідані. На рівні ж 1525
м квершлагами з шт. "Капітальна" пройшов повністю в
червоних гранітах. p>
Висновок.
З огляду на гірничо-технічні умови родовища, пропонується з шт. 2 (1617 м) пройти квершлагами на
північ, в район пробуреної раніше горизонтальної свердловини 291, що розкрила
реалізовану зону з сульфідами свинцю і цинку. Разом з тим слід було б
перевірити існування меридіональних жив на цьому рівні в тектонічному боку,
обмеженому скидами 6 - 7. p>
Список літератури h2>
1.
Ачеева Г.В., Васильєва Т.В. Порівняльна характеристика металогенічної
магматичних комплексів Гірської Осетії. Владикавказ. Праці СКГТУ. 2000. Вип. 7.
С. 3-4. P>
2.
Пухаева З.Е., Кодзаев Ю.В. Генетичні співвідношення головної рудної жили
Фаснальского рудного поля з тектонічними порушеннями. Владикавказ. Сб статей
аспірантів СКГТУ. 2001. С. 8-9. P>
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.skgtu.ru/
p>