ЗМІСТ p>
ВСТУП 4 p>
1 ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ Водозбірна площа 5 p>
2 Гідрологічні РОЗРАХУНОК 6 p>
3 ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК МАЛОГО МОСТУ 9 p>
4 ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ТРУБ (Безнапірні, ПОЛУНАПОРНОЙ, напірні) p>
12 p>
5 ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ФІЛЬТРИ Насип 15 p>
6 ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК КАНАЛ 17 p>
7 Посібник/За ред 19 p>
1 ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ Водозбірна площа p>
Розбиваємо площа водозбірного басейну на трикутники ірозраховуємо кожен трикутник за формулою p>
F = (р (р-а) (р-в) (р-с), р = а + в + с/2 (1.1)
Де: F-площа, р-полуперіметр трикутника, а, в, з-бокутрикутника. p>
F1 = (0,144 (0,144-0,074) (0,144-0,125) (0,144-0,09) = 0,329 км2 (1.2) p>
F2 = (0,135 (0,135 -- 0,09) (0,135-0,054) (0,135-0,127) = 0,206 км2 (1.3) p>
F3 = (0,139 * 0,012 * 0,053 * 0,074 = 0,255 км2 (1.4) p>
Складаємо площі і отримуємо загальну площу водозбірного басейну p>
F = 0,329 +0,206 +0,255 = 0,79 км2 (1.5) p>
5 p>
2 Гідрологічні РОЗРАХУНОК p>
2.1 Визначаємо витрату Qл3% p>
Qл = 16,7 * Ар * ар * F * (* Ki * Кф, м3/с (2.1) p>
Розрахункова інтенсивність опадів p>
Ар = ач * Кт, мм/хв (2.2)зливовий район № 4,
Де, ач-годинна інтенсивність опадів; p>
Кт - коефіцієнт редукції часовий інтенсивності опадів; ач = 0,74 (за таблицею 1, сторінка 4), p>
Кт = 1,60 ( по таблиці 2, сторінка 4),
За формулою 2.2 розрахункову інтенсивність опадів p>
Ар = 0,74 * 1,60 = 1,12 мм/хв p>
схилового стоку ар = а0 * ((2.3)де, а0-коефіцієнт стоку за повного насичення грунту вологою (за таблицею 3,сторінка 4); а0 = 0,65
(- Коефіцієнт, що враховує природну акумуляцію стоку, p>
(= 1 -(*(* П (2.4)де, (- коефіцієнт проникності грунтів (за таблицею 6, сторінка
4), p>
(= 0,15
(- Коефіцієнт, що враховує стан грунтів (таблиця 7, сторінка
5), p>
(= 1,0
П-поправочний коефіцієнт на редукцію проникності (таблиця 10-11,сторінка 5), p>
П = 1,0
За формулою 2.4 розраховуємо коефіцієнт ( p>
(= 1-0,15 * 1 * 1 = 0,85за формулою 2.3 розраховуємо схиловий стік ар = 0,65 * 0,85 = 0,55 p>
Коефіцієнт редукції максимальних витрат (таблиця 4, сторінка 4), p>
(= 0,57 p>
Коефіцієнт крутизни водозбірного басейну Кi, для чого розраховуємо ухиллогу p>
iл = (Нвтл-Нтр)/L (2.5)
Де, Нвтл-найвища точка логу p>
Нвтл = 172,5
Нтр-точка споруди p>
Нтр = 167,5
L-довжина логу p>
L = 1240 м
Розраховуємо за формулою 2.5 ухил логу p>
iл = (172,5-167,5)/1240 = 0,004 = 4% 0
Тоді за таблицею 5, сторінка 4 знаходимо p>
Кi = 0,78
Коефіцієнт, що враховує форму водозбірній площі, Кф
6 p>
Кф = ((Ф/L) (F (2.6)
Приймаються форму водозбірній площі у вигляді трикутника.
Приймаються поправочний коефіцієнт (Ф, для чого знаходимо L2/F p>
L2/F = 1,242/7,9 = 0,19
По таблиці 8, сторінка 5 знаходимо поправочний коефіцієнт p>
(Ф = 0,98за формулою 2.6 розраховуємо коефіцієнт Кф p>
Кф = (0,98/1,24) (0,79 = 0,70
За формулою 2.1 розраховуємо витрату p>
Qл3% = 16,7 * 1,12 * 0,55 * 0,79 * 0,57 * 0,78 * 0,70 = 2,5 м3/с
2.2 Визначаємо витрату від талих вод, Qсн p>
Qсн = (Кд * hp * F/(F +1) n (* Коз * Кл.б. (2.7)
Визначаємо коефіцієнт дружності повені, Кд
Для чого визначаємо категорію рельєфу: p>
(= iл/iтіп (2.8)знаходимо типовий ухил iтіп = 25/(F +1 = 25/(0,79 +1 = 18,66% 0 (2.9)тоді за формулою 2.8 отримуємо p>
(= 4/18, 66 = 0,21
0,21 (1, значить категорія рельєфу-III
По таблиці 14, сторінка 6 знаходимо коефіцієнт Кд p>
Кд = 0,006 p>
Визначаємо розрахунковий шар сумарного стоку, hр hр = К * h0 (2.10)де, К-модульний коефіцієнт p>
К = СV * Ф +1 (2.11)де, СV-коефіцієнт варіації шару стоку, визначається за додатком 3,сторінка 3 p>
СV = 0,3
Ф-відхилення кривої ВП від середнього значення СV = 1, знаходимо по таблиці 16,сторінка 6, для чого розраховуємо коефіцієнт асиметрії Сs p>
Сs = 3 СV = 3 * 0,3 = 0,9
Далі p>
Ф = 2,45
По формулі 2.11 розраховуємо модульний коефіцієнт p>
К = 0,3 * 2,45 +1 = 1,73h0 - вихідна величина стоку, що відповідає конкретному територіальномурайону. Приймається з додатком 2, сторінка 2. h0 = 180 мм
Так як грунти глинисті, то h0 = 180 * 1,1 = 198 мм
По формулі 2.10 розраховуємо hр hр = 1,73 * 198 = 342,54
За формулою 2.7 розраховуємо витрату від талих вод p>
Qсн = 0,006 * 342,54 * 0,79/(0,79 +1) 0,25 = 1,62/1,16 = 1,4 м3/с p>
7 p>
2.3 з урахуванням акумуляції стоку
Викреслює живе розтин p>
Н = 168,75-165,5 = 3,25 iАС = 1/0, 0178 = 56 iВС = 1/0, 0089 = 112 p>
Визначаємо об'єм дощового стоку p>
W = 1000 * Ар * ар * F * tф (2.12)
Де, tф-розрахункова тривалість опадів, що формують злива часовийтривалості. Визначається за таблицею 12, сторінка 5 tф = 30 хв
Тоді p>
W = 1000 * 1,12 * 0,55 * 0,79 * 30 = 14599 м3
Визначаємо об'єм ставка p>
Wп = 220 * В * h2/i0 (2.13) p>
Для Qр = 2,5 (Vдоп = 0,5 м/с
Звідси знаходимо площу перетину ставка p>
(= Q/V = 2,5/0,5 = 5 м2 (2.14)
Визначаємо глибину ставка h = ((* 2/H = (5 * 2/168 = 0,2 м (2.15)
Далі, за формулою 2.13, розраховуємо обсяг ставка p>
Wп = 220 * 34 * 0,22/4 = 75 м3
Визначаємо витрата з урахуванням акумуляції p>
Qак = Qл (1 - (Wп/W) 0.75 (= 2,5 (1 - (75/14599) 0,75 (= 2,45 м3/с (2.16 )
Висновок: похибка становить менше 5%, акумуляцію враховувати не треба.
Отже приймаємо Qр = 2,5 м3/с. P>
8 p>
3 ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК МАЛОГО МОСТУ p>
Викреслює живе розтин p>
Qл = Qр = 2,5 м3/с n = 0,033 m = 0,46 p>
Поздовжній ухил логу 4% 0 = p>
= 0,004 p>
Грунт - глини p>
Здається побутової глибиною hб = m3 (К/I (3.1)де, m-руслової коефіцієнт. Він визначається по таблиці 1, сторінка 7 m = 0,45
К-модуль витрати. Визначається за формулою p>
К = Qр/(iл = 2,5/(0,004 = 39,7 м3/с (3.2)
I-сума котангенс p>
I = m + n = 1/0, 0178 +1/0,0083 = 56 +112 = 168 (3.3)
Далі розраховуємо по формулі 3.1 побутову глибину hб = 0,463 (39,7/168 = 0,29 м
Визначаємо пропускну здатність живого перетину p>
Q = (* V (3.4)де, (- площа живого перетину p>
(= (hб2/2) I = (0,292/2) 168 = 7,06 м2 (3.5)
V-швидкість потоку p>
V = С (R * i (3.6)де, С-коефіцієнт Шезі. Визначається по малюнку 5, сторінка 7, для чогознаходимо гідравлічний радіус R p>
R = hб/2 = 0,29/2 = 0,15 (3.7)
Визначаємо коефіцієнт Шезі p>
С = 15
За формулою 3.6 визначаємо швидкість потоку p>
V = 15 (0,15 * 0,004 = 0,37 м/с
Далі за формулою 3.4 визначаємо пропускну здатність p>
Q = 7,06 * 0,37 = 2,6 м3/с
Розбіжність між Q і Qр становить менше 5%, отже приймаємо p>
Qр = 2,5 м3/с
Будуємо таблицю (= ((hб)
| hб | (| З | R | Q |
| 0,24 | 4,84 | 13 | 0,12 | 1,4 |
| 0,29 | 7,06 | 15 | 0,15 | 2,6 |
| 0,34 | 9,71 | 17 | 0,17 | 4,3 | p>
9
Будуємо графік за даними таблиці (малюнок 2, сторінка 7) p>
За вихідного витраті Q = 2,5 м3/с визначаємо побутову глибину hб = 0,28 м
Робимо перевірку розбіжності не більше 5% p>
Для hб = 0,28 м (Q = 2,17 м3/с
Розбіжність 5% 2,5 * 0,05 = 0,125; 2,5-2,17 = 0,33 - умова виконана.
Визначаємо критичну глибину hк = (V2/g (3.8)де, V-швидкість течії води в потоці p>
V = Vдоп5 (hб (3.9)де, Vдоп-що допускається швидкість течії води в залежності від глибинипотоку. Знаходимо по таблиці 2, сторінка 7. P>
Vдоп = 3 м/с
За формулою 3.9 визначаємо V p>
V = 35 (0,28 = 2,33 м/с
За формулою 3.8 визначаємо hк hк = 1 * 2,332/2 * 9,81 = 0,26 м
Визначаємо форму водозливу hк (hботже форма водозливу - затоплена. p>
Визначаємо ширину моста В p>
В = Qр/(hбV (3.10)де, (- коефіцієнт стиснення потоку p>
(= 0,8%
По формулі 3.10 p>
В = 2,5/0,8 * 0,28 * 2,33 = 4,8 м p>
10
Обчислюємо величину підпору води перед спорудою p>
Н = hб + V2/2g (2 = 0,28 +2,332/2 * 9,81 * 0,952 = 0,59 м (3.11)де, (- швидкісний коефіцієнт p>
(= 0,95% p>
Рисунок 3.3 Розрахункові схеми залізобетонного моста з вертикальними стінками підвалин p>
Визначаємо висоту мосту p>
Нм = Н + Г + С (3.12)де, Г-підмостові габарит, для несудноплавних річки Г = 0,25 м
З-висота будівельної конструкції, визначається за додатком 3, сторінка
7 p>
С = 0,46 м
По формулі 3.12 p>
Нм = 0,59 +0,25 +0,46 = 1,3 м
Визначаємо довжину мосту p>
L = В 2 mH 2 а 2 Р (3.13)де, а-відстань від вершини конуса до вершини мосту, а = 0,15-0,5 м
Р-величина зазору, не менше 10 см
Тоді за формулою 3.13 p>
L = 4,8 +2 * 1,5 * 1,3 +2 * 0,1 +2 * 0,5 = 9,2 м
Висновок: Величина типового прольоту більше, ніж величина пролітного,отже швидкість не уточнюємо. p>
11 p>
4 ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ТРУБ p>
4.1 безнапірний режим
Коефіцієнт накопичення труби S = H/d (1,2
Тип оголовка - In = 0,013 p>
Малюнок 4.1 безнапірний режим протікання води в трубі p>
Підбираємо параметри труби
Якщо d = 1 м, то за таблицею 2, сторінка 8, при Qр = 2,5 м3/с, Н = 2,47 м p>
S = 2,47/1,0 = 2,47 (1,2
Отже d = 1 не приймаємо.
Якщо d = 1,5 м, то Н = 1,30 м, тоді p>
S = 1,30/1,5 = 0,87 (1,2
Отже умова виконана. Призначаємо діаметр d = 1,5 м.
По таблиці 3, сторінка 8 знаходимо швидкість течії потоку в трубі p>
V = 2,9 м/с
Визначаємо висоту стиснення потоку води в трубі при вході hсж = 0,78 hк (4.1)де, hк-критична глибина потоку води в трубі, визначається в таблиці 1,сторінка 8 по співвідношенню hк/d. Для цього треба знайти співвідношення Q2/gd5 p>
Q2/gd5 = 2,52/9,81 * 1,55 = 0,28 (4.2)
Звідси hк/d = 0,40, отже hк = 0,40 * 1,5 = 0,6 м (4.3)
За формулою 4.1 визначаємо hсж = 0,78 * 0,6 = 0,47 м
Знаходимо співвідношення hсж/d = 0,47/1,5 = 0,31 (4.4)
Звідси, з таблиці 1, сторінка 8 визначаємо площу стиснення потоку води втрубі p>
(СЖ = 0,196 d2 = 0,196 * 1,52 = 0,44 м2 (4.5)
Визначаємо величину підпору води перед спорудою p>
Н = hсж + Q2/2g (2 (сж2 = 0,47 +2,52/2 * 9,81 * 0,572 * 0,442 = 5,7 м (4.6) < br>Знаходимо швидкість потоку води на виході p>
Vвих = Qр/(вих (4.7)
Де, (вих-площа потоку води на виході, визначається як (вих = ((hвих)
Знаходимо критичний ухил Ік = Q2/(к2Ск2Rк (4.8)
Перевіряємо умову iл = i0 (Ія
Для чого визначаємо співвідношення hк/d = 0,6/1,5 = 0,4 (4.9)по таблиці 1, сторінка 8 знаходимо: p>
(к = 0,293 d2 = 0,293 * 1,52 = 0,66 м2 (4.10) p>
Rк = 0,214 d = 0,214 * 1, 5 = 0,32 м (4.11)
Визначаємо коефіцієнт Шезі p>
Ск = 66
Тоді за формулою 4.8 Ік = 2,52/0,662 * 662 * 0,32 = 0,010 = 10% 0 p>
0,010 (0,004отже умова виконується. Тоді hвих = (0,8 +0,85) hк = (0,8 +0,85) 0,6 = 0,99 м (4.12)визначаємо співвідношення hвих/d = 0,99/1,5 = 0,66по таблиці 1, сторінка 8 визначаємо p>
(вих = 0,540 d2 = 0,540 * 1,52 = 1,22 м2
Далі за формулою 4.7 визначаємо швидкість на виході p>
Vвих = 2,5/1,22 = 2,05 м/с
Висновок: Vвих = 2,05 м/с, то з додатком 1, таблиці 1, сторінка 9,зміцнення виробляємо поодиноким мощення на моху (шар моху не менше 5 см) зкругляка розміром 15 см. p>
4.2Полунапорний режим протікання води в дорожніх трубах p>
Малюнок 4.2 Полунапорний режим протікання води в дорожніх трубах p>
По таблиці 2, сторінка 8 знаходимо Н p>
Н = 2,47
Звідси p>
S = Н/d = 2,47/1 = 2,47 (1,2 (4.13)
Отже умова виконана.
Знаходимо швидкість течії (дивись попередні розрахунки) p>
V = 5,1 м/с
Розглядаємо умова i0 (i (i (= Q2/(т2Ст2Rт (4.14)де, Rт-гідравлічний радіус, знаходиться за формулою p>
Rт = Rт/2 = ј = 0,25 м (4.15)
По таблиці 1, сторінка 8 знаходимо p>
(т = 0,332 p>
Ст = 62
Звідси за формулою 4.14 знаходимо i (= 2,52/0,3322 * 622 * 0,25 = 0,059 i0 (i (
Висновок: Умова не виконується, отже подальший розрахунок у даномурежимі даремний. p>
13
4.3 Напірний режим
Коефіцієнт наповнення труби-ставлення S = Н/d (1,4, умова i0 (i (.
Здається орієнтовною труби довжиною 24 м, діаметр 1 м, тип оголовка I (потаблиці 2). p>
Малюнок 4.3 Напірний режим протікання води в дорожніх трубах p>
По таблиці 2, сторінка 8 виводимо співвідношення S = Н/d = 2,47/1 = 2,47 (1,4 --умова виконана.
Знаходимо швидкість течії води p>
V = 2,7 м/с
Визначаємо за формулою 4.14 i (= Q2/(т2Ст2Rт = 2,52/0,3322 * 622 * 0,25 = 0,059 (0,004i0 (i (- отже умова дотримується.
Визначаємо величину підпору води p>
Н = Нзад + L (i (- i0) = 2,47 +24 (0,059-0,004) = 3,79 м (4.16)
Визначаємо швидкість на виході при Е = 0,6 ... 0,9 p>
Vвих = Q/Е (т = 2,5/0,9 * 0,332 = 8,3 м/с (4.17) p>
Висновок: За показниками швидкості на виході і зміцнення русла труби вибираємобезнапірний режим, як є більш економічним. p>
14 p>
5 ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ФІЛЬТРИ Насип p>
(насип напірна)
Дано: i0 = 0,004; Qр = 2,5 м3/с; грунт-глини; В = 8; m = 1,5; дорожнійбудівельний матеріал-камінь круглий (40 см p>
Малюнок 5.1 Напірні фільтри насип p>
Приймаються висоту насипу Нн = 4,0 м;
Знаходимо швидкість течії за формулою Дарсі p>
V = Кф (I (5.1)
Де, Кф-коефіцієнт фільтрації, визначаємо по таблиці 1, сторінка 9 взалежно від середнього діаметру каменів і їх характеристики. p>
Кф = 0,50 м/с
Де, Вниз-ширина насипу по низу; hб-побутова глибина води на виході; Н -глибина підпору води перед входом; i0-природничий ухил в місці переходу
(i0 (0).
Визначаємо ширину насипу по низу p>
Вниз = У 2 m Нн 2 а = 8 +2 * 3 * 4 +2 * 0,5 = 33 м (5.2)
Перевіряємо умову стійкості підстави на неразмиваемость p>
Н (Вніз/С1 = 33/3,5 = 9,43 м
Де, С1-дослідний коефіцієнт, що залежить від виду грунту. Визначається потаблиці 2, сторінка 9.
Знаходимо побутову глибину. Для цього визначаємо пьезометріческій ухил
(формула 3.3) p>
I = 70/7,5 +140/7,5 = 28
Знаходимо модуль витрат (формула 3.2) p>
К = Q/(i = 2,5/(0,004 = 39,7
По таблиці 1, сторінка 7 знаходимо руслової коефіцієнт m = 0,55
Далі по формулі 3.1 визначаємо побутову глибину hб = 0,553 (39,7/28 = 0,62 м
Знаходимо площа поперечного перерізу p>
(= Q/Кф (((Нкн-hб)/Вниз (+ ik = 2,5/0,5 (((3,5-0,62)/33 ( +0.004 = 16,7 м2 (5.3)
Знаходимо висоту кам'яної начерки p>
(= mср * Нкн2 (5.4)
Звідси p>
Нкн = ((/ mср (5.5)
Де, mср = I/2 = 28/2 = 14 (5.6)
Тоді за формулою 5.5 p>
Нкн = (15,3/6,65 = 1,09 м
Знаходимо ширину фільтрації потоку p>
ВФ = 2 mср Нкн = 2 * 14 * 1,09 = 30,5 м (5.7)
Знаходимо значення питомої витрати g = Q/ВФ = 2,5/30,5 = 0,08 (5.8)при gн = (0,25 ... 1,0), отримуємо, що gн (g, отже приймаємо g = 0,25.
Обчислюємо ширину фільтраційного потоку p>
ВФ = Q/g = 2,5/0,25 = 10 м (5.9)
Знову знаходимо висоту кам'яної начерки p>
Нкн = 2 (/ ВФ = 2 * 16,7/10 = 3,34 м (5.10)
Уточнюємо коефіцієнт крутизни укосу кам'яної начерки mср = (/ Нкн2 = 16,7/3,342 = 1,5 (5.11)
Призначаємо крутизну укосу кам'яної начерки 1:3.
Визначаємо розрахункову глибину води при виході з споруди hр = (Нкн + hб)/2 = (3,34 +0,62)/2 = 1,98 м (5.12)
Визначаємо площу фільтраційного потоку на виході з споруди p>
(ф = mср hр2 = 3 * 1,982 = 11,76 м2 (5.13)
Знаходимо середню швидкість потоку на виході з споруди p>
Vср.р = Q/(фре = 2,5/11,76 * 0,46 * 0,9 = 0,59 м/с (5.14) < br>Знаходимо розрахункову швидкість p>
Vр = 1,7 Vср.р = 1,7 * 0,59 = 1 м/с (5.15)
Висновок: По таблиці 1, додатки 1, сторінка 9 призначаємо тип зміцненнядоданої частини грунтового підстави, як одерновка навзнаки (на щільномупідставі). p>
16 p>
6 ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК КАНАЛ
6.1 Права канава
Дані: коефіцієнт укосу-3; ухил місцевості-19% 0; грунт-глини.
Визначаємо витрату p>
Q = 87,5 ачF = 87,5 * 0,70 * 0,04 = 0,3 м3/с (6.1)
Де, ач-годинна інтенсивність зливи (таблиця 1, сторінка 4) ач = 0,70 мм
F-Водозбірна площа канави p>
F = 0,04 км2
По таблиці 2, сторінка 7 визначаємо допустиму швидкість p>
Vдоп = 1,2 м/с
Визначаємо площу живого перетину p>
(= Q/Vдоп = 0,3/1,2 = 0,25 м2 (6.2)
Визначаємо глибину канави hк = ((/ m = 0,25/3 = 0,29 м (6.3)
Визначаємо ширину канави в = 2mh = 2 * 3 * 0,29 = 1,74 м (6.4)
Знаходимо змочений периметр х = 2h (1 + m2 = 2 * 0,29 (1 +32 = 1,83 м (6.5)
Знаходимо гідравлічний радіус і коефіцієнт Шезі p>
R = (/ х = 0,25/1,83 = 0,14 м (6.6) p>
С = R1/6/0, 019 = 38 (6.7)
Знаходимо поздовжній ухил p>
Іпр = Vдоп2/С2R = 1,22/382 * 0,14 = 0,007 (6.8)
Визначаємо швидкість течії потоку p>
V = С (Ri = 38 (0,14 * 0,007 = 1,2 м/с (6.9)
Висновок: За додатком 1, сторінка 9, тип зміцнення буде одерновка встінку. p>
Малюнок 6.1 Канава p>
6.2 Ліва канава
Дані: коефіцієнт укосу-3; ухил місцевості-30% 0; грунт-глини.
Знаходимо годинну інтенсивність зливи та водозбірних площа канави ач = 0,70 мм p>
F = 0,05 км2
Знаходимо витрату (формула 6.1) p>
Q = 87,5 * 0,70 * 0,05 = 3,1 м3/с
По таблиці 2, сторінка 7 p>
Vдоп = 0,85 м/с
Визначаємо площу живого перетину (формула 6.2) p>
(= 3,1/0,85 = 3,7 м2
Визначаємо глибину і ширину канави (формули 6.3 і 6.4) hк = (3,7/3 = 1,11 м в = 2 * 3 * 1,11 = 6,7 м
Знаходимо змочений периметр (формула 6.5) p>
17 х = 2 * 1,11 (32 +1 = 7,02 м
Визначаємо коефіцієнт Шезі і гідравлічний радіус (формула 6.7 і 6.6) p>
R = 3,7/7,02 = 0,53 м p>
С = 0,531/6/0, 03 = 28,9
Знаходимо поздовжній ухил (формула 6.8) p>
Іпр = 0,852/28,92 * 0,53 = 0,0016
Визначаємо швидкість течії потоку (формула 6.9) p>
V = 28,9 (0,53 * 0,0016 = 0,85 м/с
Висновок: За додатком 1, сторінка 9, тип зміцнення буде одерновка навзнаки
(на щільному підставі. p>
18 p>
7 Посібник/За ред p>
1 Бабков В.Ф., Андрєєв О.В., «Проектування автомобільних доріг в 2 -хчастинах »Ч.I-II підручник для вузів-Видання 2-е, перероблене і доповнене-
М.: Транспорт, 1987-368 с.
2 Довідник інженера-шляховика, «Проектування автомобільних доріг»
-М.: Транспорт, 1989-415 с.
3 СниП 2.05.02-93 «Автомобільні дороги», Госстрой СССР-М.: ЦІТП, 1987-50с. p>
19 p>
ВСТУП p>
Штучні споруди служать для пропуску води через дорогу. Їхправильний розрахунок забезпечує безпеку експлуатації автодоріг. Уяк малих штучних споруд служать малі мости, труби,фільтруючі насипи, а також водовідвідні канави. Для їх розрахункувикористовуються гідрологічні та гідравлічні розрахунки. Мета даних розрахунківвизначення витрат (злив, від талих вод тощо), швидкості потоку водичерез споруди, визначення розмірів споруд і вибір типу укріпленьукосів і русел, а також будівельних матеріалів.
-----------------------< br>А p>
В p>
С p>
168,75 p>
168,75 p>
165,5 p >
3,25 p>
1:56 p>
1:112 p>
Рисунок 2.1 Живе перетин p>
70 p>
140 p>
34 p>
1:112 p>
1:56 p>
(= 5 м3 p>
0,2 p>
Рисунок 2.2 Поперечний перетин ставка p>
140 p>
70 p>
В p>
А p >
С p>
168,75 p>
168,75 p>
165,5 p>
3,25 p> < p> 1:56 p>
1:112 p>
Рисунок 3.1 Живе перетин русла p>
0,20 p>
0,25 p >
0,30 p>
0,35 p>
hб м p>
1 p>
2 p>
3 p>
4 p>
5 p>
Q м3/с p>
Рисунок 3.1 Графік Q = ((hб) p>
Q = 2,5 м3/с p>
hб = 0,28 м p>
Г.П.В. p>
Нвод p>
hк p>
hб p>
Рисунок 3.2 Гідравлічна схема протікання води через мале штучнеспоруда з затопленим водозливом p>
Н p>
hсж p>
HТ p>
hк p>
hвих p>
hб p>
L p>
Р p>
а p>
Г p>
С p>
В p>
1: m p>
1: m p>
Н p>
hсж p>
HТ p>
hк p>
hвих p>
Н p>
Н p>
HТ p>
h p>
hвих p>
а = 0,5 м p>
3 м p>
hб p>
3 м p>
hк p >
в p>