У описуваному районі відзначено три генетичних типу рельєфу: ак-
кумулятивний, денудаційні і ерозійно-акумулятивний.
Денудаційні поширений в південно-західній і центральній частинах
карти і займає приблизно 65% загальної площі досліджуваного району.
Ерозійно-акумулятивний тип рельфа набув поширення в
північно-східному районі. На його частку припадає близько 20 - 25% пло-
Щади.
Акумулятивний генотип зустрінутий тільки в долинах великих річок - річки
Злодія, у північно-західному куті карти, і річки Коштом на півдні. Цей тип
рельєфу займає всього близько 10% всієї площі описуваної території.
При детальному розгляді зазначено, що всі шари мають пологе
похиле залягання. Азимут падіння в південній частині - 80 - 90 град., В
північній - 40 - 45 град. . Виходи гірських порід на денну поверхню
мають стрічкову форму.
Розглянемо докладніше кожен тип рельєфу.
А. денудаційні рельєф
Денудаційні генетичний тип рельєфу в даному районі підрозділ-
ся на три типи: неструктурної, структурний та структурно-обумовлюються
ленний.
А - 1. Неструктурні тип рельєфу
На частку неструктурної типу припадає близько 10% загальної площі.
Його прояви являють собою подовжений смуги шириною 2 - 3 кіло-
метра що тягнуться вздовж річки Зарашкі (?)
У північній частині регіону неструктурної тип розташовується вздовж
врізу річки Злодія і по її притоках.
У районі села Карасьова даний тип рельєфу плавно переходить в
структурно-обумовлений. Мови неструктурної типу впроваджуються на за-
паде, уздовж річки Коштом на півдні карти.
Ділянки розвитку неструктурної типу рельєфу складені породами
пермської (P), тріасової (T) і юрської (J) систем, зім'ятими в складність
ные складки і розчленовані розломами, загальний напрям простягання
осей складок - північно-західний. Літологічних товща представлена
мергелями, аргиллітами. Форма залягання шарів практично не відображає-
ся в рельєфі. Распрастранена низькогорно-горбиста рівнина, середні
абсолютні відмітки становлять 400 - 500 метрів, середні перевищення -
100 - 200 метрів. Сама вища точка - гора Синя (707 м), складена
породами юрської системи. Схили ярів і річкових долин пологі. На
сході і північному сході неструктурної тип рельєфу переходить в структурі
Турн-обумовлений.
А - 2. Структурно-обумовлений тип рельєфу.
Структурно-обумовлений тип рельєфу займає досить велику
простір у межах аналізованої карти. Досить чітко виділяються
дві області розвитку даного типу рельєфу: Західна і Східна.
У Західній області структурно-обумовлений тип рельєфу складають
юрські і крейдяні відкладення. Виходи цих порід тягнуться широкою смугою
від північно-західного кута карти до південної рамки. Ширина на півдні і цент-
ральних частинах становить близько 7 - 8 кілометрів, а на північ (район
села Карасьова) зменшується до 3 - 4 кілометрів. Породи залягають нак-
лонно, під кутом 10 - 15 град. Напрямок падіння на півдні - Вистачає-
ве, що переходить у північно-східне на півночі.
Породи залягають полого похило, утворюючи область асиметричних
пагорбів (сильно денудірованних квест),
.
- Квеста-форма рельєфу виникла в результаті полого моноклінального
залягання гірських порід, а також наявності товщ стійких порід, що утворюють-
щих бронюють шар. Виділяють основні елементи квест: а) пологий
схил, б) крутий схил - уступ в) брівка. Тут рельєф відображає форму
геологічного тіла. Поверхня квести одночасно є і струк-
турний поверхнею верхнього бронюють шару (см.ріс.).
.
пологі схили яких напралени з падіння порід. Породи складені
мергелями, пісковиками, аргілітами. Вся товща ісперещена прошарками
глин, які і піддаються денудації. Висота пагорбів може досягати
200-300 м (гора Кунья - абс. Відмітка 915 м) Крутий схил іноді пе-
реходіт в обрив (г Довга, г Лісова по західному схилу) Дану про-
ласть структурно-зумовленого рельєфу не можна назвати пасмами пагорбів,
тому що вона сильно розчленована річковий і ярово мережею.
У північній частині долини річок переважно поперечні, а півдні -
поперечна і діагональна. Глибина врізу досить велика. Схили по-
логіе і тягнуться майже до вододілів. На сході до структурно-Обус-
ловлення рельєфу також відносяться породи верхнього міоцену (), обра-
чаплі, так звану, міжгірську долину. Вона тягнеться на південь від гирла
струмка Харбаз до району позначки 265 на півночі. В обох випадках відкладений-
ня верхнеміоценового віку зрізаються рамками карти. Ширина смуги
2 - 4 км Породи представлені пухкими піщанистого глинами і вапняку-
ми-черепашнику, залягають під кутом 0-5 град. У південній частині карти
азимут пад. сх. , на півночі - північно-сх.
На тлі рівнинної місц. виділяються рідкісні асиметричні пагорби,
висотою 50-100 м, пологі схили яких також спрямовані з падіння
порід. Абс. отм. самого високого пагорба 376 м - г Верблюд. У цілому
висотні отм не перевищують 220-290 м
Річкова мережа розвинена слабо, річкові долини неглибокі, поперечні,
з пологими схилами
А - 3 Структурний рельєф
Тягнеться вузькою смугою й чітко розділяється на дві частини: с-
і зх. На сході і північному сході він межує з областю міжгірській
депресії верхнього міоцену, а заході і північному-заході з ассімітрічни-
ми пагорбами юри і крейди. Ширина смуги на півдні сост. 5-7 км, а на північ
зменшується до 2 км. У межах структурного рельєфу виходять породи
палеогенової системи та нижнього і середнього міоцену. Породи залягають
похило під кутом 10-15 град. , аз. пад. на півдні - східний, а до себе,
віру переходить в північно-восточний.Здесь розвинулися сприятливі усло-
вия для формування квестове рельєфу. Виділяються два пасма квест:
палеогенові і неогенових. Палеогенові відкладення (еоцен) складені з-
вестнякамі і пісковиками. Вапняки складають бронюють шар, а пес-
чанікі розташовані в основі. Потужність відкладів 65 м, на заході до
50 м. Висота квести 200-250 м від заснування до бровки. Бровка чітка,
уступ обривистий. Квеста сильно розчленована густою ярово мережею,
розділяє її на уступи і полууступи (г Кинджал - 650 м, г Устур
- 770 м, г Куба - 767 м) Схили ярів і річкових долин стрімкі,
глибини вріз значні, іноді промивають структурні вікна (вос-
точніше і на південний схід г Устур) де виходять відкладення верхів верхнього
крейди. Пологий схил є структурною поверхнею вапняків міо-
ціна, які на захід від перекриваються породами олігоцену і нижнього і
середнього міоцену.
В основі другий гряди квест розташовані породи олігоцену сло-
женние пухкими пісковиками і глинами потужністю 70 м. Далі йдуть Мергам-
Чи і піщанистого глини нижнього і середнього міоцену, які перекриваючи-
ются вапняками того ж віку і є бронюють шаром другу
квести. Потужність відкладів 135 м, на заході зменшується до 70 м. Про-
щая висота квести від заснування до бровки становить 170 м, річкові до-
Ліни мають більш пологі схили. Тут ми маємо ряд відокремлених вер-
шин (г Развалка - 625 м та ін) Структурна поверхню простягається на
відстані 4-5 км - на сході і 2-3 - на північному сході.
Б Ерозійно-акумулятивний рельєф
Розташований у північно-східній частині карти і складний породами ниж-
нього і середнього пліоцену, які представлені пісковиками, конгло-
мератамі, галечниками. Падають в північно - східному напрямку під
кутом 0-5 град. На тлі рівнини спостерігаються окремі горби висотою
200 - 250 м, з абсолютними отм.: Г Лиса 440 м, г Лошкута 448 м. Реч-
ва долина широка, врізана неглибоко, пологі схили досягають по-
доразделов
У акумулятивний рельєф
На описуваної території яскраво виражений і представлений на карті
двома основними ріками Ворой і Коштом. Річка Злодія розташована в північно-
західному куті і тече з південного заходу на північний схід. Її поперечна до-
ліна врізається в пермські, тріасові, крейдяні, палеогенові і неоген-
нові відкладення. У долині річки накопичувалися алювіальні відкладення
представлені галечниками.
На півдні описуваної території розташована долина річки Коштом, ко-
торая перетинає карту з заходу на схід
Її поперечна
долина врізається в пермські, тріасові, крейдяні, палеогенові і нео-
генів відкладення. У долині річки накопичувалися алювіальні галечники
, мабуть невеликої потужності, тому що нижче за течією села Пронін
вони часом зникають взагалі оголюючи корінні породи.
