Особливості проведення геолого-технологічних
досліджень при виділенні малопотужних нефтенасищенних пластів у розрізі
буря свердловин і вимоги, пропоновані до геолого-геохімічної
апаратурі h2>
Муравйов
П.П., Лугуманов М.Г. (ВАТ НПФ «Геофізика »), p>
Шилов
А.А. (ВАТ «Башнефтегеофізіка»), м. Уфа p>
Лопухов
В.С. (ВАТ «Татнефтегеофізіка»), м. Бугульма p>
В
зв'язку з виснаженням запасів вуглеводневої сировини на розвіданих великих
нафтових родовищах виникла необхідність пошуків і освоєння всіх
потенційно продуктивних нафтогазоносних пластів як в нових перспективних,
так і в старих нафтоносних районах. Детальне вивчення геологічної будови
розрізу неможливе без використання комплексу методів геолого-геохімічних і
технологічних досліджень в процесі буріння. Виявлення в розрізі буря
свердловини малопотужних (1,5 - 2,5 м) нефтенасищенних пластів, особливо при низьких
пластових тисках, являє собою досить складне завдання, рішення
якої неможливе без виконання певних вимог до застосовуваної
апаратурі, методикою проведення досліджень та інтерпретації одержуваної
інформації. p>
Основними
методами для виділення малопотужних пластів у процесі буріння є газовий
каротаж та механічний каротаж. Отримання якісної інформації з газового
каротажу ускладнюється при потужності пластів менше 2,0 - 2,5 м і особливо при
низькому газовому факторі нафти (<20 м3/т). З наведеної в табл.
1 короткої характеристики деяких нафтових родовищ Волго-Уральської,
Тимано-Печорської та Західно-Сибірської нафтогазоносних провінцій видно, що
найбільш низький газовий фактор нафти (до 11 м3/т) характерний для
нафтових родовищ Татарстану і Башкирії, а найбільш високий (> 4000 м3/т)
- Для нафтових родовищ Західного Сибіру. P>
Таблиця
1 p>
Загальна
характеристика нафтоносних пластів p>
№ п/п p>
Місце- p>
народження p>
Вік p>
літо- p>
логія p>
Глибина покрівлі пласта, м p>
Загальна мощ- p>
ність пласта, м p>
Відкрито- p>
тая поріс- p>
тости,% p>
Проні- p>
цае- p>
тість, мд p>
Газовий фактор нафти, м3/т p>
Пласт- p>
ше тиском- p>
ня, МПа p>
1 p>
Туймазін- p>
ське p>
Кізел- p>
ський гір. p>
Карбо- p>
Нати p>
1070-1075 p>
70-75 p>
7 p>
513 p>
12 p>
10,5 p>
2 p>
Новоузиба- p>
Шевській p>
Пашійскій гір. p>
Песча- p>
ники p>
2021-2030 p>
2,0-2,4 p>
18-19 p>
996 p>
34-48 p>
20,4-22,3 p>
3 p>
Ромашкіна- p>
ське p>
Яснополян- p>
ський гір. p>
-''- p>
960-1170 p>
1-10 p>
19-26 p>
320 p>
11-12 p>
9,5-10,7 p>
Киновско- p>
пашійскій гір. p>
-''- p>
1537-1570 p>
33 p>
12-26 p>
500-600 p>
45-75 p>
17,5 p>
4 p>
Нурлатський p>
Бобриков- p>
ський гір. p>
-''- p>
1215 p>
2,4-10,7 p>
23 p>
305-492 p>
11,8 p>
13,1 p>
Киновскій гір. p>
-''- p>
1900 p>
4-25 p>
20-24 p>
- p>
38,6 p>
- p>
5 p>
Усинську p>
Староос- p>
Кольський гір. p>
-''- p>
2919 p>
210 p>
11-13 p>
12-124 p>
65-106 p>
33,2-37,3 p>
6 p>
Мегіонское p>
(південна поклад) p>
Валанжін. p>
пласт БВ8 p>
-''- p>
1708 p>
20 p>
22,5 p>
174 p>
95 p>
16,8 p>
7 p>
Західно- p>
Сургутської p>
Готерів. p>
пласт БС1 p>
-''- p>
2035 p>
20 p>
26,5 p>
680 p>
41 p>
20,4-22,4 p>
8 p>
Варьеган- p>
ське p>
Валанжін. p>
пласт БВ8 p>
-''- p>
2140 p>
37,6-46 p>
23 p>
332 p>
109-4300 p>
20,9-37,3 p>
Очевидно,
що при найбільш несприятливих умовах розтину малопотужних продуктивних
пластів особливі вимоги повинні пред'являтися до чутливості
газоаналітичної апаратури (сумарний газоаналізатор і хроматограф) і
тривалості циклу аналізу хроматографа. p>
Для
обгрунтованого вибору необхідної чутливості хроматографа зроблений
кількісний розрахунок надходить з разбуренного нефтенасищенного пласта
потужністю 2 м вуглеводневого газу при газовому факторі нафти 12 м3/т,
пористості 20%, діаметрі свердловини 215,9 мм, механічної швидкості буріння 1
м/год і витраті промивної рідини 40 л/с. p>
газонасиченості
промивної рідини (q) при розбурювання продуктивного пласта визначається за
формулою p>
, (1) p>
де:
Кф - коефіцієнт випереджає фільтрації; Vп - обсяг
вибуреного породи, см3; Кп - коефіцієнт пористості
гірських порід; Кн - коефіцієнт нефтенасищенності порід пласта; G --
газовий фактор нафти, м3/м3; Q - витрата промивної
рідини, л/с; Vмех - механічна швидкість буріння, м/ч; m --
потужність пласта, м; qф - газонасиченості що надходить в свердловину
промивної рідини. p>
Беручи
найбільш сприятливий для газового каротажу варіант, тобто Кф = 1 і
Кн = 1, отримуємо значення газонасиченості 0,6 см3/л (без
урахування розміру qф). Дані умови досить типові при
пошуково-розвідувального буріння в районах Татарстану і Башкирії. p>
При
газовому факторі нафти 50 м3/т і механічної швидкості буріння 40
м/год, що найбільш характерно для Західного Сибіру, газонасиченості промивної
рідини буде 97 см3/л. p>
Однак
газонасиченості промивної рідини не залишається постійною і різко
зменшується при виході промивної рідини з затрубний простору в
желобную систему і при русі рідини по жолобу. На рис. 1 наведені дані
експериментальних досліджень, проведені Снарський К.Н. з вивчення зміни
газонасиченості промивної рідини в процесі руху її зі свердловини до
вібросито. У процесі експерименту проводився відбір проб промивної рідини
з затрубний простору до виходу її на поверхню, на гирлі свердловини і в
желобной системі на різних відстанях від гирла свердловини (1, 2, 3 і 4 м).
Відібрані проби піддавалися термовакуумной дегазації на термовакуумной
установки, проводився роздільний аналіз витягнутою газової суміші на
хроматограф ХГ-1М, розраховувалися газонасиченості промивної рідини q
вуглеводневим газами і концентрації метану, етану, пропану, бутану, пентану і
гексану. p>
p>
Рис.
1. Зміна q і СН4 при русі промивної рідини
"затрубний простір-гирлі свердловини-вібросито": p>
q
- Газонасиченості промивної рідини; СН4 - вміст метану p>
З наведених на рис. 1 графіків зміни q
видно, що газонасиченості промивної рідини в пробах, узятих на відстані
1 м від гирла свердловини, в 3 - 3,5 рази нижче, а концентрація метану у 5 - 6 разів
менше, ніж у пробах, відібраних з затрубний простору, тобто
газонасиченості промивної рідини при русі її через дегазатор буде
становити не розрахункову величину 0,6 см3/л, а 0,17 - 0,20 см3/л.
Різке зниження концентрації метану пояснюється тим, що метан у промивної
рідини знаходиться, переважно, у вільному стані і інтенсивно
виділяється в атмосферу під час вступу промивної рідини на поверхню. p>
Застосовувані
в даний час Дегазатори не дозволяють досягати високого ступеня дегазації
промивної рідини, і в залежності від фізико-хімічних властивостей промивної
рідини, коефіцієнт дегазації найбільш широко вживаного поплавкового
дегазатор коливається в межах 0,1 - 1%, а для дегазатор з примусовим дробленням
потоку рідини - 1 - 10%. У робочих камерах дегазатор відбувається також
розбавлення повітрям що витягується з промивної рідини газової суміші. p>
огляду на те,
що зв'язок між сумарним коефіцієнтом дегазації, газонасиченості і
сумарними газопоказаніямі виражається ставленням p>
q
= Кд Гсум, (2) p>
де:
q - газонасиченості промивної рідини, см3/л; Кд --
сумарний коефіцієнт дегазації; Гсум - сумарні газопоказанія,%;
отримаємо значення Гсум в межах від 0,2